Ідея чотириденного робочого тижня поступово набирає популярності у світі та знаходить підтримку серед українців. Водночас в Україні вона поки що залишається на рівні обговорень, хоча окремі країни вже мають практичний досвід впровадження такого формату.
Про це свідчать результати опитування порталу “Мінфін”.
Згідно з дослідженням, 48% українців вважають, що скорочений робочий тиждень може підвищити продуктивність, ще 19% підтримують цю модель як перспективу після завершення війни.
Чотириденний робочий тиждень передбачає різні формати. Найпоширеніший варіант — чотири робочі дні зі скороченням годин і збереженням зарплати. Інша модель — стиснутий графік, коли 40 годин роботи розподіляються на чотири дні, що означає довші зміни. Також існує варіант скорочення тривалості робочого дня без зменшення кількості робочих днів.
Світовий досвід демонструє, що така система може працювати, але не універсально.
В Ісландії експеримент із коротшим робочим тижнем, розпочатий ще у 2015 році, охопив тисячі працівників і показав позитивні результати. Рівень стресу знизився, задоволеність працею зросла, а продуктивність залишилася стабільною. Згодом скорочений робочий час закріпили на рівні колективних договорів.
Бельгія обрала іншу модель — без скорочення загальної кількості годин. Однак практика показала, що десятигодинні робочі дні виявилися надто виснажливими, тому цей формат не набув популярності серед працівників.
У Португалії експеримент проходив у приватному секторі на добровільній основі. Більшість компаній відзначили, що ефективність не знизилася, а працівники отримали кращий баланс між роботою та особистим життям.
Швеція пішла шляхом скорочення робочого дня до шести годин. Це позитивно вплинуло на стан працівників і якість послуг, однак потребувало збільшення штату, що підвищило витрати.
Загалом досвід різних країн показує, що чотириденний робочий тиждень може зменшити рівень вигорання, підвищити продуктивність і покращити утримання працівників. Водночас така модель найкраще працює у сферах, де процеси можна оптимізувати — зокрема в IT, консалтингу чи креативних індустріях.
Для галузей із безперервним циклом роботи — медицини, освіти, транспорту або енергетики — впровадження такого графіка значно складніше. Також існує ризик посилення нерівності між різними секторами економіки.
В українських умовах, з урахуванням війни та дефіциту кадрів, перехід на чотириденний робочий тиждень наразі виглядає малоймовірним. Однак точкові експерименти в окремих галузях можливі вже зараз.
Попри це, сама дискусія має значення, адже формує майбутню модель ринку праці — з акцентом не лише на відпрацьованих годинах, а й на ефективності, добробуті працівників і запобіганні професійному вигоранню.
