Uanews.life

Позначка: балістичні ракети

  • 570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    570 засобів повітряного нападу за одну ніч: що відомо про наймасштабнішу атаку РФ на Київ

    У ніч проти 2 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих повітряних атак від початку повномасштабної війни. Основним напрямком удару став Київ, який опинився під масованим обстрілом балістичними та крилатими ракетами, а також ударними безпілотниками. Внаслідок атаки загинули щонайменше 13 людей, десятки отримали поранення, а рятувальники продовжують розбирати завали, оскільки під руїнами можуть залишатися люди. Про масштаби трагедії повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка закликала міжнародних партнерів терміново посилити українську систему протиповітряної оборони та посилити санкційний тиск на Росію.

    За словами Свириденко, російські війська цієї ночі застосували десятки балістичних ракет, а найбільший удар припав саме на столицю. Станом на ранок було відомо про щонайменше 13 загиблих та 86 постраждалих, серед яких двоє дітей. Зафіксовано прямі влучання щонайменше у 20 житлових будинків, тоді як загалом пошкодження отримали близько сотні багатоквартирних та приватних будівель. Підрозділи ДСНС одночасно працювали на 15 локаціях, де тривали аварійно-рятувальні роботи. За словами очільниці уряду, під завалами ще можуть перебувати люди.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що Росія продовжує свідомий терор мирного населення, оскільки не може досягти своїх військових цілей на полі бою. Вона підкреслила, що єдиним дієвим способом зупинити подібні атаки є суттєве посилення української протиповітряної оборони та жорсткіші міжнародні санкції, які унеможливлять виробництво нових російських ракет.

    За інформацією Повітряних сил ЗСУ, цієї ночі Росія застосувала загалом 570 засобів повітряного нападу — 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників. Серед них були чотири протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, 34 крилаті ракети Х-101, вісім ракет «Калібр», чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, а також майже п’ять сотень ударних і імітаційних безпілотників різних типів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та «Пародія». Основною ціллю атаки був саме Київ.

    У Повітряних силах звернули увагу, що особливістю цієї атаки стало одночасне використання різних типів озброєння з кількох напрямків. Така тактика значно ускладнює роботу української системи ППО, адже одночасно доводиться відбивати удари балістичних, крилатих ракет та великої кількості безпілотників. Попри це українським захисникам неба вдалося збити або подавити 524 повітряні цілі, серед яких 48 ракет та 476 безпілотників різних типів. Разом із тим було зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння уламків збитих цілей ще на 18 ділянках.

    У столиці пошкодження зафіксували практично в усіх районах міста. Одні з найбільш серйозних руйнувань сталися у Шевченківському районі, де було зруйновано житловий будинок, а також пошкоджено медичний заклад. У Голосіївському районі виникла масштабна пожежа у багатоповерхівці. У Деснянському районі руйнувань зазнав житловий будинок. Крім того, наслідки російської атаки зафіксували у Дарницькому, Печерському, Солом’янському, Подільському, Оболонському та Святошинському районах столиці. У різних частинах міста пошкоджені багатоквартирні будинки, приватний сектор, готель, підстанція швидкої медичної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Рятувальники продовжували працювати у цілодобовому режимі, ліквідовуючи пожежі та розбираючи завали. Саме пошуково-рятувальна операція залишається одним із головних пріоритетів, адже існує висока ймовірність того, що під уламками будівель ще перебувають люди. Кількість загиблих і постраждалих може змінюватися в міру завершення аварійно-рятувальних робіт.

    Одночасно з ударом по столиці російські війська атакували й Київську область. За інформацією начальника Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника, наслідки зафіксовано у Бучанському, Броварському, Обухівському, Фастівському та Вишгородському районах. Там пошкоджено приватні житлові будинки, гуртожиток, складські приміщення та автомобілі, а також є постраждалі.

    На тлі нової масованої атаки українська влада вкотре звернулася до міжнародних партнерів із закликом прискорити передачу сучасних систем протиповітряної оборони, боєприпасів до них та посилити економічний тиск на Росію. Уряд наголошує, що масштаби удару свідчать про здатність Кремля й надалі виробляти значну кількість ракет і безпілотників, тому санкційний тиск на оборонно-промисловий комплекс РФ має залишатися одним із ключових інструментів міжнародної підтримки України.

  • Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ракетна дуель у Перській затоці: Вашингтон і Тегеран перейшли до прямих ударів

    Ситуація між Сполученими Штатами та Іраном різко загострилася після взаємного обміну ударами по військових і стратегічних об’єктах у регіоні Перської затоки та поблизу Ормузької протоки. Експерти вже називають події одним із найнебезпечніших витків конфронтації за останній період, оскільки сторони перейшли до прямої військової взаємодії із застосуванням ракет, дронів та ударів по інфраструктурі спостереження.

    Про це повідомляють Reuters та ABC News із посиланням на Центральне командування США (CENTCOM) та Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР).

    За заявою іранської сторони, КВІР здійснив ракетні удари по американських військових об’єктах у регіоні Перської затоки, які Тегеран розглядає як відповідь на попередні дії США проти іранської прибережної інфраструктури. Іранські військові стверджують, що операція мала «обмежений і цільовий характер», спрямований виключно на об’єкти американських сил у регіоні.

    У свою чергу, Центральне командування США повідомило, що Іран випустив щонайменше сім балістичних ракет у напрямку Кувейту та Бахрейну — регіонів, де розташовані ключові американські військові бази та логістичні центри.

    За даними Пентагону, система протиракетної оборони зуміла перехопити щонайменше шість ракет, ще одна не досягла запланованої цілі. Американська сторона наголошує, що суттєвих пошкоджень інфраструктури не зафіксовано.

    Також повідомляється, що сили США брали участь у відбитті комбінованих атак, включно з ракетами та безпілотниками, які були спрямовані на військові об’єкти в Кувейті та Бахрейні.

    Перед іранським ракетним обстрілом американські військові заявили про знищення чотирьох ударних безпілотників Ірану, які рухалися у напрямку Ормузької протоки. У CENTCOM підкреслили, що ці дрони становили пряму загрозу для морського судноплавства в одному з найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Після цього Сполучені Штати завдали ударів по іранських радіолокаційних станціях у районах Горука та на острові Кешм. За даними американських військових, ці об’єкти використовувалися для контролю повітряного та морського руху в стратегічно важливій частині Перської затоки.

    У Вашингтоні заявили, що ці дії мали «обмежений оборонний характер» і були спрямовані на нейтралізацію систем спостереження, які могли використовуватися для координації подальших атак.

    Обидві сторони поширюють взаємно суперечливі заяви щодо наслідків ударів. Іранські медіа стверджують про ураження американських об’єктів, включно зі штабом 5-го флоту ВМС США в Бахрейні, однак Пентагон категорично заперечує ці повідомлення.

    Американська сторона наголошує, що втрат серед особового складу немає, а всі ключові об’єкти продовжують функціонувати у штатному режимі. У той же час Тегеран заявляє про «успішне досягнення цілей операції», не надаючи незалежного підтвердження своїх тверджень.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація в районі Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів світових постачань нафти і скрапленого газу. Будь-яке загострення в цьому регіоні здатне миттєво вплинути на глобальні енергетичні ринки, ціни на нафту та логістику міжнародної торгівлі.

    Аналітики зазначають, що обидві сторони дедалі частіше завдають ударів по об’єктах, які пов’язані не лише з військовою інфраструктурою, а й із системами спостереження та контролю морських шляхів.

    Події розгортаються на тлі фактичної стагнації дипломатичних контактів між Вашингтоном і Тегераном. Жодна зі сторін не демонструє готовності до деескалації, натомість риторика стає дедалі жорсткішою.

    За даними західних ЗМІ, у політичному та військовому керівництві США розглядаються різні сценарії подальших дій у разі повторних атак на американські сили в регіоні. Серед них не виключається і розширення масштабів військової операції проти Ірану.

    Експерти попереджають, що подальше загострення може перерости у ширший регіональний конфлікт із потенційним залученням союзників обох сторін та серйозними наслідками для глобальної безпеки та енергетичного ринку.

  • Касетні ракети по цивільних: Росія вдарила по критичній логістиці на Одещині, є важкопоранені

    Касетні ракети по цивільних: Росія вдарила по критичній логістиці на Одещині, є важкопоранені

    Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Цього разу під атакою опинився об’єкт критично важливої логістики в Одеській області. За попередніми даними, окупанти використали дві балістичні ракети з касетними бойовими частинами. Внаслідок обстрілу постраждали восьмеро дорожніх працівників, двоє з яких перебувають у важкому стані.

    Про наслідки атаки повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. За його словами, російські військові цілеспрямовано атакували цивільний інфраструктурний об’єкт, який забезпечує функціонування критично важливих логістичних маршрутів регіону.

    «Одещина. Черговий ворожий удар по об’єкту інфраструктури, який забезпечує критично важливу логістику регіону. Дві балістичні ракети з касетною бойовою частиною. Цілеспрямована атака по цивільних людях та цивільній інфраструктурі», – наголосив Сухомлин.

    За його словами, під час удару на об’єкті перебували дорожні працівники, які виконували роботи із відновлення та модернізації інфраструктури. Внаслідок вибухів поранення отримали вісім осіб. Медики надають їм необхідну допомогу, а двоє постраждалих перебувають у важкому стані.

    Окрім людських жертв, атака завдала значної шкоди технічному оснащенню. Пошкоджено спеціалізовану дорожню техніку, частина якої є унікальною для України. Саме ця техніка використовувалася для виконання масштабних робіт на об’єкті, завершення яких планувалося вже до кінця червня.

    Через ракетний удар реалізацію проєкту доведеться відкласти щонайменше на місяць. Фахівці мають оцінити масштаби руйнувань, провести розмінування території та визначити можливість подальшого використання пошкодженого обладнання.

    Одеська область залишається однією з головних цілей російських атак від початку повномасштабного вторгнення. Регіон має стратегічне значення для української економіки, адже саме через порти Великої Одеси проходить значна частина експортних вантажів, включаючи аграрну продукцію, металургійну продукцію та гуманітарні поставки. Саме тому Росія регулярно намагається вражати логістичну інфраструктуру, транспортні вузли, склади та об’єкти, які забезпечують функціонування транспортних коридорів.

    Експерти зазначають, що використання касетних боєприпасів проти цивільних об’єктів становить особливу небезпеку. Такі боєголовки розсіюють десятки або навіть сотні суббоєприпасів на великій площі, що значно збільшує ризик для людей, які перебувають поблизу. Саме тому касетні удари часто призводять до великої кількості поранених навіть за відсутності прямого влучання в людей.

    Останніми тижнями Росія значно посилила атаки на цивільну інфраструктуру України. Під ударами опиняються промислові підприємства, транспортні вузли, енергетичні об’єкти та виробництва харчової продукції. Зокрема, напередодні російські безпілотники атакували підприємство «Яготинське для дітей» у Київській області.

    Унаслідок того удару було зруйновано адміністративну будівлю підприємства, пошкоджено виробничі потужності та інфраструктуру. За офіційною інформацією, загинули четверо людей, ще семеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки на підприємство заявив, що подібні удари вкотре демонструють справжні наміри Росії та необхідність посилення міжнародного тиску на Кремль.

    На тлі останніх атак Україна продовжує закликати партнерів до збільшення постачання систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів, здатних перехоплювати балістичні ракети. Саме такі ракети залишаються однією з найбільших загроз для цивільного населення через високу швидкість польоту та складність перехоплення.

    Наразі на місці удару в Одеській області працюють рятувальники, медики та представники профільних служб. Вони ліквідовують наслідки атаки та оцінюють масштаби пошкоджень.

    Правоохоронні органи документують черговий воєнний злочин Російської Федерації. Українська сторона наголошує, що удари по цивільній інфраструктурі та працівниках, які не мають жодного стосунку до бойових дій, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Черговий обстріл Одещини став ще одним свідченням того, що Росія продовжує тактику терору проти цивільного населення та намагається зірвати відновлення української інфраструктури. Попри це роботи з відбудови країни тривають, а пошкоджені об’єкти після завершення необхідних заходів безпеки планують відновити.

  • У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    У Кремля достатньо ракет для кількох масованих атак щомісяця, – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Російська Федерація зберігає значний потенціал для здійснення регулярних масованих ракетних атак по території України. За його словами, російський військово-промисловий комплекс щомісяця виробляє близько 120 балістичних ракет, що дозволяє Кремлю підтримувати високий рівень ракетної загрози та продовжувати терор українських міст.

    Про це глава держави повідомив під час звернення до учасників засідання Ради Україна – НАТО, яке відбулося у Києві. Значна частина його виступу була присвячена актуальним викликам у сфері безпеки, посиленню протиповітряної оборони та необхідності подальшої підтримки України з боку міжнародних партнерів.

    За словами Зеленського, нинішні темпи виробництва озброєнь у Росії свідчать про те, що Кремль продовжує робити ставку на військову ескалацію та ракетний терор проти цивільного населення.

    «Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети. Росія також виробляє інші типи ракет», – наголосив президент.

    Глава держави підкреслив, що саме балістичні ракети залишаються однією з найбільших загроз для України через їхню високу швидкість, складність перехоплення та значну руйнівну силу. Водночас російська армія активно застосовує також крилаті ракети, авіаційні засоби ураження та ударні безпілотники.

    «Очевидно, що це найбільша загроза, з якою ми зараз стикаємося», – зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність, однак масштаби російського виробництва ракет та безпілотників вимагають постійного посилення оборонних спроможностей держави. Саме тому Україна продовжує працювати із союзниками над збільшенням кількості сучасних систем ППО та боєприпасів до них.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про чергову масштабну комбіновану атаку, яку Росія здійснила напередодні. За його словами, лише за одну добу окупанти застосували сотні засобів повітряного нападу, поєднавши використання балістичних ракет, крилатих ракет та великої кількості ударних дронів.

    Президент повідомив, що внаслідок останнього масованого удару загинули 23 людини, серед яких були діти. Ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    «Учора лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в нашій країні, серед них були діти. Росіяни застосували велику кількість дронів – понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня», – заявив глава держави.

    За його словами, такі атаки свідчать про те, що Росія продовжує використовувати тактику виснаження української системи протиповітряної оборони, комбінуючи різні типи озброєння для ускладнення роботи сил ППО.

    Експерти зазначають, що одночасне застосування великої кількості безпілотників, крилатих та балістичних ракет дозволяє ворогу створювати додаткове навантаження на систему захисту повітряного простору. Саме тому питання забезпечення України сучасними системами ППО залишається одним із пріоритетних у переговорах із партнерами.

    Окремо Зеленський звернув увагу на масштаби російських запасів високоточного озброєння. За оцінками української розвідки, попри постійне використання ракет у війні проти України, Росія зберігає значні резерви та продовжує їх поповнювати завдяки роботі оборонної промисловості.

    Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що станом на літо 2025 року Росія накопичила понад 1950 стратегічних ракет різних типів. Серед них – до 500 балістичних ракет «Іскандер-М», близько 300 крилатих ракет «Іскандер-К», сотні крилатих ракет Х-101, Х-22 та Х-32, морські ракети «Калібр», а також до 150 гіперзвукових ракет «Кинжал».

    Фахівці наголошують, що поєднання значних запасів і стабільного виробництва дозволяє Росії проводити кілька масштабних ракетних кампаній щомісяця без суттєвого виснаження арсеналів.

    Крім того, Москва продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників типу Shahed та їхніх модифікацій. За оцінками українських військових, саме дрони дедалі частіше стають основним інструментом нічних атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури.

    Під час виступу Зеленський також нагадав про нещодавню доповідь української розвідки щодо подальших планів Росії. За його словами, Кремль уже визначив нові пріоритетні цілі для ударів і намагається завдати максимальної шкоди українському оборонно-промисловому комплексу.

    Президент повідомив, що російське керівництво розглядає розвиток українських оборонних технологій як одну з головних загроз для власних військових планів. Йдеться насамперед про українські програми зі створення сучасних ракетних систем, засобів перехоплення балістичних цілей та виробництва далекобійного озброєння.

    За словами Зеленського, саме тому Росія може концентрувати свої майбутні удари на підприємствах оборонної галузі та об’єктах, які беруть участь у виробництві нових видів озброєння.

    Українська влада наголошує, що розвиток власного військово-промислового комплексу є одним із ключових напрямків зміцнення обороноздатності держави. В умовах затяжної війни це дозволяє зменшувати залежність від зовнішніх постачань та оперативніше реагувати на загрози.

    Звертаючись до представників держав-членів НАТО, Зеленський наголосив, що подальше посилення протиповітряної оборони України залишається критично важливим завданням.

    За його словами, зростання російського виробництва ракет і безпілотників означає, що загроза масованих атак не лише зберігатиметься, а й може посилюватися. Саме тому Україна потребує додаткових систем ППО, сучасних радарів та запасів ракет-перехоплювачів.

    Президент підкреслив, що кожна нова система протиповітряної оборони означає врятовані життя мирних громадян, захищені об’єкти інфраструктури та зменшення наслідків російських ударів.

    На тлі активізації російських атак Київ продовжує закликати міжнародних партнерів до прискорення військової допомоги. В українському керівництві наголошують, що саме зміцнення протиповітряної оборони залишається одним із найефективніших способів захисту населення від ракетного терору та збереження стабільності в умовах війни.

  • Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна продовжує відчувати гостру потребу в ракетах для систем протиповітряної оборони Patriot, однак постачання боєприпасів зі Сполучених Штатів не припиняються. Водночас Київ працює над довгостроковим рішенням, яке передбачає не лише закупівлю додаткових комплексів, а й можливість їхнього виробництва спільно з партнерами.

    Про це заявили президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції в Києві.

    Питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на тлі постійних російських ракетних та дронових атак. Особливу роль у захисті українського неба відіграють американські системи Patriot, які здатні перехоплювати балістичні ракети. Саме вони стали основним інструментом протидії російським ударам “Іскандерами”, “Кинджалами” та іншими видами високоточної зброї.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що ракети-перехоплювачі PAC-2 і PAC-3 залишаються критично важливими для оборони України. За його словами, попри значне навантаження на оборонну промисловість союзників та високу інтенсивність бойових дій, поставки ракет зі США тривають на постійній основі.

    Він назвав це позитивним сигналом для України та підтвердив, що американські перехоплювачі надходять регулярно.

    За словами Рютте, українська система ППО демонструє високу ефективність, але масштаби російських атак залишаються надзвичайно великими. Саме тому потреба в додаткових ракетах і комплексах залишається актуальною. Генсек НАТО зазначив, що союзники продовжують фінансувати програму PURL, через яку забезпечуються поставки ракет для української армії.

    Водночас він визнав, що тривалі військові конфлікти неминуче створюють ризики для наявних запасів озброєння. Саме тому країни НАТО вже працюють над збільшенням обсягів виробництва ракет і систем протиповітряної оборони, щоб підтримувати як власну безпеку, так і потреби України.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що проблема нестачі ракет PAC-3 існує вже певний час. За його словами, на початку повномасштабної війни та протягом наступних років Україна отримувала від партнерів необхідні обсяги таких боєприпасів. Однак ситуація почала змінюватися після загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Глава держави пояснив, що скорочення поставок не було пов’язане з нестачею коштів. Україна знаходила фінансування, проводила переговори та була готова купувати необхідні ракети. Проте навіть за наявності фінансового ресурсу обсяги постачань почали зменшуватися.

    За словами президента, це стосувалося не лише ракет для Patriot, а й інших видів озброєння, які стали більш затребуваними через нові міжнародні безпекові виклики. Частину дефіциту Україна змогла компенсувати завдяки розвитку власного виробництва безпілотників, засобів ураження та окремих елементів озброєння. Однак створити аналог ракети PAC-3 в короткі терміни наразі неможливо через складність технологій.

    Зеленський зазначив, що Україна була змушена шукати додаткові механізми забезпечення протиповітряної оборони. Зокрема, Київ укладав міжнародні угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, а також проводив як відкриті, так і непублічні переговори щодо отримання засобів для боротьби з балістичними ракетами.

    Окрему увагу президент приділив перспективі локалізації виробництва Patriot. За його словами, Україна вже тривалий час веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання відповідних ліцензій. Такі консультації відбувалися ще з попередньою американською адміністрацією і продовжуються нині.

    Глава держави наголосив, що Україна зацікавлена у створенні виробничих потужностей як на власній території, так і спільно з країнами НАТО. На його переконання, це дозволило б не лише зміцнити українську систему ППО, а й підвищити оборонні можливості всієї Європи.

    Президент також звернув увагу на те, що така ініціатива відповідає сучасному курсу США щодо посилення оборонної самостійності європейських союзників. Він підкреслив, що Європа має достатній технологічний та промисловий потенціал для виробництва сучасних систем захисту, а співпраця у сфері Patriot могла б стати одним із найбільш показових прикладів такого підходу.

    Заяви Зеленського та Рютте пролунали на тлі попереджень Повітряних сил ЗСУ про суттєве скорочення запасів ракет для Patriot, NASAMS та IRIS-T. Українські військові неодноразово наголошували, що саме системи Patriot залишаються єдиним ефективним засобом боротьби з російськими балістичними ракетами, які дедалі частіше застосовуються під час атак по українських містах.

    Напередодні Зеленський також повідомив про досягнення політичної домовленості щодо придбання додаткових комплексів Patriot. Водночас реалізація цих домовленостей поки що затримується через фінансові, технічні та юридичні процедури. Президент уже доручив прискорити роботу над контрактами та попередив відповідальних посадовців про персональну відповідальність за результат.

    Таким чином, попри наявний дефіцит ракет-перехоплювачів, Україна продовжує отримувати допомогу від союзників і водночас намагається створити власні довгострокові механізми забезпечення протиповітряної оборони. У Києві розраховують, що поєднання міжнародної підтримки, нових закупівель та майбутнього спільного виробництва дозволить посилити захист українського неба від російських атак.

  • Розвідка попередила про новий пріоритет російських атак

    Розвідка попередила про новий пріоритет російських атак

    Росія визначила українські підприємства, які займаються розробкою та виробництвом ракетних технологій, одним із головних пріоритетів для майбутніх атак. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками доповіді начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олега Іващенка.

    За словами глави держави, українська розвідка отримала дані про наміри російського керівництва зосередити подальші військові, політичні та інформаційні зусилля на протидії розвитку українського оборонно-промислового комплексу, насамперед підприємств, які досягли успіхів у створенні сучасних ракетних систем.

    Президент зазначив, що особливе занепокоєння у Кремля викликає прогрес України у розвитку власних ракетних технологій. Йдеться як про створення засобів ураження великої дальності, так і про розробку систем протиракетної оборони та антибалістичного захисту.

    «Знаємо також, що одним із ключових напрямків для подальших російських ударів по Україні – військових, політичних та пропагандистських – обрано українські компанії, які демонструють прогрес у розвитку всіх типів ракетних технологій. Росія визначає це як стратегічну загрозу для себе – спроможність України виробити власну балістичну систему й локалізувати виробництво антибалістичного захисту», – наголосив Зеленський.

    Заява президента пролунала на тлі активізації українських програм зі створення власних високоточних озброєнь. Упродовж останніх років Україна суттєво наростила виробництво безпілотних систем, крилатих ракет і засобів ураження великої дальності. Водночас влада неодноразово заявляла про роботу над розвитком власних балістичних можливостей, які мають посилити обороноздатність країни та забезпечити додаткові інструменти стримування агресора.

    На думку експертів, російське керівництво розглядає розвиток українського оборонного сектору як довгострокову загрозу своїм військовим планам. Саме тому підприємства оборонно-промислового комплексу регулярно стають цілями ракетних і дронових атак, а російська пропаганда приділяє значну увагу дискредитації українських виробників озброєнь.

    Окрім безпосередніх військових ударів, Росія може використовувати інформаційні операції та кібератаки для спроб уповільнити розвиток українських технологічних програм. У Києві наголошують, що такі дії лише підтверджують ефективність роботи українських інженерів і підприємств, які забезпечують армію новими видами озброєння.

    Президент запевнив, що Україна реагуватиме на виявлені загрози та вживатиме необхідних заходів для захисту стратегічно важливих виробництв. За його словами, держава продовжить розвивати власний оборонно-промисловий комплекс, оскільки нарощування виробництва сучасної зброї залишається одним із ключових чинників забезпечення національної безпеки в умовах повномасштабної війни.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі чергових масованих російських ударів по території України, під час яких окупанти активно застосовують ракети різних типів та ударні безпілотники. Українська влада неодноразово наголошувала, що одним із пріоритетів держави є розвиток власного виробництва озброєнь, здатного забезпечити потреби Збройних сил та зменшити залежність від зовнішніх поставок.

  • “Орешнік” уже в Білорусі? ЗМІ назвали точне місце, де Росія могла сховати ракетний комплекс для ударів по Україні

    “Орешнік” уже в Білорусі? ЗМІ назвали точне місце, де Росія могла сховати ракетний комплекс для ударів по Україні

    У Білорусі, ймовірно, визначили місце базування російського ракетного комплексу середньої дальності «Орешнік», який Росія вже застосовувала для ударів по території України. За даними моніторингових ресурсів, елементи комплексу можуть перебувати на території колишнього військового аеродрому «Кричев-6» у Могильовській області, неподалік кордону з Росією.

    Інформацію про можливе розміщення комплексу оприлюднив ресурс «Сообщество железнодорожников Беларуси», який спеціалізується на моніторингу військових перевезень територією Білорусі. Аналітики звернули увагу на переміщення великого військового ешелону, який наприкінці грудня 2024 року прибув до району Кричева з російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області.

    Згідно з оприлюдненими даними, орієнтовно в період з 20 по 29 грудня військовий ешелон вирушив зі станції «Капустин Яр» Приволзької залізниці та прибув на станцію «Кричев I». Саме ця станція розташована найближче до колишньої авіабази «Кричев-6», яка останніми роками офіційно фігурує в документах як логістичний центр.

    Аналітики наголошують, що вибір пункту призначення навряд чи був випадковим. Станція «Кричев I» є ключовим залізничним вузлом для доставки великогабаритної військової техніки до території колишнього аеродрому. Саме тому експерти припускають, що частини комплексу «Орешнік» могли бути розгорнуті саме там.

    Тема розміщення новітньої російської ракети в Білорусі активно обговорюється ще з кінця 2024 року. Тоді під час зустрічі російського диктатора Володимир Путін та білоруського правителя Олександр Лукашенко вперше публічно прозвучала інформація про можливе перекидання комплексу на білоруську територію. Лукашенко тоді заявляв, що звертався до Москви з проханням розмістити відповідне озброєння для посилення оборонних можливостей Білорусі.

    Офіційних підтверджень фактичного розгортання «Орешніка» ні російська, ні білоруська сторона не надавали. Водночас численні ознаки військової активності навколо Кричева та незвичні перевезення із полігону «Капустин Яр» стали підставою для припущень, що комплекс уже перебуває на території союзної Росії держави.

    «Орешнік» вважається одним із найновіших ракетних комплексів Росії. За оцінками військових експертів, він створений на базі міжконтинентальної балістичної ракети «Ярс», але має меншу дальність польоту. Якщо «Ярс» належить до міжконтинентального класу, то «Орешнік» класифікують як ракету середньої дальності із заявленим радіусом дії до 5 тисяч кілометрів.

    Особливу увагу комплекс привернув після листопада 2024 року, коли Росія вперше застосувала його проти України. Тоді ракета вдарила по району підприємства «Південмаш» у Дніпрі. Унаслідок атаки були пошкоджені об’єкти інфраструктури, а також загинули та постраждали мирні жителі.

    Після цього російська пропаганда почала активно використовувати тему «Орешніка» як елемент психологічного тиску на Україну та країни Заходу. Кремль позиціонував нову ракету як зброю, здатну долати сучасні системи протиповітряної оборони та завдавати ударів на значних відстанях.

    Водночас низка західних аналітиків зазначає, що навколо комплексу досі залишається багато невідомих. Незалежних підтверджень заявлених технічних характеристик немає, а більшість інформації про ракету походить із російських офіційних джерел. Саме тому оцінки її можливостей можуть відрізнятися.

    Якщо інформація про базування комплексу на аеродромі «Кричев-6» підтвердиться, це означатиме подальше поглиблення військової інтеграції між Москвою та Мінськом. Білорусь уже надала свою територію для російських військових навчань, розміщення тактичної ядерної зброї та запусків ударних безпілотників. Розгортання комплексу середньої дальності стало б ще одним кроком до посилення російської військової присутності поблизу кордонів України та країн НАТО.

    На цьому тлі українські та західні розвідки продовжують уважно відстежувати переміщення російських ракетних підрозділів на території Білорусі. Будь-яке підтвердження розміщення «Орешніка» може мати важливе значення для оцінки безпекової ситуації в регіоні та планування заходів протиповітряної оборони.

    Наразі офіційного підтвердження інформації про дислокацію комплексу в Кричеві немає, однак оприлюднені дані про залізничні перевезення та логістику стали черговим свідченням активної військової співпраці між Росією та Білоруссю в умовах триваючої війни проти України.

  • Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Росія різко посилила риторику щодо України та пригрозила новими ударами по Києву. У Кремлі заявили про підготовку «послідовних і систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземних дипломатів та громадян залишити Київ. На тлі масованих атак останніх тижнів такі заяви викликали нову хвилю тривоги, однак українські та західні експерти вважають: за гучними погрозами можуть стояти не лише військові плани Москви, а й дедалі глибші проблеми самої Росії.

    Про нову хвилю російських погроз повідомило BBC із посиланням на офіційні заяви представників Кремля та російського зовнішньополітичного відомства. У Москві заявляють, що нібито готують удари по підприємствах українського військово-промислового комплексу, командних пунктах і «центрах ухвалення рішень».

    При цьому у Кремлі намагаються подати свої заяви як «відповідь» на удари по окупованих територіях. Зокрема, Росія згадує атаку по Старобільську на тимчасово окупованій Луганщині. Російська сторона стверджує, що там загинули цивільні, хоча українська сторона наголошує: ціллю був військовий об’єкт окупантів.

    Попри різку риторику, у Міністерстві закордонних справ України заявили, що рівень загрози для Києва та інших міст не змінився принципово. Росія й без того регулярно атакує українські регіони ракетами, дронами та авіабомбами від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас нинішня хвиля заяв Кремля має помітно інший інформаційний характер. Якщо раніше Москва переважно здійснювала атаки без додаткового інформаційного супроводу, то зараз російська влада активно намагається психологічно тиснути як на українське суспільство, так і на міжнародних партнерів Києва.

    Військовий аналітик та колишній співробітник української розвідки Іван Ступак вважає, що Кремль намагається повернути собі контроль над інформаційним порядком денним. За його словами, на тлі внутрішніх економічних труднощів і проблем на фронті російська влада дедалі частіше використовує тему «помсти» та погроз новими ударами.

    Подібну позицію озвучують і в Раді національної безпеки та оборони України. Представник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що Росія не має стратегічних проривів на фронті, тому робить ставку на психологічний тиск і залякування.

    На думку Коваленка, Кремль переслідує одразу кілька цілей. По-перше, Москва намагається деморалізувати українців після серії масованих обстрілів. По-друге — вплинути на західних партнерів України та посилити дискусії щодо ризиків подальшої підтримки Києва. Саме цим може пояснюватися заклик російського МЗС до дипломатів залишити столицю України.

    Крім того, у Києві вважають, що Росія намагається відвернути увагу від власних проблем. Останніми місяцями Україна значно активізувала удари по російській території, зокрема по військових аеродромах, складах боєприпасів, нафтобазах та підприємствах ВПК. Під ударом регулярно опиняються й об’єкти поблизу Москви.

    На цьому тлі західні аналітики все частіше говорять про поступову зміну характеру війни не на користь Кремля. Інститут вивчення війни (ISW) у своїх останніх оцінках наголошує, що Росія зазнає значних втрат у живій силі та техніці, а темпи просування окупаційних військ залишаються мінімальними.

    Британська розвідка також нещодавно заявила, що втрати РФ у війні проти України вже наближаються до пів мільйона військових. Глава служби GCHQ Енн Кіст-Батлер повідомила, що Росія фактично змушена компенсувати величезні втрати постійною мобілізацією та дедалі агресивнішою інформаційною кампанією.

    Водночас експерти застерігають: попри ознаки виснаження Росії, небезпека для України залишається надзвичайно високою. Лише останніми днями РФ здійснила одну з наймасованіших атак за весь час повномасштабної війни. Росіяни випустили сотні дронів та десятки ракет різних типів.

    Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що під час атаки 24 травня Росія, серед іншого, застосувала дві балістичні ракети середньої дальності типу «Орєшнік». За словами президента, одна ракета влучила по Київщині, інша — по окупованій території Донеччини.

    Раніше Повітряні сили ЗСУ офіційно не підтверджували інформацію про дві такі ракети, однак про це повідомляли моніторингові канали. Саме використання «Орєшніка» викликало особливе занепокоєння, оскільки цей тип озброєння надзвичайно складно перехоплювати наявними системами ППО.

    На цьому тлі Україна продовжує закликати союзників посилити постачання систем Patriot та ракет до них. У Києві визнають: головною проблемою залишається дефіцит засобів для перехоплення балістичних цілей.

    Західні медіа також звертають увагу, що Кремль дедалі частіше використовує риторику «ударів по центрах ухвалення рішень» саме в моменти, коли Україна активізує далекобійні атаки по території РФ або коли Росія стикається із внутрішніми труднощами.

    Аналітики наголошують: нинішня хвиля погроз може бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на формування атмосфери страху та невизначеності. Водночас у військовому сенсі Росія вже давно атакує українські міста практично безперервно, а тому нові заяви Кремля радше свідчать про спробу інформаційного тиску, ніж про принципово новий етап війни.

    Українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, однак водночас не піддаватися паніці через інформаційні вкиди та погрози Москви. У Києві переконані: Кремль намагається компенсувати відсутність великих перемог на фронті психологічним тиском і демонстративною агресивною риторикою.

  • Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Зеленський терміново звернувся до Трампа через ППО: Україна попереджає США про критичний дефіцит ракет Patriot

    Президент України Володимир Зеленський надіслав листа президенту США Дональду Трампу та Конгресу із попередженням про критичну нестачу засобів протиповітряної оборони. Йдеться передусім про ракети Patriot PAC-3 та додаткові системи, здатні збивати російські балістичні ракети. Про це повідмляє  The Kyiv Independent та звернення підтвердив радник президента України Дмитро Литвин.

    Звернення з’явилося на тлі посилення російських атак по Україні та нових погроз Кремля щодо ударів по Києву. Українська сторона наголошує, що саме американські системи Patriot залишаються головним інструментом захисту від балістичних ракет, проти яких більшість інших систем ППО не є достатньо ефективними.

    У листі Зеленський прямо зазначив, що у питанні захисту від ракет Україна залежить від допомоги партнерів, а щодо протидії балістиці — майже виключно від Сполучених Штатів. Президент попросив Трампа та Конгрес продовжити участь у забезпеченні України життєво необхідною протиракетною обороною.

    За словами Зеленського, нинішні темпи постачання озброєння за програмою PURL вже не відповідають реальному рівню загрози. Йдеться про механізм, через який союзники фінансують закупівлю американського озброєння для України, зокрема ракет до Patriot. Програма була запущена як інструмент швидкого постачання критично необхідної зброї, однак останніми місяцями Київ дедалі частіше говорить про затримки та дефіцит.

    Проблема особливо загострилася через зростання кількості комбінованих російських ударів. Росія одночасно застосовує дрони, крилаті ракети, балістику та аеробалістичні ракети, намагаючись перевантажити українську ППО. Саме Patriot PAC-3 є одним із небагатьох засобів, які можуть перехоплювати найбільш небезпечні балістичні цілі.

    Раніше українські та західні медіа вже повідомляли, що Україна майже вичерпала запаси ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Ці ракети є дорогими, складними у виробництві та дефіцитними навіть для самих союзників.

    Додатковим фактором стала війна США з Іраном, яка також тисне на американські запаси високоточного озброєння. Західні союзники побоюються, що пріоритети Вашингтона можуть зміститися на Близький Схід, а це ускладнить стабільне постачання Україні критичних боєприпасів.

    Зеленський раніше вже заявляв, що Україна отримувала ракети до Patriot із запізненням через проблеми з оплатою в межах PURL. Тоді він наголошував, що навіть один день затримки може мати важкі наслідки, якщо Росія саме в цей момент завдає масованого удару по енергетиці або містах.

    У січні Зеленський повідомляв, що під час зустрічі з Трампом у Давосі досяг домовленості щодо постачання ракет PAC-3 для українських Patriot. Однак нинішній лист свідчить, що попередніх домовленостей уже недостатньо для покриття потреб України.

    Українська сторона просить не лише ракети PAC-3, а й додаткові системи ППО. Для Києва це питання не лише військової ефективності, а й виживання цивільної інфраструктури. Російські балістичні удари часто мають мінімальний час підльоту, тому без достатньої кількості сучасних протиракет захист великих міст, енергетичних об’єктів та військової логістики стає значно складнішим.

    Паралельно Україна працює над власними засобами протиповітряної оборони. Зокрема, українські розробники повідомляли про підготовку до випробувань нової системи, яку називають дешевшим аналогом Patriot. Водночас такі розробки потребують часу, а критична потреба в американських ракетах існує вже зараз.

    Експерти наголошують, що навіть найсучасніша ППО не може гарантувати стовідсоткового захисту від комбінованих атак. Росія враховує погодні умови, маршрути польоту, щільність української оборони та намагається запускати цілі так, щоб перевантажити системи перехоплення.

    Саме тому Україна просить США не зменшувати темпи допомоги, а навпаки — пришвидшити постачання. Для Києва це питання напряму пов’язане з безпекою мирних жителів, стабільністю енергосистеми та здатністю країни продовжувати оборону.

  • Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Північна Корея заявила про випробування нових ракетних систем із технологіями штучного інтелекту, а за запуском особисто спостерігав лідер країни Кім Чен Ин. У КНДР стверджують, що нова зброя здатна працювати в умовах “сучасної війни” та використовує системи автоматичного наведення й розпізнавання цілей.

    Про це повідомило державне агентство KCNA. Інформацію також оприлюднили Reuters та південнокорейські аналітики.

    За даними Пхеньяна, під час випробувань перевіряли тактичні балістичні ракети, високоточні крилаті ракети та далекобійні реактивні системи залпового вогню. Особливу увагу приділяли роботі систем управління на базі штучного інтелекту.

    У КНДР заявили, що ракети отримали “інтелектуальні” системи наведення, здатні супроводжувати ціль у режимі реального часу та автоматично коригувати політ на фінальній ділянці траєкторії.

    Кім Чен Ин назвав випробування “успішною модернізацією озброєння відповідно до умов сучасної війни”. За його словами, нові системи мають підвищити ефективність північнокорейської армії та посилити її бойові можливості.

    У Пхеньяні стверджують, що частину нових крилатих ракет планують розгорнути в артилерійських підрозділах поблизу кордону з Південною Кореєю. За заявами КНДР, ракети здатні уражати цілі на відстані до 100 кілометрів.

    Аналітики звернули увагу, що це, ймовірно, перший випадок, коли Північна Корея офіційно заявила про використання штучного інтелекту в ракетному озброєнні.

    Військовий експерт Інституту політичних досліджень Асан Ян Ук пояснив, що йдеться, найімовірніше, про систему автоматичного розпізнавання та супроводу цілі.

    “Мова йде про використання штучного інтелекту під час розпізнавання цілі та наведення ракети”, — зазначив експерт.

    Інший аналітик, Хон Мін із Корейського інституту національного об’єднання, вважає, що КНДР могла модернізувати вже існуючі цифрові системи наведення, додавши до них елементи автоматичного аналізу цілей. Водночас він підкреслив, що реальний рівень технологій Північної Кореї наразі перевірити неможливо.

    Окреме занепокоєння міжнародної спільноти викликає військова співпраця КНДР із Росією. Західні розвідки та уряди неодноразово заявляли, що Північна Корея постачає Москві балістичні ракети та артилерійські боєприпаси для війни проти України.

    За оцінками аналітиків, використання північнокорейської зброї на фронті може допомагати Пхеньяну отримувати реальні бойові дані та вдосконалювати свої ракетні технології.

    Reuters нагадує, що з кінця 2023 року КНДР активно нарощує військову співпрацю з Росією, а Москва та Пхеньян поглиблюють політичні та військові контакти на тлі міжнародних санкцій.

    Напередодні, 26 травня, Північна Корея вже запускала кілька ракет у бік Жовтого моря поблизу західного узбережжя Південної Кореї. Серед них була щонайменше одна балістична ракета малої дальності.

    Ще у 2024 році парламент КНДР за вказівкою Кім Чен Ина офіційно закріпив у конституції статус Південної Кореї як “ворожої держави”. Після цього напруга на Корейському півострові продовжує зростати.

    На тлі заяв про нові ракети зі штучним інтелектом у Південній Кореї, Японії та США вже заявили про необхідність уважно стежити за розвитком військових технологій КНДР.