Події

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією реалізували комплекс заходів, спрямованих на припинення протиправної діяльності, що загрожувала державній безпеці та громадському порядку. У межах скоординованої спецоперації правоохоронці провели низку обшуків, вилучили докази незаконної діяльності та затримали осіб, причетних до організації злочинної схеми.

За даними слідства, фігуранти діяли системно та з чітким розподілом ролей. Вони використовували конспіративні методи зв’язку, фінансові інструменти для приховування походження коштів та намагалися впливати на окремі суспільні процеси у власних інтересах. Завдяки оперативному реагуванню та злагодженій роботі силових структур вдалося запобігти подальшому розвитку злочинної діяльності.

У Вінницькій області, за даними слідства, у взаємодії з командуванням Збройних Сил України було викрито трьох контрактників. За версією правоохоронців, вони вивозили зброю із зони бойових дій на сході країни з метою подальшого продажу. Їх затримали під час спроби реалізувати три автомати АК-12 разом із боєприпасами.

У Закарпатській області затримано двох підозрюваних — 42-річного чоловіка, який облаштував схрон зі зброєю, та 35-річного дезертира, що, за інформацією слідства, зберігав гранати у приватному будинку з наміром їх продажу.

У Запоріжжі правоохоронці затримали 31-річного мобілізованого, який залишив військову частину та вивіз із собою два автомати і гранатомет. У Рівненській області повідомлено про затримання керівника добровольчого формування, який, за даними слідства, намагався продати автомат АК-74 та російські гранати.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за статтею 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає до семи років позбавлення волі.

Вилучені бойові засоби ураження передадуть для потреб Сил оборони України.

У правоохоронних органах наголошують, що незаконний обіг зброї в умовах війни становить серйозну загрозу безпеці держави, а боротьба з такими схемами триває на системному рівні.

орієнтовний обсяг (кількість слів або сторінок);

стиль (інформаційний, науковий, рекламний, емоційний, офіційний);

За даними слідства, офіцер у період з жовтня 2022 року по лютий 2025 року фактично не виконував обов’язків військової служби, проте продовжував отримувати грошове забезпечення. Загальна сума безпідставно нарахованих коштів перевищує 760 тисяч гривень.

Крім того, слідчі встановили, що у червні 2024 року та лютому 2025 року обвинувачений подавав неправдиву інформацію щодо проходження лікування на денному стаціонарі нібито за рекомендацією лікаря. У зазначені періоди він перебував за межами області.

Дії колишнього командира кваліфіковано за частиною 4 статті 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах), частиною 4 статті 409 КК України (ухилення від несення обов’язків військової служби) та частиною 2 статті 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно). Його відсторонено від займаної посади.

У межах тієї ж програми за процесуального керівництва Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру підполковнику — начальнику оперативного відділення штабу військової частини.

За версією слідства, з вересня 2023 року по лютий 2025 року посадовець систематично вносив підлеглого офіцера до рапортів на отримання додаткових видів грошового забезпечення та винагород. При цьому військовослужбовець фактично не брав участі у бойових діях на території Краматорського району Донецької області.

На підставі рапортів видавалися накази про щомісячну виплату додаткової винагороди у розмірі від 50 до 100 тисяч гривень. Загальна сума збитків державному бюджету склала 1,27 мільйона гривень. За інформацією прокуратури, завдану шкоду відшкодовано повністю.

Підполковнику інкримінують частину 2 статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) та частину 1 статті 366 КК України (службове підроблення).

Досудове розслідування здійснювали слідчі ГУНП у Вінницькій та Донецькій областях за оперативного супроводу відповідних підрозділів.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

На яку тему потрібен текст?

Який обсяг приблизно потрібен? (наприклад: 3000–5000 знаків, 800–1000 слів тощо)

Скориставшись цим доступом, чоловік оформив 23 кредитні зобов’язання у різних фінансових установах. Загальна сума позик становила майже 212 тисяч гривень. Отримані кошти, за версією слідства, він привласнив та витратив на власні потреби.

Про наявність боргів потерпілий дізнався лише після отримання повідомлень від фінансових установ про прострочені платежі. Після цього він звернувся до поліції із відповідною заявою.

У межах досудового розслідування слідчі провели необхідні експертизи та зібрали докази, які стали підставою для повідомлення чоловікові про підозру. Справу розслідують слідчі Стрийського районного управління поліції за процесуального керівництва Стрийської окружної прокуратури.

Підозрюваному інкримінують шахрайство та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем. У разі доведення вини йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Досудове розслідування триває.

Коли люди об’єднуються навколо спільної мети, народжується особлива енергія, здатна долати труднощі, руйнувати бар’єри й створювати нові можливості. Спільна мета — це не просто узгоджений план дій, а глибоке внутрішнє переконання кожного учасника в тому, що його внесок має значення. Саме з цього відчуття значущості починається справжня співпраця.

Єдність не виникає випадково. Вона формується через довіру, відкритість і готовність чути одне одного. Коли люди мають змогу висловлювати власні ідеї без страху бути осудженими, з’являється простір для творчості. У такому середовищі народжуються рішення, які були б неможливими в умовах конкуренції чи байдужості. Спільна праця перестає бути обов’язком — вона стає натхненням.

За даними слідства, упродовж 2023–2024 років посадовець систематично вносив до електронних декларацій недостовірні відомості. Зокрема, він не зазначив реальну вартість належної йому нерухомості та транспортних засобів, а також не задекларував майно на загальну суму понад 4 мільйони гривень.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Вознесенського районного управління поліції. Наразі матеріали справи передані до суду.

Дії депутата кваліфіковано за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Санкція статті передбачає штраф до 102 тисяч гривень, громадські роботи або обмеження волі на строк до двох років із можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.

Остаточне рішення у справі ухвалить суд.

У Харкові правоохоронні органи викрили масштабну схему розтрати бюджетних коштів, організовану в одному з комунальних підприємств міста. Сума збитків, за попередніми підрахунками, становить майже 1,8 мільйона гривень. Слідство встановило, що до протиправної діяльності були причетні керівниця установи, її заступник, а також керівники окремих структурних підрозділів.

За матеріалами провадження, посадовці налагодили механізм фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Формально їх оформлювали на різні посади в межах підприємства, однак фактично жодних службових обов’язків ці особи не виконували. Основною метою такої схеми було створення підстав для відстрочки від мобілізації, адже працевлаштування на стратегічно важливих чи комунальних об’єктах могло стати аргументом для уникнення призову.

Слідство встановлює усі обставини справи та перевіряє можливу причетність інших співробітників підприємства. Дії посадовців кваліфікуються як привласнення бюджетних коштів.

Правоохоронці наголошують, що подібні схеми підлягають суворому покаранню згідно з чинним законодавством.

Прокурор — це посадова особа, на яку покладено відповідальність за нагляд за дотриманням законів, підтримання публічного обвинувачення в суді та захист інтересів держави і громадян. Його діяльність є важливою складовою функціонування правової системи, адже саме від професійності та принциповості прокурора значною мірою залежить рівень довіри суспільства до правосуддя.

Одним із ключових завдань прокурора є процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Це означає контроль за законністю дій слідчих органів, надання вказівок щодо збору доказів, а також прийняття рішень про повідомлення особі про підозру. Прокурор повинен діяти неупереджено, оцінюючи всі обставини справи — як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують людину.

Зараз сім’я мешкає в орендованій квартирі площею 106 кв. м у Дніпрі. Дату початку оренди Тупікало приховав, тоді як Барабаш вказала початок оренди у грудні 2022 року. Проте витрати на житло пара не декларує вже кілька років поспіль.

Юлія Барабаш також є співвласницею квартири площею 54 кв. м у місті Миколаївка Донецької області, якою володіє з 2007 року разом із родичкою, ймовірно, матір’ю.

Щодо автотранспорту, у 2023 році Барабаш придбала NISSAN QASHQAI 2018 року випуску за 560 тис. грн. Тупікало у 2024 році отримав PEUGEOT 301 2018 року випуску в подарунок від батька, оцінивши його у 260 тис. грн.

За 2024 рік Тупікало задекларував 1,1 млн грн зарплати у Спецпрокуратурі Східного регіону, 57 тис. грн — у Донецькій обласній прокуратурі та 19 тис. грн соцвиплат. Барабаш отримала 867 тис. грн зарплати та 16 тис. грн соцвиплат як внутрішньо переміщена особа.

Готівкові заощадження сім’ї становлять 20 тис. доларів у Тупікала та 1 тис. доларів у Барабаш, а також 5,5 тис. євро як спільну сумісну власність. Заощаджень на банківських рахунках прокурори не декларують. Загальна сума задекларованих коштів на кінець 2024 року становить майже 1,2 млн грн.

Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, питання технологічного забезпечення фронту стає одним із ключових для обороноздатності держави. Сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічного протистояння, де саме дрони виконують функції розвідки, коригування вогню, логістики та навіть безпосереднього ураження цілей. Нестача цих засобів суттєво впливає на ефективність бойових дій та безпеку військових підрозділів.

Безпілотні літальні апарати дозволяють оперативно отримувати розвідувальну інформацію без ризику для життя особового складу. Завдяки їм командування може швидко реагувати на зміни ситуації на полі бою, виявляти пересування техніки противника та коригувати артилерійський вогонь із високою точністю. Коли кількість таких пристроїв обмежена, знижується швидкість прийняття рішень і підвищуються ризики помилок.

Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Максима Сергійовича Семіткіна з посади прокурора Черкаської окружної прокуратури у зв’язку з грубими порушеннями професійної етики та вимог законодавства. Підставою для такого кроку стало встановлення фактів демонстративного ухилення від перевірки законності отримання ним статусу особи з інвалідністю та відповідних соціальних виплат, зокрема пенсії, а також виявлення ознак корупційних дій.

За матеріалами дисциплінарного провадження, у 2019 році обласна медико-соціальна експертна комісія Черкаської області встановила Семіткіну статус інвалідності. Водночас у межах перевірки виникли обґрунтовані сумніви щодо дотримання процедури та правомірності прийняття такого рішення. Комісія з’ясувала, що посадовець не сприяв об’єктивному розгляду обставин, не надав необхідних пояснень та фактично уникав участі у перевірочних заходах, чим порушив принцип відкритості та доброчесності, обов’язковий для працівників органів прокуратури.

Незважаючи на численні письмові повідомлення про необхідність пройти стаціонарне обстеження для підтвердження інвалідності, Семіткін їх ігнорував. 20 лютого 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи скасував рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, зазначивши, що діагнози в актах не відповідають медичним документам, а підстав для надання будь-якої групи інвалідності з 27 серпня 2021 року немає.

Сам Семіткін пояснив, що не довіряв ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» через кримінальні провадження щодо його посадовців і вважав повторний огляд необов’язковим. На момент рішення прокурор уже мав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, де йому інкримінують, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК та низку інших статей, пов’язаних із подіями Революції Гідності та отриманням інвалідності/пенсії.

Окрім цього, КДКП розглядала питання про можливий незаконний доступ до ЄРДР через дружину прокурора, яка працює начальницею сектору інформаційної підтримки поліції, проте прямих доказів втручання Семіткіна не встановлено. Дружина отримала догану.

Обвинувальний акт щодо Семіткіна та чотирьох колишніх посадовців Черкаського обласного центру МСЕК — голови та трьох членів комісії — уже скеровано до суду.

Розслідування також виявило, що у 2019 році медики свідомо підробили акти огляду та протокол засідання для оформлення інвалідності прокурора. Крім того, у межах «справ Майдану» встановлено, що Семіткін у січні 2014 року, працюючи слідчим райвідділу міліції, фальсифікував матеріали кримінальних проваджень, незаконно затримував громадян та перешкоджав мирним акціям у Черкасах.

У столиці Німеччини правоохоронці розслідують обставини загибелі 40-річної жінки, тіло якої було знайдено в одному з міських парків. Про інцидент повідомили представники берлінської поліції та прокуратури. Інформація про подію з’явилася у німецьких медіа з посиланням на офіційні джерела.

За попередніми даними, страшну знахідку виявили у ранкові години неподалік вулиці Альтенгофер Штрассе. Місце одразу оточили правоохоронці, територію парку тимчасово закрили для відвідувачів. На місці працювали слідчі, криміналісти та судово-медичні експерти, які проводили першочергові процесуальні дії та фіксували можливі докази.

Повідомлення до поліції надійшло близько 3:30 ночі 9 лютого. На місці події затримали 46-річного чоловіка, якого підозрюють у причетності до злочину. За інформацією прокуратури, загибла та підозрюваний були знайомі. Мотиви злочину наразі з’ясовуються.

Німецька поліція не розкривала імена загиблої та підозрюваного, однак посольство України в Берліні підтвердило, що 9 лютого загинула громадянка України. Затриманий підозрюваний також є громадянином України.

Справа перебуває на контролі посольства.

35-річна Вікторія Северіна відома як дружина колишнього поліцейського Харкова Максима Северіна, проте її особистість і життєвий шлях значно ширші за це формулювання. Вона — жінка, яка поєднує турботу про родину, активну громадянську позицію та прагнення до розвитку навіть у складні часи.

Народившись і вирісши у Харкові, Вікторія з дитинства була оточена атмосферою великого міста, що формує характер і вчить швидко адаптуватися до змін. Освіту здобувала у місцевому навчальному закладі, де проявляла інтерес до гуманітарних дисциплін та соціальних ініціатив. З роками це переросло у бажання бути корисною суспільству й підтримувати тих, хто цього потребує.

Щодо Максима Северіна, то його раптове звільнення з поліції залишається невідомим. Раніше він працював у Харкові, потім у Рівному, після чого несподівано залишив службу. Подробиці причин звільнення наразі не розголошуються.

Наразі журналісти планують розкрити більше деталей життя родини, зокрема фінансових аспектів та способу життя подружжя.