Uanews.life

Позначка: атака дронів

  • Петербург на паузі: інтернет зникав, мешканців просили не виходити через атаку дронів

    Петербург на паузі: інтернет зникав, мешканців просили не виходити через атаку дронів

    Під час масованої атаки безпілотників уранці 6 червня в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області російська влада запроваджувала обмеження на роботу мобільного інтернету та закликала мешканців залишатися вдома. Про це повідомив губернатор міста Олександр Беглов у своєму Telegram-каналі, звернувшись до петербуржців із рекомендаціями дотримуватися заходів безпеки на тлі оголошеної загрози повітряної атаки.

    За словами Беглова, рішення про обмеження доступу до мобільного інтернету та заклики не виходити на вулицю були ухвалені відповідно до рекомендацій оперативного штабу, який координує дії міських служб під час надзвичайних ситуацій. У своєму зверненні він наголосив, що жителям необхідно залишатися у своїх домівках і мінімізувати пересування містом, оскільки існує потенційна загроза від повітряних цілей. Окремо він попередив про можливі перебої в роботі мобільного інтернету, що фактично було підтверджено численними скаргами користувачів на нестабільний зв’язок у різних районах міста.

    Паралельно в інформаційному просторі почали з’являтися повідомлення про значні проблеми зі зв’язком та доступом до мережі. За даними російських ЗМІ та сервісів моніторингу, протягом доби у Санкт-Петербурзі було зафіксовано близько трьох тисяч скарг від користувачів, які повідомляли про перебої в роботі мобільного інтернету, складнощі з підключенням до мережі та часткову втрату зв’язку. Ці проблеми виникли саме на тлі оголошеної повітряної тривоги та заходів, які російська влада традиційно пов’язує з необхідністю протидії можливим загрозам з боку безпілотних літальних апаратів.

    Після завершення активної фази подій губернатор Санкт-Петербурга заявив, що атака нібито була відбита, а російські сили протиповітряної оборони змогли не допустити завдання шкоди міській інфраструктурі. Водночас жодних незалежних підтверджень масштабу атаки чи ефективності роботи ППО російська сторона не надала, а інформація про можливі наслідки інциденту залишається обмеженою офіційними заявами.

    Події в Санкт-Петербурзі відбувалися на тлі повідомлень про активність безпілотників у ширшому регіоні північно-західної частини Росії. Російські джерела пов’язували інциденти з масованою атакою дронів, яка зачепила об’єкти в Ленінградській області, зокрема військову інфраструктуру. У соціальних мережах і місцевих медіа також поширювалися повідомлення про роботу систем ППО, однак офіційні структури не надавали детальної інформації щодо можливих пошкоджень або уражених цілей.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що в ніч на 6 червня українські безпілотники завдали ударів по арсеналах та військових об’єктах у Ленінградській області Росії. За його словами, ці дії були спрямовані на зниження військового потенціалу російської армії та ускладнення логістики постачання озброєння. Українська сторона традиційно підкреслює, що удари по території Росії спрямовані виключно на військову інфраструктуру, яка використовується для продовження бойових дій проти України.

    На тлі цих подій обмеження мобільного зв’язку та інтернету в Санкт-Петербурзі стали одним із найбільш помітних наслідків інциденту для цивільного населення, оскільки значна частина мешканців повідомляла про труднощі з доступом до цифрових сервісів, комунікаційних платформ і навігаційних застосунків. У сукупності це ще раз підсилило увагу до вразливості критичної інфраструктури великих російських міст у випадку повітряних загроз, навіть за умови заяв про успішну роботу систем протиповітряної оборони.

  • Цинічний удар по дітях: російські дрони зруйнували завод «Яготинське для дітей»

    Цинічний удар по дітях: російські дрони зруйнували завод «Яготинське для дітей»

    Російські війська вранці 5 червня завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Однією з цілей атаки безпілотників стало підприємство харчової промисловості у Броварському районі Київської області. Внаслідок влучання загинули щонайменше четверо людей, ще семеро отримали поранення. Під удар потрапив завод «Яготинське для дітей» — один із найбільших виробників дитячого молочного харчування в Україні.

    За інформацією Київської обласної військової адміністрації та Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок атаки на території підприємства виникла масштабна пожежа. Удар спричинив часткове руйнування виробничих будівель та конструкцій. Рятувальники оперативно прибули на місце події та розпочали ліквідацію наслідків атаки. На момент перших повідомлень під завалами могли перебувати люди, тому пошуково-рятувальна операція тривала безперервно.

    Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив, що кількість жертв зросла до чотирьох осіб. Також відомо про сімох постраждалих. Частину поранених госпіталізували до медичних закладів області, іншим допомогу надали на місці. За даними рятувальників, під завалами могли залишатися ще двоє людей, тому пошукові роботи продовжувалися навіть після локалізації пожежі.

    Особливий резонанс викликало те, що під ударом опинилося саме підприємство, яке спеціалізується на виробництві продукції для дітей. Бренд «Яготинське для дітей» добре відомий українським споживачам як виробник молока, йогуртів, сирків, кефіру, молочних каш та іншої продукції для немовлят і дітей молодшого віку. Підприємство входить до структури групи компаній «Молочний альянс», яка є одним із найбільших виробників молочної продукції в Україні.

    Завод розташований у селищі Згурівка Київської області. Саме тут виробляється вся лінійка продукції під брендом «Яготинське для дітей». Після початку повномасштабного вторгнення підприємство продовжувало працювати, забезпечуючи українські родини дитячим харчуванням навіть в умовах війни.

    Опубліковані ДСНС фотографії демонструють серйозні масштаби руйнувань. На кадрах видно пошкоджені виробничі приміщення, обвалені конструкції, зруйновані перекриття та сліди потужної пожежі. Частина будівель фактично втратила несучі елементи. В окремих цехах виникли значні руйнування покрівлі та внутрішніх приміщень.

    Атака на завод стала частиною чергового масованого нальоту російських ударних безпілотників на Київщину. В останні тижні область регулярно зазнає атак дронів-камікадзе. Російські війська дедалі частіше спрямовують удари не лише по об’єктах критичної інфраструктури, а й по цивільних підприємствах, логістичних центрах, виробництвах та складах.

    Лише за останні дні внаслідок російських атак постраждали великі промислові та логістичні об’єкти в різних регіонах країни. Раніше було пошкоджено один із ключових логістичних центрів мережі АТБ у Дніпрі, розподільчий центр компанії Euromix, а також низку підприємств енергетичної та транспортної галузей. Удар по виробнику дитячого харчування став ще одним прикладом того, що мішенями російських атак дедалі частіше стають цивільні виробництва.

    Подія відбулася наступного дня після того, як в Україні вшановували пам’ять дітей, які загинули внаслідок російської агресії. За офіційними даними, станом на початок червня 2026 року через війну загинули щонайменше 707 українських дітей, ще понад 2548 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Ці цифри залишаються неповними через неможливість встановити точні дані на тимчасово окупованих територіях та в районах активних бойових дій.

    На Київщині від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули 42 дитини, ще 71 дитина отримала поранення. Ці дані напередодні озвучив голова Київської ОВА під час заходів до Дня вшанування пам’яті дітей, загиблих через російську агресію.

    Правоохоронні органи вже документують наслідки атаки на завод як черговий епізод воєнних злочинів Російської Федерації проти цивільного населення. Українська влада наголошує, що підприємство не мало жодного військового значення та займалося виключно виробництвом продуктів харчування.

    Рятувальні служби продовжують працювати на місці трагедії. Остаточна кількість жертв та масштаби збитків ще уточнюються. Водночас уже зараз очевидно, що удар по заводу «Яготинське для дітей» став одним із найрезонансніших випадків ураження цивільного харчового виробництва від початку року та вкотре продемонстрував масштаби загрози, яку несуть російські атаки для мирного населення України.

  • 900 кілометрів до цілі: український безпілотник вразив один із найцінніших кораблів Росії, брухт на $400 мільйонів

    900 кілометрів до цілі: український безпілотник вразив один із найцінніших кораблів Росії, брухт на $400 мільйонів

    Українські безпілотні системи завдали одного з найрезонансніших ударів по російському військово-морському флоту за весь час повномасштабної війни. Унаслідок атаки далекобійного українського безпілотника FP-1 серйозних пошкоджень зазнав корвет «Бойкий» проєкту 20380 Балтійського флоту Росії. За оцінками військових аналітиків, масштаби руйнувань можуть означати фактичну втрату боєздатності корабля, вартість якого оцінюється у 350–400 мільйонів доларів.

    Удар було завдано 3 червня по Кронштадтському морському заводу поблизу Санкт-Петербурга, де корабель перебував у сухому доці. Саме цей факт значно посилив наслідки атаки, оскільки судно знаходилося в умовах ремонту та не могло повноцінно використовувати власні системи захисту.

    Про успішне ураження корабля раніше повідомив командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді з позивним «Мадяр». Згодом у мережі з’явилися відео та фотографії наслідків удару, які дозволили експертам провести детальний аналіз пошкоджень.

    На оприлюднених кадрах видно масштабні руйнування надбудови корабля. Особливу увагу аналітики звернули на обвалення баштово-щоглової конструкції всередину корпусу корвета. Саме на цій конструкції розташовувалися ключові системи управління та виявлення цілей. Серед них — радіолокаційна станція «Фурке-2», комплекс цілевказання «Монумент-А», навігаційні радари МР-231-2 та комплекс радіоелектронної боротьби ТК-25.

    Фактично корабель втратив значну частину своїх «очей» та засобів електронного захисту. Для сучасного бойового корабля це означає критичне зниження бойових можливостей навіть у випадку збереження основного озброєння.

    За даними аналітиків Defence Express, пошкодження торкнулися також пускових установок протикорабельного комплексу «Уран», який використовує ракети Х-35. Частина обладнання в районі ракетного озброєння отримала серйозні ушкодження через пожежу та обвал конструкцій.

    Особливе занепокоєння викликає стан внутрішніх приміщень судна. Вогонь охопив райони за ходовою рубкою, де розташовані командні пункти, системи управління зброєю та важливе електронне обладнання. Крім того, сліди масштабної пожежі зафіксовані у житлових відсіках екіпажу.

    Фахівці також звернули увагу на деформації корпусу корабля. На їхню думку, це може свідчити про внутрішній вибух після влучання безпілотника або детонацію окремих елементів обладнання. Такі пошкодження значно ускладнюють ремонт навіть за наявності необхідного фінансування.

    Додаткові руйнування зафіксовані в районі комплексу «Пакет-НК», який використовується для захисту корабля від торпедних атак. Ця система розташована поблизу машинного відділення. Саме тому експерти не виключають, що вогонь міг пошкодити головну енергетичну установку корвета, включаючи дизельні двигуни та системи забезпечення руху.

    За свідченнями очевидців, для боротьби з пожежею довелося задіяти щонайменше чотири або п’ять пожежних гідрантів. Однак до моменту початку повноцінного гасіння вогонь уже поширився значною частиною внутрішніх приміщень корабля.

    Військові аналітики наголошують, що навіть якщо корвет не буде офіційно списаний, його відновлення може тривати роками та потребуватиме величезних фінансових витрат. Високі температури суттєво послаблюють металеві конструкції, а тривале затоплення водою під час гасіння пожежі прискорює корозійні процеси та руйнування електронних систем.

    Особливого символізму цій операції додає співвідношення вартості засобу ураження та самої цілі. За наявними оцінками, український безпілотник FP-1 коштує близько 55 тисяч доларів. Водночас вартість корвета проєкту 20380 оцінюється у 350–400 мільйонів доларів.

    Таким чином, дешевий український дрон завдав удару по об’єкту, який дорожчий більш ніж у сім тисяч разів.

    Не менш вражаючим є й сам маршрут атаки. Безпілотник подолав понад 900 кілометрів територією Росії та дістався одного з головних центрів базування Балтійського флоту. Кронштадт розташований поблизу Санкт-Петербурга і традиційно вважається одним із найбільш захищених військово-морських об’єктів Росії.

    Корвет «Бойкий» належить до проєкту 20380 — одного з найсучасніших типів багатоцільових кораблів, які перебувають на озброєнні російського флоту. Судно призначене для боротьби з надводними кораблями, підводними човнами, повітряними цілями та виконання завдань охорони морських комунікацій.

    Після початку повномасштабної війни Росія активно використовувала кораблі цього класу для демонстрації сили та патрулювання в різних морських акваторіях. Саме тому успішне ураження такого корабля має не лише військове, а й серйозне символічне значення.

    Атака на «Бойкий» стала частиною масштабної кампанії українських безпілотних сил проти стратегічних об’єктів на території Росії. Лише за останні дні українські дрони також атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, підприємства оборонного комплексу в Тамбовській області та Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.

    Експерти зазначають, що такі операції демонструють кардинальну зміну характеру сучасної війни. Відносно дешеві безпілотники дедалі частіше стають інструментом знищення надзвичайно дорогих і технологічно складних військових об’єктів.

    Якщо оцінки аналітиків підтвердяться, удар по «Бойкому» може увійти до числа найбільш результативних українських операцій проти російського флоту за весь період повномасштабної війни. Один дрон вартістю кількадесят тисяч доларів фактично нейтралізував бойову одиницю, на створення якої Росія витратила сотні мільйонів доларів і багато років роботи.

  • Кривава ніч на Дніпропетровщині: росіяни вбили жінку, десятки ударів накрили одразу кілька районів області

    Кривава ніч на Дніпропетровщині: росіяни вбили жінку, десятки ударів накрили одразу кілька районів області

    Російські війська в ніч проти 5 червня здійснили масовану атаку на Дніпропетровську область, завдавши понад 15 ударів безпілотниками та артилерією. Під вогнем опинилися Павлоградський, Нікопольський, Синельниківський, Самарівський та Дніпровський райони. Внаслідок чергового російського терору загинула мирна жителька, ще двоє чоловіків отримали поранення. Крім того, пошкоджені житлові будинки, підприємства, автозаправна станція, автомобілі та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Найбільш трагічні наслідки зафіксовані у Павлоградському районі. Російські окупанти спрямували ударні безпілотники по Павлограду та Троїцькій громаді. Про це повідомив голова ОВА Олександр Ганжа в Telegram. Внаслідок атаки загинула жінка. Ще двоє чоловіків постраждали. За даними обласної військової адміністрації, 74-річного чоловіка госпіталізували до лікарні у стані середньої тяжкості, тоді як 48-річний потерпілий проходитиме лікування амбулаторно.

    У Павлограді після ударів спалахнули пожежі. Вогонь охопив два приватні будинки, нежитлову будівлю та понад десяток автомобілів. Також пошкоджено місцеве підприємство та житлову забудову. У Троїцькій громаді внаслідок атаки загорівся приватний будинок.

    Не менш напруженою була ситуація у Синельниківському районі. Російські безпілотники атакували Шахтарську та Миколаївську громади. У Шахтарській громаді сталися пожежі, пошкоджено два багатоквартирні будинки, шість автомобілів та інші об’єкти інфраструктури. У Миколаївській громаді під удар потрапила автозаправна станція.

    Під обстрілами також перебував Самарівський район. Російські війська атакували Перещепинську громаду, де пошкоджено приватний житловий будинок. Про постраждалих у цьому районі наразі не повідомляється.

    Тривали атаки і на Нікопольщину. Ворог застосовував як артилерію, так і дрони. Під ударами опинилися Нікополь, Марганецька, Червоногригорівська та Покровська громади. Остаточні масштаби руйнувань уточнюються, однак відомо, що ворожі обстріли вкотре були спрямовані по цивільній інфраструктурі та житловому сектору.

    Окремо повідомляється про атаку на Підгороднянську громаду Дніпровського району. Наразі інформація про наслідки цього удару уточнюється.

    Попри інтенсивність повітряного нападу, українським захисникам вдалося суттєво зменшити масштаби руйнувань. Упродовж ночі сили протиповітряної оборони збили над Дніпропетровською областю 22 російські безпілотники. Це дозволило уникнути ще більшої кількості жертв та пошкоджень.

    Останні дні Дніпропетровщина залишається однією з головних цілей російських атак. Лише напередодні область також пережила масштабні обстріли. Ворог атакував Нікопольський, Синельниківський, Криворізький та Дніпровський райони. Тоді загинула одна людина, ще п’ятеро отримали поранення. Крім того, російські війська завдавали ударів по Дніпровському району тричі поспіль, унаслідок чого постраждали шестеро людей, частина з яких перебувала у важкому стані.

    Особливо складною залишається ситуація на Нікопольщині, яка вже тривалий час потерпає від щоденних артилерійських та дронових атак з боку російських військ. Постійних ударів зазнають Нікополь, Марганецька, Мирівська, Покровська та Червоногригорівська громади. Через близькість до тимчасово окупованого лівого берега Дніпра ворог регулярно використовує артилерію, реактивні системи залпового вогню та FPV-дрони.

    Останнім часом окупанти дедалі активніше застосовують ударні безпілотники для атак по тилових районах області. Під ударами регулярно опиняються Павлоградський, Самарівський та Дніпровський райони. Метою російських атак стають підприємства, логістичні об’єкти, житлові квартали та критична інфраструктура.

    Військові експерти зазначають, що російська армія намагається виснажити українську систему протиповітряної оборони та створити постійну атмосферу небезпеки для цивільного населення. Водночас українські сили ППО демонструють високу ефективність, щоденно знищуючи значну частину ворожих повітряних цілей.

    Місцева влада закликає мешканців області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час загрози. Рятувальники та комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки нічної атаки, а правоохоронці документують чергові воєнні злочини Росії проти мирного населення України.

    Черговий удар по Дніпропетровщині вкотре продемонстрував, що російська армія продовжує цілеспрямований терор цивільного населення, завдаючи ударів по житлових будинках, підприємствах та об’єктах, які не мають жодного військового значення. Ціна цих атак знову вимірюється людськими життями та понівеченими долями мирних українців.

  • «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    «Весь Крим залежить від неї»: Луценко пояснив, чому траса М-4 стала мішенню №1

    Третій армійський корпус Збройних сил України наближається до можливості взяти під вогневий контроль одну з найважливіших транспортних артерій Росії — трасу М-4 «Дон», яка забезпечує сполучення з Кавказом, чорноморськими портами, курортами та окупованим Кримом. Про стратегічне значення останніх ударів українських безпілотників розповів командир підрозділів операторів БпЛА та засновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко.

    За його словами, останні дії Третього корпусу на Луганщині та Східній Слобожанщині свідчать про поступове розширення зони ураження українських сил. Особливе значення має удар по пункту пропуску «Ізварине», який розташований глибоко на тимчасово окупованій території. Саме цей удар, за оцінкою Луценка, показав, що українські дрони вже здатні діставати об’єкти, які російські війська ще недавно вважали безпечним тилом.

    Від «Ізвариного» до траси М-4 «Дон» залишається трохи більше 20 кілометрів. На тлі заявленої глибини ураження українських безпілотників понад 200 кілометрів ця відстань виглядає критично малою. Саме тому Луценко вважає, що подальші удари можуть створити серйозну загрозу для всієї російської логістики на південному напрямку.

    М-4 «Дон» у Росії називають однією з головних магістралей країни. Вона з’єднує центральні регіони РФ із півднем, Кавказом, портами Новоросійська та Геленджика, а через відгалуження — з окупованим Кримом. Саме цією трасою проходять значні потоки цивільного транспорту, вантажів, пального, техніки та військового забезпечення.

    Фото: facebook.com/igor.lutsenko

    Для російської армії ця дорога має не лише економічне, а й стратегічне значення. Через неї забезпечуються південні угруповання військ, логістика до окупованих територій, а також маршрути, які підтримують функціонування Кримського мосту та сухопутного коридору до півострова.

    Луценко звернув увагу на кілька особливо вразливих вузлів цієї магістралі. Серед них — мости через Сіверський Донець у районі Каменська-Шахтинського, який розташований приблизно за 30 кілометрів від «Ізвариного», а також розв’язка на трасу А-289, що веде до Кримського мосту. Додатковим фактором є те, що поруч із М-4 проходить залізниця, яка також може мати важливе значення для військової логістики РФ.

    За оцінкою Луценка, у разі подальшого посилення ударів під загрозою опиниться не окремий підрозділ, а ціле російське угруповання. Йдеться про 20-ту та 25-ту загальновійськові армії, а також 1-шу танкову армію, які безпосередньо протистоять Третьому корпусу. Проблеми з підвезенням боєкомплекту, пального, техніки та резервів можуть позначитися на всіх силах РФ південніше 48-ї паралелі.

    Фактично йдеться про потенційний логістичний удар не лише по фронту на Донбасі, а й по ширшій системі постачання російської армії на південному напрямку. Якщо українським силам вдасться розширити вогневий контроль на ключові ділянки траси М-4, Росія може зіткнутися з частковою ізоляцією Кавказу та значним ускладненням постачання окупованого Криму.

    Ці заяви прозвучали на тлі повідомлень Міністерства оборони України про системне ураження російської логістики протягом травня. За даними оборонного відомства, українські Сили оборони продовжили методично знищувати склади, штаби, системи протиповітряної оборони, радіолокаційні станції та маршрути постачання противника. Окремо наголошувалося, що під вогневий контроль потрапили ключові маршрути на тимчасово окупованій Луганщині, Східній Слобожанщині та напрямки до Криму.

    Наприкінці травня українські військові повідомляли про удари по бронетехніці та складах боєприпасів росіян на окупованій Луганщині. Ураження КПП «Ізварине» стало одним із найбільш показових епізодів, оскільки цей об’єкт розташований більш ніж за 200 кілометрів углиб території, контрольованої російською армією.

    Сам удар по «Ізвариному» також мав символічне значення. Він став відповіддю на заяви російської пропаганди про нібито повне захоплення Луганської області. Українські військові показали, що навіть глибокий тил окупантів більше не є недосяжним.

    Третій армійський корпус відзначає рік із моменту розгортання у бойові порядки. За цей час підрозділ став одним із важливих елементів української оборони на сході та продемонстрував здатність не лише стримувати ворога, а й завдавати ударів по його критичній інфраструктурі.

    За словами Луценка, від корпусу варто очікувати подальших дій саме на цьому напрямку. Українські дрони вже змінюють характер війни, розширюючи зону ураження та змушуючи російське командування переосмислювати поняття тилу.

    Якщо раніше головною загрозою для російської логістики вважалися удари по складах і пунктах управління поблизу фронту, то тепер під ризиком опиняються магістралі, мости, залізничні вузли та стратегічні транспортні розв’язки. Це означає, що Україна переходить до більш глибокого виснаження російської воєнної машини.

    У разі успіху такий підхід може мати далекосяжні наслідки. Порушення роботи М-4 «Дон» вдарить не лише по військових поставках, а й по економічній зв’язаності південних регіонів РФ. Для Кремля це може стати болючим ударом, адже дорога, яку в Росії вважають головною артерією на південь, дедалі ближче підходить до зони українського вогневого контролю.

    Таким чином, удари Третього корпусу по логістиці РФ можуть стати не просто черговою успішною операцією, а частиною масштабнішої стратегії — поступового перерізання шляхів постачання від Донбасу до Кавказу та Криму.

  • Сили оборони атакували військові кораблі в порту Кронштадт під Петербургом

    Сили оборони атакували військові кораблі в порту Кронштадт під Петербургом

    Сили оборони України завдали удару по російських кораблях та об’єктах інфраструктури в районі порту Кронштадт у Ленінградській області РФ, неподалік Санкт-Петербурга. Про це повідомили Генеральний штаб Збройних сил України та командування Сил безпілотних систем.

    За попередніми даними, під удар потрапили військові кораблі, що перебували на стоянці та в сухому доку, а також об’єкти інфраструктури Кронштадтського морського заводу. Масштаби пошкоджень наразі уточнюються.

    Раніше про атаку повідомив співвласник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штільєрман, який у публікації в соцмережі Х іронічно прокоментував події, пов’язавши їх із початком Санкт-Петербурзького міжнародного економічного форуму.

    Згодом ураження підтвердив Генштаб ЗСУ, зазначивши, що операція була спрямована на об’єкти в порту Кронштадт. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді оприлюднив відео ураження російського корвета «Бойкий». За його словами, судно перебувало в сухому доці на території військово-морської бази.

    Кронштадт традиційно вважається ключовим військово-морським вузлом Росії в Балтійському регіоні. Тут розташовані об’єкти базування Балтійського флоту, а також важлива інфраструктура для обслуговування військових кораблів і логістики.

    Окрім ураження кораблів, повідомляється про влучання по резервуарному парку Кронштадтського морського заводу. За даними української сторони, зафіксовано щонайменше кілька осередків пожежі. Також удари були завдані по місцях стоянки військових суден.

    Відстань від території України до району ураження становить понад 1100 кілометрів, що свідчить про глибокий радіус дії українських безпілотних систем.

    Українські посадовці зазначають, що масштаби втрат російської сторони наразі уточнюються.

    Ця атака стала частиною серії ударів по об’єктах на північному заході Росії. Раніше повідомлялося про пожежу на Петербурзькому нафтовому терміналі після атаки дронів, а також про удари по інших промислових і військових об’єктах у регіоні.

    Генштаб ЗСУ підтверджував, що Сили оборони вразили низку важливих цілей у Росії, зокрема нафтову інфраструктуру та підприємства оборонного значення.

  • У Санкт-Петербурзі після атаки дронів спалахнув нафтовий термінал

    У Санкт-Петербурзі після атаки дронів спалахнув нафтовий термінал

    У російському Санкт-Петербурзі вранці 3 червня пролунала серія вибухів, після чого в місті спалахнула масштабна пожежа. За повідомленнями російських Telegram-каналів та місцевих жителів, під удар безпілотників потрапив найбільший нафтоперевалочний комплекс на північному заході Росії — АТ «Петербурзький нафтовий термінал».

    Перші повідомлення про вибухи почали з’являтися близько четвертої години ранку. Жителі різних районів Санкт-Петербурга повідомляли про гучні звуки, роботу систем протиповітряної оборони та яскраве заграво над містом. У соціальних мережах швидко поширилися відеозаписи, на яких видно сильну пожежу та стовпи диму.

    Губернатор Ленінградської області РФ Олександр Дрозденко спочатку заявив про нібито знищення трьох безпілотників над регіоном. Однак уже за кілька годин масштаби атаки виявилися значно більшими. Близько шостої ранку він повідомив про атаку приблизно 30 дронів, а згодом заявив, що над Ленінградською областю нібито було збито вже близько 50 безпілотників.

    Тим часом російські пабліки та незалежні медіа почали публікувати численні фото та відео з місця події. Після аналізу геолокації та кадрів очевидців Telegram-канал Astra дійшов висновку, що внаслідок атаки загорівся саме АТ «Петербурзький нафтовий термінал» — один із ключових об’єктів нафтової інфраструктури регіону.

    Цей термінал має стратегічне значення для російської паливно-енергетичної галузі. Він забезпечує перевалку нафтопродуктів та експортні поставки через Балтійське море. Пошкодження такого об’єкта може вплинути не лише на логістичні процеси, а й на роботу окремих ланок російського енергетичного сектору.

    На тлі атаки серйозні перебої виникли і в роботі транспортної інфраструктури. Російські ЗМІ повідомили, що в аеропорту Пулково було затримано або скасовано понад два десятки рейсів. Частина літаків не змогла вчасно вилетіти через обмеження, запроваджені після повідомлень про атаку безпілотників.

    Особливої уваги інцидент набув через те, що саме цього дня у Санкт-Петербурзі стартує щорічний Петербурзький міжнародний економічний форум. Захід традиційно вважається однією з головних міжнародних економічних подій Росії, на яку прибувають іноземні бізнесмени, урядовці та представники великих компаній. Атака на місто безпосередньо перед початком форуму стала черговим ударом по іміджу безпеки одного з ключових економічних центрів РФ.

    Офіційна російська влада наразі не повідомляла про масштаби пошкоджень на нафтотерміналі та можливі наслідки для його роботи. Також немає підтвердженої інформації щодо постраждалих.

    Це вже не перший удар по важливих об’єктах російської інфраструктури за останню добу. Напередодні російські пабліки та ЗМІ повідомляли про атаку на завод «Прогрес» у місті Мічуринськ. Підприємство спеціалізується на виробництві обладнання для систем управління авіаційної та ракетної техніки. За повідомленнями очевидців, після атаки на території заводу також виникла пожежа.

    Останні місяці характеризуються зростанням кількості ударів безпілотників по об’єктах військової, енергетичної та промислової інфраструктури на території Росії. Особливо часто під прицілом опиняються нафтопереробні підприємства, паливні бази, логістичні вузли та заводи, пов’язані з оборонно-промисловим комплексом країни. Атака на найбільший нафтовий термінал північного заходу Росії може стати однією з найрезонансніших подій такого роду за останній час.

  • Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Після удару по Дніпру Зеленський зробив заяву: назвав єдиний спосіб зупинити атаки РФ на українські міста

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що регулярні російські удари по українських містах можуть бути зупинені лише за умови посилення міжнародного політичного, економічного та санкційного тиску на Росію. Таку заяву глава держави зробив 31 травня на тлі чергової масованої атаки РФ із застосуванням сотень безпілотників та удару по Дніпру, де внаслідок влучання дрона було повністю знищене відділення «Нової пошти».

    У своєму зверненні президент наголосив, що Росія продовжує системну кампанію повітряного терору проти українських міст і цивільної інфраструктури, а тому міжнародна спільнота має перейти до більш рішучих дій.

    «Всі ці удари треба зупинити. Потрібна лише достатня підтримка нашого захисту і продовження тиску на Росію», — підкреслив Зеленський.

    За словами президента, йдеться не лише про військову допомогу Україні, а й про посилення санкційних механізмів, які повинні завдати відчутного удару по економічних можливостях держави-агресора. Зеленський акцентував увагу на тому, що саме поєднання військової підтримки, міжнародної дипломатії та економічних обмежень здатне створити умови для реальної безпеки.

    «Наші далекобійні санкції, санкції від партнерів, усі форми політичного та економічного тиску на Росію повинні спрацювати, щоб можна було досягти реальної безпеки. Тільки тиск спрацює на мир», — заявив глава держави.

    Заява пролунала після чергової масштабної атаки російських військ. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч проти 31 травня Росія випустила по Україні 229 ударних безпілотників різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія». Українські сили протиповітряної оборони змогли знешкодити 212 повітряних цілей.

    Повітряна атака здійснювалася одночасно з кількох напрямків території Росії та тимчасово окупованого Криму. До відбиття нападу були залучені авіація, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби, зенітні ракетні війська та сили безпілотних систем. Попри високий відсоток збитих цілей, зафіксовано влучання на кількох об’єктах у різних регіонах країни.

    Одним із найбільш резонансних епізодів стала атака на Дніпро. Вдень 31 травня російський ударний безпілотник влучив у логістичний об’єкт, де виникла масштабна пожежа. Згодом стало відомо, що повністю знищене відділення №1 компанії «Нова пошта». Будівля вигоріла вщент.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, а логістичні маршрути вже перебудовані для уникнення затримок доставки. Клієнтам пообіцяли компенсувати повну оголошену вартість знищених відправлень. На місці удару продовжують працювати рятувальники, поліція та аварійні служби.

    Зеленський зазначив, що ліквідація наслідків атаки триває безперервно. За його словами, до гасіння масштабної пожежі було залучено близько 70 рятувальників, 40 працівників поліції та майже 30 одиниць спеціальної техніки.

    Президент наголосив, що подібні удари вкотре демонструють справжню мету Росії — завдавати шкоди цивільній інфраструктурі та створювати атмосферу постійної небезпеки для мирного населення. Саме тому питання посилення української системи протиповітряної оборони залишається одним із ключових у переговорах із міжнародними партнерами.

    Протягом останніх місяців Зеленський неодноразово заявляв про необхідність нарощування захисту українського неба. На тлі зростання кількості дронових атак президент повідомляв, що Україна працює над посиленням ППО для найбільш уразливих регіонів, зокрема Дніпра та Одеси.

    Паралельно українська влада продовжує просувати ідею так званих «далекобійних санкцій» — комплексу обмежувальних заходів, які повинні ускладнити Росії виробництво ракет, безпілотників та іншого озброєння. Йдеться про контроль за поставками мікроелектроніки, обмеження доступу до технологій подвійного призначення, фінансові санкції та посилення контролю за схемами обходу вже чинних обмежень.

    Останніми тижнями російські атаки по українських містах суттєво посилилися. За словами Зеленського, лише за один із попередніх тижнів Росія застосувала проти України понад 3170 безпілотників, більш як 1300 керованих авіабомб та десятки ракет різних типів.

    На цьому тлі Україна також активізувала удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Лише за останні дні Генеральний штаб підтвердив ураження Саратовського нафтопереробного заводу, паливних баз, нафтотранспортної інфраструктури та військових об’єктів на території РФ.

    Українське керівництво переконане, що саме поєднання міжнародного тиску, санкцій, військової допомоги та посилення обороноздатності держави може змусити Кремль відмовитися від подальшої ескалації та наблизити завершення війни.

    На думку Зеленського, будь-які спроби пом’якшення тиску або зниження уваги світу до російської агресії лише заохочують Москву продовжувати атаки. Тому, як наголосив президент, підтримка України повинна залишатися системною та довгостроковою, а санкційний тиск — лише посилюватися.

    «Тільки тиск спрацює на мир», — підсумував глава держави.

    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини
    Фото: ДСНС Дніпропетровщини

     

  • Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія може вдатися до одного з найжорсткіших дипломатичних кроків у відносинах із Росією після серії інцидентів із російськими ударними безпілотниками, які порушують її повітряний простір під час атак на Україну. Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що офіційний Бухарест не виключає вислання російського посла, якщо подібні випадки повторюватимуться.

    Про це глава румунської держави повідомив в інтерв’ю BBC, коментуючи наслідки резонансного інциденту в місті Галац, де російський ударний дрон врізався у житлову багатоповерхівку та вибухнув.

    За словами президента, Румунія вже здійснила низку дипломатичних кроків у відповідь на дії Росії. Зокрема, раніше було закрито російське консульство в Констанці та вислано одного з російських дипломатів. Водночас, якщо небезпечні інциденти триватимуть, країна готова перейти до більш жорстких заходів.

    «Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — існують інші заходи, які можуть бути вжиті. Наприклад, вислання російського посла. Існує певна ієрархія дипломатичних заходів», — наголосив Нікушор Дан.

    Заява пролунала на тлі безпрецедентного випадку, який стався в ніч на 29 травня. Тоді російський безпілотник типу «Герань-2», який є російською версією іранського дрона Shahed, під час масованої атаки на Україну залетів на територію Румунії та влучив у житловий будинок у місті Галац.

    Безпілотник пробив дах багатоповерхівки та вибухнув усередині конструкції будинку. Внаслідок детонації виникла пожежа в коридорі квартири на верхньому поверсі. Постраждали двоє людей — жінка та дитина, яких госпіталізували до медичного закладу. Саме цей інцидент став найсерйознішим випадком порушення румунської території російськими ударними безпілотниками від початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Президент Румунії повідомив, що фахівці вже завершили попередню експертизу уламків дрона. За його словами, жодних сумнівів щодо походження апарата не існує.

    Румунські експерти змогли порівняти знайдені фрагменти із безпілотником аналогічного типу, який кількома тижнями раніше впав на території країни, але не вибухнув. Саме завдяки цьому вдалося остаточно підтвердити, що йдеться про російський ударний дрон «Герань-2».

    Крім того, слідство встановило, що безпілотник ніс щонайменше 30 кілограмів вибухової речовини. Саме тому наслідки могли бути значно трагічнішими, якби вибух стався в іншій частині будівлі або у момент більшого скупчення людей.

    Після завершення роботи рятувальників та відновлення електропостачання мешканцям будинку дозволили повернутися до своїх квартир. Водночас постраждалі жінка та дитина продовжують перебувати під наглядом медиків.

    Останніми місяцями випадки потрапляння російських безпілотників на територію країн НАТО почастішали. Найчастіше інциденти фіксуються в прикордонних районах Румунії поблизу українських портів на Дунаї, які регулярно стають цілями російських атак.

    У Бухаресті дедалі частіше наголошують, що навіть випадкові порушення повітряного простору створюють загрозу життю цивільного населення та становлять серйозний виклик для безпеки країни.

    Після інциденту в Галаці Міністерство закордонних справ Румунії вже зверталося до партнерів по НАТО із закликом прискорити посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. У країні також активізували дискусію щодо додаткового розміщення засобів ППО в прикордонних регіонах.

    Водночас офіційний Бухарест наголошує, що не розглядає інцидент як навмисну атаку Росії на територію Румунії. Однак повторення подібних випадків може суттєво погіршити дипломатичні відносини між країнами та спровокувати нові санкційні або політичні рішення.

    Експерти зазначають, що вислання посла є одним із найсерйозніших дипломатичних сигналів, який держава може надіслати іншій країні без розриву дипломатичних відносин. Такий крок означав би подальше загострення відносин між Бухарестом і Москвою та став би черговим свідченням зростання напруги між Росією та країнами НАТО.

    На цьому тлі Румунія продовжує підтримувати Україну та посилювати заходи безпеки вздовж свого кордону. Уряд країни наголошує, що безпека громадян залишається головним пріоритетом, а будь-які нові інциденти з російськими безпілотниками отримають жорстку реакцію як на національному, так і на міжнародному рівні.

  • «Шахед» знищив відділення Нової пошти у Дніпрі: будівля вигоріла вщент, компанія оголосила про компенсації

    «Шахед» знищив відділення Нової пошти у Дніпрі: будівля вигоріла вщент, компанія оголосила про компенсації

    Удень 31 травня російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Однією з цілей атаки стало відділення компанії «Нова пошта» у Дніпрі, яке було повністю знищене внаслідок влучання ударного безпілотника типу Shahed. Будівля вигоріла вщент, однак, за попередньою інформацією, обійшлося без жертв серед працівників та відвідувачів.

    Про наслідки атаки повідомила пресслужба компанії «Нова пошта». За даними підприємства, ворожий дрон влучив у відділення №1 у Дніпрі, спричинивши масштабну пожежу.

    «Сьогодні ворожим дроном було знищено відділення №1 Нової пошти в Дніпрі. Будівля вигоріла вщент. Співробітники не постраждали», — повідомили в компанії.

    На оприлюднених фото та відео видно густий дим, вогонь і серйозні руйнування будівлі. Полум’я швидко охопило приміщення, через що врятувати майно та частину відправлень не вдалося.

    Одразу після атаки на місце прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, правоохоронці та представники місцевої влади. Рятувальники ліквідовували пожежу та проводили обстеження території для виявлення можливих осередків повторного займання.

    У компанії зазначили, що наразі триває оцінка наслідків удару та підрахунок пошкодженого майна. Після завершення роботи рятувальних служб буде встановлено остаточну кількість знищених або пошкоджених відправлень.

    Водночас «Нова пошта» вже заявила про готовність компенсувати клієнтам усі збитки. У компанії наголосили, що кожен клієнт отримає відшкодування відповідно до оголошеної вартості відправлення.

    «Компанія, як завжди, компенсує клієнтам оголошену вартість знищених відправлень. Ми вже зв’язуємось із клієнтами, щоб повідомити деталі відшкодування», — зазначили представники поштового оператора.

    Попри втрату одного з відділень, логістична мережа компанії продовжує працювати у штатному режимі. Для забезпечення безперервності доставки були задіяні резервні логістичні схеми та перенаправлення потоків відправлень через інші сортувальні та логістичні центри.

    У «Новій пошті» підкреслили, що наразі не очікують суттєвих затримок доставки посилок ані в Дніпрі, ані в інших регіонах України.

    Атака на відділення стала частиною чергового удару по Дніпру. За інформацією місцевої влади, російські війська застосували ударні безпілотники, внаслідок чого виникла масштабна пожежа на одному з логістичних об’єктів міста. Також повідомлялося про знищення та пошкодження автомобілів, які перебували поруч із місцем влучання.

    На момент публікації інформації про загиблих або поранених не надходило. Влада продовжує уточнювати наслідки атаки.

    Примітно, що це вже не перший удар по об’єктах «Нової пошти» від початку повномасштабного вторгнення Росії. Компанія неодноразово повідомляла про пошкодження або знищення своїх відділень, сортувальних центрів та логістичних майданчиків у різних регіонах країни.

    Лише цього ж дня російські безпілотники атакували ще один об’єкт поштового оператора. У Слов’янську Донецької області було пошкоджено відділення №1. Там обійшлося без значних руйнувань, однак будівля зазнала пошкоджень від вибухової хвилі та уламків.

    Експерти зазначають, що логістична інфраструктура залишається однією з важливих складових функціонування економіки та життєзабезпечення країни під час війни. Через поштові та логістичні компанії щодня доставляються гуманітарні вантажі, товари першої необхідності, медичні препарати, обладнання та інші критично важливі ресурси.

    Попри регулярні атаки, українські логістичні оператори продовжують забезпечувати роботу мережі навіть у прифронтових регіонах. У багатьох випадках пошкоджені відділення відновлюють роботу вже за кілька днів після обстрілів.

    У компанії наголосили, що безпека працівників і клієнтів залишається пріоритетом. Саме завдяки оперативним діям персоналу та дотриманню правил безпеки під час повітряної тривоги вдалося уникнути людських жертв.

    Наразі триває ліквідація наслідків удару та оцінка матеріальних збитків. Остаточна сума завданої шкоди буде встановлена після завершення роботи спеціальних комісій та експертів.