Uanews.life

Позначка: Білорусь

  • СБУ посилила заходи безпеки на півночі України

    СБУ посилила заходи безпеки на півночі України

    Служба безпеки України та Сили оборони України розпочали проведення масштабних посилених безпекових заходів у північних регіонах держави на тлі зростання воєнних загроз, активізації російських провокацій та проведення спільних військових навчань Росії і Білорусі, у межах яких відпрацьовуються сценарії із застосуванням ядерного компонента.

    Про це повідомили в СБУ у Facebook.

    Як зазначається, комплекс заходів має превентивний характер і спрямований на посилення контррозвідувального та контрдиверсійного захисту територій Чернігівської, Київської, Житомирської, Волинської та Рівненської областей. Рішення про їх проведення ухвалене на рівні Ставки Верховного Головнокомандувача, а координацію дій здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

    До реалізації заходів залучені підрозділи СБУ, Національної поліції, Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Їхня діяльність координується у міжвідомчому форматі з метою забезпечення максимальної ефективності реагування на потенційні загрози з боку противника, зокрема на прикордонних територіях, які традиційно вважаються найбільш уразливими до диверсійної активності.

    Основними завданнями визначено запобігання проникненню ворожих диверсійно-розвідувальних груп, виявлення та нейтралізацію можливих агентурних мереж, недопущення підривної діяльності, а також своєчасне реагування на будь-які ознаки підготовки або здійснення терористичних актів. Окрему увагу приділяють об’єктам критичної інфраструктури, транспортним вузлам, енергетичним мережам та об’єктам зв’язку.

    За інформацією джерел у правоохоронних органах, одним із чинників посилення заходів безпеки є проведення спільних російсько-білоруських військових навчань, під час яких, за офіційними заявами Міноборони Білорусі, відпрацьовуються елементи застосування ядерної зброї. Такі дії розглядаються українською стороною як додатковий фактор ризику в контексті загальної безпекової ситуації на північному напрямку.

    У рамках запроваджених заходів передбачено посилену перевірку документів у громадян, вибіркові та планові огляди транспортних засобів, а також додаткові контрольно-перевірочні дії на дорогах загального користування, у населених пунктах і поблизу стратегічних об’єктів. Окремо проводиться огляд територій, будівель і приміщень у випадках наявності оперативної необхідності або відповідних ризиків.

    Також у низці районів можуть тимчасово запроваджуватися обмеження на пересування громадян і транспорту, включно з перекриттям окремих вулиць або ділянок доріг. Правоохоронці зазначають, що такі заходи є тимчасовими та застосовуються виключно з метою гарантування безпеки населення і недопущення можливих інцидентів.

    У СБУ закликають громадян із розумінням ставитися до підвищених заходів безпеки, мати при собі документи, що посвідчують особу, виконувати законні вимоги правоохоронців і дотримуватися встановлених обмежень, зокрема режиму комендантської години там, де він діє.

    Окремо наголошується, що всі дії сил безпеки носять виключно оборонний та превентивний характер і спрямовані на недопущення дестабілізації ситуації в прикордонних регіонах України.

    Раніше повідомлялося, що вранці 21 травня Міністерство оборони Білорусі заявило про нібито доставку російських ядерних боєприпасів у межах спільних навчань до польових пунктів зберігання на своїй території. Російські державні інформаційні агентства також поширювали повідомлення про розгортання комплексів “Іскандер-М” із так званими спеціальними боєприпасами.

    Перед цим президент України Володимир Зеленський заявляв про спроби Росії ще глибше втягнути Білорусь у війну проти України та доручав Силам оборони підготувати відповідний план реагування на потенційні загрози з північного напрямку. У самій Білорусі повідомляли про початок спільних із Росією військових навчань, що включають відпрацювання ядерного сценарію.

    У Міністерстві закордонних справ України підкреслили, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та відповідні навчання є безпрецедентним викликом для глобальної архітектури безпеки та потребують жорсткої реакції міжнародної спільноти.

    Водночас у НАТО заявили, що Росія може зіткнутися з серйозними наслідками у разі застосування ядерного потенціалу під час спільних навчань із Білоруссю або будь-яких інших провокаційних дій у цьому напрямку.

  • Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Білорусь заявила про доставку “ядерних боєприпасів” Росією

    Міноборони Білорусі заявило, що Російська Федерація в межах спільних військових навчань уже здійснила доставку ядерних боєприпасів до польових пунктів зберігання на території Білорусі. Відомство оприлюднило відеоматеріали, які, за його твердженням, демонструють відповідні дії російських військових у межах навчального сценарію із залученням ядерного компонента.

    Про це повідомляє Міноборони РБ із посиланням на матеріали Міністерства оборони РФ та російське пропагандистське агентство РИА Новости, опубліковані в Telegram-каналах.

    У заяві білоруського оборонного відомства йдеться: “Відеофакт: доставка ядерних боєприпасів у рамках навчань до польових пунктів зберігання позиційного району ракетної військової частини в Республіці Білорусь”. Ця публікація супроводжується кадрами, на яких видно переміщення військової техніки лісовою місцевістю, а також процес завантаження ракетних систем на пускові установки, що, за версією сторін, бере участь у відпрацюванні сценаріїв застосування ядерного озброєння.

    Російські медіаресурси стверджують, що в рамках навчань у Білорусі були розгорнуті оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер-М”, які нібито відпрацьовують дії із застосуванням спеціальних боєприпасів. Водночас офіційні структури не оприлюднюють детальних технічних підтверджень щодо реального характеру переміщуваних боєзарядів, обмежуючись загальними формулюваннями про “навчальний характер” заходів.

    Заява Міноборони Білорусі про “доставку ядерних боєприпасів” викликала додаткову увагу з огляду на чутливість теми ядерної зброї в регіоні. При цьому в публічному просторі відсутні незалежні підтвердження того, що йдеться про реальне переміщення бойових ядерних зарядів, а не про імітаційні дії, які можуть бути частиною навчального сценарію.

    Згідно з військовими стандартами, тактична ядерна зброя у звичайних умовах зберігається у спеціальних посилених підземних сховищах із багаторівневою системою фізичного захисту, контролю доступу та технічного моніторингу. Як правило, її компоненти — ядерні боєголовки, вибухові елементи та засоби доставки — утримуються окремо і з’єднуються лише безпосередньо перед потенційним застосуванням. Така система передбачена для мінімізації ризиків несанкціонованого використання або аварійної ситуації.

    У цьому контексті експерти звертають увагу, що навіть демонстрація процесів, які нагадують транспортування або розгортання ядерних боєприпасів, має значний політичний та психологічний ефект, незалежно від того, чи йдеться про реальні боєзаряди, чи про навчальні макети.

    Окремо наголошується, що наразі немає офіційно підтвердженої інформації про те, що Росія дійсно перемістила ядерні боєприпаси на територію Білорусі в бойовому чи розгорнутому стані. Всі наявні повідомлення базуються на заявах сторін, які беруть участь у навчаннях, а також на відеоматеріалах, оприлюднених у відкритих джерелах.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони Білорусі заявило про початок навчань підрозділів, які відпрацьовують застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими. Маневри стартували 18 травня і, за офіційною інформацією, включають широке коло сил і засобів.

    За даними Міністерства оборони РФ, у цих навчаннях залучено понад 64 тисячі військовослужбовців, тисячі одиниць озброєння та військової техніки, включно з ракетними комплексами, авіацією, надводними кораблями та підводними човнами стратегічного призначення. У російських заявах підкреслюється, що йдеться про масштабні маневри, спрямовані на перевірку готовності сил ядерного стримування.

    Україна раніше різко відреагувала на розміщення російської тактичної ядерної зброї на території Білорусі та спільні навчання, назвавши це безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки. Міністерство закордонних справ України закликало міжнародних партнерів до жорсткої реакції та посилення тиску на Москву і Мінськ.

    У свою чергу, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що Росія зіткнеться з “руйнівними наслідками” у разі застосування ядерної зброї, зокрема в контексті навчань або бойових дій проти України. У НАТО наголошують, що уважно стежать за всіма переміщеннями стратегічних сил Росії та її союзників.

    Таким чином, заяви про “доставку ядерних боєприпасів” у межах навчань стали черговим елементом інформаційно-військового тиску в умовах зростання напруженості в регіоні та активізації спільних російсько-білоруських військових маневрів із залученням компонентів ядерного стримування.

  • Зеленський провів зустріч із представниками монобільшості: говорили про ЄС і безпеку країни

    Зеленський провів зустріч із представниками монобільшості: говорили про ЄС і безпеку країни

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із представниками парламентської фракції «Слуга народу» та керівником Офісу президента Кирилом Будановим. Під час переговорів сторони обговорили ключові питання, які найближчим часом розглядатимуться у Верховній Раді.

    Про це глава держави повідомив у Telegram, а деталі зустрічі також озвучив очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

    За словами Зеленського, головними темами стали стійкість держави в умовах війни та подальший рух України до членства в Європейському Союзі.

    «Обговорили ключові питання, які зараз є на порядку денному в парламенті. Те, що потрібно для стійкості нашої держави й для руху України у Євросоюз», — зазначив президент.

    Давид Арахамія повідомив, що вже наступного тижня консультації продовжаться у ширшому форматі. Також найближчим часом має відбутися окреме засідання фракції за участю Володимира Зеленського.

    Зустріч відбулася на тлі загострення безпекової ситуації та активізації російських інформаційних і військових загроз. Раніше цього ж дня Зеленський заявив, що Росія розглядає одразу п’ять сценаріїв розширення війни на Чернігівсько-Київському напрямку.

    Президент повідомив, що українська влада вже готує відповіді на кожен із можливих варіантів розвитку подій, а також посилює військову присутність на півночі країни через ризик нових наступальних дій з боку РФ.

    Окремо Зеленський наголосив, що Кремль продовжує намагатися втягнути Білорусь у війну проти України. За його словами, українська розвідка фіксує відповідні переговори між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком.

    На цьому тлі Служба зовнішньої розвідки України попередила про підготовку Росією масштабної кампанії дезінформації, спрямованої на внутрішню дестабілізацію України та підрив підтримки Києва з боку західних партнерів.

    У розвідці вважають, що Кремль активізує інформаційні операції через невдачі на фронті та погіршення внутрішньої ситуації в самій Росії.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський раніше також заявляв, що російська армія вже п’ятий місяць поспіль втрачає більше особового складу, ніж здатна мобілізувати. За його словами, суттєву роль у цьому відіграють українські Сили безпілотних систем.

    Тим часом Інститут вивчення війни повідомив, що наразі немає ознак готовності Кремля до завершення війни, попри численні публічні заяви російського керівництва про нібито бажання переговорів.

    Паралельно з внутрішньополітичними консультаціями в Україні тривають і дипломатичні процеси навколо євроінтеграції держави. Одним із ключових викликів залишається необхідність ухвалення низки законодавчих рішень, необхідних для відкриття переговорних кластерів із Європейським Союзом.

    Саме тому, як зазначають джерела у парламенті, найближчі тижні можуть стати визначальними для ухвалення рішень щодо реформ, антикорупційної політики, судової системи та оборонного сектору.

    На цьому тлі українська влада також готується до можливого посилення військового тиску з боку Росії влітку 2026 року. За оцінками аналітиків, Кремль може спробувати поєднати військову ескалацію з масштабними інформаційними атаками та спробами дестабілізації політичної ситуації всередині України.

  • Зеленський терміново зібрав Ставку через загрозу наступу РФ на Київ і Чернігів: Україна готує відповіді на «п’ять сценаріїв»

    Зеленський терміново зібрав Ставку через загрозу наступу РФ на Київ і Чернігів: Україна готує відповіді на «п’ять сценаріїв»

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальне засідання Ставки Верховного головнокомандувача через загрозу можливого нового наступу російських військ на півночі України. За словами глави держави, українська розвідка зафіксувала підготовку Росії до можливих наступальних дій на Чернігівському та Київському напрямках.

    Про це Зеленський повідомив у своїх соцмережах після завершення засідання Ставки.

    Президент заявив, що учасники засідання детально проаналізували інформацію, отриману українськими спецслужбами щодо планів Росії на північному напрямку.

    «По кожному можливому варіанту дій ворога готуємо відповіді, якщо росіяни дійсно наважаться розширити свою агресію», — наголосив Зеленський.

    За словами президента, Україна вже ухвалила рішення щодо посилення оборони північних регіонів. Йдеться насамперед про Київський та Чернігівський напрямки, які залишаються потенційно небезпечними через близькість до території Білорусі та РФ.

    Глава держави також повідомив, що Міністерство закордонних справ отримало доручення підготувати «додаткові заходи дипломатичного впливу щодо Білорусі».

    Крім того, Зеленський заявив про нові завдання для українських спецслужб, однак деталей не розкрив.

    «Відповідні непублічні завдання є і для українських розвідувальних служб», — зазначив він.

    Окремо президент згадав про підготовку Росії до нових мобілізаційних заходів. За даними української розвідки, Кремль може розглядати сценарій додаткового залучення до війська ще близько 100 тисяч осіб.

    Втім, Зеленський висловив сумнів у тому, що Росія наразі має достатній внутрішній ресурс для прихованої мобілізації такого масштабу.

    «Вважаємо, що станом на сьогодні такий потенціал для прихованої мобілізації в Росії відсутній, отже, варто очікувати російські політичні рішення іншого формату», — пояснив президент.

    За його словами, одним із можливих елементів тиску Кремля можуть стати нові дії навколо невизнаного Придністровського регіону Молдови.

    Також Зеленський анонсував розширення географії українських далекобійних ударів. Президент не уточнив, про які саме напрямки йдеться, однак останніми тижнями українські дрони регулярно атакують військову інфраструктуру, нафтопереробні заводи та логістичні об’єкти в глибині території РФ.

    Під час звернення глава держави заявив, що Україна вже прорахувала кілька сценаріїв можливої ескалації з боку Росії.

    «Жоден із п’яти російських сценаріїв розширення війни через північ України не спрацює», — підкреслив Зеленський.

    Заява президента пролунала на тлі посилення дискусій про можливу активізацію Росії та Білорусі на північному напрямку. Останніми тижнями українська влада неодноразово повідомляла про зростання активності поблизу кордону.

    Ще на початку травня Зеленський заявляв, що українська розвідка зафіксувала «специфічну активність» на білорусько-українському кордоні.

    Крім того, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко нещодавно анонсував проведення точкової мобілізації у країні. На цьому тлі українські військові та аналітики дедалі частіше обговорюють ризики нового загострення на півночі.

    Напередодні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський також заявив, що загроза нового наступу з території Білорусі є реальною. За його словами, у разі такого розвитку подій лінія фронту може суттєво збільшитися.

    Раніше в Офісі президента повідомляли, що українська розвідка перехопила переговори між Володимиром Путіним та Олександром Лукашенком щодо можливої подальшої участі Білорусі у війні проти України.

    На цьому тлі РФ і Білорусь оголосили про проведення масштабних військових навчань, які, за даними західних аналітиків, можуть включати відпрацювання сценаріїв із застосуванням тактичної ядерної зброї.

    Паралельно НАТО посилює увагу до східного флангу Альянсу. Після інцидентів із дронами у країнах Балтії та заяв Кремля про «ядерні навчання» генсек НАТО Марк Рютте попередив Росію про «руйнівну відповідь» у разі подальшої ескалації.

    Експерти зазначають, що Київський напрямок залишається для Росії стратегічно важливим із політичної та психологічної точки зору. Водночас більшість військових аналітиків сумніваються, що РФ зараз має достатній ресурс для масштабного повторного наступу на столицю України.

    Попри це українське військово-політичне керівництво демонструє готовність реагувати на будь-який розвиток подій.

  • НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    НАТО попередило Кремль про жорстку відповідь на ядерні погрози Росії та пояснило інциденти з українськими дронами

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс готовий до рішучої та пропорційної відповіді на провокації Росії, зокрема на ядерні погрози та спільні російсько-білоруські навчання із застосуванням ядерних боєприпасів.

    Заяву Рютте поширив телеканал «Freeдом».

    Рютте також прокоментував інциденти з українськими безпілотниками, які останніми днями фіксували у повітряному просторі країн НАТО. За його словами, такі випадки не означають, що Україна навмисно спрямовує дрони до Латвії, Литви чи Естонії. Причиною подібних інцидентів він назвав повномасштабну агресію Росії проти України та дії російських засобів радіоелектронної боротьби.

    Генсек НАТО наголосив, що Альянс реагує на такі ситуації спокійно, рішуче та пропорційно. Він нагадав, що румунський винищувач F-16, який виконує місію повітряного патрулювання НАТО в Балтії та базується у Литві, збив безпілотник у повітряному просторі Естонії.

    За словами Рютте, саме до таких сценаріїв НАТО готувалося заздалегідь, тому дії Альянсу були частиною відпрацьованого механізму реагування.

    Окремо генсек відкинув російські заяви про те, що країни НАТО нібито дозволяють Україні використовувати свою територію для атак по Росії. Він підкреслив, що безпілотники опиняються у повітряному просторі країн Альянсу не через наміри України, а через війну, яку Росія розпочала проти України у 2014 році та розширила до повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    На тлі цього Рютте також заявив, що у разі гіпотетичного застосування Росією ядерної зброї проти України реакція Альянсу буде руйнівною для Кремля.

    Раніше повідомлялося, що 19 травня у повітряному просторі Естонії було збито український дрон, який, за попередніми даними, летів у напрямку цілей на території Росії, але міг збитися з курсу через роботу російських систем РЕБ. Міністр оборони України Михайло Федоров перепросив за інцидент.

    Водночас МЗС Естонії наголосило, що НАТО продемонструвало ефективність системи протиповітряної оборони, а Україна має право завдавати ударів по військових об’єктах Росії в межах самооборони.

  • Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    Лукашенко запевнив США, що нападу на Україну чи країни НАТО з боку Білорусі не буде. Джерела

    За інформацією наших джерел, президент Білорусі Олександр Лукашенко по дипломатичним каналам запевнив адміністрацію Дональда Трампа, що нападу з боку Білорусі на Україну чи будь країну НАТО не буде.

    “Адміністрація президента Білорусі Олександра Лукашенко проводить активні консультації з адміністрацією Дональда Трампа, результатом чого стало поступове скасування санкцій проти Білорусі.

    Представники переговорної групи від США повідомили, що після чергового випаду Володимира Зеленського в бік президента Білорусі надійшов дзвінок від представника Лукашенка, і американців запевнили, що жодних агресивних дій з боку Білорусі щодо України або країн НАТО не буде.

    Водночас у Білорусі вважають, що Україна зробила таку заяву, щоб виправдати в найближчому майбутньому проліт своїх безпілотників через територію Білорусі, особливо після того, як країни Балтії зробили різкі заяви щодо прольоту українських безпілотників над їх територією.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що росіяни дедалі активніше намагається втягнути Білорусь у війну – або проти України, або проти однієї з країн НАТО.

  • Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Путін влаштував «ядерне шоу» перед Сі: Наливайченко пояснив, навіщо Кремль лякає світ навчаннями з Білоруссю

    Спільні ядерні навчання Росії та Білорусі можуть бути не лише військовим сигналом, а й пропагандистською виставою, яку Володимир Путін синхронізував зі своїм візитом до Китаю. Таку думку висловив народний депутат України, ексголова СБУ Валентин Наливайченко в етері «Еспресо».

    За його словами, Кремль намагається продемонструвати Пекіну образ «сильної Росії», яка нібито зберігає військову потугу, контролює Білорусь і може впливати на безпекову ситуацію біля кордонів НАТО. Наливайченко вважає, що саме цей ефект Путін хоче використати під час переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном.

    «На моє переконання, це на 50–60% пропагандистська вистава для візиту Путіна в Китай, щоб у Сі випрошувати газогони, економічні контракти та іншу підтримку для російської економіки», — заявив Наливайченко.

    Він наголосив, що тактична ядерна зброя, розміщена на території Білорусі, залишається російською. За словами ексголови СБУ, Росії належать не лише самі боєприпаси, а й пускові установки, екіпажі, системи управління, наведення та весь ланцюг ухвалення рішень.

    Наливайченко додав, що Олександр Лукашенко лише створює видимість контролю над цією зброєю, підіграючи Путіну у спробах представити Білорусь як повноцінного учасника ядерного стримування.

    «Лукашенко все одно підіграє Путіну і вдає, що нібито це під його контролем. Ні, це російська ядерна зброя», — наголосив він.

    За словами Наливайченка, такі дії є грубим порушенням міжнародних правил нерозповсюдження ядерної зброї, оскільки навіть тактичні ядерні ракети не можна передавати або розміщувати на території інших держав у спосіб, який створює додаткову загрозу для регіональної безпеки.

    Росія 19 травня розпочала масштабні навчання ядерних сил, які триватимуть до 21 травня. За даними російського Міноборони, у маневрах беруть участь близько 64 тисяч військовослужбовців, понад 200 ракетних пускових установок, понад 140 літаків, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Навчання передбачають підготовку до застосування ядерних сил «в умовах загрози агресії».

    Напередодні, 18 травня, Білорусь також оголосила про початок спільних із Росією тренувань із бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що маневри нібито не спрямовані проти конкретних країн і не становлять загрози регіональній безпеці. Водночас західні агентства наголошують, що ядерна зброя, розміщена у Білорусі, залишається під контролем Росії.

    Українське МЗС уже назвало спільні ядерні навчання Росії та Білорусі безпрецедентним викликом для Європи. У Києві вважають, що Москва й Мінськ використовують ядерну тематику як інструмент шантажу та тиску на Захід.

    Наливайченко вважає, що Кремль спеціально прив’язав ці навчання до поїздки Путіна в Китай. Російський диктатор прибув до Пекіна 19 травня, а основні переговори із Сі Цзіньпіном заплановані на 20 травня. Однією з ключових тем може стати енергетика, зокрема газопровід «Сила Сибіру-2», який Москва намагається просунути вже багато років.

    Для Росії цей проєкт має стратегічне значення після втрати значної частини європейського газового ринку. Кремль прагне збільшити постачання газу до Китаю, однак Пекін не поспішає погоджуватися на російські умови. Саме тому, на думку Наливайченка, Путіну потрібно демонструвати Сі не слабкість, а видимість сили.

    «Йому треба щось із собою привезти чи щось показати. От і буде показувати відео з ракетою “Сармат”, саме таку військову потугу Путін буде демонструвати», — зазначив ексголова СБУ.

    Ядерні навчання відбуваються також на тлі посилення українських ударів по території Росії. Останніми тижнями Москва та Московська область неодноразово зазнавали атак безпілотників, а українські сили продовжують бити по нафтопереробних заводах, військових об’єктах і логістиці РФ. AP зазначає, що ядерні маневри Росії проходять саме на тлі активізації українських дронових ударів.

    Аналітики вважають, що Кремль намагається одразу досягти кількох цілей: залякати Захід, підняти ставки перед переговорами з Китаєм, показати контроль над Білоруссю та створити всередині Росії образ держави, яка нібито зберігає глобальну військову потугу.

    Водночас експерти наголошують, що сама по собі демонстрація ядерних сил не означає неминучої підготовки до застосування ядерної зброї. Йдеться насамперед про політичний сигнал, який Росія використовує щоразу, коли її позиції слабшають на фронті або в економіці.

  • Росія стягує тисячі військових і підводні ракетоносці: Кремль оголосив масштабні ядерні навчання

    Росія стягує тисячі військових і підводні ракетоносці: Кремль оголосив масштабні ядерні навчання

    Росія розпочала масштабні навчання із підготовки та можливого застосування ядерних сил на тлі затяжної війни проти України та різкого загострення відносин із Заходом. Міністерство оборони РФ заявило, що маневри триватимуть з 19 до 21 травня та охоплять одразу кілька компонентів російської ядерної тріади — ракетні війська стратегічного призначення, дальню авіацію та військово-морські сили.

    Про це повідомило російське Міноборони, пише ТАСС, а також низка російських та міжнародних медіа. За офіційними даними Москви, навчання проводяться «в умовах загрози агресії» та мають перевірити готовність стратегічних сил до виконання бойових завдань.

    У Кремлі заявили, що до маневрів залучать понад 64 тисячі військовослужбовців та близько 7800 одиниць озброєння і техніки. Йдеться про одну з найбільших демонстрацій російського ядерного потенціалу за останні роки.

    Серед техніки, яку планують задіяти, — понад 200 ракетних пускових установок, більш як 140 літальних апаратів, 73 надводні кораблі та 13 підводних човнів. Особливу увагу привертає участь восьми стратегічних атомних підводних ракетоносців, які є одним із ключових елементів ядерного стримування Росії.

    За інформацією російського оборонного відомства, під час навчань плануються пуски балістичних та крилатих ракет по полігонах на території РФ. Також відпрацьовуватимуться сценарії взаємодії різних видів військ у разі ядерного конфлікту.

    Окремим елементом навчань стане спільне відпрацювання використання тактичної ядерної зброї, розміщеної на території Білорусі. Саме цей пункт викликав особливу реакцію України та країн НАТО, оскільки фактично підтверджує подальшу інтеграцію білоруської армії у російську військову стратегію.

    Напередодні, 18 травня, у Білорусі вже стартували окремі навчання з бойового застосування ядерної зброї. У Мінську заявили, що йдеться про перевірку готовності військових підрозділів та систем управління. Водночас українське МЗС назвало ці дії елементом ядерного шантажу з боку Москви та заявило, що Білорусь дедалі більше стає співучасником агресивної політики Кремля.

    У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що розміщення російської тактичної ядерної зброї на білоруській території суттєво погіршує безпекову ситуацію у Східній Європі та створює додаткові ризики для регіону. Київ закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Москву та Мінськ.

    На Заході нинішні маневри Росії розглядають не лише як військові навчання, а й як політичний сигнал. Кремль регулярно використовує тему ядерної зброї для демонстрації сили та психологічного тиску на Україну, Європу та США. Особливо активно риторика про ядерний потенціал РФ почала звучати після невдач російської армії на фронті та посилення західної військової допомоги Києву.

    Експерти зазначають, що Росія вже не вперше проводить подібні демонстративні навчання, однак нинішній масштаб є показовим через залучення майже всіх компонентів стратегічних сил. Крім того, маневри відбуваються на тлі нових заяв Кремля про можливу конфронтацію з НАТО та посилення активності Альянсу на східному фланзі.

    Колишній головнокомандувач ЗСУ та посол України у Великій Британії Валерій Залужний раніше заявляв, що Росія системно адаптує свою армію до тривалої війни та активно передає бойовий досвід таким союзникам, як Китай, Іран та Північна Корея. За його словами, Москва робить ставку не лише на виснаження України, а й на демонстрацію готовності до глобального силового протистояння.

    Водночас частина військових аналітиків закликає не переоцінювати реальні загрози негайного застосування ядерної зброї. На їхню думку, Кремль насамперед прагне створити атмосферу страху та невизначеності, використовуючи ядерну тематику як інструмент геополітичного тиску.

    Попри це, у країнах Балтії, Польщі та Фінляндії уважно стежать за перебігом російських маневрів. Особливу тривогу викликає участь Ленінградського військового округу та Північного флоту, які безпосередньо межують із регіонами НАТО.

    На цьому тлі Альянс продовжує нарощувати військову присутність на східному фланзі, а також зміцнює системи протиракетної оборони та моніторингу. У НАТО неодноразово заявляли, що уважно спостерігають за будь-якими переміщеннями російських ядерних сил, але наразі не бачать ознак безпосередньої підготовки до ядерного удару.

    Втім, сама активізація подібних навчань свідчить про подальшу ескалацію безпекової ситуації у Європі. На четвертому році великої війни Росія дедалі частіше використовує ядерний фактор як частину своєї зовнішньополітичної та військової стратегії, намагаючись утримувати Захід від більш рішучої підтримки України.

  • «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    Україна й надалі розглядає Білорусь як потенційну військову загрозу, допоки в Мінську зберігається режим, лояльний до російського правителя Володимира Путіна. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса в інтерв’ю телеканалу «24 Канал». Його слова прозвучали на тлі нових дискусій про можливість повторного наступу російських військ із північного напрямку та посилення військової активності Білорусі поблизу українського кордону.

    Паліса наголосив, що Київ не може ігнорувати білоруський фактор після подій 2022 року, коли Росія використала територію Білорусі як плацдарм для наступу на Київську, Чернігівську та Сумську області.

    «Насамперед хотів би зазначити, що до того моменту, поки у Білорусі зберігатиметься лояльний до Путіна режим, ми завжди розглядатимемо Білорусь як потенційну загрозу», — заявив Паліса.

    Він також нагадав про заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка напередодні повномасштабного вторгнення РФ, коли Мінськ запевняв, що не братиме участі у війні проти України.

    «Ми всі пам’ятаємо події напередодні повномасштабного вторгнення, коли так званий лідер Білорусі заявив про те, що Білорусь ніколи не нападе на Україну. Результат ми всі пам’ятаємо», — сказав заступник голови ОП.

    За словами Паліси, українське військово-політичне керівництво постійно оцінює ризики з боку північного напрямку та реагує на будь-які потенційні загрози відповідним посиленням оборони.

    Останніми днями тема можливої нової активізації Білорусі знову опинилася в центрі уваги після рішення Мінська обмежити відвідування лісів одразу у 19 районах країни. Особливу увагу привернуло те, що 12 із цих районів розташовані поблизу кордонів з Україною, Польщею та Литвою.

    Офіційно білоруська влада пояснила обмеження високою пожежною небезпекою, однак частина українських військових експертів припускає, що йдеться про підготовку до прихованих військових заходів. Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун заявив, що закриття прикордонних лісових зон може використовуватися для переміщення військ, розгортання логістики та приховування військової активності від цивільного населення і розвідки.

    За його словами, особливу загрозу становить Брестський напрямок, оскільки потенційні дії російських або білоруських сил у цьому районі можуть створити ризики для ключових логістичних маршрутів постачання західної допомоги Україні через Волинь. Також серед потенційних цілей експерти називають напрямок Сарни — Рівне — Вараш, де розташована Рівненська атомна електростанція.

    Саме через постійну небезпеку з півночі Україна змушена утримувати значні резерви на кордоні з Білоруссю, навіть попри надзвичайно складну ситуацію на східному та південному фронтах.

    Водночас частина військових аналітиків вважає, що наразі ані Росія, ані Білорусь не мають достатніх ресурсів для нового масштабного наступу на Київ. Таку думку висловив генерал-лейтенант у відставці та колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко.

    На його переконання, активне поширення інформації про можливий повторний наступ із Білорусі насамперед вигідне Кремлю як елемент психологічного та інформаційного тиску на Україну. Москва, за словами Романенка, зацікавлена у відкритті додаткового фронту, щоб змусити Україну розосереджувати сили та полегшити ситуацію для російської армії на сході.

    Втім, експерт вважає, що зараз у Росії та Білорусі немає необхідного військового потенціалу для повторення сценарію лютого 2022 року. Особливо з огляду на те, що Україна за ці роки суттєво укріпила північний кордон, побудувала фортифікації та посилила систему спостереження.

    Окремо Романенко звернув увагу на інший ризик — можливу гібридну ескалацію проти країн НАТО. На його думку, Білорусь може використовуватися Росією не лише як інструмент тиску на Україну, а й для провокацій на східному фланзі Альянсу, зокрема щодо Польщі та країн Балтії.

    Додаткову тривогу викликали і спільні російсько-білоруські навчання із відпрацюванням застосування ядерної зброї, які стартували напередодні. Українська влада вже закликала міжнародну спільноту жорстко реагувати на подібні дії Москви та Мінська, наголошуючи, що Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм Кремля поблизу кордонів НАТО та України.

    Попри це, українські військові та політичні керівники публічно підкреслюють: ситуація на північному кордоні перебуває під постійним контролем. Україна уважно відстежує будь-які переміщення техніки та військ на території Білорусі, а також враховує досвід перших місяців великої війни, коли саме з білоруського напрямку російська армія намагалася швидко захопити Київ.

  • Зеленський попередив про новий план Кремля щодо Придністров’я: Росія хоче оголосити регіон «своєю територією»

    Зеленський попередив про новий план Кремля щодо Придністров’я: Росія хоче оголосити регіон «своєю територією»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається фактично позначити невизнане Придністров’я як власну територію. За його словами, спрощення отримання російського громадянства для жителів регіону має одразу дві стратегічні цілі Кремля.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами Зеленського, Москва не лише шукає нових військових для армії РФ, а й поступово створює юридичне та політичне підґрунтя для подальших претензій на територію Молдови.

    «Напередодні був новий крок Росії щодо Придністровʼя: росіяни спростили можливість отримати громадянство для вихідців із цього регіону Молдови. Крок специфічний і означає не тільки те, що Росія таким чином шукає собі нових солдатів, бо громадянство означає військовий обов’язок. Це і позначення Росією території Придністровʼя як начебто своєї», — заявив президент.

    Зеленський наголосив, що Кремль намагається створити ілюзію, нібито його інтереси обмежуються лише окупованими українськими територіями, однак насправді російська експансія виходить далеко за межі Донбасу.

    «У Москві часто кажуть різним співрозмовникам, що їх цікавить нібито лише Донбас. Але насправді не тільки Донбас. І на це треба реагувати», — підкреслив глава держави.

    Президент також звернув увагу на присутність російського військового контингенту та спецслужб у невизнаному Придністров’ї. За його словами, це становить додатковий безпековий виклик для України.

    «Російський військовий контингент і розташування спецслужб у Придністровʼї — це для нас також виклик. Ми зацікавлені в стабільній, сильній Молдові», — зазначив Зеленський.

    У зв’язку з новими діями Росії президент доручив Міністерству закордонних справ України активізувати контакти з Кишиневом для координації спільної позиції та підготовки можливих кроків реагування.

    Крім того, Зеленський очікує окремих пропозицій від українських спецслужб та розвідки щодо подальших дій.

    «Росії треба більше думати про свої НПЗ та про свою нафтоперевалку, а не про громадян інших держав і землю інших народів», — додав президент.

    Придністров’я залишається одним із найнестабільніших регіонів Східної Європи ще з початку 1990-х років. Після розпаду СРСР там виник невизнаний сепаратистський режим, який підтримує Росія. На території регіону досі перебувають російські військові та великі склади боєприпасів.

    Останніми роками Україна неодноразово заявляла про ризики дестабілізації ситуації на придністровському напрямку. Особливе занепокоєння викликає можливість використання регіону для диверсій, провокацій або тиску на південні області України.

    Ще у квітні начальник ГУР МО Кирило Буданов заявляв, що Росія намагається посилити свій військовий контингент у Придністров’ї, хоча наразі не має достатніх логістичних можливостей для масштабного перекидання сил.

    Колишній міністр оборони Молдови також попереджав, що присутність російських військ у регіоні становить загрозу не лише для Кишинева, а й для України, тому Київ змушений утримувати сили поблизу кордону з невизнаною республікою.

    На цьому тлі Зеленський також повідомив про активізацію спроб Кремля втягнути у війну Білорусь. За словами президента, Москва вже контактувала із самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком щодо можливого розширення участі Мінська у війні проти України.