Економіка

На тлі тривалих перебоїв з електропостачанням та напруженої ситуації в енергетичному секторі державна компанія Енергоатом уклала контракт на закупівлю міських автобусів на загальну суму 51,625 млн гривень. Договір було підписано 2 лютого 2026 року, і він передбачає придбання п’яти одиниць транспорту. Вартість одного автобуса становить 12,39 млн грн, що викликає суспільний інтерес з огляду на порівняння з попередніми закупівлями.

Ще у 2024 році структурні підрозділи компанії закуповували аналогічну техніку приблизно по 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця у вартості перевищує 1,6 млн грн на кожному автобусі. Якщо екстраполювати цю різницю на весь обсяг закупівлі, загальна сума перевитрат порівняно з попередніми цінами може сягати понад 8 млн грн. Така динаміка цін потребує детального аналізу причин подорожчання.

Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

В Україні у найближчій перспективі може відбутися перегляд вартості житлово-комунальних послуг. Перші оновлені цифри у платіжках здатні з’явитися вже на початку літа. Про це повідомив Андрій Жупанин, наголосивши, що питання коригування тарифів поступово переходить із площини обговорень у практичну фазу.

За словами народного депутата, підвищення тарифів на водопостачання фактично стає неминучим через економічні чинники. Йдеться про зростання витрат на електроенергію для насосних станцій, подорожчання реагентів для очищення води, а також необхідність модернізації зношених мереж. Багато водоканалів працюють у складних фінансових умовах, що ускладнює підтримання стабільної якості послуг без перегляду їхньої вартості.

Жупанин пояснює, що українська влада перебуває під тиском міжнародних партнерів, які наполягають на приведенні тарифів до економічно обґрунтованого рівня. За його словами, це є однією з умов подальшої фінансової підтримки.

Найбільш складна ситуація спостерігається у невеликих громадах, де місцеві водоканали працюють зі збитками. У деяких населених пунктах Чернігівської, Рівненської та Львівської областей уже повідомили про намір підвищити тарифи на воду.

У Національному банку України також зазначають, що після завершення опалювального сезону питання коригування тарифів стане актуальним. Регулятор вказує, що енергетична система потребує значних фінансових ресурсів для відновлення після масштабних пошкоджень.

У звіті НБУ наголошується, що тривале утримання тарифів на заниженому рівні створює дисбаланси в енергетиці. Водночас різке підвищення може посилити інфляційний тиск та збільшити потребу у видатках на субсидії.

Наразі чинні тарифи залишаються незмінними. Вартість газу зафіксована на рівні 7,96 грн за кубометр до квітня 2026 року, електроенергія коштує 4,32 грн за кВт-год. Однак механізми стримування цін на тепло та воду поступово втрачають ефективність через бюджетні обмеження.

Експерти прогнозують, що владі доведеться шукати баланс між вимогами міжнародних кредиторів та можливостями населення оплачувати рахунки. Літо 2026 року може стати періодом непростих рішень у сфері тарифної політики.

Дмитро Фірташ ініціював масштабний юридичний наступ, спрямований на повернення контролю над газорозподільними компаніями АТ «Львівгаз» та АТ «Закарпатгаз». У 2023 році ці активи перейшли під управління структур НАК «Нафтогаз України», що стало частиною ширшої трансформації ринку облгазів в умовах воєнного стану та перегляду ролі приватного капіталу в енергетичній сфері.

Йдеться про підприємства, які раніше входили до неформальної газорозподільної групи бізнесмена. Втрата контролю над ними означала не лише фінансові наслідки, а й суттєве послаблення його впливу на регіональні енергетичні процеси. Саме тому нова стратегія захисту будується не лише на господарських спорах, а й на публічному та антикорупційному треку.

Спочатку НАБУ відмовилося реєструвати провадження. Однак Вищий антикорупційний суд зобов’язав детективів розпочати досудове розслідування. Це рішення відкриває можливість юридичного перегляду обставин передачі облгазів державі та фактично переводить політичне рішення про деолігархізацію енергетичного сектору у площину кримінально-правової оцінки.

Паралельно в інформаційному просторі знову спливають деталі функціонування газового бізнесу, пов’язаного з Фірташем. У центрі фінансових потоків, за даними розслідувань минулих років, фігурував АТ «Банк Альянс». Через структури ТОВ «Регіональна газова компанія» та ТОВ «ЙЕ Енергія» здійснювалися операції, які правоохоронні органи раніше кваліфікували як ризикові.

Суть схеми, яку описували слідчі органи, полягала у попередній оплаті газу облгазами за обсяги, що фактично існували лише на папері. Зокрема, у 2021 році державі було завдано збитків на понад 4 мільярди гривень через фіктивні розрахунки, пов’язані з діяльністю «Вінницягазу», «Львівгазу» та «Дніпропетровськгазу». Додатково бюджет недоотримав близько 1,5 мільярда гривень через маніпуляції з протоколами розбіжностей, які блокували оплату за користування державними мережами.

Навіть після арешту активів групи менеджмент, пов’язаний із Фірташем, за твердженнями критиків, зберігав вплив на частину процесів у галузі. У публічному просторі неодноразово звучали припущення про лояльність окремих посадовців правоохоронних органів та органів прокуратури до газових структур.

Наразі розслідування, ініційоване за рішенням ВАКС, має встановити, чи були підстави для звинувачень у штучному знеціненні активів та чи відповідала процедура їх передачі законодавству. Чи стане це інструментом повернення контролю над облгазами, або ж підтвердить правомірність дій держави, залежатиме від результатів слідства та позиції суду.

Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно колишнього працівника патрульної поліції Миколи Марічака, визнавши його винним у перевищенні службових повноважень. За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Крім того, засудженого позбавлено спеціального звання капрала поліції та встановлено трирічну заборону на обіймання посад у правоохоронних органах.

Інцидент, що ліг в основу кримінального провадження, стався 5 вересня. Під час виконання службових обов’язків правоохоронець, за висновками слідства та суду, вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права громадян та завдав шкоди авторитету правоохоронної системи. У ході судового розгляду було досліджено матеріали справи, заслухано свідчення сторін та проаналізовано зібрані докази.

За матеріалами справи, під час суперечки чоловік замахнувся і вдарив правоохоронця. У відповідь Микола Марічак завдав удару, після чого чоловік упав на землю. Згодом його підняли та посадили у повозку. Після інциденту всі учасники роз’їхалися.

Суд дослідив записи з камер спостереження, показання сторін та інші докази. У рішенні зазначено, що потерпілий був літнього віку, а поліцейський мав фізичну перевагу. Суд дійшов висновку, що підстав для застосування сили не було, а дії правоохоронця перевищували межі службових повноважень.

Наступного дня після події стан чоловіка різко погіршився. Його госпіталізували, де медики встановили черепно-мозкову травму. Після двох операцій він перебував у комі та через 13 днів помер від ускладнень, спричинених набряком мозку.

У судовому засіданні обвинувачений частково визнав обставини інциденту, однак не погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Він стверджував, що діяв рефлекторно після удару та що чоловік перебував у стані сп’яніння. Проте суд не прийняв ці пояснення як підставу для виправдання застосування сили без належних правових підстав.

Рішення у справі ухвалила суддя Мирослава Стецюк. Вирок передбачає реальне позбавлення волі, заборону обіймати посади в правоохоронних органах та позбавлення спеціального звання.

Про перебіг розгляду повідомляло видання Судовий репортер. Сторони мають право подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Україна може опинитися перед серйозними фінансовими викликами вже найближчим часом, якщо не буде ухвалено рішень щодо збільшення податкових надходжень. Про це заявив Данило Гетманцев, очільник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. За його оцінкою, відсутність своєчасних кроків здатна призвести до різкого дефіциту коштів, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів.

Йдеться насамперед про необхідність забезпечення безперервного фінансування бюджетних витрат — соціальних виплат, оборонного сектору, медицини, освіти та інших критично важливих напрямів. Уже в квітні держава може зіткнутися з нестачею ресурсів для покриття поточних видатків. Такий сценарій, за словами депутата, матиме ознаки фінансової кризи, наслідки якої можуть бути відчутними як для економіки загалом, так і для кожного громадянина.

Гетманцев зазначив, що ризики недофінансування усвідомлюють як він, так і міністр фінансів, оскільки бюджетний процес потребує стабільних джерел надходжень. У цьому контексті він розкритикував уряд за значні витрати на різні соціальні виплати, вказуючи на необхідність більш жорсткого підходу до фінансової дисципліни.

Фінансова ситуація ускладнюється й зовнішніми факторами. Зокрема, питання нової програми співпраці з Міжнародний валютний фонд залишається важливим для макрофінансової стабільності країни. Крім того, повідомляється про труднощі з ухваленням кредитних рішень у межах Європейський Союз через позицію окремих держав-членів, зокрема Угорщина.

Експерти наголошують, що в умовах воєнного стану фінансова стійкість держави залежить від поєднання внутрішніх ресурсів і міжнародної підтримки. Будь-які затримки з фінансуванням можуть вплинути на соціальні виплати, оборонні видатки та роботу державних інституцій.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень парламенту, уряду та міжнародних партнерів щодо бюджетної політики та фінансових домовленостей.

13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області ухвалив рішення щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році обіймав посаду генерального директора Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильсервіс». Суд затвердив угоду про визнання винуватості, що була укладена між обвинуваченим і стороною обвинувачення. Відповідно до угоди, Мартинов визнав свою провину в порушенні правил безпеки при виконанні службових обов’язків, що призвели до нещасного випадку на території підприємства.

Водночас, дане рішення стало важливим кроком у процедурі забезпечення правопорядку в сфері управління ядерною безпекою, адже Мартинов як керівник мав відповідальність за забезпечення належних умов праці на стратегічно важливому об’єкті. Згідно з умовами угоди, обвинувачений отримав пом'якшення покарання, оскільки активно співпрацював зі слідством і виявив щирий каяття у своїх діях.

Однак слідство з’ясувало, що такі виплати не були передбачені ані Колективним договором підприємства, ані Галузевою угодою. У результаті підприємству було завдано значних фінансових втрат.

Загальна сума збитків склала понад 5,18 млн гривень, з яких:4 258 675 грн — безпідставно виплачені премії;927 461 грн — надмірно сплачений єдиний соціальний внесок.

Обвинувачений повністю визнав провину за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) та уклав угоду з прокурором.

Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1987 року, похилий вік, відсутність попередніх судимостей, а також добровільний внесок на потреби Збройних Сил України у розмірі 100 тисяч гривень.

Суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

Крім того, колишньому посадовцю заборонено обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, строком на один рік. Він зобов’язаний періодично з’являтися до органів пробації та не залишати територію України без погодження.

Також засуджений має сплатити понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано безпосередньо в залі суду.

В Україні прогнозують подорожчання пального, однак причини цього явища не пов'язані з можливими перебоями в постачанні через трубопровід з Словаччини та Угорщини. Основними факторами, що впливають на ціну пального, є коливання валютного курсу та ситуація на світовому нафтовому ринку. Експерт ринку пального Дмитро Льоушкін поділився своїми прогнозами в соціальних мережах, пояснюючи, що зміна курсу національної валюти прямо впливає на вартість імпорту, а отже й на кінцеву ціну пального для споживачів.

З його слів, процес коригування курсу гривні став одним із основних чинників, що безпосередньо позначається на вартості енергоносіїв. Вартість пального в Україні формується з кількох компонентів, і саме зміни в валютному курсі роблять імпортне паливо дорожчим. Крім того, на глобальних ринках нафта також піддається коливанням через політичні та економічні фактори, що також сприяє зростанню цін на пальне.

Водночас значну роль відіграє ситуація навколо Ірану та напруженість у регіоні Перської затоки. «То ось із нафтою там вузол на Ірані зав’язаний. Є дві думки. Або на тижні, або вже після Рамадану. Але очікування військової операції нагнітає остраху на ринок», – наголосив Льоушкін.

Експерт звернув увагу, що Ормузька протока є ключовою артерією світового нафтового ринку, через яку проходить близько 20% глобальних поставок. У разі блокування або суттєвого обмеження руху танкерів ціни на нафту можуть різко зрости — до 100 доларів за барель на хвилі панічних настроїв.

«Навіть важко уявити, як це відіб’ється на вартості пального в Україні», – додав фахівець.

За його оцінками, оптові ціни вже зросли ще приблизно на одну гривню, а раніше протягом тижня ринок додав близько гривні поступового підвищення. Найближчим часом ці зміни можуть позначитися й на роздрібних цінах на автозаправках.

«Все це прилетить у роздріб протягом двох тижнів. Поки що розвороту не проглядається, тому роздріб буде як нитка за голкою за оптовим ринком крокувати», – підсумував Льоушкін.

Колишній голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький висловив стурбованість щодо перспектив енергетичної ситуації в Україні, заявивши, що ризик дефіциту електроенергії та введення графіків відключень залишатиметься актуальним ще мінімум на наступні три-п’ять років. Таку оцінку він дав у контексті обговорення стану енергетичної інфраструктури країни, зокрема після масштабних руйнувань, завданих війною. За його словами, навіть за умови активного відновлення енергосистеми, значні труднощі у забезпеченні стабільного енергопостачання залишатимуться у найближчій перспективі.

Кудрицький підкреслив, що середньострокові ризики дефіциту електроенергії є об’єктивними та випливають із значних пошкоджень, які понесла інфраструктура внаслідок військових дій. Ремонт та відновлення енергетичних об’єктів потребує значних ресурсів і часу, тому відключення електроенергії на певних територіях залишатимуться звичайною практикою, навіть попри значні зусилля уряду та енергетичних компаній. Такі графіки відключень стануть нормою для багатьох областей, зокрема в зимовий період, коли попит на електричну енергію традиційно зростає.

Окрему увагу ексочільник «Укренерго» звернув на можливі наслідки припинення бойових дій та повернення громадян з-за кордону. На його думку, це може суттєво підвищити навантаження на енергосистему. «При припиненні вогню і поверненні навіть мільйона українців… ми побачимо величезний сплеск споживання і у нас будуть додаткові проблеми в енергосистемі», — зазначив Кудрицький.

Також він прокоментував офіційні звіти уряду щодо розвитку нової генерації. За його словами, між задекларованими та фактичними показниками є суттєва різниця. «В 2025 році репортували, що 2,4 тисячі МВт розгорнуто розподіленої генерації, а потім виявилось 600», — заявив він.

На тлі триваючих атак на енергетичну інфраструктуру та необхідності відновлення пошкоджених об’єктів питання балансу між генерацією та споживанням залишається ключовим для стабільності енергосистеми. Експерти неодноразово наголошували, що навіть після завершення активної фази війни система потребуватиме часу для повноцінного відновлення та нарощування потужностей.

20 лютого уряд Угорщини оголосив, що виступатиме проти надання Україні кредиту Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро до того часу, поки не будуть відновлені постачання російської нафти через нафтопровід «Дружба». Це рішення стало черговим кроком у політичному тиску з боку Будапешта на Україну. Подібні загрози були озвучені раніше й іншими країнами, зокрема урядом Словаччини, який також вказував на можливість обмеження експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

Політична ситуація в Центральній Європі знову опинилася в центрі уваги, оскільки кожен новий крок Угорщини підриває і без того складні відносини між країнами ЄС та Києвом. В Україні переживають за можливі економічні наслідки таких рішень, адже надання кредиту з боку ЄС було розраховане як важливе фінансове підкріплення для подолання економічних труднощів, спричинених війною.

За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.

Столиця України розпочала 2026 рік із масштабних фінансових витрат, спрямованих на забезпечення функціонування бюджетної сфери міста, зокрема постачання тепла, гарячої води та електроенергії. Уже в січні цього року на ці потреби було виділено майже 2 мільярди гривень, що складає понад чверть від загального обсягу місячних закупівель. Згідно з результатами публічних закупівель, відповідні органи міської влади успішно уклали низку договорів, що дозволяє оперативно вирішувати питання енергозабезпечення для житлового фонду, навчальних закладів, медичних установ та інших бюджетних установ Києва.

Виділення таких значних коштів відображає серйозну увагу міської влади до забезпечення стабільного енергетичного постачання на фоні змінної ситуації в енергетичному секторі. Зокрема, підвищення ефективності використання енергії та пошук нових джерел енергії стали одними з основних пріоритетів для міських управлінців. Київ прагне не лише підтримувати існуючий рівень постачання, а й мінімізувати можливі ризики у разі збоїв або підвищення цін на енергоресурси. Це важливий крок у розвитку інфраструктури столиці, оскільки забезпечення належних умов для життєдіяльності мешканців є пріоритетом місцевих органів влади.

Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.