Папа Римський Лев XIV має потенціал стати посередником у складних переговорах між Україною та Польщею, зокрема в контексті їх історичних розбіжностей. На думку Віктора Шлінчака, голови правління Інституту світової політики, саме моральний авторитет понтифіка може сприяти відновленню довіри між двома державами, які намагаються вирішити нинішнє загострення відносин. Ці коментарі з'явилися на фоні активних дипломатичних зусиль обох країн, спрямованих на зменшення напруженості, що виникла через питання історичної пам'яті.
Під час ефіру програми «Український фокус. Ранок» Шлінчак зазначив, що наразі не бачить альтернативи Папі Римському як модератору чутливих переговорів. Він підкреслив, що спадщина святого Івана Павла ІІ, який закликав до взаємного прощення українців і поляків, може стати основою для нових підходів у відносинах між країнами. Експерт нагадав, що Іван Павло ІІ сформулював принцип, який став наріжним каменем польсько-українського примирення: «Пробачаємо і просимо пробачення». Шлінчак підкреслив, що повернення до цієї ідеї є вкрай важливим.
Він також прокоментував пропозицію колишнього президента Польщі Олександра Квасневського очолити групу з історичної пам'яті між Україною та Польщею. Шлінчак вважає цю кандидатуру логічною, адже Квасневський був активним учасником процесу примирення у 2000-х роках. Експерт згадав про спільну декларацію президентів Кучми і Квасневського, прийняту в 2003 році, і підкреслив складнощі, які виникли під час її підготовки.
Однак він також звернув увагу на важливість оцінки політичного авторитету Квасневського у сучасній Польщі. За його словами, з українського боку ця кандидатура не викликає заперечень, але необхідно враховувати, чи має Квасневський підтримку серед польських політиків.
Ці коментарі були висловлені на тлі загострення двосторонніх відносин, яке сталося після рішень і заяв обох країн щодо історичних питань. У червні президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через рішення України присвоїти одній з військових частин найменування «Героїв УПА», що викликало бурхливу політичну дискусію.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав до збереження стратегічного партнерства між Україною і Польщею, підкресливши, що конфлікт вигідний лише Москві. Переговори міністрів закордонних справ України та Польщі, які відбулися 3 липня, призвели до створення «антикризового пакету», що передбачає відновлення політичного діалогу та залучення церков до процесу примирення.
Важливим кроком до зниження напруженості стало особисте спілкування президентів України та Польщі на саміті НАТО в Анкарі. Попри нерозв’язані історичні питання, обидва президенти погодилися, що спільна загроза з боку Росії вимагає продовження діалогу.
Аналітики вважають, що ця напруга є серйозним випробуванням для українсько-польських відносин. Польща залишається одним з ключових союзників України в різних сферах, у тому числі військовій та гуманітарній. Тому пошук морального авторитету, який міг би сприяти конструктивному діалогу між Києвом і Варшавою, стає все більш актуальним. Шлінчак вважає, що Папа Лев XIV, як глава Католицької церкви, має шанс стати тією фігурою, яка допоможе двом країнам налагодити відносини без взаємних ультиматумів і політичної ескалації.