Точка зору

Донька обвинуваченого у державній зраді проросійського політика Віктор Медведчук та колишньої телеведучої Оксана Марченко — Дар’я Медведчук — офіційно стала громадянкою Російська Федерація. За наявною інформацією, 24 жовтня 2025 року 21-річна Дар’я отримала паспорт у підрозділі МВС Росії в Москва. Відомості про зміну громадянства з’явилися на тлі тривалого суспільного резонансу довкола діяльності її батька та його політичної позиції.

Згідно з оприлюдненими даними, процедура оформлення документів відбулася у встановленому порядку. У паспорті Дар’я зазначена під своїм прізвищем, без змін особистих даних. Факт отримання російського громадянства викликав активне обговорення в українському інформаційному просторі, адже родина Медведчука протягом багатьох років перебувала в центрі політичних та медійних подій.

Дар’я Медведчук є похресницею президента РФ Володимира Путіна та Світлани Медведєвої — дружини заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва.

За даними видання «Верстка», 13 лютого 2026 року Дар’я Марченко стала генеральною директоркою російських компаній «Алмирида Инвестментс» та «Рад-Эв». Остання компанія володіє віллою Віктора Медведчука в окупованому Криму.

Видання «Медуза» раніше повідомляло, що з 2021 року донька Медведчука проживає у Москві. Того ж року вона вступила на бакалаврат Вищої школи економіки за спеціальністю «Управління бізнесом».

У лютому 2022 року Оксана Марченко перетнула українсько-білоруський кордон у супроводі чоловіка. Раніше повідомлялося, що Медведчук мав контакти зі спецслужбами, а проти нього в Україні тривають кримінальні провадження.

Для нас це дуже важливо — мати простір, у якому ініціативні люди, громадські організації та благодійні фонди можуть знаходити одне одного, ділитися досвідом і створювати спільні проєкти. Саме таку роль в українському громадському секторі відіграє інформаційний портал GURT — одна з провідних онлайн-платформ для розвитку громадянського суспільства.

Інформаційний центр можливостей

Частина активів оформлена на родичів посадовця. У 2024 році мати Ільчишина, пенсіонерка, стала власницею будинку площею 342 кв. м. Вартість будинку в декларації не зазначена, однак на ринку ціни на подібні об’єкти стартують від 120 тисяч доларів. Крім того, у 2023 році вона придбала земельну ділянку площею 709 кв. м вартістю понад 384 тисячі гривень та надала посадовцю право користування нею.

Ще у 2022 році син Ільчишина Максим став власником квартири в Івано-Франківську. Під час війни родина також розширила автопарк. У жовтні 2024 року на співмешканку посадовця Юлію Хрептик було оформлено автомобіль Mercedes-Benz GLE 350D 2017 року випуску, яким користується сам Ільчишин. На вторинному ринку вартість такої автівки у 2026 році становить від 35 до 55 тисяч доларів залежно від стану та пробігу.

Окрім цього, син посадовця придбав ще два легкові автомобілі — Ford Focus 2010 року випуску та Kia Ceed 2011 року випуску. Також у власності співмешканки з’явилися кілька мотоциклів.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Ільчишин задекларував сотні тисяч гривень готівкою та майже мільйон гривень на банківських рахунках. Водночас його співмешканка вказала значно більші заощадження — як у гривнях, так і в доларах та євро.

Посадовець раніше вже опинявся у центрі публічних скандалів. Зокрема, він підпадав під дію закону про люстрацію як колишній високопосадовець міліції часів президента-втікача Віктора Януковича, однак згодом був поновлений на посаді за рішенням суду з виплатою компенсації за час вимушеного прогулу.

Це питання є для нас принципово важливим.

Ми надаємо цьому великого значення.

Окрема увага приділяється земельним ділянкам за межами села Волосянка. У 2019 році частина територій загальною площею близько 44 гектарів була оформлена як землі для ведення особистого селянського господарства. Згодом ці ділянки опинилися у власності юридичної особи, пов’язаної з бізнес-структурами, які беруть участь у реалізації курортного проєкту.

У матеріалах також згадуються кадрові зміни в органах місцевого самоврядування, які відбулися після зміни керівництва громади. Опоненти забудови вважають, що це вплинуло на ухвалення земельних рішень, однак офіційних висновків правоохоронних органів щодо цього наразі немає.

За даними публічної кадастрової карти, частина земель, які використовуються під проєкт, раніше належала до лісового фонду. Критики стверджують, що в окремих випадках могли відбуватися зміни меж та цільового призначення ділянок. Водночас представники бізнесу наполягають, що всі процедури здійснювалися відповідно до чинного законодавства.

Станом на сьогодні інформація про можливі порушення перевіряється в межах відкритих кримінальних проваджень. Остаточні правові оцінки мають надати компетентні органи.

Будівництво масштабного курорту в Карпатах викликає як підтримку, так і занепокоєння. Частина громади очікує на нові робочі місця та розвиток інфраструктури, інші ж вимагають прозорості земельних рішень та збереження державних лісів.

Сергій Іванина, який раніше обіймав посаду начальника другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після свого звільнення оприлюднив декларацію, що привернула увагу громадськості. У документі зазначено значні суми готівки в іноземній валюті, які з'явилися в нього після завершення служби на державній посаді.

Згідно з офіційно поданою декларацією, колишній посадовець задекларував наявність великих обсягів готівкових коштів у різних валютах. Це стало темою численних обговорень у медіа та серед громадськості, адже розмір цих сум викликає запитання щодо джерел їх походження. Однак, сам Іванина не надав чітких пояснень щодо цих фінансових активів, що лише підсилює інтерес до ситуації.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.

У соціальних мережах та медіапросторі стрімко набрав обертів резонанс навколо радників нового очільника Офісу Президента Кирила Буданова. Після його призначення з’явилися публічні твердження про те, що частина помічників, які працювали ще за керівництва Андрія Єрмака, нібито зберегли свої позиції й за нового глави ОП. Це одразу стало ґрунтом для гучних заяв про «зраду», приховані домовленості та безперервність старих впливів.

Утім, більш уважний аналіз ситуації свідчить, що емоційна реакція значно випередила реальний стан речей. Політолог Олексій Голобуцький зазначає, що джерелом скандалу стали не кадрові рішення як такі, а особливості роботи державної бюрократії. За його словами, інформаційна хвиля виникла через формальні списки та документи, які не були оперативно оновлені після зміни керівництва.

Станом на перші дні після призначення новий очільник ОП справді не призначив повністю оновлену команду радників і помічників. Частина людей, які працювали з попереднім керівником, тимчасово залишалася поза штатом. Саме це й стало формальним приводом для гучних заголовків і хвилі обурення в соцмережах.

Однак логіка «Буданов залишив собі радників Єрмака» виглядає радше зручною для клікбейту, ніж коректною з точки зору реальної управлінської практики. За словами Голобуцького, новий очільник ОП у перші тижні роботи зосереджений не на косметичних кадрових рішеннях, а на значно важливіших питаннях — перемовинах із міжнародними партнерами щодо деталей мирного плану, реагуванні на масовані удари по енергетичній інфраструктурі, роботі в умовах постійно змінної внутрішньої та зовнішньої ситуації.

У таких обставинах очікувати миттєвого «перезавантаження» апарату — щонайменше наївно. Будь-яка бюрократична система працює інерційно, а швидкі кадрові рішення є радше винятком, ніж правилом. Тим більше — у момент, коли країна перебуває у фазі активних переговорів і кризових викликів.

Голобуцький наголошує: відсутність негайних звільнень або призначень не є свідченням політичної змови чи прихованої залежності. Це типовий перехідний період, коли новий керівник вивчає документацію, посадові інструкції та концентрується на критично важливих завданнях, а не на публічних жестах.

Інформаційний шум навколо цієї теми, за його словами, лише демонструє хронічну проблему українського медіаполя — прагнення знайти «зраду» там, де є звичайна управлінська рутина. У результаті суспільству підсовують спрощену і емоційну картинку замість тверезого аналізу.

У підсумку історія з радниками виглядає не як сенсація, а як приклад того, як перехідний момент і бюрократичні процеси стають ґрунтом для гучних, але порожніх скандалів. І, схоже, у цій ситуації варто більше говорити не про персоналії, а про реальні виклики, з якими нині стикається держава.

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

Головна спеціалістка управління містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації Оксана Леонідівна Соснова опинилася під пильною увагою громадськості та аналітиків через суперечливу динаміку своїх статків. Аналіз відкритих декларацій і повідомлень про суттєві зміни майнового стану свідчить про разючий дисбаланс між задекларованими доходами чиновниці та масштабами фінансових операцій із нерухомістю, що відбувалися упродовж відносно короткого періоду.

Майнова хронологія бере початок у 2017 році. Саме тоді Соснова задекларувала придбання квартири в Одесі площею 63 квадратні метри за 201 тисячу гривень. Уже на цьому етапі експерти звертали увагу на нетипово низьку ціну для ринку міської нерухомості, однак подальші події зробили цю деталь лише першим сигналом у довшому ланцюгу операцій.

Справжній стрибок відбувся у березні 2023 року. Соснова придбала одразу дві квартири в Одесі загальною вартістю близько 2,9 мільйона гривень. Один із об’єктів — 71,8 квадратного метра — коштував 1,85 млн грн, інший — 48 квадратів — обійшовся у 1,03 млн грн. На той момент офіційні доходи чиновниці не демонстрували фінансових можливостей для таких масштабних придбань.

За даними декларацій, у 2024 році її сукупний дохід складався із зарплати в ОДА у розмірі 551 тисяча гривень і пенсії у 137 тисяч. Ці цифри не співмірні ні з темпом накопичення майна, ні з сумами, витраченими на нерухомість протягом попередніх років.

У листопаді 2025 року Соснова подала два повідомлення про суттєві зміни. Протягом одного тижня вона продала нерухоме майно громадянці Владлені Ярмолович за 2,06 млн грн. Того ж дня здійснила ще одну фінансову операцію — заміну сторони у договорі асоційованого членства у споживчому товаристві «Сузір’я Будова» на суму 2,45 млн грн. Сукупні надходження лише за цими транзакціями перевищили чотири мільйони гривень.

Висока динаміка придбання та продажу майна, значний розрив між реальними операціями та офіційними доходами, а також практика оформлення активів у різні періоди часу створюють низку питань щодо джерел фінансування. Такі зміни виглядають особливо контрастно на тлі декларованих доходів державної службовиці.

Матеріал викликає дедалі більший суспільний резонанс, адже вказує на можливі системні ознаки незаконного збагачення чи прихованих джерел доходів. Поки Соснова не надала публічних пояснень щодо походження коштів, історія її стрімких майнових операцій лише загострюється.

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.

Київські правоохоронці завершили розслідування і направили до суду обвинувальний акт щодо двох мешканців столиці віком 25 та 26 років, які ошукали пенсіонерів, пропонуючи ремонт комп’ютерів та встановлення антивірусного програмного забезпечення. За даними Київської міської прокуратури, зловмисники виманили у потерпілих суми від 8 до 11 тисяч доларів за послуги, які насправді коштують значно менше і не відповідали заявленій якості.

Зловмисники шукали своїх жертв серед літніх людей, пропонуючи привабливі умови та нібито вигідні знижки на «ремонт на дому». Кожен візит до квартири проходив у парі: один із шахраїв безпосередньо працював з комп’ютером, а другий підтримував розмову, відволікаючи увагу та створюючи враження професійності. Така схема дозволяла не лише завищити вартість послуг, а й переконати потерпілих у необхідності додаткових «опцій» або «пакетів безпеки» для їхніх пристроїв.

Після кількагодинної «діагностики» та встановлення відносно недорогих чи безплатних програм шахраї виставляли рахунки, які перевищували реальну вартість послуг у сотні разів. Платили літні люди зазвичай власними заощадженнями у доларах США, не маючи змоги порадитись із рідними чи відмовитись від послуги.

Завдяки цій схемі обвинувачені ошукали чотирьох киян на майже 1,8 млн гривень.

Обвинувальний акт щодо шахраїв скеровано до Святошинського районного суду. За скоєне їм загрожує позбавлення волі на строк до восьми років.

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.