В Україні готують масштабний перегляд системи бронювання військовозобов’язаних, який може суттєво змінити відносини між державою, роботодавцями та армією. Кабінет Міністрів пропонує запровадити новий «суспільний договір», за яким підприємства зможуть зберігати право на бронювання працівників, але водночас братимуть на себе зобов’язання щодо регулярного поповнення Збройних сил України. Уряд розраховує, що такий механізм дозволить скоротити кількість зловживань, зберегти працездатність критично важливих галузей та створити умови для ротації військовослужбовців, які перебувають на фронті вже кілька років.
Про це 26 жовтня заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час Київського міжнародного економічного форуму, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
За словами очільника уряду, чинна система бронювання поступово перетворилася на механізм, яким користуються не лише підприємства, що справді забезпечують обороноздатність та життєдіяльність держави, а й компанії, які отримують статус критично важливих завдяки формальному виконанню економічних критеріїв.
Проблема полягає в тому, що висока заробітна плата працівників, своєчасна сплата податків та відсутність заборгованостей перед бюджетом не завжди означають, що діяльність підприємства є незамінною для країни під час війни.
Тому уряд має намір чіткіше розмежувати економічні показники компаній та їхню реальну критичність для держави.
Корецький наголосив, що пріоритетними залишатимуться галузі, без яких неможливе функціонування держави та забезпечення оборони. Передусім це енергетика, оборонно-промисловий комплекс, зв’язок, житлово-комунальне господарство, логістика, продовольче забезпечення та фармацевтична сфера.
За словами прем’єра, працівникам підприємств енергетичного та оборонного секторів не варто очікувати масового скасування бронювання. Він прогнозує, що понад 90–95% відповідних працівників зможуть зберегти захист від мобілізації.
Водночас безумовне право на бронювання всього персоналу уряд планує переглянути. Для підприємств, яким необхідно зберегти більшу частку заброньованих співробітників, передбачають можливість окремого погодження через спеціальний Координаційний центр.
Окрему увагу прем’єр приділив випадкам, коли підприємства формально працюють у критичних галузях, але фактично використовують відповідний статус для масового бронювання військовозобов’язаних.
Як приклад він навів компанії, які можуть декларувати виробництво оборонної продукції, хоча реальні обсяги їхньої діяльності не відповідають кількості працівників, які отримали відстрочку.
«Роблять три дрони, а заброньовані сотні людей», — описав такі випадки Корецький, уточнивши, що навмисно спрощує та перебільшує приклад для пояснення проблеми.
За його словами, подібні ситуації спостерігаються не лише в оборонній промисловості, а й серед підрядних організацій та підприємств інших галузей.
Щомісяця кількість нових бронювань збільшується на десятки тисяч. У виступі прем’єр навів орієнтовний показник близько 50 тисяч нових бронювань на місяць, наголосивши, що частина з них викликає питання щодо обґрунтованості.
Уряд вважає, що без перегляду критеріїв така тенденція лише посилюватиметься, а бронювання дедалі частіше використовуватимуть як інструмент уникнення мобілізації.
При цьому Корецький визнав, що запропоновані зміни самі по собі не вирішать усіх проблем комплектування Збройних сил.
Вони мають стати лише першим кроком до формування ширшої моделі взаємодії держави, роботодавців та військовозобов’язаних.
Головна ідея нового «суспільного договору» полягає в тому, щоб підприємства отримали можливість передбачувано планувати свою роботу та кадрові потреби, водночас беручи участь у забезпеченні армії людськими ресурсами.
Зокрема, Кабмін розглядає механізм, за яким компанія зможе забронювати навіть 100% працівників, якщо регулярно та добровільно залучатиме певну частину персоналу до військової служби.
За задумом уряду, роботодавці повинні будуть брати на себе визначені мобілізаційні зобов’язання, а громадяни — заздалегідь розуміти умови проходження служби.
При цьому прем’єр наголосив на необхідності встановлення зрозумілих термінів військової служби та гарантій для людей, які добровільно долучатимуться до армії.
Зокрема, обговорюється збереження за ними робочого місця та заробітної плати. Проте конкретного механізму таких гарантій, джерел фінансування та порядку їх реалізації поки не представлено.
Корецький вважає, що за умови успішного запровадження такої системи держава зможе перейти до більш прогнозованого поповнення війська та зменшити залежність від примусових мобілізаційних заходів.
Водночас прем’єр визнав, що запропонована модель є певною мірою ідеалістичною та потребує широких консультацій із бізнесом.
Окремою причиною перегляду системи бронювання стала проблема ротації українських військовослужбовців.
За словами очільника уряду, значна кількість захисників перебуває на фронті вже четвертий або п’ятий рік, нерідко маючи поранення та не розуміючи, коли отримає можливість повернутися до цивільного життя.
Корецький наголосив, що держава повинна шукати механізми, які дозволять забезпечити армію новими військовослужбовцями без руйнування економіки.
На його думку, нинішня ситуація, коли одні громадяни роками воюють, а інші намагаються отримати бронювання, потребує системного перегляду.
Саме тому новий підхід має враховувати не лише економічні інтереси роботодавців, а й потреби військових у відпочинку, ротації та прогнозованих термінах служби.
Водночас запровадження нового механізму бронювання саме по собі не означатиме автоматичної демобілізації військовослужбовців. Для цього необхідні окремі правові та організаційні рішення.
Прем’єр також попередив, що Україна повинна враховувати можливе збільшення мобілізаційних ресурсів Росії.
За його словами, Москва потенційно може залучити додатково від 300 до 500 тисяч людей. Цей сценарій він навів як ризик, до якого потрібно готуватися, а не як підтверджене рішення російського керівництва.
Корецький зазначив, що без завчасної підготовки Україна може знову опинитися перед необхідністю ухвалювати термінові та непопулярні рішення.
Тому уряд хоче досягти домовленостей із бізнесом ще до можливого загострення ситуації.
Міністерство оборони та Міністерство економіки повинні спільно з представниками великого бізнесу й галузевих асоціацій напрацювати механізм нового «суспільного договору» до 1 грудня 2026 року.
Передбачається, що відповідні консультації допоможуть визначити, які мобілізаційні зобов’язання можуть брати на себе підприємства, як саме вони виконуватимуться та за яких умов роботодавці зможуть зберігати повне бронювання персоналу.
Наразі остаточні правила цього механізму не затверджені.
Нагадаємо, що дискусія навколо перегляду бронювання триває вже кілька тижнів. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про можливе скорочення квот для критично важливих підприємств.
Тоді обговорювали зменшення максимальної частки заброньованих працівників оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%. Для окремих комунальних підприємств також пропонували суттєві обмеження.
Ці ініціативи викликали критику представників бізнесу та експертного середовища, які попереджали про можливе порушення роботи стратегічних підприємств.
Згодом уряд почав розглядати пом’якшений варіант із максимальною часткою бронювання на рівні 95% для окремих критичних галузей.
Про суперечки навколо нових квот та вимоги переглянути відповідні рішення «Ненька інфо» також писала раніше.
Крім того, питання недобросовісного використання статусу критично важливого підприємства вже ставало предметом кримінальних розслідувань.
Зокрема, «Ненька інфо» повідомляла про розслідування ДБР щодо виробника безпілотників, посадових осіб якого підозрювали в організації схеми фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних для отримання бронювання.
Водночас окремі випадки можливих зловживань не свідчать про незаконність усіх бронювань, які оформлюють українські підприємства.
На тлі війни збереження кваліфікованих працівників залишається критично важливим для оборонних виробництв, енергетики, транспорту та інших сфер, без яких неможливо забезпечувати потреби армії й населення.
Саме тому уряд намагається поєднати два завдання: не допустити зупинки стратегічних підприємств і водночас створити більш справедливий та прогнозований механізм комплектування війська.
Станом на 26 жовтня новий «суспільний договір» перебуває на стадії розроблення. Конкретні умови для підприємств, порядок виконання мобілізаційних зобов’язань та механізм збереження повного бронювання мають визначити після переговорів із бізнесом.
Отже, йдеться не про негайне скасування чинних відстрочок і не про вже затверджений обов’язок компаній відправляти певну кількість працівників до армії, а про запропоновану урядом модель, яку планують підготувати до 1 грудня.
