Економіка

Кривий Ріг останнім часом стає центром обговорень, коли йдеться про кримінальний бізнес, нелегальні схеми та політичні впливи. Усі ці елементи так чи інакше пов’язані з двома фігурами, які стали майже синонімами тіньової економіки міста: Дмитром Храменюком та Олександром Квасовим. Їхні бізнес-інтереси та методи ведення справ мають численні паралелі та взаємодії, де кримінальні схеми, рейдерство та політичні зв'язки стають одним цілим.

Дмитро Храменюк — це ім’я, яке в Кривому Розі асоціюється з нелегальними автозаправними станціями. За даними правоохоронців, він контролює цілу мережу з 12 підпільних АЗС, що працюють не лише в межах міста, а й на його околицях. Крім того, Храменюк має значні активи в торгівлі контрафактним тютюном та алкоголем, а також контролює пункти прийому металу, через які обігруються різноманітні схеми обходу податків і митних зборів. Протягом багатьох років його бізнес процвітає, незважаючи на те, що деякі підпільні цехи працюють без будь-якої уваги з боку місцевих правоохоронних органів.

Квасов, у свою чергу, пов’язаний із рейдерськими захопленнями земель. За даними Clarity‑project, йому контролює до 4000 гектарів. Судові рішення часто ігноруються, а конфлікти з пайовиками залишаються невирішеними.

Відомо також про спільний бізнес Храменюка та Квасова — ресторан, а нещодавно у регіон просочилася інформація про силові методи стягнення боргу в $800 тис. Постраждалий бізнесмен стверджував, що його утримували та катували, а справа була “похована” за участю колишніх прокурорів і поліції.

Попри це, обидва активно займаються благодійністю: допомагають громадам, поставляють продукти, воду, транспорт і дрони для фронту. Місцеві активісти зазначають, що волонтерський образ може бути прикриттям для старих схем та трампліном у політику.

Таким чином, Храменюк і Квасов формують образ сучасних “теневих князів” Криворіжжя, які поєднують бізнес, кримінальні зв’язки та політичні амбіції, демонструючи, як тіньова економіка пристосовується та маскується під благодійність і політичну діяльність.

Керівник комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» Андрій Вецало опинився в центрі скандалу через розмір своїх премій, що значно перевищують його офіційну заробітну плату. За перші вісім місяців 2025 року Вецало отримав понад 770 тисяч гривень премій, а в червні ця сума досягла рекордних 177,9 тисячі гривень при окладі всього 7 тисяч гривень, що в 25 разів більше за його базову зарплату.

Відзначена ситуація викликала обурення серед громадськості та депутатів місцевих рад, оскільки високі премії керівника підприємства ставлять під сумнів ефективність використання бюджетних коштів і викликають питання щодо прозорості фінансових витрат. За інформацією, отриманою з відкритих джерел, Вецало отримав за весь період з січня по серпень 2025 року близько 1 мільйона гривень, що включає не лише премії, а й відпускні та оплату відряджень.

Центральний районний суд Миколаєва призначив підготовче засідання на 24 вересня 2025 року у кримінальній справі щодо можливого привласнення або розтрати майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. У справі фігурує Державне підприємство «Племрепродуктор «Степове», яке має 71 виконавче провадження та раніше вже ставало об’єктом кримінальних розслідувань за розтрату майна.

Підприємство, зареєстроване у 2003 році в селі Степове Миколаївської області, займається вирощуванням зернових культур, овочів та баштанних, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Наразі його виконувач обов’язків директора Олександр Сова також володіє будівельною компанією «Будсистеми Груп» та раніше керував іншими підприємствами, що припинили діяльність.

Справа підкреслює проблеми контролю над бюджетними та державними коштами, а також питання прозорості виплат керівникам комунальних підприємств.

Офіс Генерального прокурора висунув підозру колишньому високопосадовцю Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для державного бюджету. За результатами слідства, виявлено, що чиновник, перебуваючи на керівній посаді в Центральному офісі з обслуговування великих платників податків, вчинив серйозне порушення.

Дії колишнього посадовця полягають у наданні незаконної вказівки своїм підлеглим підготувати лист до Головного управління Державної казначейської служби у Києві, в якому пропонувалося залишити без виконання висновки щодо відшкодування ПДВ одному з приватних підприємств. Це призвело до неправомірного звільнення з обов'язків щодо відшкодування податку, що в свою чергу спричинило суттєві фінансові втрати для державного бюджету.

Свої дії посадовець мотивував необхідністю проведення додаткових перевірок. Однак після відкликання висновків жодної перевірки так і не було здійснено, попри те, що підприємство мало законне право на відшкодування ПДВ.

У результаті компанія не отримала вчасно відшкодування податку за деклараціями за лютий–квітень 2015 року і звернулася до суду. Суд зобов’язав державу виплатити пеню за прострочення — майже 108 мільйонів гривень за період з травня 2015 по березень 2021 року.

Таким чином, державний бюджет зазнав збитків у розмірі, еквівалентному зазначеній сумі. Дії ексчиновника кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України як зловживання службовим становищем.

В Україні налічується понад 9 тисяч професій, серед яких можна знайти справжні «родзинки», про існування яких часто не здогадуються навіть багато людей. Однією з таких маловідомих, але надзвичайно важливих спеціальностей є комбустіолог. Цей лікар займається лікуванням тяжких опіків та їх наслідків, зокрема рубців і шрамів, що утворюються після пошкодження шкіри високими температурами, хімічними речовинами чи електричними ударами.

Комбустіологія, як окрема галузь медицини, в Україні отримала офіційний статус ще у 1995 році. Це дуже специфічна та складна професія, що потребує високої кваліфікації та глибоких знань у галузі хірургії, дерматології та психології. Лікарі цієї спеціальності не тільки надають першу допомогу при тяжких опіках, але й займаються реабілітацією пацієнтів після опікових травм, що включає пластичні операції, лікування рубців та подолання психологічних наслідків травм.

Сюрвейєр — незалежний експерт, який інспектує та оцінює вантажі транспортних засобів, особливо у сфері міжнародної торгівлі. Здебільшого потрібна технічна або інженерна освіта.

Гільйоширник у поліграфічному виробництві — фахівець, який наносить складні орнаменти з хвилястих фігурних ліній (гільйоші) на документи та гроші. Для роботи потрібна освіта у сфері видавництва та поліграфії.

Оператор на емшерах — контролює процес бродіння осаду та очищення води на відстійниках підприємств. Достатньо базової середньої освіти, проте фахівець грає ключову роль у водоочисних процесах.

Шламівник — обслуговує шламбасейни, резервуари з частинками гірської породи, що утворюються під час буріння. Здебільшого потрібна професійно-технічна освіта.

У Службі зайнятості наголошують: навіть найрідкісніші професії мають велике значення для економіки країни, адже забезпечують стабільне функціонування промисловості, медицини та інших галузей.

У Дніпрі поліція та кіберполіція викрили посадовицю міської ради, яка стала причиною мільйонних переплат за електроенергію для місцевих шкіл і дитячих садочків. Згідно з інформацією, наданою правоохоронцями, заступниця директора одного з департаментів міської ради підписала документи, через що бюджет міста втратив понад 7,5 мільйона гривень.

Все почалося з того, що посадовиця уклала договір із компанією на постачання електроенергії для освітніх установ. Однак, вже після цього підприємство кілька разів ініціювало додаткові угоди, в яких підвищувались ціни на енергію. Незважаючи на очевидні зміни у вартості, жінка підписувала ці документи без належної перевірки, що призвело до непотрібних фінансових витрат для міського бюджету.

Їй повідомлено про підозру за статтею про службову недбалість. Наразі правоохоронці вирішують питання про обрання запобіжного заходу.

Ця справа додається до низки гучних міських витрат: раніше мерія Дніпра витратила майже 32 мільйони гривень на ремонт водопостачання на вулиці Бехтерева, а також завершила утеплення будинку №118 на Перемозі за 85 мільйонів гривень. Тим часом «ПриватБанк» готується повторно виставити на продаж «Дніпро-Арену» та базу ФК «Дніпро» у Придніпровську.

Зловживання демонструють серйозні ризики недбалого підписання документів при роботі з бюджетними коштами, особливо у сфері освіти, де фінанси повинні спрямовуватися на потреби дітей і навчальних закладів.

У вересні 2025 року в Україні спостерігалася тенденція до зниження вартості землі сільськогосподарського призначення. За інформацією, оприлюдненою Опендатабот, середня ціна одного гектара землі знизилася до 62 011 грн, що є на понад 2 тисячі гривень меншою, порівняно з попереднім періодом.

Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.

За повідомленнями низки джерел, у Запоріжжі нібито діє масштабна схема з демонтажу та переплавки елементів високовольтних ліній електропередач — об’єктів, які забезпечують стабільну роботу енергосистеми регіону. Ці матеріали, призначені для підтримки критичної інфраструктури, замість законної утилізації чи ремонту потрапляють у нелегальні ланцюги збуту. У повідомленнях фігурують натяки на причетність приватних підприємств і посередників, а також на можливі зв’язки з особами, які колись обіймали керівні посади у податкових чи правоохоронних органах; проте офіційні висновки поки що відсутні або знаходяться на стадії перевірки.

Про це пише Telegram-канал ГО “НОН-СТОП Україна”.

Ключовим підприємством є ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752), зареєстроване у Борисполі, але фактично працює у Запоріжжі. Засновниками значаться Фелікс Кусаєв та Ольга Афонова – дружина колишнього податківця Романа Афонова. У відкритих джерелах фактичними власниками компанії називають саме родину Афонових.

Інша структура – ТОВ «Метпромсервіс» (ЄДРПОУ 31094633) – також належить Кусаєву. Обидва товариства перебувають під наглядом Юліани Козаченко, яка свого часу була підлеглою Романа Афонова.

За інформацією слідства, у період воєнного стану виробничі майданчики «Сяйвомету» та «Метпромсервісу» використовувалися для переплавки металобрухту, отриманого внаслідок незаконного демонтажу високовольтних ЛЕП на межі Запорізької та Дніпропетровської областей.

У червні–липні 2025 року на територію «Сяйвомету» завезли мідь від демонтованої лінії 750 кВ від Запорізької АЕС. Незважаючи на заяви від «Укренерго» та «Запоріжжяобленерго», кримінальні провадження фактично не просуваються.

За даними джерел, прикриття схемі надають керівник відділу Офісу Генерального прокурора Ашот Гєворкян та представники запорізького управління СБУ. Саме під їхнім тиском у липні 2025 року поліція Запоріжжя не змогла заарештувати вантажівки з мідними уламками, які патрульні затримали.

Мідь систематично вивозиться на майданчик «Метпромсервісу» (м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6), а до серпня 2025 року значні обсяги зберігалися також на складі «Сяйвомету» (м. Запоріжжя, вул. Доковська, 3). Оперативники ГУНП у Запорізькій області встановили організаторів та виконавців схеми, але матеріали справи залишаються без руху.

Стратегічні об’єкти української енергетики фактично перетворені на джерело незаконного збагачення бізнес-групи, пов’язаної з родиною Афонових та їхнім партнером Феліксом Кусаєвим. Прикриття з боку прокуратури та СБУ робить можливим подальший демонтаж і продаж елементів енергосистеми, що створює критичні ризики для безпеки держави.