Події

Вища рада правосуддя прийняла одноголосне рішення про звільнення з посади судді Тиврівського районного суду Вінницької області Ігоря Ратушняка. Це рішення стало результатом розгляду дисциплінарної скарги, поданої юристами, та виявлення порушень, що стосуються корупційних правопорушень, за які Ратушняк був засуджений раніше.

У грудні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Ратушняка винним у отриманні неправомірної вигоди. Згідно з матеріалами справи, суддя отримав значну суму грошей за вирішення справи на користь однієї зі сторін. Антикорупційний суд визначив, що ці дії були не тільки етичними порушеннями, а й прямим порушенням закону, що підриває довіру до судової системи та порушує основи правосуддя.

Попри обвинувальний вирок, Ігор Ратушняк оскаржує рішення ВАКС в апеляційному порядку. До моменту остаточного розгляду справи це дозволяло йому залишатися на посаді, отримувати суддівську винагороду та навіть бути переобраним головою суду, що викликало значний резонанс у професійному середовищі.

Окремо Дисциплінарна палата ВРП відкрила ще одну справу щодо можливого конфлікту інтересів. Було встановлено, що Ратушняк розглядав судові провадження, у яких адвокатом сторін виступав його власний представник В’ячеслав Когутницький. За даними дисциплінарного провадження, рішення у цих справах ухвалювалися на користь пов’язаних осіб.

У Вищій раді правосуддя наголосили, що суддя, стосовно якого є обвинувальний вирок за корупційний злочин, не може залишатися носієм суддівських повноважень. Ухвалене рішення стало логічним завершенням дисциплінарного процесу та важливим сигналом щодо неприпустимості збереження посад у судовій системі за наявності доведених фактів хабарництва.

Історія керівника поліції Бучі Андрія Маланчука стала показовою для розуміння того, як окремі підрозділи Національної поліції в Київській області фактично втрачають довіру суспільства та контроль за внутрішніми процесами. Події навколо його діяльності викликали широкий резонанс і змусили говорити не про поодинокий випадок, а про глибші управлінські та кадрові проблеми в системі правоохоронних органів.

У центрі уваги опинилися питання ефективності роботи місцевого керівництва поліції, дотримання службової дисципліни та реального виконання покладених на правоохоронців обов’язків. Ситуація продемонструвала, що за відсутності належного контролю з боку вищого керівництва можливе формування закритих вертикалей впливу, де персональна лояльність переважає над законом і професійними стандартами.

На тлі розвалу структури, за даними джерел, у поліції Бучі вибудувано систему регулярних незаконних доходів. Покровительство наркоторгівлі, за оцінками, приносить близько 50 тисяч доларів США щомісяця. Аналогічні суми надходять від «кришування» проституції та салонів, а також від несанкціонованої торгівлі й тимчасових споруд. Окремим напрямком є стоянки, парковки та магазини без ліцензій на алкоголь і тютюн — цей сегмент, за словами джерел, може приносити до 100 тисяч доларів США на місяць.

Найприбутковішою статтею доходів називають кримінальні провадження. «Вирішення питань» у справах, як стверджують співрозмовники, стартує від 10 тисяч доларів США і може доходити до 100 тисяч. У цю суму, за твердженням джерел, одразу закладена частка прокуратури. Окремо оцінюється зняття арештів з майна — від 5 до 20 тисяч доларів, організація обшуків — від 5 тисяч, негласні слідчі дії та фальсифікація матеріалів — від 10 тисяч доларів США. Затримання «за рапортом» коштує від 3 тисяч доларів.

Ще одним напрямком, який згадують джерела, є так звана «бусифікація». За суму близько 3 тисяч доларів питання затриманої особи може бути вирішене через прямий дзвінок керівнику, після чого надходить вказівка про звільнення. Окрім цього, системним джерелом доходів називають невтручання в земельні та будівельні афери. За інформацією джерел, фіксовані платежі від забудовників можуть сягати до 100 тисяч доларів США за гарантії «тиші» з боку поліції.

Фінансовий результат такої діяльності, якщо вірити даним з оточення, виглядає вражаюче. Андрію Маланчуку приписують володіння вісьмома квартирами, трьома автомобілями загальною вартістю майже мільйон доларів США, кількома банківськими рахунками із сумарними залишками близько 19 мільйонів гривень, а також значними обсягами готівки. Окремо згадуються 13 земельних ділянок, оформлених на підставних осіб.

Навіть якщо частина цієї інформації потребує ретельної юридичної перевірки, сама структура описаних схем і репутація, що сформувалася навколо керівника поліції Бучі, свідчать про глибоку системну проблему. Йдеться не про одиничний збій, а про модель, за якої правоохоронний орган фактично перетворюється на ринок платних послуг. Поки подібні практики залишаються під негласним захистом обласного керівництва, говорити про відновлення довіри до поліції в Київській області не доводиться.

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо масштабної розтрати державних коштів у державному підприємстві «Укрекоресурси». Справу відкрито у зв’язку з закупівлею обладнання для перероблення відходів, що здійснювалася з грубими порушеннями законодавства та призвела до значних фінансових втрат.

Слідство встановило, що посадові особи підприємства діяли у змові з комерційними структурами, укладаючи договори на постачання техніки за завищеними цінами та з порушенням тендерних процедур. Частина обладнання не відповідала заявленим характеристикам або не поставлялася зовсім, однак оплата за нього здійснювалася з державного бюджету. Проведені експертизи підтвердили різницю між реальною ринковою вартістю обладнання та сумами, сплаченими підрядникам.

Слідство встановило, що під час виконання контрактів фігуранти штучно завищували вартість матеріалів та обсяг виконаних робіт. У результаті протягом 2023–2024 років, за версією правоохоронців, їм вдалося привласнити понад 2,5 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для відновлення шкіл та житлових будинків.

Усім обвинуваченим інкримінують розкрадання майна в особливо великих розмірах, створення та участь у злочинній організації, а також підроблення офіційних документів. Санкції відповідних статей Кримінального кодексу України передбачають тривалі строки позбавлення волі з конфіскацією майна.

На час завершення досудового розслідування всі фігуранти справи перебувають під заставою. Після передачі матеріалів до суду саме судова інстанція має надати остаточну правову оцінку діям обвинувачених та визначити міру їхньої відповідальності.

Родина заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця та судді Господарського суду Київської області Світлани Грабець у період повномасштабної війни істотно збільшила свої активи у сфері нерухомості. За оцінками фахівців ринку, сумарна вартість майна, яке з’явилося у власності сім’ї за цей час, перевищує 1 мільйон доларів США, що викликало суспільний резонанс і запитання щодо джерел фінансування таких покупок.

Аналітики звертають увагу на розбіжність між задекларованими доходами подружжя та реальними витратами на придбання житла. У відкритих деклараціях фігурують доходи, характерні для державних службовців і суддів, однак вони візуально не співвідносяться з ринковою вартістю об’єктів, які були оформлені у власність родини протягом воєнного періоду.

Декларації також не демонструють реального зменшення заощаджень: до купівлі родина декларувала 220 тисяч доларів готівкою, після — 185 тисяч. Фактичні витрати на придбання житла у звітності майже не відображені.

Буковельські апартаменти батька суддіУ вересні 2023 року батько судді Світлани Грабець — експрокурор та колишній заступник генпрокурора часів Віктора Пшонки Юрій Дьомін — придбав апартаменти в комплексі Glacier Premium Apartments у Буковелі. Площа житла — 61 кв. м. Ринкова ціна таких апартаментів оцінювалася приблизно у 275 тисяч доларів, однак у документах зазначено близько 75 тисяч доларів.

Аналогічна ситуація з паркомісцями: задекларована вартість становить 6–7 тисяч доларів, тоді як ринкова ціна сягає 25–30 тисяч.

Елітний маєток під КиєвомОкрему увагу привертає заміський будинок у закритому котеджному містечку Riviera Zoloche під Києвом. Особняк площею до 360 кв. м з додатковими будівлями, виходом до Дніпра, СПА-зоною та доступом до яхт-клубу. Ринкова вартість подібних об’єктів стартує від 500–600 тисяч доларів.

Водночас у документах зазначено, що Юрій Дьомін придбав лише земельну ділянку за 153 тисячі гривень, а сам будинок був нібито збудований упродовж одного місяця у 2019 році. Супутникові знімки свідчать, що об’єкт був готовий ще у 2017 році, що може вказувати на схеми заниження вартості та ухилення від оподаткування.

Чиновницька династія і питання доброчесностіСвітлана Грабець походить із родини високопосадових правоохоронців. Її дід Михайло Потебенько обіймав посаду генерального прокурора за часів Леоніда Кучми, батько — багаторічний прокурор і митник, мати — суддя. При цьому, за півтора року до купівлі елітного будинку, офіційні заощадження батьків становили близько 7 тисяч доларів і 500 тисяч гривень.

Під час кваліфікаційного оцінювання суддя Грабець обмежилася загальними поясненнями про «незавершене будівництво», а на запити журналістів відповіла стандартною фразою про законність походження активів. Ігор Грабець від коментарів відмовився, пославшись на перевірки доброчесності.

Ознаки можливого порушенняЮрист Центру протидії корупції Роман Вербовський зазначає, що в цій історії проглядаються ознаки недостовірного декларування та потенційного незаконного збагачення. Ключова проблема полягає не у володінні елітною нерухомістю, а у систематичному заниженні її вартості та відсутності підтверджених джерел доходів, які відповідали б реальним ринковим цінам.

Поки суддя ухвалює рішення іменем України, а прокурор здійснює нагляд за дотриманням закону, фінансова реальність їхньої родини залишається без чітких та переконливих пояснень.

Павло Сич, перший заступник начальника Київської митниці та кандидат на посаду голови Держмитниці, опинився під пильною увагою громадськості через своє елітне майно та автомобілі, що фактично належать його родичам. Це викликає серйозні питання щодо прозорості фінансових зв’язків та джерел походження такого майна. За даними журналістських розслідувань, на тещу Сича зареєстровано будинок у Вишгороді площею 323,7 кв. м, вартість якого складає 8,1 млн грн. Однак згідно з офіційними доходами родини, така покупка видається малоймовірною, що піднімає серйозні питання до прозорості фінансових операцій Сича.

Незважаючи на те, що будинок насправді належить родичці, сам Сич заявляє про свою не причетність до угод з нерухомістю. Однак факт того, що майно зареєстровано на родичів, не може не викликати сумнівів щодо реальних джерел коштів на покупку такого елітного майна. Відомо, що офіційно доходи сім'ї Сича не дозволяли б придбати цей будинок, тому виникає питання про можливі непрозорі фінансові зв'язки.

Ще один будинок, площею 108,6 кв. м у Нових Петрівцях, належить тестю посадовця. Його вартість – 2,3 млн грн. За інформацією джерел, доходів для такої покупки у тестя також не вистачало.

Автопарк кандидата до митниці оформлений на родичів. Мати Сича придбала у 2023 році Suzuki Vitara 2023 року, а Toyota RAV-4 Hybrid 2020 року належить сестрі посадовця, якою безоплатно користується дружина Сича. Ще одна Toyota Hybrid 2022 року оформлена на батька дружини.

Фактичне користування цим майном Сичем ставить питання щодо прозорості походження активів кандидата на ключову державну посаду, а також потенційного конфлікту інтересів у разі його призначення.

У другому півріччі 2025 року в Україні збереглася виразна тенденція до поєднання традиційних українських імен із сучасними міжнародними та рідковживаними варіантами. Вибір імен для новонароджених дедалі частіше відображає не лише сімейні традиції, а й прагнення батьків підкреслити індивідуальність дитини та її відкритість до глобального світу.

За статистикою Міністерства юстиції, класичні імена, які мають глибоке історичне та культурне коріння, залишаються стабільно популярними. Серед них — імена, пов’язані з українською спадщиною, релігійними традиціями та національною ідентичністю. Водночас дедалі більше родин звертають увагу на імена, поширені в Європі та Північній Америці, що легко вимовляються різними мовами та мають універсальне звучання.

Регіональні особливості іменних уподобань помітні у різних частинах країни. У західних областях популярні Соломія, Юстина, Уляна та Софія серед дівчат, а серед хлопців — Марко, Дем’ян та Матвій. У центральних та південних регіонах лідирують Мілана, Єва, Софія, Марія та Злата серед дівчат і Артем, Владислав, Богдан та Дмитро серед хлопців. У східних областях поширені Софія, Поліна, Єва, Злата і серед хлопців Артем, Марк, Матвій, Тимофій, що свідчить про збереження загальнонаціональних тенденцій.

У великих містах дедалі частіше обирають короткі та міжнародні імена, які легко вимовляються різними мовами: Мія, Емма, Лія, Ніколь, Тео, Леон, Лукас, Марк.

Окремо варто виділити рідковживані імена, які надають дітям батьки, прагнучи унікальності. Серед жіночих у ІІ півріччі 2025 року зафіксовано Авіелла, Теона, Сапфіра, Ренесмі, Ноема, Ясміна, Кіара. Серед чоловічих — Еней, Тео, Одін, Рагнар, Авенір, Силас, Златан. Хоч ці імена трапляються поодиноко, вони формують яскраву картину сучасних іменних уподобань в Україні.

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило перевірку декларації депутатки з Кривого Рогу Інни Потапової за 2023 рік і виявило у ній суттєві недостовірні відомості. Загальна сума розбіжностей, зафіксованих фахівцями агентства, перевищує 11 мільйонів гривень, що стало підставою для правової оцінки дій посадовиці в межах кримінального законодавства.

За висновками НАЗК, у діях політикині наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, яка стосується службового підроблення. Матеріали перевірки свідчать, що в декларації не було відображено значний обсяг майна, яке підлягало обов’язковому декларуванню відповідно до антикорупційних вимог.

Також було встановлено заниження вартості автомобілів, зареєстрованих на чоловіка, зокрема Porsche Cayenne та Lexus ES350. Окрім того, НАЗК виявило розбіжності у сумі готівки: замість можливих 2,96 млн грн було задекларовано 3,5 млн грн — різниця становить понад 537 тис. грн.

Виявлені порушення можуть стати підставою для кримінального переслідування депутатки. НАЗК продовжує аналізувати інші декларації та передавати матеріали правоохоронним органам.

продовжити попередню новину про інцидент у київському хостелі, чи

створити новий унікальний розширений текст на основі іншого вихідного тексту?

Під час слідства підприємниця звертає увагу на неприпустимість доказів. Наприклад, для перевірки поставленого вугілля вагою 288 тонн прокуратура відібрала лише 1,2 кг проби, тоді як ДСТУ 4096:2002 передбачає мінімальну вибірку не менше 10 кг. Крім того, нові підозри №12025121090000082, №12025120000000144 та №42024122030000145 базуються на свідченнях осіб, які не мали стосунку до поставки товару.

За словами Арсірій, дії прокуратури носять системний характер: кілька проваджень було відкрито в один і той самий день, що свідчить про масовість і штучність звинувачень. Підприємниця переконана, що такі дії серйозно вплинули на її бізнес та участь у державних тендерах.

Ситуація викликає занепокоєння серед місцевих підприємців, які стверджують, що відмовлятися від «відсотків» з тендерів Стрелюку небезпечно — таких компаній швидко ставлять під підозру.

Сім’я заступника директора Державного центру зайнятості Станіслава Павленка під час повномасштабної війни суттєво оновила своє майно, придбавши квартиру неподалік Чорного моря. Згідно з даними декларації, право власності на нове житло отримала дружина Павленка, Олена Цуркан. Придбання сталося на фоні воєнного часу, коли більшість українців стикаються із серйозними економічними викликами та нестабільністю на ринку нерухомості.

Деклараційні документи свідчать, що квартира була оформлена у власність легально та відповідно до чинного законодавства. Проте така покупка викликала підвищену увагу громадськості та ЗМІ через статус родини та загальну ситуацію в країні, коли доходи більшості громадян значно обмежені. Фактично, це придбання стало предметом обговорення у контексті прозорості витрат високопосадовців під час кризових умов.

Крім того, у декларації зазначено ще одну квартиру у Києві площею 21,2 кв. м. Це службове житло, власником якого виступає Міністерство оборони. Право користування цією квартирою зареєстроване як для Станіслава Павленка, так і для його дружини, що підтверджує офіційний статус житла.

Придбання житла в прибережному місті під час війни викликало інтерес громадськості, адже воно відбулося в період, коли більшість українців перебувають у складних економічних умовах та зосереджені на безпеці.

Ольга Корх, претендентка на керівну посаду в митній службі, потрапила під пильну увагу правоохоронців через низку резонансних справ, пов’язаних із можливими корупційними діями та розтратою державних коштів. За даними слідчих органів та опублікованих матеріалів, розслідування щодо її діяльності розпочалося ще у 2024 році, коли було зафіксовано перші порушення у використанні бюджетних ресурсів.

Зокрема, правоохоронці з’ясовують обставини проведення державних закупівель та фінансування проєктів, де фігурує ім’я Корх. У документах зафіксовані аномалії в обліку коштів, а деякі контракти підозріло завищувалися або укладалися без належного тендерного процесу. Попередні експертизи вказують на ймовірні збитки державі, які могли виникнути через такі дії, а слідчі розглядають можливість притягнення до кримінальної відповідальності.

Два директори дочірніх підприємств, призначені Корх – ДП «Львівський дорсервіс» та «Закарпатський облавтодор» – намагалися вивести з державної власності майно компаній, включно з кар’єром та обладнанням. Їх звинуватили у змові з метою доведення підприємств до банкрутства та подальшого заволодіння майном.

У 2024 році одного з керівників дочірніх підприємств затримали за отримання хабаря. Його відсторонили від посади, що свідчить про корупційні ризики в системі, яку контролювала Корх.

У 2021 році, коли Корх очолювала державне підприємство, її притягували до адміністративної відповідальності за затримку виплат працівникам. Інші випадки невиплати заробітної плати також були зафіксовані, але формально справу закрили через відсутність складу правопорушення.

Ситуація викликає питання щодо готовності Ольги Корх очолити Державну митну службу, адже під її керівництвом траплялися факти розтрати державних коштів, корупції та недбалого управління держмайном.