Події

1 лютого у Черкасах відбулася масштабна акція протесту, організована близько 350 ветеранами російсько-української війни. Вони зібралися біля будівлі обласної державної адміністрації, висловлюючи обурення та вимагаючи справедливого розслідування трагедії, що сталася в регіоні. У ході протесту ветерани звернули увагу на стрілянину, в результаті якої загинули четверо співробітників поліції та колишній військовослужбовець Сергій Русінов.

Основною вимогою протестувальників стало об’єктивне розслідування події, яке має пролити світло на всі обставини трагедії. Організатор акції, ветеран Сергій Коваль, наголосив на необхідності не лише відкритого розслідування, але й відповідних кадрових змін. Однією з головних вимог було звільнення начальника Нацполіції Черкаської області Олега Гудими, якого ветерани вважають відповідальним за низьку якість роботи правоохоронних органів у цьому випадку.

«Найперші наші вимоги – звернути увагу на ветеранів, друге – відповідальність для виконавців, і щоб зняли обласного начальника поліції. Людина керувала цим, обласний очільник знав, що відбувається. Він знав, що може бути, і послав туди поліцейських, їх розстріляли, загинув наш побратим, теж розстріляний, і це болить», – наголосив Сергій Коваль.

Учасник акції Андрій Зозуля зазначив, що Сергій Русінов захищав Україну у 2014 році під час Антитерористичної операції та у 2022–2024 роках під час повномасштабного вторгнення РФ. Русінов демобілізувався через поранення, а два його сини продовжують службу в армії.

Голова Нацполіції України Іван Вигівський заявив журналістам, що статус ветерана не є виправданням вбивства. Операцію затримання здійснювали досвідчені поліцейські, які намагалися вести спілкування зі стрільцем мирно. За словами Вигівського, Русінов забарикадувався та непомітно залишив територію, після чого влаштував засідку, де відкрив вогонь по правоохоронцях.

27 січня 2026 року в селищі Нехворощ Черкаської області під час затримання підозрюваного сталася стрілянина. Загинули четверо поліцейських: майори Володимир Бойко, Олександр Флорінський, Сергій Сафронов та старший лейтенант Денис Половинка. Ще один поліцейський, старший лейтенант Олександр Шпако, отримав поранення. Стрільця ліквідували на місці.

За даними керівника Нацполіції Черкащини Олега Гудими, підозрюваний був 59-річним колишнім військовим і, ймовірно, планував замах на депутата міської ради Віталія Сторожука. Русінов мав бронежилет і автоматичну зброю.

Таким чином, акція ветеранів у Черкасах підкреслила вимогу суспільства до прозорого розслідування трагедії та посилення відповідальності правоохоронців за дії під час критичних ситуацій.

2 лютого християни східного обряду святкують важливу подію в церковному календарі — Стрітення Господнє. Це одне з найбільш давніх та глибоких за змістом свят, яке має велике значення в історії християнської церкви. Назва свята походить від слова "зустріч", що символізує знаменну подію — першу зустріч Ісуса Христа зі світом. Ця подія стала своєрідним переходом від Старого Завіту до Нового, в якому здійснилися пророчества про прихід Спасителя.

За біблійною розповіддю, на сороковий день після народження Ісуса Марія та Йосиф прийшли до Єрусалимського храму для виконання обряду очищення, встановленого Мойсеєвим законом. Це був обов'язковий ритуал для жінок після пологів, який символізував відновлення їх чистоти. Під час цього обряду вони зустріли праведного старця Симеона, який, за благословенням Божим, дожив до цього часу, щоб побачити Месію. Симеон, взявши на руки немовля, благословив Бога, проголосивши, що тепер він може спокійно померти, адже побачив Спасителя, обіцяного всім народам.

Побачивши Ісуса, Симеон узяв Його на руки та виголосив пророчі слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром». Ця молитва стала частиною богослужінь і щоденно звучить у храмах по всьому світу.

Поруч із ним перебувала пророчиця Анна, яка також упізнала в дитині майбутнього Спасителя. Саме тому Стрітення сприймається як символ духовної зустрічі людини з Богом і надії на спасіння.

У цей день у православних та греко-католицьких храмах проводять урочисті літургії. Особливе місце займає освячення свічок і води. Стрітенські свічки віряни зберігають удома протягом року та запалюють під час молитви, хвороби чи негоди, вірячи, що вони захищають оселю від зла та приносять Божу благодать.

Освячену воду також вважають цілющою. Нею кроплять житло, господарство, худобу, використовують для молитви за здоров’я та добробут родини.

Зі святом пов’язані й численні народні прикмети. Якщо 2 лютого сонячно та тепло — весна буде ранньою. Сильний вітер віщує негоду у березні, а якщо тварини ховаються — варто чекати похолодання.

У народі вважалося, що цього дня не слід виконувати важку фізичну роботу. Люди намагалися не вирушати в далеку дорогу, не рубати дерева, не прибирати та не шити, аби не накликати нещастя. Свято радили провести спокійно, у молитві та родинному колі.

У Львівській області правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, яка була організована 53-річним жителем Жидачева. Цей чоловік, який в минулому обіймав посаду депутата, намагався отримати неправомірну вигоду, пропонуючи військовозобов’язаному допомогу у уникненні мобілізації. За свої послуги він вимагав 5 500 доларів США.

Згідно з даними Львівської обласної прокуратури, колишній депутат обіцяв знайти способи уникнути мобілізації, використовуючи свої зв'язки та впливові ресурси. Він намагався знайти лазівки в законодавстві, що дозволяли б чоловікові уникнути виконання своїх військових обов'язків, обіцяючи швидке вирішення цього питання за великі кошти.

Чоловіка затримали під час отримання частини обумовленої суми — 153 000 грн. Наразі йому повідомлено про підозру у зловживанні впливом. За клопотанням прокуратури, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Слідчі продовжують дії для встановлення всіх осіб, причетних до схеми, та перевіряють можливу причетність інших посадовців.

Начальник одного з управлінь Офісу генерального прокурора Іван Невідомий, якого у відкритих джерелах та професійному середовищі пов’язують із посередницькими схемами в системі Харківської обласної прокуратури, опинився в центрі уваги через свій спосіб життя та майнові зміни у воєнний період. Йдеться про факти, які викликають суспільний інтерес на тлі війни, загостреного запиту на справедливість і підвищеної чутливості до питань доброчесності правоохоронних органів.

За наявною інформацією, під час повномасштабної війни посадовець здійснив низку фінансових та майнових операцій, які не залишилися непоміченими. У професійних колах його ім’я згадують у контексті неформальних механізмів впливу на процеси в регіональних прокуратурах, зокрема у Харківській області. Такі схеми, за твердженнями джерел, могли передбачати роль посередника між окремими прокурорами та зацікавленими особами.

Раніше подружжя працювало в Харківській обласній прокуратурі, а згодом переїхало до столиці.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Зокрема, у власності декларанта — навіс із погребом на земельній ділянці площею 1627,8 м² у Харківській області. Також родина користується квартирою площею 102,3 м² у Харкові. Дружині належить будинок на 264,4 м² та дві земельні ділянки у Харкові. Крім того, з 2023 року сім’я має право користування квартирою площею 109 м² у Києві, яка оформлена на іншу особу.

Окрему увагу привертає автопарк родини. Дружина володіє Mercedes-Benz GLA 250 2016 року випуску, придбаним за 725 тис. грн. Сам Невідомий із 2024 року користується кросовером Volvo XC90 2023 року, який належить іншій громадянці.

Серед заощаджень посадовець задекларував 7,5 тис. доларів і 1 тис. євро готівкою, його дружина — 15 тис. доларів та 115 тис. грн.

Таким чином, сукупні доходи родини, нерухомість у двох містах та користування автомобілем преміумкласу на тлі воєнного часу можуть викликати додаткові запитання щодо відповідності рівня життя офіційним доходам.

У Рівненській області правоохоронні органи викрили ще одну схему незаконного переправлення громадян через державний кордон України. Комплексну спецоперацію провели спільні підрозділи Державної прикордонної служби, Національної поліції та прокуратури за участі спеціального підрозділу силової підтримки. Дії відбувалися в межах досудового розслідування, яке тривало кілька місяців.

За даними слідства, організатори налагодили механізм вивезення чоловіків призовного віку поза офіційними пунктами пропуску. Клієнтам пропонували «безпечні маршрути» через лісисту місцевість і малолюдні ділянки кордону, а також інструктаж щодо уникнення контролю. Вартість таких послуг коливалася залежно від складності маршруту та рівня конспірації, а оплата здійснювалася готівкою або через посередників.

Правоохоронці задокументували протиправну діяльність учасників схеми та затримали всіх фігурантів у процесуальному порядку. Наразі вони перебувають під слідством.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють можливих співучасників, перевіряють маршрути незаконного переправлення та з’ясовують, чи причетні затримані до інших епізодів подібної діяльності.

За вчинене правопорушення фігурантам загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками минуло без гучних декларацій про перезавантаження чи системні реформи. Водночас це кадрове рішення майже одразу привернуло підвищену увагу експертної спільноти та громадськості через шлейф корупційних скандалів, що супроводжували його попередню роботу у відомстві.

Короленко не є новою фігурою для Держлікслужби. Протягом тривалого часу він обіймав посаду заступника керівника установи в період, коли її очолював Роман Ісаєнко. Саме та каденція запам’яталася численними резонансними історіями, пов’язаними з підозрами у зловживаннях, непрозорих рішеннях і конфлікті інтересів у сфері регулювання фармацевтичного ринку.

На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

У Львівській області керівник одного з відділів правоохоронного органу опиниться на лаві підсудних через зловживання своїм службовим становищем. Досудове розслідування цієї справи завершили співробітники Державного бюро розслідувань, і обвинувальний акт уже направлений на розгляд суду. За результатами слідства, виявлено, що посадовець зловживав своїми повноваженнями, що призвело до серйозних правопорушень.

Дії обвинуваченого стали об'єктом пильної уваги правоохоронців після того, як було виявлено численні порушення в процесі виконання службових обов'язків. Зокрема, керівник неправомірно використовував свій статус для досягнення особистих інтересів, що порушувало законодавство та підривало довіру до правоохоронної системи в регіоні.

Попри це, керівник відділу регулярно підписував документи, на підставі яких їй нараховували заробітну плату, премії та інші обов’язкові виплати у повному обсязі. За даними слідства, посадовець достеменно знав про відсутність підлеглої, однак свідомо «закривав очі» на порушення.

У ДБР зазначають, що однією з причин такої поведінки стали особисті стосунки співробітниці з керівництвом обласного управління правоохоронного органу. Саме це, за версією слідства, спонукало керівника відділу забезпечувати безпідставні виплати бюджетних коштів.

Унаслідок зловживань державному бюджету завдано збитків на суму понад 680 тисяч гривень. Саме стільки було незаконно виплачено у вигляді зарплати та додаткових винагород.

Посадовця обвинувачують за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років.

Процесуальний нагляд у кримінальному провадженні здійснювала Львівська обласна прокуратура.

Офіс генерального прокурора повідомив про оголошення підозри начальнику паливної групи Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, дії якого, за версією слідства, завдали серйозної шкоди державним інтересам. Йдеться про службову недбалість під час організації закупівель для потреб оборонної сфери в умовах воєнного часу, коли ефективне використання ресурсів має критичне значення.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, посадовець відповідав за планування та проведення закупівель пального, призначеного для забезпечення військових підрозділів. Однак під час виконання службових обов’язків він не провів належного аналізу ринкової ситуації, не зіставив пропозиції постачальників і не забезпечив економічно обґрунтованого підходу до формування вартості контрактів.

Попри відсутність економічного обґрунтування, посадовець ініціював проведення процедур відкритих торгів із завищеною очікуваною ціною. Це призвело до укладення договорів на закупівлю паливної деревини за цінами, що суттєво перевищували ринкові.

У результаті Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням було закуплено понад 4 тисячі складометрів паливної деревини. За оцінками слідства, переплата становила понад 7,5 мільйона гривень, що завдало значних збитків державному бюджету.

Дії посадовця кваліфіковано як службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки для державних інтересів. Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівель та можливу причетність інших осіб.

Посадовець Київської міської державної адміністрації опинився під підозрою через незадекларовані корпоративні права іноземної компанії, загальна вартість яких становить близько 4 мільйонів гривень. За даними правоохоронних органів, хоча ім'я фігуранта справи не було оприлюднене офіційно, є висока ймовірність, що йдеться про Володимира Цибу, заступника директора департаменту — начальника управління торгівлі та побуту Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації. У Київській міській прокуратурі підтвердили, що підозра була оголошена саме йому.

Цей інцидент привернув увагу громадськості, адже мова йде не лише про порушення законодавства, а й про серйозний ризик для іміджу органів місцевого самоврядування. Володимир Циба наразі обіймає одну з ключових посад у міському управлінні, і незадекларовані корпоративні права на таку значну суму викликають питання щодо його фінансової прозорості та етичних стандартів.

За даними слідства, посадовець не вказав у декларації за 2024 рік корпоративні права іноземного підприємства, яке здійснює господарську діяльність на території Польщі. Вартість цих корпоративних прав оцінюється у 4 мільйони гривень.

У прокуратурі зазначили, що дії посадовця кваліфіковано як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо неправдивих відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від перевірених на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Йдеться про частину першу статті 366-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Володимир Циба володіє значним переліком нерухомості у Києві. Зокрема, у нього задекларована земельна ділянка площею 600 квадратних метрів, три квартири площею 51,1, 72,4 та 43,7 квадратного метра, а також недобудована квартира у столиці площею 43,1 квадратного метра.

Крім того, у власності посадовця перебувають два автомобілі Volkswagen — 2019 року випуску вартістю понад 1 мільйон гривень та автомобіль 2005 року, оцінений у 35 тисяч гривень.

У декларації за 2024 рік посадовець зазначив лише два корпоративні права на підприємства, зареєстровані в Україні. Вартість його часток у цих компаніях складає 495 300 гривень та 12 тисяч гривень. Водночас інформація про іноземне підприємство до декларації внесена не була.

За рік Володимир Циба задекларував заробітну плату у розмірі 548 014 гривень. Також він зазначив грошові заощадження готівкою — 250 тисяч гривень, 20 тисяч доларів США та 5 тисяч євро. Окремо задекларовано інвестицію у будівництво на суму понад 1,3 мільйона гривень.

Відомо, що Володимир Циба народився у 1970 році. У 2003 році здобув вищу економічну освіту у Київському національному торговельно-економічному університеті, також має юридичну освіту. У різні роки працював у торгівельній сфері, проходив військову службу, обіймав посади в органах місцевого самоврядування. Зокрема, з 2011 по 2013 рік був заступником голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. До призначення в КМДА очолював кілька приватних компаній.

Посадовець одружений, має сина.

В Україні правоохоронні органи припинили дію багаторічної фінансової схеми, через яку з державного бюджету виводилися колосальні суми грошей. До незаконної діяльності, за даними слідства, були залучені аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системне заниження податку на прибуток, унаслідок чого понад 2 мільярди гривень опинилися в тіньовому обігу.

Про викриття протиправного механізму публічно повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, схема діяла роками та охоплювала велику кількість суб’єктів господарювання, які формально працювали в межах закону, але фактично використовували фінансові інструменти для мінімізації податкових зобов’язань.

За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.