Політика

У поданій декларації голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького привернули увагу активи, задекларовані на його дружину Аліну Біленьку. Документ містить інформацію про коштовні речі та транспортні засоби, які формально перебувають у її власності й вирізняються значною вартістю та кількістю.

Зокрема, у декларації зазначено ювелірні прикраси — дві каблучки з діамантами, бренд яких не вказаний. Вартість цих виробів у документі не деталізується, однак сама наявність коштовностей такого рівня викликає підвищений інтерес з боку громадськості та аналітиків, які відстежують відповідність стилю життя задекларованим доходам посадовців та членів їхніх родин.

Сам голова обласної ради володіє автомобілем Jeep Wrangler 2013 року випуску, який він придбав у 2023 році за 500 тисяч гривень.

Фінансова частина декларації також викликає увагу. За минулий рік Олександр Біленький отримав 1,2 мільйона гривень доходу на посаді голови облради. Водночас його дружина задекларувала близько 100 тисяч гривень доходу.

Окремо вказані значні грошові активи. Олександр Біленький зазначив, що зберігає у неназваної фізичної особи 425 тисяч доларів США та 7,5 мільйона гривень. Паралельно з цим у декларації фігурує банківська позика, яку голова облради оформив минулого року на суму 480 тисяч гривень.

Задекларований перелік коштовностей, автотранспорту та значних грошових активів привертає увагу до майнового стану родини керівника Полтавської обласної ради та співвідношення між офіційними доходами й обсягами задекларованих активів.

Найближчими днями президент України Володимир Зеленський може здійснити важливий візит до американського штату Флорида для проведення переговорів, які стосуватимуться майбутніх форматів припинення війни в Україні. Очікується, що місцем зустрічей стане резиденція Мар-а-Лаго, відома як центр неформальної політичної координації в США. Ця зустріч стане важливою частиною дипломатичних зусиль України щодо врегулювання конфлікту та формування підтримки з боку західних партнерів.

Згідно з попередніми даними, візит може відбутися вже 28 грудня, і це стане значним кроком у продовженні активних контактів українського керівництва з представниками американського політичного істеблішменту. Така поїздка планується як продовження тих важливих переговорів, що відбулися напередодні і мали на меті визначення нових шляхів підтримки України у її боротьбі з агресією. Програма візиту включає не тільки стратегічні обговорення щодо майбутнього конфлікту, а й можливі домовленості щодо подальшої допомоги Україні.

Раніше Володимир Зеленський публічно розповів про тривалу телефонну розмову з представниками команди президента США — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, обговорення було максимально предметним і стосувалося не загальних декларацій, а конкретних форматів зустрічей, термінів і рішень, необхідних для зупинення бойових дій.

Президент України наголосив, що Київ підготував низку практичних пропозицій. Частина документів перебуває на фінальній стадії доопрацювання, а деякі вже повністю готові. Зеленський підкреслив, що Україна переходить від загальних формулювань до чітких і структурованих рішень, які можуть бути покладені в основу переговорного процесу.

Загальний тон міжнародних контактів навколо цих ініціатив характеризується стриманим інтересом і підвищеною увагою. Після серії нещодавніх зустрічей високого рівня у Флориді та Маямі питання мирного врегулювання війни в Україні знову опинилося в центрі політичних дискусій у США.

Водночас залишається низка принципових проблем, які досі не мають чіткого вирішення. Йдеться насамперед про гарантії безпеки для України, механізми примусу до виконання домовленостей та юридичні зобов’язання Росії у разі укладення будь-яких угод. Саме ці питання називають найскладнішими у майбутніх переговорах.

Стратегія Києва полягає у випередженні можливого скептицизму з боку американської політики, орієнтованої на внутрішні інтереси. Україна пропонує не абстрактні очікування, а готову дорожню карту, яка має поєднати безпекові інтереси США з реальним шляхом до завершення війни, що продовжує виснажувати ресурси Заходу.

Різдвяна дипломатична активність української сторони розглядається як чіткий сигнал: Київ більше не очікує готових мирних планів від Вашингтона чи Брюсселя. Україна формує власне бачення завершення війни і виносить його безпосередньо на стіл переговорів із майбутньою американською адміністрацією.

Президент України Володимир Зеленський вперше розповів про зміст мирного плану з 20 пунктів, який зараз обговорюється між Україною, США, європейськими партнерами та Росією. За його словами, цей документ є попереднім драфтом базового політичного плану щодо завершення війни і визначає ключові рамкові принципи, які можуть доповнюватися іншими угодами та міжнародними домовленостями. План покликаний стати фундаментом для подальших переговорів та створення умов для стійкого миру в регіоні.

Зеленський підкреслив, що реакція Росії після консультацій із США буде визначальною для подальших кроків і можливих часових рамок ухвалення рішень. Українська сторона готова до зустрічі на рівні лідерів для обговорення найчутливіших питань, включно з безпековими гарантіями, відновленням територіальної цілісності та умовами відновлення мирного життя в постраждалих регіонах.

Перші пункти плану стосуються підтвердження суверенітету України, укладення угоди про ненапад та надання країні міцних гарантій безпеки, включно з участю США, НАТО та європейських держав. Декілька пунктів передбачають законодавче закріплення політики ненападу Росією, членство України в ЄС, масштабний пакет глобального розвитку, створення фондів для відновлення економіки та укладення угоди про вільну торгівлю з США.

Окремі пункти присвячені Запорізькій атомній електростанції, впровадженню освітніх програм для подолання расизму та упереджень, а також питанням територій та гарантіям їхнього недоторканного статусу. План також передбачає свободу судноплавства Дніпром і Чорним морем, створення гуманітарного комітету для обміну військовополоненими та цивільними заручниками, проведення виборів, юридичну обов’язковість угоди та негайне повне припинення вогню після її погодження.

Документ передбачає, що після підписання угоди вона має бути винесена на ратифікацію Верховною Радою та/або на всеукраїнський референдум, а гарантії безпеки набудуть чинності лише після повного схвалення угоди всіма сторонами.

1️⃣ Окремим повідомленням надішліть вихідний текст (або хоча б його початок і напишіть «далі буде»). 2️⃣ Наступним повідомленням — вимоги:

мова (українська — підтвердіть),

Президент наголосив, що чинне українське законодавство не дозволяє реалізувати такий сценарій без застосування особливого механізму ухвалення рішень. Саме тому, у разі винесення подібної ініціативи на порядок денний, єдиним легітимним шляхом може бути загальнонаціональний референдум.

Глава держави підкреслив, що саме громадяни мають вирішити, чи готове суспільство погодитися на такий формат завершення війни. Водночас він уточнив, що на референдум має бути винесений не окремий пункт, а весь документ про мир загалом — з можливістю дати відповідь «так» або «ні».

Зеленський також зазначив, що підготовка до всеукраїнського волевиявлення потребує щонайменше 60 днів і можлива виключно за умови повного припинення вогню. За його словами, проведення референдуму без стабільного режиму тиші зробить його нелегітимним і може призвести до внутрішнього розколу в державі.

Президент визнав, що організація референдуму під час війни є надзвичайно складною через безпекові ризики та неможливість участі громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Водночас Зеленський окреслив альтернативний варіант розвитку подій. Якщо територіальне питання буде вирішене за принципом «стоїмо там, де стоїмо», який пропонує Україна, і лінія фронту в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях буде де-факто зафіксована та контрольована міжнародними силами, мирну угоду можна буде ратифікувати у Верховній Раді без проведення референдуму.

Президент підсумував, що у випадку будь-яких рішень, які виходять за межі такого сценарію, одного підпису під угодою буде недостатньо, і остаточне слово має залишатися за суспільством.

Війна Росії проти України може наблизитися до завершальної фази вже наступного року, однак такий розвиток подій не обов’язково означатиме справедливий або вигідний мир для Києва. Подібну оцінку висловив західний політичний аналітик, який вивчав динаміку міжнародної підтримки України, а також внутрішні процеси в країнах-партнерах. У центрі його уваги — фінансові ресурси, без яких довгострокове ведення війни та післявоєнна стабілізація стають надзвичайно складними.

Ключовою проблемою експерт називає нездатність Європейського Союзу дійти спільного рішення щодо використання близько 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Ці кошти перебувають у європейських фінансових інституціях і могли б стати потужним джерелом фінансування для України. На думку оглядача, саме вони здатні були б забезпечити бюджетну стійкість держави, дозволивши планувати оборонні витрати не на місяці, а на роки вперед.

Провал ідеї так званого «репараційного кредиту», який передбачав використання російських активів, здебільшого заморожених у фінансових установах Бельгії, позбавив Україну гарантованого джерела фінансування щонайменше на два роки. Це, на думку аналітика, суттєво послаблює позиції Києва у війні на виснаження.

Європейський Союз усе ж погодився надати Україні фінансову допомогу обсягом близько 90 мільярдів євро під гарантії бюджету ЄС. Ці кошти дозволять уникнути гострої нестачі грошей на початку наступного року, однак програма розрахована лише на два роки і не створює умов для тривалого продовження війни.

Після ухвалення цього рішення чимало європейських лідерів висловлювали обережний оптимізм і не виключали можливість додаткового кредиту в майбутньому, опосередковано пов’язаного з російськими активами. Водночас аналітик застерігає: такі очікування можуть бути передчасними, адже все залежатиме від того, на яких умовах сторони намагатимуться припинити війну.

Отримання нового спільного кредиту може виявитися складним. Деякі країни ЄС уже відмовилися від участі в програмі спільних запозичень, і не виключено, що до них приєднаються й інші. Додатковим фактором невизначеності залишається позиція США, де зміни у політичному керівництві можуть обмежити готовність Вашингтона надавати нові масштабні пакети допомоги.

Хоча окремі європейські політики називають нинішні фінансові домовленості перемогою для України та стабільності ЄС, у Кремлі цю ситуацію можуть сприймати інакше. На думку оглядача, російське керівництво бачить у внутрішніх суперечках Європи підтвердження того, що час працює на Москву.

Якщо Росія просто вичекає, може бути реанімований план припинення війни, напрацьований раніше за участі російських посадовців і представників колишньої американської адміністрації. У такому разі Україна та її європейські партнери ризикують опинитися в ситуації стратегічної розгубленості — сценарій, який у Кремлі вважатимуть ідеальним.