Війна

Квартирно-експлуатаційний відділ Житомира уклав договір із товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор енергії» на постачання енергетичних ресурсів для потреб підпорядкованих об’єктів. Угода стала предметом обговорення через її вартість, умови та значення для забезпечення стабільної роботи інфраструктури, що перебуває на балансі відомства.

Контракт передбачає надання послуг у сфері енергозабезпечення, необхідних для функціонування адміністративних, житлових та службових приміщень. Такі договори мають стратегічне значення, адже безперебійне постачання енергії напряму впливає на умови проживання, роботу установ і загальний рівень безпеки, особливо в умовах підвищеного навантаження на інфраструктуру.

За погодженими обсягами постачання та встановленою маржею очікуваний прибуток компанії-постачальника за цим контрактом може сягати близько 10 мільйонів гривень. Водночас аналіз аналогічних закупівель у Житомирській області свідчить, що для інших замовників застосовувалися значно нижчі маржі.

Так, в Овруцькому водоканалі надбавка постачальника становила 19 копійок за кіловат-годину. Житомирська опорна лікарня в селі Троянів уклала договір із від’ємною маржею — мінус 2 копійки за кіловат-годину.

Компанія «Оператор енергії» вже фігурувала у кримінальних провадженнях, пов’язаних із завищенням цін на електроенергію для військових структур. У вересні 2021 року правоохоронні органи викрили завищення вартості електроенергії під час постачання Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню. Тоді підозри були оголошені як керівнику КЕУ, так і директору компанії.

Директором ТОВ «Оператор енергії» є Дмитро Богданов. Після оголошення підозр керівництво компанії не змінювалося. Засновниками підприємства є Артур Хачатрян та Айк Погосян.

Артур Хачатрян до початку повномасштабної війни був депутатом Одеської районної ради від забороненої нині партії ОПЗЖ. Він також є племінником депутата Одеської обласної ради Князя Хачатряна — власника дорожньо-будівельної компанії «Березівкаагрошляхбуд».

Князя Хачатряна в регіоні пов’язують із багаторічним впливом на розподіл підрядів у дорожній галузі. Його компанія регулярно отримує великі замовлення на ремонт доріг та укриттів в Одеській області, у тому числі без проведення повноцінних тендерних процедур.

Укладення контракту на постачання електроенергії для потреб Міністерства оборони з фіксованою та відносно високою маржею викликає питання щодо економічної доцільності умов угоди, зважаючи на попередній досвід роботи постачальника з військовими замовниками.

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова та встановило наявність недостовірних відомостей на загальну суму, що наближається до 900 тисяч гривень. Результати аналізу свідчать про низку порушень вимог фінансового контролю, передбачених законодавством.

Згідно з висновками НАЗК, у поданій декларації не було відображено право користування квартирою, розташованою в Києві. Крім того, посадовець не зазначив автомобіль Volkswagen Golf, яким фактично користувався, що також підлягало обов’язковому декларуванню. Такі дані мають істотне значення для оцінки майнового стану та відповідності витрат задекларованим доходам.

Крім того, у декларації були відсутні відомості про понад 230 тисяч гривень гонорарів, отриманих самим Бугровим та його дружиною. Агентство також звернуло увагу на відсутність пояснень щодо походження коштів на придбання квартири в житловому комплексі White Lines, вартість якої перевищує 3 мільйони гривень.

У НАЗК повідомили, що зафіксували ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з поданням недостовірних відомостей. Водночас ректору надали можливість подати виправлену декларацію у визначений законом строк — протягом десяти днів.

Сам Володимир Бугров публічно коментувати результати перевірки відмовився. Він зазначив, що наразі готує «певні юридичні дії» у відповідь на висновки агентства.

Російські війська посилюють можливості використання безпілотних літальних апаратів на великі відстані, що створює додатковий тиск на українську систему протиповітряної оборони. Аналітичний огляд Інституту вивчення війни підкреслює, що ці дії супротивника збільшують ризики для критичної інфраструктури та населених пунктів по всій території України. Збільшення дальності польоту дронів означає, що навіть об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, стають потенційними цілями, що вимагає посилення оборонних заходів.

Експерти зазначають, що сучасні безпілотники здатні не лише проводити розвідувальні місії, а й завдавати серйозних ударів із високою точністю. Це створює нагальну потребу у поєднанні традиційних і новітніх систем ППО, здатних виявляти та нейтралізувати загрозу на різних висотах і дистанціях. Особливо важливим стає інтегрований підхід, який поєднує радіолокаційне виявлення, засоби перехоплення та координацію між військовими підрозділами.

Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.

У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.

Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.

Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.

На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.

В Україні відсутні законні механізми, які дозволяли б автоматично оголошувати військовозобов’язаних осіб у розшук лише через завершення строку дії висновку військово-лікарської комісії. Сам факт втрати чинності медичного документа не означає порушення обов’язків громадянином і не створює для нього додаткових правових ризиків без наявності інших обставин.

Чинне законодавство чітко визначає: громадяни не зобов’язані самостійно та регулярно проходити військово-лікарську комісію без відповідного офіційного виклику з боку територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Обов’язок з’явитися на ВЛК виникає виключно після отримання належним чином оформленого повідомлення або повістки, а не автоматично після спливу строку попереднього медичного висновку.

Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що проходження військово-лікарської комісії є складовою системи військового обліку та мобілізаційних процедур, однак це не означає автоматичного обов’язку щороку з’являтися на медичний огляд без відповідного рішення ТЦК.

До юриста звернувся чоловік, який проходив ВЛК на початку 2025 року, та поцікавився, чи повинен він повторно проходити комісію одразу після завершення річного строку дії висновку. За словами Айвазяна, за відсутності змін у стані здоров’я або інших індивідуальних підстав такої необхідності немає.

Адвокат наголосив, що завершення строку дії висновку ВЛК не впливає ні на надану відстрочку від мобілізації, ні на чинність бронювання. У разі потреби саме територіальний центр комплектування зобов’язаний ініціювати повторне проходження медичного огляду.

Для цього ТЦК має офіційно викликати громадянина, надіславши повістку. Лише після такого виклику виникає юридичний обов’язок з’явитися на військово-лікарську комісію.

Юрист також спростував поширені твердження про нібито автоматичне оголошення військовозобов’язаного в розшук після завершення строку дії висновку ВЛК. За його словами, розшук можливий лише у разі порушення правил військового обліку або норм мобілізаційного законодавства.

Зокрема, правові наслідки можуть наставати лише у випадку неявки громадянина за офіційною повісткою до територіального центру комплектування. Без належного виклику застосування розшуку є незаконним.

Державний реєстратор Солоницівської селищної ради Харківського району Ігор Тесленко протягом тривалого часу використовував Державний реєстр речових прав на нерухоме майно для узаконення самочинних реконструкцій та маніпуляцій із технічними характеристиками об’єктів нерухомості. Такі висновки містяться у результатах камеральної перевірки Міністерства юстиції України, завершеної 27 жовтня 2025 року.

Перевірка встановила наявність системних порушень під час здійснення реєстраційних дій. Зокрема, реєстратор вносив зміни до реєстру без підтвердження введення об’єктів в експлуатацію, без присвоєння їм поштових адрес та без обов’язкових відомостей із державної електронної системи у сфері будівництва. Такі дії суперечать чинному законодавству та створюють підґрунтя для легалізації незаконних будівельних робіт.

Суть схеми була типовою та повторюваною. У реєстр вносилися «оновлені» дані щодо площі, поверховості та функціонального призначення об’єктів, які не відповідали ані правовстановлюючим документам, ані фактичному стану нерухомості. Незавершені або старі будівлі реєструвалися як повністю завершені, а невеликі приміщення — у кілька разів більшими.

Найбільш показовими стали випадки зміни площ без жодних дозвільних документів. У Харкові площу нежитлових приміщень на одному з проспектів було збільшено зі 139,7 до 237,5 квадратного метра. В інших населених пунктах Харківської області житлові будинки «виростали» з 48 до понад 220 квадратних метрів, а нежитлові об’єкти — з кількох сотень до більш як 2000 квадратних метрів.

Перевірка також встановила, що реєстратор не проводив обов’язкових пошуків у реєстрах, не направляв запитів до органів влади щодо прав, які виникли до 2013 року, та ігнорував вимоги щодо перевірки судових заборон і обтяжень.

У результаті Міністерство юстиції України ухвалило рішення про тимчасове блокування доступу реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас це рішення порушує ширше питання відповідальності управлінської вертикалі, яка роками не реагувала на масштабні й системні порушення у сфері державної реєстрації.

На південному напрямку фронту спостерігається значне пожвавлення активності російських окупаційних військ. Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що противник ставить за мету захоплення селища Степногірськ у Запорізькій області. Тактика агресора передбачає постійну інфільтрацію невеликих груп через основні під’їзні шляхи, що ведуть до населеного пункту, з метою розвідки та підготовки наступальних дій.

Інтенсивність атак із боку російських підрозділів зростає щодня, проте українські оборонці продовжують ефективно реагувати на загрози, утримуючи контроль над ключовими рубежами та запобігаючи проникненню ворога. Військові підрозділи застосовують систему багаторівневої оборони, що включає вогневі позиції, спостереження та мобільні резерви, здатні швидко реагувати на спроби противника прорвати лінію оборони.

Окрім Степногірська, серед найбільш напружених ділянок фронту називають також райони Плавнів і Приморського, де ворог намагається здійснювати штурмові дії та розвідку боєм.

Крім того, українська розвідка фіксує ознаки підготовки російських військ до наступу поблизу Оріхова. За наявною інформацією, противник уже перекинув штурмові загони на передову і може найближчим часом розпочати активні бойові дії.

Також є свідчення того, що російська армія готується до ведення бойових дій у зимових умовах. Зокрема, особовому складу видають зимовий камуфляж, що може свідчити про намір противника зберігати високу інтенсивність боїв у період морозів.

В Україні й надалі діє режим воєнного стану, який наразі подовжено до 3 лютого 2026 року. Разом із цим триває загальна мобілізація, що є складовою системи оборони держави в умовах повномасштабної війни. Такі рішення ухвалюються на законодавчому рівні з урахуванням безпекової ситуації та потреб Збройних сил, а також загроз, які залишаються актуальними для країни.

Воєнний стан передбачає особливий правовий режим, що може впливати на роботу органів влади, пересування громадян, діяльність підприємств і установ. Він надає державі додаткові інструменти для забезпечення обороноздатності, захисту критичної інфраструктури та підтримання громадського порядку. Водночас більшість соціальних і економічних процесів продовжують функціонувати з урахуванням цих обмежень, адаптуючись до умов воєнного часу.

У першу чергу призов стосуватиметься військовозобов’язаних, які не мають протипоказань за станом здоров’я, законних відстрочок або бронювання. Йдеться про кілька основних категорій.

Основний контингент — чоловіки віком від 25 до 60 років без досвіду служби, які визнані придатними за результатами військово-лікарської комісії та не мають підстав для відстрочки або броні.

Також мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які вже проходили строкову службу, мають статус військовозобов’язаних або перебувають в офіцерському резерві, за умови придатності до служби.

Окремо йдеться про осіб, яких раніше було знято з військового обліку за станом здоров’я, але повторна ВЛК визнала їх придатними. До цієї ж групи належать громадяни зі статусом «обмежено придатний», якщо новий медичний огляд підтвердив можливість проходження служби.

Мобілізація з 18 років у січні 2026 року, як і раніше, можлива лише для військовозобов’язаних. Призовників віком до 25 років не мобілізують, однак вони можуть добровільно вступити на службу, підписавши контракт для громадян 18–24 років.

Крім того, передбачена можливість служби для осіб віком понад 60 років. Для них діє спеціальний річний контракт 60+, але за умови проходження ВЛК і відповідності визначеним критеріям.

Мобілізація в січні 2026 року продовжує регулюватися законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас держава поступово переводить частину процесів у цифрову форму, щоб зменшити бюрократію та спростити комунікацію з ТЦК.

Пріоритетним документом для військового обліку стає електронний Резерв ID. Паперові військові квитки більше не є основними і використовуються лише як додаткове підтвердження до моменту зміни персональних даних.

Оформити Резерв ID можна через застосунок Резерв+. Для тих, хто не користується цифровими сервісами, передбачені альтернативи: паперовий документ у форматі PDF, який можна самостійно роздрукувати, або паперова копія військового квитка, отримана в ТЦК та СП.

Також Кабінет Міністрів запровадив експериментальний проєкт автоматичної постановки на військовий облік. У його межах до системи без додаткових звернень вноситимуть дані:

юнаків, які досягли 17 років і не стали на облік — після досягнення 18 років їм автоматично присвоюватиметься статус призовника;

чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, — під час оформлення або обміну паспорта через Державну міграційну службу, без необхідності відвідувати ТЦК та проходити ВЛК.

Очікується, що такий підхід зменшить навантаження на центри комплектування та дозволить уникнути черг і додаткових довідок.

З початку 2026 року планується також впровадження сповіщень про повістки в застосунку Резерв+. Користувачі зможуть добровільно активувати повідомлення про направлення повісток, перебіг адміністративних справ і наявність штрафів за порушення правил військового обліку.

Таким чином, мобілізація в січні 2026 року залишатиметься масштабною, але дедалі більше орієнтованою на цифрові інструменти та централізований облік.

Поки Україна продовжує протистояти повномасштабній агресії, у системі Міністерства внутрішніх справ відбуваються внутрішні кадрові процеси, що викликають занепокоєння та серйозні запитання щодо прозорості та етичності рішень. У центрі уваги опинився колишній керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, ім’я якого в бізнес-колах давно асоціюється з тиском на підприємців і сумнівними фінансовими схемами. За наявними даними, Ткачук знайшов спосіб повернутися у владну вертикаль, формально долучившись до бойового підрозділу.

Йдеться про штурмовий полк «Сафарі» у складі бригади «Лють», де він був зарахований відповідно до наказу від 10 вересня 2025 року. Така формальна інтеграція, як вказують джерела, могла слугувати прикриттям для збереження впливу на оперативні та кадрові процеси у системі МВС, а також для забезпечення особистих інтересів у сфері економічного контролю.

Втім, за даними джерел, це призначення має виключно номінальний характер. Посада не передбачає реальної участі у бойових діях, а сама «служба» використовується як формальний етап для подальшого кадрового зростання. Кінцева мета — призначення Ткачука заступником керівника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції з перспективою повного контролю над цим підрозділом.

Офіційно керівництво департаменту заявляє, що йдеться про проходження професійної підготовки. Проте на практиці відсутня інформація про реальні службові обов’язки, контроль виконання завдань чи фактичну присутність Ткачука в підрозділі. У середовищі правоохоронців це називають класичною схемою фіктивної служби, яка використовується для «очищення» репутації та уникнення відповідальності за попередні дії.

За словами джерел, просування ексчиновника відбувається за прямого сприяння міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Саме він нібито забезпечує кадрові рішення в обхід відкритих конкурсів і встановлених процедур. Такий підхід суперечить вимогам закону про Національну поліцію та внутрішнім наказам МВС.

Експерти звертають увагу, що Департамент стратегічних розслідувань виконує ключові функції в умовах воєнного стану. Призначення на керівні посади осіб із сумнівною репутацією несе ризики не лише для довіри до правоохоронної системи, а й для інституційної стійкості держави.

Формально ситуація виглядає законною — є накази та записи про проходження служби. Фактично ж, за оцінками джерел, ідеться про використання війни та бойових підрозділів як інструменту для збереження впливу, контролю над фінансовими потоками та легалізації токсичних кадрів у системі МВС.

У Києві триває досудове розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до загибелі жінки та травмування двох дітей. Справу веде Державне бюро розслідувань, про що повідомила його пресслужба. Інцидент стався наприкінці грудня і викликав широкий суспільний резонанс через тяжкі наслідки та участь у ньому військовослужбовця.

За попередньою інформацією, 27 грудня жінка разом із двома малолітніми доньками та сестрою їхала до родичів на святкові дні. Автомобіль, у якому перебувала родина, рухався містом у звичайному режимі та зупинився на перехресті вулиць Академіка Заболотного та Івана Сірка на заборонний сигнал світлофора. Саме в цей момент у легковик з великою швидкістю врізався позашляховик.

Внаслідок зіткнення пасажирка, що перебувала на передньому сидінні, загинула на місці. Двох її малолітніх доньок госпіталізували, проте їхньому життю загрози немає, повідомили лікарі.

ДБР проводить слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини трагедії та встановити відповідальність учасників ДТП.

Питання вручення повісток під час мобілізації залишається одним з найбільш чутливих і обговорюваних у суспільстві. Останні офіційні роз’яснення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вказують на те, що перелік осіб, уповноважених здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, є значно ширшим, ніж багато хто міг би припустити. Згідно з новими роз'ясненнями, повістки під час мобілізації можуть вручати не лише співробітники ТЦК, як це було прийнято вважати раніше.

Відповідна інформація була оприлюднена на офіційних ресурсах центрів комплектування, що підтверджує чинну практику, коли, окрім військових, повноваження вручати повістки можуть мати й інші категорії осіб. Йдеться про представників органів місцевого самоврядування, а також інших державних структур, які залучаються до процесу оповіщення військовозобов'язаних у межах своїх повноважень. Це означає, що громадяни можуть отримати повістки не лише від військових, але й від представників інших органів влади.

Згідно з роз’ясненнями, право вручати повістки мають співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, представники структурних підрозділів районних і міських державних адміністрацій, а також військових адміністрацій. До цього переліку входять посадові особи виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, а також районних рад у містах у разі їх створення. Крім того, повістки можуть вручати уповноважені представники підприємств, установ і організацій. Окремо зазначено, що співробітники відповідних підрозділів розвідувальних органів та СБУ мають право здійснювати оповіщення виключно щодо резервістів і військовозобов’язаних, які перебувають у них на військовому обліку.

Юристи наголошують, що ключова функція всіх цих осіб полягає саме в оповіщенні громадян. Вони не наділені повноваженнями перевіряти документи, затримувати осіб або примусово доставляти їх до ТЦК.

Як пояснюють правники, представники органів місцевого самоврядування, житлово-експлуатаційних організацій або підприємств діють виключно в межах отриманого офіційного доручення. Їхнє завдання обмежується врученням повістки як формою повідомлення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до ТЦК.

Процедура виглядає так: територіальний центр комплектування направляє офіційне доручення з вимогою забезпечити оповіщення або явку конкретної особи. Після цього відповідальна особа зобов’язана здійснити спробу вручення повістки за місцем проживання чи роботи.

У разі відмови громадянина прийняти документ або якщо особу не виявили за вказаною адресою, складається відповідний акт. У ньому фіксуються обставини відмови чи відсутності, після чого цей документ передається до ТЦК як підтвердження виконання процедури оповіщення.