Події

Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки Кіровоградської обласної прокуратури Денис Куцелепа подав декларацію про свої доходи за 2025 рік. У документі зазначено, що протягом року він отримав загальну суму доходів, яка включає 820,5 тисячі гривень заробітної плати, виплаченої йому Харківською обласною прокуратурою, а також 503,3 тисячі гривень після переведення до Кіровоградської обласної прокуратури.

Загальна сума доходів Куцелепи за рік склала більше 1,3 мільйона гривень. Цей показник відображає стабільне фінансове становище та демонструє високий рівень заробітної плати державного службовця в умовах виконання важливих обов'язків в органах прокуратури. Сума доходів також включає інші можливі джерела фінансування, зокрема, премії або додаткові виплати, однак точні деталі залишаються непублікованими.

Дружина посадовця, Ганна Куцелепа, працює в управлінні Пенсійного фонду Луганської області та отримала 317 тис. грн заробітної плати. Крім того, у декларації зазначені соціальні виплати, благодійна допомога, кешбек та інші незначні надходження.

Окремо вказано аліменти на сина Богдана Длінного у розмірі 162 тис. грн за рік.

Грошові активи родини становлять 6 тис. доларів США та 2 тис. євро готівкою, які задекларовані як спільна сумісна власність подружжя.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Серед них квартира площею 48,4 м², набута у 1996 році, яка перебуває у спільній сумісній власності з батьками та, ймовірно, іншими родичами.

Також задекларована квартира площею 64,8 м² (2007 рік) у спільній частковій власності з дружиною та іншими особами.

Окрім цього, вказані дві квартири меншої площі — 35,8 м² у Кропивницькому та 35 м² у Харкові, які використовуються для фактичного проживання.

Посадовець зазначив у декларації автомобіль Volkswagen Passat B6 2010 року випуску вартістю 240 тис. грн. Право користування належить декларанту, водночас власницею транспортного засобу є його мати.

Денис Куцелепа офіційно зареєстрований у Сіверськодонецьку Луганської області. Раніше він працював у Харківській обласній прокуратурі, а згодом був переведений до Кіровоградської області, де наразі обіймає керівну посаду у відділі нагляду за додержанням законів органами БЕБ.

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі №564/9/26, в якому визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні правопорушення. Суд розглянув деталі справи та встановив, що обвинувачена здійснила дії, що суперечать вимогам законодавства, що, у свою чергу, завдало шкоди місцевим інтересам і порушило норми адміністративного управління. Після вивчення всіх матеріалів справи суд виніс відповідне рішення, поклавши відповідальність на посадову особу за вчинені порушення.

Це рішення стало важливим прецедентом для місцевої політики та адміністративного управління, адже воно підкреслює необхідність суворого дотримання законодавчих норм, особливо тими, хто займає важливі посади у державних органах. Висновок суду має не лише юридичне значення, але й серйозний вплив на репутацію посадових осіб на місцевому рівні.

Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

Суд постановив:

Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

У ніч з 21 на 22 лютого 2026 року у Львові прогриміли вибухи, що відлунювали в самому серці міста, поблизу торгового центру «Магнус» на вулиці Шпитальній. Інцидент стався орієнтовно о 00:46, і, незважаючи на те, що вибухи були чутні на значній відстані, повітряну тривогу в регіоні не оголошували. Це стало причиною значної стурбованості серед місцевих мешканців та тих, хто знаходився в той час у центрі міста.

Інформація про подію швидко з'явилася в місцевих Telegram-каналах, де користувачі активно обговорювали можливі причини вибухів. Депутат Львівської міської ради та керівник громадської організації «Варта-1», Ігор Зінкевич, підтвердив, що на місце події виїхали десятки правоохоронців. Першочергово вони займаються встановленням обставин та збором свідчень від очевидців. Ситуація залишається під контролем, але люди в місті занепокоєні через відсутність офіційної інформації та застережень від місцевих властей.

За попередньою інформацією, серед постраждалих — працівники поліції, які прибули на виклик, а також військовослужбовець Національної гвардії.

Після першої години ночі офіційне підтвердження оприлюднила Національна поліція України. У повідомленні зазначається, що вибухи сталися після прибуття нарядів патрульної поліції на місце виклику. Внаслідок інциденту є загиблі та поранені правоохоронці. На місці працюють усі профільні служби, деталі обіцяють повідомити згодом.

Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що внаслідок теракту постраждали 14 людей.

Наразі правоохоронці встановлюють обставини події, з’ясовують, що саме вибухнуло, та перевіряють усі можливі версії. Територію навколо ТЦ «Магнус» оточено, рух транспорту в центральній частині міста частково обмежено.

Місцеві жителі повідомляють, що звуки вибухів було чутно в кількох районах Львова. У центрі міста відчувався сильний запах диму, зафіксовано значну кількість спецтехніки та автомобілів поліції.

Влада та екстрені служби закликають мешканців утриматися від перебування поблизу вулиць Шпитальної та Городоцької, щоб не перешкоджати роботі правоохоронців і рятувальників.

Сьогодні, за новим церковним календарем, православні християни згадують мучеників Апамейських — святого Маврикія та 70 воїнів, які постраждали за свою віру в Христа в IV столітті. Вони стали символом стійкості та відданості вірі, навіть перед лицем смертельної небезпеки. Їхній подвиг є свідченням того, як вірність своїм переконанням може перемогти будь-які труднощі. Ці мученики були страчені через те, що відмовилися поклонятися язичницьким богам і залишилися вірними християнському вченню, ставши за це жертвами.

Цього ж дня православні віряни святкують Сиропусну, або Прощену неділю — важливу подію у церковному календарі, що відзначає останній день перед початком Великого посту. Прощена неділя має особливе значення, адже саме в цей день прийнято просити пробачення у ближніх, очищатися від образ і непорозумінь. Це час для глибокого духовного роздуму, очищення серця та примирення з усіма, щоб почати Великий піст у мирі та гармонії. Віряни звертаються до своїх рідних, друзів, колег і навіть тих, з ким у них були непорозуміння, прощаючи й просячи прощення, створюючи таким чином гармонію у своїх душах та навколишньому світі.

За церковним переданням, мучеників піддали жорстоким тортурам, а згодом залишили на болоті, прирікши на тяжкі страждання. Після смерті їх поховали з почестями. Частки мощей святих нині зберігаються на Кіпрі.

Також цього дня вшановують священномученика Папія, єпископа Іерапольського, преподобних Фаласія, Лімнія і Варадата, а також преподобного Афанасія, сповідника.

Цьогоріч 22 лютого припадає на Сиропусну неділю — останній день перед Великим постом. У цей день згадують вигнання Адама з раю та звертаються один до одного зі словами пробачення. Традиція примирення має глибокий духовний зміст: віряни прагнуть очистити душу від образ і вступити у піст із чистим серцем.

Великий піст розпочинається вже наступного дня та триватиме до Великодня.

За юліанським календарем цього дня вшановують мученика Никифора Антіохійського.

У день пам’яті мучеників віряни моляться про силу духу, терпіння, здоров’я та благополуччя родини. Прощена неділя закликає до примирення з усіма, з ким були конфлікти. Вважається, що прощення полегшує душу та сприяє духовному оновленню.

У народі 22 лютого називали Маврикіїв день. Колись господарі готувалися до весняних польових робіт — навіть узимку вивозили на поля добрива. День вважається сприятливим для прибирання оселі та наведення порядку.

Церква застерігає від лихослів’я, пліток, заздрості, жадібності та відмови в допомозі нужденним. За народними повір’ями, цього дня не рекомендують шити, в’язати чи розпочинати важливі фінансові справи.

За погодою цього дня визначали, якими будуть наступні пори року:

холодна погода — до дощового літа;

сонячний день — до теплого року;

суха погода — до погожої осені;

хуртовина — до затяжної весни;

високі кучеві хмари — до ясних днів найближчим часом.

Особливо доброю прикметою вважається ранній приліт граків — це означає, що зима невдовзі відступить.

Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone потрапив у центр гучного скандалу, що стосується ймовірного використання криптовалют і криптогаманців для виведення коштів. Мова йде про діяльність фізичної особи-підприємця Андрія Яковчука, а також пов'язаної з ним компанії ТОВ «Флай-Груп Україна», яка бере участь у державних тендерах на постачання обладнання РЕБ для Сил оборони України. За попередньою інформацією, власниками ТОВ є Юрков Тимофій Олександрович із Києва.

Тенденція використання новітніх фінансових інструментів, таких як криптовалюти, викликає серйозні питання щодо законності та прозорості фінансових операцій в українському бізнес-середовищі. Використання криптогаманців може призвести до труднощів у відстеженні фінансових потоків, а також відкрити можливості для незаконних фінансових операцій. На даний момент є декілька джерел, які вказують на можливу наявність непорозумінь у зв'язку з фінансовими операціями компанії, що може мати серйозні наслідки для репутації виробника та його подальшої діяльності.

У матеріалах, які стали підставою для суспільного резонансу, зазначається, що кошти, отримані за контрактами на постачання засобів РЕБ, можуть виводитися через підконтрольних фізичних осіб-підприємців під виглядом оплати за послуги. Подальший рух грошей, за твердженнями авторів розслідування, здійснюється через криптогаманці та операції з криптовалютами, що ускладнює відстеження фінансових потоків.

Окрему увагу привернули витрати родини підрядника. Згідно з опублікованими документами, лише на внутрішні потреби родина витратила близько одного мільйона гривень, а ще понад 932 тисячі гривень було витрачено на відпочинок у країнах Європи. Такі суми, на думку критиків, не відповідають офіційно задекларованим можливостям малого бізнесу зі скромним статутним капіталом.

При цьому Яковчук бере участь у численних тендерах, пов’язаних із закупівлею обладнання для потреб оборони. З огляду на воєнний стан та критичну важливість засобів РЕБ для фронту, будь-які підозри у нецільовому використанні коштів або їх відмиванні можуть мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.

В столиці України правоохоронці нейтралізували злочинну схему, що передбачала незаконний виїзд військовозобов'язаних осіб за кордон. Затриманий 26-річний чоловік організував процес під виглядом участі в футбольній команді, пропонуючи клієнтам нібито легальний спосіб виїзду. За кожного «клієнта» він вимагав 10 тисяч доларів.

Згідно з інформацією поліції, організатор оборудки обіцяв, що особи, які бажають покинути Україну, будуть працевлаштовані в спорті, а всі необхідні документи будуть оформлені відповідно до вимог. Однак, у ході спецоперації, проведеної слідчими та оперативниками, було встановлено, що схема мала на меті обманути державні органи та здійснити виїзд без необхідних дозволів.

Під час зустрічей із потенційними “клієнтами” він укладав домовленості та гарантував повний супровід. За даними слідства, на виконання всіх формальностей відводилося до десяти днів – від підписання контракту з “футбольною командою” до безпосереднього супроводу на кордоні. У пакет послуг входили також розробка маршруту та поради щодо поведінки під час перевірок.

Затримання відбулося під час однієї з таких зустрічей, коли організатор отримував частину обумовленої суми. За інформацією правоохоронців, він намагався мінімізувати ризики викриття: запропонував передати готівку в салоні таксі, щоб переконатися у відсутності стеження. Втім, оперативники задокументували передачу коштів і затримали його у процесуальному порядку.

Операцію ініціювали та провели співробітники Голосіївського управління поліції у взаємодії з оперативниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Після затримання чоловіку повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України – незаконне переправлення осіб через державний кордон. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев’яти років.

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників та інших осіб, які могли скористатися незаконною схемою.

У Києві, в будівлі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою вул. Шота Руставелі, 39/41, ймовірно, продовжує свою діяльність шахрайський кол-центр, попри те, що раніше вже проводилися слідчі дії. Журналісти проекту «СтопКор» зафіксували активність підозрілого офісу на 9 та 10 поверхах цього приміщення. Під час чергового візиту медіа-агенти виявили численні ознаки того, що офіс може бути залучений до шахрайських схем, що стосуються псевдоінвестиційних проектів.

Згідно з інформацією, яку вдалося зібрати журналістам, приміщення, де працює кол-центр, виглядає так, ніби воно спеціально забарикадоване. Це може свідчити про те, що у випадку раптового візиту правоохоронців або інших перевіряючих органів, там готові застосувати заходи для захисту своїх «діяльностей». Крім того, для охорони об’єкта, за словами очевидців, було залучено до 20 молодих людей, які ймовірно виконують роль фізичної охорони або здійснюють контроль за вхідними та вихідними особами.

Журналісти залишили на дверях офісу попереджувальні наклейки та листівки про можливу шахрайську діяльність. За інформацією СтопКору, кол-центр може функціонувати за сприяння керівництва Укрпрофоздоровниці. Зокрема, у матеріалі згадується голова правління установи професор Микола Субота.

Микола Субота очолює правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 2011 року. Раніше діяльність підприємства неодноразово ставала предметом публічних дискусій та перевірок через підозри у зловживаннях із майном профспілок та санаторними об’єктами.

У розслідуванні також згадуються факти, оприлюднені раніше в медіа, щодо майнових придбань, які, на думку активістів, могли не відповідати офіційним доходам посадовця. У 2017 році біля Укрпрофоздоровниці проходили акції протесту з вимогою перевірити можливі корупційні схеми в установі.

Варто зазначити, що ще влітку минулого року на цій локації проводилися обшуки через підозри у діяльності шахрайського кол-центру. Тоді правоохоронці отримали доступ до приміщень для проведення слідчих дій.

Наразі офіційної реакції керівництва Укрпрофоздоровниці або правоохоронних органів щодо нових заяв журналістів не оприлюднено. Водночас питання функціонування подібних контакт-центрів у столиці залишається актуальним, а перевірка викладених фактів потребує належної правової оцінки.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала процедуру спеціальної конфіскації активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України. Цей крок є частиною постійних зусиль держави для боротьби з корупцією та забезпечення правопорядку в економічній сфері. У межах цієї процедури проводяться юридичні дії, спрямовані на повернення незаконно набутого майна, яке може бути використане для покриття завданих державі збитків.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом із іншими правоохоронними органами активно працюють над встановленням всіх фактів протиправної діяльності, що сприяли незаконному збагаченню. Процес конфіскації передбачає ретельне розслідування та аналіз фінансових операцій, що дозволяє виявити активи, які підлягають вилученню в рамках антикорупційних заходів.

BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.

У київському торговельно-розважальному центрі Gulliver стався конфлікт, який переріс у масову бійку серед молодих відвідувачів. Інцидент стався прямо на фуд-корті, що є однією з найбільш людних зон ТРЦ. У момент сутички, група молодих людей стояла та спостерігала за розвитком подій, але не намагалася втрутитися. У кадрі також з'явився охоронець, який, хоча й знаходився поруч, не проявив активності в процесі конфлікту. Запис бійки швидко набрав популярності, коли він був розповсюджений через Telegram-канали, привернувши додаткову увагу до інциденту.

Ця подія викликала обурення серед місцевих жителів і стала темою обговорень у соціальних мережах. Відео зафіксувало не лише саму бійку, а й реакцію тих, хто став свідком цього інциденту, зокрема пасивну позицію перехожих та відсутність належної реакції від охорони. Наразі адміністрація ТРЦ проводить перевірку ситуації, а правоохоронці з'ясовують обставини конфлікту та можливі причини агресивної поведінки учасників.

«Мене десь 4–6 людей завалили посеред зали й почали бити берцями. Вони були лисі, в чорному одязі. Я вперше за два місяці вийшов погуляти», — розповів він.

На відео видно близько двох десятків молодих людей, більшість із яких одягнені в темний одяг. Бійка відбувається безпосередньо біля столиків для відвідувачів.

Окрему увагу викликала реакція служби охорони. На записі видно, що охоронець перебуває поруч, однак не намагається розборонити учасників чи викликати підкріплення. Це контрастує з попередніми інцидентами, коли охоронці оперативно втручалися в конфлікти на території ТРЦ.

ТРЦ Gulliver не вперше стає місцем масових сутичок за участі молоді. У лютому 2023 року біля торговельного центру відбулася бійка за участі представників молодіжного руху «ЧВК Редан», яку тоді вдалося локалізувати завдяки втручанню поліції. У березні 2023 року ще одна групова сутичка сталася вже всередині будівлі. А у квітні 2021 року на площі перед ТРЦ близько 20 молодиків влаштували бійку із застосуванням газового балончика, внаслідок чого двоє осіб отримали хімічні опіки очей.

Торговельний центр розташований у центральній частині столиці, поруч із великою зеленою зоною та стадіоном, що робить його популярним місцем зустрічей молоді. Правоохоронні органи поки що офіційно не коментували останній інцидент.

Таким чином, чергова масова бійка у Gulliver знову порушує питання безпеки в публічних просторах столиці та ефективності реагування охоронних служб.

Нещодавно на індонезійському острові Балі сталася тривожна подія — двоє громадян України, Єрмак Петровський та його супутник, були викрадені. Інцидент викликав широкий резонанс серед української громади та міжнародної спільноти. За попередніми даними, захоплення стало результатом складних обставин, пов'язаних із бізнес-діяльністю потерпілих на острові.

Викрадення українців на Балі — це не перший випадок, коли іноземці стають жертвами кримінальних угруповань, що діють на території курортних островів. Проте цей випадок має особливе значення, оскільки він став каталізатором для обговорення питання безпеки іноземців у таких популярних туристичних напрямках, як Балі. Спільнота одразу почала задавати питання: наскільки ефективно працює система безпеки в Індонезії, і як Україні варто реагувати на такі загрози своїм громадянам за кордоном?

Інцидент, за однією з версій, розпочався з конфлікту між українцями та представниками місцевого кримінального середовища кавказького походження. За іншою — причиною могли стати бізнес-зв’язки, зокрема ймовірна причетність до діяльності дніпровських кол-центрів.

Згідно з поширеною інформацією, наступного дня після конфлікту, коли Петровський і Комаров пересувалися на байках, автомобіль, у якому перебували люди, пов’язані з кримінальним авторитетом, збив Ігоря Комарова. Після цього його викрали. Єрмаку Петровському вдалося втекти.

Сьогодні у мережі з’явилося відео із заявами Ігоря Комарова.

У записі чоловік робить гучні заяви щодо діяльності кол-центрів у Дніпрі та можливого «кришування» цього бізнесу впливовими особами.

На відео Комаров називає конкретні прізвища та стверджує, що захист і безпеку для кол-центрів нібито забезпечував Олександр Петровський, відомий за прізвиськом «Нарік». За його словами, з одного офісу щомісяця сплачувалося близько 15 тисяч доларів, а з інших — до 30 тисяч доларів.

Також у зверненні згадуються співробітники Служби безпеки України та чинний голова Одеської ОВА Сергій Лисак. Комаров стверджує, що під покровительством Петровського і Лисака в Дніпрі могла діяти мережа кол-центрів, яку він називає ОЗУ «Дев’ятки».

Довідково: Комаров народився 19 червня 1997 року, проживає у Дніпрі. У відкритих реєстрах на нього не зареєстровано підприємницької діяльності чи компаній. З Єрмаком Петровським його пов’язує давнє знайомство. Обидва фігурували у кримінальному провадженні 2021 року.

28 лютого 2021 року в Дніпрі сталася стрілянина в кафе «Тініца». За даними правоохоронців, група осіб обстріляла автомобіль бізнесмена Артура Рисіна — генерального директора агрохолдингу «Степова». У справі тоді затримали 13 осіб, серед яких були Петровський та Комаров. Провадження відкрили за ч. 4 ст. 296 КК України — хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї. Фігурантам загрожувало до семи років позбавлення волі.