Київ ризикує завершити 2026 рік із мільярдами гривень, які міська адміністрація не встигне використати. На 26 листопада запланована сесія Київради, під час якої в терміновому порядку намагатимуться перерозподілити кошти всередині міського бюджету. За найскромнішими оцінками, обсяг неосвоєних коштів може сягнути близько 15 млрд грн.
Навіть за найбільш оптимістичного сценарію місто не зможе витратити до кінця року 4–5 млрд грн. Ці гроші, зокрема, могли б спрямувати на захист міської інфраструктури. Про це редакції розповів співрозмовник у Київській міській державній адміністрації.
Ситуація виглядає особливо суперечливо на тлі постійних заяв Віталія Кличка про нестачу фінансування столиці та вилучення коштів центральною владою. Тепер виникає інше питання. Чому місто ризикує залишити мільярди невикористаними, коли частина потреб, зокрема у сфері захисту інфраструктури, залишається актуальною?
Проблему вже публічно порушують і всередині Київради. Голова бюджетної комісії Андрій Вітренко заявив, що в незавершених міських проєктах залишаються 4,5–5 млрд грн. За його словами, частина робіт виконана лише на 0–10%, тому завершити ці проєкти до кінця року вже неможливо.
Вітренко стверджує, що пропонував переглянути бюджетні призначення та спрямувати кошти на потреби Збройних сил України, облаштування укриттів і цивільний захист. Відповідні розрахунки, за його словами, передали Віталію Кличку, однак рішення затягнулося.
Спочатку перерозподіл планували провести ще до кінця жовтня. Станом на 5 листопада цього не зробили. Новою датою розгляду питання назвали 26 листопада. Про це Вітренко заявив у коментарі «Київщині 24/7».
Що вирішуватимуть 26 листопада
Найближча сесія Київради має показати, чи готова команда Кличка переглянути бюджетні пріоритети та відмовитися від фінансування проєктів, які вже неможливо завершити цього року.
Ключовим стане не лише загальний обсяг перерозподілених коштів, а й конкретний перелік програм, з яких їх заберуть, та напрямів, на які спрямують. Особливо важливо, чи отримають додаткове фінансування укриття, цивільний захист і заходи із захисту критичної інфраструктури.
За найоптимістичнішою оцінкою співрозмовника в КМДА, місто все одно не встигне використати 4–5 млрд грн до завершення року. І якщо ці кошти не вдасться своєчасно перерозподілити, Київ ризикує закінчити бюджетний рік із невикористаними ресурсами, тоді як потреба в захисті міської інфраструктури нікуди не зникне.
Бюджет виконують повільніше, ніж планували
Офіційні бюджетні показники також свідчать про суттєвий розрив між запланованими та фактичними витратами столиці.
За даними державного порталу Open Budget, за січень–вересень 2026 року Київ використав близько 79,9 млрд грн із передбачених уточненим річним планом 141,6 млрд грн. Це 56,42% запланованих видатків.
Доходи міського бюджету за цей період становили близько 95,7 млрд грн — 78,39% від річного плану.
Різниця між виконанням доходів і видатків не означає автоматично, що всі невикористані кошти залишаться в бюджеті до кінця року. Частина витрат припадає на капітальні проєкти, закупівлі та роботи, реалізація яких залежить від підрядників і строків виконання. Але на тлі інформації про мільярди в незавершених проєктах ці показники ставлять додаткові запитання до якості бюджетного планування.
У затвердженому бюджеті Києва на 2026 рік передбачили значні видатки на міське господарство, транспорт, комунальну інфраструктуру та соціальну сферу. Зокрема, на фінансування житлово-комунального господарства та інфраструктурних програм закладали мільярди гривень.
Окремі запитання — до готовності критичної інфраструктури
Найбільш чутливим аспектом бюджетної ситуації залишається підготовка столиці до можливих російських атак на енергетичні об’єкти.
Вітренко поставив під сумнів ефективність використання коштів, передбачених для забезпечення автономної роботи «Київводоканалу». За його словами, ще торік на закупівлю потужних дизельних генераторів і частотних перетворювачів для підприємства виділили 300 млн грн. Це обладнання необхідне для роботи насосного устаткування, зокрема в умовах перебоїв з електропостачанням.
Голова бюджетної комісії заявив, що станом на листопад не бачить результатів реалізації цієї програми: ані відповідних частотних перетворювачів, ані підтвердження їхньої роботи, ані необхідних генераторів.
Водночас ця оцінка потребує зіставлення з інформацією самого підприємства та міської адміністрації. Зокрема, 23 жовтня Віталій Кличко в інтерв’ю BBC News Україна заявив, що для «Київводоканалу» вже закупили 103 генератори різної потужності, а також замовили додаткові потужні дизельні електростанції. За його словами, останні замовляли навіть за відсутності достатнього фінансування.
Таким чином, залишається відкритим питання не лише про виділення коштів, а й про строки закупівель, фактичне постачання обладнання та його готовність до експлуатації.
Кличко звинувачує центральну владу у вилученні коштів
Фінансові претензії міського голови до центральної влади стали одним із постійних аргументів у дискусії про стан столичного бюджету.
В інтерв’ю «Українській правді» 2 лютого 2026 року Кличко заявив, що з бюджету Києва вилучили 8 млрд грн. За його словами, ці кошти місто могло б використати для власних програм, зокрема для підтримки інфраструктури та енергетичної стійкості.
Мер також наголошував, що майже 70% бюджету становлять захищені статті видатків — зарплати працівників бюджетної сфери, комунальників, освітян і медиків. Через це можливості бюджету розвитку, за його оцінкою, обмежені.
Окремо він говорив про необхідність розширення програм співфінансування генераторів, сонячних електростанцій та систем накопичення енергії для житлових будинків.
Тепер ці заяви доведеться оцінювати в контексті фактичного виконання міського бюджету. Якщо оцінка щодо 15 млрд грн неосвоєних коштів підтвердиться, питання полягатиме не лише в тому, скільки ресурсів Київ недоотримав через рішення центральної влади, а й у тому, наскільки ефективно міська адміністрація розпорядилася наявними грошима.
