Uanews.life

Позначка: антикорупційне розслідування

  • Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику керівника Офісу президента України Ростиславу Шурмі та його брату Олегу Шурмі. Йдеться про справу щодо ймовірних зловживань у сфері виплат за «зеленим тарифом».

    Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) 21 квітня.

    За даними САП, після затримання підозрюваних і їх доставки до органу досудового розслідування слідчий суддя має вирішити питання застосування запобіжного заходу в межах ухвали суду. Водночас один із фігурантів, Ростислав Шурма, наразі перебуває за кордоном — у Німеччині. Він заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, однак не на території України.

    Шурма та його брат є підозрюваними за статтями про привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).

    За версією слідства, вони можуть бути причетні до схеми розкрадання коштів у сфері «зеленого тарифу» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Розслідування у цій справі проводить Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП. За оцінками правоохоронців, сума збитків становить близько 141,3 млн грн.

    Слідство також вважає, що частина коштів могла бути легалізована через мережу пов’язаних компаній у сфері енергетики.

    Ростислав Шурма є колишнім заступником керівника Офісу президента, ексдепутатом Донецької облради та колишнім керівником промислових підприємств. У 2021–2024 роках він обіймав посаду в ОП, відповідаючи за економічний блок, а згодом був звільнений.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб, механізми руху коштів і роль кожного з фігурантів у можливій схемі.

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • У НАБУ заявили про можливий витік інформації у справі Міндича

    У НАБУ заявили про можливий витік інформації у справі Міндича

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос заявив, що фігурантам справи Міндича могла передаватися інформація про їхнє можливе спостереження з боку інших правоохоронних органів. За його словами, НАБУ намагається встановити джерело витоку даних щодо переміщення службових автомобілів бюро та з’ясувати, як ця інформація потрапила до окремих осіб.

    Кривонос наголосив, що, за даними слідства, фігуранти заздалегідь знали про проведення щодо них оперативних заходів. Він припустив, що інформація могла бути передана співробітниками одного з правоохоронних органів, і підкреслив необхідність встановлення конкретних осіб та мотивів таких дій.

    Окремо директор НАБУ повідомив про труднощі з отриманням даних із системи «Безпечне місто». За його словами, щодо частини автомобілів бюро не отримало логів доступу, що може свідчити про можливе втручання в систему або використання прав адміністратора для видалення записів. У НАБУ зазначили, що мають дані про перегляд певних транспортних засобів у внутрішніх матеріалах справи, однак офіційна відповідь свідчить про відсутність таких переглядів у системі.

    Раніше в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомляли, що учасники справи Міндича могли обговорювати питання неправомірних платежів у правоохоронних органах. Державне бюро розслідувань підтверджувало контакти з фігурантами до оголошення підозр.

    Також у НАБУ заявили про виявлення можливого технічного засобу для прослуховування в помешканні співробітниці бюро, яка займалася розслідуванням цієї справи. Керівництво підрозділу детективів повідомило, що обставинам буде надано юридичну оцінку. Глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури припустив, що обладнання могло належати одному з правоохоронних органів і було встановлене без належного дозволу.

    Представників Служби безпеки України запрошували на відповідне засідання парламентського комітету, однак вони не були присутні. Розслідування триває, а правоохоронні органи заявляють про намір встановити всі обставини можливих витоків інформації та технічного втручання.

  • Колишній посадовець Міноборони вимагав понад мільйон доларів за тендер на будівництво

    Колишній посадовець Міноборони вимагав понад мільйон доларів за тендер на будівництво

    Детективи НАБУ та прокурори САП викрили колишнього тимчасово виконуючого обов’язки начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерства оборони України у вимаганні неправомірної вигоди за сприяння київському забудовнику. Йдеться про другу підозру, висунуту цьому посадовцю антикорупційними органами.

    За даними слідства, у червні 2024 року підозрюваний запропонував представнику будівельної компанії організувати та забезпечити перемогу в конкурсі на зведення житлового комплексу для військовослужбовців і членів їхніх родин в одному з районів столиці.

    Свої «послуги» посадовець оцінив у 1,1 мільйона доларів. Згодом сума, за версією слідства, була зменшена до 690 тисяч доларів. Для початку проведення конкурсної процедури він вимагав надати перший транш у розмірі 100 тисяч доларів.

    Правоохоронці вважають, що мова йде про спробу використати службове становище для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі під час реалізації проєкту будівництва житла для військових.

    У серпні 2025 року НАБУ та САП уже повідомляли цьому ж посадовцю про підозру за схожими обставинами — тоді йшлося про вимагання коштів у іншого забудовника. Таким чином, нинішня справа стала другою у серії кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю ексчиновника.

    Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Слідчі дії тривають. Процесуальні рішення щодо запобіжного заходу та подальшого розгляду справи ухвалюватиме суд.

    Антикорупційні органи наголошують, що розслідування у сфері використання бюджетних коштів, зокрема під час реалізації програм забезпечення військових житлом, залишається одним із пріоритетів.

  • Антикорупційна прокуратура передала захисту справу Логвинського

    Антикорупційна прокуратура передала захисту справу Логвинського

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі так званої «мандаринової афери», фігурантом якої є колишній народний депутат Георгій Логвинський. Йдеться про заволодіння та легалізацію понад 54 мільйонів гривень державних коштів. Матеріали кримінального провадження вже відкрито стороні захисту.

    За даними слідства, у 2013–2016 роках Логвинський організував схему незаконного отримання коштів з держбюджету шляхом введення в оману Європейського суду з прав людини. Йдеться про спір між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго», у якому компанія звернулася до ЄСПЛ із вимогою компенсації на суму понад 54 мільйони гривень.

    Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

    Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

    Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

    Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.

  • ВАКС зобов’язав НАБУ розслідувати конкурс АРМА щодо “Моршинської”

    ВАКС зобов’язав НАБУ розслідувати конкурс АРМА щодо “Моршинської”

    Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ розпочати кримінальне провадження через можливі зловживання посадовців Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у зв’язку з оголошеним конкурсом на управління активами IDS Ukraine, до яких належать відомі українські бренди “Моршинська” та “Миргородська”.

    Адвокат компанії New World Value Fund Limited подав до НАБУ заяву про можливе вчинення службовими особами АРМА кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 14 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу. У заяві адвокат наголошував, що дії АРМА під час оголошення відкритих торгів можуть містити ознаки злочину. Водночас, станом на початок розгляду НАБУ не внесло відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), мотивуючи відсутністю підстав.

    Суддя ВАКС під час розгляду скарги визнав, що у поданій заяві містяться достатні дані для перевірки органом досудового розслідування. Відтак, НАБУ зобов’язали почати розслідування щодо можливих зловживань службових осіб АРМА.

    Згідно із заявою, 28 листопада 2025 року АРМА оголосила конкурс на управління корпоративними правами компаній IDS Ukraine у системі Prozorro. До активів входять:

    • 100% статутного капіталу ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”;

    • акції ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи” та ПрАТ “Миргородський завод мінеральних вод”;

    • частки в інших компаніях групи, таких як ТОВ “ІДС Аква сервіс”, ПП “ІВА”, ДП “Нова.ком” та ТОВ “Потужність”.

    Загальна вартість активів сягає десятків мільйонів гривень. Заявник підкреслює, що проведення закупівлі могло містити ознаки кримінального правопорушення та впливати на законність конкурсу.

    Окрім цього, Антимонопольний комітет України прийняв до розгляду три скарги щодо конкурсу АРМА стосовно управління активами IDS Ukraine. Уряд виставив на публічні торги активи виробника популярних брендів мінеральної води.

    Таким чином, справа перебуває на контролі ВАКС та НАБУ, а розслідування має визначити законність дій посадовців АРМА та можливі порушення кримінального законодавства.

  • Ексчиновника Міноборони судитимуть за хабар у 1,3 млн доларів за тендер на житло для військових

    Ексчиновника Міноборони судитимуть за хабар у 1,3 млн доларів за тендер на житло для військових

    НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі про отримання хабаря в розмірі 1,3 млн доларів за сприяння у перемозі в тендері на будівництво житла для військовослужбовців.

    За матеріалами слідства, колишній керівник одного з управлінь Міністерства оборони України пообіцяв конкретному забудовнику забезпечити перемогу в конкурсі на зведення житлового комплексу для військових у Святошинському районі Києва.

    Щоб мінімізувати особисті контакти з представниками бізнесу, посадовець залучив двох посередників — службовців Міноборони та Збройних сил України. Саме через них планувалося отримання неправомірної вигоди.

    Загальну суму «винагороди» оцінили у 1,3 млн доларів. За домовленістю кошти мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:
    перший — 100 тисяч доларів до початку конкурсу,
    другий — 400 тисяч після укладення договору,
    третій — 800 тисяч доларів після завершення першої черги будівництва.

    Після оголошення конкурсу забудовник звернувся з проханням зменшити загальну суму до 1 млн доларів, на що посадовець погодився.

    У червні, одразу після передавання першого траншу в 100 тисяч доларів, правоохоронці затримали посередників під час отримання коштів. Попри спроби основного фігуранта дистанціюватися від прямої передачі хабаря, детективи зібрали достатню доказову базу, що дозволило оголосити йому підозру в серпні.

    Наразі один із посередників уже перебуває на лаві підсудних. Інший учасник схеми разом із колишнім чиновником Міноборони утримуються під вартою. Сторона захисту та обвинувачення отримали доступ до матеріалів кримінального провадження.

  • Українська компанія Fire Point запросила Майка Помпео у раду

    Українська компанія Fire Point запросила Майка Помпео у раду

    Як повідомляє Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, призначення Майка Помпео до наглядової ради Fire Point – це вже не перший приклад того, як окремі бізнесово-політичні персонажі намагаються перетворити американські імена на “дах” для своїх приватних ігор.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Пам’ятаєте, був такий міністр часів Януковича Злочевський? А його Burisma призначила сина Байдена в наглядову раду не тому, що той був фахівцем з газового сектору. А тому, що хотів через долученість до американців знайти собі імунітет, виправдання та політичну “страховку” – і для хороших рішень, і для дуже сумнівних.

    “Минуло десять років – знову той самий “рецепт”. Тільки тепер ставка робиться не на демократів, а на республіканців. Хоча Майк Помпео і не входить до близького кола Трампа, але хто зважає на такі дрібниці? Головне – мати американське прізвище у раді” – зазначив на своїй сторінці у Фейсбук Віктор Шлінчак.

    Нагадаємо, колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point, яку пов’язують із фігурантом антикорупційного розслідування НАБУ Тимуром Міндічем.

    Нагадаємо, технічна директорка Fire Point Ольга Терех підкреслила, що прихід Помпео є “великою честю” та сигналом для міжнародних партнерів щодо зростання авторитету українського виробника. За словами Терех, залучення політичних лідерів світового масштабу, на думку керівництва, дозволить посилити експертизу та репутаційну складову у перемовинах.

    Втім, одночасно Fire Point перебуває в центрі кримінального провадження щодо можливого завищення цін на комплектуючі та кількість дронів у контрактах із Міністерством оборони України. Слідчі перевіряють, чи відповідали фактичні поставки умовам, прописаним у договорах.

  • Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Стало відомо про можливе створення організованої групи, яка фактично перебрала контроль над управлінням ТОВ «Газорозподільчі мережі України». За даними джерел, до цієї групи входять підсанкційний олігарх Дмитро Фірташ, колишній віцепрем’єр-міністр та ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов, а також член правління ТОВ «Газорозподільчі мережі України» Олег Калина. Для реалізації схеми, за наявною інформацією, залучалися підконтрольні фізичні особи.

    За твердженням джерел, метою цієї групи був повний контроль над підприємством, вплив на кадрові рішення та ключові структурні підрозділи, зокрема юридичний департамент і департамент безпеки. Окремо зазначається прагнення створити умови для систематичного привласнення коштів через механізми закупівель і тендерів.

    Ключову роль у реалізації ймовірної схеми, за інформацією співрозмовників, відігравав Олег Калина. Саме він, за домовленістю з Олексієм Чернишовим, нібито отримав фактичний контроль над фінансовими потоками, договорами, кадровими призначеннями та управлінськими повноваженнями в компанії.

    Джерела також повідомляють, що через підконтрольні юридичні особи учасники групи могли виводити бюджетні кошти, ухилятися від сплати податків і легалізовувати доходи. Замість прозорого управління підприємством, за цими даними, йшлося про встановлення монопольного контролю над ресурсами та реалізацію схем із привласнення фінансів.

    11 грудня 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалою № 991/12733/25 зобов’язав уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    Окремо джерела повідомляють про іншу масштабну корупційну схему — вже в АТ «НАЕК «Енергоатом». За їхньою інформацією, до неї були залучені посадовці компанії на чолі з колишнім міністром енергетики України, нині відстороненим міністром юстиції Германом Галущенком, чинним міністром енергетики Світланою Гринчук, т.в.о. голови правління Петром Ковтонюком, віцепрезидентом Якобом Хартмутом, а також керівниками ключових філій — Ігорем Половичем, Михайлом Божком, Володимиром Стояновим і колишнім генеральним директором Олександром Ковальчуком.

    За даними джерел, у межах цієї схеми використовувалися підконтрольні юридичні та фізичні особи для організації фіктивних постачань, завищення цін і укладення удаваних договорів на реконструкцію атомних електростанцій. Через попереднє узгодження підрядників, фіктивні тендери та подальшу легалізацію коштів, за цими твердженнями, систематично виводилися бюджетні гроші, що завдавало значної шкоди державі.

    Крім того, співрозмовники стверджують, що окремі посадові особи мали вплив на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, сприяючи ухиленню від мобілізації працівників підприємств, задіяних у реалізації ймовірних корупційних схем.

  • Заступник міністра економіки Циборт задекларував понад 19 млн грн заощаджень і шість об’єктів нерухомості

    Заступник міністра економіки Циборт задекларував понад 19 млн грн заощаджень і шість об’єктів нерухомості

    Заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку Олександр Циборт задекларував готівкові заощадження та активи на понад 19 млн грн. Декларація чиновника містить значну кількість нерухомості на Хмельниччині, сімейні бізнес-зв’язки, які тісно переплітаються з орендним та торговим сектором, а також витрати й активи, що викликають запитання антикорупційних експертів.

    Основна частина задекларованої нерухомості Циборта розташована у місті Нетішин. З 2013 по 2017 рік він набув у власність кілька земельних ділянок площею від 309 до 1 000 кв. м. Ціна двох із них — 117 грн та 1 311 грн — може свідчити про занижену вартість, що потребує додаткової перевірки. У 2015 році Циборт придбав житловий будинок площею 154,5 кв. м, вартість якого взагалі не зазначена. Чиновник також володіє часткою в квартирі, співвласниками якої є його родичка та бізнес-партнерка родини Наталія Тімершаєхова.

    Тімершаєхова є ключовою фігурою у спільних бізнесах родини Цибортів. Вона володіє фірмою “Надія” з Острога, що спеціалізується на оренді та експлуатації нерухомого майна. До листопада 2025 року директоркою підприємства була родичка посадовця, Циборт Наталія Сергіївна, а нині представником фірми значиться Сергій Циборт — імовірно, батько заступника міністра. Сам Циборт вказує місцем проживання місто Острог, однак не має там жодного задекларованого об’єкта.

    З 2024 року Циборт, його дружина та донька користуються квартирою у Києві, яка належить його матері. Паралельно родина орендує житло у Польщі з 2022 року, однак витрати на оренду в декларації відсутні — це також викликає додаткові питання щодо повноти поданих даних.

    Автомобіля у власності посадовець не має, проте з 2023 року користується Tesla Model Y 2021 року вартістю понад 1 млн грн. Машина належить Наталії Сізовій, яка володіє фірмою “Острог-Ресурс”, що знову ж таки пов’язує чиновника з місцевим бізнес-середовищем Острога.

    Фінансова частина декларації привертає найбільшу увагу. Циборт задекларував 350 тис. доларів і 50 тис. євро готівкою, а також додаткові кошти на банківських рахунках. Його дружина тримає у готівці ще 40 тис. доларів. Загалом сімейні заощадження перевищують 19 млн грн. Окремо чиновник володіє акціями Tesla Inc на 95 тис. грн та Shopify Inc на 58 тис. грн.

    За рік роботи у Мінекономіки Циборт отримав 508 тис. грн зарплати та 38 тис. грн доходу від підприємницької діяльності. Його попередній ФОП, зареєстрований в Острозі, спеціалізувався на комп’ютерному програмуванні. Дружина Валерія Циборт отримала близько 7 тис. грн соціальних виплат та 9 тис. грн доходу від підприємництва, ведучи онлайн-торгівлю через ФОП, зареєстрований у селищі Локачі на Волині.

    Антикорупційні експерти звертають увагу на розбіжності між офіційними доходами родини та обсягом задекларованих активів, а також на занижені ціни нерухомості, відсутність даних про оренду за кордоном та широкі бізнес-зв’язки родичів посадовця в Острозі та Нетішині. Ці обставини можуть потребувати додаткової правової оцінки.