Події

Іноземець Ахмед Мохамед Ельсаїд, який наразі знаходиться під вартою з 2 серпня 2025 року, став фігурантом скандальної кримінальної справи в Україні. Спочатку його дії кваліфікувалися як катування, однак згодом обвинувачення було розширено. Тепер Ельсаїду інкримінують цілу низку тяжких злочинів: від погроз вбивства та незаконного утримання людини до зґвалтування, сексуального насильства та грабежу. Його жертвою стала жінка, яку він тривалий час утримував проти її волі, а потім вчиняв над нею жорстокі дії.

Як повідомляють джерела, Ельсаїд не вперше потрапляє в поле зору правоохоронних органів. Раніше він уже мав судимість за незаконне позбавлення волі, а також раніше був обвинувачений у катуванні, однак у тому випадку довести його провину не вдалося. Згідно з даними слідства, йому приписують також активну діяльність у релігійних організаціях, зокрема в русі "Брати мусульмани", який наразі перебуває під забороною в ряді країн через свою політичну й екстремістську діяльність.

Підозрюваний познайомився з потерпілою через Instagram, умовив приїхати до Полтави та протягом тижня жорстоко її катував. За даними слідства, він душив жінку подушкою, надягав на голову пакет, обливав окропом, змушував приймати холодний душ і пересилати гроші на рахунки своїх знайомих. Під час катувань він знімав відео та показував потерпілій записи своїх попередніх злочинів.

Правоохоронцям вдалося звільнити жертву 1 серпня після того, як вона змогла надіслати коротке повідомлення донці з адресою. Суд залишив підозрюваного у СІЗО без права внесення застави. Новий розгляд запобіжного заходу призначено на початок листопада.

Ельсаїд відомий у кримінальних колах як Ахмед Бокс. Він раніше брав участь у викраденні сирійського студента у 2012 році та інших злочинних діях, за які отримав мінімальне покарання, тоді як його спільники були засуджені суворіше. Окрім кримінальної діяльності, Ельсаїд активно займався громадською діяльністю в Єгипетській діаспорі в Україні, зустрічався з релігійними та дипломатичними лідерами.

У Тернополі правоохоронці провели масштабну операцію, результатом якої стало викриття організованої групи, що займалася систематичним викраденням дизельного пального з поїздів. Цей злочинний процес був добре організований і охоплював 18 осіб, серед яких були як досвідчені працівники локомотивного депо, так і колишній начальник депо, який координував незаконну діяльність.

Згідно з даними слідства, перший епізод крадіжки був зафіксований ще в жовтні 2024 року, коли поліція затримала п’ятьох осіб, які безпосередньо займалися незаконним відбором пального з потягів. Однак, подальше розслідування показало, що ця група діяла набагато масштабніше. У результаті з’ясувалося, що до злочинної діяльності були залучені не лише машиністи та їхні помічники, а й складачі поїздів, майстер цеху та інші співробітники депо. Всі вони діяли чітко за планом, використовуючи свої професійні знання про графіки руху потягів та специфіку роботи депо.

За даними слідства, дизельне пальне зливали у каністри під час зупинок тепловозів на одній із залізничних станцій області. Каністри скидали у визначених місцях, після чого доставляли їх до сховищ. Надалі пальне переливали у більші ємності та продавали мешканцям регіону, а отримані кошти ділили між учасниками групи.

Поліція встановила всі нові епізоди та ідентифікувала всіх причетних. Усім 18 учасникам повідомлено про підозру за статтями, що передбачають привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем у складі організованої групи. Якщо їхню вину буде доведено, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади та конфіскація майна.

Ця справа стала однією з найбільших викритих схем крадіжок на залізничному транспорті в регіоні, і слідчі не виключають можливість появи нових фігурантів.

У Державній установі «Казанківська виправна колонія №93», що на Миколаївщині, правоохоронці за участю працівників Державного бюро розслідувань (ДБР), Служби безпеки України (СБУ) та керівництва Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) викрили незаконний канал постачання наркотичних речовин. Підозрюваним у цьому злочині став працівник колонії — інспектор з нагляду та безпеки.

Згідно з даними слідства, ув’язнені цієї установи вели постійний зв'язок з зовнішніми постачальниками наркотичних речовин через інспектора. Операція передбачала, що засуджені замовляли наркотики через інтернет або інші канали зв’язку, а їхній посередник у колонії отримував посилки з забороненими предметами. Інспектор, діючи за умовами змови, забирати посилки і ввозив наркотики на територію виправної установи, де вже відбувався розрахунок із замовниками.

3 жовтня 2025 року правоохоронці запобігли черговому постачанню наркотиків. Під час перевірки внутрішнім контролем колонії було виявлено посилку з забороненими речовинами.

Інспектор нині підозрюється у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР та СБУ продовжують перевірку інших можливих каналів постачання наркотиків до виправних закладів.

Сьогодні православні віряни вшановують пам'ять святих мучеників Карпа, Папіли та Агатоніки — людей, що до останнього подиху залишалися вірними своїй християнській вірі, навіть під страхом смерті. Цей день має глибокий духовний зміст і є важливим етапом у церковному календарі, а також нерозривно пов'язаний з народними традиціями та прикметами, що передавалися з покоління в покоління. Вони не лише нагадують про подвиг святих мучеників, але й допомагали нашим предкам передбачати майбутні зміни в природі, зокрема погоду на зиму.

Святий Карп, єпископ Фіатиру, був одним із найбільших проповідників християнства серед язичників. Його діяльність привела до переслідувань, адже він не побоявся виступати проти пануючих традицій і релігій. За свою віру святий Карп був заарештований і підданий тяжким мукам, а його смерть стала важливим свідченням відданості та стійкості. Разом із ним постраждав і диякон Папіла, який не залишив свого наставника навіть у часи небезпеки. Він добровільно поділив долю свого духовного учителя, готовий йти за ним до кінця, не відрікаючись від віри.

Цей день вважався особливим у народному календарі. Люди уникали сварок і важких розмов, адже вірили, що будь-який конфлікт може затягнутися надовго. 13 жовтня не починали нових справ — вважалося, що без Божого благословення вони приречені на невдачу. Дівчатам не радили відмовляти сватам, бо це могло накликати самотність.

Важливе місце займали спостереження за природою. Погода цього дня підказувала, якою буде зима. Якщо віяв південний вітер — чекали теплої зими, а сильні пориви віщували вітряну пору. Осінній дощ означав затяжну осінь, а перший сніг — наближення ранньої та холодної зими. Опале з берези листя без залишку свідчило, що холод прийде швидко.

Для багатьох цей день — не лише спомин про мучеників віри, але й місток між духовністю та народною мудрістю. У цих звичаях закодована повага до природи, часу і людських вчинків.

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури досягли важливого юридичного результату в боротьбі з корупцією, домігшись визнання активів, що належали родині колишнього керівника районного ТЦК та СП міста Харкова, необґрунтованими. Підставою для такого рішення стало виявлення фактів прихованого володіння розкішними автомобілями, які формально були оформлені на родичів посадовця, але фактично перебували у його користуванні.

Розслідування встановило, що в період 2022–2023 років теща цього військового чиновника придбала два преміальні автомобілі вартістю понад 3,4 мільйони гривень. Хоча транспортні засоби були офіційно зареєстровані на її ім’я, усіма ними регулярно користувався сам посадовець. Це стало підставою для розслідування, оскільки виникла підозра, що чиновник намагався приховати своє справжнє майно, оформлюючи його на інших осіб.

3 жовтня 2025 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила позов САП про цивільну конфіскацію активів. Суд визнав необґрунтованим володіння автомобілем Toyota Camry Hybrid 2022 року та постановив стягнути його вартість у дохід держави — 1,598 млн грн. Окрім того, було ухвалено конфіскувати Lexus NX200, зареєстрований на тещу посадовця.

Це рішення стало черговим сигналом для посадовців, які намагаються приховати незаконне майно за родичами. Упродовж 30 днів рішення може бути оскаржене, однак вже зараз справа створює прецедент у практиці цивільної конфіскації за підозрою у незаконному збагаченні.

У Києві, на території Оболонського району, стався інцидент, що викликав великий резонанс серед місцевої єврейської громади та в суспільстві загалом. Під час завершення шабату група молодиків здійснила напад поблизу місцевої синагоги, демонструючи нацистські привітання та вигукуючи образливі гасла, що не залишили байдужими ні свідків події, ні пересічних громадян.

Цей акт насильства став сигналом тривоги для єврейської спільноти столиці, яка вже неодноразово стикається з проявами антисемітизму в Україні. Група агресивно налаштованих молодиків наблизилася до синагоги, коли молитовне служіння добігало кінця. Один із вірян, побачивши ворожі дії нападників, вийшов до них, щоб запобігти ескалації конфлікту та захистити святе місце. Однак, побачивши на ньому традиційне вбрання, зокрема кіпу та цицит, зловмисники застосували сльозогінний газ із двох балонів.

Представники Київської єврейської громади заявили, що інцидент не був випадковим. Напередодні ці ж молодики вже з’являлися біля синагоги, викрикуючи антисемітські висловлювання та демонструючи жест нацистського привітання в присутності рабина. Громада назвала те, що сталося, «спланованим і жорстоким актом ненависті».

Поліція розпочала перевірку та встановлює причетних до нападу. Наразі вирішується питання щодо правової кваліфікації злочину, який може бути розцінений як порушення прав на свободу віросповідання та розпалювання ворожнечі. Громада закликає правоохоронців діяти рішуче, аби не допустити повторення таких випадків.

Інцидент в Оболонській синагозі викликав занепокоєння не лише серед вірян, а й усього суспільства, адже подібні прояви ненависті суперечать цінностям толерантності та поваги. У часи війни, коли українці стоять за єдність і людяність, кожен акт агресії на релігійному ґрунті стає особливо небезпечним сигналом.

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

Спеціалізована прокуратура Південного регіону повідомила про підозру начальнику селищної військової адміністрації в Херсонській області, якого підозрюють в організації великої корупційної схеми. Згідно з матеріалами розслідування, посадовець разом із співучасниками вимагав та отримав від підлеглих понад 930 тисяч гривень неправомірної вигоди. Схема діяла протягом півтора року — з березня 2023 року до жовтня 2024 року.

Як встановили слідчі, група посадовців перебувала в змові та систематично вимагала кошти від своїх підлеглих, погрожуючи їм позбавленням премій та грошових доплат. Відмова від передачі коштів призводила до адміністративних та фінансових покарань, що змушувало працівників виконувати вимоги корупціонерів. Встановлено, що ця діяльність була ретельно спланована та мала організований характер, що дозволяло учасникам схеми тривалий час отримувати незаконні вигоди від своїх підлеглих.

Кошти надсилалися на банківські рахунки однієї з підозрюваних, після чого передавалися керівнику адміністрації. За версією слідства, отримані гроші — понад 930 тисяч гривень — учасники схеми розподілили між собою.

Правоохоронці зібрали достатньо доказів щодо причетності посадовців до систематичного вимагання. Керівнику військової адміністрації оголошено про підозру, тривають подальші слідчі дії. Якщо провину буде доведено, фігурантам загрожує тривале позбавлення волі та позбавлення права обіймати посади в органах влади.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть в умовах війни корупційні схеми продовжують діяти, а зловживання владою потребують невідкладної реакції правоохоронних органів.

Олексій Тубелець, ексочільник прокуратури Сумщини та нині начальник відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури, є фігурою, стиль життя якої викликає чимало запитань. Проблеми з розслідуваннями справ, що стосуються порушень прав людини, та його кар'єрні досягнення в правоохоронних органах відомі. Проте, якщо звернути увагу на його декларацію, важко не помітити, що фінансові показники та майнові активи Тубеленця суттєво відрізняються від звичних для представників державної служби.

Згідно з офіційними даними, родина Тубеленця володіє значною кількістю нерухомості, зокрема трьома земельними ділянками в Харківській області. Їхня загальна площа складає 21 200 м². Це далеко не стандартний набір майна для представника органів прокуратури. Окрім того, родина має дві квартири — одну в Харкові, площею 41 м², а іншу в Сумах, на 61,7 м². Що цікаво, ці квадратні метри на фоні масштабних земельних наділів виглядають лише як невеликий додаток до великого статку. Також у власності родини знаходяться два нежитлові приміщення, які, зважаючи на їх розмір та місцезнаходження, можуть приносити значний дохід.

Не менш вражає автопарк, зареєстрований переважно на дружину Ларису Василівну. Сім’я користується новеньким електрокаром BMW iX 2023 року вартістю близько 2,85 млн грн, пікапом Mitsubishi L200 2008 року, баггі Polaris RZR XP1000EPS 2014 року та навіть екскаватором-навантажувачем JCB 3CX, оціненим у понад 390 тис. грн.

Доходи прокурора свідчать про неабияку фінансову стабільність. У 2024 році Олексій Тубелець задекларував 1,81 млн грн, з яких 795 859 грн становила зарплата, а 1 млн грн — пенсія. Його дружина отримала 657 897 грн, здебільшого від підприємництва та частково від заробітної плати.

На рахунках і в готівці сім’я також не бідує: прокурор зберігає 2,75 млн грн та 77,2 тис. доларів, тоді як дружина — 100 тис. грн і 2,2 тис. доларів готівкою.

Кар’єра Тубеленця розпочалася ще у 2006 році в органах прокуратури Харківщини, де він пройшов шлях від слідчого до керівника відділу. Пізніше він очолював прокуратуру Кіровоградської області, а у вересні 2020 року став керівником Сумської обласної прокуратури. Сьогодні він займає посаду начальника відділу, який має захищати права людини — однак декларація свідчить про зовсім інший рівень життя.