Політика

Миколаївська обласна військова адміністрація опинилася в центрі нової хвилі критики через непрозорий розподіл бюджетних коштів. Йдеться про 654 мільйони гривень, виділені на будівництво та реконструкцію тепломереж, які фактично виведено з-під публічного контролю під грифом «для службового користування». Таке рішення викликало занепокоєння серед експертів і громадськості, оскільки прозорість витрачання коштів державного бюджету є критично важливою, особливо під час воєнного стану.

Департамент капітального будівництва Миколаївської ОВА ухвалив засекретити не лише кошториси, а й повні тексти 19 договорів із підрядниками. Формальним поясненням стало посилання на можливу загрозу безпеці в умовах воєнного стану. Проте у відкритому доступі залишаються лише ціни на матеріали для робіт, що викликає додаткові питання щодо реальної вартості проєктів і контролю за їх виконанням.

Фактично під грифом «ДСП» опинилося не розташування тепломереж чи технічні рішення, а саме вартість труб, бетону та супутніх матеріалів. Це породжує обґрунтовані підозри, що справжньою метою секретності є приховування завищених цін і повторення вже знайомих для регіону схем.

Розподіл коштів відбувся без реальної конкуренції. Підряди отримали компанії, добре відомі в Миколаєві гучними скандалами минулих років.

Найбільший контракт — на 277 мільйонів гривень — дісталося ТОВ «Миколаївміськбуд», пов’язаному з бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Назва цієї компанії вже давно асоціюється з історіями про завищені ціни під час будівництва водогонів. Попри спроби правоохоронних органів оскаржувати попередні угоди, структури Жендубаєва почали масово змінювати власників, переписуючи бізнес на маловідомих осіб, що ускладнює подальші перевірки та доступ до фінансової документації.

Серед отримувачів бюджетних коштів також фігурує ТОВ ВКФ «Газводмонтаж», пов’язане з Костянтином Перігою. Компанія раніше вже брала участь у проєктах на магістральних мережах міста і також неодноразово опинялася в центрі критики через вартість робіт.

Окрему увагу привертає поява в переліку підрядників ТОВ «АБК “АРХСІТІ”» зі статутним капіталом усього тисяча гривень. Ця фірма вже фігурувала у кримінальній справі про оплату десятків мільйонів гривень за фактично неіснуючий понтонний міст. Тоді один із посадовців департаменту отримав реальний термін ув’язнення, але сама схема, схоже, не зникла. Тепер ця ж компанія отримала ще 73 мільйони гривень на об’єктах, інформація про які засекречена.

Поки виконувач обов’язків директора департаменту Андрій Грейц підписує документи про неможливість оприлюднення кошторисів через «загрозу безпеці», у публічному просторі залишається лише одне питання: від кого саме захищають ці дані — від ворога чи від мешканців області.

Коли бюджетні кошти мають непрозоре походження, договори закриті для громадського контролю, а підрядники мають скандальну або кримінальну репутацію, ризик повторення масштабних зловживань стає очевидним. У такій конфігурації фінал історії, як правило, далекий від обіцяного тепла в оселях миколаївців і значно ближчий до чергового розслідування після того, як кошти вже будуть освоєні.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який заявив про намір обійняти посаду судді апеляційної інстанції, отримав негативну оцінку з боку Громадської ради доброчесності. За підсумками детального вивчення поданих ним декларацій, додаткових матеріалів та письмових пояснень було зроблено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, які є ключовими для кар’єрного зростання в судовій системі.

У рішенні Ради наголошується, що подана суддею інформація про фінансовий стан не є повною та викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, аналіз задекларованих доходів не узгоджується з реальною вартістю майна, яке, за наявними даними, було набуте ним або членами його сім’ї протягом останніх років. На думку експертів, особа, яка тривалий час перебуває на керівній посаді в суді, не могла не усвідомлювати наявності таких розбіжностей.

Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.

Румунія ухвалила рішення приєднатися до механізму підтримки оборонних потреб України PURL, який координується Сполученими Штатами Америки та вже об’єднав низку європейських партнерів. Про це повідомила міністр закордонних справ Румунії Оана Цою, підкресливши, що Бухарест офіційно підтримав американську ініціативу «Пріоритетного списку придбань для оборони України».

За словами очільниці МЗС, внесок Румунії в межах цього механізму становитиме 50 мільйонів євро. Фінансування буде здійснюватися у координації з іншими європейськими союзниками та державами, які вже беруть участь у програмі підтримки. Такий підхід дозволяє узгоджувати потреби української сторони з можливостями партнерів і спрямовувати ресурси на найбільш критично важливі напрямки оборони.

Цою наголосила, що участь Румунії в механізмі PURL сприятиме зміцненню оборонного потенціалу України та створенню умов для досягнення справедливого і тривалого миру. За її словами, залучення Румунії до ініціативи під егідою США безпосередньо посилює регіональну безпеку та повністю відповідає зобов’язанням країни в межах НАТО і стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.

Міністр також зазначила, що нещодавній дипломатичний діалог у США, який відбувся за участі американського керівництва, європейських лідерів та президента України, надав новий імпульс зусиллям, спрямованим на досягнення миру.

За словами Цою, Румунія й надалі підтримуватиме європейський та союзницький дипломатичний діалог, а також спільні ініціативи, спрямовані на формування надійних гарантій безпеки як для України, так і для всього регіону.

Член Палати представників США, республіканець від штату Небраска Дон Бейкон, відкрито висловив занепокоєння щодо висловлювань колишнього президента Дональда Трампа стосовно нібито дронової атаки України на резиденцію президента Росії Володимира Путіна. За інформацією видання The Hill, Бейкон підкреслив, що Трамп, ймовірно, поспішив зайняти позицію на боці Кремля, не перевіривши достовірність фактів, що може призвести до небезпечних політичних наслідків.

Республіканець акцентував увагу на тому, що Росії не можна довіряти, адже Путін неодноразово поширював дезінформацію та маніпулював даними у власних геополітичних інтересах. На думку Бейкона, подібні заяви з боку американського лідера здатні підірвати міжнародну довіру до США та послабити підтримку союзників у критичні моменти.

«Президент Трамп і його команда повинні спочатку з’ясувати факти, перш ніж брати на себе відповідальність. Путін — відомий безсоромний брехун», — написав Бейкон у соцмережі X.

За даними видання, Трамп був «дуже розлючений» після заяв російської сторони про те, що Україна нібито намагалася атакувати президентську резиденцію в Новгородській області, використавши 91 безпілотник дальньої дії. Президент США послався на розмову з Путіним, яка відбулася того ж дня.

Після зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху у Мар-а-Лаго в Палм-Біч, штат Флорида, Трамп заявив журналістам, що почув про атаку безпосередньо від російського лідера.

«Одне діло — бути агресивним. Інше діло — атакувати його будинок. Зараз не час для таких дій. Це делікатний період. Я був дуже розлючений через це», — сказав президент США.

The Hill припускає, що Трамп мав на увазі мирні переговори між Росією та Україною, які, за його словами, перебувають у чутливій фазі. На запитання журналістів, чи існують докази того, що Україна справді здійснила таку атаку, Трамп відповів, що це ще належить з’ясувати.

«Ми це з’ясуємо. Ви кажете, що, можливо, нападу не було? Це можливо, я думаю. Але президент Путін сказав мені про це сьогодні вранці», — зазначив він.

Водночас президент України Володимир Зеленський відкинув звинувачення Москви, назвавши їх повною вигадкою. За його словами, ці заяви спрямовані на виправдання нових атак Росії проти України та можуть бути спробою зірвати або підірвати мирні переговори.

Також повідомляється, що напередодні, 28 грудня, Трамп зустрівся із Зеленським у Мар-а-Лаго. Під час зустрічі сторони обговорювали запропонований 20-пунктний мирний план.

Видання звертає увагу, що Дон Бейкон, який виступив із критикою на адресу Трампа, завершує свою каденцію в Конгресі наприкінці цього скликання. Він не вперше публічно висловлює незгоду з позицією президента США, зокрема щодо зовнішньої політики та війни між Росією й Україною.

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.

У поданій декларації голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького привернули увагу активи, задекларовані на його дружину Аліну Біленьку. Документ містить інформацію про коштовні речі та транспортні засоби, які формально перебувають у її власності й вирізняються значною вартістю та кількістю.

Зокрема, у декларації зазначено ювелірні прикраси — дві каблучки з діамантами, бренд яких не вказаний. Вартість цих виробів у документі не деталізується, однак сама наявність коштовностей такого рівня викликає підвищений інтерес з боку громадськості та аналітиків, які відстежують відповідність стилю життя задекларованим доходам посадовців та членів їхніх родин.

Сам голова обласної ради володіє автомобілем Jeep Wrangler 2013 року випуску, який він придбав у 2023 році за 500 тисяч гривень.

Фінансова частина декларації також викликає увагу. За минулий рік Олександр Біленький отримав 1,2 мільйона гривень доходу на посаді голови облради. Водночас його дружина задекларувала близько 100 тисяч гривень доходу.

Окремо вказані значні грошові активи. Олександр Біленький зазначив, що зберігає у неназваної фізичної особи 425 тисяч доларів США та 7,5 мільйона гривень. Паралельно з цим у декларації фігурує банківська позика, яку голова облради оформив минулого року на суму 480 тисяч гривень.

Задекларований перелік коштовностей, автотранспорту та значних грошових активів привертає увагу до майнового стану родини керівника Полтавської обласної ради та співвідношення між офіційними доходами й обсягами задекларованих активів.