Uanews.life

Позначка: безпека

  • «Іран святкує перемогу»: США завершили військову присутність в Іраку

    «Іран святкує перемогу»: США завершили військову присутність в Іраку

    Сполучені Штати завершили виведення останніх американських військових з Іраку, фактично поставивши крапку у понад двох десятиліттях військової присутності, яка почалася після вторгнення 2003 року.

    Президент США Дональд Трамп оголосив про завершення місії 30 вересня, заявивши, що американська присутність у країні «незабаром стане лише частиною історії». Водночас саме рішення про поступове виведення військ було погоджене Вашингтоном і Багдадом ще у 2024 році за адміністрації Джо Байдена, а команда Трампа завершила реалізацію домовленості.

    За даними Reuters, останні підрозділи залишали переважно базу в районі Ербіля в автономному Курдистані. Перед завершенням місії в Іраку залишалося кілька сотень американських військових, тоді як ще раніше їхня чисельність становила близько 2,5 тисячі.

    Трамп назвав виведення сил перемогою і для Сполучених Штатів, і для Іраку. Він також пов’язав завершення американської присутності з боротьбою проти «Ісламської держави», стверджуючи, що ІДІЛ була розгромлена під час його першого президентського терміну.

    Водночас повного зникнення загрози ІДІЛ міжнародні та іракські структури не констатують. За даними Reuters, угруповання втратило територіальний контроль, однак у країні досі існують його сплячі осередки. Саме це залишається одним із головних ризиків після виходу американців.

    Понад 20 років війни

    Американська військова операція в Іраку почалася у березні 2003 року за президента Джорджа Буша-молодшого. Її результатом стало повалення режиму Саддама Хусейна.

    Основні сили США залишили країну наприкінці 2011 року, однак уже менш ніж за три роки Вашингтон знову направив військових до Іраку. Причиною стало стрімке посилення «Ісламської держави», яка в 2014 році захопила значні території Іраку та Сирії.

    Американські сили повернулися вже в іншому форматі — як частина міжнародної коаліції, яка займалася ударами по ІДІЛ, підготовкою іракських військових, розвідкою та логістичною підтримкою.

    У 2017 році угруповання втратило контроль над більшістю територій в Іраку, а у 2019 році — над останніми значними територіальними опорними пунктами в Сирії.

    За більш ніж два десятиліття операцій в Іраку загинули близько 4,5 тисячі американських військових, повідомляє Reuters.

    Трамп знову розкритикував війну 2003 року

    У своїй заяві Трамп вкотре розкритикував рішення попередніх американських адміністрацій щодо участі США у війні в Іраку.

    Він назвав її «трясовиною», до якої Вашингтон був втягнутий через неправильні політичні рішення, і окремо наголосив, що нинішнє виведення військ відбувається організовано.

    Трамп також протиставив його евакуації американських сил з Афганістану у 2021 році, яка супроводжувалася хаосом у Кабулі та різкою критикою адміністрації Байдена.

    Попри політичну риторику Трампа, Reuters наголошує, що нинішній вихід не є раптовим рішенням Білого дому: його планували протягом кількох років, а ключові параметри були узгоджені ще до повернення Трампа до влади.

    Іран і його союзники називають це перемогою

    Один із головних наслідків виведення американських сил стосується впливу Ірану.

    Reuters пише, що Тегеран та підтримувані ним сили в Іраку відкрито сприймають вихід США як політичну і стратегічну перемогу.

    Командир підтримуваного Іраном угруповання «Ісламський опір в Іраку» Абу Моджтаба аль-Ясірі назвав відхід американців «історичною перемогою» іракських сил опору та «поразкою американського проєкту».

    Такі заяви відображають давню позицію проіранських угруповань, які роками вимагали повного виведення сил США з країни.

    Іран має значний політичний і військовий вплив в Іраку через мережу шиїтських партій, збройних формувань та економічних зв’язків. Після 2003 року цей вплив поступово зростав, особливо після повалення режиму Саддама Хусейна.

    Іракський аналітик у сфері безпеки Джасім аль-Бахадлі в коментарі Reuters припустив, що відсутність американських військових може додатково посилити позиції Тегерана.

    Але є ризик повернення ІДІЛ

    Інша загроза пов’язана з можливим відновленням активності «Ісламської держави».

    Іракські силовики, з якими спілкувався Reuters, застерігають, що ІДІЛ досі зберігає розрізнені осередки та здатність до локальних атак. За їхньою оцінкою, зникнення американської розвідувальної, безпілотної та логістичної підтримки може ускладнити боротьбу з такими групами.

    Найбільше занепокоєння викликають віддалені райони на півночі та заході країни, де контроль сил безпеки традиційно слабший.

    Водночас іракська влада наполягає, що національні сили вже здатні самостійно забезпечувати безпеку країни.

    Саме аргумент про значне ослаблення ІДІЛ був одним із ключових під час переговорів про завершення американської місії.

    Що буде далі

    Формальне завершення американської військової присутності не означає повного розриву оборонних зв’язків між Вашингтоном і Багдадом.

    США й надалі можуть надавати Іраку військову допомогу, озброєння, навчання та підтримку в межах окремих програм. Американський бюджет на 2027 рік, зокрема, передбачає фінансування програм підготовки й оснащення партнерських сил для боротьби з ІДІЛ.

    Проте саме присутність регулярних американських військових підрозділів, яка з перервою тривала з 2003 року, завершилася.

    У підсумку Ірак входить у новий період безпеки, де головними питаннями залишаються баланс між центральною владою і проіранськими угрупованнями, здатність самостійно стримувати ІДІЛ та подальший вплив Тегерана.

    Для США ж завершення місії закриває одну з найдовших і найдорожчих військових кампаній XXI століття. Для Ірану та його союзників це, навпаки, стало символом скорочення американської військової присутності у країні, де Тегеран за останні два десятиліття суттєво наростив свій політичний вплив.

     

  • «Гарантій немає, готуємося до найгіршого»: у КМДА розкрили жорстку правду про виживання Києва взимку

    «Гарантій немає, готуємося до найгіршого»: у КМДА розкрили жорстку правду про виживання Києва взимку

    Столична влада готує енергосистему та комунальну інфраструктуру Києва до найскладнішого зимового періоду в умовах регулярних повітряних атак, проте чесно попереджає про відсутність будь-яких гарантій безперебійного постачання світла й тепла. Про це заявив виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв, який курує житлово-комунальне господарство та підготовку міста до опалювального сезону. За його словами, хоча столичні об’єкти наразі захищені значно краще, ніж торік, загроза нових ворожих ударів балістичним озброєнням і реактивними безпілотниками змушує комунальні служби моделювати найбільш кризові сценарії та розраховувати на автономну стійкість.

    Первинний проєкт плану стійкості столиці оцінювався у 67 мільярдів гривень, однак через брак фінансового ресурсу в держави та міста його довелося оптимізувати й скоротити до 37 мільярдів гривень. Оновлений варіант у серпні затвердила Рада національної безпеки і оборони України. На сьогодні у роботу вже запущено близько 20 мільярдів гривень: по 10 мільярдів виділили з державного та міського бюджетів. Спільне фінансування у пропорції 50 на 50 спрямовують на чотири ключові загальнодержавні напрями: інженерно-технічний захист об’єктів, розбудову протипожежної генерації, системи резервного живлення систем життєзабезпечення та створення дублюючих мереж теплопостачання. Водночас відновлення частково зруйнованих об’єктів, а також підтримку житлового фонду й соціальної сфери Київ фінансує самостійно, залучаючи кредитні кошти фінансових установ.

    Основою захисту міської інфраструктури стає розподілена генерація. У столиці вже ввели в експлуатацію сім сучасних когенераційних станцій із другим рівнем інженерного захисту. Один із таких енергооб’єктів забезпечує виробництво 10 МВт електричної та 9 МВт теплової енергії й має повне резервне живлення, що дозволяє утримувати подачу комунальних послуг навіть за критичних пошкоджень загальної мережі. Попри розвиток малої генерації, міська влада не відмовляється від відновлення великих столичних ТЕЦ і ТЕС, без яких покрити потреби мегаполіса в сильні морози буде неможливо.

    «Гарантій безпроблемної зими немає. Ми беремо на себе відповідальність і відпрацьовуємо план антикризового реагування: як координувати роботу служб міста в разі надзвичайних подій, тривалих періодів відсутності комунальних послуг та електроенергії. Йдеться про три основні треки: планові роботи, заходи плану стійкості й надзвичайний сценарій оперативного реагування. За кожним із цих напрямів ми розглядаємо й відпрацьовуємо найбільш кризові умови й ситуації. Так би мовити, готуємось до найгіршого, сподіваючись на краще», – зазначив Петро Пантелеєв.

    Окремим випробуванням для столиці залишається складна ситуація з міською логістикою, спровокована затяжними тривогами та зупинкою руху на відкритих ділянках метрополітену. Наземна частина «червоної» гілки не працюватиме під час тривог і надалі, тому для сполучення між берегами задіяно 21 наземний маршрут та організовано рух автобусів під номером 1-М. Також під час комендантської години додаються автобуси з Центрального залізничного вокзалу через пізнє прибуття затриманих поїздів, а за жовтого рівня загрози повноцінно функціонує «зелена» лінія метро. Попри це, у пікові години комунальний транспорт залишається перевантаженим, додаючи напруги в міське життя напередодні холодів.

  • «Зброя масового обману»: як українців програмують на паніку та чим загрожує сліпий репост

    «Зброя масового обману»: як українців програмують на паніку та чим загрожує сліпий репост

    Сучасні соціальні мережі та популярні месенджери перетворилися на найнебезпечніше поле бою, де замість справжніх куль використовують витончені психологічні операції, безпосередньо спрямовані проти цивільного населення. Херсонський апеляційний суд виступив із жорстким попередженням: в умовах повномасштабної війни ворожі інформаційні вкиди, приховані маніпуляції та відверта пропаганда використовуються як інструмент цілеспрямованого впливу на суспільну свідомість. Кожне гучне повідомлення в інтернеті може виявитися ретельно спланованою атакою, покликаною дестабілізувати ситуацію в державі, зламати внутрішній опір та посіяти тотальну зневіру серед громадян.

    Парадоксально, але українська правова система взагалі не містить такого популярного терміна, як «фейк». Юридична площина оперує значно точнішими поняттями, до яких належать «недостовірна інформація», «неправдиві чутки», «пропаганда» або «інформаційні операції». Служителі Феміди наголошують, що стаття 277 Цивільного кодексу України гарантує кожній особі законне право на відповідь та офіційне спростування брехні. Водночас стаття 302 ЦК України покладає прямий обов’язок на кожного, хто поширює інформацію, попередньо переконатися в її абсолютній достовірності. При цьому Закон України «Про інформацію» чітко розмежовує голі факти від оціночних суджень, правдивість яких неможливо довести чи спростувати в судовому порядку.

    Державний щит проти дезінформації

    Протидія віртуальному терору давно вийшла на найвищий державний рівень. Згідно з Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, боротьба з дезінформаційними операціями визначена як фундаментальна стратегічна ціль. Для безперервної нейтралізації цих загроз при РНБО цілодобово функціонує Центр протидії дезінформації. Фахівці ЦПД постійно виявляють деструктивні інформаційні впливи та спроби маніпулювання громадською думкою, використовуючи слово «фейк» виключно як робочий аналітичний термін для маркування ворожих кампаній.

    Експерти з кібербезпеки зазначають, що розпізнати інформаційну отруту можна за специфічними маркерами. Сумнівні публікації завжди б’ють по емоціях через надзвичайно сенсаційні заголовки, вимагають негайного поширення серед друзів та ніколи не містять посилань на реальні першоджерела. Такі тексти часто апелюють до анонімних інсайдерів, а як докази пропонують фотографії чи документи, походження яких неможливо встановити. Щоб не стати жертвою маніпуляторів, громадяни зобов’язані самостійно перевіряти дані через офіційні урядові ресурси, а тексти законів шукати виключно в електронній базі «Законодавство України» на порталі Верховної Ради України. Будь-який резонансний матеріал потребує порівняння з кількома авторитетними джерелами та ретельного аналізу контексту подій.

    Від адміністративного штрафу до в’язниці

    Попри відсутність окремої універсальної статті за поширення неправди, правоохоронна система має потужний юридичний інструментарій для суворого покарання порушників. Кваліфікація кожного конкретного злочину завжди залежить від наслідків та способу розповсюдження даних. Зокрема, стаття 173–1 КУпАП гарантує притягнення до адміністративної відповідальності за поширення неправдивих чуток, якщо вони здатні викликати паніку серед населення або спровокувати порушення громадського порядку.

    Однак у питаннях захисту національної безпеки держава діє максимально жорстко. Стаття 114–2 Кримінального кодексу України передбачає вкрай суворе покарання за несанкціоноване поширення критично важливої інформації. Йдеться про оприлюднення маршрутів переміщення зброї, а також розкриття напрямків руху чи точних місць розташування підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань. У таких критичних випадках банальна необережність у мережі розцінюється як пряма загроза обороноздатності і карається реальними тюремними термінами.

  • «Удар за наш рахунок»: Росія наводить дрони через український мобільний зв’язок

    «Удар за наш рахунок»: Росія наводить дрони через український мобільний зв’язок

    Російські окупаційні війська знайшли цинічний спосіб обходу систем радіоелектронної боротьби, масово інтегруючи вітчизняну мобільну інфраструктуру у власні ударні засоби. Під час повітряних атак безпілотниками загарбники активно використовують українські стільникові мережі для передачі телеметрії, оперативного коригування маршрутів у реальному часі та оцінки точності влучань. Про цю критичну безпекову вразливість повідомив директор із розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський, зазначивши, що ворог дедалі частіше оснащує дрони типу Shahed та інші ударні БПЛА звичайними 3G/4G-модемами з українськими сім-картами.

    Подібна тактика перетворює цивільний телеком-простір на додатковий навігаційний інструмент агресора, однак вона водночас створює вразливе вікно можливостей для українських сил оборони. Оскільки дрони пересуваються на висотах і швидкостях, абсолютно нетипових для звичайних абонентів, мобільні оператори володіють унікальними даними для фіксації аномалій. Стрімкий перехід пристрою між базовими станціями на значній швидкості вздовж траєкторій польоту ударних груп дає змогу алгоритмічно виявляти ворожі апарати ще на підльоті до цілей.

    Залучення аналітичних потужностей телекомунікаційних компаній до єдиної системи раннього сповіщення та цілевказання може стати переломним фактором у боротьбі з нічним повітряним терором. Військові експерти наголошують: якщо оператори синхронізують моніторинг підозрілого трафіку та швидкісних реєстрацій сім-карт із підрозділами протиповітряної оборони й РЕБ, ворожий технологічний трюк обернеться проти самих окупантів, перетворивши цивільні стільникові вишки на додаткову мережу радіолокаційного стеження.

  • «Ракети в борг»: Київ вимагає у ЄС негайно вигребти арсенали Patriot

    «Ракети в борг»: Київ вимагає у ЄС негайно вигребти арсенали Patriot

    Україна запропонувала європейським союзникам безпрецедентну безпекову угоду за схемою взаємного запозичення, прагнучи негайно закрити небо від посиленого російського ракетно-дронового терору. Під час засідання Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони очільник оборонного відомства Євген Хмара офіційно закликав партнерів передати частину зенітних ракет для комплексів Patriot із власних діючих арсеналів в обмін на майбутні поставки, які Київ законтрактував і має отримати згодом. Критична потреба у терміновому посиленні ППО викликана зміною ворожої тактики: поряд із важкими балістичними ракетами агресор дедалі частіше атакує швидкісними реактивними безпілотниками типу Shahed. Для їх знищення українські військові вже застосовують ракети-перехоплювачі, проте насичення протиповітряного щита потребує як додаткового фінансування вітчизняних розробок, так і термінових поставок переносних комплексів, авіаційних ракет класу «повітря-повітря» та сумісних боєприпасів для винищувачів F-16.

    Окремим стратегічним пріоритетом на переговорах у Брюсселі стало забезпечення довгострокового технологічного паритету над полем бою, де безпілотна авіація відіграє вирішальну роль. За оцінками оборонного відомства, із загального пакета додаткових воєнних потреб обсягом 27 мільярдів доларів щонайменше третина коштів має піти на авансування масштабних замовлень ударних та розвідувальних дронів на початок 2027 року. Щоб законтрактувати виробничі потужності вже цієї осені та дати підприємствам час закупити дефіцитні комплектуючі на тлі нової хвилі мобілізації в Росії, Київ наполягає на зміщенні графіків європейської макрофінансової допомоги. Зокрема, йдеться про прискорене виділення кредитного траншу ЄС із перенесенням фінансування з 2027 на 2026 рік, залучення залишків європейського механізму SAFE та розширення прямих двосторонніх грантових програм.

    На тлі звернень до закордонних донорів українська влада чітко розмежовує напрями витрат, гарантуючи міжнародним партнерам абсолютну самодостатність у фінансуванні особового складу. Виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та всі соціальні компенсації захисникам покриватимуться виключно за рахунок внутрішніх резервів держави, які оцінюються у 7 мільярдів доларів. Для акумуляції цього ресурсу уряд проводить жорстку політику секвестру другорядних бюджетних програм та перерозподілу коштів на користь армії, демонструючи готовність до максимальної внутрішньої мобілізації економіки в обмін на технологічну та ракетну солідарність Заходу.

     

  • «Гроші в обмін на уран»: Трамп пропонує Тегерану зняти зашморг

    «Гроші в обмін на уран»: Трамп пропонує Тегерану зняти зашморг

    Білий дім демонструє готовність до радикальної зміни тактики щодо Тегерана: адміністрація Дональда Трампа висловила згоду пом’якшити економічні санкції та розблокувати заморожені іранські авуари, проте висунула безапеляційну ціну — реальні та незворотні поступки згортання ядерної програми Ісламської республіки. Черговий раунд непрямої дипломатії розгорнувся в Нью-Йорку за посередництва Катару та Пакистану, чиї емісари намагаються запобігти великій війні на Близькому Сході. Переговори глави іранського МЗС Аббаса Арагчі з посередниками засвідчили певний сигнал Тегерана щодо готовності до гнучкості в атомі, однак прірва між базовими вимогами ворогуючих сторін залишається критичною.

    Головний вузол протистояння зосереджений навколо пріоритетів і послідовності кроків. Іран прагне насамперед припинити морську блокаду США в Ормузькій протоці, відновити експорт власної нафти та домогтися регіонального припинення вогню, наївно розраховуючи відкласти ядерні дискусії на потім. Вашингтон натомість категорично відкинув такі компроміси, розглядаючи зняття зашморгу виключно як фінальну винагороду за повну нейтралізацію ядерної загрози. У Білому домі відкрито дають зрозуміти, що час грає проти аятол: судноплавство під контролем західної коаліції зростає, санкційний пресинг виснажує іранську скарбницю, а будь-які домовленості неможливі без залізобетонних гарантій і визначення жорстких термінів виконання зобов’язань.

    Американська сторона демонструє глибокий скептицизм щодо щирості Тегерана, пам’ятаючи липневі удари по комерційних танкерах, якими режим намагався дестабілізувати Ормузьку артерію. У Вашингтоні переконані, що нинішні мирні сигнали противника — це не зміна стратегії, а спроба відчайдушного порятунку від економічного колапсу. Трамп публічно заявляє про впевненість у швидкій перемозі в протистоянні, підвищуючи ставки до максимуму: або Іран остаточно згортає військові ядерні розробки в обмін на доступ до своїх коштів, або блокада остаточно зруйнує залишки іранської економіки.

  • Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що український парламент не планує переносити роботу з Києва до Львова. За його словами, народні депутати продовжуватимуть працювати в будівлі Верховної Ради на вулиці Михайла Грушевського, 5, доки безпекова ситуація дозволятиме це робити.

    Коментуючи інформацію про нібито можливий переїзд парламенту на захід України, Стефанчук наголосив, що Верховна Рада продовжує працювати у столиці від початку повномасштабної війни, пише Інтерфакс-Україна.

    «Український парламент працював з першого дня війни і, допоки буде можливість, працюватиме в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка», — заявив спікер, закликавши не поширювати непідтверджені припущення про зміну місця роботи парламенту.

    Розмови про можливу зміну формату роботи Верховної Ради активізувалися на тлі тривалих повітряних тривог і російських атак на Київ. Однак офіційні рішення, які ухвалюються парламентом, стосуються насамперед організації безпечної та безперервної роботи Ради у столиці, а не її перенесення до іншого міста.

    Ще 31 серпня Апарат Верховної Ради повідомляв, що вживає заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту саме в будинку Верховної Ради на Грушевського, 5 під час повітряних тривог.

    Вже 1 вересня Стефанчук розповів, що для депутатів підготували окреме приміщення та альтернативний спосіб голосування, який можна використовувати під час тривалих повітряних тривог. За чинною процедурою після оголошення тривоги пленарне засідання переривається, а депутати мають перейти до безпечних місць.

    Згодом альтернативну систему протестували. Вона передбачає можливість голосування через спеціальний електронний застосунок на телефоні або планшеті після персональної ідентифікації депутата. У Верховній Раді заявляли, що тестування пройшло успішно і така система може допомогти забезпечити безперервність роботи парламенту, зокрема під час повітряних тривог.

    Крім того, 10 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №16059 щодо організації роботи парламенту в разі оголошення повітряної тривоги або отримання інформації про підвищену небезпеку. Серед його ініціаторів — Стефанчук, перший віцеспікер Олександр Корнієнко та інші народні депутати. Профільний комітет рекомендував парламенту розглянути документ.

    Тобто підготовка резервних механізмів роботи Ради пов’язана передусім із необхідністю не зупиняти парламентську діяльність під час затяжних тривог, а не з планами залишити Київ.

    Офіційна парламентська стенограма також підтверджує, що у вересні пленарні засідання проходили у залі Верховної Ради в Києві. На засіданні 1 вересня Стефанчук прямо нагадував депутатам: у разі повітряної тривоги робота переривається, після чого вони мають перейти до передбачених схемою укриттів.

    Таким чином, станом на 28 вересня 2026 року офіційних планів перенесення Верховної Ради до Львова немає. Натомість парламент продовжує адаптувати процедури до воєнних умов — готує резервні приміщення та альтернативні способи голосування, щоб повітряні тривоги не паралізували його роботу.

  • АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, представники автозаправних компаній отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух ворожих безпілотників. Це має дозволити АЗС завчасно припиняти роботу, закривати станції та виводити працівників і відвідувачів із території до наближення повітряної цілі.

    Йдеться про більш точкове попередження, ніж звичайна повітряна тривога. Загальний сигнал поширюється на значну територію, тоді як інформація про рух конкретного безпілотника може дати окремій станції додатковий час для евакуації людей і припинення відпуску пального.

    Необхідність такої системи особливо гостро проявилася після серії ударів по АЗС. 23 вересня російська атака пошкодила АЗС «Укрнафти» в Києві. Голова правління компанії Богдан Кукура повідомив, що це був уже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні кілька тижнів. Працівники під час атаки перебували в укритті.

    Проблема стосується не лише Києва. 21 серпня міністр енергетики Денис Шмигаль заявив у Верховній Раді, що за останні шість місяців російські атаки пошкодили або зруйнували понад 300 автозаправних станцій в Україні. За його словами, АЗС фактично стали об’єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним населення та економіку.

    12 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про тестування програмного рішення, яке дозволяє бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. За його словами, йдеться про автоматичне та оперативне сповіщення АЗК про наближення ворожих безпілотників. Систему вирішили тестувати на автозаправних комплексах, а надалі підключати до неї й інші підприємства.

    15 вересня Київська обласна військова адміністрація повідомила, що АЗС Київської області отримають доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони. За словами начальника КОВА Тимура Ткаченка, відповідальні працівники АЗС зможуть у режимі реального часу отримувати інформацію про рух ворожих повітряних цілей та оперативніше ухвалювати рішення щодо роботи заправних комплексів під час загрози.

    Ткаченко окремо зазначив, що АЗС більше не повинні будуть орієнтуватися лише на загальний сигнал повітряної тривоги. Додаткова інформація про конкретну загрозу має дозволити завчасно реагувати та убезпечувати працівників і людей, які перебувають на території заправки.

    На цьому тлі інформація про доступ представників автозаправних компаній до каналів раннього оповіщення виглядає як подальший етап розгортання цієї системи. Якщо персонал отримує дані про рух повітряних цілей, станція може реагувати не лише на загальну сирену, а й на безпосередню загрозу для конкретного об’єкта.

    Водночас точний формат такого доступу публічно не розкривається. Невідомо, які саме мережі вже підключені, хто всередині компаній отримує інформацію та чи передаються працівникам безпосередньо дані про рух цілей, окремі попередження чи інша інформація про наближення загрози.

    Для самих АЗС це має принципове значення, на станції одночасно перебувають люди, автомобілі та значні обсяги пального, тому навіть кілька додаткових хвилин до можливого удару можуть дозволити припинити відпуск пального та звільнити територію.

    Наразі офіційно підтверджені тестування системи раннього попередження на АЗС та рішення про підключення АЗС Київської області до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Інформація про те, що представники автозаправних компаній уже отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух повітряних цілей, надійшла редакції від військового джерела.

  • Росія може посилити удари по урядових будівлях і місцевих адміністраціях

    Росія може посилити удари по урядових будівлях і місцевих адміністраціях

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, Росія може готувати подальші удари по урядових будівлях і будівлях місцевих адміністрацій у рамках спроби посилити дестабілізацію ситуації в Україні.

    На цьому тлі в деяких державних структурах співробітникам уже негласно дали вказівку не залишати укриття до повного завершення повітряної тривоги. Йдеться про внутрішні розпорядження окремих установ, а не про офіційну команду для всіх державних органів.

    Співрозмовник зазначає, що йдеться саме про будівлі, пов’язані з роботою центральної, обласної та місцевої влади. Їхнє пошкодження може не лише призвести до руйнувань і жертв, а й тимчасово порушити роботу конкретних державних структур.

    Інформація з’явилася на тлі серії останніх атак, під час яких під удари потрапляли адміністративні та офісні будівлі. У Києві було пошкоджено адміністративні об’єкти, а в Дніпрі безпілотник влучив в офісну будівлю в робочий час, унаслідок чого є загиблі та поранені.

    Окреме занепокоєння викликає ймовірність повторних ударів по вже атакованих об’єктах. Саме тому в деяких установах співробітникам рекомендують залишатися в укриттях до повного відбою тривоги, не повертаючись на робочі місця після тимчасового зниження загрози.

    Таким чином, для державних структур зараз розглядається сценарій, за якого повітряна тривога може означати не просто тимчасову евакуацію співробітників, а триваліше припинення роботи на місці. Якщо удари по адміністративних об’єктах триватимуть, це може безпосередньо вплинути на роботу органів влади в окремих містах і регіонах.

  • Росія через кримінальні мережі шукає Мадяра — оголошено винагороду $20 млн

    Росія через кримінальні мережі шукає Мадяра — оголошено винагороду $20 млн

    Росія, за даними Сил безпілотних систем ЗСУ, через пострадянські кримінальні мережі нібито оголосила винагороду у $20 млн за інформацію про місцеперебування командувача СБС Роберта Бровді з позивним Мадяр. Про це повідомила The Wall Street Journal у матеріалі про роботу українських дронових підрозділів.

    Йдеться саме про твердження української сторони, яке наводить американське видання. Незалежного підтвердження існування такої винагороди або офіційної заяви російської влади про $20 млн наразі немає.

    На тлі цієї загрози Бровді та його підлеглі дотримуються суворих правил безпеки. Журналістці WSJ перед зустріччю з командувачем попросили вимкнути геолокацію на телефоні, після чого пристрій помістили у спеціальну сумку, що блокує Wi-Fi, мобільний зв’язок, Bluetooth і GPS. До місця зустрічі її доставляли автомобілем із тонованим склом.

    Бровді пов’язує підвищений інтерес Росії до себе з результатами роботи Сил безпілотних систем. За його словами, СБС становлять близько 2,5% загальної чисельності ЗСУ, але забезпечують приблизно третину втрат російських військ. Ці показники є заявою самого командувача.

    Від початку повномасштабної війни, за словами Мадяра, загинули 79 бійців його підрозділів. Їхні імена викарбувані на стіні біля входу до командного центру. Він також заявив, що на момент інтерв’ю на одного загиблого бійця СБС припадало 656 убитих або поранених російських військових.

    Російські суди раніше заочно засуджували Бровді за звинуваченнями, пов’язаними з його діяльністю у складі українських сил. Українська сторона вважає такі справи політично мотивованими.

    «Ненька інфо» неодноразово писала про операції СБС під командуванням Мадяра. Зокрема, в липні підрозділи заявляли про ураження 35 російських суден за 96 годин у межах операцій у Чорному та Азовському морях.

    Також видання повідомляло про удари СБС по енергетичній інфраструктурі в окупованому Криму, зокрема по енергомосту «Кубань — Крим» та позиціях російських систем ППО. 

    Окремо Мадяр раніше заявляв, що Україна може поступово ізолювати окупований Крим без масштабного фронтального штурму — через удари по логістиці, енергетиці та військовій інфраструктурі.