Події

Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад Десантно-штурмових військ Збройних сил України, Костянтину Свірідову, було пред'явлено нову підозру у незаконному збагаченні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Це вже не перша підозра щодо його діяльності. Відповідно до слідства, Свірідов, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно накопичував значні суми коштів, джерело яких не було підтверджено законними доходами.

Підозра стосується ряду трансакцій, що включають переведення коштів через різноманітні компанії та особи, що дозволяє йому приховувати справжнє походження цих грошей. Окрім цього, є підстави вважати, що частина цих коштів була використана для легалізації активів, здобутих через корупційні схеми. Прокуратура вже розпочала детальне розслідування, яке повинно з’ясувати обсяг і масштаби зловживань.

За матеріалами провадження, з кінця грудня 2023 року по жовтень 2024 року майор придбав майна і витратив коштів на суму, що суттєво перевищує задекларовані доходи. Лише на одяг, взуття та аксесуари преміальних брендів він, за підрахунками слідчих, витратив близько 2,5 млн грн. Частину покупок здійснювали вже у перші місяці після початку перевірок у межах інших кримінальних проваджень.

Окремий епізод стосується придбання 9 жовтня 2024 року права довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі в Індонезії. Вартість угоди склала 187,3 тисячі доларів США — понад 7,7 млн грн за курсом НБУ на той момент.

Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки військовий зазначав лише помірні доходи та незначні заощадження. Інформації про дорогі активи або значні фінансові зобов’язання не містилося. За даними слідства, різниця між витратами та легальними доходами перевищує три тисячі прожиткових мінімумів.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Це не перша підозра для майора. Раніше в межах розслідування щодо закупівель продовольства для військових йому інкримінували одержання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби.

Слідство стверджує, що у червні 2025 року військовий отримав 10 тисяч доларів США за сприяння у зміні товарних позицій під час закупівель продуктів. Також встановлено факти підписання актів про повне постачання продукції, хоча фактично доставлялася лише частина товарів. Решту, за версією правоохоронців, могли привласнювати через підконтрольних осіб. Перевіряється і постачання неякісної або зіпсованої продукції.

Окремий блок підозр стосується ухилення від служби. За даними слідства, у 2025 році офіцер систематично перебував поза місцем служби, використовуючи відпустки та відрядження. Протягом року він відвідав Аргентину, Австрію, Швейцарію, Францію, Італію, Японію, Чехію, Туреччину, Єгипет та навіть Антарктиду. Слідчі встановили, що щонайменше 38 днів він не виконував службові обов’язки, але продовжував отримувати грошове забезпечення і премії на суму близько 156 тис. грн.

Під час обшуків правоохоронці вилучили 51 тисячу доларів США, 2,1 тисячі євро та понад 200 тисяч гривень готівкою. Також вилучено автомобілі, документи на елітну нерухомість та боргові розписки на 120 тисяч доларів. Окремо зафіксовано колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів, вартість якої, за оцінками, перевищує 8 млн грн.

У прокуратурі наголошують, що у 2026 році в межах розслідувань щодо зловживань під час закупівель для Сил оборони вже повідомлено про підозру 42 особам у 22 кримінальних провадженнях. Загальні збитки державі оцінюються у понад 3,4 млрд грн.

Слідство триває.

Олег Друзь, який обіймає посаду головного психіатра Збройних сил України, отримав нове повідомлення про підозру у межах кримінального провадження. За даними слідства, йдеться про можливу легалізацію значної суми коштів, що, за версією правоохоронців, були здобуті незаконним шляхом. Сума, яка фігурує у матеріалах справи, наближається до одного мільйона доларів США.

Слідчі стверджують, що кошти могли бути спрямовані на придбання об’єктів елітної нерухомості та автомобілів преміального сегмента. Згідно з попередніми висновками, активи оформлювалися на третіх осіб, що, на думку правоохоронних органів, могло мати на меті приховування реального походження фінансів та фактичного власника майна. Такий механізм часто розглядається як один із способів ускладнення фінансового моніторингу та уникнення перевірок.

Серед них — квартира в новобудові на узбережжі Одеси, оформлена на доньку Друзя, а також котедж під Києвом, який, за даними слідства, був записаний на пасинка.

Крім того, на дітей посадовця оформлено три автомобілі BMW — моделей X3, X5 та X7 2022, 2023 і 2024 років випуску.

Слідство вважає, що такі дії були спрямовані на приховування походження коштів і створення видимості законності набуття активів.

Наразі тривають слідчі дії. Офіційна позиція підозрюваного або його захисту щодо нових обвинувачень поки що не оприлюднена.

Правоохоронні органи заочно оголосили підозру Денису Галушку, який раніше обіймав посаду заступника начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також матері його дружини. Їх звинувачують у низці тяжких правопорушень, зокрема в незаконному збагаченні, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, та поданні недостовірних відомостей у деклараціях.

За даними слідства, суми та об’єкти майна, що опинилися у власності підозрюваних, не відповідають офіційним доходам членів родини, що стало підставою для розслідування. Паралельно перевіряється походження коштів та майна, щоб встановити факти можливої легалізації незаконних доходів.

За даними слідства, у період з 2020 по 2022 рік посадовець набув активів на суму понад 37,7 мільйона гривень. Ця сума більш ніж у 6 500 разів перевищує його офіційні доходи, з урахуванням неоподатковуваних мінімумів.

Серед виявленого майна — п’ять автомобілів преміумкласу: Mercedes-Benz GLE 43 AMG, Mercedes-Benz GLS 350d, Mercedes-Benz V-Klasse, BMW X7 XDrive 30D, Toyota RAV4 Hybrid, а також Mazda CX-5. Загальна вартість автопарку перевищує 12 мільйонів гривень.

Крім того, слідство встановило придбання трьох житлових будинків із земельними ділянками в смт Таїрове Одеської області. Їхня ринкова вартість перевищує 23 мільйони гривень. Також задокументовано внесення понад 1,58 мільйона гривень готівкою через термінали самообслуговування на банківський рахунок.

У ДБР наголошують, що офіційні доходи посадовця не дозволяли здійснити такі покупки. Слідство також вважає, що ексчиновник організував придбання та використання активів із ознаками злочинного походження, а у декларації за 2023 рік вніс недостовірні відомості.

Галушку інкримінують незаконне збагачення, організацію легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації. Його тещі повідомлено про підозру у пособництві в легалізації майна та використанні завідомо підробленого документа.

Наразі обидва підозрювані перебувають за межами України. Їхнє місцеперебування встановлюється.

Денис Галушко був заступником колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова, який також є фігурантом кількох кримінальних проваджень. У справі про самовільне залишення військової частини за Борисова внесено заставу в розмірі понад 20 мільйонів гривень, і наразі він перебуває під контролем із застосуванням електронного засобу стеження.

У 2023 році журналісти оприлюднили розслідування про придбання родиною тодішнього керівника обласного військкомату нерухомості та автомобілів в Іспанії на мільйони доларів під час повномасштабної війни.

Справу щодо Галушка та його родичів правоохоронці розслідують у межах антикорупційного напрямку. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від встановлення їхнього місцеперебування та розгляду матеріалів у суді.

Детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття колишнього виконувача обов’язків начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерство оборони України. Посадовця підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від столичного забудовника за сприяння у вирішенні службових питань. Це вже друга підозра, оголошена йому антикорупційними органами, що свідчить про системний характер можливих зловживань.

За матеріалами слідства, йдеться про налагоджену схему отримання неправомірної винагороди в обмін на використання службового становища. Посадовець, маючи вплив на процеси погодження та ухвалення рішень у сфері управління майном і земельними ділянками оборонного відомства, міг створювати штучні перешкоди або, навпаки, забезпечувати сприятливі умови для реалізації будівельних проєктів. Саме ці адміністративні важелі, за версією правоохоронців, стали інструментом тиску на представників бізнесу.

Свої «послуги» посадовець оцінив у 1,1 мільйона доларів. Згодом сума, за версією слідства, була зменшена до 690 тисяч доларів. Для початку проведення конкурсної процедури він вимагав надати перший транш у розмірі 100 тисяч доларів.

Правоохоронці вважають, що мова йде про спробу використати службове становище для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі під час реалізації проєкту будівництва житла для військових.

У серпні 2025 року НАБУ та САП уже повідомляли цьому ж посадовцю про підозру за схожими обставинами — тоді йшлося про вимагання коштів у іншого забудовника. Таким чином, нинішня справа стала другою у серії кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю ексчиновника.

Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Слідчі дії тривають. Процесуальні рішення щодо запобіжного заходу та подальшого розгляду справи ухвалюватиме суд.

Антикорупційні органи наголошують, що розслідування у сфері використання бюджетних коштів, зокрема під час реалізації програм забезпечення військових житлом, залишається одним із пріоритетів.

Російські спецслужби планували вбивство Андрія Юсова, одного з провідних представників Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Ця загроза була знешкоджена завдяки масштабній міжнародній операції під кодовою назвою «Енігма 2.0». Інформація про підготовку замаху надійшла від джерел у силових структурах, які підтвердили, що Юсов відіграє ключову роль у координації військової розвідки та фактично є правою рукою начальника ГУР.

За даними співрозмовників, план ліквідації був ретельно розроблений і включав кілька етапів, проте злагоджені дії українських і міжнародних спецслужб дозволили запобігти трагедії. Операція «Енігма 2.0» включала збір розвідданих, відстеження руху потенційних загроз та координацію з партнерами за кордоном, що зробило можливим своєчасне втручання.

За інформацією правоохоронців, операція із запобігання замаху проводилася у співпраці з міжнародними партнерами. Деталі спецоперації наразі не розголошуються з міркувань безпеки, однак зазначається, що загроза була реальною та перебувала на стадії практичної підготовки.

Окрім Юсова, у так званому «списку» потенційних жертв фігурували інші відомі особи. Йдеться про журналіста, керівника стратегічного державного підприємства та чинних військовослужбовців. За попередніми даними, планувалося здійснення серії точкових атак з метою дестабілізації ситуації всередині країни.

У силових структурах наголошують, що подібні дії є частиною гібридної стратегії Росії, спрямованої на підрив довіри до українських інституцій та створення атмосфери страху серед представників державного сектору.

В українських спецслужбах запевняють, що рівень захисту ключових посадовців посилено, а спроби диверсій та ліквідацій отримують жорстку відповідь.

У столичних управлінських колах шириться інформація про ймовірні системні фінансові порушення в комунальному підприємстві «Київ.Прозоро». За словами поінформованих співрозмовників, діяльність установи вже тривалий час перебуває під пильною увагою контролюючих структур, а найближчим періодом можливі офіційні перевірки з боку правоохоронних органів. Причиною називають підозри у зловживаннях бюджетними коштами та непрозорих схемах розподілу фінансування.

Джерела стверджують, що фактичний вплив на управлінські рішення підприємства нібито здійснюють окремі представники міської влади. Зокрема, йдеться про депутата Київради Ваган Товмасян та директора Департаменту територіального контролю міста Києва Михайло. За цими даними, саме вони можуть визначати ключові кадрові та фінансові процеси всередині КП, що створює ризики конфлікту інтересів та концентрації впливу.

“При створенні КП “Київ.Прозоро” передбачалося, що комунальне підприємство повинно було приносити гроші до бюджету, але за минулий рік КП витратило понад 20 мільйонів гривень, а заробило лише 1 мільйон.

Під виглядом прозорого розподілу і продажу місць під малий бізнес підприємство фактично узаконило контроль для продажу місць в місті своїм структурам на так званих “аукціонах”.

Але фактично, якщо кураторам КП не “заносять” певну суму або торгове місце не для своїх, таке торгове місце не з’явиться на аукціоні під будь-яким приводом.

І це на тлі зачистки столиці від малого бізнесу”, – зазначає джерело.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що старт злочинній схемі дали Дмитро Білоцерковець разом з Ваганом Товмасяном.

Зокрема, Дмитро Білоцерковець підготував проєкт рішення Київради щодо функціонування продуктових сільськогосподарських ярмарків у столиці. Ідея на перший погляд “благородна” – продавати місця для пересувної торгівлі (на ярмарках) приватним операторам, щоб вони вже наповнювали ярмарки продавцями.

За інформацією джерела, Дмитро Білоцерковець запевнив Віталія Кличка, що “це буде прозора схема, яка дасть гроші в бюджет”.

Продавати місця на ярмарках Білоцерковець запропонував через КП “Київ.Прозоро”, яке формально підпорядковується Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, але реально Михайлу Буділову, який, в свою чергу підконтрольний Дмитру Білоцерковцю.

Директором КП “Київ.Прозоро” є Ігор Горобець, якого відносять до групи впливу депутата від фракції “Єдність” Вагана Товмасяна, який контролює більшість ринків і “торгових історій” у столиці.

Одеська обласна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно учасників організованої групи, яка діяла під виглядом благодійної діяльності. За версією слідства, зловмисники протягом кількох років налагодили схему незаконного переміщення українських дітей-сиріт за межі держави з метою їх подальшого продажу іноземним громадянам під виглядом усиновлення.

Інформацію про завершення слідства 19 лютого оприлюднив Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці встановили, що фігуранти використовували складну систему прикриття: створювали фіктивні благодійні проєкти, співпрацювали з підставними фондами та вводили в оману державні органи, які відповідають за захист прав дітей. Під приводом оздоровлення, навчання або тимчасової евакуації дітей вивозили за кордон, де їхня подальша доля фактично втрачала будь-який державний контроль.

Правоохоронці встановили, що ключовими фігурантами є 39- та 47-річні перекладачки, а також 49-річний засновник благодійної організації. Останній наразі перебуває у розшуку. Для транспортування дітей організатори залучили 13 так званих «перевізників», які супроводжували неповнолітніх під час виїзду з України.

Схему реалізовували через так звані «хостинги» — короткострокові поїздки дітей до іноземних сімей нібито для оздоровлення або відпочинку. Насправді цей період використовувався для знайомства з потенційними усиновлювачами та підготовки до незаконного оформлення опіки. За «послуги» учасники угруповання отримували грошову винагороду через міжнародні платіжні системи. Фактично ці кошти були оплатою за сприяння у незаконному усиновленні.

Попри воєнний стан і офіційну заборону міжнародного усиновлення, групі вдалося вивезти за кордон 13 дітей. Ще 12 поїздок правоохоронці встигли заблокувати — дозволи на виїзд були анульовані. Організаторів затримали у квітні 2025 року завдяки співпраці українських та іноземних правоохоронців.

Учасникам схеми інкримінують торгівлю людьми, незаконне переправлення осіб через державний кордон та підробку документів. Двох співорганізаторок узято під варту, справу щодо них уже передано до суду. Керівнику благодійного фонду про підозру повідомлено заочно.

Ще у грудні 2025 року правоохоронці вперше публічно повідомили про викриття схеми, замаскованої під «оздоровчі канікули». Паралельно триває перевірка можливої причетності посадовців служб у справах дітей та керівників інтернатних закладів, які мали доступ до документів вихованців.

Слідство встановило чіткий розподіл ролей між учасниками угруповання: перекладачки займалися пошуком іноземних «клієнтів» і супроводжували переговори, а благодійна організація використовувалася як формальне прикриття для оформлення виїзних документів. За даними слідства, діти не усвідомлювали справжньої мети поїздок, які подавалися як психологічна підтримка під час війни.

Розгляд справи в суді має дати правову оцінку діям фігурантів та визначити їхню відповідальність.

Білгород-Дністровський міськрайонний суд офіційно затвердив угоду про визнання винуватості Віталія Чмеля, який раніше обіймав посаду головного державного інспектора оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці. Суд визнав його винним у систематичному отриманні неправомірної вигоди, що суперечить закону та етичним нормам держслужбовців.

За матеріалами справи, Чмель використовував своє службове становище для вимагання та отримання грошей від підприємців та перевізників у вигляді «винагород» за безперешкодне переміщення товарів через митний кордон. Дії інспектора кваліфіковано як корупційні злочини, які завдають значної шкоди державним інтересам та підривають довіру до митної служби.

За версією слідства, Чмель пропонував водіям мікроавтобусів Mercedes Sprinter, які перевозили пасажирів з Молдови до України, «спрощене» оформлення:

за 100–300 доларів — безперешкодне митне оформлення ручної поклажі та багажу, прискорення процедури, уникнення «штучних перешкод»;

додатково 50–150 доларів — вплив на прикордонників для прискорення прикордонного контролю та уникнення затримок.

Зафіксовані епізоди:

грудень 2022 року — Чмель надав свій номер телефону для координації;

11 січня 2023 року — обіцяв оформлення на ранок 12 січня за 200 доларів + 50 доларів за вплив на прикордонників;

12 січня 2023 року — отримав 250 доларів (200 — за митницю, 50 — за прикордонників);

19 січня 2023 року — отримав 450 доларів (300 — за митницю, 150 — за прикордонників) під час оформлення трьох мікроавтобусів.

Загальна сума неправомірної вигоди склала 700 доларів. 22 червня 2023 року між Чмелем, прокурором Одеської обласної прокуратури та захисником було укладено угоду про визнання винуватості за ст. 468–476 КПК України. Обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, підтвердивши обставини на допиті.

Інших учасників схеми не встановлено. На момент злочину Чмель був інвалідом 2 групи, одружений, мав двох неповнолітніх дітей та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

У Києві трагічно загинув 28-річний громадянин Бразилії Бруно Габріель Леал да Сілва, який мав намір підписати контракт зі штурмовою ротою Advanced Company, що входить до тактичної групи «Реванш» Міжнародного легіону ГУР. Молодий чоловік приїхав в Україну, щоб долучитися до захисту суверенітету країни та надавати підтримку в рамках добровольчої служби, однак його життя обірвалося раптово, ще до офіційного початку служби.

Правоохоронні органи України розпочали детальне розслідування обставин смерті Бруно. Співробітники поліції та спеціальних служб працюють над встановленням всіх деталей, аби з’ясувати причини інциденту та підтвердити, що трагедія не пов’язана з бойовими діями. Водночас Міжнародний легіон ГУР висловив співчуття родині та близьким загиблого, підкресливши значущість внеску іноземних добровольців у підтримку обороноздатності країни.

Колишні та чинні бійці розповідають про утримання новобранців на базі, рідкісні дозволи залишати територію, вилучення паспортів та численні форми насильства: побиття, обливання гарячою або крижаною водою, удари батогом, електрошок, задушення поліетиленовим пакетом, сексуальне насильство та тривале утримання без їжі і води.

За кілька днів до смерті Леал да Сілва звертався до бразильського консульства зі скаргою на жорстоке поводження. Ніч перед загибеллю він отримав дозвіл залишити базу, але повернувся у стані алкогольного сп’яніння, після чого його примусили брати участь у боксерському поєдинку та побили близько 40 хвилин. Наступного ранку тіло чоловіка знайшли зі слідами численних побоїв та мотузок на зап’ястях.

Військова омбудсменка та правоохоронні органи почали перевірку Advanced Company. Представники ГУР та Міжнародного легіону від коментарів щодо деталей справи відмовилися.

Цей інцидент став ще одним прикладом ризиків для іноземних добровольців у зоні конфлікту та потребує додаткового контролю та прозорості щодо умов служби.

Керівник Куп’янської окружної прокуратури — Станіслав Муратов, який раніше працював заступником прокурора Прокуратура Харківської області, у 2024 році продовжив виконувати обов’язки на стратегічно важливому напрямку. Його професійна діяльність пов’язана з координацією роботи підрозділів прокуратури, підтриманням публічного обвинувачення в судах та наглядом за дотриманням законодавства в умовах воєнного стану.

У 2024 році він отримав дохід, сформований із заробітної плати, передбаченої посадовим окладом та надбавками за вислугу років і виконання обов’язків у зоні підвищеної безпеки. Посада керівника окружної прокуратури передбачає високий рівень відповідальності, що відображається і в системі оплати праці. Основну частину доходу становить державне грошове забезпечення, визначене чинним законодавством України.

Спочатку суддя Горшкова залишила позов без руху та вимагала усунути недоліки, а у наступній ухвалі частково задовольнила вимоги Муратова, призначивши значно менші виплати. Прокурор повторно звернувся до суду, вказавши на необхідність збільшення пенсії відповідно до власних розрахунків.

Справу розглядала суддя Тітова, відома рішеннями на користь «потрібних» осіб. Аналогічні позови інших прокурорів також часто потрапляли саме до неї, що викликає підозри щодо маніпуляцій з автоматизованою системою розподілу справ.

У 2020 році Тітов виніс рішення на користь Муратова, призначивши пенсію та виплативши заборгованість понад 600 тис. грн, додатково до його заробітної плати.