Попри реформування Бюро економічної безпеки України (БЕБ) менш ніж рік тому, значних зрушень у боротьбі з тіньовою економікою не відбулося. Про це заявив Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, під час Business Wisdom Summit 2026, який відбувся в Києві. Цей захід став важливим майданчиком для обговорення економічних трансформацій та розвитку легального бізнесу.
Гетманцев звернув увагу на те, що, незважаючи на зміни в керівництві та нову структуру БЕБ, залишаються серйозні системні проблеми. Він підкреслив, що значна частина української економіки все ще перебуває в тіні, а державні органи не забезпечують рівні конкурентні умови для всіх учасників ринку. Зокрема, він вказав на труднощі, з якими стикаються чесні бізнеси, змагаючись із підприємствами, які уникають сплати податків, використовують «тіньові» зарплати або працюють без належного контролю.
"Чесний бізнес опиняється у невигідному становищі, оскільки поруч діють компанії, які діють за іншими правилами, а держава не реагує на це адекватно," — зазначив він. Ця ситуація має системний характер і негативно впливає на економіку, підриваючи довіру до державних інститутів, зменшуючи доходи від податків і створюючи нерівність на ринку.
Депутат також наголосив на невдачах у боротьбі з нелегальними ринками, зокрема в тютюновій сфері, де частка нелегального обігу не лише не зменшилася, а в деякі періоди навіть зросла. За його словами, це свідчить про низьку ефективність БЕБ у виконанні своїх основних функцій, таких як виявлення нелегального виробництва та боротьба з контрабандою.
Гетманцев підкреслив, що тіньова економіка не може вважатися звичайною проблемою — це злочин, який потребує системного вирішення.
На Business Wisdom Summit, який зібрав понад 500 учасників, включаючи представників бізнесу та міжнародних організацій, основною темою стала детінізація економіки та створення прозорих умов для ведення бізнесу.
Протягом року БЕБ зустрічався з кадровими скандалами. У 2025 році конкурс на посаду директора виграв детектив Національного антикорупційного бюро України Олександр Цивінський, якого підтримали міжнародні спостерігачі. Проте Кабінет Міністрів спочатку відмовився його призначити через зауваження від Служби безпеки України, що викликало занепокоєння серед бізнесу і міжнародних партнерів. Лише після додаткових перевірок уряд погодився на його призначення, але цей процес підірвав довіру до реформ.
Економісти зауважують, що БЕБ був створений як основний орган для протидії економічним злочинам, замінивши податкову міліцію. Однак, як свідчать відгуки політиків і бізнесменів, реформа наразі не принесла очікуваних результатів. Основними проблемами залишаються низька ефективність розслідувань, брак системної боротьби з нелегальними ринками та слабка координація з іншими державними структурами.
В умовах війни питання детінізації економіки стає особливо актуальним, оскільки держава потребує стабільних податкових надходжень, а бізнес — чітких і справедливих правил. Ефективність БЕБ впливає не тільки на економічну ситуацію, але й на здатність України фінансувати оборону та відновлення.
Таким чином, критика Гетманцева відображає ширшу проблему: незважаючи на реформи, система боротьби з економічними злочинами в Україні ще не функціонує на належному рівні. Питання про те, чи зможе БЕБ виконати свою ключову роль у детінізації економіки, залишається відкритим.