Політика

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо формування багатонаціональних сил, покликаних забезпечити дотримання режиму припинення вогню на території України. Документ закладає політичну основу для майбутньої безпекової архітектури та свідчить про новий рівень координації між Києвом і ключовими європейськими партнерами.

Як зазначає британське видання The Telegraph, підписання декларації стало важливим дипломатичним сигналом і розцінюється як суттєвий політичний прорив. Журналісти наголошують, що вперше за більш ніж рік позиції України, Сполучених Штатів та провідних європейських країн виглядають узгодженими, а спільні заяви та дії демонструють єдине бачення подальших кроків щодо врегулювання ситуації.

Зокрема, Зеленський, Макрон і Стармер оголосили про плани створення англо-французьких сил безпеки, які можуть бути задіяні в Україні після встановлення режиму припинення вогню. Передбачається, що ці сили стануть частиною ширшого багатонаціонального механізму стримування.

Водночас спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що дипломати «майже завершили» роботу над протоколами безпеки, покликаними не допустити повторення війни. За його словами, ці протоколи мають забезпечити захист України у разі нового нападу, однак конкретні механізми залишаються невизначеними.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, зі свого боку, заявляв, що Сполучені Штати нібито погодилися на «сильні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки» та певний американський механізм забезпечення безпеки. Він також пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та безпеку континенту загалом, утім утримався від приєднання до ініціативи Великої Британії та Франції щодо розміщення сил безпосередньо на місцях.

The Telegraph наголошує, що питання гарантій безпеки є ключовим компонентом будь-якої мирної угоди. Видання зазначає, що українці не погодяться на мир або територіальні компроміси без упевненості в тому, що Росія не зможе знову атакувати.

Разом із тим журналісти підкреслюють, що сам механізм забезпечення безпеки наразі фактично не узгоджений. Деталі не були публічно озвучені, а лідери обмежилися згадкою про участь США у спостереженні за дотриманням режиму припинення вогню.

У відповідь на запити щодо конкретики Віткофф заявив, що американські військові «думали про це», але уникнув прямих відповідей. За оцінкою видання, це означає, що ключова гарантія безпеки — чіткий сигнал про те, що повторний напад на Україну означатиме війну зі США, — досі відсутня.

Журналісти також нагадали, що раніше британські посадовці пропонували ідею розміщення американських літаків у Польщі або Румунії для підтримки українських, французьких і британських сил на землі. Чи залишається ця пропозиція актуальною, наразі невідомо.

На думку The Telegraph, саме ці деталі визначатимуть різницю між реальним стримуванням і формальними гарантіями. Водночас у Парижі, за словами журналістів, були помітні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія і Франція пішли далі, ніж очікувалося, намагаючись переконати Дональда Трампа, що Європа готова взяти на себе більший тягар власної безпеки.

Втім, видання іронічно підсумовує: попри позитивні сигнали, остаточні відповіді щодо миру залишаються «за наступним пагорбом».

В Україні не вщухає суспільна дискусія щодо так званих спеціальних пенсій прокурорів, розмір яких у поодиноких випадках сягає сотень тисяч гривень на місяць. Тема набула особливої гостроти на тлі загального рівня пенсійного забезпечення та фінансових викликів, з якими стикається держава в умовах війни й обмежених бюджетних ресурсів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев публічно закликав народних депутатів активізувати розгляд законопроєкту №12278, який передбачає скасування спеціальних пенсій для прокурорів. За його словами, документ уже тривалий час перебуває в парламенті без руху: він пройшов перше читання, отримав позитивний висновок профільного Комітету з питань соціальної політики, однак майже 200 днів не виноситься на друге читання.

Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.

Найнадійнішим механізмом гарантування безпеки у сучасному світі залишається членство в Північноатлантичному альянсі, однак питання приєднання України до НАТО нині не є предметом практичного розгляду. Таку позицію висловив американський дипломат Курт Волкер — колишній постійний представник США при НАТО та спеціальний представник Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках — під час інтерв’ю в ефірі телеканалу «Еспресо».

На думку Волкера, саме Альянс протягом десятиліть демонструє найвищу ефективність у стримуванні агресії та запобіганні масштабним конфліктам між державами. Він підкреслив, що членство в НАТО створює не лише військові, а й політичні гарантії, які роблять будь-яку спробу нападу надто ризикованою для потенційного агресора. За його словами, історичний досвід чітко показує: Росія ніколи не наважувалася на пряме збройне протистояння з країнами, які входять до Альянсу, що свідчить про визнання сили колективної оборони.

Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України, відзначає, що Буданов відігравав важливу, хоч і непомітну роль у дипломатичних контактах на початку 2025 року. За словами ексчиновника, український розвідник умів поєднувати жорсткість позицій із вмінням знаходити компроміси, що робило його ключовим учасником переговорного процесу.

Попри публічний образ рішучого силовика, Буданов у закулісних комунікаціях демонстрував здатність глибоко аналізувати ситуацію, оцінювати ризики та пропонувати практичні шляхи досягнення домовленостей. Його участь у підготовці та координації зустрічей із представниками США та інших міжнародних партнерів дозволяла забезпечити більш структуроване і обґрунтоване представлення українських позицій.

Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.

Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський оприлюднив декларацію, яка привернула увагу обсягом задекларованого майна та фінансових ресурсів. Серед найбільш помітних активів — дорогий годинник швейцарського бренду IWC, електромобіль Tesla Model X, а також суттєві грошові накопичення, що перевищують 837 тисяч доларів США.

Відповідно до поданих даних, Ущаповський перебуває на посаді члена НКРЕКП з 2021 року, беручи участь у формуванні рішень у стратегічно важливих для країни галузях — енергетиці та комунальних послугах. Його професійна діяльність у регуляторі пов’язана з питаннями тарифної політики, ліцензування та контролю за роботою суб’єктів ринку, що безпосередньо впливає на економічну стабільність і добробут громадян.

Основним джерелом доходу Ущаповського у 2024 році стала заробітна плата в НКРЕКП у розмірі 3,17 млн гривень. Окрім цього, він задекларував 158 тисяч гривень процентних доходів, отриманих від банківських вкладів.

У декларації зазначено значний обсяг нерухомості у Києві. Зокрема, посадовець володіє квартирою площею понад 303 квадратні метри у спільній власності з сестрою, яка була придбана ще у 2008 році за 3,25 млн гривень. Також йому належить квартира площею 68,5 квадратного метра у спільній сумісній власності з матір’ю, а також паркомісце площею 17,3 квадратного метра, придбане у 2008 році за 100 тисяч гривень.

Серед цінного рухомого майна Ущаповський задекларував швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, вартість нових моделей такого класу залежно від матеріалу корпусу може становити від 40 до 50 тисяч доларів.

У розділі транспортних засобів зазначено автомобіль Tesla Model X 2020 року випуску, який був придбаний у рік виробництва за 2,87 млн гривень. Також у власності посадовця перебуває квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 2011 року, придбаний за 127 тисяч гривень.

Найбільший обсяг активів зосереджений у грошових заощадженнях. Ущаповський задекларував кошти на банківських рахунках і депозитах у розмірі близько 302 тисяч доларів та 4,8 тисячі євро. Окрім цього, він вказав готівкові кошти на суму 535 тисяч доларів.

Загальний обсяг задекларованих грошових активів члена НКРЕКП перевищує 837 тисяч доларів, що привертає увагу на тлі війни та дискусій навколо доходів посадовців, які ухвалюють рішення у сфері тарифів та енергетичної політики.

Миколаївська обласна військова адміністрація опинилася в центрі нової хвилі критики через непрозорий розподіл бюджетних коштів. Йдеться про 654 мільйони гривень, виділені на будівництво та реконструкцію тепломереж, які фактично виведено з-під публічного контролю під грифом «для службового користування». Таке рішення викликало занепокоєння серед експертів і громадськості, оскільки прозорість витрачання коштів державного бюджету є критично важливою, особливо під час воєнного стану.

Департамент капітального будівництва Миколаївської ОВА ухвалив засекретити не лише кошториси, а й повні тексти 19 договорів із підрядниками. Формальним поясненням стало посилання на можливу загрозу безпеці в умовах воєнного стану. Проте у відкритому доступі залишаються лише ціни на матеріали для робіт, що викликає додаткові питання щодо реальної вартості проєктів і контролю за їх виконанням.

Фактично під грифом «ДСП» опинилося не розташування тепломереж чи технічні рішення, а саме вартість труб, бетону та супутніх матеріалів. Це породжує обґрунтовані підозри, що справжньою метою секретності є приховування завищених цін і повторення вже знайомих для регіону схем.

Розподіл коштів відбувся без реальної конкуренції. Підряди отримали компанії, добре відомі в Миколаєві гучними скандалами минулих років.

Найбільший контракт — на 277 мільйонів гривень — дісталося ТОВ «Миколаївміськбуд», пов’язаному з бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Назва цієї компанії вже давно асоціюється з історіями про завищені ціни під час будівництва водогонів. Попри спроби правоохоронних органів оскаржувати попередні угоди, структури Жендубаєва почали масово змінювати власників, переписуючи бізнес на маловідомих осіб, що ускладнює подальші перевірки та доступ до фінансової документації.

Серед отримувачів бюджетних коштів також фігурує ТОВ ВКФ «Газводмонтаж», пов’язане з Костянтином Перігою. Компанія раніше вже брала участь у проєктах на магістральних мережах міста і також неодноразово опинялася в центрі критики через вартість робіт.

Окрему увагу привертає поява в переліку підрядників ТОВ «АБК “АРХСІТІ”» зі статутним капіталом усього тисяча гривень. Ця фірма вже фігурувала у кримінальній справі про оплату десятків мільйонів гривень за фактично неіснуючий понтонний міст. Тоді один із посадовців департаменту отримав реальний термін ув’язнення, але сама схема, схоже, не зникла. Тепер ця ж компанія отримала ще 73 мільйони гривень на об’єктах, інформація про які засекречена.

Поки виконувач обов’язків директора департаменту Андрій Грейц підписує документи про неможливість оприлюднення кошторисів через «загрозу безпеці», у публічному просторі залишається лише одне питання: від кого саме захищають ці дані — від ворога чи від мешканців області.

Коли бюджетні кошти мають непрозоре походження, договори закриті для громадського контролю, а підрядники мають скандальну або кримінальну репутацію, ризик повторення масштабних зловживань стає очевидним. У такій конфігурації фінал історії, як правило, далекий від обіцяного тепла в оселях миколаївців і значно ближчий до чергового розслідування після того, як кошти вже будуть освоєні.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який заявив про намір обійняти посаду судді апеляційної інстанції, отримав негативну оцінку з боку Громадської ради доброчесності. За підсумками детального вивчення поданих ним декларацій, додаткових матеріалів та письмових пояснень було зроблено висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, які є ключовими для кар’єрного зростання в судовій системі.

У рішенні Ради наголошується, що подана суддею інформація про фінансовий стан не є повною та викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, аналіз задекларованих доходів не узгоджується з реальною вартістю майна, яке, за наявними даними, було набуте ним або членами його сім’ї протягом останніх років. На думку експертів, особа, яка тривалий час перебуває на керівній посаді в суді, не могла не усвідомлювати наявності таких розбіжностей.

Зокрема, Дмитру Ткаченку на праві власності належать дві земельні ділянки у селі Зозулі площею по 0,25 гектара кожна, набуті у 2010 році. Вартість кожної ділянки на момент придбання становила 119 тисяч гривень. Суддя пояснив, що земля купувалася для будівництва приватного будинку. Водночас на той момент сума угоди в еквіваленті становила майже 30 тисяч доларів США.

Згідно з біографічними даними, у той період Ткаченко працював помічником судді та головним фахівцем у комерційній структурі. Його сумарний офіційний дохід за період з 2006 по 2019 роки становив лише 233 тисячі гривень, що, за оцінкою ГРД, не дозволяло здійснити такі придбання без стороннього фінансування.

У письмових поясненнях кандидат зазначив, що кошти в розмірі близько 400 тисяч гривень були позичені у товариша. Як підтвердження він надав скан розписки із зобов’язанням повернути борг до жовтня 2014 року. Водночас аналіз доходів судді за 2010–2014 роки свідчить, що після сплати податків він фактично міг розпоряджатися сумою близько 331 тисячі гривень, з яких значну частину мав спрямувати на погашення боргу та утримання родини з двома дітьми. При цьому у той самий період подружжя набувало й інше майно.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові операції родичів дружини Ткаченка. Зокрема, під час співбесіди судді Господарського суду Києва Михайла Якименка, який є батьком дружини кандидата, з’ясувалося, що його матір у 2008 та 2010 роках придбала дві земельні ділянки по 0,25 гектара у Васильківському районі. При цьому вона фактично не проживала на території Київської області.

Пояснюючи мету придбання, Якименко посилався на сестру, яка тривалий час мешкає в Італії та нібито надала кошти для купівлі землі. Жодних документальних підтверджень цього надано не було.

За даними декларацій за 2016–2022 роки, родичі кандидата — дружина, її сестра, батьки та батько самого Ткаченка — володіють значною кількістю об’єктів нерухомості, переважно у місті Васильків та прилеглих населених пунктах. Йдеться про житлові будинки, земельні ділянки та об’єкти незавершеного будівництва.

Сестра дружини задекларувала кілька житлових будинків та низку земельних ділянок, зокрема у Василькові та селі Путрівка. Батько дружини володіє численними ділянками різної площі та нежитловим приміщенням у Василькові. Мати дружини задекларувала житловий будинок, гараж і земельні ділянки, набуті у різні роки.

ГРД також звернула увагу на обставини набуття квартир у Києві. Згідно з деклараціями, син кандидата є власником квартири площею 89,7 квадратного метра з 2009 року. При цьому суддя зазначив, що квартира була приватизована тестем на онука, а сам він із 2012 року постійно проживає у цьому житлі разом із сім’єю.

Водночас у деклараціях сестри дружини зазначалося право користування іншою квартирою у Києві, власником якої значиться районна державна адміністрація. На думку ГРД, ці обставини можуть свідчити про причетність родичів кандидата до безоплатного передання житла у користування та подальшої приватизації на користь членів родини.

Додаткові питання виникли й щодо майна батька кандидата, який у 2018 році придбав квартиру у Києві площею понад 60 квадратних метрів за 2,13 мільйона гривень. При цьому задекларовані доходи батька за понад двадцять років у кілька разів менші за вартість придбаного житла. Суддя пояснив це фінансовою допомогою від сестри, однак документального підтвердження надано не було.

На думку Громадської ради доброчесності, сукупність наведених фактів свідчить про можливе фіктивне володіння майном, оформлення активів на родичів та приховування реальних правочинів. Така динаміка збігається з періодом професійної діяльності Дмитра Ткаченка у Бориспільському суді та викликає обґрунтовані сумніви щодо законності джерел походження майна.