Події

Шептицький міський суд Львівської області оприлюднив вирок у резонансній справі, що стосується розкрадання бюджетних коштів, виділених на забезпечення військових підрозділів вантажними автомобілями. Фігурантом провадження став молодший лейтенант Олександр К., якого визнано винним у пособництві при вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з неправомірним використанням державних ресурсів.

Суд встановив, що події відбувалися у вересні–жовтні 2024 року, коли тривали активні закупівлі техніки для потреб оборони. За матеріалами справи, офіцер сприяв реалізації схеми, що дозволила здійснити придбання вантажних автомобілів із порушенням встановлених процедур та за завищеними цінами. Такі дії призвели до фінансових втрат бюджету та підірвали принципи прозорості у сфері державних закупівель.

Йдеться про ТзОВ «Спец-Ком-Сервіс», пропозиція якого, за даними правоохоронців, була на 64 млн грн дорожчою за економічно вигідну пропозицію іншого учасника. Загальна сума контракту становила близько 1,5 млрд грн. За інформацією слідства, саме це рішення призвело до завдання державі збитків у розмірі 64 млн грн.

Компанія «Спец-Ком-Сервіс» зареєстрована на Київщині. За даними відкритих джерел, її власниками є мешканець Київської області Сергій Калюш та мешканець Черкащини Михайло Городових. У межах розслідування підозри отримали посадовці адміністрації ДССТ, представники військових частин та представники підприємства.

У лютому 2026 року суд розглянув справу військовослужбовця окремо та затвердив угоду про визнання винуватості. Дії Олександра К. кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за пособництво у перевищенні службових повноважень. Суддя Микола Новосад, дослідивши матеріали справи, затвердив угоду та призначив узгоджене покарання.

У вироку зазначено, що обвинувачений добровільно відшкодував завдані збитки та співпрацював зі слідством, сприяючи викриттю інших учасників ймовірної схеми. Рішення суду ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Печерський районний суд міста Києва є одним із найбільш відомих та суспільно значущих судових органів столиці. Його діяльність охоплює розгляд кримінальних, цивільних, адміністративних справ, а також клопотань у межах досудового розслідування. Завдяки розташуванню в центральній частині Києва та юрисдикції щодо органів державної влади, цей суд часто опиняється в центрі суспільної уваги.

Суд здійснює правосуддя від імені держави, керуючись Конституцією України та чинним законодавством. Важливою складовою його роботи є забезпечення балансу між правами громадян і публічними інтересами. У провадженні можуть перебувати як резонансні кримінальні справи, пов’язані з посадовими особами, так і звичайні спори між громадянами щодо майна, трудових відносин чи захисту честі та гідності.

Про можливі зловживання стало відомо у 2023 році після викриття судді детективами НАБУ у справі про отримання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій у нього було вилучено мобільний телефон із фото та відеоматеріалами з подорожі, а також листування, яке, за версією обвинувачення, стосувалося оформлення документів для виїзду.

Слідство вважало, що суддя міг отримати підроблений наказ про службове відрядження за сприяння адвоката. Крім того, йшлося про отримання заробітної плати за період, коли він фактично не виконував службові обов’язки. Дії кваліфікували як заволодіння коштами шляхом обману, підроблення документів та незаконне переправлення особи через державний кордон.

У лютому 2025 року матеріали справи передали до Печерський районний суд міста Києва для розгляду по суті. Суддею у провадженні була Світлана Шапутько. У травні 2025 року провадження щодо колишнього судді було зупинено у зв’язку з його мобілізацією на військову службу.

У вересні 2025 року суд завершив підготовче засідання щодо адвоката та розпочав розгляд справи. Однак згодом прокурор відмовився підтримувати публічне обвинувачення, подавши відповідну постанову, погоджену із заступником генерального прокурора. У документі зазначено, що досліджені матеріали не підтверджують наявність умислу у діях обвинуваченого, а отже, відсутня суб’єктивна сторона інкримінованих злочинів.

Окремо територіальне управління Державна судова адміністрація України повідомило суд, що як потерпіла сторона не наполягає на продовженні розгляду справи щодо адвоката.

З огляду на відмову обвинувачення підтримувати позицію у суді, провадження було закрито. Рішення може бути оскаржене в установленому законом порядку.

22 лютого 2026 року Одеський Хаджибейський районний суд ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо директора комунального підприємства, яке здійснює спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в місті. Суд підтримав позицію слідчих органів та обрав найсуворіший із передбачених законом запобіжних заходів.

Йдеться про керівника КП «СМЭП» — підприємства, що забезпечує функціонування та обслуговування елементів дорожньої інфраструктури, зокрема технічних засобів організації дорожнього руху. За інформацією, озвученою під час судового засідання, сторона обвинувачення наполягала на необхідності ізоляції посадовця на період досудового розслідування, мотивуючи це ризиками впливу на свідків та можливістю перешкоджання встановленню істини у справі.

У справі наразі не розкриваються офіційні деталі: правоохоронні органи не повідомляють про кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг можливих порушень або ймовірні збитки. Водночас обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить, що суд визнав аргументи слідства достатніми для застосування жорсткого процесуального механізму.

Згідно з процедурою, слідство обґрунтовує необхідність такого рішення ризиками можливого впливу на свідків, знищення чи приховування документів, продовження ймовірної протиправної діяльності або спроб ухилення від слідства. Наразі публічна позиція сторони захисту відсутня.

КП «СМЭП» є частиною муніципальної інфраструктури та має повноваження у сфері виконання спеціалізованих робіт, укладання договорів і управління бюджетними коштами. У подібних провадженнях зазвичай предметом перевірки стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна підприємства.

Розслідування триває. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу в апеляційному порядку.

У Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, що діє на території Хмельницька область, правоохоронні органи викрили ймовірні порушення під час використання бюджетних коштів. Виконувачці обов’язків ректора повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні документів. Слідство пов’язує ці дії із процедурою закупівлі зарядних станцій, профінансованою з державного бюджету на суму понад 1,26 мільйона гривень.

Інформація про перебіг справи міститься в матеріалах, оприлюднених Хмельницький міськрайонний суд. Згідно з даними досудового розслідування, у грудні 2025 року навчальний заклад уклав договір на постачання обладнання, яке мало забезпечити енергетичну автономність та безперебійну роботу окремих підрозділів університету. Йдеться про придбання зарядних станцій для підтримки освітнього процесу в умовах можливих перебоїв з електропостачанням.

Слідство вважає, що виконувачка обов’язків ректора уклала договір на постачання 12 зарядних станцій загальною вартістю 1 261 992 грн, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними відомостями про поставку товару.

У матеріалах справи зазначено, що на підставі цих документів кошти були перераховані з рахунків через систему Державна казначейська служба України. Слідчі вважають, що такі дії спричинили збитки державному бюджету на суму понад 1,26 млн грн.

11 лютого 2026 року Наталії Бахмат повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення). Правоохоронці також звернулися до суду з клопотанням про її відсторонення від посади, аргументуючи це ризиком впливу на свідків і можливим перешкоджанням слідству.

Однак суд відмовив у задоволенні клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення. Захист підозрюваної не погоджується з висунутими звинуваченнями. Досудове розслідування триває.

В Одесі було розкрито складну схему незаконного використання гуманітарної допомоги, що спричинило серйозні правопорушення. За даними правоохоронних органів, зловмисники організували мережу, через яку велика кількість гуманітарних вантажів не досягала тих, кому була призначена. Допомога, що надходила з-за кордону для нужденних та постраждалих внаслідок війни, потрапляла до рук недобросовісних осіб, які перепродували її або використовували не за призначенням.

Цей випадок став свідченням того, наскільки важливою є надійна система контролю та транспарентності в розподілі гуманітарної допомоги. Порушення правових норм та етичних принципів підриває довіру до волонтерських ініціатив та може мати далекосяжні наслідки для тих, хто справді потребує допомоги. Силові структури активно працюють над викриттям усіх учасників цієї схеми, а також над відновленням справедливості для тих, хто постраждав від дій правопорушників.

Йдеться про посадовців комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство». За версією правоохоронців, до схеми були причетні колишній директор, ексголовний інженер та механік підприємства.

Наприкінці 2022 року підприємство отримало чотири дизельні генератори потужністю від 5,4 до 165 кВт як гуманітарну допомогу. Обладнання призначалося для підтримки безперебійного електропостачання об’єктів критичної інфраструктури в умовах енергетичної нестабільності та можливих відключень.

Однак уже на початку 2023 року генератори почали використовувати не за призначенням. За даними слідства:

два генератори забезпечували електроенергією кафе та ресторан у центрі міста;

один використовувався для живлення приватного будинку;

ще один — для роботи автомийки.

Таким чином обладнання, яке мало підтримувати функціонування стратегічно важливих міських об’єктів, фактично опинилося у приватному та комерційному користуванні.

Дії колишніх посадовців кваліфіковано як привласнення гуманітарної допомоги та її використання не за цільовим призначенням. Правоохоронці наголошують, що подібні випадки особливо небезпечні в умовах воєнного стану, коли стабільність енергосистеми має критичне значення для міста та регіону.

Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють повне коло причетних осіб та вживають заходів для повернення генераторів до системи критичної інфраструктури.

Нагадаємо, раніше у Київ завершили досудове розслідування щодо посадовця Київська міська державна адміністрація, якого обвинувачують у службовій недбалості під час закупівлі генераторів для «Пунктів незламності». За даними слідства, тоді йшлося про значну переплату постачальнику.

Франківський районний суд Львова прийняв рішення на користь лікарки Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, звільнивши її від обвинувачення у вимаганні 200 доларів США від військовослужбовця за видачу виписного епікризу. Справу розглядали на основі подій, що сталися між 28 жовтня і 25 листопада 2022 року, коли 23-річний військовий перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі на вулиці Кульпарківській у Львові.

Як зазначено у матеріалах справи, військовому було встановлено діагноз посттравматичного стресового розладу, пов’язаного з його участю в бойових діях. Під час лікування виникла ситуація, коли військовий повідомив, що лікарка вимагала від нього гроші за виписку епікризу, необхідного для подальшого лікування. Він стверджував, що лікарка запропонувала надати документ лише за умови оплати.

За версією обвинувачення, лікуюча лікарка Орися Гавриш вимагала від пацієнта 200 доларів за видачу епікризу, який був необхідний для підтвердження проходження лікування. У разі відсутності документа військовослужбовець міг бути притягнутий до відповідальності.

Під час судового розгляду лікарка заперечила звинувачення. Вона пояснила, що жодних вимог щодо грошей не висувала, а військовий нібито сам залишив кошти в її кабінеті, коли прийшов за документом. За її словами, розмов про неправомірну вигоду ні з пацієнтом, ні з його родичами не було. Також вона зазначила, що військовий прагнув отримати висновок про непридатність до військової служби.

Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 Кримінального кодексу України (вимагання та одержання неправомірної вигоди). У результаті лікарку виправдали.

Водночас у Львівська обласна прокуратура повідомили, що не погоджуються з рішенням суду. Франківська окружна прокуратура вже готує апеляцію, вважаючи, що судовий розгляд був проведений неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Оскаржити вирок можна протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Сьогодні вшановуємо пам’ять святого священномученика Полікарпа Смирнського, єпископа Смирни, одного з найзначніших і найвпливовіших отців ранньої Церкви. Його життя та діяльність стали символом незламної віри та мужності у боротьбі за істинне християнство. Народившись близько 69 року, Полікарп був учнем апостола Іоанна Богослова, що надавало йому неперевершену духовну глибину та безпосереднє з'єднання з апостольським вченням. Це робило його важливою фігурою в історії Церкви та справжнім носієм традицій, що передавалися від самих апостолів.

З ранніх років Полікарп показав себе як ревний захисник християнської віри, що не боїться виступати проти єресей та відступництва. Він не тільки активно поширював Євангеліє, але й боровся за правильне тлумачення святих писань, пропагуючи необхідність збереження чистоти християнської доктрини. У своєму посланні до филип’ян він закликав до стійкості в вірі, збереження братської любові та моральних цінностей, які повинні бути основою кожної християнської громади.

Близько 155 року, під час гонінь на християн, святого заарештували. Йому запропонували зректися віри, однак він відмовився, промовивши слова, що стали символом відданості:«Вісімдесят і шість років я служу Йому, і Він не зробив мені жодного зла. Як можу зневажити мого Царя і Спасителя?»

Після цього Полікарпа стратили. Його мученицька смерть стала одним із перших докладно описаних свідчень християнського мучеництва.

Також 23 лютого розпочинається Великий піст — найтриваліший і найсуворіший період духовної підготовки у християнській традиції. Він встановлений на спомин про сорокаденний піст Ісус Христос в пустелі.

Протягом 40 днів віряни утримуються від м’яса, молочних продуктів і яєць, приділяють більше уваги молитві, покаянню та добрим справам. Головна мета посту — духовне очищення, внутрішнє оновлення та підготовка до святкування Воскресіння Христового.

Цього ж дня у світі відзначають Всесвітній день взаєморозуміння і миру. Його ініціатором став Пол Гарріс — засновник Rotary International. Метою свята є популяризація діалогу, толерантності та міжнародної співпраці.

У різних країнах проходять конференції, освітні заходи та волонтерські акції, покликані зміцнити взаємоповагу та культуру миру.

23 лютого також відзначають День гри в теніс. Свято покликане популяризувати активний спосіб життя та один із найдинамічніших видів спорту. Сучасний теніс сформувався у Велика Британія у XIX столітті, а сьогодні входить до програми Олімпійські ігри та найпрестижніших світових турнірів.

23 лютого 1893 року німецький інженер Рудольф Дізель отримав патент на дизельний двигун. Його розробка базується на принципі самозаймання палива від високого тиску без використання свічок запалювання.

Цей винахід став проривом у розвитку транспорту та промисловості. Сьогодні дизельні двигуни широко застосовуються у вантажному транспорті, залізничній галузі, судноплавстві та сільському господарстві.

У контексті діяльності Міністерства молоді та спорту України обговорення кадрової політики набуває все більшої актуальності. Зокрема, довкола міністра Матвія Бідного виникла дискусія, що стосується чисельності та функціонування позаштатних радників. Як повідомляє видання НОН – СТОП, за даними, що були оприлюднені нещодавно, у міністра працює близько 15 радників на громадських засадах. Це значна кількість фахівців, які мають доступ до внутрішніх процесів міністерства, однак їхні повноваження та рівень відповідальності залишаються неформалізованими та не до кінця визначеними.

Зазначену ситуацію можна розглядати в контексті більш загальної проблеми кадрових питань у державних структурах, де нерідко виникають сумніви щодо прозорості та ефективності таких призначень. Особливо актуальним це стає в умовах, коли функціонування органів влади вимагає чіткої організаційної структури та відповідальності за кожне рішення. Роль радників, що працюють на громадських засадах, при всій їхній експертності та досвіді, залишається невизначеною в плані юридичних аспектів і контролю. З одного боку, вони можуть бути важливим ресурсом, що приносить нові ідеї та підходи, з іншого – виникає питання, як їхня діяльність впливає на прийняття рішень і які наслідки це може мати для політичної та адміністративної стабільності.

У матеріалах зазначається, що судові засідання неодноразово переносилися через неявку обвинувачених, а сторона захисту заперечувала проти примусового приводу. Також повідомлялося про самовідвід однієї із суддів після заяв про можливий тиск та пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року завершилося виправдувальним рішенням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.

Паралельно Скрипаль у 2020 році балотувався до Київради від політичної сили Наш край. У 2024 році діяльність цієї партії була заборонена рішенням суду після встановлення фактів, пов’язаних із підривною діяльністю її представників, після чого відбулося припинення її функціонування.

Окремо зазначається, що Скрипаль займає посаду віцепрезидента Федерація самбо України — структури, яка має вплив на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, поєднання тривалого кримінального провадження, політичного минулого та управлінських функцій у спортивній федерації викликає суспільні запитання щодо критеріїв кадрових рішень у міністерстві.

Ситуація навколо радників без формалізованих повноважень порушує ширше питання прозорості управління та стандартів доброчесності в органах влади. В умовах суспільного запиту на реформи кадрові рішення потребують чіткої аргументації, прозорих процедур відбору та запобігання конфлікту інтересів.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з вимогою про спецконфіскацію активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України, Олега Ящука. Позов був поданий до Вищого антикорупційного суду на основі матеріалів, наданих Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Вимога стосується двох автівок, які, згідно з дослідженнями, належать Ящуку, ймовірно, незаконно здобутим шляхом корупційної діяльності.

Ця справа є частиною широкої кампанії з боротьби з корупцією в державних структурах, яка охоплює перевірку активів високопосадовців та посадових осіб правоохоронних органів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура прагне забезпечити повернення державних ресурсів, що були незаконно присвоєні, до державного бюджету.

BMW X3 зареєстровано на Богдана Зубець — сестру дружини Ящука, яка працює вчителькою. За версією слідства, щоб ускладнити ідентифікацію авто, були змінені номерні знаки на W07070A, які належать іншому транспортному засобу. Такі дії розглядаються як потенційне перешкоджання встановленню фактичного власника.

Toyota Camry оформлена на Анатолій Слепенчук — близького знайомого Ящука. Правоохоронні органи також перевіряють походження коштів у розмірі близько 30 тисяч доларів, які пов’язують із цією особою, оскільки пояснення щодо їхнього походження наразі відсутні.

Окрім автомобілів, у межах перевірки фігурує інформація про нерухомість, яка може перебувати у власності або користуванні Ящука в Дубаї та Відні. Ці дані також аналізуються в контексті можливого приховування активів.

Загальна вартість двох автомобілів, які стали предметом позову до ВАКС, оцінюється майже у 4 млн гривень. Позов стосується виключно транспортних засобів, питання щодо інших активів розглядається окремо. Паралельно щодо Ящука проводяться слідчі дії.

Рішення суду щодо спецконфіскації ще не ухвалене. У разі доведення необґрунтованості походження активів вони можуть бути стягнуті в дохід держави відповідно до чинного законодавства.

Українська компанія, що спеціалізується на виробництві засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone, опинилася в центрі скандалу, пов'язаного з можливим використанням криптовалютних інструментів для легалізації фінансових коштів. Зокрема, в центрі уваги опинилися фізична особа-підприємець Андрій Яковчук і компанія ТОВ «Флай-Груп Україна». Протягом останніх тижнів з'явилися публічні заяви, що вказують на можливу причетність цих осіб до сумнівних фінансових схем, пов'язаних з криптовалютами.

Подібні ситуації часто вимагають ретельного юридичного аналізу та проведення внутрішніх перевірок. Поки що компанія та її засновники не надавали офіційних коментарів щодо висунутих обвинувачень. Це питання може стати важливим для розвитку української галузі, яка займається оборонними технологіями, враховуючи потенційні наслідки для інших гравців на ринку.

Окремо звертається увага на структуру власності компанії «Флай-Груп Україна». Її засновниками вказані Юрков Тимофій Олександрович та Андрій Яковчук. Саме ця юридична особа фігурує у публічних закупівлях, пов’язаних із постачанням обладнання РЕБ. При цьому, як зазначається в повідомленнях, розрахунки можуть проходити через низку підконтрольних ФОП, що формує багаторівневу фінансову конструкцію.

У публічному просторі також згадуються значні витрати, які можуть не відповідати масштабу задекларованого бізнесу. За оприлюдненими даними, родина підрядника нібито витратила близько 1 млн гривень, а окремо на відпочинок у Європі — ще 932 тис. гривень. Ці суми викликають питання щодо джерел походження коштів та відповідності витрат офіційним доходам.

Наразі офіційних повідомлень про завершені кримінальні провадження щодо зазначених осіб у відкритих джерелах не оприлюднено. У подібних випадках зазвичай ініціюється перевірка з боку правоохоронних органів та фінансового моніторингу, яка має встановити законність походження коштів, коректність податкових зобов’язань та відповідність процедур державних закупівель чинному законодавству.

Ситуація потребує юридичної оцінки та перевірки документів, адже йдеться про сферу оборонних закупівель, де прозорість фінансових операцій має особливе значення.