Категорія: Події

  • Азійський ренесанс капіталу: як суверенні фонди кардинально змінюють глобальну фінансову стратегію, збільшивши інвестиції в Китай та Гонконг на рекордні 190%

    Азійський ренесанс капіталу: як суверенні фонди кардинально змінюють глобальну фінансову стратегію, збільшивши інвестиції в Китай та Гонконг на рекордні 190%

    Глобальна фінансова архітектура переживає масштабний тектонічний зсув: найбільші інституційні інвестори світу розпочали безпрецедентне повернення на азійські ринки. За підсумками перших дев’яти місяців 2026 року суверенні фонди різко наростили обсяги прямих і портфельних вкладень у материковий Китай та Гонконг, інвестувавши у регіон вражаючі 14,2 мільярда доларів. Цей показник демонструє феноменальне зростання на 190% порівняно з сумарними обсягами за весь попередній 2025 рік. Така стрімка позитивна динаміка свідчить про глибокий перегляд глобальних стратегій розподілу капіталу серед гравців, які оперують трильйонами доларів і зазвичай уникають різких рухів.

    Щоб повною мірою усвідомити значення цієї фінансової події, варто згадати економічний контекст минулого року. У 2025-му іноземний капітал обережно залишав китайський ринок через поєднання складних геополітичних ризиків, жорсткого регуляторного тиску Пекіна на власний технологічний сектор та затяжної боргової кризи на ринку нерухомості. Проте сьогодні ситуація докорінно змінилася. Суверенні фонди, які традиційно відзначаються вкрай консервативним та довгостроковим підходом до інвестування, побачили унікальне вікно можливостей. На тлі перегрітих західних бірж та рекордно високих індексів у США, китайські та гонконгські активи виявилися суттєво недооціненими. Це створило ідеальні умови для масової купівлі акцій провідних корпорацій за привабливими цінами з високим потенціалом майбутнього зростання.

    Окрему увагу міжнародних аналітиків привертає географія походження цих мільярдних вливань. Ключову роль у цьому фінансовому розвороті відіграють надпотужні суверенні фонди країн Близького Сходу, зокрема Саудівської Аравії (PIF), Об’єднаних Арабських Еміратів (Mubadala) та Катару. Прагнучи диверсифікувати свої гігантські нафтові портфелі та зменшити критичну залежність від західної фінансової системи, близькосхідні монархії активно вибудовують нові економічні мости з Пекіном. Ця стратегічна співпраця вже давно вийшла за межі класичної купівлі цінних паперів і охоплює масштабні спільні проєкти у сферах розробки штучного інтелекту, виробництва електромобілів, зеленої енергетики та передових біотехнологій.

    У цій глобальній фінансовій експансії ключову роль відіграє Гонконг, який вкотре підтверджує свій статус головного фінансового хабу Азії та безальтернативного «суперконектора» між закритою економікою материкового Китаю та глобальним капіталом. Завдяки зрозумілій для інвесторів британській системі загального права, відсутності податку на приріст капіталу та абсолютно вільному руху валют, Гонконг залишається найбезпечнішою гаванню для паркування суверенних мільярдів. Відродження ринку первинних публічних розміщень (IPO) у місті додатково стимулює приплив свіжої ліквідності, пропонуючи фондам прозорі інструменти для капіталізації.

    Цей стрімкий інвестиційний камбек однозначно свідчить про те, що жорсткий економічний прагматизм поступово бере гору над геополітичними пересторогами. Суверенні фонди, інвестуючи 14,2 мільярда доларів, фактично роблять багаторічну ставку на успішність масштабних економічних стимулів китайського уряду та неминуче відновлення другої економіки світу. Такий колосальний приплив грошей не лише стабілізує регіональні ринки, але й сигналізує іншим інституційним гравцям: дно турбулентності в Азії пройдено, і час повертатися до активних інвестицій.

  • Пожежа «Руслана» в Японії: український вантажний літак загорівся при посадці в Нагої

    Пожежа «Руслана» в Японії: український вантажний літак загорівся при посадці в Нагої

    Двадцять другого жовтня 2026 року в міжнародному аеропорту Chubu Centrair, розташованому в місті Токонаме префектури Айти, зафіксували надзвичайну ситуацію за участю важкого транспортного літака Ан-124-100 «Руслан» (реєстраційний номер UR-82029), що належав українському підприємству. Під час виконання посадки повітряного судна, яке здійснювало комерційний рейс ADB5561 із міста Фэрбенкс на Алясці, очевидці та наземні служби помітили вогонь і спалахи в хвостовій частині літака. За попередніми даними профільних авіаційних ресурсів, займання було пов’язане з роботою допоміжної силової установки (ВСУ) судна під час приземлення.

    Через інцидент адміністрація аеропорту була змушена оперативно ввести тимчасові обмеження. На місце події негайно прибули розрахунки пожежної та рятувальної служби аеропорту, які швидко ліквідували загрозу. Злітно-посадкова смуга залишалася перекритою протягом п’ятнадцяти хвилин, після чого аеропорт відновив роботу у звичному штатному режимі. Представники місцевого відділення Міністерства землі, інфраструктури, транспорту і туризму Японії підтвердили, що інцидент не спричинив критичних наслідків та суттєво не вплинув на загальний розклад пасажирських авіарейсів. Постраждалих унаслідок загоряння немає, повітряне судно зазнало незначних пошкоджень.

  • Дипломатичний шторм через історичну пам’ять: скандальне рішення Львівської облради про рік Шухевича викликало жорстку реакцію Варшави та гнів офіційного Києва

    Дипломатичний шторм через історичну пам’ять: скандальне рішення Львівської облради про рік Шухевича викликало жорстку реакцію Варшави та гнів офіційного Києва

    Двадцятого жовтня 2026 року Львівська обласна рада ухвалила скандальне рішення про оголошення 2027 року роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича, що миттєво спровокувало гостру дипломатичну кризу у відносинах між Україною та Польщею. Депутати підтримали резолюцію за лічені хвилини без попереднього обговорення чи консультацій із центральною владою, після чого документ викликав шквал різких заяв з боку польського керівництва та змусив українське міністерство закордонних справ оперативно дистанціюватися від цього кроку.

    За прийняття проєкту проголосували п’ятдесят два депутати з п’ятдесяти п’яти присутніх, проте результати персонального волевиявлення оприлюднені не були. Реакція Варшави виявилася надзвичайно жорсткою та миттєвою: прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно заявив, що подібні кроки лише допомагають ворогам України, а міністр оборони Владислав Косиняк-Камыш наголосив на завданні серйозної шкоди двостороннім відносинам. Міська рада Вроцлава одноголосно засудила рішення, а окремі польські політики вимагали скасування постанови та погрожували розривом партнерських зв’язків між містами. Крім того, за поданням очільника польського зовнішньополітичного відомства Радослава Сікорського, головному ініціатору цього кроку Святославу Шереметі заборонили в’їзд до Шенгенської зони терміном на п’ять років.

    Центральна влада в Україні відреагувала на інцидент із різким осудом. Міністерство закордонних справ України швидко дистанціювалося від дій регіональних депутатів, назвавши їхнє рішення прийнятим без координації з центром та вкрай шкідливим для стратегічного взаєморозуміння із Варшавою. Заступник очільника польського МЗС Марчин Босацкий повідомив, що Офіс президента України надав гарантії щодо невідбуття цього постановою в реальну силу. Невдовзі після цього скандальна інформація та саме згадування про рішення були оперативно видалені з офіційного вебсайту Львівської обласної адміністрації. Інсайдерські джерела в українському керівництві охарактеризували ситуацію як справжню катастрофу, звинувативши місцевих обранців у гонитві за дешевим хайпом.

    Сам ініціатор ухвалення документа Святослав Шеремета публічно відкинув звинувачення, заявивши, що регіон має суверенне право самостійно обирати героїв і нагадав про офіційне вшанування в Польщі учасників Армії Крайової. Водночас авторитетний польський історик Лукаш Адамский підкреслив, що постать Шухевича асоціюється в сусідній країні з трагічними подіями минулого, а ігнорування таких чутливих історичних контекстів суттєво ускладнює стримування антиукраїнських настроїв у Європі.

  • Рятунок на колісах перед зимою: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для боротьби з енергетичним терором

    Рятунок на колісах перед зимою: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для боротьби з енергетичним терором

    Україна отримає від Фінляндії десять потужних локомотивів та повний комплект необхідних запчастин на повністю безоплатній основі задля збереження стабільності залізничних перевезень в умовах ворожих атак. Відповідна міждержавна угода була офіційно підписана двадцять другого жовтня під час проведення представницького Українсько-фінського бізнес-форуму. Про це громадськість поінформував міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, зазначивши важливість міжнародної солідарності для збереження транспортної мережі держави.

    Важливий документ було закріплено в ході пленарного засідання форуму, у якому взяли участь лідери та ключові посадовці обох країн. Зокрема, до переговорного процесу та підписання долучилися президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Сергій Корецкий, очільник уряду Фінляндії Петтери Орпо, а також впливові представники провідних фінських бізнес-структур. Ця допомога є життєво необхідною, оскільки російські окупаційні війська ведуть прицільний вогонь по транспортній інфраструктурі, намагаючись паралізувати логістику країни. За офіційними даними, від початку повномасштабного вторгнення на українській залізниці було пошкоджено або повністю знищено майже 600 локомотивів «Укрзалізниці», з яких понад 300 одиниць становлять тепловози.

    Головною технологічною перевагою фінських машин є їхня унікальна здатність працювати повністю автономно – без потреби у підключенні до живлення від контактної мережі. В умовах перманентних масованих російських ударів по об’єктах енергетики та постійних перебоїв зі світлом така техніка набуває стратегічного значення. Вона дозволяє підтримувати стабільний рух поїздів, евакуювати людей та доставляти вантажі попри блекаути. Передача локомотивів реалізується в межах формування масштабної міжнародної коаліції, покликаної поповнити знекровлений парк українського залізничного транспорту. Цю роботу розпочали на саміті «Карпатська восьмерка», де кілька європейських партнерів висловили готовність передати Україні техніку, що вже перебувала в експлуатації.

    Окрім залізничної допомоги, новий комплексний пакет підтримки від Гельсінкі передбачає розширення двосторонніх виробничих і технологічних проєктів, а також виділення двох мільйонів євро безпосередньо на гуманітарні потреби України. Уряди обох країн наголошують на продовженні тісної координації дій напередодні складного зимового періоду.

  • Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

    Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

    У Києві 22 жовтня через перекриття Південного мосту та ускладнення транспортного сполучення між берегами Дніпра «Укрзалізниця» призначила додаткові рейси міської кільцевої електрички Kyiv City Express. Рішення ухвалили на тлі серйозних проблем із рухом транспорту після нічної російської атаки на столицю.

    Про зміни повідомила команда Kyiv City Express, передає РБК-Україна. Додаткові потяги мають забезпечити киянам альтернативний спосіб пересування містом і частково розвантажити інші транспортні маршрути.

    Причиною транспортних обмежень стали наслідки масованого російського обстрілу в ніч проти 22 жовтня. Зокрема, пошкоджень зазнала інфраструктура метрополітену, розташована на Південному мосту.

    Уранці рух мостом спочатку обмежили в одному напрямку, однак згодом переправу повністю перекрили для автомобільного транспорту в обидва боки.

    Про це повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, обмеження запровадили через необхідність проведення безпекових заходів після російського удару.

    Пошкодження мосту позначилися і на роботі столичного метро. На зеленій лінії рух поїздів організували на двох окремих ділянках: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора».

    Через це пасажири тимчасово втратили можливість користуватися звичним маршрутом метро між правим і лівим берегами Дніпра.

    Для полегшення транспортної ситуації «Укрзалізниця» вирішила збільшити кількість рейсів Kyiv City Express.

    Додаткові електрички курсуватимуть півкільцем за маршрутом: Київ-Деміївський — Видубичі — Березняки — Дарниця — Русанівка — Лівобережна — Микільська Слобідка — Воскресенка — Райдужний — Почайна та у зворотному напрямку.

    Такий маршрут дозволяє пасажирам скористатися залізничними переходами через Дніпро, не залежачи від автомобільного руху Південним мостом.

    Перший додатковий рейс зі станції Почайна у напрямку Троєщини запланували на 16:56. Тут пасажири можуть пересісти з Оболонсько-Теремківської, або синьої, лінії метро.

    Ще один важливий рейс вирушатиме зі станції Видубичі о 18:02 у напрямку Березняків. Ця станція забезпечує можливість пересадки із Сирецько-Печерської, або зеленої, лінії підземки.

    За інформацією перевізника, починаючи з 16:40 інтервали між потягами з правого берега на лівий становитимуть від 15 хвилин.

    Придбати квитки на додаткові рейси можна через офіційний мобільний застосунок «Укрзалізниці».

    Для столиці це вже не перший випадок, коли кільцева електричка стає альтернативою наземному транспорту після російських атак.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, як Kyiv City Express забезпечував сполучення між берегами Києва під час перекриття мостів.

    Крім того, на початку жовтня російські війська неодноразово атакували Південний міст. Зокрема, 2 жовтня «Ненька інфо» писала про чергове влучання та прибуття екстрених служб.

    Також у попередні тижні Kyiv City Express уже запускав додаткові човникові рейси в години пік. Вони допомагали скоротити інтервали руху між Видубичами, Березняками та Дарницею до 10–15 хвилин.

    Наразі тривалість обмежень на Південному мосту залишається невідомою. Відновлення повноцінного руху залежатиме від результатів перевірки пошкодженої інфраструктури та виконання необхідних ремонтних робіт.

    Мешканцям столиці рекомендують заздалегідь планувати поїздки, враховувати можливі зміни маршрутів і стежити за офіційними повідомленнями транспортних служб.

  • Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    Танки, боєприпаси та секрети оборони НАТО: українця затримали за підозрою в роботі на розвідку РФ

    У Німеччині правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у шпигунстві на користь російських спецслужб. За версією слідства, чоловік протягом тривалого часу збирав інформацію про військові об’єкти НАТО, виробництво бронетехніки, боєприпасів та вибухових речовин. Особливу увагу він нібито приділяв підприємствам європейської оборонної промисловості та військовим підрозділам, які забезпечують захист східного флангу Альянсу.

    Про затримання 22 жовтня повідомила Федеральна прокуратура Німеччини. Інформацію також підтвердили німецькі інформаційні агентства та українські ЗМІ.

    Підозрюваного ідентифікували як громадянина України Вадима Й. Його затримали співробітники Федерального управління кримінальної поліції Німеччини в районі Одер-Шпрее, що у федеральній землі Бранденбург.

    Підставою для затримання став ордер, виданий 15 жовтня. Чоловікові інкримінують можливу агентурну діяльність на користь іноземної розвідувальної служби.

    За матеріалами слідства, Вадим Й. щонайпізніше з липня 2025 року підтримував зв’язок із представниками російської розвідки через посередника.

    Правоохоронці вважають, що підозрюваний систематично збирав відомості військового значення, які могли становити інтерес для російських спецслужб.

    Зокрема, йдеться про інформацію щодо виробництва броньованих машин, боєприпасів, вибухових речовин, а також персоналу та розташування військових об’єктів у Німеччині й інших країнах НАТО.

    Частину відомостей чоловік міг отримувати з відкритих джерел. Однак, за твердженням прокуратури, для збору іншої інформації він цілеспрямовано використовував контакти з представниками європейської оборонної промисловості.

    Особливу увагу привернула інформація німецького видання Der Spiegel, згідно з якою підозрюваний цікавився 45-ю танковою бригадою Бундесверу.

    Це військове формування Німеччина розгортає на території Литви для посилення східного флангу НАТО. Бригада була офіційно створена у квітні 2025 року, а до кінця 2027-го має досягти повної оперативної готовності.

    За інформацією Бундесверу, підрозділ налічуватиме приблизно 4800 військовослужбовців і стане важливим елементом оборони Балтійського регіону.

    Саме тому будь-які спроби збору інформації про особовий склад, логістику, озброєння та військову інфраструктуру цього формування можуть мати значення для безпеки НАТО.

    Водночас німецькі правоохоронці поки не розкривають, які саме відомості підозрюваний міг передати російській стороні та чи отримував він за це грошову винагороду.

    За повідомленням прокуратури, 23 жовтня чоловіка мають доставити до слідчого судді Федерального верховного суду Німеччини. Суддя розгляне підстави затримання та вирішить питання щодо подальшого тримання під вартою.

    Варто зазначити, що це не перший випадок розслідування ймовірної діяльності російських спецслужб за участю громадян України на території Німеччини.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про засудження українця за участь у підготовці диверсійної операції, пов’язаної з російськими спецслужбами.

    У серпні 2026 року Вищий земельний суд Штутгарта засудив 30-річного громадянина України до одного року і трьох місяців ув’язнення. За висновками суду, він брав участь у розвідуванні логістичних маршрутів, які могли використовуватися для майбутніх диверсій.

    Крім того, «Ненька інфо» раніше писала про вислання Німеччиною понад 80 російських дипломатів від початку повномасштабної війни, значну частину яких підозрювали у розвідувальній діяльності.

    Нинішнє затримання відбувається на тлі посилення уваги європейських спецслужб до можливих російських шпигунських операцій проти оборонних підприємств та військової інфраструктури.

    Розслідування щодо Вадима Й. триває. Його провину не встановлено судом, а всі оприлюднені обставини наразі є версією німецьких правоохоронців.

  • Після руйнувань від атаки РФ у Києві відкривають «Чернігівську»

    Після руйнувань від атаки РФ у Києві відкривають «Чернігівську»

    У Києві після російського обстрілу поступово відновлюють роботу станції метро «Чернігівська», яка зазнала серйозних пошкоджень під час масованої атаки на столицю. Уже з п’ятниці, 23 жовтня, для пасажирів планують відкрити один із вестибюлів станції. Водночас частина виходів залишатиметься недоступною через необхідність продовження відновлювальних робіт.

    Як повідомляє Київська міська державна адміністрація, із 23 жовтня відновлює роботу вестибюль №1, розташований у напрямку станції метро «Дарниця».

    Пасажири зможуть користуватися ним щодня з 5:31 до 23:27. Натомість вестибюль №2, який веде в напрямку станції «Лісова», поки залишатиметься зачиненим. Точних термінів його відкриття наразі не названо.

    Відновлення доступу до станції стало можливим після кількох днів інтенсивних ремонтних робіт, які розпочалися одразу після російської атаки в ніч проти 19 жовтня.

    Тоді внаслідок ударів по столиці суттєвих пошкоджень зазнала інфраструктура Святошинсько-Броварської лінії метрополітену. Зокрема, на станції «Чернігівська» було пошкоджено вітражні вікна, фасад, платформу, залізничні колії та контактну рейку.

    Також постраждали кабельні мережі, системи електропостачання та автоматизованого управління рухом поїздів. Через пошкодження технічного обладнання метрополітен не міг забезпечити звичайний рух на всій червоній лінії.

    Після обстрілу для пасажирів тимчасово закрили станції «Чернігівська» та «Лісова», а поїзди курсували лише між «Академмістечком» і «Дарницею».

    Про ці транспортні обмеження раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі про закриття двох станцій після російської атаки.

    До ліквідації наслідків обстрілу залучили понад 70 працівників різних профільних служб Київського метрополітену. Фахівці працювали над ремонтом колій, контактної рейки та відновленням пошкоджених інженерних систем.

    Мер столиці Віталій Кличко особисто перевіряв перебіг ремонтних робіт. За його словами, працівники прибрали розбите скло та будівельне сміття, після чого продовжили відновлення технічного обладнання.

    Особливо складним виявився ремонт систем електропостачання та управління рухом поїздів. Додатковою перешкодою стали повітряні тривоги, під час яких ремонтні бригади були змушені переривати роботи та переходити в укриття.

    Уже 20 жовтня рух поїздів червоною лінією вдалося відновити на всій протяжності — від «Академмістечка» до «Лісової». Однак станцію «Чернігівська» потяги продовжували проїжджати без зупинки, оскільки пасажирська інфраструктура ще потребувала ремонту.

    Поступове відкриття станції має полегшити пересування мешканців лівобережної частини Києва, для яких червона лінія метро залишається одним із ключових транспортних маршрутів.

    Водночас транспортна ситуація в районі «Чернігівської» ускладнюється реконструкцією шляхопроводу. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про будівництво нового шляхопроводу поблизу станції.

    Таким чином, із 23 жовтня пасажири знову зможуть користуватися станцією «Чернігівська», проте поки лише через один вестибюль. Киянам радять враховувати ці обмеження під час планування поїздок та стежити за повідомленнями метрополітену щодо подальшого відновлення роботи.

  • Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    У Білгород-Дністровському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Одеської області виявили серйозні проблеми з умовами перебування мобілізованих. Під час моніторингового візиту представники уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксували підвальні приміщення з бетонною підлогою, старі ліжка без матраців, антисанітарію та металеві ґрати на дверях кімнат, де перебувають люди. Крім того, перевірка виявила неналежне зберігання бронежилетів і касок, а також алкоголь на території установи. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив про підготовку офіційних актів реагування та необхідність системних змін у процесі мобілізації.

    Про це 21 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на своїй сторінці у Facebook.

    Результати моніторингового візиту також оприлюднили «Українська правда» та «Суспільне Одеса».

    За словами омбудсмана, умови, в яких перебувають люди, не відповідають належним стандартам забезпечення людської гідності.

    Люди спали в підвалах на бетонній підлозі

    Одним із найбільш тривожних результатів перевірки став стан приміщень, облаштованих для перебування мобілізованих.

    Підвали, ґрати й ліжка без матраців: Лубінець викрив умови перебування мобілізованих у ТЦК на Одещині

    Представники Офісу омбудсмана встановили, що частина людей змушена перебувати в підвалах, де немає належних умов для відпочинку.

    Спальні місця обладнані старими ліжками, частина яких не має матраців.

    За словами Лубінця, людям доводилося спати на бетонній підлозі та накриватися старими простирадлами.

    Окремі приміщення мали проблеми з вентиляцією.

    Зокрема, отвори у стінах поблизу вентиляційних конструкцій були заткнуті звичайними подушками.

    Це викликало додаткові питання щодо належного облаштування приміщень і дотримання санітарних вимог.

    Омбудсман наголосив, що громадяни, які проходять мобілізаційні процедури або вже стали військовослужбовцями, мають право на нормальні умови перебування.

    Металеві ґрати на дверях викликали окремі запитання

    Особливу увагу представників моніторингової групи привернули металеві ґрати, встановлені на дверях приміщень із мобілізованими.

    Дмитро Лубінець висловив занепокоєння тим, що такі конструкції можуть свідчити про обмеження свободи людей.

    Він наголосив, що побачене потребує ретельної перевірки.

    Водночас факт наявності ґрат сам по собі ще не дозволяє встановити, чи було конкретних громадян незаконно позбавлено волі.

    Для правової оцінки необхідно з’ясувати порядок перебування людей у цих приміщеннях, підстави встановлення обмежень та дії відповідальних посадовців.

    Саме тому омбудсман наполягає на перевірці обставин, зафіксованих під час візиту.

    Антисанітарія та тіснота в казармах

    Проблеми стосувалися не лише підвальних приміщень.

    Під час перевірки представники омбудсмана звернули увагу на незадовільний санітарний стан туалетів.

    Крім того, неналежні побутові умови виявили в казармах роти охорони.

    За повідомленням Лубінця, кімнати були переповнені, військовослужбовці розміщувалися на двоярусних ліжках, а замість тумбочок використовували картонні коробки.

    Такі обставини порушують питання належної організації побуту особового складу.

    Омбудсман наголосив, що необхідність оборони держави не скасовує обов’язку забезпечувати людям гідні умови служби та проживання.

    Бронежилети й каски зберігали серед старих меблів

    Ще одним результатом перевірки стало виявлення проблем зі зберіганням військового майна.

    За словами Лубінця, бронежилети та каски перебували у відкритому гаражі без дверей.

    Поруч із захисним спорядженням зберігалися старі меблі та інший непотріб.

    Такі умови викликали занепокоєння омбудсмана, оскільки йдеться про спорядження, призначене для захисту життя і здоров’я військовослужбовців.

    Водночас із повідомлення не випливає, що бронежилети або каски вже втратили захисні властивості.

    Для визначення їхнього технічного стану потрібна окрема перевірка.

    На території ТЦК виявили алкоголь

    Окремо представники Офісу омбудсмана повідомили про алкоголь у пластикових ємностях, який знайшли на території військової установи.

    Лубінець включив цей факт до переліку проблем, виявлених під час моніторингового візиту.

    Однак у його повідомленні не уточнюється, кому належали ємності, де саме їх знайшли та за яких обставин алкоголь потрапив на територію ТЦК.

    Також немає підтверджених відомостей про вживання алкоголю конкретними посадовими особами під час виконання службових обов’язків.

    Ці обставини можуть бути встановлені лише під час додаткової перевірки.

    Лубінець готує офіційні акти реагування

    За підсумками моніторингу Дмитро Лубінець повідомив, що його представники готують акти реагування.

    Мета — домогтися усунення виявлених недоліків і перевірки дій посадовців, відповідальних за організацію перебування людей.

    Омбудсман також закликав головнокомандувача Збройних сил України до системних змін у процесі мобілізації.

    За його словами, проблема потребує не лише формального реагування на окремий випадок, а й практичних рішень.

    Водночас на момент оприлюднення повідомлення ще не було відомо, чи застосовано дисциплінарні заходи до керівництва відповідного ТЦК.

    Не повідомлялося й про завершення будь-якого службового розслідування.

    Чому умови перебування в ТЦК мають значення

    Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відіграють важливу роль у процесі мобілізації та забезпечення потреб Збройних сил України.

    Однак виконання цих завдань не звільняє державні установи від обов’язку дотримуватися прав людини.

    Громадяни не втрачають права на гідне поводження, належні санітарні умови та захист здоров’я через проходження мобілізаційних процедур.

    Особливо важливим є розмежування законних організаційних обмежень, пов’язаних із військовою службою, та неправомірного позбавлення свободи.

    Наявність підстав для перебування людини в установі не означає, що будь-які умови її утримання автоматично є допустимими.

    Саме тому моніторингові візити Офісу омбудсмана є одним із механізмів виявлення можливих порушень.

    Чи перевірятимуть інші територіальні центри комплектування

    Оприлюднені результати перевірки стосуються конкретного Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП.

    Вони не дають підстав автоматично робити висновок, що аналогічні умови існують в усіх територіальних центрах комплектування України.

    Водночас Лубінець наголосив на необхідності ширших системних змін.

    Раніше Офіс омбудсмана неодноразово отримував звернення громадян щодо можливих порушень прав під час мобілізаційних заходів.

    Серед регіонів, де фіксували значну кількість таких звернень, називали й Одеську область.

    Однак кількість скарг сама по собі не тотожна кількості підтверджених правопорушень.

    Кожне повідомлення має перевірятися окремо, із встановленням фактичних обставин і можливих відповідальних осіб.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Моніторингова група Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини зафіксувала в Білгород-Дністровському ТЦК проблеми з умовами проживання, санітарією, організацією побуту та зберіганням військового спорядження.

    Окремі питання виникли через металеві ґрати на дверях приміщень, де перебували мобілізовані.

    Дмитро Лубінець уже оголосив про підготовку актів реагування та вимогу перевірити дії відповідальних посадовців.

    Головне питання тепер — чи будуть виявлені недоліки усунені та які результати дасть офіційна перевірка. Публічних відомостей про притягнення конкретних осіб до відповідальності станом на момент заяви омбудсмана немає.

    Результати цього моніторингу також можуть стати підставою для перегляду практичних вимог до умов перебування людей у територіальних центрах комплектування.

  • Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    Енергосистема під навантаженням: 22 жовтня графіки діятимуть у частині регіонів

    У четвер, 22 жовтня 2026 року, в частині областей України знову діятимуть погодинні відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59, а їхній обсяг становитиме від однієї до двох черг. Для промислових споживачів у цей самий період запровадять графіки обмеження потужності. Причиною залишаються наслідки масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Водночас обмеження стосуватимуться не всіх регіонів, а конкретні години знеструмлень залежатимуть від графіків місцевих операторів електромереж.

    Про це ввечері 21 жовтня повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Енергетики наголосили, що ситуація залишається нестабільною, а через можливі нові російські обстріли тривалість та обсяг обмежень можуть змінюватися.

    Коли вимикатимуть електроенергію 22 жовтня

    За попереднім повідомленням «Укренерго», обмеження застосовуватимуть у такому режимі:

    • З 06:00 до 23:59 — графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів у частині областей.
    • З 06:00 до 23:59 — графіки обмеження потужності для промислових підприємств.
    • Обсяг погодинних відключень — від однієї до двох черг.

    Це означає, що частину споживачів тимчасово відключатимуть від електропостачання відповідно до затверджених графіків.

    Водночас електроенергію не обов’язково вимикатимуть одночасно всім мешканцям відповідної області.

    Точний режим залежатиме від розподілу споживачів за чергами, стану мереж і поточних потреб енергосистеми.

    У яких областях запровадять графіки

    У вечірньому повідомленні «Укренерго» не наведено повного переліку областей, де 22 жовтня застосовуватимуть погодинні відключення.

    Компанія зазначила, що обмеження діятимуть у частині регіонів України.

    Тому робити висновок про гарантоване відключення світла в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі чи будь-якому іншому місті лише на підставі загальнонаціонального повідомлення не можна.

    Для кожного населеного пункту необхідно перевіряти інформацію місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго публікують актуальні графіки та повідомляють, які черги відключатимуть упродовж доби.

    Що означають одна та дві черги відключень

    Один із найпоширеніших запитів споживачів стосується кількості черг, зазначених у повідомленнях енергетиків.

    Черги використовують для організації почергового обмеження електропостачання.

    Якщо застосовують одну чергу, одночасно відключають меншу частину споживачів, ніж за двох черг.

    Збільшення кількості черг означає посилення обмежень для енергосистеми.

    Однак зазначені «1–2 черги» не означають, що кожній квартирі обов’язково вимикатимуть світло один чи два рази на день.

    Тривалість і кількість відключень конкретного будинку визначаються графіком, який складає оператор електромереж.

    Чому в Україні знову запроваджують відключення

    Головною причиною залишаються наслідки російських атак на енергетичні об’єкти.

    Протягом останніх днів Росія неодноразово завдавала ударів по електростанціях, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі України.

    Такі пошкодження ускладнюють виробництво й передачу електроенергії, а також обмежують можливість забезпечити стабільне живлення всіх споживачів.

    У разі нестачі доступної потужності енергетики вимушені тимчасово скорочувати споживання.

    Погодинні графіки дають змогу розподілити навантаження між різними групами споживачів і зменшити ризик масштабніших аварій.

    Водночас ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Чи можуть графіки змінитися протягом дня

    В «Укренерго» попередили, що оголошений режим не є остаточним за будь-яких обставин.

    Якщо російські війська завдадуть нових ударів по енергетичній інфраструктурі, обсяг обмежень може зрости.

    Також можливі зміни після відновлення пошкоджених об’єктів або коригування балансу електроенергії.

    У разі погіршення ситуації енергетики можуть застосовувати аварійні відключення, які не завжди відповідають попередньо оприлюдненим погодинним графікам.

    Тому інформацію варто перевіряти безпосередньо в день запланованого відключення.

    Як знайти графік для своєї адреси

    Щоб дізнатися, коли саме не буде електроенергії, споживачам необхідно відкрити офіційний сайт або застосунок свого оператора системи розподілу.

    Зазвичай для пошуку потрібно зазначити населений пункт, вулицю та номер будинку.

    Після цього система показує чергу, до якої належить адреса, та орієнтовні години відключення.

    Деякі оператори також публікують зміни у Telegram або інших офіційних каналах.

    Водночас користуватися неперевіреними графіками із соціальних мереж небажано, оскільки вони можуть бути застарілими.

    Як підготуватися до можливих відключень

    Енергетики рекомендують заздалегідь зарядити телефони, павербанки та інші пристрої, необхідні для зв’язку.

    Також варто підготувати автономне освітлення та перевірити запас води, якщо водопостачання будинку залежить від електроенергії.

    Після відновлення живлення не рекомендується одночасно вмикати багато потужних електроприладів.

    Особливо це стосується бойлерів, електричних обігрівачів, пральних машин та електроплит.

    «Укренерго» закликає ощадливо споживати електроенергію, коли вона доступна.

    Зменшення навантаження допомагає підтримувати стабільність роботи мереж і може знизити необхідність додаткових обмежень.

    Що відомо станом на вечір 21 жовтня

    На четвер, 22 жовтня, «Укренерго» анонсувало графіки погодинних відключень у частині областей з 06:00 до 23:59.

    Обсяг обмежень становитиме від однієї до двох черг. Для промисловості в цей самий час діятимуть графіки обмеження потужності.

    Це не означає, що всі українці залишаться без світла майже на 18 годин. Йдеться про період, упродовж якого можуть застосовуватися почергові відключення.

    Актуальний графік для конкретної адреси необхідно перевіряти у свого обленерго, оскільки енергетична ситуація може змінюватися протягом доби.

  • 45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    В Україні суттєво зросла кількість закладів вищої освіти, які Державна служба якості освіти віднесла до категорії високого ризику. На 2026/2027 навчальний рік такий статус отримали 45 університетів та інших закладів вищої освіти, тоді як торік їх було лише 20. Загалом оцінювання охопило 292 заклади. Найвищі бали ризику отримали Центрально-Європейський університет, Дніпровський технологічний університет «ШАГ», Академія праці, соціальних відносин і туризму та Київський університет культури. Водночас високий ризик не означає автоматичного підтвердження порушень, неякісного навчання чи недійсності дипломів.

    Про це повідомила Державна служба якості освіти України, оприлюднивши оновлений перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику.

    Оцінювання здійснили за встановленими державою критеріями на основі відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

    Скільки університетів отримали високий ступінь ризику

    Загалом у 2026 році ДСЯО визначила ступені ризику для 292 закладів вищої освіти.

    Результати розподілилися так:

    • 45 закладів, або 15,4%, — високий ступінь ризику.
    • 203 заклади, або 69,5%, — середній ступінь ризику.
    • 44 заклади, або 15,1%, — незначний ступінь ризику.

    Для порівняння, у 2025 році служба оцінила 263 заклади. Тоді до високоризикової категорії потрапили 20 установ, до середньої — 181, а до категорії незначного ризику — 62.

    Отже, за рік кількість закладів із високим ступенем ризику зросла на 125%.

    Збільшилася і їхня частка серед усіх оцінених установ — із 7,6% до 15,4%.

    Однак ці результати не можна автоматично трактувати як доказ погіршення якості викладання в українських університетах. Показники відображають розрахунок ризику за конкретною методикою, а не безпосереднє вимірювання навчальних досягнень студентів.

    Які університети отримали найбільше балів

    За даними оприлюдненого переліку, найбільші значення ризику у 2026 році мають п’ять закладів вищої освіти.

    Найвищий результат — 65 балів — отримав Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет».

    Ще три заклади набрали по 60 балів:

    • Приватний заклад вищої освіти «Дніпровський технологічний університет «ШАГ».
    • Академія праці, соціальних відносин і туризму.
    • Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури».

    П’ятим за кількістю балів став Енергодарський інститут державного та муніципального управління імені Р. Г. Хеноха «Класичного приватного університету» — 55 балів.

    Важливо, що наведені бали не є оцінками успішності студентів або рейтингом престижності закладів.

    Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)
    ФОТО: Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)

    Вони відображають результати застосування критеріїв державного нагляду.

    За якими критеріями перевіряли українські виші

    Оцінювання проводили відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року №982.

    Методика передбачає сім основних критеріїв.

    Два показники заклади вищої освіти вносять самостійно.

    Перший стосується відкритості інформації: чи оприлюднені на офіційному сайті університету всі документи й відомості, передбачені законодавством.

    Другий враховує частку акредитованих освітніх програм.

    Ще чотири показники автоматично формуються на основі даних ЄДЕБО.

    Вони відображають динаміку чисельності студентів за останні три роки, кількість науково-педагогічних працівників за основним місцем роботи, наявність відокремлених підрозділів та іноземних студентів.

    Сьомий критерій стосується порушень законодавства у сфері вищої освіти, виявлених під час державного нагляду за попередні п’ять років.

    Ці відомості вносять уповноважені працівники ДСЯО.

    Після цього електронна система розраховує підсумкову кількість балів і визначає відповідну категорію ризику.

    Як відбувалося оцінювання у 2026 році

    Через дію воєнного стану закладам вищої освіти дозволили подавати необхідні відомості до 31 серпня 2026 року.

    Після завершення збору інформації працівники Державної служби якості освіти перевіряли надані показники.

    Використання спеціального модуля ЄДЕБО дозволило автоматизувати значну частину процедури.

    Кожен університет мав можливість ознайомитися зі своїми показниками, переглянути результати перевірки та звернутися до ДСЯО за роз’ясненнями.

    Метою такої системи є визначення рівня ризику для планування наглядових заходів, а не складання загальнонаціонального рейтингу найкращих чи найгірших університетів.

    Що означає високий ризик для студентів

    Наявність університету в категорії високого ризику сама по собі не означає, що заклад працює незаконно.

    Також це не є підставою автоматично вважати недійсними дипломи, які видає університет.

    Показник лише свідчить, що за сукупністю встановлених критеріїв заклад потребує більшої уваги в межах державного контролю.

    Наприклад, на результат можуть впливати частка акредитованих програм, кадрові показники, зміни кількості студентів та інші адміністративні характеристики.

    Тому майбутнім вступникам важливо не обмежуватися лише категорією ризику.

    Під час вибору університету варто перевіряти його ліцензію, акредитацію конкретної освітньої програми, кадрове забезпечення та умови навчання.

    Цю інформацію можна шукати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

    Чому кількість ризикових закладів зросла

    Офіційні результати демонструють збільшення кількості установ із високим ступенем ризику більш ніж удвічі.

    Водночас сама статистика не дає відповіді, який саме критерій найбільше вплинув на зміну показників.

    Серед можливих чинників можуть бути кадрові зміни, скорочення студентського контингенту, стан акредитації освітніх програм або порушення, зафіксовані під час попередніх перевірок.

    Однак без аналізу індивідуальних даних кожного університету неможливо визначити, що саме стало причиною його потрапляння до певної категорії.

    Крім того, кількість оцінених закладів за рік збільшилася на 29, що також необхідно враховувати під час порівняння.

    Де подивитися повний перелік університетів

    Повний перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику оприлюднено на офіційному сайті Державної служби якості освіти.

    На цій сторінці можна знайти інформацію про заклади, віднесені до високої, середньої та незначної категорій ризику.

    Отже, у 2026 році 45 українських закладів вищої освіти отримали високий ступінь ризику проти 20 роком раніше. Проте йдеться про систему оцінювання для державного нагляду, а не про офіційний список університетів із неякісною освітою.

    Для студентів і вступників результати ДСЯО можуть бути додатковим джерелом інформації, але оцінювати конкретний університет слід за сукупністю показників, зокрема за акредитацією обраної освітньої програми.