Економіка

У грудні комунальна корпорація «Київавтодор» підписала два масштабні договори на проведення капітальних ремонтів у Голосіївському районі Києва. Загальна сума угод сягнула 422,79 млн гривень. Обидва контракти дісталися одному й тому самому виконавцю — товариству «Ростдорстрой», що вже давно посідає помітне місце на ринку дорожніх робіт. Компанія належить, зокрема, депутату Одеської міськради Юрію Шумахеру, який вважається близьким до ексмера Одеси Геннадія Труханова, позбавленого українського громадянства.

Особливу увагу привертає те, що договори укладені без реальної конкуренції: «Ростдорстрой» виявився єдиним учасником обох процедур. Така ситуація нерідко викликає сумніви щодо справедливості вибору підрядника та ефективності витрачання бюджетних коштів, адже відсутність конкурсу позбавляє замовника можливості порівняти цінові пропозиції й обрати найвигіднішу.

1. Капремонт вулиці Героїв Маріуполя — 145,15 млн грн

Підрядник до вересня 2026 року має замінити дорожнє покриття, облаштувати тротуари, велодоріжку, дощову каналізацію, зовнішнє освітлення, світлофори, дорожні знаки, розмітку та зелені насадження.

Останній капремонт цієї вулиці, за даними КМДА, проводили ще 1984 року.

Проєктну документацію «Київавтодор» замовив у квітні 2025 року за 3,75 млн грн.

2. Ремонт шляхопроводу на Стратегічному шосе — 277,64 млн грн

До кінця 2026 року компанія має відновити конструкції мостового полотна, опори, прогонові будови, комунікації, освітлення та встановити нові бар’єри й розмітку.

Шляхопровід експлуатується з 1989 року, а спроби його капітально відремонтувати тривають понад шість років.

У 2022 році підряд на 98,64 млн грн отримувала компанія «Укртрансміст», але контракт розірвали через початок повномасштабної війни.

Згідно з даними Clarity Project, компанія уклала 773 державні договори на понад 101 млрд грн.Тільки «Київавтодор» передав цій структурі вже дев’ять контрактів на суму понад 2,55 млрд грн.

Компанія фігурує у низці кримінальних проваджень:

• НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн грн при ремонті доріг у Миколаївській області.• Нацполіція розслідує привласнення щонайменше 300 млн грн під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу в Києві.• Є підозри щодо завищення цін та невідповідності проєктній документації під час робіт у Полтавській та Миколаївській областях.

Окремий резонанс спричинив обвал Дегтярівського шляхопроводу в Києві у 2023 році — підрядником теж був «Ростдорстрой». Смертей вдалося уникнути лише дивом.

Співвласник «Ростдорстрою» Юрій Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй справам», пов’язаної з колишнім мером Одеси Геннадієм Трухановим, якого у жовтні 2025 року позбавили громадянства України.

У групу «Ростдорстрой» входять також ПП «Київшляхбуд» та низка компаній у сфері нерухомості.

Генеральний директор «Київавтодору» Олександр Федоренко, який очолює корпорацію з 2020 року, неодноразово критикувався громадськими організаціями за відсутність конкуренції на дорожніх тендерах та системну співпрацю з одним і тим самим підрядником.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується «Київавтодор», із вересня 2025 року тимчасово очолює Роман Лелюк.

Державна податкова служба активізувала моніторинг фінансових операцій громадян, які отримують кошти через цифрові платформи, електронні гаманці та інші небанківські сервіси. Такий підхід став відповіддю на зростання обсягів онлайн-платежів і збільшення кількості осіб, котрі фактично здійснюють підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. За даними податкового відомства, протягом поточного року платникам було направлено понад шість тисяч запитів із вимогою надати інформацію про походження коштів та підтвердити законність їх отримання.

Результати перевірок стали відчутними: майже дві тисячі громадян, зіткнувшись із необхідністю пояснити свої фінансові операції, зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Частина запитів стосувалася регулярних онлайн-надходжень, що за частотою та сумами нагадували системну комерційну діяльність. Саме такі транзакції податкова служба нині відстежує найретельніше, адже необліковані доходи створюють ризики як для бюджету, так і для самих отримувачів.

У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

В Україні помітно збільшується кількість випадків, коли пенсійні виплати тимчасово призупиняються або навіть припиняються повністю. За словами юриста Михайла Вулаха, ситуація ускладнюється тим, що підстави для таких рішень нерідко мають формальний характер або виникають через технічні збої та непослідовність норм законодавства. Видання «На пенсії» зазначає, що чимало таких рішень Пенсійного фонду виявляються неправомірними, але люди похилого віку рідко їх оскаржують — передусім через нестачу інформації, страх перед складною процедурою та недовіру до державних інституцій.

Юрист наголошує, що значна частина зупинок виплат здійснюється автоматично, без урахування індивідуальних обставин. Одним із найпоширеніших приводів є відсутність руху коштів на пенсійному рахунку протягом шести місяців. Така ситуація може виникнути не через провину пенсіонера, а через технічні помилки, проблеми з банком або тимчасову неможливість отримати кошти — наприклад, у разі вимушеного переїзду чи перебування в зоні бойових дій.

У таких випадках пенсію спочатку зупиняють. Якщо людина протягом тривалого часу не надає оновлені документи, ПФУ може припинити виплати повністю. Водночас юридична практика показує, що відновити нарахування та повернути заборгованість усе ж можливо.

Якщо недоотримані кошти виникли з вини самого пенсіонера — наприклад, через пропущені строки подання довідок, — держава поверне лише суму за останні три роки. Але у випадку помилки Пенсійного фонду або незаконної відмови у виплатах суди нерідко зобов’язують компенсувати всю суму, навіть якщо йдеться про період у сім-десять років і більше.

Проблемою стає й реальне зменшення купівельної спроможності пенсій. У 2025 році індексація склала 11,5%, тоді як ціни на окремі продукти та послуги зросли у рази швидше. За даними аналітиків, овочі подорожчали на 48%, масло — на 34%, комунальні послуги — на 19%. Це означає, що навіть своєчасно нарахована пенсія покриває менше базових витрат, ніж раніше.

Окрема категорія проблем пов’язана з неможливістю оформити пенсію через нові вимоги до страхового стажу. Навіть ті українці, які працювали десятки років, можуть не отримати виплату у 60 років, якщо не набрали необхідної кількості застрахованих років, а отже змушені або працювати довше, або чекати досягнення пізнішого пенсійного віку.

Юристи радять пенсіонерам та людям, які наближаються до пенсії, регулярно перевіряти дані у своєму кабінеті на порталі ПФУ, здійснювати хоча б мінімальні операції з пенсійного рахунку раз на кілька місяців, зберігати копії всіх довідок і вимагати письмових пояснень у разі суперечок з Пенсійним фондом.

За словами Михайла Вулаха, розуміння своїх прав та своєчасні дії нерідко дозволяють повернути незаконно невиплачені гроші. Суди у більшості випадків стають на бік пенсіонерів, якщо доводиться помилка або безпідставна відмова з боку державних органів.

Нове дослідження Deloitte Ukraine демонструє помітне зростання кількості українців, які цьогоріч планують купувати подарунки до Різдва та Нового року: 75% проти 65% у попередньому сезоні. Попри складні обставини воєнного часу, готовність витрачати кошти на святкові потреби залишається стабільною, що свідчить про прагнення людей зберігати традиції та підтримувати відчуття нормальності.

Опитування засвідчує, що найбільша частка респондентів планує виділити на подарунки суму в межах від 1 000 до 5 000 гривень. Для багатьох сімей це оптимальний баланс між бажанням потішити близьких і потребою контролювати бюджет. Понад 46% опитаних зазначили, що витрати на святкові покупки не перевищать чверті їхнього місячного доходу, що свідчить про зважений підхід до планування фінансів і збереження фінансової дисципліни навіть під час свят.

Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

У мережі знову помітний сплеск нав’язливої реклами онлайн-казино, яку активно поширюють українські Telegram-канали. У таких дописах користувачам обіцяють миттєві виграші за мінімальні суми та майже гарантоване виведення коштів. За повідомленнями людей, які звернулися до редакцій із скаргами, механіка залучення побудована так, щоб за короткий час охопити якомога ширшу аудиторію, а потім — зникнути, не залишивши можливості повернути втрачені гроші.

У рекламних повідомленнях фігурують невеликі суми — зазвичай від 100 до 150 гривень. Саме за такі гроші користувачам пропонують «випробувати удачу» через безкоштовне колесо фортуни або серію бонусних обертань. Завдяки низькому порогу входу оголошення створюють ілюзію безпечної гри та легкого заробітку, хоча насправді такі майданчики часто не мають прозорих правил чи підтвердженої ліцензії.

На тлі цього зростає питання ефективності державного контролю. За нагляд за азартним ринком відповідає агентство «Плейсіті», яке очолює Геннадій Новіков, а регуляторні інструменти посилює Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим. Однак штрафи, які офіційно оголошують відомства, накладаються лише на окремі компанії та окремі Telegram-канали. Така вибірковість створює підозри у формуванні неофіційного «тарифу лояльності», коли частина платформ залишається недоторканною попри численні порушення.

Додаткову увагу викликають казино, які самостійно публікують списки майданчиків, де розміщують рекламу. У цих переліках фігурують конкретні Telegram-канали, що може свідчити про системну співпрацю між адміністраторами майданчиків і власниками казино. Формально відповідальність за поширення незаконної реклами несуть обидві сторони, однак притягають до відповідальності зазвичай лише дрібних розповсюджувачів або незначні проєкти.

У результаті ринок онлайн-казино продовжує існувати у «сірій зоні» — між формальною забороною, частковими санкціями та відсутністю реального контролю. Для гравців це означає високі ризики втрати коштів, для держави — розмивання системи регулювання, а для суспільства — запитання про прозорість і справедливість роботи контролерів.

Поки вибіркові штрафи не переростуть у системний контроль, онлайн-казино й надалі матимуть можливість працювати поза правовим полем, використовуючи короткоживучі сайти, агресивну рекламу та безкарність як інструменти збагачення.

Антимонопольний комітет України повідомив про встановлення факту змови між фермерським господарством «Факторія» та його бухгалтеркою Наталією Романюк під час участі в аукціонах на оренду земельних ділянок, які проводила Турійська селищна рада у 2024 році. Рішення адмінколегії Західного міжобласного відділення АМКУ від 20 листопада 2025 року підтвердило, що обидві сторони узгодили свої дії, створивши видимість конкуренції там, де її фактично не було.

За матеріалами Комітету, бухгалтерка виступила на торгах як формальна учасниця — «статистка», покликана лише імітувати конкурентне середовище. Її участь дозволила «Факторії» без реальної боротьби отримати право оренди майже 21 гектара землі, яку громада виставила на електронні аукціони. Така схема забезпечила фермерському господарству повний контроль над процесом та усунула ймовірність підвищення вартості орендних ставок через конкуренцію.

Під час першого аукціону Романюк запропонувала 12,3 тис. грн, «Факторія» – 15 тис. грн. Після трьох раундів торгів селищна рада уклала договір оренди на 7 років. Аналогічно відбувся аукціон з ділянкою площею 10,3 гектара, де бухгалтерка запропонувала 4,8 тис. грн, а господарство – 18 тис. грн.

Під час розслідування встановили, що Романюк була довіреним представником ФГ «Факторія» та перебувала в офіційних трудових відносинах з господарством, виконувала податкову звітність за «конкурента», використовувала ту саму ІР-адресу для участі в електронних торгах і представляла господарство в банках.

Антимонопольники визнали їх винними у порушенні закону «Про захист економічної конкуренції» та внесли до «чорного списку» АМКУ. Це означає, що протягом трьох років вони не зможуть брати участь у тендерах від державних і комунальних замовників.

Це не перший випадок змови «Факторії» та Наталії Романюк. Раніше, улітку 2024 року, вони імітували конкуренцію на аукціоні з продажу 63 соток землі в Клюській сільраді, де різниця у ставках була лише 454 грн.

Фермерське господарство «Факторія» працює з 2010 року, зареєстроване в селі Гаруша Турійської громади Ковельського району. Основний вид діяльності – вирощування зернових культур.

Основним архітектором багаторівневої земельної схеми став Борис Рафаїлович Кауфман — впливовий бізнесмен, відомий своєю роллю в тіньовому контролі дистрибуції тютюнової продукції через структури, пов’язані з ТОВ «Тедіс Україна». За даними розслідувань, саме він розробив план забудови ділянки площею 7,9 гектара, що перебуває у сфері впливу Федерації профспілок України. Його інтереси збіглися з інтересами Олександра Грановського (Боруховича) — підприємця, чия діяльність раніше неодноразово пов’язувалася з операціями щодо виведення активів і землі за допомогою кіпрських офшорів. У тандемі вони створили механізм, спрямований на переведення цінної території в контрольоване ними користування.

Схема із заволодіння землею санаторію «Жовтень» вирізнялася складністю та ретельною підготовкою. Спершу штучно сформували боргові зобов’язання санаторію — приблизно 16 мільйонів гривень. Збільшення заборгованості створювало підстави для подальшого тиску на установу та можливості маніпулювати її майновими активами. Окремі юридичні структури, наближені до організаторів, виступали кредиторами, а відтак отримували право претендувати на майно у разі неплатоспроможності боржника.

Заключним етапом стало входження компанії «Бенефіт оффер» із сумнівним внеском у 13,12 млн грн до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Клінічний санаторій „Жовтень“», що дало їй 49% частки. Контроль над об’єктом перейшов до ТОВ «Девелопмент Солюшн», кінцевий бенефіціар якого – кіпріотка Крістіна Софоклеус, пов’язана з Кауфманом. Київрада на чолі з Віталієм Кличком, за сприяння Оленича П.С. та Пелиха В.М., надала право оренди ділянки площею 7,9 га (кадастровий номер 8000000000:90:400:0006) для «обслуговування об’єктів рекреаційного призначення».

Скандал набрав нових обертів через залучення Головного управління розвідки Міністерства оборони у військовому форматі. Військові в/ч А4005 понад рік за власний кошт проводили ремонтні роботи та тренування на території санаторію. За наявними даними, ГУР МОУ уклало угоду саме з компанією, пов’язаною з Кауфманом, нібито для «повернення об’єкта», хоча в/ч А4005 мала договір із «Укрпрофоздоровницею».

Скандал викликає серйозні питання щодо прозорості земельних операцій та використання державних ресурсів для приватної вигоди.

Колишній високопосадовець Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який нині переховується на території Греції, опинився в центрі нового розслідування. Правоохоронні органи підозрюють його у шахрайстві та незаконному заволодінні землями однієї з громад Житомирської області. Йому інкримінують використання службових зв’язків та впливу для оформлення ділянок на підставних осіб і подальше їх виведення з комунальної власності.

Окремий пласт підозр стосується його контактів із російськими колаборантами. Серед них — Олександр Кураков, який після початку повномасштабного вторгнення продовжує вести бізнес на окупованій частині Луганської області. За даними джерел, Задирака не лише підтримує з ним комунікацію, а й розглядає можливість спільних комерційних проєктів, що може свідчити про небезпечні зв’язки з особами, діяльність яких підриває інтереси України.

Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.

Історія з фіктивним відрядженням депутата Дніпровської міської ради Руслана Вишневецького отримує подальший розвиток після оприлюднення матеріалів Національної поліції України. Слідство встановило, що посадовець, який паралельно обіймає посаду керівника однієї з районних адміністрацій міста, у червні 2023 року використав службове становище для незаконної організації закордонної поїздки, замаскованої під офіційні робочі зустрічі.

За інформацією правоохоронців, Вишневецький подав документи на відрядження, свідомо вказавши неправдиву мету та маршрут. Формально він мав вирушити до Угорщини для участі в низці ділових заходів, однак фактичний маршрут виявився зовсім іншим. Після перетину українського кордону депутат змінив напрямок і поїхав до Австрії, де перебував кілька днів. Згодом він продовжив подорож на грецький острів Родос.

“Виїзд з України посадовець здійснив на підставі документів, що містили недостовірні відомості”, — зазначили у поліції.

На основі зібраних доказів слідчі повідомили Руслану Вишневецькому про підозру у службовому шахрайстві та зловживанні службовим становищем.