Охорона здоров’я

Якість нічного відпочинку визначає не лише настрій наступного дня, а й здатність організму протистояти хворобам, регулювати гормональний фон, підтримувати здорову вагу та ефективно відновлювати тканини. Значну роль у цьому процесі відіграє харчування: їжа, яку споживаємо протягом дня та безпосередньо перед сном, може або полегшувати засинання, або серйозно погіршувати сон. Фахівці з видання Prevention проаналізували поради дієтологів і виділили низку продуктів, здатних стати природними помічниками для нічного відпочинку.

Магістр наук і дієтолог Кортні Коу підкреслює, що сон — це не пасивний стан. Уночі організм проводить велику роботу: відновлює м’язові волокна, регенерує тканини, синтезує важливі білки й активізує гормональні механізми, які впливають на наші емоції, апетит та енергетичний баланс. Тому харчові звички безпосередньо визначають, наскільки ефективно запускаються ці процеси.

Одним із найцікавіших природних «помічників» сну експерти називають кислий вишневий сік. Він є природним джерелом мелатоніну — гормону, який запускає цикл «сон–неспання». Дієтолог радить спробувати замінити вечірні добавки мелатоніну на склянку вишневого соку перед сном і подивитися, чи стане засинати легше.

Корисними для нічного відпочинку є й продукти, багаті на магній — мигдаль, кеш’ю, гарбузове насіння. Магній допомагає розслабити м’язи та підтримує стабільний рівень цукру в крові вночі, що знижує ризик нічних пробуджень. Гарбузове насіння, додатково до магнію, містить триптофан — амінокислоту, з якої в організмі синтезуються серотонін і мелатонін, тобто речовини, безпосередньо пов’язані зі спокоєм та сном.

Схожим чином працює й індиче м’ясо. Воно містить триптофан, який допомагає тілу виробляти нейромедіатори, що впливають на сон і розслаблення. Хоча триптофану там небагато, легка вечеря з індичкою може стати м’яким «тоном до сну», особливо якщо не перевантажувати шлунок важкою їжею.

Окрему увагу дієтологи приділяють молочним продуктам. Тепле молоко як засіб від безсоння — не міф, зазначає Кортні Коу. Молоко й кисломолочні продукти містять триптофан і казеїн — білок повільного засвоєння, який допомагає вирівнювати рівень цукру в крові вночі та може сприяти глибшому, стабільнішому сну.

До напоїв, що асоціюються зі спокоєм, належить і ромашковий чай. Ромашка містить апігенін — антиоксидант, який зв’язується з рецепторами в мозку та викликає легку сонливість. Дослідження 2024 року в журналі Complementary Therapies in Medicine показало, що ромашковий чай може допомагати швидше засинати та спати спокійніше, тож чашка теплого напою ввечері може стати безпечною альтернативою «важкій артилерії» у вигляді снодійних.

Ще один простий продукт, який варто недооцінювати, — яйця. Одне яйце містить близько 83 мг триптофану, а це приблизно чверть добової потреби. Така кількість підтримує синтез серотоніну та мелатоніну й може працювати на якісніший сон, особливо якщо вживати яйця як частину збалансованого раціону.

Для тих, хто погано переносить молочні продукти, дієтологи радять звернути увагу на кіноа. Ця крупа містить і білок, і триптофан, тож порція кіноа на вечерю може бути доброю рослинною альтернативою, допомагаючи організму природним чином перейти до фази відпочинку.

Серед «нічних союзників» сну називають і жирну морську рибу — тунця, лосося, скумбрію. Вона багата на омега-3 жирні кислоти, які беруть участь у регуляції серотоніну і підтримують здатність організму розслаблятися. Регулярне вживання такої риби вдень або ввечері асоціюють із кращою якістю сну.

Неочевидний учасник цього списку — темний шоколад. Він містить антиоксиданти та омега-3 і, за даними журналу Nutrients, при вживанні вранці може допомагати нормалізувати циркадні ритми та підтримувати метаболічне здоров’я. Водночас через наявність кофеїну темний шоколад краще їсти в першій половині дня, а не перед сном.

Експерти наголошують: жоден продукт сам по собі не вилікує хронічне безсоння, але правильні харчові звички, разом із гігієною сну — відмовою від ґаджетів перед сном, регулярним режимом, провітрюванням кімнати — можуть суттєво покращити нічний відпочинок.

Якщо ж порушення сну тривають довго, заважають працювати і відновлюватися, фахівці радять не обмежуватися «вишневим соком і ромашкою», а звернутися до лікаря.

У наукових та медичних колах Великої Британії посилюється занепокоєння через швидке розповсюдження оновленого штаму грипу H3N2, який за короткий час продемонстрував рекордну кількість мутацій. Дослідники повідомляють, що вірус упродовж літа зазнав щонайменше семи змін, що зробило його стійкішим і значно агресивнішим. Унаслідок цього чинна сезонна вакцина, склад якої формували ще на початку року, може не повністю запобігати тяжким ускладненням.

За словами британських медиків, характерна для зимового періоду хвиля грипу цього разу зрушилася у бік раннього старту. Перші різкі стрибки захворюваності зафіксували ще восени, а нинішні показники вже перевищують середні багаторічні значення, наближаючись до рівня, що зазвичай спостерігається в розпал сезону. Така динаміка свідчить, що вірус активно адаптується й ефективно передається між людьми.

Керівник NHS England сер Джим Маккі попередив, що ця зима “без сумніву” може стати однією з найважчих для британської системи охорони здоров’я: лікарні вже працюють на межі, черги на планове лікування зростають, а пацієнти змушені годинами чекати допомоги у відділеннях невідкладної допомоги.

За оцінками вірусологів, ключовою проблемою є саме штам H3N2, який за літо пройшов сім генетичних змін. Ці мутації зробили його “гарячішим” і більш “агресивним”, тобто здатним викликати тяжчий перебіг, особливо серед літніх пацієнтів та людей із хронічними хворобами. Професорка Нікола Льюїс, директорка Всесвітнього центру грипу в Інституті Френсіса Кріка в Лондоні, в інтерв’ю BBC наголосила, що H3 традиційно вважається “гарячішим” і більш “ударним” вірусом, а нинішня динаміка – нетипова й викликає в неї серйозне занепокоєння.

Додатковий ризик полягає в тому, що новий варіант H3N2 суттєво відрізняється від тих штамів, які циркулювали у Великій Британії останніми роками. Це означає, що у значної частини населення немає достатнього перехресного імунітету: організм просто “не впізнає” вірус, навіть якщо людина вже хворіла на грип раніше або була вакцинована в минулих сезонах.

Склад сезонної вакцини проти грипу традиційно визначають ще взимку – у лютому, щоб виробники встигли виготовити мільйони доз до осені. Однак мутований варіант H3N2 з’явився лише в червні, тому нинішня вакцина, за оцінками експертів, не є ідеальним “антигенним попаданням” саме для цього штаму. Попри це, епідеміологи наголошують, що щеплення залишається критично важливим: вакцина може істотно пом’якшити перебіг хвороби, знизити ризик тяжких ускладнень – таких як пневмонія, сепсис чи запалення серця – і зменшити кількість госпіталізацій і смертей.

Симптоми грипу H3N2 загалом подібні до інших сезонних варіантів: раптовий підйом високої температури, сильний біль у м’язах і суглобах, виражена слабкість і втома. Однак лікарі попереджають, що перебіг може бути важчим, а відновлення – довшим, особливо в групах ризику. Крім того, є ознаки, що новий штам поширюється швидше, ніж звичайно.

За оцінками фахівців, базовий показник відтворення (R) для грипу у Великій Британії зазвичай становить близько 1,2 – тобто 100 інфікованих передають вірус приблизно 120 людям. Цього сезону попередні розрахунки свідчать про R на рівні 1,4: у такій ситуації ті ж 100 хворих можуть заразити вже 140 людей, що значно прискорює ріст кількості випадків і тиску на систему охорони здоров’я.

Напередодні можливого “вибуху” госпіталізацій британські чиновники вже оголосили про фактичну “вакцинальну тривогу” – медики закликають зробити щеплення всіх, хто має на це право, особливо людей старшого віку, осіб із груп ризику та дітей. За їхніми словами, навіть частковий захист, який забезпечує поточна вакцина проти нових підштамів, може стати вирішальним фактором у запобіганні тисячам зайвих смертей упродовж цієї зими.

Неправильно підібрані харчові добавки можуть не лише не принести обіцяної користі, а й завадити нормальному засвоєнню поживних речовин або навіть спричинити небажані реакції. Фахівці наголошують, що поєднання різних речовин, а також час їхнього прийому здатні суттєво впливати на результат. Особливо це стосується мінералів, вітамінів та популярних комплексів, які багато людей приймають для підтримки імунітету, енергійності чи покращення самопочуття.

За словами експертів, включно зі спеціалістами, думку яких публікує видання Health, особливо важливо звертати увагу на поєднання добавок, які можуть конкурувати між собою. Наприклад, окремі мінерали знижують засвоєння один одного, якщо приймати їх одночасно. Інші ж компоненти можуть посилювати дію, що призводить до надмірності, а це, у свою чергу, створює ризик навантаження на органи або небажаних фізіологічних реакцій. Саме тому спеціалісти радять дотримуватися інтервалів між прийомами, щоб уникнути конфлікту речовин та забезпечити оптимальне їхнє засвоєння.

За словами докторки медичних наук Дженніфер Воррен, кальцій і цинк можуть блокувати засвоєння заліза, оскільки всі ці речовини конкурують за всмоктування в кишечнику. Через це добавки заліза доцільно приймати окремо — вранці, запиваючи водою або цитрусовим соком, адже вітамін С покращує засвоєння заліза.

Лікарка радить уникати одночасного прийому заліза з іншими добавками щонайменше протягом двох годин. Якщо ж залізо натщесерце викликає нудоту, його можна приймати з невеликою кількістю їжі, але все одно не поєднувати з кальцієм.

Сам кальцій також краще вживати окремо від заліза, щоб не знижувати ефективність обох мінералів.

Доктор медичних наук С. Вівек Лал пояснює, що кальцій і цинк теж конкурують за всмоктування. Якщо пити їх разом, організм може гірше засвоїти кожен із цих мінералів.

Цинк важливий для імунної системи та загоєння тканин, кальцій — для здоров’я кісток. Погане засвоєння через конкуренцію в кишечнику знижує користь від обох добавок.

Фахівець радить:– приймати кальцій під час їжі;– не поєднувати його з цинком у багатих на кальцій стравах чи в одному прийомі добавок.

При цьому форма кальцію має значення: цитрат кальцію можна приймати незалежно від їжі, тоді як карбонат кальцію краще засвоюється саме під час прийому їжі.

Дієтологиня Хелен Тіу нагадує, що цинк і мідь мають схожі шляхи транспорту в організмі й конкурують за всмоктування. Якщо тривалий час приймати високі дози цинку (60 мг на день і більше), це може погіршити засвоєння міді й знизити її рівень у крові.

Дефіцит міді здатен призводити до анемії, м’язової слабкості та інших проблем зі здоров’ям. Для дорослих верхня безпечна межа споживання цинку становить 40 мг на день.

Щоб уникнути порушень балансу, дієтологиня радить розділяти прийом цинку й міді протягом дня або обирати полівітамінні/мінеральні комплекси з помірними дозами цих елементів.

Лікар С. Вівек Лал попереджає, що гінкго білоба та високі дози риб’ячого жиру можуть пригнічувати функцію тромбоцитів. Якщо поєднувати їх, зростає ризик кровотечі через надмірне «розрідження» крові.

Щоб знизити ризики, він радить не приймати ці добавки одночасно, а за потреби — зменшити дозу або чергувати їх за часом. Особливо уважними мають бути люди, які вже приймають препарати, що впливають на згортання крові.

Активоване вугілля відоме здатністю зв’язувати токсини, але разом із ними воно «підчищає» й корисні речовини. Саме тому його не можна поєднувати з вітамінами чи мінеральними добавками.

За словами Лала, активоване вугілля зв’язується з мінералами і вітамінами, різко погіршуючи їхнє всмоктування. Цю добавку, якщо її призначили, слід приймати короткими курсами та обов’язково розділяти в часі з будь-якими ліками, вітамінами й мінералами — з інтервалом 2–4 години.

Медики наголошують: навіть корисні добавки можуть втратити ефективність або стати небезпечними, якщо приймати їх безсистемно й поєднувати «все з усім». Перед початком прийому вітамінів та мінералів варто:

– порадитися з лікарем або клінічним дієтологом;– оцінити реальні аналізи, а не орієнтуватися лише на самопочуття;– дотримуватися рекомендованих доз і розводити проблемні комбінації в часі.

Тільки в такому разі добавки справді працюватимуть на користь, а не створюватимуть приховані ризики для здоров’я.

Джин із тоніком, напій із багатовіковою історією та усталеною культурною впізнаваністю, знову став предметом активних обговорень після заяв фахівців із харчування про його відносні переваги серед алкогольних напоїв. Медики підкреслюють: повністю безпечного рівня споживання алкоголю не існує, проте серед різновидів міцного спиртного саме джин-тонік інколи називають менш шкідливим варіантом, якщо людина вже вирішила вживати алкоголь.

Корені появи цього коктейлю сягають XIX століття, коли британські військові та колоніальні чиновники в Індії використовували тонік із хініном для профілактики малярії. Через різку гіркоту ліки було важко пити у чистому вигляді, тому його змішували з цукром, соком лайма та джином. Так медичний засіб поступово перетворився на популярний напій, який згодом покинув межі колоній та став класикою світових барів.

Дієтологи підкреслюють: основна перевага джина з тоніком полягає не у хініні, як часто припускають, а в низькій калорійності та властивостях прозорих спиртів. У стандартній порції джина близько 50 калорій, а легкий тонік додає приблизно 30. Таким чином один напій часто містить менше 100 калорій — значно менше, ніж у пиві або солодких коктейлях.

Експерти наголошують, що прозорі спирти легше метаболізуються та менше навантажують травну систему. Крім того, гіркуватий смак рослинних компонентів джина уповільнює темп пиття, що також зменшує загальне споживання алкоголю.

Втім, дієтологи застерігають: ключову роль відіграє міксер. Якщо змішати джин із солодкими газованими напоями, кількість цукру та калорій різко зростає. Солодкі міксери можуть підвищувати рівень глюкози в крові, викликати потяг до їжі та стимулювати переїдання, що зводить нанівець потенційні «переваги».

Попри поширену думку про вміст антиоксидантів у джині, експерти визнають: концентрація корисних речовин із ялівцевих ягід у готовому напої мінімальна й не може забезпечити значного впливу на здоров’я. Сучасні тоніки також містять лише сліди хініну, тому не мають заявленого протималярійного ефекту.

За даними британської служби здоров’я, середній житель країни споживає понад 17 одиниць алкоголю на тиждень. За підрахунками дієтологів, заміна такої кількості пива на джин-тонік теоретично зменшила б кількість «порожніх» калорій приблизно на 900 на тиждень, що могло б сприяти зниженню ваги. Однак це не робить напій корисним.

Фахівці підкреслюють: жоден алкоголь не приносить здоров’ю користі. Він лише створює ілюзію розслаблення, порушує роботу гормонів серотоніну й дофаміну, підвищує рівень кортизолу та погіршує якість сну. Натомість найкращим вибором лишаються безалкогольні альтернативи та помірність.

Експерти радять тим, хто не може повністю відмовитися від алкоголю, свідомо обирати менш калорійні варіанти, пити повільніше та чергувати алкоголь з водою. Усі інші довгострокові стратегії — лише компроміс між бажанням і реальністю, але не шлях до здоров’я.

Для великої кількості людей кава давно стала невід’ємною частиною щоденної рутини — маленьким ритуалом, який задає тон усьому дню. Проте те, яким способом готується цей напій, може суттєво змінювати не лише його смакові якості, а й вплив на організм. Різні методи приготування по-різному розкривають ароматичні нотки зерна, а також визначають концентрацію корисних або навпаки — небажаних речовин у чашці.

Одним із найбільш поширених способів є фільтр-кава, яка проходить через паперовий фільтр. Такий метод дозволяє затримати частину масел та мікрочастинок, роблячи напій м’якішим для шлунка і менш насиченим за вмістом речовин, що підвищують рівень холестерину. Фільтрована кава часто має чистий, прозорий смак із виразними фруктовими або квітковими відтінками.

Головний секрет — паперовий фільтр. Він затримує кофестол — природну речовину, яка підвищує рівень “поганого” холестерину. Кава, зварена у турці, френч-пресі або гейзерній кавоварці, містить повний обсяг кофестолу. Крапельна кавоварка з паперовим фільтром залишає його на папері, пропускаючи лише корисні компоненти.

Дослідження показали, що чотири чашки фільтрованої кави на день знижують ризик серцево-судинних хвороб на 15%. Замінюючи тричі на тиждень три чашки нефільтрованої кави на фільтровану, можна знизити рівень холестерину на 0,58 ммоль/л.

Щодо еспресо, у ньому вищий рівень дитерпенів, що також підвищує холестерин. Проте італійські дослідження показали, що еспресо може уповільнювати накопичення токсичних білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. Кофеїн у помірній кількості (2–3 порції на день) захищає нейрони та знижує ризик деменції, але надмірне споживання може викликати тривожність та безсоння.

Розчинна кава вважається найменш корисною. Під час виробництва руйнується більшість корисних речовин, а у складі з’являється акриламід — потенційно небезпечна сполука. Часто додають штучні ароматизатори для покращення смаку.

Для максимальної користі лікарі радять свіжообсмажені зерна та крапельну кавоварку з паперовим фільтром.

Регулярний контакт із сімейним лікарем формує фундамент для тривалого та повноцінного життя, адже саме профілактичні огляди дають змогу виявляти приховані патології ще до появи виражених симптомів. Такий підхід дозволяє своєчасно розпочати лікування, знизити ризик ускладнень і покращити прогноз для пацієнта. У центрі уваги лікарів перебувають контрольні стани, які становлять найбільшу небезпеку через безсимптомний перебіг на початкових етапах: цукровий діабет, ВІЛ-інфекція, туберкульоз, артеріальна гіпертензія, інші серцево-судинні порушення, а також онкологічні захворювання, що уражають молочні залози, передміхурову залозу та кишечник.

Особливу тривогу викликає той факт, що значна частина небезпечних хвороб розвивається непомітно. Людина може почуватися повністю здоровою, водночас патологічні процеси вже прогресують. Прикладом є рак грудей: коли новоутворення діагностують на I стадії, переважна більшість пацієнток — близько 95% — досягають повного одужання. Однак чверть випадків виявляється лише на III–IV стадіях, коли лікування потребує більше часу, ресурсів і має гірші результати. Схожа ситуація спостерігається й серед чоловіків: рак передміхурової залози у 21% випадків фіксують уже на етапі метастазування, коли можливості терапії істотно обмежені.

Гіпертонія та серцево-судинні хвороби: жінки після 50 років, чоловіки після 40; огляд щороку при факторах ризику, інакше – раз на 2 роки.

Цукровий діабет: щороку після 45 років, а також усі з факторами ризику незалежно від віку.

ВІЛ: щороку всі з 14 років, особливо люди з підвищеним ризиком.

Туберкульоз: при кашлі понад 2 тижні та наявності факторів ризику; графік визначає лікар.

Рак грудної залози: мамографія кожні 2 роки жінкам 50–69 років, при ризиках – з 40 років.

Рак передміхурової залози: чоловіки після 40 років, за рекомендацією лікаря – ПСА-тест або огляд уролога.

Колоректальний рак: всі 50–75 років, обстеження кожні 2 роки, при факторах ризику – щороку.

Регулярні профілактичні огляди допомагають контролювати здоров’я та вчасно виявляти хвороби, що дозволяє жити спокійно та безпечно.

Сухофрукти часто сприймають як легкий і корисний перекус, однак не всі вони безпечні для людей із порушенням вуглеводного обміну. Дієтологиня Гаріма Гоял у матеріалі Health Shots звернула увагу на те, що певні види висушених фруктів можуть створювати додаткове навантаження на організм через значний вміст природних цукрів. Під час сушіння вода випаровується, а концентрація глюкози різко зростає, що автоматично підвищує глікемічний індекс продукту й ускладнює контроль рівня цукру в крові.

Фахівчиня назвала шість сухофруктів, яких діабетикам краще уникати. Серед них — родзинки, фініки, курага, інжир, сушені ананаси та солодкі бананові чипси. Усі ці продукти відзначаються високою щільністю цукрів: навіть невелика порція здатна викликати різке підвищення глюкози. Особливо небезпечними вважаються фініки та інжир, адже вони містять надзвичайно багато фруктози, що швидко всмоктується і провокує стрибки глікемії.

До небезпечних сухофруктів для діабетиків належать:

Інжир та фініки – містять від 50% до 70% простих цукрів, таких як глюкоза та фруктоза.

Сушені вишні та манго – часто містять доданий цукор, швидко підвищують рівень глюкози в крові.

Сушені банани – високий глікемічний індекс і додатковий цукор роблять їх шкідливими.

Цукати – по суті є солодощами, обробленими цукром, що викликають значні стрибки цукру.

Дієтологиня наголошує: для людей з діабетом найкраще обирати свіжі фрукти та горіхи, контролюючи порції і уникаючи продуктів з доданим цукром.

В Україні пацієнти мають право вільно обирати свого сімейного лікаря, незалежно від того, де вони проживають чи зареєстровані. Це право є частиною медичної реформи, що дозволяє кожному українцю мати більш персоналізований підхід до своєї медичної допомоги. Якщо з якихось причин лікар не влаштовує, чи з’явилися інші обставини, пацієнт може змінити сімейного лікаря без будь-яких складнощів. Процес досить простий і не вимагає значних зусиль або бюрократичних перешкод.

Щоб змінити сімейного лікаря, пацієнту достатньо підписати декларацію з новим лікарем. Після цього стара декларація автоматично анулюється в електронній системі охорони здоров’я, і пацієнт вже офіційно є на обслуговуванні у нового спеціаліста. Такий механізм дозволяє швидко і безболісно змінити лікаря, не втрачаючи при цьому доступу до медичних послуг. Це особливо зручно для тих, хто змінює місце проживання або просто хоче отримувати медичну допомогу у іншого спеціаліста.

Не обов’язково приходити на прийом до попереднього лікаря. У разі підписання нової декларації відвідування попереднього медзакладу не потрібне. Якщо ж пацієнт просто розриває декларацію, заяву можна подати в реєстратурі або до головного лікаря. Повідомляти старого лікаря про зміну теж не обов’язково, але інколи це допомагає отримати корисні рекомендації щодо подальшого лікування.

Для підписання нової декларації знадобляться паспорт, ідентифікаційний номер та свідоцтво про народження дитини, якщо вибір лікаря стосується малюка. Також потрібен мобільний телефон для контакту. Декларація діє доти, доки пацієнт не вирішить змінити лікаря. Вибирати сімейного лікаря можна необмежену кількість разів, але одночасно обслуговуватися у кількох сімейників не можна.

Знайти лікаря можна як у комунальних закладах, так і у приватних клініках або серед лікарів-ФОП. Перед вибором варто дізнатися про професійні якості лікаря, його ставлення до вакцинації, вміння консультувати дистанційно та готовність приїжджати на виклики додому. Список усіх медзакладів та лікарів доступний на сайті Національної служби здоров’я України.

Вільний вибір сімейного лікаря допомагає знайти того фахівця, який розуміє стан пацієнта та ефективно співпрацює для покращення його здоров’я.

Серце раптово починає пришвидшено битися, дихання стає поверхневим і уривчастим, у голові виникає запаморочення, а руки тремтять так, ніби тіло втратило контроль над собою. Багатьом знайоме відчуття, що в ці миті ніби насувається щось неминуче й страшне. Так виглядає панічна атака — інтенсивний епізод тривоги, який часто сприймається як загроза життю. Попри виражені тілесні прояви, такі стани самі по собі не становлять смертельної небезпеки, про що наголошують фахівці, включно з експертами видання Medical News Today.

Панічна атака — це раптове увімкнення в організмі реакції «борись або тікай», яка у природних умовах запускається під час реальної загрози. Мозок отримує сигнал небезпеки, навіть якщо об’єктивних причин немає, і запускає каскад фізіологічних процесів: вироблення адреналіну, прискорення пульсу, підвищення артеріального тиску, напруження м’язів. Усе це створює відчуття неконтрольованого страху, яке може тривати від кількох хвилин до пів години.

серце починає битися частіше

дихання стає поверхневим і швидким

кров приливає до м’язів, готуючи тіло до втечі чи захисту

Деякі люди на тлі паніки починають гіпервентилювати — дихати занадто швидко і глибоко. Рівень вуглекислого газу в крові падає, через що з’являються запаморочення, “мушки” перед очима, відчуття нереальності, іноді навіть короткочасна втрата свідомості. Ці прояви дуже неприємні, але не смертельні.

Відчуття “я зараз помру” — типова особливість панічної атаки. Це не ознака реальної загрози, а результат поєднання фізичних симптомів і страху, який їх підсилює.

Для людей із коронарною хворобою серця повторювані панічні атаки можуть тимчасово погіршувати кровопостачання серцевого м’яза. На цьому тлі біль у грудях може лякати ще більше. Втім, дослідження показують: сама по собі панічна атака не є прямою причиною інфаркту.

Небезпечним може бути інше — довготривала тривога і хронічний стрес. Вони здатні:

підвищувати артеріальний тиск

збільшувати ризик серцево-судинних захворювань

посилювати запальні процеси в організмі

До цього часто додається поведінка “самодопомоги”, яка лише шкодить: переїдання, алкоголь, куріння, відмова від фізичної активності. Усе це додатково б’є по серцю та судинах.

Є кілька стратегій, які можуть допомогти полегшити напад:

Прийміть факт, що вам страшно. Не намагайтеся “заборонити” собі страх чи втекти від нього. Визнання: “Так, зараз у мене панічна атака, це тимчасово і не смертельно” — уже знижує напругу.

Заземліться в моменті. Спробуйте сфокусувати увагу на тому, що навколо: порахувати кілька предметів, які бачите, відзначити запахи, звуки, відчуття від дотику. Це допомагає повернутися з “катастрофічних думок” до реальності.

Сповільніть дихання. Глибоке, повільне дихання з паузами на видиху допомагає нормалізувати рівень вуглекислого газу, зменшити запаморочення та відчуття нестачі повітря.

Продовжуйте дію, якщо це безпечно. Якщо ви можете залишатися в ситуації (на роботі, в транспорті, вдома) без ризику — не тікайте. Так працює експозиційна терапія: мозок поступово вчиться, що паніка не дорівнює катастрофі, і з часом напади слабшають.

Фахівця варто залучити, якщо:

панічні атаки стають частішими або сильнішими

симптоми не минають попри кілька тижнів регулярної терапії

з’являються ознаки можливих проблем із серцем: біль у грудях, задишка, нерегулярне серцебиття, набряки

Якщо ж виникають типові симптоми можливого серцевого нападу — інтенсивний біль у грудях, що віддає в руку, плече або щелепу, сильна задуха, різка слабкість, холодний піт, виражене запаморочення — потрібно негайно викликати швидку допомогу. Панічні атаки не виключають ризику реальних кардіологічних проблем, особливо у людей із супутніми захворюваннями.

Панічні розлади піддаються лікуванню, і з ними можна жити повноцінно. Зазвичай використовують поєднання кількох підходів:

Когнітивно-поведінкова терапія. Вона допомагає розпізнавати і змінювати думки, які розкручують паніку, а також поступово привчає організм не “лякатися” власних симптомів (експозиційна терапія).

Медикаментозне лікування. У деяких випадках лікар може призначити протитривожні препарати чи антидепресанти. Важливо, що підбір і контроль таких ліків проводить саме лікар, а не “самолікування за порадами з інтернету”.

Зміни способу життя. Регулярна фізична активність, техніки усвідомленого дихання, медитація, нормалізація сну та зменшення вживання алкоголю і кофеїну роблять нервову систему менш вразливою до стресу.

Мета терапії — не повністю “вимкнути” страх, а навчитися жити з ним так, щоб він не керував вашим життям. Коли людина перестає боятися самих панічних атак, вони зазвичай стають рідшими та слабшими.

Панічна атака може здаватися чимось смертельним, але сама по собі вона не вбиває. Це дуже неприємний, але контрольований стан. Чим краще ви розумієте, що відбувається з організмом, тим менше місця залишається для страху.

Якщо напади повторюються, заважають працювати, спілкуватися, виходити з дому — це не “слабкість”, а привід звернутися до фахівця. Своєчасна терапія допомагає повернути контроль над життям і забрати в паніки її головну зброю — відчуття безвиході.

Гриби давно заслужено вважають одним із найуніверсальніших продуктів на кухні. Їх додають у супи, салати, гарніри, пасту, а інколи навіть у кавові напої, експериментуючи зі смаковими поєднаннями. Проте користь грибів виходить далеко за межі гастрономічного задоволення: у них містяться рідкісні мікроелементи, вітамін D та потужні антиоксиданти, які сприяють підтримці імунітету, здоров’я нервової системи та загальної життєвої енергії.

Сучасні наукові дослідження підтверджують, що регулярне вживання певних видів грибів пов’язане з покращенням стресостійкості та зниженням ризику розвитку депресії. Це пояснюється тим, що біологічно активні речовини в грибах здатні впливати на нейротрансмітери, які регулюють настрій, та зміцнювати природні механізми адаптації організму до стресових ситуацій. Деякі види грибів, зокрема шиїтаке, майтаке та рейші, у дослідженнях демонструють протизапальні властивості, підтримують роботу серцево-судинної системи і навіть покращують когнітивні функції.

Дієтолог Лаура Бурак пояснює: одна з ключових переваг грибів — їхня здатність допомагати організму краще адаптуватися до стресу і підтримувати гомеостаз, тобто внутрішній баланс фізіологічних процесів. За її словами, окремі види грибів сприяють тому, що організм легше переносить напруження, а емоційні “гойдалки” стають менш різкими.

Водночас фахівчиня застерігає: гриби не можна сприймати як “чарівну пігулку” від стресу. Вони працюють лише як частина загальної стратегії — збалансованого харчування, нормального сну, рухової активності та психологічної підтримки. Один продукт, яким би корисним він не був, не здатен самотужки компенсувати хронічне вигорання чи невирішені психологічні проблеми.

Серйозну увагу до грибів як до потенційного “антистресового” продукту привернуло дослідження, опубліковане в журналі Journal of Affective Disorders. Науковці проаналізували дані Національного опитування з питань здоров’я та харчування США за 2005–2016 роки, у якому брали участь 24 699 людей.

Учасників опитували про харчові звички за допомогою двох детальних 24-годинних харчових інтерв’ю, особливу увагу приділяючи вживанню грибів — зокрема білих печериць, шиїтаке та портобелло. Паралельно рівень депресивних симптомів оцінювали за стандартизованим опитувальником здоров’я пацієнта, коригуючи результати з урахуванням інших факторів.

Виявилося, що приблизно 5,9% респондентів мали ознаки депресії, тоді як 5,2% регулярно вживали гриби. Порівняльний аналіз показав: у групі любителів грибів частка людей із депресією була нижчою, ніж серед тих, хто їх майже не їсть. Хоча таке дослідження не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок, воно вказує на можливу захисну роль грибів у контексті психічного здоров’я.

Ще одна причина, чому фахівці радять частіше включати гриби до раціону, — їхній багатий нутрієнтний склад. Вони містять:

вітамін D, який підтримує імунітет, кістки та настрій;

вітаміни групи B, що беруть участь у виробленні енергії і роботі нервової системи;

селен і мідь, важливі для серцево-судинного здоров’я та антиоксидантного захисту;

харчові волокна, потрібні для нормальної роботи кишківника.

Окремої уваги заслуговують два антиоксиданти — ерготіонеїн і глутатіон. Саме їх пов’язують із уповільненням процесів старіння. Вони допомагають захищати клітини від ушкодження, підтримувати здоров’я мозку та когнітивні функції, а також опосередковано впливають на стан шкіри — менше зморшок, кращий тонус і пружність.

На хвилі популярності здорового харчування гриби стали справжнім трендом. Лаура Бурак відзначає: сьогодні на полицях супермаркетів і в соцмережах можна зустріти найрізноманітніші продукти на їх основі — від кави з грибними екстрактами та рослинних вершків до перекусів і альтернатив “м’ясу”.

Гриби мають щільну, “м’ясисту” текстуру, що нагадує яловичину, тому чудово працюють і для вегетаріанців, і для тих, хто просто хоче зменшити кількість червоного м’яса в раціоні, не жертвуючи відчуттям ситості. Вони швидко готуються, збільшують об’єм страви, додають їй поживності, але при цьому залишаються відносно низькокалорійними — отже, це продукт із дуже вигідним балансом “калорії проти користі”.

Для тих, хто не любить яскраво виражений грибний смак, дієтологи радять “маскувати” їх у знайомих стравах: дрібно нарізати і додавати до соусів, рагу, овочевих котлет, запіканок або змішувати з фаршем.

Експерти одностайні: гриби дійсно заслуговують на статус одного з найкорисніших продуктів у раціоні. Вони поєднують у собі вітаміни, мікроелементи, клітковину та антиоксиданти, здатні підтримувати і фізичне, і психічне здоров’я.

Водночас жодна порція печериць чи шиїтаке не замінить повноцінне лікування, якщо йдеться про клінічну депресію або тривожні розлади. Гриби — це розумне доповнення до здорового способу життя, а не альтернативна терапія замість консультації з лікарем чи психотерапевтом.

Проте як частина щоденного меню вони працюють на випередження: підтримують нервову систему, покращують живлення мозку, допомагають організму краще переносити стрес і старіти повільніше — і зсередини, і зовні.