Події

Із Києва до Закарпатської області одночасно вирушили дві перевірочні групи після того, як до виконання службових обов’язків повернувся колишній керівник обласного територіального центру комплектування Андрій Савчук. Його поява на роботі після тривалого лікарняного збіглася з початком процедури передачі посади, однак замість спокійного завершення каденції ситуація набула резонансу через низку неврегульованих організаційних моментів і підозр, що мають ознаки кримінальних порушень.

За інформацією з поінформованих джерел, Савчук перебував на лікарняному з 7 січня, що фактично призупинило формальне звільнення та ускладнило процес передання справ новому керівництву. Така пауза, як стверджують співрозмовники, дозволила відкласти ухвалення кадрових рішень, водночас накопичивши ще більше запитань до роботи обласного ТЦК за попередній період. Після повернення посадовця до служби активізувалися внутрішні механізми контролю, а увага з боку центральних органів управління помітно зросла.

Перша має провести стандартну процедуру прийому-передачі: підрозділи складають акти за своїми напрямками, відбувається звірка майна та документації, після чого фіксується завершення каденції керівника.

Друга комісія покликана перевірити стан мобілізаційної роботи в регіоні. Її очолює бригадний генерал Юрій Ральцев, якого в військових колах пов’язують із підтримкою Савчука. За даними співрозмовників, про інспекцію працівників попередили заздалегідь, роботу перевели у посилений режим, а показники мобілізації доручили «підтягнути». У такому форматі перевірка, за оцінками джерел, більше нагадує підготовлений аудит, ніж реальну оцінку ситуації.

Паралельно триває інша лінія подій. За інформацією з правоохоронних органів, СБУ готує процесуальні рішення щодо Андрія Савчука. Йдеться про можливе повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюють його тривалу відсутність на роботі. Очікується, що юридичні кроки можуть відбутися найближчим часом.

Постать керівника перевірки також викликає дискусії. Юрій Ральцев має тривалий досвід служби у системі військкоматів та ТЦК. Водночас у професійному середовищі його кар’єрне зростання оцінюють неоднозначно. Раніше НАЗК повідомляло про виявлення у його декларації недостовірних даних і необґрунтованих активів, зокрема щодо значних фінансових операцій, задекларованих як подарунки.

Таким чином, ситуація навколо Закарпатського ТЦК поєднує одразу кілька складових: формальну передачу посади, показову перевірку мобілізації та можливі кримінальні провадження. Чи призведе це до реальних кадрових та правових наслідків, стане зрозуміло після завершення роботи комісій і рішень правоохоронців.

У відкритих джерелах з’являється дедалі більше запитань щодо прозорості майнових декларацій окремих представників правоохоронних органів. Зокрема, увагу аналітиків привертають декларації співробітниці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлани Малиновської. Йдеться не про встановлені порушення, а про ознаки, які можуть свідчити про потребу детальнішої перевірки задекларованих даних.

Вивчення поданих декларацій показує, що сама Світлана Малиновська не зазначає у власності об’єктів нерухомості. Водночас значна частина сімейних активів оформлена на її чоловіка — Сергія Малиновського. Така модель володіння майном не є забороненою, однак у поєднанні з відсутністю або неповнотою даних про вартість окремих об’єктів може викликати додаткові запитання з боку громадськості.

Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

У Вінницькій області слідчі органи встановлюють обставини можливого втручання в електронну систему обліку навчання майбутніх водіїв. У центрі уваги — діяльність керівника автошколи ТОВ «Автоплюс-К», що працює у місті Калинівка. Правоохоронці вважають, що посадовець міг бути причетним до внесення недостовірної інформації про проходження практичних занять із водіння.

За матеріалами досудового розслідування, упродовж періоду з квітня 2023 року по 2024 рік директор автошколи, ймовірно, систематично вносив неправдиві відомості до спеціалізованої інформаційної системи «АРМ «Автошкола». Ця платформа використовується для фіксації навчального процесу, зокрема теоретичних і практичних занять курсантів, які готуються до отримання водійських посвідчень.

Слідство встановило, що один із інструкторів з 2021 року працює адміністратором у Калинівській міській раді і фізично не міг проводити заняття. Попри це, у системі відображалося, що він навчав курсантів. Аналогічні записи, за даними правоохоронців, вносилися і щодо ще чотирьох інструкторів.

Усі недостовірні відомості підтверджувалися електронним цифровим підписом директора закладу. Це дозволяло учням формально виконати вимоги програми підготовки, скласти іспити в сервісному центрі МВС та отримати посвідчення водія без проходження необхідної кількості практичних занять.

Правоохоронці вважають, що такі дії могли створювати ризики для безпеки дорожнього руху, адже на дороги могли виїжджати водії без належної підготовки.

Руслану Семенюку повідомлено про підозру за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (несанкціоновані дії з інформацією, що обробляється в електронних системах). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Слідство триває.

повний вихідний текст, або

підтвердіть, що достатньо написати новий розширений унікальний текст про Національне антикорупційне бюро України без прив’язки до конкретного абзацу.

У матеріалах справи також згадується депутатка Київоблради та ректорка Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст. Слідство вважає, що вона могла бути залучена до реалізації земельно-зернової схеми разом з іншими представниками обласної ради.

За даними розслідування, для легалізації коштів використовували підприємство ТОВ «СГП Настуся». Через компанію, за версією НАБУ, штучно завищували показники врожайності, що дозволяло виводити прибутки та розподіляти їх між учасниками змови. Доказами у справі, як зазначається, є зокрема телефонні розмови, у яких фігуранти обговорювали фінансові питання.

Крім того, Олександр Поляруш фігурує ще в одному кримінальному провадженні. Йдеться про можливу розтрату бюджетних коштів у Білій Церкві у 2022–2023 роках, коли він обіймав посаду заступника міського голови з питань капітального будівництва. За даними слідства, посадовець міг лобіювати інтереси пов’язаних із ним компаній під час проведення ремонтів укриттів у школах і медичних закладах.

Раніше до декларацій депутата також виникали питання з боку НАЗК. У 2020 році агентство зафіксувало недостовірні відомості на понад 1 мільйон гривень, однак це рішення пізніше було скасоване судом. Водночас журналісти звертають увагу, що в останній декларації відсутні дані про окремих членів родини, земельні ділянки та автомобіль Toyota Land Cruiser 300 вартістю близько 100 тисяч доларів. При цьому задекларовано значні обсяги нерухомості, кілька авто та майже 7 мільйонів гривень готівкою.

Розслідування триває. У разі доведення вини фігурантам може загрожувати кримінальна відповідальність.

У Хмельницькій області правоохоронні органи викрили високопосадовця обласної державної адміністрації, якого підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від представника сфери пасажирських перевезень. Інцидент набув розголосу після проведення комплексу слідчих дій, у межах яких було задокументовано ймовірні протиправні дії чиновника.

За інформацією слідства, посадовець використовував своє службове становище для тиску на місцевого перевізника, пропонуючи так зване «сприяння» у вирішенні питань, пов’язаних із функціонуванням міжміського автобусного маршруту. Йшлося, зокрема, про погодження документації, уникнення штучних перешкод та забезпечення стабільної роботи маршруту в обмін на грошову винагороду.

Передача грошей відбулася під час особистої зустрічі в адміністративній будівлі. За даними правоохоронців, процес контролювали оперативні служби. Одразу після отримання обумовленої суми посадовця затримали.

Фігуранту вже повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди. Прокурори звернулися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, під час обшуків у чиновника вилучили значні суми готівки в різній валюті. Загальний обсяг вилучених коштів становить майже 5,9 мільйона гривень. Слідство перевіряє походження цих грошей та можливу причетність посадовця до інших епізодів корупційної діяльності.

Правоохоронці наголошують, що досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини справи та можливі спільники.

На Львівщині правоохоронні органи розкрили масштабну шахрайську схему, пов’язану з привласненням державних виплат, призначених військовослужбовцю, який перебував у російському полоні. За даними слідства, майже 3,8 мільйона гривень незаконно отримав рідний син військовослужбовця, використавши підроблені документи та фальсифіковані довідки.

Як зазначили у Львівській обласній прокуратурі, 47-річний військовий у квітні 2022 року потрапив у полон, і відповідно до чинного на той час законодавства право на отримання грошового забезпечення та матеріальної допомоги мали лише члени сім’ї, які фактично проживали разом із військовослужбовцем. Проте слідчі встановили, що син військового навмисно подавав документи, які створювали враження законного права на виплати, тоді як фактично він не проживав із батьком і не мав законних підстав для отримання коштів.

Через два роки, у липні 2024-го, 22-річний син військового звернувся до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щоб оформити виплати. Для цього він подав пакет документів, серед яких була довідка з неправдивими відомостями про спільне проживання з батьком.

Насправді ж, за даними слідства, чоловіки тривалий час мешкали окремо. Попри це, у квітні 2024 року староста округу видала офіційний документ, у якому зазначила, що вони проживають разом, хоча достеменно знала, що це не відповідає дійсності.

Саме ця довідка стала однією з підстав для нарахування коштів. Упродовж 2024 року підозрюваний отримав понад 3,8 млн грн грошового забезпечення та різних видів матеріальної допомоги. Отримані кошти він витратив на власний розсуд.

Схему викрили після того, як у березні минулого року військовослужбовець повернувся з полону і з’ясував, що частина передбачених йому виплат відсутня.

Наразі синові повідомлено про підозру у шахрайстві та використанні завідомо підробленого документа. За клопотанням сторони обвинувачення суд наклав арешт на його квартиру та банківські рахунки.

Щодо старости, яка видала довідку з неправдивими даними, обвинувальний акт уже перебуває на розгляді суду.

Орієнтовна довжина (наприклад, 300–500 слів, 1000 слів).

Стиль: інформаційний, рекламний, науково-популярний, блоговий тощо.

У своїй декларації Андрій Морар не зазначив апартаменти, офісні приміщення, земельні ділянки, магазини та іншу нерухомість. Серед них — офіс у Білгород-Дністровському вартістю близько 1,9 млн грн та апартаменти в тому ж районі приблизно за 1,8 млн грн.

Варто зазначити, що наразі в суді розглядаються ще дві кримінальні справи щодо Морара: за недостовірне декларування майна на суму 83 млн грн та за зловживання впливом на суддю з метою ухвалення рішення на свою користь.

За клопотанням прокуратури Андрій Морар перебуває під вартою, слідство триває.

У Російській Федерації до судового розгляду, пов’язаного з багатомільярдними фінансовими зобов’язаннями, залучили Єлизавету Ющенко — колишню невістку третього президента України Віктора Ющенка. Судовий спір стосується боргу її колишнього чоловіка, а сама справа має складний і резонансний характер через значні суми та публічний статус фігурантів.

За наявною інформацією, російські кредитори намагаються з’ясувати коло осіб, які можуть бути опосередковано пов’язані з фінансовими операціями боржника. У цьому контексті ім’я Єлизавети Ющенко з’явилося серед учасників процесу, хоча вона не є основною стороною конфлікту. Йдеться про перевірку можливих майнових або фінансових зв’язків, що могли існувати під час шлюбу.

Після спливу строків повернення боргу кредитор заявив, що отримав лише часткову компенсацію. Водночас подружжя ініціювало розлучення та уклало шлюбний контракт. У Росії це розцінили як можливу спробу перерозподілу майна з метою мінімізувати фінансові зобов’язання. У суді вимагають стягнути понад 1,3 млрд рублів разом із відсотками.

Спочатку відповідачем у справі був лише Єфімцев. Однак суд першої інстанції визнав боргові зобов’язання спільними для подружжя та залучив до процесу і Єлизавету Ющенко. Таким чином, її можуть визнати солідарною боржницею.

Сама Ющенко заперечує претензії. Вона наполягає, що відповідно до умов шлюбного договору все цінне майно перейшло колишньому чоловікові, а отже вона не має нести відповідальність за його фінансові зобов’язання. Рішення суду сторона захисту планує оскаржити в апеляційній інстанції.

Публічних коментарів від представників родини Ющенка або української сторони наразі немає.

Життя часто змушує нас шукати швидкі та масштабні рішення, але справжні трансформації починаються з маленьких кроків. Кожна невелика дія, навіть та, що здається незначною, формує фундамент для майбутніх успіхів. Наприклад, щоденне читання хоча б кількох сторінок книги, регулярні фізичні вправи або короткі медитації здатні кардинально змінити наше фізичне та психологічне самопочуття через кілька місяців. Важливо пам’ятати: саме систематичність і сталість є ключем до того, щоб маленькі кроки перетворилися на великі результати.

Крім того, невеликі зміни часто легше прийняти, ніж радикальні перетворення, і це допомагає уникнути перевантаження. Коли ми концентруємося на маленьких досяжних цілях, ми відчуваємо мотивацію та впевненість, що рухаємося у правильному напрямку. Наприклад, якщо людина прагне поліпшити здоров’я, починати варто з додавання до раціону однієї корисної звички на тиждень, а не кардинального обмеження всіх улюблених продуктів одразу.

У помешканні Любомира Сопільника, батька Ростислава та, за версією СБУ, власника університету, було виявлено склад зброї. Після цього МОН анулювало ліцензію вишу на підготовку аспірантів за спеціальністю «право». Наприкінці 2025 року адвокати університету домоглися скасування цього рішення через суд.

Сам Ростислав Сопільник володіє 49% університету та працює старшим уповноваженим департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції у Львівській області. Попри скандальну історію з фіктивним навчанням, він успішно склав тести на знання права, пройшов перевірку когнітивних здібностей та виконав практичне завдання для конкурсу на суддівську посаду. Співбесіду у Вищій кваліфікаційній комісії суддів спочатку призначили на січень, але згодом її перенесли, нової дати поки немає.

В українському суспільстві дедалі виразніше окреслюється особлива соціальна група — люди, які завершують державну службу у віці, коли більшість громадян лише набирає професійних обертів. Йдеться про прокурорів, суддів, представників силових структур, котрі завдяки спеціальним нормам законодавства отримують право на пенсію значно раніше за загальноприйнятий вік.

Це явище викликає гострі дискусії, адже розмір таких виплат часто не просто перевищує середню пенсію по країні, а різниться з нею у рази й навіть у десятки разів. На тлі мізерних доходів більшості літніх людей, які пропрацювали десятиліттями, такі суми виглядають як окрема фінансова реальність, недосяжна для пересічного громадянина.

Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.