Події

У неділю, 7 грудня, в Івано-Франківську стався інцидент, що сколихнув місцеву громаду. На вулиці Василя Стуса жінка раптово напала на двох перехожих із ножем. Постраждали 47-річна місцева мешканка та 11-річний хлопець, обох госпіталізували для надання медичної допомоги.

За даними поліції Івано-Франківської області, подія розгорнулася близько 14:00 у житловому масиві. Слідчі встановили, що жінка діяла раптово та без будь-яких конфліктів із потерпілими. У правоохоронних органах зазначили, що напад супроводжувався демонстративною неповагою до суспільного порядку, а дії затриманої мали відкрито агресивний характер.

Постраждалих доставили до лікарні, дитина досі перебуває під медичним наглядом. Нападницю, 41-річну раніше не судиму франківчанку, затримали на місці події. Вона відмовилася давати будь-які свідчення.

Жінці оголосили підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство), яка передбачає покарання від трьох до семи років ув’язнення.

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

До України доправили 36-річного чоловіка, який упродовж кількох років переховувався за кордоном та перебував у міжнародному розшуку за підозрою у вчиненні низки кримінальних правопорушень. Про екстрадицію повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції, зазначивши, що правоохоронці тривалий час працювали над встановленням місця його перебування та організацією повернення.

За даними слідства, затриманий раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності та був одним із співорганізаторів групи, яка займалася незаконним гральним бізнесом на території України. Підпільний заклад, яким керувала ця група, функціонував тривалий час і приносив організаторам значні доходи. Поліція припинила його діяльність у серпні 2022 року, задокументувавши масштабну незаконну схему та вилучивши техніку, готівку та інші докази, що підтверджували факти порушення законодавства.

Крім того, у січні 2022 року разом зі спільниками він організував зустріч із одним із незадоволених клієнтів казино. Той вимагав виплатити частину виграшу, але замість цього його побили та відібрали майже 60 тисяч гривень.

За даними поліції, фігурант поширював злочинний вплив, здійснюючи контроль за діяльністю груп, причетних до вчинення злочинів на території Житомирської області. Він контролював розподіл коштів для «підтримки» засуджених у виправних установах регіону та вживав заходів для усунення конкурентів у гральному бізнесі.

Чоловіку повідомили про підозру. Йому загрожує від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі чернівецької блогерки Анжели Гуріної, яка входила до руху «Права людини» та була наближена до діяльності Остапа Стахіва, відомого своїми суспільними скандалами. Суд підтвердив законність вироку, винесеного раніше судами нижчих інстанцій, визнавши обґрунтованими доведені прокуратурою обставини щодо поширення блогеркою чутливої інформації у період воєнного стану.

За матеріалами справи, Гуріна під час численних онлайн-трансляцій публікувала дані про переміщення та місця дислокації військових підрозділів. Такі дії створювали реальну загрозу для обороноздатності країни, адже трансляції були доступні широкому загалу, включно з аудиторією за межами України. Слідство встановило, що блогерка свідомо порушувала встановлені обмеження, попри неодноразові застереження щодо неприпустимості розголошення інформації, яка може бути використана ворогом.

Анжелу Гуріну затримали співробітники СБУ 22 серпня 2023 року, а в її будинку того ж дня провели обшуки. За даними слідства, під час стріму влітку 2023 року вона озвучила координати розташування підрозділу Збройних Сил України і, попри застереження військових, опублікувала відео у відкритий доступ на YouTube та TikTok.

«На відео зафіксовано, як військовослужбовці вимагали припинити зйомку з міркувань безпеки. Однак блогерка проігнорувала застереження, продовжила трансляцію та згодом без будь-якого редагування опублікувала відео», – зазначили в Офісі генпрокурора.

У суді Анжела Гуріна свою провину не визнавала, стверджуючи, що її дії не були спрямовані на порушення закону. За її словами, під час зйомок вона не бачила військову частину, а військові не пред’являли документи та не представлялися.

Під час розслідування також з’ясували, що блогерка має паспорт громадянки Румунії, що підтвердило експертизу, а отже, ймовірно, вона має подвійне громадянство.

У грудні 2024 року Першотравневий районний суд Чернівців визнав Гуріну винною за ч. 2 ст. 114-2 ККУ. Апеляційний та Верховний Суд підтвердили цей вирок. Постанова набрала чинності й оскарженню не підлягає.

Анжела Гуріна відома в Чернівцях як антивакцинаторка та активістка з антиукраїнськими поглядами. Вона виступала проти запровадження коронавірусних обмежень і заперечувала пандемію. Популярність здобула у квітні 2021 року, коли вигнала з приміщення власного магазину двох поліцейських, які перевіряли дотримання карантинних норм. Блогерка володіє магазином жіночого одягу у центрі Чернівців.

Адвокат Андрій Доманський, який захищає бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, сторона Міндіча вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, а клопотання прокурора — без належного обґрунтування.

У заяві адвоката зазначено, що слідчий суддя, на думку захисту, не взяв до уваги ряд важливих обставин справи, зокрема відсутність ризиків переховування або впливу на свідків з боку Міндіча. Крім того, захист вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували необхідність тримання бізнесмена під вартою, що суперечить принципам пропорційності та справедливості.

8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.

У Чехії завершилися понаддвотижневі пошуки 22-річної Андріяни Офрім із Закарпаття, які перетворилися на резонансну справу для української громади за кордоном. Правоохоронці міста Фрідек-Містек, де дівчину бачили востаннє, повідомили про виявлення її тіла. Інформацію підтвердили у селищі Кобилецька Поляна, звідки родом Андріана, посилаючись на слова її батька.

Зникнення молодої жінки оголосили 21 листопада, після того як вона перестала виходити на зв’язок із рідними та знайомими. Пошукові заходи тривали безперервно: чеська поліція опитувала свідків, перевіряла камери відеоспостереження та маршрути, якими могла пересуватися дівчина. Виявлення тіла у Фрідеку-Містеку стало поворотним моментом, що дозволив слідчим швидко просунутися в розкритті обставин трагедії.

«Після необхідних процесуальних та адміністративних заходів тіло дівчини буде передано родині та доставлено в Україну для поховання», – зазначили у повідомленні.

За даними журналіста Віталія Глаголи, Андріянa Офрім родом із села Кобилецька Поляна Рахівського району. У Чехії вона перебувала на заробітках. Причини вбивства наразі не відомі.

Нагадаємо, що раніше, 22 серпня 2025 року, в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна, в електричці вбили 23-річну українку Ірину Заруцьку. Того ж дня правоохоронці затримали підозрюваного у злочині – 34-річного безпритульного Декарлоса Брауна-молодшого, який раніше відбував покарання за інші злочини.

На території Сумської області слідчі розкрили діяльність організованої злочинної групи, яка спеціалізувалася на виманюванні конфіденційних даних у громадян та подальшому незаконному заволодінні їхніми коштами. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції повідомив, що трьом ключовим учасникам вже оголосили про підозру, а зібрані докази свідчать про масштабність та продуманість схеми.

За інформацією слідства, група діяла злагоджено та за заздалегідь визначеним алгоритмом. Центральну роль відігравали фейкові Telegram-боти, створені спеціально для імітації сервісів банків або державних установ. Їх використовували для того, щоб переконати потерпілих перейти за посиланням та ввести свої персональні дані. Паралельно інші учасники телефонували клієнтам, представляючись працівниками служби безпеки фінансових установ і наголошуючи, що «перевіряють» транзакції чи «блокують» підозрілу активність.

У результаті злочинної діяльності троє осіб постраждали на загальну суму 991 тис. грн. Серед потерпілих — жінка, з рахунку якої шахраї зняли 520 тис. грн, отримані від держави після загибелі чоловіка-військовослужбовця. Слідство триває та встановлює точну кількість постраждалих.

Поліція також перевіряє інших причетних до схеми та можливу участь у аналогічних злочинах по всій Україні.

Дії підозрюваних кваліфіковано як шахрайство, вчинене у великих розмірах організованою групою. Їм загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повний цикл перевірок декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій за 2024–2025 роки, і результати виявилися показовими. Із 22 проаналізованих документів порушення знайшли у переважній більшості: у 18 деклараціях зафіксовано ознаки недостовірного декларування на суму понад 148,9 млн гривень, а ще в одній — можливе незаконне збагачення на 16,4 млн гривень. Загалом НАЗК скерувало до правоохоронних органів 17 обґрунтованих висновків, що свідчать про системний характер проблем у роботі окремих представників МСЕК.

Перший судовий розгляд уже мав наслідки для однієї з посадовиць. Виноградівський районний суд Закарпатської області визнав винною голову Берегівської районної МСЕК у поданні недостовірних відомостей. Під час перевірки з’ясувалося, що вона не задекларувала частину майна та фінансових активів, які мали бути внесені до офіційної декларації. Суд ухвалив рішення про притягнення посадовиці до відповідальності, що стало показовим прецедентом у межах масштабної кампанії з очищення системи.

НАЗК зазначає, що найпоширенішими порушеннями були приховування майна, доходів та готівки.

Серед інших виявлених випадків:

Голова Житомирської МСЕК № 2 не задекларувала три квартири (Київ, Житомир, Одеська область), два будинки, авто Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, грошові кошти та доходи чоловіка. Недостовірні відомості перевищують 10 млн грн за 2023–2024 роки. Матеріали долучено до кримінального провадження Нацполіції.

Голова нейроофтальмологічної МСЕК у Запоріжжі не вказала автомобіль Hyundai IX35, подарунок готівкою понад 360 тис. грн та 30 тис. дол. США без підтвердження походження. Висновок передано до Нацполіції.

Лікар-експерт МСЕК у Харкові приховав квартиру, банківські рахунки та доходи понад 530 тис. грн. Встановлено ознаки адмінправопорушення.

Наразі триває перевірка ще двох декларацій працівників МСЕК.

Нагадаємо, що у грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про реформування МСЕК, які замінили на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Члени нових команд стали декларантами та підпадають під дію закону «Про запобігання корупції».

Управління державної охорони України здійснило закупівлю, яка привернула увагу через масштаб витрат і спосіб проведення процедури. Йдеться про контракт на суму 52 млн грн, укладений із ТОВ «Автомобільний дім Атлант» щодо постачання 15 спеціалізованих автомобілів, створених на базі Volkswagen T7 Caravelle модельного року 2025. За інформацією журналістів видання «Наші гроші», придбання пройшло без конкурентного відбору, а встановлена ціна на кожен автомобіль суттєво перевищує ринкові показники для подібних комплектацій.

Згідно з умовами договору, до завершення поточного року до столиці мають доставити 15 машин моделі СКС-VWCV-ПС. Їх виробником визначено ТОВ «Спец-Ком-Сервіс», яке спеціалізується на переобладнанні транспортних засобів для потреб державних структур. Усі авто отримають фірмове оформлення у відтінку «чорний металік», що традиційно використовується для транспортних засобів охоронних підрозділів. Вартість одного автомобіля становить 3,47 млн грн, що й сформувало загальну суму контракту.

Йдеться про восьмимісні повнопривідні автомобілі з дизельним двигуном 2.0 об’ємом, потужністю 170 к. с., автоматичною коробкою передач і розширеним пакетом безпеки. Машини оснащені системами розпізнавання пішоходів і велосипедистів, контролем втоми водія, подушками безпеки та шторками по всьому салону. Також передбачені шкіряні сидіння, цифрова панель приладів, тризонний клімат-контроль, круїз-контроль, камера заднього огляду, парктроніки та дві зсувні двері з електродоводчиком.

До комплекту додаткового обладнання входять захист моторного відсіку, захисна сітка радіатора, плівка та тонування вікон, зимова гума з компресором, а також аптечка, вогнегасник і базовий набір для надзвичайних ситуацій. Автомобілі обладнані сигнально-гучномовним пристроєм, проблисковими маяками та радіопідготовкою.

Технічні характеристики свідчать, що УДО закупило найдорожчу комплектацію — Premium Long 4Motion із подовженою колісною базою. У вересні на сайті постачальника така комплектація коштувала 2,74 млн грн, а “Cars App” показував ціну від 2,79 млн грн. Навіть з урахуванням спецобладнання різниця з контрактною ціною у 3,47 млн грн залишається значною.

Закупівля відбулася без участі конкурентів — на тендер не подалася жодна інша компанія.

“Автомобільний дім Атлант”, офіційний дилер Volkswagen у Києві, належить кіпрській компанії “Хойру Холдингз Лімітед”, кінцевим бенефіціаром якої є громадянин Казахстану Павєл Нємитов. Раніше компанія мала назву “Атлант-М” і була пов’язана з громадянином Росії Сергієм Савицьким. З 2017 року фірма отримала державних підрядів на суму понад 268 млн грн.

У Запоріжжі правоохоронні органи затримали військовослужбовця одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за підозрою у причетності до умисного вбивства. Інформацію про інцидент офіційно підтвердили в Запорізькому обласному ТЦК та СП 8 грудня, після того як повідомлення про подію з’явилися у місцевих медіа.

За даними журналістів, увечері 7 грудня на вулиці Північне шосе перехожі виявили тіло чоловіка 1968 року народження. На місце прибули слідчо-оперативні групи, які зафіксували ознаки насильницької смерті та розпочали невідкладні слідчі дії. Після первинного огляду було висунуто попередню версію щодо можливої причетності до інциденту військовослужбовця ТЦК 1983 року народження.

У ТЦК різко засудили дії, у яких підозрюють їхнього співробітника, наголосивши, що подібна поведінка не має нічого спільного з честю та обов’язками військовослужбовця.

У заяві зазначено, що військова форма не є індульгенцією від відповідальності, а навпаки — у моральному сенсі є обтяжуючим фактором. У терцентрі підкреслили, що наразі затриманий перебуває в ДУ “Запорізький слідчий ізолятор”, і установа повністю співпрацює зі слідством та зацікавлена в об’єктивному розслідуванні.

У Національній поліції Запорізької області повідомили, що за фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство. Досудове розслідування триває.