Позначка: бензин

  • У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    Російська влада вперше фактично визнала, що масовані удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі країни вже мають відчутний вплив на внутрішній ринок пального. Віцепрем’єр-міністр РФ Олександр Новак заявив, що в окремих регіонах спостерігається дефіцит бензину та дизельного пального, виникають черги на автозаправних станціях, а частина нафтопереробних заводів працює нестабільно через вимушені ремонти після атак українських дронів.

    Про це повідомляє російське видання Lenta.ru з посиланням на державне інформаційне агентство ТАСС.

    За словами Новака, російський уряд уже не може ігнорувати проблеми, які виникли на паливному ринку країни. Він визнав, що дефіцит пального вже відчувається в окремих регіонах Росії, а ситуація позначається на роботі автозаправних станцій і логістиці постачання.

    «Треба визнати, що зараз на ринку є проблеми і є дефіцит, через який ми спостерігаємо черги», – заявив російський віцепрем’єр.

    За його словами, уряд уважно стежить за ситуацією та намагається стабілізувати забезпечення внутрішнього ринку паливом.

    Новак також визнав, що значна частина труднощів виникла через порушення роботи російських нафтопереробних підприємств.

    Він пояснив, що низка НПЗ змушена працювати з обмеженнями або тимчасово зупиняти окремі виробничі процеси через необхідність проведення ремонтних робіт після ударів українських безпілотників.

    «Причини зрозумілі — нафтопереробні заводи частково виходять з ладу на ремонт», – зазначив посадовець.

    Хоча Новак прямо не деталізував масштаби пошкоджень, його слова фактично підтвердили, що українська кампанія ударів по російській паливній інфраструктурі має відчутний економічний ефект.

    Заява російського віцепрем’єра стала однією з найвідвертіших оцінок ситуації від представників федеральної влади.

    Ще кілька тижнів тому офіційна риторика Кремля була зовсім іншою.

    Зокрема, 26 червня сам Новак запевняв, що Росія має достатній запас бензину та дизельного пального для повного забезпечення внутрішнього ринку.

    Тоді він заявляв, що дефіциту не існує, а паливна система працює у штатному режимі.

    Тепер же урядовець фактично визнав протилежне, повідомивши про наявність дефіциту та черг на автозаправних станціях.

    Раніше президент РФ Володимир Путін також коментував ситуацію на паливному ринку.

    Очільник Кремля називав труднощі тимчасовими та заявляв, що вони пов’язані, зокрема, зі спробами зірвати літній сезон відпусток росіян.

    За словами Путіна, уряд має всі необхідні інструменти для стабілізації ситуації.

    Втім останні заяви Новака свідчать, що проблеми виявилися значно серйознішими, ніж визнавалося раніше.

    Ще на початку червня російський віцепрем’єр повідомляв про скорочення видобутку нафти у 2026 році.

    Тоді він пояснював падіння виробництва так званими «позаплановими ремонтами» на нафтопереробних заводах.

    Фактично вже тоді йшлося про наслідки регулярних українських ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, однак російська влада уникала прямого зв’язку між атаками безпілотників та проблемами паливної галузі.

    Тепер цей зв’язок був озвучений відкрито.

    Протягом останніх місяців Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії.

    Основними цілями стали великі нафтопереробні заводи, нафтобази, резервуарні парки, насосні станції, логістичні вузли та інша інфраструктура, яка забезпечує функціонування російської економіки та постачання пального для збройних сил РФ.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що такі об’єкти є законними військовими цілями, адже саме вони забезпечують російську армію паливом, необхідним для ведення бойових дій проти України.

    Унаслідок численних атак різного ступеня пошкоджень зазнали десятки підприємств паливної галузі.

    Частина заводів була змушена скоротити виробництво, інші тимчасово припиняли роботу окремих технологічних ліній або переходили на обмежений режим роботи для проведення аварійних ремонтів.

    Це, своєю чергою, призвело до скорочення виробництва бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів.

    Проблеми почали позначатися не лише на промисловості, а й на звичайних споживачах.

    У різних регіонах Росії місцеві жителі повідомляли про перебої з постачанням окремих видів пального, обмеження продажу та черги на автозаправних станціях.

    На тлі погіршення ситуації російський уряд був змушений вдатися до додаткових обмежувальних заходів.

    Так, 8 липня Росія повністю заборонила експорт дизельного пального.

    Влада пояснила це необхідністю забезпечити внутрішній ринок достатніми обсягами пального та уникнути подальшого загострення дефіциту.

    Крім того, російські посадовці повідомили про можливість початку імпорту окремих видів нафтопродуктів.

    Для країни, яка десятиліттями залишалася одним із найбільших світових експортерів дизельного пального, така перспектива є доволі незвичною.

    Експерти вважають, що необхідність обмежувати експорт та одночасно розглядати можливість імпорту свідчить про серйозний тиск на російську паливну галузь.

    Додатковим фактором стало скорочення обсягів видобутку нафти, про яке російська влада повідомляла раніше.

    Зниження виробництва на тлі пошкодження нафтопереробних потужностей поступово впливає не лише на внутрішній ринок, а й на експортні можливості Росії, які залишаються одним із головних джерел наповнення федерального бюджету.

    Попри це Кремль продовжує запевняти, що ситуація перебуває під контролем, а всі труднощі мають тимчасовий характер.

    Однак офіційне визнання дефіциту пального, появи черг на автозаправках і проблем із роботою нафтопереробних заводів свідчить, що наслідки регулярних ударів українських безпілотників по російській енергетичній інфраструктурі вже мають системний характер і дедалі сильніше позначаються як на паливному секторі, так і на повсякденному житті всередині Росії.

  • До 5 гривень на літрі: де в Україні найдешевше купити пальне

    До 5 гривень на літрі: де в Україні найдешевше купити пальне

    Українські автозаправні мережі станом на 8 липня не переглядали роздрібні ціни на пальне. Вартість бензину, дизельного пального та автомобільного газу залишається на рівні попереднього дня, що свідчить про тимчасову стабілізацію ринку після останніх коливань світових цін на нафту. Водночас для автомобілістів різниця між окремими мережами АЗС залишається досить відчутною. Залежно від обраної заправки водії можуть заощадити до 5 гривень на кожному літрі бензину чи дизеля та до 3,5 гривні на літрі скрапленого газу.

    Найнижчі ціни серед найбільших мереж автозаправних станцій продовжує пропонувати державна компанія «Укрнафта». Саме її цінова політика дозволяє водіям суттєво економити під час кожної заправки, особливо якщо йдеться про повний бак автомобіля. Натомість найвищі ціни традиційно утримують мережі OKKO, WOG та SOCAR, де вартість більшості видів пального практично однакова.

    Станом на 8 липня літр бензину А-95 на заправках «Укрнафти» коштує 73,90 гривні. Це найнижча ціна серед чотирьох найбільших операторів паливного ринку України. Для порівняння, на АЗС OKKO, WOG та SOCAR той самий вид бензину реалізують по 78,90 гривні за літр. Таким чином, різниця між найдешевшою та найдорожчою пропозицією становить рівно 5 гривень на кожному літрі.

    Для власників автомобілів, які регулярно користуються транспортом, така різниця є досить відчутною. Наприклад, при заправці стандартного легкового автомобіля із баком об’ємом 50 літрів економія лише на бензині А-95 може досягати 250 гривень за одну заправку. Для тих, хто щомісяця долає великі відстані, різниця у витратах може вимірюватися вже тисячами гривень.

    Стабільними залишаються й ціни на бензин преміального сегмента. На «Укрнафті» бензин Energy 95 коштує 76,90 гривні за літр. У мережах OKKO та WOG за літр брендового бензину Pulls 95 та Mustang 95 доведеться заплатити по 81,90 гривні, тоді як на SOCAR бензин NANO 95 продають уже по 82,90 гривні за літр.

    Для поціновувачів високооктанового пального також доступні бензини класу 98 та 100. На «Укрнафті» бензин Energy 98 коштує 81,90 гривні за літр. Водночас мережі OKKO, WOG та SOCAR реалізують бензин марки 100 по 88,90 гривні за літр, що майже на сім гривень дорожче.

    Окремо варто зазначити, що «Укрнафта» залишається єдиною серед найбільших операторів, яка пропонує водіям бензин марки А-92. Його вартість становить 69,90 гривні за літр, що робить його найдоступнішим видом бензину серед представлених у великих мережах.

    Без змін залишилися й ціни на дизельне пальне. Звичайний дизель на автозаправних станціях «Укрнафти» продається по 74,90 гривні за літр. На заправках OKKO та WOG аналогічне пальне коштує вже 79,90 гривні за літр, а на SOCAR ціна ще вища — 80,90 гривні.

    Таким чином, різниця між найдешевшим та найдорожчим дизельним пальним сягає 6 гривень за літр. Якщо водій вантажного автомобіля або позашляховика заправляє бак об’ємом 80 літрів, економія при виборі дешевшої мережі може перевищити 480 гривень лише за одну заправку.

    Преміальний дизель також найдешевше пропонує «Укрнафта». Дизель Energy коштує 76,90 гривні за літр. У мережах OKKO та WOG брендове дизельне пальне Pulls Diesel і Mustang Diesel реалізують по 82,90 гривні, тоді як на SOCAR дизель NANO Extro продається по 83,90 гривні за літр.

    Автомобілісти, які користуються газобалонним обладнанням, також можуть суттєво заощадити залежно від обраної мережі. На «Укрнафті» літр скрапленого газу коштує 38,40 гривні. На станціях OKKO, WOG та SOCAR ціна залишається єдиною — 41,90 гривні за літр.

    Різниця у 3,50 гривні на кожному літрі може здатися незначною, однак при повній заправці газового балона економія також є відчутною. Для автомобіля з балоном на 50 літрів вона становить близько 175 гривень за одне відвідування АЗС.

    Ситуація на українському паливному ринку наразі залишається відносно стабільною. Оператори не поспішають переглядати ціни, попри те, що на світових біржах останніми днями спостерігається нова хвиля подорожчання нафти.

    Напередодні вартість нафти марки Brent перевищила позначку у 75 доларів за барель після рішення США відкликати ліцензію, яка дозволяла продаж іранської нафти. Додатковим чинником для зростання котирувань стала напружена ситуація в Ормузькій протоці, де сталися атаки на цивільні танкери. Такі події традиційно впливають на світові енергетичні ринки, адже Ормузька протока є одним із ключових маршрутів транспортування нафти.

    Попри це українські оператори поки що не коригують роздрібні ціни. Експерти пояснюють це тим, що мережі реалізують пальне, закуплене за попередніми контрактами, тому зміни на світових біржах зазвичай відображаються на українському ринку із певним часовим лагом.

    На кінцеву вартість пального в Україні впливають не лише світові ціни на нафту. Серед ключових факторів також залишаються курс гривні до долара та євро, логістичні витрати, вартість транспортування, акцизне навантаження, конкуренція між операторами та загальна ситуація на європейському паливному ринку.

    Водночас голова Антимонопольного комітету України раніше заявляв, що наразі існує потенціал для подальшого зниження роздрібних цін на пальне. За його словами, у разі сприятливої ситуації на світових ринках та збереження конкуренції між операторами українські споживачі можуть розраховувати на певне здешевлення пального.

    Поки ж ціни залишаються стабільними, а найбільш вигідні пропозиції для водіїв традиційно зберігає державна мережа «Укрнафта», тоді як приватні оператори утримують вищий рівень вартості практично за всіма основними видами пального.

  • Дістали за 2 500 км: Україна вдарила по найбільшому НПЗ Росії

    Дістали за 2 500 км: Україна вдарила по найбільшому НПЗ Росії

    Підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних сил України уразили Омський нафтопереробний завод у Росії, розташований майже за 2 500 кілометрів від державного кордону України. Це один із найпотужніших НПЗ Росії та ключове підприємство компанії «Газпром нафта». У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили удар і повідомили, що на території заводу зафіксовано влучання з подальшою пожежею.

    За попередніми даними Генштабу, унаслідок атаки могла бути уражена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11. Її проєктна потужність становить 8,4 млн тонн нафти на рік. Саме такі установки є критично важливими для роботи НПЗ, адже з них фактично починається технологічний процес переробки сирої нафти на паливо та інші нафтопродукти. Ступінь пошкоджень підприємства наразі уточнюється.

    У Генштабі зазначили, що Омський НПЗ був задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії. Крім того, це останній із 11 найбільших виробників бензину в РФ, який був уражений українськими військовими. Таким чином кампанія далекобійних ударів по російській нафтопереробці вийшла на новий рівень — географічно й технологічно.

    Омський НПЗ вважається найбільшим нафтопереробним заводом Росії. За відкритими даними, його потужність перевищує 21 млн тонн нафти на рік. Підприємство спеціалізується на виробництві автомобільних бензинів, дизельного пального, авіаційного гасу, мастил, нафтохімічної продукції та інших видів пального. Завод має один із найвищих показників глибини переробки в РФ — близько 99–100%, а також виробляє десятки видів нафтопродуктів.

    Саме через масштаби виробництва удар по Омському НПЗ має особливе значення. Це не регіональна нафтобаза і не невеликий завод, а один із головних центрів російської паливної системи. Підприємство забезпечує внутрішній ринок РФ, постачає пальне та інші нафтопродукти, а також має значення для логістики й промисловості. У 2024 році Reuters повідомляв, що Омський НПЗ переробив понад 21 млн тонн нафти і виробив понад 5 млн тонн автомобільного бензину, що становило суттєву частку російського виробництва.

    Перші повідомлення про атаку на Омський НПЗ з’явилися вдень 6 липня. Російська влада традиційно заявила про роботу ППО. Губернатор Омської області Віталій Хоценко повідомив, що в регіоні нібито збивали безпілотники, але водночас визнав падіння кількох дронів на території «промислового вузла». Український Генштаб згодом підтвердив, що удар був завданий саме по Омському НПЗ.

    За даними українських і OSINT-джерел, після удару на території заводу спалахнула пожежа. Окремі аналітики повідомляли, що удар міг припасти по технологічних колонах установки ЕЛОУ-АВТ-11, однак офіційно масштаб пошкоджень ще не підтверджений. Українська сторона наразі говорить про попереднє ураження установки та уточнення наслідків.

    Атака на Омський НПЗ стала частиною ширшої операції Сил оборони в ніч проти 6 липня. За повідомленням Генштабу, українські військові також завдали ударів по ще двох російських нафтопереробних заводах, пункту дислокації ракетної бригади та терміналу перевалки нафтопродуктів у тимчасово окупованому Криму. Це свідчить про комплексний характер ударів по російській військовій та паливній інфраструктурі.

    Останніми місяцями Україна значно наростила інтенсивність далекобійних атак по нафтопереробних підприємствах РФ. За оцінками західних медіа та українських джерел, удари по НПЗ уже спричинили перебої у роботі частини російських заводів, ремонтні простої та додатковий тиск на паливний ринок. Раніше Financial Times повідомляла, що з початку 2026 року кількість ударів по російських НПЗ різко зросла, а сама кампанія стала значно ефективнішою завдяки кращому плануванню, збільшенню виробництва далекобійних дронів та розвідувальній підтримці партнерів.

    Стратегічна логіка таких атак очевидна: нафтопереробка є одним із ключових елементів російської воєнної економіки. Заводи виробляють дизель, бензин, авіаційне пальне та інші продукти, необхідні для транспорту, промисловості й армії. Навіть часткове виведення з ладу окремих установок може змусити РФ переналаштовувати логістику, перекидати запаси, скорочувати експорт або ремонтувати обладнання, яке важко швидко замінити через санкції.

    Удар по Омському НПЗ також демонструє збільшення дальності українських можливостей. Відстань майже 2 500 км означає, що під загрозою опиняються не лише об’єкти у прикордонних чи західних регіонах РФ, а й стратегічна інфраструктура в глибокому тилу. Для Росії це створює додаткову проблему: захистити всі ключові НПЗ, нафтобази, термінали та військові об’єкти на такій території практично неможливо без розосередження систем ППО.

    Поки що остаточні наслідки удару по Омському НПЗ невідомі. Офіційно підтверджено влучання, пожежу та попереднє ураження установки ЕЛОУ-АВТ-11. Подальший вплив на виробництво залежатиме від масштабу пошкоджень, тривалості ремонту та можливості заводу швидко компенсувати втрати іншими технологічними лініями.

    Однак сам факт ураження найбільшого НПЗ Росії за тисячі кілометрів від України вже став важливим сигналом: українські Сили оборони продовжують переносити війну на російську військово-промислову та паливну інфраструктуру, яка забезпечує агресію проти України.

  • АЗС готують ціновий розворот: що буде з бензином, дизелем і газом

    АЗС готують ціновий розворот: що буде з бензином, дизелем і газом

    Український паливний ринок увійшов у липень без різких цінових стрибків на АЗС, однак ситуація поступово готується до розвороту. Бензин і дизель поки що залишаються майже стабільними, тоді як автогаз уже демонструє помітне здешевлення. Головна причина — поєднання зовнішніх факторів: коливання світових цін на нафту, рішення ОПЕК+ щодо збільшення видобутку, ситуація навколо Ормузької протоки та зниження котирувань LPG у Середземноморському регіоні.

    На світовому ринку нафта на початку тижня знову пішла вниз після того, як ОПЕК+ погодила додаткове підвищення цільових обсягів видобутку з серпня на 188 тис. барелів на добу. На цьому тлі Brent 6 липня торгувалася близько 71,89 долара за барель, а WTI — близько 68,49 долара. Ринок також реагує на поступове відновлення експорту з країн Перської затоки після проблем із судноплавством через Ормузьку протоку.

    Водночас для України цінники на АЗС не змінюються миттєво після рухів на біржах. Паливо імпортується за контрактами, а на роздрібну ціну впливають логістика, курс валют, податки, сформовані запаси та конкуренція між мережами. Саме тому на заправках бензин і дизель поки що утримуються на відносно стабільному рівні.

    За даними Delo.ua, станом на 3 липня середня ціна бензину А-95 в Україні становила 74,57 грн/л, А-95+ — 78,72 грн/л, А-92 — 69,58 грн/л, дизельного пального — 76,00 грн/л, а автогазу — 40,52 грн/л. Порівняно з попереднім днем найбільше зниження було саме в сегменті газу, тоді як бензин і дизель змінювалися лише на кілька копійок.

    У великих мережах на початку липня ціни також залишалися переважно стабільними. Зокрема, за даними ринку, OKKO, WOG і SOCAR утримували бензин А-95 на рівні близько 78,90 грн/л, дизель — близько 79,90 грн/л, а автогаз — близько 41,90 грн/л. Водночас нижчі ціни пропонували окремі мережі середнього та бюджетного сегмента, зокрема БРСМ-Нафта, UPG та Ukrnafta.

    Найцікавіша ситуація зараз складається з дизельним пальним. З одного боку, в Україні роздрібна ціна за останній тиждень частково просіла. З іншого — гуртові ціни на дизель зростали через подорожчання газойлю в Європі. Саме це стримує швидке здешевлення на колонках. Експерти ринку очікують, що якщо зовнішні котирування стабілізуються, преміальні мережі матимуть простір для зниження дизелю ще на 2–3 грн/л.

    Бензин поводиться спокійніше. Його гуртова ціна за тиждень незначно зросла, але наприкінці періоду почала коригуватися вниз. Додатковим фактором невизначеності стала норма про обов’язкове додавання біоетанолу до бензину з 1 липня. Частина трейдерів виявилася не повністю готовою до нових вимог, тому ринок адаптується поступово, без різкого стрибка цін.

    Найпомітніше здешевлення очікується в сегменті автогазу. Алжирська Sonatrach, ціни якої є важливим індикатором для Середземноморського регіону, суттєво знизила липневі котирування пропану і бутану. Це вже тисне на гуртові ціни LPG в Україні й поступово переходить у роздріб.

    Автогаз на українських АЗС уже почав дешевшати. За даними Delo.ua, 3 липня середня ціна газу становила 40,52 грн/л, що на 7 копійок менше, ніж днем раніше. У ринкових прогнозах очікується, що за сприятливих умов автогаз може втратити ще близько 1–2 грн/л упродовж найближчих тижнів.

    Головний сценарій для водіїв на найближчий час виглядає так: бензин залишатиметься відносно стабільним, дизель може ще трохи затриматися на нинішньому рівні через європейські котирування, а автогаз має найбільший потенціал до здешевлення. Якщо ж нафта продовжить рухатися вниз, а логістика імпорту залишиться стабільною, зниження може поступово торкнутися і бензину з дизелем.

    Однак ризики залишаються. Будь-яке загострення на Близькому Сході, проблеми з проходом танкерів через Ормузьку протоку або нові обмеження на постачання можуть швидко розвернути нафтові котирування вгору. Саме тому український ринок зараз перебуває у стані очікування: АЗС не поспішають різко змінювати цінники, але передумови для поступового здешевлення вже з’явилися.

    Для водіїв це означає, що найближчими днями не варто очікувати обвалу цін на бензин чи дизель. Натомість власники авто на газу можуть першими відчути позитивні зміни. Якщо поточний тренд збережеться, саме LPG стане головним паливом, яке подешевшає найшвидше.

  • Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Паливна криза в Росії посилюється: Москва рекордно викачує бензин із Білорусі

    Росія дедалі гостріше відчуває наслідки паливної кризи, що розгорнулася на тлі скорочення роботи нафтопереробної галузі. Для компенсації дефіциту бензину Москва різко збільшила імпорт пального з Білорусі, встановивши абсолютний рекорд за обсягами поставок. Однак навіть максимальне використання білоруського експортного потенціалу вже не дозволяє повністю покрити нестачу бензину на російському ринку, яка виникла після серії ударів по стратегічній інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу РФ.

    Про це повідомляє російське видання “Ведомости” з посиланням на дані Центру цінових індексів (ЦЦІ).

    За інформацією видання, лише за перші 25 днів червня Росія імпортувала з Білорусі 141 тисячу тонн бензину. Це найвищий показник за всю історію таких поставок. Для порівняння, за весь травень Росія отримала від білоруських підприємств у 2,4 раза менше бензину, а у червні 2025 року обсяг імпорту становив лише одну тисячу тонн. Таким чином лише за рік постачання зросли більш ніж у 140 разів, що наочно демонструє масштаби проблем на внутрішньому паливному ринку Росії.

    Фахівці зазначають, що ще донедавна російський ринок практично не потребував значних закупівель бензину за кордоном, адже країна залишалася одним із найбільших світових виробників і експортерів нафтопродуктів. Однак ситуація кардинально змінилася після серії атак на російські нафтопереробні заводи, які призвели до скорочення виробництва пального та виникнення дефіциту в багатьох регіонах країни.

    Як зазначає Центр цінових індексів, для забезпечення російського ринку Білорусь була змушена перенаправити частину бензину, який спочатку призначався для експорту до країн Центральної Азії. Таким чином Мінськ фактично пожертвував іншими напрямками експорту, щоб підтримати свого головного союзника.

    Перерозподіл поставок став одним із найбільш показових свідчень того, наскільки гострою стала проблема нестачі бензину в Росії. Якщо раніше білоруське пальне постачалося переважно на традиційні зовнішні ринки, то тепер майже весь доступний експортний ресурс використовується для стабілізації ситуації всередині РФ.

    Втім, навіть рекордні поставки не здатні повністю вирішити проблему. Експерти, опитані “Ведомостями”, наголошують, що додатковий імпорт може лише частково зменшити дефіцит, але не усунути його.

    Енергетичний експерт Кирило Родіонов пояснив, що Білорусь фізично не має можливості значно наростити експорт бензину. За його оцінками, білоруські нафтопереробні підприємства можуть щорічно експортувати приблизно 1,8–2 мільйони тонн бензину, що відповідає близько 150–170 тисячам тонн на місяць.

    Таким чином червневі поставки до Росії вже практично досягли максимально можливого рівня. Іншими словами, Москва фактично використовує майже весь місячний експортний потенціал білоруських НПЗ. Подальше збільшення поставок можливе лише за рахунок ще більшого скорочення експорту до інших країн або зменшення внутрішнього споживання в самій Білорусі, що також має свої межі.

    Ситуація свідчить про те, що навіть найближчий союзник Росії вже не здатен повністю компенсувати втрати, яких зазнає російська паливна галузь.

    Основною причиною дефіциту стали регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, резервуарних парках, складах пального та інших об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії. Починаючи з 2024 року українські сили систематично атакують підприємства, які забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших видів нафтопродуктів.

    Унаслідок цих атак частина найбільших російських нафтопереробних заводів була змушена тимчасово припиняти роботу або скорочувати виробничі потужності через пошкодження технологічного обладнання. Частина підприємств проходила аварійні ремонти, що також негативно позначалося на обсягах виробництва.

    Поступове скорочення переробки нафти почало відчутно впливати на забезпечення внутрішнього ринку паливом. Наприкінці червня обмеження продажу бензину, дефіцит окремих марок пального або перебої з постачанням уже фіксували приблизно у 90% російських регіонів.

    Одночасно різко зросли біржові ціни на бензин. За даними російських ЗМІ, вони неодноразово оновлювали історичні максимуми, що свідчить про значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Зростання цін створює додаткові ризики для всієї російської економіки. Бензин є одним із ключових ресурсів для транспортної галузі, сільського господарства, промисловості та логістики. Будь-які перебої з його постачанням або різке подорожчання автоматично збільшують витрати підприємств і можуть сприяти прискоренню інфляції.

    На тлі загострення ситуації російська влада була змушена публічно визнати існування проблем. Президент РФ Володимир Путін заявив, що труднощі із забезпеченням паливом справді є, однак наголосив, що вони нібито не мають критичного характеру.

    Водночас експерти звертають увагу, що рекордне зростання імпорту бензину саме по собі свідчить про серйозність ситуації. Для країни, яка традиційно була одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, необхідність екстрено закуповувати великі обсяги бензину за кордоном є нетиповою та демонструє масштаб проблем у роботі власної нафтопереробної галузі.

    Аналітики також наголошують, що залежність Росії від поставок із Білорусі може лише посилюватися, якщо українські удари по паливній інфраструктурі триватимуть. При цьому можливості Мінська щодо подальшого нарощування експорту майже вичерпані, а альтернативних великих постачальників бензину Росія фактично не має.

    На цьому тлі дедалі більше експертів говорять про накопичувальний ефект українських ударів по російській економіці. Якщо раніше вони насамперед створювали локальні перебої у роботі окремих підприємств, то тепер дедалі частіше впливають на цілі галузі. Нафтопереробна промисловість, яка є однією з ключових для російської економіки та забезпечує значну частину бюджетних надходжень, поступово починає відчувати системний тиск.

    Саме тому рекордний імпорт бензину з Білорусі можна розглядати як ще одне підтвердження того, що паливна криза в Росії набуває дедалі масштабнішого характеру. Попри спроби Кремля запевнити, що ситуація перебуває під контролем, офіційна статистика та різке зростання закупівель за кордоном свідчать про протилежне — внутрішніх ресурсів для швидкого подолання дефіциту пального у Росії стає дедалі менше.

  • Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    У Росії розпочалася збиральна кампанія, однак її старт виявився одним із найповільніших за останні роки. За даними російського видання «Коммерсант», жнива у більшості регіонів країни відстають від графіка на один-два тижні, а станом на 1 липня аграрії встигли обмолотити лише близько 1,3 млн гектарів, або приблизно 3% від запланованих площ. Це майже утричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Причиною офіційно називають несприятливі погодні умови навесні, однак учасники ринку дедалі частіше говорять і про інший фактор — дефіцит дизельного пального, який став наслідком масштабної паливної кризи в РФ.

    У Міністерстві сільського господарства Росії пояснюють затримку пізнім початком посівної кампанії в окремих регіонах через холодну та дощову весну. Відомство стверджує, що саме погодні умови зсунули календар польових робіт і, відповідно, початок жнив.

    Втім, аграрії та експерти, яких опитав «Коммерсант», звертають увагу, що реальна ситуація є складнішою. За їхніми словами, навіть у тих регіонах, де зерно вже готове до збирання, господарства стикаються із затримками поставок дизельного пального. Якщо раніше доставка займала один-три дні, то нині очікування може тривати від п’яти до десяти днів, що безпосередньо впливає на темпи польових робіт.

    Водночас великі агрохолдинги поки що почуваються впевненіше. За інформацією джерел російського видання, значні виробники ще раніше сформували стратегічні запаси дизельного пального, тому не відчувають гострого дефіциту. За оцінками учасників ринку, цих резервів може вистачити до завершення нинішньої збиральної кампанії. Натомість дрібні та середні господарства більшою мірою залежать від поточних поставок і ризикують зіткнутися з перебоями.

    Проблеми аграріїв виникли на тлі масштабної паливної кризи, яка останніми тижнями охопила Росію. Після серії атак на нафтопереробні заводи та логістичну інфраструктуру в багатьох регіонах РФ почали вводити обмеження на продаж бензину та дизельного пального. Дефіцит зачепив не лише цивільний транспорт, а й аграрний сектор, який традиційно є одним із найбільших споживачів дизелю в літній період.

    Наприкінці червня президент РФ Володимир Путін був змушений провести окрему нараду щодо ситуації на паливному ринку. Під час неї він фактично визнав наявність проблем із забезпеченням внутрішнього ринку та оголосив про повну заборону експорту бензину. Крім того, Кремль почав розглядати можливість аналогічних обмежень і щодо експорту дизельного пального.

    30 червня Путін заявив, що бере забезпечення аграріїв пальним під особистий контроль. Тоді він наголосив, що успішне проведення збиральної кампанії є одним із головних завдань уряду, а господарства повинні отримати необхідні обсяги пального вчасно.

    Втім, уже за кілька днів стало очевидно, що ситуація не стабілізується. Російські компанії майже повністю скоротили морський експорт дизельного пального, намагаючись переорієнтувати ресурси на внутрішній ринок. Додатковий тиск створюють позапланові ремонти низки нафтопереробних заводів, що ще більше зменшує обсяги доступного дизелю.

    Окремим фактором стали регулярні удари українських безпілотників по російській нафтопереробній інфраструктурі. За останній час пошкодження отримали одразу кілька великих підприємств, серед яких Нижньогородський НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», а також інші стратегічні об’єкти паливної галузі. Через це російська влада змушена перерозподіляти ресурси між регіонами та шукати способи уникнути ще більшого дефіциту.

    Проблеми вже виходять за межі самої Росії. Як повідомляє Bloomberg, дефіцит російського пального почав впливати на країни Центральної Азії, які значною мірою залежать від поставок із РФ. Казахстан, Киргизстан та Узбекистан вже вживають додаткових заходів для забезпечення власних ринків нафтопродуктами, а окремі держави шукають альтернативних постачальників.

    Для російського аграрного сектору нинішня кампанія може стати серйозним випробуванням. Якщо погодні ризики ще можна компенсувати організаційними рішеннями, то нестача дизельного пального безпосередньо впливає на можливість вчасно вивести техніку в поля. Запізнення із жнивами збільшує ризик втрат урожаю через несприятливу погоду, а також створює додатковий тиск на внутрішній продовольчий ринок.

    Попри запевнення Кремля, що ситуація перебуває під контролем, фактичні темпи початку жнив демонструють іншу картину. Відставання від торішнього графіка, перебої з логістикою та дефіцит пального свідчать, що російський аграрний сектор дедалі сильніше відчуває наслідки затяжної паливної кризи, яка стала одним із найсерйозніших економічних викликів для РФ у 2026 році.

  • Ціни на АЗС знову пішли вниз: де 3 липня найдешевший бензин і дизель

    Ціни на АЗС знову пішли вниз: де 3 липня найдешевший бензин і дизель

    На українському паливному ринку 3 липня зберігається тенденція до поступового здешевлення бензину, дизельного пального та автомобільного газу. За даними Консалтингової групи «А-95», середні роздрібні ціни на більшість видів пального за добу знизилися на кілька копійок, що продовжує тренд останніх тижнів. Причиною експерти називають здешевлення нафти на світових ринках та падіння гуртових цін на нафтопродукти.

    Станом на п’ятницю, 3 липня, середні ціни на пальне в Україні становлять:

    Вид пального Середня ціна Зміна
    А-95+ 78,72 грн/л -2 коп.
    А-95 74,57 грн/л -4 коп.
    А-92 69,58 грн/л без змін
    Дизельне паливо 76,00 грн/л -6 коп.
    Автогаз 40,52 грн/л -7 коп.

    Найдорожче пальне традиційно пропонують преміальні мережі OKKO та WOG. Там бензин А-95 коштує 78,90 грн за літр, бензин А-95+ — 81,90 грн, а дизельне паливо — 79,90 грн за літр. Водночас автогаз на цих АЗС реалізується по 41,90 грн за літр.

    Дещо нижчі ціни пропонують SOCAR та AMIC. На станціях SOCAR бензин А-95 продають по 77,90 грн, дизель — по 79,76 грн, а газ — по 41,47 грн за літр. У мережі AMIC А-95 коштує 73,73 грн, дизельне паливо — 74,88 грн, автогаз — 39,67 грн за літр.

    Одні з найнижчих цін серед великих мереж продовжують утримувати UPG, Укрнафта та БРСМ-Нафта.

    На АЗС UPG бензин А-95 коштує 73,90 грн, дизель — 74,10 грн, автогаз — 39,40 грн.

    Мережа «Укрнафта» пропонує А-95 також по 73,90 грн, бензин А-92 — 69,90 грн, дизельне паливо — 74,90 грн, а газ — 39,40 грн за літр.

    Найдоступніші ціни серед наведених операторів наразі демонструє БРСМ-Нафта: бензин А-95 — 70,58 грн, дизельне паливо — 71,24 грн, автогаз — 38,71 грн за літр.

    Фахівці пояснюють, що український ринок пального реагує на зміни світових нафтових котирувань із певним часовим лагом. Останні два тижні ціни на нафту продовжують знижуватися після зменшення напруженості навколо Ормузької протоки та повідомлень про мирну угоду між США та Іраном. За цей період вартість еталонних сортів нафти втратила близько 10%, що поступово відображається і на вартості пального в Україні.

    Напередодні також знизилися гуртові ціни на бензин і дизельне паливо. Експерти паливного ринку прогнозують, що за умови збереження нинішньої ситуації на світових біржах українські мережі АЗС можуть продовжити поступове коригування цін у бік зменшення протягом липня.

    На думку аналітиків, найбільший потенціал для здешевлення зараз має саме дизельне паливо, адже його гуртові котирування падають швидше за бензинові. Автомобільний газ також може продовжити дешевшати завдяки стабільній пропозиції імпортного ресурсу та достатнім запасам на внутрішньому ринку.

    Водночас учасники ринку наголошують, що ситуація залишається залежною від геополітичних факторів. Будь-яке загострення ситуації на Близькому Сході або зміна світових цін на нафту може швидко вплинути на вартість пального як у Європі, так і в Україні.

    Поки ж українські водії спостерігають позитивну тенденцію: середні роздрібні ціни поступово знижуються, а конкуренція між найбільшими мережами АЗС сприяє збереженню відносно стабільного ринку.

  • Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія почала завозити бензин з Індії через паливну кризу

    Росія розпочала морський імпорт бензину з Індії на тлі загострення внутрішньої паливної кризи, яка виникла через скорочення переробних потужностей і перебої в роботі нафтопереробної інфраструктури після ударів по стратегічних об’єктах. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі.

    За даними агентства, ситуація на російському паливному ринку останніми тижнями суттєво погіршилася: у низці регіонів фіксується дефіцит бензину, на автозаправних станціях з’являються довгі черги, а місцева влада змушена вводити обмеження на відпуск пального. Одночасно ціни на бензин у Росії зросли до історичних максимумів, що створює додатковий тиск як на споживачів, так і на бізнес.

    На цьому тлі Москва була змушена терміново активізувати імпортні канали постачання пального. 30 червня російська влада заявила, що підтримує контакти з низкою країн і веде переговори щодо закупівлі бензину за “прийнятними цінами”, фактично визнаючи нестачу внутрішніх ресурсів для стабілізації ринку.

    Reuters повідомляє, що щонайменше 60 тисяч метричних тонн бензину вже було відвантажено з Індії до Росії морським шляхом. За даними джерел у галузі, йдеться про постачання двома танкерами, кожен із яких перевозить приблизно від 30 до 40 тисяч тонн пального. При цьому офіційно не розкривається, яка саме індійська нафтопереробна компанія бере участь у цих поставках, що може свідчити про чутливість і політичний характер угод.

    Додатково зазначається, що Росія може розглядати значно ширшу схему імпорту бензину — до 400 тисяч тонн щомісяця з різних напрямків. Серед потенційних постачальників називаються як віддалені партнери, зокрема Індія, так і традиційніші джерела, включно з Білоруссю, яка вже частково експортує нафтопродукти до російського ринку для покриття дефіциту.

    Ситуація ускладнюється тим, що влітку середньодобове споживання бензину в Росії становить щонайменше 110 тисяч тонн, що робить будь-які перебої у виробництві критичними для внутрішнього ринку. Фактичний дефіцит виник на тлі зниження ефективності нафтопереробних заводів, які зазнали пошкоджень або були змушені скорочувати роботу через логістичні та технічні обмеження.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня криза вже має системний характер: вона проявляється не лише у зростанні цін, а й у введенні адміністративних обмежень на продаж пального в окремих регіонах, зокрема в ресурсодобувних територіях, які традиційно забезпечували значну частку енергетичних доходів країни.

    На цьому тлі Росія також зверталася до Казахстану з проханням про додаткові поставки бензину марки АІ-92 обсягом близько 50 тисяч тонн, а уряд РФ офіційно дозволив імпорт пального як тимчасовий захід для стабілізації ситуації на внутрішньому ринку.

    Експерти зазначають, що перехід до імпорту бензину є нетиповим для Росії, яка традиційно позиціонувала себе як одного з найбільших експортерів нафтопродуктів у світі. Поточна ситуація, за їхніми оцінками, може свідчити про структурні проблеми в енергетичному секторі, які загострилися на тлі воєнних витрат, санкційного тиску та пошкоджень інфраструктури.

  • Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    На українському ринку пального на початку липня спостерігається відносна стабільність цін, оскільки за останню добу суттєвих змін вартості бензину, дизеля та автогазу на заправках не відбулося. Водночас попри «заморожування» цін у короткостроковій динаміці, різниця між різними мережами автозаправних станцій залишається відчутною і в окремих випадках дозволяє водіям економити значні суми під час кожної заправки. Про це свідчать актуальні роздрібні ціни на найбільших АЗС України станом на 1 липня.

    Найбільш помітний ціновий розрив фіксується у сегменті бензину марки А-95, який залишається найпопулярнішим серед українських водіїв. У преміальних мережах OKKO, WOG та SOCAR його вартість утримується на рівні 78,90 гривні за літр, що відповідає їхній традиційній ціновій політиці з орієнтацією на сервіс і бренд. Водночас на заправках мережі «Укрнафта» той самий бензин коштує 73,90 гривні за літр, що формує різницю у 5 гривень на кожному літрі. Для водіїв, які регулярно заправляють повний бак, така різниця може перетворюватися на суттєву економію у довгостроковій перспективі.

    Схожа ситуація спостерігається і на ринку дизельного пального, де також зберігається розрив між преміальними та більш доступними мережами. Найвищі ціни традиційно зафіксовані у SOCAR, де дизельне пальне коштує 80,90 гривні за літр. У мережах OKKO та WOG ціна дещо нижча і становить 79,90 гривні, однак різниця з «Укрнафтою» залишається суттєвою, адже там дизель продається по 74,90 гривні за літр. Таким чином, навіть у межах одного ринку дизель може відрізнятися за ціною більш ніж на 6 гривень між різними операторами.

    Не менш показовою є ситуація з автогазом, який залишається найдоступнішим видом пального для багатьох українських водіїв. У мережах OKKO, WOG та SOCAR ціна стабільно утримується на рівні 41,90 гривні за літр, тоді як «Укрнафта» пропонує значно нижчу вартість — 39,40 гривні за літр. Це означає, що навіть у наймасовішому сегменті економія на кожному літрі може становити близько 2,5 гривні залежно від обраної мережі.

    Загалом початок другого місяця літа не приніс різких коливань на паливному ринку, що свідчить про певну стабілізацію оптових і роздрібних цін після попередніх періодів коливань. Водночас експерти звертають увагу, що стабільність не означає вирівнювання цін між різними мережами, оскільки ринок і далі залишається сегментованим, а цінова політика операторів суттєво відрізняється.

    Преміальні мережі OKKO, WOG та SOCAR продовжують утримувати вищий ціновий сегмент, позиціонуючи себе через якість обслуговування, додаткові сервіси та бренд. Натомість «Укрнафта» залишається однією з найдоступніших за ціною мереж, що робить її привабливою для водіїв, які орієнтуються насамперед на вартість пального.

    Аналітики паливного ринку зазначають, що така різниця між мережами є довготривалою тенденцією і формується під впливом різних бізнес-моделей, рівня операційних витрат та маркетингових стратегій. Попри загальну стабілізацію ринку, конкуренція між операторами зберігається, і саме вона визначає значні цінові відмінності, які водії відчувають на практиці під час кожної поїздки на АЗС.

  • Крим без пального: окупаційна влада просить “запастися терпінням”

    Крим без пального: окупаційна влада просить “запастися терпінням”

    Окупаційна влада тимчасово захопленого Криму заявила про збереження гострого дефіциту пального на півострові та фактичну неможливість оперативного збільшення його постачання найближчим часом. На тлі погіршення ситуації мешканцям запропонували “запастися терпінням”, що викликало додаткове занепокоєння серед населення, яке вже стикається з перебоями в роботі транспорту та комунальної інфраструктури.

    Про це повідомив у своєму Telegram-каналі так званий “глава” окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов, коментуючи ситуацію на паливному ринку півострова. За його словами, найближчим часом суттєвого збільшення обсягів пального в продажу очікувати не варто, однак при цьому він намагається публічно запевняти, що критичної загрози для життєдіяльності регіону нібито немає.

    Аксьонов стверджує, що громадський транспорт і комунальні служби “повністю забезпечені паливом” та повинні працювати у штатному режимі без змін у графіках. Водночас на місцях ситуація виглядає інакше: транспортні підприємства Севастополя раніше повідомляли, що отримують лише близько чверті від необхідних обсягів пального, через що частину автобусних маршрутів уже довелося скоротити або повністю скасувати. Це створює нерівномірне транспортне навантаження та додаткові труднощі для мешканців, особливо в години пік.

    Попри офіційні заяви про стабільність, сам Аксьонов визнав, що отримує численні звернення громадян щодо перебоїв у роботі громадського транспорту, зокрема випадків, коли автобуси та тролейбуси не виходять на маршрути. Він заявив, що реагує на всі скарги та намагається вирішувати проблеми в “ручному режимі”, фактично підтверджуючи нестабільність системи управління перевезеннями в регіоні.

    Паралельно в Криму загострюється і ситуація з електропостачанням. Окупаційна адміністрація повідомляє про численні скарги від населення щодо нібито “нерівномірного розподілу електроенергії”. Аксьонов пояснює це поєднанням технічних проблем і наслідків “протидії противнику”, а також станом окремих підстанцій. Він також заявив про плани знайти “технічні рішення” для стабілізації енергопостачання, однак конкретних строків або механізмів не озвучив.

    Напруження в енергетичній системі регіону посилилося після нічних атак безпілотників 29 червня, коли в низці тимчасово окупованих територій, зокрема в Криму, окремих районах Херсонської області та Донецька, фіксувалися масштабні відключення електроенергії. Після цього окупаційні структури заявили про створення оперативних штабів для “регулювання розподілу” електрики, однак місцеві мешканці продовжують повідомляти про перебої.

    Проблеми з пальним у Криму є частиною ширшої кризи, яка охопила одразу кілька регіонів Росії. За даними російських медіа, обмеження на продаж пального вже запроваджені більш ніж у тридцяти регіонах, а в Криму та Севастополі вільний продаж бензину фактично призупинено, оскільки АЗС переведені на забезпечення лише екстрених та державних потреб. Це призводить до закриття частини автозаправних станцій, включно з мережевими об’єктами, та формування дефіциту в роздрібному сегменті.

    На тлі цих процесів у Росії також фіксуються системні проблеми в логістиці та перевезеннях, які впливають на стабільність постачання пального як усередині країни, так і на зовнішніх маршрутах. Попри це, російське керівництво продовжує заявляти, що наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі не є критичними, водночас визнаючи необхідність посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Ситуація в Криму залишається нестабільною, а поєднання дефіциту пального, перебоїв у транспорті та проблем з електропостачанням посилює соціальну напругу на півострові, який уже тривалий час функціонує в умовах обмежених ресурсів та залежності від централізованих постачань з Росії.