Події

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

Правоохоронці Києва затримали двох чоловіків, які шахрайським способом отримали від військовослужбовця Збройних сил України понад 3,2 мільйона гривень, обіцяючи розробку «лазерної зброї» для боротьби з безпілотниками. За даними столичної прокуратури, чоловіки діяли під виглядом керівників приватного підприємства, яке нібито спеціалізується на виробництві високотехнологічної зброї.

Слідство встановило, що у липні 2023 року 74-річний киянин та його 59-річний спільник звернулися до американського добровольця, який проходив службу у ЗСУ, і переконали його в можливості створення новітнього лазерного пристрою. За їх словами, прилад міг «осліплювати» ворожі дрони, забезпечуючи перевагу на полі бою. Військовий, довіряючи «фахівцям», перерахував значну суму на рахунки шахраїв.

Шахраї переконали військового замовити виготовлення такої «розробки» за 85 тисяч доларів США. Згодом чоловік передав їм кошти частинами — загалом понад 3,2 мільйона гривень. Однак після отримання грошей ділки не надали жодного пристрою, а зв’язок із ними періодично переривався.

Коли доброволець зрозумів, що його обдурили, він звернувся до правоохоронців. Нині обом фігурантам повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою (ч. 4 ст. 190 КК України).

Досудове розслідування триває, слідчі перевіряють, чи могли чоловіки ошукати інших осіб під виглядом «інноваційних оборонних проєктів».

Народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Герус опинився в епіцентрі нового політичного скандалу, пов’язаного з конфліктом інтересів та сумнівними бізнес-зв’язками його родини. Ситуація привернула увагу громадськості через наявність прямих фінансових контактів між членами родини парламентаря та підсанкційним російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим, який є наближеним до президента РФ Володимира Путіна.

Згідно з даними офіційних українських реєстрів, дружина депутата Наталія Герус до лютого 2025 року виконувала обов’язки директора та була співвласницею компанії ТОВ «Українська мрія». При цьому 12,5% цієї компанії належало Кирилу Дмитрієву — керівнику російського Фонду прямих інвестицій (РФПІ). Цей фонд широко відомий як один із основних фінансових інструментів Кремля, який забезпечує підтримку проєктів у сфері оборони, технологій та стратегічних ресурсів, що викликає серйозні занепокоєння у контексті національної безпеки України.

Дмитрієв перебуває під міжнародними санкціями — США, Канади, Великої Британії та Австралії. Попри це, його ім’я залишалося у статутних документах української компанії навіть під час повномасштабної війни.

Лише 22 лютого 2025 року Наталія Герус офіційно вийшла зі складу бенефіціарів. Однак питання, чому це сталося лише через три роки після вторгнення РФ, залишається без відповіді.

Після публікацій у ЗМІ Служба безпеки України заявила, що перевіряє можливі зв’язки родини Герусів із підсанкційним російським бізнесом. Втім, минуло вже понад три місяці, а офіційних результатів цієї перевірки так і не оприлюднено.

Жодних повідомлень про її завершення або процесуальні рішення не були зроблені публічними, що викликає запитання щодо реальної позиції СБУ у цій справі.

Це не перший раз, коли ім’я Андрія Геруса опиняється у скандалі, пов’язаному з Росією. У 2021 році він ініціював скандальну правку, яка відкрила шлях для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Попри суспільне обурення, депутат тоді зумів протягнути зміни через парламент.

Тепер же з’ясувалося, що родинний бізнес Геруса мав прямий зв’язок із підсанкційною особою, яка працює на економічні інтереси Кремля. Це не лише репутаційна пляма, а й можлива загроза національній безпеці України, адже мова йде про спільну господарську діяльність з особою, близькою до російського військово-промислового комплексу.

У столиці поліція розкрила масштабну аферу, пов’язану з використанням імені керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Зловмисники видавали себе за близьких родичів високопосадовця та пропонували людям вигідні посади у державних структурах за значні грошові суми. Один із учасників групи представлявся «двоюрідним братом» Єрмака та вимагав від потенційних жертв 100 тисяч доларів, обіцяючи нібито легальне працевлаштування на керівних посадах.

Інформацію про викриття шахраїв оприлюднив сам Андрій Єрмак. За його словами, правоохоронці затримали групу «на гарячому» під час спроби отримати черговий транш грошей від довірливої особи. Слідство триває, і вже встановлено, що шахраї діяли за чітко спланованою схемою, ретельно підбираючи своїх жертв і створюючи атмосферу довіри за допомогою вигаданих родинних зв’язків з високопосадовцем.

«Щойно дізнався від поліції, що вони зловили “на гарячому” групу шахраїв. Очолював її такий собі Єрмак Д.С., який називався моїм двоюрідним братом. Звісно, це шахрайська вигадка», — заявив керівник ОП.

За інформацією правоохоронців, зловмисники розробили схему «продажу посад» у державних органах, прикриваючись зв’язками з високопосадовцями. Вони переконували людей, що можуть «допомогти» у вирішенні питань працевлаштування чи призначення на керівні посади в обмін на гроші.

Єрмак подякував поліції за швидке реагування та наголосив, що жодних посередників у кадрових питаннях не існує: «Впевнений, що злочинці отримають справедливе покарання».

Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці перевіряють, чи могли аферисти ошукати інших людей за подібною схемою.

У Дніпровському районі столиці стався серйозний інцидент — 17-річний учень одного з навчальних закладів випав з вікна третього поверху під час навчального дня. За даними поліції, хлопець отримав численні травми, серед яких переломи обох ніг та інші серйозні ушкодження, що потребували термінової медичної допомоги.

На місце події оперативно прибули медики та правоохоронці. Постраждалого доставили до лікарні, де йому надають комплексне лікування та проводять необхідні обстеження. Лікарі оцінюють стан підлітка як тяжкий, проте стабільний, і роблять усе можливе для його стабілізації та подальшого відновлення.

На місці події працюють слідчо-оперативна група та ювенальні поліцейські. Вони опитують свідків, викладачів і учнів, щоб з’ясувати обставини того, що сталося.

За попередньою версією, хлопець вистрибнув із вікна самостійно. Правоохоронці наразі не виключають жодної з можливих версій — від нещасного випадку до можливої спроби самогубства.

Адміністрація навчального закладу співпрацює зі слідством. У поліції обіцяють надати офіційні коментарі після проведення всіх необхідних перевірок.

За останній рік перший заступник голови Херсонської обласної ради, депутат від партії “Слуга народу” Юрій Соболевський продемонстрував суттєве зростання свого майнового стану — понад 3,5 мільйона гривень. Інформація про це з’явилася завдяки розслідуванню міжнародного детективного бюро Absolution Leaks, яке звернуло увагу на різку динаміку збагачення посадовця та членів його родини.

Ще у 2018 році спільні заощадження родини Соболевських складали лише 230 тисяч гривень. Тоді цю суму в офіційній декларації вказала дружина Юрія, Олена Соболевська, яка працювала головною спеціалісткою Національної комісії, що регулює фінансові ринки. Уже наступного року декларації продемонстрували значне збільшення готівкових коштів: чиновник задекларував 50 тисяч доларів, що викликало увагу експертів та журналістів, які відзначають розбіжність між офіційними доходами та заявленими активами.

Звідки взялися гроші — питання відкрите. У попередніх деклараціях не було заощаджень, які б дозволяли такі інвестиції. Сам Соболевський пояснив, що заробив кошти “адвокатською практикою”, а в декларації дружини вони не були вказані, бо “це питання не проговорювали”.

Після перемоги Володимира Зеленського у 2019 році Соболевський отримав посаду радника голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, а згодом очолив відділ у Держгеокадастрі області. У 2020 році він став депутатом Херсонської облради від “Слуги народу” і першим заступником її голови.

Його дружина Олена стала помічницею нардепа-“слуги” Богдана Торохтія, а донька Анастасія — помічницею іншого депутата від тієї ж партії, Павла Павліша.

У деклараціях Соболевського не вказано жодного автомобіля, проте сім’я користується Volkswagen Touareg 2020 року випуску, оформленим на тестя. Саме на цій машині у березні 2022 року дружина, донька та син чиновника виїхали за кордон, а повернулися лише в серпні 2023 року.

У соцмережах доньки Соболевського можна побачити фото з подорожей по Німеччині, Франції, Австрії та Туреччині. При цьому в жодній з декларацій не вказано, що родина винаймала чи безкоштовно користувалася житлом за кордоном.

Цей випадок ще раз піднімає питання прозорості доходів українських посадовців і ефективності контролю за їхніми статками, особливо на тлі воєнного часу, коли довіра громадян до влади має вирішальне значення.

З 15 вересня по 1 листопада 2023 року в Україні відбулася масштабна спецоперація під назвою «Мігрант», ініційована Державною міграційною службою України. Її основною метою стало виявлення порушників міграційного законодавства та забезпечення дотримання правил перебування іноземців на території країни. Операція охопила всі регіони України, за винятком зон активних бойових дій та тимчасово окупованих територій, де через безпекову ситуацію проведення таких заходів було неможливим.

Протягом цього періоду в рамках операції було виявлено понад 630 нелегальних мігрантів, багато з яких перебували в Україні без належних документів або з порушенням вимог міграційних норм. Це свідчить про важливість посилення контролю за міграційними потоками, особливо в умовах складної геополітичної ситуації. Окрім виявлення нелегальних мігрантів, операція мала за мету запобігти новим порушенням у сфері трудової міграції, а також зменшити ризики пов’язані з нелегальним працевлаштуванням та соціальними виплатами, які можуть бути спрямовані на осіб, що перебувають в Україні незаконно.

За даними ДМСУ:• 550 осіб зобов’язали примусово повернутися до країн походження;• 85 порушників примусово видворили за межі України;• 63 іноземців розмістили у пунктах тимчасового перебування;• 941 іноземцю заборонено в’їзд в Україну.

Найбільше серед виявлених порушників — громадяни Азербайджану (24,4%), Молдови (15,1%) та Російської Федерації (11,8%). Також до списку потрапили вихідці з Узбекистану (6,3%), Вірменії (5%), Грузії (4,6%) та Колумбії (4,3%).

Операція «Мігрант» проводилася відповідно до наказу ДМСУ від 12 вересня 2025 року №245. Участь у ній взяли представники Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державної служби з питань праці, Міністерства освіти і науки та інших органів виконавчої влади.

Завдяки взаємодії між структурами вдалося виявити масштабні схеми порушення правил перебування в Україні та забезпечити законне повернення іноземців до країн походження.

У ДМСУ наголошують, що боротьба з нелегальною міграцією є постійним завданням, особливо в умовах воєнного стану, коли безпека державного кордону та контроль за пересуванням осіб набувають особливої ваги.

На Вінниччині співробітники прикордонної служби України виявили спробу незаконного виїзду до Німеччини за допомогою підроблених документів. Чоловік, який намагався перетнути кордон, представив прикордонникам документи про бронювання та наказ про службове відрядження, які містили явні ознаки фальсифікації. Під час перевірки виявилось, що він не зміг чітко пояснити мету своєї поїздки та плутався у відповідях. Більш того, виявилося, що чоловік не мав уявлення про діяльність підприємства, від імені якого, за його словами, мав намір виїхати за кордон.

Під час бесіди з прикордонниками порушник продовжував заплутуватись у відповідях та не зміг надати конкретної інформації про свою поїздку. Крім того, виявилося, що він діяв за вказівками невідомої особи, яка надавала йому інструкції, як поводитись під час перевірки. Це ще раз підтвердило, що чоловік не мав реальних намірів щодо поїздки за службовими справами, а лише намагався використати підроблені документи для незаконного перетину кордону.

Перевірка показала, що директор підприємства, на яке посилався чоловік, не підписував жодних документів і навіть не знає цього «співробітника».

Після встановлення факту підробки документів прикордонники відмовили чоловіку у виїзді за межі України. Про подію направлено повідомлення до Національної поліції для відкриття кримінального провадження за фактом підроблення офіційних документів і спроби незаконного перетину кордону.

Такі випадки стають дедалі частішими під час воєнного стану, коли окремі громадяни намагаються виїхати за кордон, використовуючи фальшиві довідки про бронювання або фіктивні накази про відрядження. Прикордонники наголошують, що перевіряють кожен документ ретельно, а спроби обману неминуче завершуються відкриттям кримінальної справи.

Народний депутат, який представляє заборонену партію “Опозиційна платформа – За життя”, Суто Мамоян знову опинився в епіцентрі скандалу, цього разу через родича, Артура Сутка, який подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого поліції Києва. Виявилось, що в документах, поданих Сутком, немає жодних відомостей про його майно, доходи чи заощадження. У декларації зазначено лише одну фразу: "У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї немає майна, доходів чи заощаджень". Ця незвична ситуація викликала запитання серед громадськості та експертів, оскільки в документах не вказані навіть основні відомості про членів сім'ї кандидата, таких як його мати Гаяне Гасоян і брат Тимур Сутко, хоча вони були згадані як родичі.

Антишахрайський проєкт “190”, який першим звернув увагу на цей випадок, намагається привернути увагу до потенційних маніпуляцій та шахрайських схем, пов'язаних із подібними деклараціями. За словами експертів, відсутність відомостей про доходи та майно може свідчити про спробу приховати будь-які фінансові зловживання чи зв'язки з сумнівними джерелами.

Попри це, за даними журналістів, Артур Сутко є родичем впливового нардепа Суто Мамояна. Саме клан Мамоянів-Сутко вже не вперше фігурує у спробах влаштувати близьких людей на ключові посади у столичних правоохоронних структурах.

Як з’ясували журналісти, батько Артура Сутка – Азіз Синотович Мамоян, який був присутній на сумнозвісній “сходці” у ресторані “Ішак” у грудні 2022 року. Тоді журналісти зафіксували зустріч нардепа Суто Мамояна, його братів Сергія та Рустама, їхнього батька Чоло Мамояна, а також згаданого Азіза Мамояна. Компанію їм складали Давид Арахамія, представники ОПЗЖ, “азовець” Сергій “Боцман” Коротких і колишній чиновник часів Януковича Андрій Кравець.

Азіз Мамоян у минулому був підприємцем, торгував овочами та фруктами. Нині бізнесу не має, але на скандальну зустріч прибув на дорогому авто з охороною, що викликало запитання щодо джерел його доходів.

За інформацією “190”, це не перший випадок, коли люди з оточення Мамояна потрапляють до столичної поліції. Раніше депутат, який входить до парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, вже влаштовував своїх родичів у структури МВС.

Аналітики вбачають у цих призначеннях спробу родини посилити контроль над правоохоронною системою Києва. Крім того, клан Сутко-Мамоянів може бути пов’язаний із “кришуванням” шахрайських кол-центрів і міських ярмарків. Одним із ключових фігурантів цього тіньового бізнесу називають начальника Голосіївського управління поліції Араіка Кочкадамяна, який, за інформацією журналістів, має підтримку Мамоянів.

Працевлаштування Артура Сутка у поліцію може стати черговим кроком у зміцненні позицій родини Мамояна в силових структурах. З огляду на попередні скандали, експерти вважають, що це не випадковість, а частина системної стратегії клану, спрямованої на розширення контролю над тіньовими потоками в столиці.

Антишахрайський проєкт “190” оприлюднив детальне розслідування щодо Юрія Бєлоусова, заступника директора Бюро економічної безпеки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації. Його звинувачують у приховуванні справжньої вартості майна та значному заниженні цін на автомобілі у деклараціях. Це відкриття викликало широку громадську увагу, оскільки стосується високопоставленого посадовця, який відповідає за цифровізацію та впровадження сучасних технологічних процесів у державному секторі.

5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад кадрових та атестаційних комісій, які мають здійснювати переатестацію працівників та добір нового персоналу. До цих комісій увійшов і Юрій Бєлоусов разом із колегами Тарасом Щербаєм та Павлом Будзиганом. Завдання комісій передбачає оцінку професійних компетенцій, перевірку доброчесності та забезпечення прозорого підбору кадрів у Бюро.

Однак, як з’ясували журналісти, сама доброчесність одного з ключових членів комісій викликає сумніви.

Бєлоусов народився на Дніпропетровщині, навчався у Харківському університеті внутрішніх справ. Майже два десятиліття служив у правоохоронних органах, потім працював у Секретаріаті Уповноваженого ВРУ з прав людини, а з 2019 року — в Офісі Генерального прокурора, де очолював департамент, що займався злочинами, скоєними під час збройного конфлікту.

У 2023 році він намагався очолити НАБУ, але не пройшов конкурсний відбір через питання до його декларацій. Зокрема, у 2016 році він задекларував продаж автомобіля Opel Vectra за 49 тис. грн — сума, яку комісія визнала сумнівною.

Такі самі цифри фігурують і в подальших деклараціях: 49 тисяч — це вартість не лише старої машини, а й нового автомобіля Hyundai Grand Santa Fe 2015 року випуску, який насправді коштує у 15–20 разів більше.

Питання виникали і до дружини посадовця Зоряни Бєлоусової, у якої раптово з’явилися великі готівкові кошти та автомобіль MINI Cooper, також оцінений у ті ж 49 тис. грн. Джерелом доходів подружжя нібито були спадщина від продажу квартири та заробітки у місії ООН, проте дані про податкові сплати в Україні відсутні.

Не менш цікаві зв’язки має і його брат — мер Кам’янського Андрій Білоусов, відомий участю у скандалах із заниженою приватизацією комунального майна та проросійськими симпатіями. Сам Юрій Бєлоусов стверджує, що професійно не пов’язаний із братом із 2017 року.

Згідно з деклараціями, Юрій Бєлоусов володіє двома земельними ділянками у селі Могилів Дніпропетровської області, частиною квартири у Кам’янському та кімнатою в гуртожитку МВС у Києві. Його дружина — власниця земельної ділянки в Чернігівській області.

Подружжя проживає у квартирі в Києві, яка належить тещі чиновника. Вартість усіх об’єктів у деклараціях або не вказана, або мінімальна.

Серед активів — дві машини, обидві оцінені у 49 тис. грн:• Hyundai Grand Santa Fe 2015 року (належить Юрію Бєлоусову);• BMW Mini 2012 року (належить його дружині).

За минулий рік Бєлоусов задекларував 1,6 млн грн зарплати, 135 тис. грн пенсії, 36 тис. грн компенсацій і 74 тис. грн гонорару від ГО “ДЖАСТГРУП”. Дружина офіційних доходів не мала.

На руках у подружжя — понад 27 тис. доларів готівкою та більше 350 тис. грн на рахунках. Також Бєлоусов задекларував позику у 20 тис. доларів своєму родичу. Загальна сума їхніх заощаджень перевищує 1,5 млн грн.

Ці факти викликають питання до доброчесності чиновника, який тепер визначатиме, хто працюватиме у «оновленому» Бюро економічної безпеки.