Uanews.life

Позначка: банки

  • НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    НБУ готує нові правила доступу до банківської таємниці після скандалу з monobank

    Національний банк України готує зміни до законодавства, які визначатимуть нові правила доступу до банківської таємниці через суд. Ініціатива з’явилася на тлі суспільного резонансу довкола ситуації з monobank та його співвласником Олегом Гороховським, а також у межах виконання міжнародних зобов’язань України.

    Йдеться про законопроєкт, який має врегулювати процедури отримання судового доступу до інформації, що становить банківську таємницю, зокрема тієї, яка надходить до НБУ від європейських фінансових регуляторів. Документ передбачає внесення змін до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів.

    Як зазначають у Нацбанку, нові правила застосовуватимуться виключно в межах цивільного та господарського судочинства. Вони не стосуватимуться кримінальних чи адміністративних проваджень, де вже діють окремі механізми доступу до фінансової інформації.

    Окремо підкреслюється, що розкриття банківської таємниці, отриманої від європейських партнерів, можливе лише за погодженням із відповідними іноземними регуляторами. Такий підхід відповідає вимогам європейського законодавства і є частиною зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС.

    У НБУ наголошують, що запропоновані зміни не спрямовані на послаблення захисту банківської таємниці, а навпаки — мають встановити чіткі та прозорі правила її розкриття. Голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що нововведення покликані посилити гарантії захисту даних клієнтів у відповідності до європейських стандартів.

    Розробка законопроєкту також передбачена домовленостями з Міжнародним валютним фондом і є частиною ширшого пакета реформ у фінансовому секторі.

    Контекстом для посилення уваги до теми банківської таємниці стала ситуація навколо monobank. Після публікації Олегом Гороховським фотографії клієнтки у соцмережах у суспільстві виникла дискусія щодо меж допустимого розкриття інформації про клієнтів банків. У зв’язку з цим Верховна Рада викликала голову НБУ для надання пояснень.

    Очікується, що нові правила мають не лише врегулювати спірні питання, а й підвищити довіру до банківської системи на тлі євроінтеграційних процесів.

  • Ексглава ОП Єрмак отримав чверть мільйона компенсації після звільнення

    Ексглава ОП Єрмак отримав чверть мільйона компенсації після звільнення

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак після звільнення отримав понад 213 тисяч гривень компенсації за невикористану відпустку. Загалом його дохід у 2025 році склав близько 1,27 мільйона гривень.

    Відповідні дані містяться у декларації, поданій після звільнення.

    Основну частину доходів Єрмака сформували три джерела. Зокрема, заробітна плата в Офісі президента становила 533,7 тисячі гривень. Ще 213,7 тисячі гривень він отримав як компенсацію за невикористані дні відпустки. Окремо понад 527 тисяч гривень ексчиновник задекларував як відсотки від банківських вкладів.

    Таким чином, лише відсоткові доходи майже зрівнялися із зарплатою, що свідчить про значні грошові активи. Згідно з декларацією, на банківських рахунках Єрмак зберігає близько 6,5–7 мільйонів гривень.

    Окрім цього, ексглава Офісу президента задекларував також готівкові кошти — близько 3 тисяч доларів і 3 тисяч євро. Водночас у документі зазначена і значна сума заборгованості — майже 5 мільйонів гривень, яку йому має виплатити пов’язана компанія.

    У порівнянні з попереднім роком доходи Єрмака суттєво зменшилися. Якщо у 2024 році вони сягали приблизно 4 мільйонів гривень, то у 2025-му становили лише трохи більше одного мільйона.

    Водночас структура доходів змінилася: якщо раніше вагому частину становили інші надходження, то після звільнення основними джерелами залишилися зарплата, банківські відсотки та компенсаційні виплати.

    Подання декларації відбулося в межах вимог антикорупційного законодавства після завершення роботи на посаді керівника Офісу президента.

  • В Україні зростає кількість блокувань банківських рахунків через фінансовий моніторинг

    В Україні зростає кількість блокувань банківських рахунків через фінансовий моніторинг

    В Україні зростає кількість випадків тимчасового блокування банківських рахунків громадян через підозрілі фінансові операції. Як повідомляє Асоціація платіжних провайдерів України, банки мають право обмежувати доступ до рахунків навіть за операціями з сумами близько 100 тисяч гривень, якщо вони викликають підозру щодо можливих порушень фінансового законодавства.

    Згідно з даними Асоціації, найчастіше блокування відбуваються через регулярні перекази на нові рахунки, нестандартні суми або часті транзакції між різними банківськими установами. Банки у таких випадках зобов’язані провести перевірку, щоб запобігти фінансовим ризикам та шахрайству.

    Громадяни, чиї рахунки заблоковані, можуть звернутися до банку для уточнення причин та подати документи, що підтверджують легітимність операцій. Експерти радять уважно контролювати власні фінансові потоки, уникати підозрілих переказів і зберігати документацію про походження коштів.

    Фінансові консультанти зазначають, що підвищена увага до операцій громадян пов’язана зі зростанням ризиків шахрайства, відмиванням коштів та фінансуванням незаконної діяльності, тому банки змушені діяти обережно.

  • Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    В Україні продовжується девальвація національної валюти. За підсумками торгів 11 березня Національний банк України підвищив офіційний курс долара з 43,8627 до 43,9776 грн за долар. Новий показник став історичним максимумом і почне діяти з 12 березня.

    Водночас на міжбанківському валютному ринку у другій половині дня угоди з купівлі долара вже проходили вище психологічної позначки 44 грн. На піку торгів американська валюта піднімалася до рівня 44,22 грн за долар.

    Банкіри зазначають, що поточне ослаблення гривні відбувається не випадково. На їхню думку, Національний банк України може свідомо допускати поступову девальвацію, зокрема для збільшення бюджетних надходжень під час конвертації фінансової допомоги міжнародних партнерів.

    За словами представників банківського сектору, у таких умовах експортери не поспішають продавати валютну виручку, очікуючи подальшого зростання курсу долара. Водночас імпортери опинилися у складній ситуації через невизначеність щодо майбутнього курсу. Багато компаній уже почали закладати у вартість імпортних товарів курс на рівні 45,5–46 грн за долар, хоча у державному бюджеті середній показник передбачений на рівні близько 45,6 грн.

    Додатковим фактором невизначеності називають затримку з виділенням великого фінансового пакета допомоги від Європейський Союз, а також загальне погіршення економічної ситуації через зростання цін на енергоносії після початку війни між Іран та іншими країнами регіону.

    Коливання на міжбанку швидко відобразилися і на готівковому ринку. Максимальний курс продажу долара у відділеннях банків піднявся до 44,65 грн. Такий показник, зокрема, фіксувався у МетаБанк. Середній діапазон купівлі та продажу становив приблизно 43,68–44,31 грн за долар.

    У сегменті карткових операцій пікова ціна продажу долара для клієнтів сягнула 44,55 грн. Такий курс пропонували Сенс Банк та Юнекс Банк. Середній картковий курс купівлі та продажу перебував у межах 43,75–44,17 грн.

    Щодо європейської валюти, офіційний курс гривні до євро трохи змінився — з 51,0386 до 50,9349 грн за євро. У банківських касах готівковий євро продавали в діапазоні від 51,35 до 51,75 грн, а середній курс купівлі та продажу становив приблизно 50,87–51,56 грн.

    У картковому сегменті середній курс операцій з євро коливався в межах 50,76–51,42 грн, а максимальний показник досягав 51,80 грн, зокрема у Аккордбанк.

    Експерти не виключають, що у разі збереження нинішніх економічних факторів курс долара може й надалі залишатися під тиском і поступово рухатися до показників, закладених у державному бюджеті.

  • Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Уряд Венгрії ухвалив рішення про арешт коштів і золота українського «Ощадбанку» терміном на 60 днів у рамках розслідування, повідомляє місцева влада.

    У документі зазначено, що спосіб перевезення грошей та золота не відповідав звичайній міжнародній практиці, через що було розпочато кримінальне провадження. Обставини транспортування можуть становити ризики для національної безпеки країни.

    «На місці перевірки не вдалося встановити походження коштів, їх кінцевий пункт призначення, мету перевезення та правові підстави для переміщення таких активів територією країни. Слідство має з’ясувати походження активів, мету транспортування та можливі зв’язки перевізників із кримінальними або іншими організаціями», – зазначено у документі.

    Нагадаємо, що 5 березня озброєні угорські митники затримали два автомобілі «Ощадбанку», в яких знаходилися 35 млн євро, 40 млн доларів США та 9 кг золота. Також були затримані сім інкасаторов, яких згодом відпустили.

  • Банк вимагає декларацію після податкової: що потрібно знати бізнесу про фінмоніторинг

    Банк вимагає декларацію після податкової: що потрібно знати бізнесу про фінмоніторинг

    Банки в Україні зобов’язані перевіряти джерела походження коштів клієнтів, аналізувати їхні операції та оцінювати відповідність транзакцій фінансовому профілю. Це прямо передбачено законодавством про фінансовий моніторинг. Одна з ключових норм — частина 7 статті 11 профільного закону: банк має право витребувати документи, а клієнт зобов’язаний їх подати.

    Про це розповів адвокат, доктор юридичних наук, голова Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки Яків Воронін.

    За його словами, підприємці часто дивуються, чому після подання декларації до податкової служби банк знову просить ті самі документи. Однак податкова і банк виконують різні функції. ДПС перевіряє правильність нарахування податків та відповідність форми декларації, тоді як банк оцінює ризики походження коштів і можливу підозрілість операцій.

    Прийняття декларації податковою не означає підтвердження достовірності всіх даних. Камеральна перевірка стосується переважно формальних аспектів, тоді як банк має самостійно переконатися, що кошти клієнта мають законне походження.

    Останніми роками банки стали значно обережнішими. Причина — регулярні штрафи з боку Національного банку за порушення правил фінмоніторингу. Деякі фінансові установи вже сплатили десятки мільйонів гривень санкцій. У таких умовах банки схильні діяти максимально обережно, навіть якщо це створює додаткове навантаження на клієнтів.

    Водночас повноваження банків не є безмежними. За словами адвоката, фінансові установи можуть вимагати лише ті документи, які необхідні для виконання вимог фінмоніторингу. Наприклад, фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування не зобов’язана вести класичний бухгалтерський облік, тому вимога надати баланс або фінансову звітність може виходити за межі закону.

    Також заходи перевірки мають бути пропорційними. Якщо підприємець із невеликим оборотом отримує вимоги, аналогічні великій компанії з мільйонними транзакціями, це може порушувати принцип пропорційності.

    Ще одне важливе питання — строки блокування операцій. Банк має право зупинити операцію максимум на два робочі дні. Далі ініціативу може перехопити Держфінмоніторинг — спочатку на сім, а потім на тридцять днів. Подальше блокування можливе лише за рішенням суду. Верховний Суд неодноразово підтверджував, що ці строки є остаточними.

    Якщо банк перевищує строки без судового рішення, клієнт має право оскаржити такі дії. Судова практика свідчить, що за процедурних порушень суди дедалі частіше стають на бік підприємців.

    Експерт радить не ігнорувати запити банку. Відсутність відповіді майже гарантовано призводить до блокування рахунку. Надавати слід лише ті документи, які запитуються, і в разі неможливості подання певного документа — письмово пояснювати причину з посиланням на норму закону.

    У разі блокування рахунку алгоритм дій такий: спочатку письмова претензія до банку, потім скарга до НБУ, і лише після цього — суд. Порушення цієї послідовності може призвести до відмови в розгляді звернення регулятором.

    Крім того, інформація про клієнтів, яким відмовлено в обслуговуванні, може передаватися іншим банкам. Це суттєво ускладнює відкриття рахунків у майбутньому.

    Національний банк тим часом рекомендує фінансовим установам посилити виявлення компаній-оболонок та операцій із підвищеним ризиком. Регулятор наголошує на необхідності комплексного аналізу діяльності клієнтів, перевірки реальності господарської діяльності та відповідності обсягів операцій задекларованим показникам.

    Особливу увагу банки мають приділяти новоствореним ФОП, у яких обсяги операцій за короткий час значно перевищують задекларовані плани або встановлені податковим законодавством ліміти.

    Фахівці зазначають: система фінмоніторингу залишається складною і часто незручною для бізнесу. Проте в умовах посиленого регуляторного контролю підприємцям важливо знати свої права й обов’язки та діяти в межах закону, щоб уникнути блокування рахунків і тривалих судових спорів.

  • Обсяг депозитів українців сягнув рекордних 1,553 трлн грн

    Обсяг депозитів українців сягнув рекордних 1,553 трлн грн

    Станом на 1 грудня обсяг коштів населення на рахунках українських банків сягнув 1,553 трлн гривень. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, посилаючись на дані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

    За його словами, за рік обсяг депозитів громадян зріс на 206 млрд грн, що відповідає зростанню на 15,3%. Найбільший приріст зафіксовано у національній валюті. Обсяг гривневих вкладів становить 1,021 трлн грн, що на 155 млрд грн більше, ніж рік тому.

    Вклади в іноземній валюті також зросли, але менш динамічно — на 50,3 млрд грн, до 531,5 млрд грн. Таким чином, 65,8% коштів населення зберігається у гривні, тоді як 34,2% — в іноземній валюті.

    Структура заощаджень свідчить про домінування невеликих і середніх сум. Понад половина вкладників — 57,8% — тримають у банках від 10 до 200 тисяч гривень. Для порівняння, торік цей показник становив 57,2%.

    Традиційно переважна частка коштів розміщена на рахунках «до запитання». Їхня частка у загальному обсязі депозитів зросла до 70,4% проти 69,3% роком раніше. Частка строкових депозитів, відповідно, скоротилася до 29,6% з 30,7%.

    У структурі строкових вкладів продовжують домінувати короткострокові депозити. На вклади терміном до трьох місяців припадає 17,04%, від трьох до шести місяців — 7,42%, від шести місяців до року — 4,39%, а депозити терміном понад один рік становлять лише 0,75%.

  • Український футбол як засіб перерозподілу фінансових потоків

    Український футбол як засіб перерозподілу фінансових потоків

    Український футбол дедалі частіше використовується не лише як спортивна арена, а й як зручний інструмент для масштабних фінансових операцій. За даними НОН-СТОП, спонсорські контракти з гемблінг-компаніями та букмекерським ринком створюють значні грошові потоки, які обертаються у умовах послабленого податкового та фінансового контролю.

    ФК «Динамо» Київ протягом багатьох років демонструє ознаки системного ухилення від оподаткування. Частина виплат тренерам, співробітникам та залученим особам здійснюється неофіційно, а реальні розміри зарплат, бонусів і премій не відображаються у звітності. Це призводить до заниження податку на прибуток та несплати єдиного соціального внеску, а практика має повторюваний характер.

    Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

    Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

    Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

    Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

    За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

  • Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки різко збільшили кількість судових позовів до боржників. За даними Державної судової адміністрації, лише за цей рік банки подали 100 434 позови — це рекордний показник за останні сім років та майже у півтора раза більше, ніж торік. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.

    З 2019 року банки загалом подали 511 865 позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів. Лідером за кількістю звернень залишається ПриватБанк — 191 353 позови. На другому місці Універсал Банк (115 702), на третьому — А-Банк (60 421). Також серед активних позивачів — Сенс Банк (25 283) та ПУМБ (21 476).

    У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

    Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

    Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

    Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

  • Все частіше блокують рахунки українців: які слова в призначенні платежу викликають підозру банків

    Все частіше блокують рахунки українців: які слова в призначенні платежу викликають підозру банків

    Українські банки активніше блокують рахунки клієнтів через «ризикові» формулювання у призначенні платежу, повідомляє Telegraf. Фінмоніторинг звертає увагу не лише на суми, а й на те, що саме ви пишете в коментарі до переказу.

    Підозру можуть викликати перекази між фізичними особами з такими помітками:

    • «за крипту»

    • «обмін валют»

    • «за товар/послугу», якщо гроші надходять на звичайну картку, а не на рахунок ФОПа

    • «повернення боргу», особливо якщо такі «борги» надсилаються регулярно між одними й тими ж особами

    Чому так відбувається
    Банки зобов’язані виконувати фінмоніторинг — відстежувати операції, які можуть виглядати як нелегальна підприємницька діяльність, ухилення від податків або обіг заборонених активів (зокрема криптовалют без декларування). Якщо алгоритм банку фіксує сумнівну активність, рахунок можуть тимчасово заблокувати до з’ясування походження коштів.

    Найчастіше клієнтів просять надати пояснення й документи — наприклад, договір купівлі-продажу, чек, видаткову накладну, акт виконаних робіт або підтвердження, що це справді одноразова особиста допомога, а не «сіра» діяльність.

    Що радять банкіри
    Фахівці радять не використовувати у призначенні платежу формулювання, які прямо натякають на операції з валютою, криптовалютою або комерційний продаж «з руки в руку» без сплати податків. Безпечніша стратегія — вказувати нейтральні причини або не деталізувати зайвого в p2p-переказах між друзями / родиною.

    Якщо ж ви реально продаєте товар або надаєте послугу на регулярній основі — краще приймати оплату офіційно як ФОП або через сервіс оплати, який дає документальне підтвердження. Це зменшує ризики блокувань і подальших питань від банку / податкової.