Uanews.life

Позначка: АРМА

  • 15 мільйонів гривень колишнього очільника КМДА Володимира Макеєнка передали в управління АРМА

    15 мільйонів гривень колишнього очільника КМДА Володимира Макеєнка передали в управління АРМА

    Готівку на суму 15 млн грн, знайдену під час обшуків у колишнього голови Київської міської державної адміністрації Володимира Макеєнка, передано в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Макеєнко раніше був заступником голови фракції «Партії регіонів» та роками здійснював прихований бізнес за кордоном через офшори в Панамі, на Кіпрі, у Гонконзі та на Британських Віргінських островах.

    Лише за період 2011–2018 років він отримав понад 387 млн грн доходів, проте не сплатив податків на суму 71,4 млн грн. Під час обшуків у Макеєнка вилучили 340 тис. доларів США, 29,7 тис. євро, 2 тис. швейцарських франків та 87,4 тис. гривень.

    Це не перший випадок передачі активів Макеєнка до АРМА. У липні суд вже передав агентству понад 1,5 млрд грн активів, заарештованих у Люксембурзі, що свідчить про системну роботу правоохоронних органів із повернення коштів, отриманих незаконним шляхом.

    Розслідування проти Макеєнка триває, а передача готівки та заарештованих активів демонструє прагнення держави відновити справедливість та повернути кошти у бюджет. Слідство також вивчає діяльність його офшорних компаній і джерела походження доходів.

  • Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    У серпні 2025 року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень — більш ніж утричі вище за середню заробітну плату по країні (19,8 тис. грн), йдеться в оприлюднених даних Міністерства фінансів. За рік показник для працівників державного апарату підвищився на 8,6% (з 55,8 тис. грн у серпні 2024 року), проте темпи росту виявилися нижчими за рівень інфляції за цей період (13,2%), що знижує реальну купівельну спроможність.

    У центральних органах виконавчої влади, де в серпні отримували зарплату 22 904 особи, найвищі середні виплати зафіксовано в Антимонопольному комітеті (97,5 тис. грн), Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) — 97,1 тис. грн, НКРЕКП — 94,3 тис. грн та Державній митній службі — 90,1 тис. грн. Високі середні зарплати також були у Фонді держмайна (89,9 тис. грн), Апараті Верховної Ради (85,3 тис. грн) та Секретаріаті Кабміну (81,7 тис. грн).

    Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

    Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

  • Ощадбанк звинуватив колишнього власника Gulliver у спрямуванні коштів не на погашення боргу

    Ощадбанк звинуватив колишнього власника Gulliver у спрямуванні коштів не на погашення боргу

    Консорціум держбанків — «Ощадбанк» і «Укрексімбанк» — звернув стягнення на торговельно-офісний комплекс Gulliver: актив орієнтовною вартістю близько $130 млн уже опинився на балансі кредиторів, тоді як близько $370 млн заборгованості залишаються предметом тривалих судових процесів в Україні та за кордоном. За даними учасників ринку, банки поки не погодили спільної стратегії щодо подальшої долі комплексу.

    Між держкредиторами існують принципові розбіжності: «Ощад» наполягає на стабілізації управління, відновленні операційної діяльності і перезаключенні договорів з орендаторами як шляху до повернення вартості активу, тоді як «Укрексім» вважає об’єкт непрофільним і відстоює продаж. Такі різні підходи ускладнюють оперативне ухвалення рішень і можуть подовжити період врегулювання.

    У «Ощадбанку» аргументують свій крок тим, що колишній власник — компанія «Три О» — нібито спрямовував кошти не на погашення кредиту, а на відновлення іншого заставного майна, зруйнованого під час ракетних ударів. Цю версію у «Укрексімі» офіційно не підтверджували, посилаючись на різні оцінки економічної доцільності утримання комплексу.

    Паралельно Gulliver опинявся в полі зору АРМА: агентство призначило тимчасового управителя через аукціон, після чого в медіа з’являлися повідомлення про можливі зв’язки нового управителя з фактичним власником активу та скарги на процедуру торгів. Представники контролюючих органів поки не оприлюднили остаточних висновків щодо законності тих процедур.

    Бюро економічної безпеки повідомляло про кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків у період 2019–2021 років у зв’язку з діяльністю компанії-колишнього власника — вказана сума податкових претензій становить близько 146 млн грн; справа перебуває на розгляді в суді. Журналістські розслідування також звертали увагу на окремі репутаційні ризики, пов’язані з поведінкою кінцевих власників, які потребують додаткової перевірки в офіційних інстанціях.

  • Одеський припортовий завод на п’ятому колі приватизації: чи отримає актив Kernel

    Одеський припортовий завод на п’ятому колі приватизації: чи отримає актив Kernel

    Фонд державного майна оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод. Аукціон призначено на 25 листопада, стартова ціна державного пакета (99,5667% акцій) встановлена на рівні близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово блокувалися юридичними й політичними перешкодами, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично зупинене з 2021 року; останні роки завод виконував переважно роль портового хабу і забезпечував перевалку зерна, а також частково — потреби в кисні й азоті.

    Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничих потужностей, наповнення держбюджету і створення робочих місць. Розпорядження Кабміну, яке затверджувало умови конкурсу, передбачає збереження ключових видів діяльності підприємства і вкладення інвестицій упродовж п’яти років, а також погашення заборгованостей із зарплат і перед бюджетом у визначені терміни. Це — офіційні умови, які має виконати покупець після укладення угоди.

    У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

    У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

    Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

    Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.

  • АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на 4,8 млрд — штраф поки не сплачено, з’явилися звинувачення в тиску

    АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на 4,8 млрд — штраф поки не сплачено, з’явилися звинувачення в тиску

    Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення та оштрафував найбільших фармацевтичних дистриб’юторів «Оптіма-Фарм» і «БаДМ» на загальну суму 4,8 млрд гривень за картельну змову. У рішенні АМКУ зазначено, що компанії довгостроково координували ціни на окремі лікарські засоби, що могло призводити до штучного підвищення цін для споживачів.

    Офіційний штраф поки що не надійшов до державного бюджету. Представники «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» у публічних заявах посилаються на складну економічну ситуацію «під час війни» і заявляють про намір оскаржувати рішення або шукати інші правові механізми захисту. У компаніях також наголосили на готовності вести переговори з регулятором і владою в межах закону.

    Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

    На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

    Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

    Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

  • Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий український олігарх Геннадій Боголюбов через пов’язані компанії намагається відновити контроль над зерновим терміналом «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт активу та передачу його в управління АРМА у березні 2025 року за рішенням Шевченківського районного суду Києва, компанії, афілійовані з Боголюбовим, продовжують юридичні маніпуляції з метою повернення доступу до стратегічного логістичного об’єкта.

    Згідно з матеріалами слідства, структури, що контролювали термінал, здійснювали незаконні операції із заставним майном Нацбанку України та ухилялися від сплати податків у 2022–2024 роках, завдавши державі багатомільярдних збитків. Судові засідання щодо скасування арешту активу переносилися неодноразово, а 11 вересня 2025 року суд остаточно відхилив клопотання компанії.

    Історія «Боріважу» пов’язана з націоналізацією ПриватБанку у грудні 2016 року, коли регулятор зафіксував системні проблеми у капіталі та кредитному портфелі банку. Серед найбільших боржників державного банку були структури, афілійовані з ексвласниками – Коломойським і Боголюбовим, зокрема ТОВ «Боріваж», оформлене через офшорні компанії AMERTANA HOLDINGS LTD, OKTALENSA HOLDINGS LTD та ANSTREVIO INVESTMENTS LIMITED.

    У межах забезпечення боргових зобов’язань компанія передала ПриватБанку у заставу нерухомість та корпоративні права ТОВ «Агротермінал Логістик», що забезпечувало повернення близько 5 млрд грн. Натомість компанія розгорнула юридичну кампанію для повернення контролю над об’єктом, завдаючи державі мільйонних збитків.

    В Одеській області Бюро економічної безпеки відкрило провадження за №42024160000000005 за ч. 3 ст. 212 КК України, однак реальних результатів досі немає. Підприємство Боголюбова продовжує намагатися відібрати стратегічне майно, підриваючи економічну безпеку України.

  • Україна може втратити 15–18 мільярдів на продажі ТРЦ Gulliver

    Україна може втратити 15–18 мільярдів на продажі ТРЦ Gulliver

    Останні події навколо торгово-офісного комплексу Gulliver у столиці викликали широкий резонанс. Історія демонструє, як державні активи втрачаються не через об’єктивні економічні труднощі, а через непрозорі механізми з ознаками рейдерства.

    Комплекс опинився у власності державних «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» після багаторічних реструктуризацій боргу. Йшлося про суму близько $500 млн. Власники пропонували інший шлях – механізм фінансового лізингу, який дозволяв би поетапно повернути весь борг державі. Такий варіант гарантував 100% виплат, однак його несподівано відкинули.

    Замість цього державні банки в нічний час фактично «захопили» актив, а вже невдовзі заявили про намір його продати. Проте нинішня ринкова оцінка комплексу становить лише $130 млн. Це означає, що держава отримає у чотири рази менше від суми боргу й фактично втратить щонайменше $370 млн (15–18 млрд гривень).

    Скандал із Gulliver напряму перегукується з діяльністю АРМА – Агентства з розшуку та менеджменту активів. Орган, створений для прозорого управління арештованим майном, фактично перетворився на механізм перерозподілу прибуткових активів. Йдеться про фіктивні аукціони, передачу майна в управління “своїм” структурам і нехтування законними процедурами.

    ТРЦ Gulliver уже опинявся під контролем компаній, афілійованих із фактичним власником комплексу, бізнесменом Віктором Поліщуком. Це створює враження, що й нинішня “оборудка” може бути лише черговою спробою передати об’єкт у потрібні руки.

    Окремі факти вказують на масштабні зловживання в управлінні комплексом. У 2019–2021 роках керівництво Gulliver проводило закупівлі неіснуючих товарів і послуг, фактично ухиляючись від сплати податків. Держава втратила понад 146 млн гривень, були відкриті кримінальні провадження, але схеми продовжували діяти.

    У підсумку ситуація з Gulliver стала ще одним прикладом того, як прибуткові активи держави перетворюються на джерело втрат. Замість реального повернення боргів у бюджет, країна може втратити мільярди гривень, а контроль над стратегічним об’єктом отримає вузьке коло зацікавлених осіб.

  • Ольга Стефанішина стала послом України у США попри корупційні підозри в минулому

    Ольга Стефанішина стала послом України у США попри корупційні підозри в минулому

    Ольга Стефанішина призначена новим послом України у США — країні, яка залишається ключовим стратегічним партнером Києва. Проте за її політичною кар’єрою тягнеться низка корупційних скандалів, що створює серйозні репутаційні ризики як для самої дипломатки, так і для держави.

    Ще на початку 2010-х років журналістські розслідування фіксували участь Стефанішиної у сумнівних проєктах Мін’юсту. Зокрема, йшлося про аналітичні документи, створені під її кураторством у 2015 році: вартість кожної сторінки таких звітів доходила до 4,5 тисяч гривень.

    У 2019 році Стефанішині було оголошено підозру у корупційній діяльності. Однак справа роками залишалася без руху і лише у 2024 році дійшла до Вищого антикорупційного суду. Засідання так і не призвели до реальних рішень, а підозрювана продовжувала впливати на державні органи.

    Паралельно навколо її імені спливали скандали з рейдерством. Один із найбільш відомих випадків стосується захоплення громадської організації «НОН-СТОП», яке було узгоджене на рівні Мін’юсту. Попри звернення до правоохоронців та антирейдерської комісії, справа зависла.

    Ще більш серйозні підозри стосуються діяльності АРМА. У 2024 році там почала працювати схема, яка дозволяла афілійованим до Стефанішиної структурам отримувати арештоване майно через фіктивні конкурси. У центрі — консорціум «УК “КАМпарітет”», який вигравав тендери, пропонуючи символічні ціни, що фактично блокувало чесну конкуренцію.

    Призначення Стефанішиної послом у США відбувається на тлі міжнародної уваги до української боротьби з корупцією. Для Києва це може стати додатковим викликом: дипломатка має представляти країну у Вашингтоні, тоді як за її спиною накопичені корупційні досьє, що можуть стати предметом критики у ЗМІ та серед партнерів.

  • Новий керівник АРМА у Дніпрі задекларував активи на мільйони гривень

    Новий керівник АРМА у Дніпрі задекларував активи на мільйони гривень

    Новопризначений керівник Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА (Дніпро) Олександр Ведмідський задекларував значні статки, серед яких – інвестиції в державні облігації, нерухомість та готівка.

    За даними, оприлюдненими детективним бюро ABSOLUTION, у 2024 році Ведмідський придбав облігації внутрішньої державної позики на суму 936 тис. грн.

    Сім’я чиновника також володіє нерухомістю загальною вартістю понад 1,29 млн грн. Сам Ведмідський із 2019 року має квартиру у Дніпрі площею 57,4 м² та земельну ділянку у селі Бабайківка (5500 м²) за 32 тис. грн. Його дружина Олена Ведмідська декларує ділянки у селах Дослідне (66 м²) та Обухівка (1200 м²).

    У 2022 році Олена Ведмідська разом зі Світланою Красніковою стала власницею квартири у Дніпрі площею 57,7 м², а вже у червні 2023 року придбала нежитлове приміщення у тому ж місті площею 32,7 м² за 1,27 млн грн.

    У декларації також вказано автомобіль Subaru Forester 2021 року випуску, який посадовець оцінив у 332,6 тис. грн.

    Щодо доходів, то у 2024 році Ведмідський отримав 226,5 тис. грн пенсії, 29 тис. грн зарплати від АРМА та 37 тис. грн від ТОВ “Кревус”. Дружина задекларувала пенсію у розмірі 121,7 тис. грн.

    Крім того, родина тримає готівкою 30 тис. доларів та 351 тис. грн.

    Цікаво, що нещодавно інший високопосадовець – співробітник МВС Роман Баціц – опинився у центрі скандалу після того, як у його декларації виявили квартири дружини у Броварах, вартість яких була занижена щонайменше у 10–15 разів від ринкової.

  • Цивільна дружина заступника голови АРМА Станіслава Петрова засвітила незадекларовану квартиру у Відні

    Цивільна дружина заступника голови АРМА Станіслава Петрова засвітила незадекларовану квартиру у Відні

    Анастасія Гельзіна, яка згідно даних декларації являється цивільною дружиною заступника Голови АРМА Станіслава Петрова “засвітила” елітну квартиру у Відні.

    Користувачі соціальної мережі Фейсбук звернули увагу на публікації Анастасії Гельзіни, яка через російськомовні фейсбук-групи з 2022-го року здавала в оренду квартиру в престижному 19-му районі Відня.

    “Є чудова квартира в елітному 19 районі. Без застави та документів про дохід. Квартира з меблями та терасою. Велика вітальня та одна спальня. 1500 євро. Більше інформації в особистих повідомленнях” – такого формату оголошення розміщувала Анастасія Гельзіна для пошуку орендарів.

    Окремо варто звернути увагу на той факт, що квартиру Гельзіна здавала “без документів про дохід”, тобто орендарями найймовірніше виступали росіяни, представники криміналітету чи сім’ї українських корупціонерів, які із зрозумілих причин не могли надати довідку про дохід.

    ФОТО: Скріншот повідомлення про здачу квартири Анастасією Гельзіною

    Також варто відзначити, що після початку хейту в соцсмережах, цивільна дружина високопосадовця АРМА Анастасія Гельзіна намагається приховати факт належності їй незадекларованої елітної нерухомості та змінила назву свого профілю у Фейсбук з “Anastasiia Gelzina” на “Настя Ковтун”.

    ФОТО: Анастасія Гельзіна намагається змінює назву профілю у Фейсбук щоб дистанціюватись від незадекларованої елітної нерухомості

    При цьому фото а своєму  Instagram  дружина високопосадовця АРМА до цього часу “Anastasiia Gelzina”, але уже з “закритим акаунтом”.

    ФОТО: Цивільна дружина високопосадовця АРМА Анастасія Гельзіна закрила доступ до соцмереж

    Щодо особистості заступника Голови АРМА Станіслава Петрова, то його сім’я не вперше попадає в гучний корупційний скандал, пов’язаний з намаганням приховати вкрадені з державного бюджету мільйони.

    Нагадаємо, що заступник Голови АРМА  Петров Станіслав Геннадійович являється рідним братом іншого відомого українського корупціонера – Петрова Олексія Геннадійовича, якого тільки нещодавно звільнили з посади керівника ДП “Спецтехноекспорт” після серії публікацій в ЗМІ про незадекларовані багатомільйонні статки його родини.