Uanews.life

Позначка: блекаут

  • РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    РФ хоче «відрізати» Київ від світла — ISW

    Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України.

    Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.

    У своєму звіті ISW зазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.

    За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область.

    Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів. Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС, після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.

    Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.

    У чому полягає нова тактика

    За оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми, а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.

    У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.

    Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.

    Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.

    Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці, а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.

    Росія розширює перелік цілей

    Останні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.

    Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України. За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.

    Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію, зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.

    У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.

    Під загрозою — опалювальний сезон

    Особливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.

    У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.

    Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.

    При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.

    Україна готується до нової хвилі атак

    Українська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.

    Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.

    Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президент обговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.

    Енергетичні удари можуть тривати всю зиму

    ISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.

    Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів, під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.

    Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.

    І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом.

  • Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити

    Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити

    У Києві завершили масштабну перевірку мешканців, яким може знадобитися допомога у разі критичних перебоїв із теплопостачанням та іншими комунальними послугами через російські атаки. Міські служби обстежили понад 12 тисяч будинків і сформували актуальні списки одиноких людей старшого віку, дорослих і дітей з інвалідністю, які у разі надзвичайної ситуації можуть потребувати тимчасового переміщення.

    Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити
    ФОТО: Оголошення про тимчасове переселення громадян

    Як розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда, після завершення верифікації бажання тимчасово залишити житло у випадку критичної ситуації висловили 1436 одиноких людей старшого віку, 602 дорослих людей з інвалідністю та 462 дитини з інвалідністю. При цьому разом із кожною дитиною має перебувати щонайменше один дорослий супроводжуючий. Такі цифри наводяться у матеріалі ТСН із посиланням на посадовицю КМДА.

    Таким чином, лише безпосередньо у визначених категоріях йдеться більш ніж про 2,5 тисячі людей, а з урахуванням дорослих, які супроводжуватимуть дітей з інвалідністю, фактична кількість людей, для яких у критичному сценарії потрібно буде організувати розміщення та транспорт, буде більшою.

    Водночас у КМДА наголошують: йдеться не про оголошення евакуації Києва і не про прогноз неминучого масштабного блекауту. Ще 14 серпня міська влада пояснювала, що соціальні служби лише актуалізують фактичні адреси проживання людей із маломобільних груп, аби в надзвичайній ситуації мати можливість оперативно зв’язатися з ними, визначити потреби та надати допомогу.

    До груп, яким місто приділяє особливу увагу, належать одинокі люди старшого віку, люди з інвалідністю та родини, які виховують дітей з інвалідністю. Перевірка потрібна ще й тому, що офіційне місце реєстрації людини не завжди збігається з фактичним місцем її проживання.

    За словами Марини Хонди, саме така проблема проявилася минулої зими: частина маломобільних людей перебувала не там, де була офіційно зареєстрована. У разі аварії або тривалої відсутності тепла це ускладнює роботу соціальних служб — вони мають не лише знати про існування людини, яка потребує допомоги, а й розуміти, де саме вона перебуває.

    Особливо складною категорією залишаються діти з інвалідністю. Їхнє можливе переміщення не можна звести до звичайного перевезення людей із холодного будинку до теплого приміщення.

    Як пояснювала Хонда, разом із дитиною має перебувати один із батьків або інший дорослий, а місце тимчасового проживання повинне бути пристосоване до її потреб. Там можуть знадобитися психологи, реабілітологи, дієтологи, спеціальне харчування та інша допомога.

    Саме тому різні категорії людей не планують хаотично розміщувати в одному великому приміщенні.

    За інформацією, яку Марина Хонда надала ТСН, можливими місцями тимчасового розміщення стануть районні територіальні центри, медичні установи, дитячі садочки, геріатричні пансіонати та інші соціальні заклади, обладнані генераторами та необхідними засобами для перебування людей.

    Окремі місця планують передбачати у приватних геріатричних пансіонатах і медичних установах для паліативних пацієнтів та людей старшого віку, які потребують постійного сестринського догляду. Конкретні адреси таких об’єктів міська влада з міркувань безпеки не розголошує.

    Для перевезення людей планують використовувати мікроавтобуси районних територіальних центрів та Київського міського центру надання соціальних послуг. Якщо власного транспорту буде недостатньо, до допомоги можуть залучати благодійні організації.

    Водночас КМДА закликає не називати всю цю систему підготовки «масовою евакуацією». Для частини людей узагалі може не знадобитися залишати квартиру.

    Місто розглядає й інші варіанти: доставку продуктів і теплих речей, організацію харчування, додаткові візити соціальних працівників та допомогу з транспортом. Тимчасове переміщення передбачатиметься лише тоді, коли допомоги за місцем проживання буде недостатньо.

    Досвід попередньої зими також показав, що далеко не всі маломобільні мешканці погоджуються залишати свої квартири. За інформацією КМДА, минулої зими зафіксували понад три тисячі випадків, коли люди відмовилися від тимчасового переміщення навіть тоді, коли для них уже були підготовлені місце проживання та транспорт.

    Підготовка соціальних служб відбувається на тлі ширшої підготовки Києва до складного опалювального сезону 2026–2027 років.

    Як раніше писала «Ненька інфо», станом на 17 вересня міська влада заявляла про виконання приблизно 80% запланованих заходів із підготовки до зими. Йдеться не лише про ремонти тепломереж, а й про резервну генерацію, запаси пального, підготовку систем водопостачання та відпрацювання аварійних сценаріїв на випадок нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Читайте також: Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді.

    Одним із головних ризиків для Києва залишаються можливі пошкодження великих джерел теплопостачання. Протягом повномасштабної війни енергетичні об’єкти столиці неодноразово ставали цілями російських ракет і безпілотників.

    Саме тому Київ паралельно намагається створювати резервні схеми теплопостачання. Зокрема, на Теремках будується резервна тепломагістраль, яка у випадку аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5 повинна забезпечити альтернативне теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитячих садків. Загалом система має захистити від втрати тепла приблизно 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Читайте також: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів.

    На тлі ризиків нових відключень змінилася навіть ситуація на ринку нерухомості. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що частина мешканців столиці перед зимою почала цікавитися автономними будинками у передмісті — з резервним електроживленням, незалежним опаленням та власними системами водопостачання.

    Читайте також: $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою.

    При цьому експерти та міська влада закликають не перетворювати підготовку до зими на паніку. У серпні в інформаційному просторі поширювалися заяви про нібито майбутній «зимовий апокаліпсис», необхідність масово залишати великі міста та готуватися до багатоденних відключень. Частина таких тверджень не мала офіційного підтвердження.

    «Ненька інфо» детально розбирала ці прогнози у матеріалі «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда.

    Тож нинішнє формування списків маломобільних мешканців означає насамперед підготовку столиці до одного з можливих сценаріїв, а не сигнал про те, що Київ уже готують до масового переселення.

    Місто хоче заздалегідь знати, хто не зможе самостійно впоратися в ситуації, якщо через російський удар окремі будинки або райони надовго залишаться без теплопостачання. Для частини таких людей допомога надаватиметься безпосередньо вдома, а тих, для кого перебування у холодній квартирі стане небезпечним, зможуть тимчасово перевезти у підготовлені соціальні, медичні та інші заклади.

    З огляду на характер російських атак по українській енергетиці Київ готується одразу до кількох варіантів розвитку подій — від локальних аварій і короткочасних перебоїв до ситуацій, коли окремим мешканцям справді доведеться тимчасово залишити свої домівки.

  • Мережева фортеця проти ракет: чому удари окупантів не зможуть занурити Україну в цифровий блекаут, але змусять платити більше

    Мережева фортеця проти ракет: чому удари окупантів не зможуть занурити Україну в цифровий блекаут, але змусять платити більше

    Попри безупинні намагання російських окупаційних військ знищити телекомунікаційну інфраструктуру та занурити Україну в інформаційний вакуум, країні не загрожує повний цифровий колапс чи тотальне відключення зв’язку. Навіть у разі масованих комбінованих ударів по мережевих вузлах українські міста та області гарантовано залишатимуться в глобальній мережі. Про це заявив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій «Флеш», коментуючи регулярні ворожі атаки на національні цифрові магістралі. За його словами, спроби ворога ізолювати українців від зовнішнього світу та позбавити доступу до життєво необхідної інформації розбиваються об унікальну архітектуру вітчизняного інтернет-простору, хоча платити за цифрову стійкість споживачам усе ж доведеться вищу ціну.

    Головним фактором непохитної надійності українського інтернету є його безпрецедентна децентралізація та глибока розподіленість каналів зв’язку. На відміну від багатьох авторитарних чи навіть розвинених західних держав, де ринок монополізований кількома великими національними операторами або контролюється державою, в Україні історично сформувалася надзвичайно гнучка екосистема з тисяч незалежних локальних та регіональних провайдерів. Кожен район, місто чи навіть окремий мікрорайон обплетені густою сіткою резервних оптоволоконних ліній, автономних маршрутів та перехресних точок обміну трафіком. Завдяки цій складній павутині фізичне знищення навіть кількох ключових вузлів чи транзитних магістралей не призводить до паралічу всієї мережі – пакети даних миттєво перенаправляються в обхід ураженої ділянки. Звісно, фахівці не виключають точкових та локальних перебоїв у роботі зв’язку безпосередньо в епіцентрах влучань, проте аварійно-відновлювальні бригади демонструють високу оперативність, повертаючи людей до мережі в рекордні терміни.

    Водночас утримання такого колосального рівня живучості в умовах регулярних обстрілів та енергетичного дефіциту вимагає від провайдерів колосальних фінансових ресурсів. Саме це стане ключовим драйвером неминучого зростання вартості телекомунікаційних послуг для кінцевих користувачів. Українські компанії змушені вкладати величезні кошти у модернізацію систем автономного живлення, закуповуючи промислові акумуляторні блоки, дизельні та бензинові генератори, безперебійники, а також формуючи значні запаси пального для підтримки працездатності базових станцій та серверних під час відключень світла. Крім того, компанії активно інтегрують супутникові системи, будують енергонезалежні оптичні лінії за технологією xPON та витрачають значні суми на регулярну заміну знищеного вибухами обладнання. Усі ці вимушені витрати на виживання та фізичний захист телекомунікацій поступово змусять операторів переглядати тарифні плани, проте це є цілком виправданою ціною за стабільний зв’язок.

    У сучасній війні безперебійний доступ до інтернету перетворився на стратегічний фактор виживання нації, від якого залежить не лише робота бізнесу чи дистанційне навчання, але й функціонування систем раннього сповіщення про ракетну небезпеку, екстрених служб, банківського сектору та логістики. Зв’язківці сьогодні тримають надважливий невидимий фронт, щодня відновлюючи понівечені кабелі під обстрілами та вдосконалюючи кіберзахист національних мереж. Завдяки їхній героїчній праці та високій технологічній зрілості ринку кремлівському режиму не вдасться реалізувати сценарій цифрової темряви, а українське суспільство залишатиметься на зв’язку попри будь-які ворожі посягання.

  • «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    Блогер Сергій Стерненко опинився під хвилею критики після того, як порадив киянам заздалегідь готуватися до можливої складної зими — мати базовий запас пального та подумати про придбання Starlink або інших засобів резервного зв’язку.

    «Киянам рекомендую без ажіотажу, але поступово готувати на зиму і базові запаси пального, і взяти про всяк випадок старлінки чи інші засоби для забезпечення звʼязку. Можна робити це і зусиллями ваших ОСББ», — написав Стерненко у Telegram.

    Частина підписників сприйняла таку рекомендацію різко, насамперед через вартість обладнання та регулярну абонплату за супутниковий інтернет.

    «Хто не має грошей — помирайте», — іронічно написав один із коментаторів.

    Інші користувачі запитували, чи реально реалізувати такі рекомендації людям із зарплатою близько 20 тисяч гривень. У коментарях також з’явилися репліки на кшталт «ми схожі на мільйонерів?» та питання, за які кошти звичайним сім’ям купувати дороге резервне обладнання.

    При цьому варто уточнити: у наведеному дописі Стерненко не закликав зберігати бензин безпосередньо у квартирах. Він говорив про «базові запаси пального» та окремо пропонував об’єднувати зусилля через ОСББ. Формулювання про «пальне в квартирах», яке з’явилося в окремих публікаціях, із процитованого допису прямо не випливає.

    Причиною рекомендацій блогера стали побоювання щодо нових російських ударів по енергетичній та телекомунікаційній інфраструктурі взимку. За такого сценарію резервні джерела живлення та альтернативний зв’язок справді можуть стати важливими для будинків і ОСББ.

    Однак найбільшу дискусію викликало саме питання доступності таких рішень. Starlink разом із щомісячною оплатою послуг може бути суттєвою витратою для окремої родини, тому користувачі закликали пропонувати більш бюджетні варіанти підготовки до можливих відключень.

    На тлі підготовки до зими тема резервного зв’язку, генераторів, павербанків та запасів для будинків знову стає актуальною. Водночас будь-які запаси пального необхідно зберігати лише відповідно до правил пожежної безпеки, а не в житлових приміщеннях.

  • На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі російських ударів по інфраструктурі українцям варто мати запас готівки на випадок перебоїв із безготівковими розрахунками. За словами джерела, у разі посилення ударів по процесинговій інфраструктурі та операторах зв’язку, а також нових хакерських атак на банки, можуть виникнути серйозні проблеми з оплатою картками.

    Йдеться не лише про можливі проблеми з банківськими сервісами. Якщо через удари триватимуть перебої зі зв’язком та інтернетом, частина терміналів також може перестати працювати, навіть якщо самі рахунки клієнтів і банківська система функціонуватимуть.

    Водночас окремі збої вже фіксувалися. Після останніх обстрілів у Києві виникали проблеми з інтернетом, а банки повідомляли про тимчасову недоступність окремих сервісів. Однак повного збою карткових розрахунків наразі немає.

    Можливі проблеми з оплатою також можуть бути пов’язані з логістикою. Якщо великим торговельним мережам стане складніше доставляти товари до магазинів, постачання можуть більшою мірою концентруватися у великих хабах.

    У такому разі частина торгівлі може переміститися на ринки та до невеликих торговельних точок. Там частіше використовують готівку, тому за одночасних проблем зі зв’язком і терміналами саме цей спосіб оплати може виявитися доступнішим.

    Джерело наголошує, що йдеться саме про необхідність заздалегідь мати готівку під рукою. У разі тривалих перебоїв із картками, терміналами та зв’язком це дозволить продовжувати оплачувати базові покупки навіть за недоступності безготівкових розрахунків.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • ЗАЕС повернули зовнішнє живлення після майже трьох тижнів блекауту

    ЗАЕС повернули зовнішнє живлення після майже трьох тижнів блекауту

    Тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція знову отримує електроенергію із зовнішньої мережі після майже трьох тижнів роботи виключно на аварійних дизель-генераторах. Українські енергетики відновили пошкоджену лінію 330 кВ «Феросплавна-1», а ввечері 7 вересня станцію знову підключили до Об’єднаної енергосистеми України.

    За даними «Енергоатома», 7 вересня о 19:02 власні потреби ЗАЕС заживили від лінії 330 кВ «Феросплавна-1». На момент підключення споживання станції становило 11 МВт.

    Ремонт став можливим завдяки локальному припиненню вогню, погодженому за посередництва Міжнародного агентства з атомної енергії. Роботи виконували українські технічні фахівці в умовах значних безпекових ризиків.

    Майже три тижні без зовнішньої електроенергії

    Запорізька АЕС втратила зв’язок з останньою доступною зовнішньою лінією електропередачі 20 серпня після військової активності на північному боці Дніпра. Відтоді критично важливі системи станції були змушені працювати за рахунок резервних дизель-генераторів.

    Йдеться, зокрема, про обладнання, необхідне для охолодження всіх шести реакторів та басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива.

    Хоча всі реактори ЗАЕС перебувають у зупиненому стані ще з вересня 2022 року, це не означає, що електроживлення станції більше не потрібне. Навіть зупинені енергоблоки потребують постійної роботи систем охолодження та контролю.

    Саме тому тривала втрата зовнішньої електроенергії створювала додаткові ризики для ядерної та радіаційної безпеки. «Енергоатом» прямо наголошував, що робота станції виключно на дизель-генераторах є аварійним режимом.

    МАГАТЕ попереджало про небезпечну ситуацію

    За кілька днів до завершення ремонту генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попереджав, що ситуація на станції стає дедалі небезпечнішою.

    За інформацією агентства, через необхідність економити дизельне пальне кількість працюючих аварійних генераторів протягом останнього тижня скоротили з чотирьох до двох. У результаті доступний для потреб станції обсяг електроенергії майже вдвічі зменшився.

    МАГАТЕ також повідомляло, що насосне обладнання для охолодження почали запускати періодично, а не постійно, щоб утримувати температуру реакторних контурів і басейнів відпрацьованого палива та водночас знижувати споживання електроенергії.

    Агентство запросило у представників станції додаткові дані про роботу насосів і температурні показники реакторів та басейнів відпрацьованого палива від моменту втрати зовнішнього живлення.

    Гроссі тоді наголошував, що атомна електростанція не повинна бути змушена скорочувати роботу критично важливих систем охолодження лише заради економії дизельного палива.

    За оцінкою МАГАТЕ, без відновлення зовнішнього живлення або гарантованого підвезення пального ЗАЕС могла зіткнутися з ризиком повного знеструмлення станції протягом кількох днів.

    Ремонт провели під час локального припинення вогню

    Для відновлення лінії «Феросплавна-1» МАГАТЕ домовилося з Україною та Росією про черговий локальний режим припинення вогню навколо пошкодженої ділянки.

    Він почав діяти 5 вересня. Перед початком безпосереднього ремонту в районі також проводили заходи з розмінування.

    За даними МАГАТЕ, це вже сьоме локальне припинення вогню, організоване за посередництва агентства з початку повномасштабної війни для проведення критично важливих ремонтів поблизу станції.

    Безпосередні роботи тривали близько трьох днів. Їх виконували українські спеціалісти, а представники МАГАТЕ спостерігали за процесом.

    Після завершення ремонту лінію знову ввели в роботу, що дозволило станції припинити повністю залежати від аварійних генераторів.

    Це був черговий блекаут ЗАЕС

    Проблеми із зовнішнім електропостачанням Запорізької АЕС повторюються протягом усього періоду російської окупації.

    За даними МАГАТЕ, втрата живлення 20 серпня стала 26-м випадком повної втрати зовнішньої електроенергії за час війни за підрахунком агентства.

    Українські джерела при цьому в окремих зведеннях рахують події дещо інакше. Суспільне, посилаючись на попередні повідомлення, називало відключення 20 серпня 27-м блекаутом від початку повномасштабного вторгнення.

    Різниця в нумерації не змінює головного: станція регулярно втрачає зовнішнє живлення, а система електропостачання об’єкта залишається надзвичайно вразливою.

    Лише протягом літа 2026 року на ЗАЕС неодноразово виникали проблеми з електроживленням. Станція кілька разів переходила на резервні дизель-генератори після відключення або пошкодження зовнішніх ліній.

    Чому зовнішнє живлення настільки важливе

    Атомна електростанція потребує постійної електроенергії навіть тоді, коли реактори не виробляють електрику.

    Зовнішнє живлення забезпечує роботу систем охолодження, контрольно-вимірювального обладнання, насосів та інших систем, критичних для ядерної безпеки.

    Після зупинки реактора ядерне паливо ще тривалий час продовжує виділяти так зване залишкове тепло. Його необхідно відводити.

    МАГАТЕ зазначає, що через тривалий зупинений стан реакторів ЗАЕС теплоутворення зараз значно нижче, ніж у працюючих енергоблоках. Тому навіть у випадку повного блекауту до потенційного пошкодження палива минуло б значно більше часу, ніж на працюючій АЕС. Але агентство наголошує: допускати такого сценарію все одно не можна.

    Ситуація залишається небезпечною

    Відновлення лінії «Феросплавна-1» суттєво знижує поточні ризики, але не вирішує загальної проблеми безпеки Запорізької АЕС.

    Представники МАГАТЕ, які перебувають на станції, регулярно фіксують військову активність поблизу об’єкта. У звіті від 5 вересня агентство повідомляло, що його команда щодня чула вибухи, нерідко на невеликій відстані від АЕС.

    «Енергоатом» після відновлення електроживлення також наголосив, що повноцінно гарантувати ядерну та радіаційну безпеку найбільшої атомної станції Європи можна лише після її деокупації та повернення під контроль України і законного українського оператора.

    Наразі ж відновлення «Феросплавної-1» означає, що після майже трьох тижнів аварійного режиму ЗАЕС знову має зовнішнє джерело електропостачання і більше не залежить виключно від запасів дизельного палива.

  • $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    Ринок заміської оренди на Київщині напередодні зими 2026–2027 років знову змінює пріоритети. Якщо раніше орендарі насамперед оцінювали площу, ремонт, локацію та відстань до столиці, то тепер одним із головних критеріїв стала автономність — здатність будинку залишатися придатним для життя під час тривалих відключень електроенергії, тепла та води. На цьому тлі медіанна вартість оренди будинку в Київській області у серпні сягнула $2500 на місяць, що стало дворічним максимумом.

    За даними ЛУН, нинішній показник на 25% вищий, ніж у серпні 2025 року. Попередній помітний пік на ринку фіксували у лютому 2026-го, коли медіанна вартість оренди будинку становила приблизно $2200 на місяць. Після стабілізації ситуації в енергетиці ціни дещо знизилися, однак улітку знову пішли вгору.

    Однією з причин зростання попиту експерти називають досвід попередніх сезонів із критичними відключеннями. За словами керівниці ЛУН Статистики Людмили Кірюхіної, найбільші цінові аномалії на ринку заміського житла в останні роки спостерігалися саме під час масштабних проблем з електропостачанням — улітку 2023 року та взимку 2025-го.

    На початку 2026 року, коли морози та російські обстріли знову загострили ризики блекаутів, частина мешканців квартир почала шукати заміське житло із резервними джерелами електроенергії та тепла. Тепер цей досвід впливає і на підготовку до наступної зими.

    Втім, говорити про масову втечу українців із квартир у приватні будинки поки що не варто. Експерти ринку зазначають, що утримання великого будинку може бути значно дорожчим, ніж квартири, особливо взимку. Тому попит концентрується не на будь-яких заміських об’єктах, а на компактних, енергоефективних і справді автономних будинках.

    Фактично ринок дедалі сильніше ділиться на два сегменти. Перший — будинки з резервним живленням, автономним або альтернативним опаленням, власним джерелом води та іншими системами, які дозволяють пережити тривалий блекаут. Другий — звичайні будинки, де генератор або відсутній, або не забезпечує роботу всіх критично важливих систем.

    Саме перший сегмент, за оцінками експертів, може дорожчати далі. У разі нових перебоїв з електроенергією восени та взимку вартість оренди автономних будинків може зрости ще на 5–15%. Водночас об’єкти без резервного живлення та надійної системи опалення, навпаки, можуть втрачати попит і дешевшати.

    Особливо відчутним дефіцит може стати у жовтні–грудні. Експерти прогнозують, що за несприятливого сценарію найкращі автономні об’єкти в передмісті Києва можуть бути швидко орендовані, а на ринку залишаться переважно дорогі преміальні пропозиції.

    При цьому сам факт наявності генератора ще не означає, що будинок готовий до блекауту. Експерти радять перевіряти, яке саме обладнання він здатен живити. У приватному будинку від електроенергії часто залежать газовий котел, циркуляційні насоси, свердловина, каналізаційне обладнання, холодильник, освітлення, інтернет та інші системи.

    Одним із найважливіших елементів експерти називають систему автоматичного введення резерву — АВР. Вона дозволяє автоматично переключати будинок на резервне джерело живлення після зникнення електроенергії. Без такої системи навіть потужний генератор може потребувати постійного ручного запуску та підключення.

    Так само важливо перевіряти систему опалення. Навіть газовий котел часто потребує електрики для автоматики та насосів. Тому наявність газу сама по собі не гарантує тепла під час тривалого відключення. Додатковою перевагою стають твердопаливні котли, печі або каміни, які можуть працювати незалежно від електромережі.

    Окреме питання — вода. Якщо будинок має власну свердловину, насос також потребує електроживлення. Тому потенційним орендарям радять перевірити, чи підключена система водопостачання до резервного живлення і скільки часу вона зможе працювати автономно.

    Експерти рекомендують перед підписанням договору провести простий тест: повністю відключити будинок від зовнішньої електромережі приблизно на 20–30 хвилин і перевірити, чи запускається резервне живлення, чи працюють опалення, вода, каналізація, освітлення та інтернет. Такий тест може дати значно більше інформації, ніж сам перелік обладнання у рекламному оголошенні.

    Також варто враховувати додаткові витрати. Пальне та мастило для генератора зазвичай оплачує орендар, тоді як підготовка обладнання до сезону та його ремонт найчастіше залишаються відповідальністю власника. Через це дешевший на перший погляд будинок може виявитися дорожчим у щомісячному утриманні, якщо для обігріву та електроживлення доведеться постійно купувати пальне.

    Різниця між сегментами вже помітна в оголошеннях. За оцінками РБК-Україна, звичайні будинки в області можна знайти приблизно за 20–30 тисяч гривень на місяць, тоді як енергонезалежні об’єкти у передмісті часто пропонують за 40–100 тисяч гривень і більше.

    Водночас сам показник у $2500 не означає, що саме стільки коштує кожен будинок під Києвом. Йдеться про медіанну ціну пропозицій у Київській області за серпень, а фактична вартість конкретного житла суттєво залежить від району, площі, стану будинку, автономності та відстані до столиці.

    Таким чином, перед зимою на ринку фактично сформувався новий критерій вартості: орендарі платять не просто за комфорт і квадратні метри, а за можливість продовжувати нормальне життя навіть тоді, коли зникає електрика. І якщо проблеми в енергосистемі знову загостряться, саме автономні будинки можуть стати найбільш дефіцитним сегментом заміської оренди.

  • Небезпечний відлік на ЗАЕС: станція живе на генераторах, МАГАТЕ домагається припинення вогню

    Небезпечний відлік на ЗАЕС: станція живе на генераторах, МАГАТЕ домагається припинення вогню

    Тимчасово окупована Росією Запорізька атомна електростанція вже понад тиждень залишається без зовнішнього електропостачання і змушена підтримувати критично важливі системи за допомогою аварійних дизель-генераторів. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, на самому майданчику ЗАЕС є запас дизельного пального приблизно на десять днів. МАГАТЕ намагається домовитися про локальне припинення вогню, щоб фахівці змогли відремонтувати пошкоджену лінію електропередачі та повернути станції надійне зовнішнє живлення.

    ЗАЕС втратила зв’язок з останньою доступною лінією зовнішнього електропостачання 20 серпня. Йдеться про 330-кіловольтну лінію «Феросплавна-1». МАГАТЕ пов’язує її відключення з військовою активністю на північ від Дніпра. Відтоді електроенергію, необхідну для забезпечення основних функцій ядерної та фізичної безпеки станції, виробляють аварійні дизель-генератори.

    Хоча всі шість енергоблоків найбільшої атомної електростанції Європи зараз зупинені й електроенергію в мережу не виробляють, це не означає, що станцію можна просто знеструмити. Електрика необхідна для роботи систем безпеки, контролю та охолодження реакторів і басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива. Саме тому стабільне зовнішнє електропостачання залишається одним із ключових елементів безпечної роботи об’єкта навіть у зупиненому стані.

    За інформацією, яку представники окупаційної адміністрації ЗАЕС передали МАГАТЕ 28 серпня, запасів дизельного пального безпосередньо на майданчику вистачає приблизно на десять днів. Агентство зазначає, що такий рівень відповідає мінімальній нормативній вимозі. Представники МАГАТЕ протягом тижня перевіряли рівень пального у більшості генераторів та оцінювали доступні резерви. За повідомленнями з посиланням на агентство, на майданчику розташовано близько 20 дизель-генераторів.

    Водночас цифру «10 днів» не варто трактувати як прогноз неминучої ядерної аварії через десять діб. Це оцінка запасу пального, який був доступний на майданчику на момент повідомлення МАГАТЕ. Дизель може додатково постачатися, і такі переміщення вже відбувалися. Критичний сценарій виник би у разі одночасної відсутності зовнішнього живлення, неможливості поповнювати запаси пального та відмови резервних джерел електроенергії.

    Саме на цьому наголосив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі. За його словами, наявність дизельного пального має першорядне значення щоразу, коли атомна електростанція втрачає зовнішнє електропостачання. Нинішня ситуація, за оцінкою очільника агентства, вкотре демонструє необхідність надійного зовнішнього живлення та безпечних маршрутів постачання для забезпечення ядерної безпеки.

    Ситуацію ускладнює стан резервів за межами самої атомної станції. Остання поставка дизельного пального до окремого зовнішнього паливного сховища, за інформацією МАГАТЕ, відбулася ще у березні. Чергове постачання планували на травень, однак його відклали через регулярну військову активність у районі. При цьому представники агентства не мають доступу до цього сховища з березня 2025 року — адміністрація окупованої станції пояснює обмеження міркуваннями безпеки.

    Проте певні запаси на ЗАЕС усе ж надходять. МАГАТЕ повідомило, що 26 і 27 серпня його представники спостерігали за транспортуванням кількох десятків тонн дизельного пального з двох інших майданчиків поблизу станції безпосередньо на територію атомної електростанції. Це важлива деталь, оскільки вона означає, що заявлені десять днів не є автоматичним «зворотним відліком» до повного знеструмлення.

    Головне завдання зараз — повернути ЗАЕС зовнішнє електропостачання. Для цього необхідно відремонтувати лінію «Феросплавна-1», однак проведенню робіт заважає військова активність у районі.

    МАГАТЕ повідомило, що працює над організацією локального припинення вогню, яке дозволило б ремонтним бригадам безпечно дістатися до пошкодженої ділянки та провести необхідні роботи. Агентство вже використовувало подібний механізм для ремонту енергетичної інфраструктури навколо ЗАЕС.

    Нинішня ситуація є особливо тривожною ще й тому, що проблеми із зовнішнім живленням ЗАЕС останнім часом різко почастішали. Ще 14 серпня МАГАТЕ повідомляло, що 8 серпня станція ненадовго втратила все зовнішнє електропостачання — це був уже третій подібний випадок лише за один тиждень. Гроссі тоді окремо наголошував на дедалі більшій крихкості системи електропостачання атомного об’єкта.

    А вже 20 серпня сталася нова, значно триваліша втрата живлення. Цього разу підключення до зовнішньої мережі не вдалося відновити протягом кількох годин чи навіть доби — станція залишається на аварійних джерелах уже більше тижня.

    Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року. Водночас на майданчику постійно працює місія МАГАТЕ, яка стежить за станом об’єкта та регулярно повідомляє про інциденти, здатні вплинути на ядерну безпеку.

    Останні тижні принесли не лише проблеми з електропостачанням. У заяві від 20 серпня Гроссі повідомляв про серйозні ризики через військову активність навколо станції та про вибух безпілотника, внаслідок якого загинула одна людина та були поранені працівники. Агентство вкотре закликало сторони до максимальної стриманості поблизу ядерного об’єкта.

    Саме сукупність цих факторів — бойові дії, пошкодження ліній електропередачі, тривала залежність від аварійних генераторів та складнощі з безпечним постачанням пального — робить нинішню ситуацію небезпечною. Проте станом на вечір 30 серпня немає повідомлень МАГАТЕ про радіаційну аварію на ЗАЕС або про те, що системи охолодження станції перестали працювати. Аварійні генератори забезпечують необхідне живлення.

    Тому нинішню ситуацію правильніше називати не ядерною аварією, а серйозним погіршенням запасу міцності систем безпеки. Атомна станція такого масштабу не повинна тижнями залежати від резервного джерела живлення, особливо в зоні активних бойових дій.

    МАГАТЕ тепер намагається розв’язати проблему через уже випробуваний механізм — тимчасову домовленість про припинення бойових дій навколо місця ремонту. Якщо її вдасться досягти, ремонт лінії «Феросплавна-1» має повернути ЗАЕС зовнішнє електропостачання. Якщо ж роботи знову буде відкладено, безпека найбільшої атомної електростанції Європи й надалі залежатиме від генераторів, запасів дизельного пального та можливості доставляти його на окупований об’єкт.

  • Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Кремль відкрито погрожує залишити Україну без світла: РФ готує нові масовані удари по енергетиці

    Росія фактично анонсувала новий етап повітряної кампанії проти України перед початком осінньо-зимового сезону. Міністерство оборони РФ 30 серпня заявило, що російські війська розпочали підготовку до масованих ударів по об’єктах українського енергетичного сектору. Москва називає майбутні атаки «відповіддю» на удари України по російській нафтовій та енергетичній інфраструктурі.

    Заява пролунала в особливо тривожний момент. До початку опалювального сезону залишаються лічені тижні, а Росія вже збільшує інтенсивність ударів по українських містах, енергетиці, портах та промисловості. Лише протягом останніх днів масштабні атаки спричиняли перебої з електропостачанням у кількох регіонах, а в ніч проти 30 серпня під ударом знову опинилася енергетична інфраструктура Миколаївщини.

    Тому нинішня заява російського Міноборони може означати не окрему погрозу, а підготовку до нової системної кампанії, подібної до тих, які Україна вже переживала попередніми зимами.

    Російське відомство стверджує, що рішення пов’язане з українськими атаками на російський паливно-енергетичний комплекс. За заявою Москви, підготовка до ударів уже розпочалася. Водночас Росія традиційно називає українські атаки по своїй нафтопереробній інфраструктурі ударами по «цивільних об’єктах», хоча Київ пояснює такі операції необхідністю зменшувати ресурсну базу російської війни.

    І саме тут з’являється важливий контекст.

    Протягом останніх місяців Україна значно активізувала удари по російських нафтопереробних заводах. Наслідки вже помітні на внутрішньому паливному ринку РФ. За даними Reuters, наприкінці серпня виробництво бензину в Росії впало приблизно до 70% внутрішнього попиту після атак на низку великих НПЗ. Добове виробництво скоротилося приблизно до 80 тисяч тонн за потреби близько 115 тисяч тонн.

    Росії довелося нарощувати імпорт пального та вводити додаткові обмеження. 29 серпня Москва продовжила заборону на експорт дизельного пального до 30 вересня. Обмеження стали частиною ширшої спроби стабілізувати внутрішній ринок на тлі пошкоджень НПЗ та дефіциту пального.

    Тобто між двома сторонами фактично формується дедалі жорсткіше енергетичне протистояння.

    Україна намагається бити по російській нафтовій промисловості — одному з ключових джерел доходів Кремля та важливій частині військової логістики.

    Росія у відповідь погрожує посилити атаки на українську електроенергетику.

    А наближення холодів робить таку ескалацію особливо небезпечною.

    Росія вже почала бити по енергетиці

    Певні ознаки нового етапу кампанії видно вже зараз.

    У ніч проти 30 серпня росіяни атакували Миколаївську область ударними безпілотниками Shahed і крилатими ракетами «Бандероль». Серед цілей був об’єкт енергетичної інфраструктури. Після удару виникли проблеми з електропостачанням у Миколаєві, а також у громадах Миколаївського та Баштанського районів. Енергетикам вдалося оперативно відновити подачу електрики.

    Під ударом тієї ж доби була і портова інфраструктура Миколаєва.

    Це продовжує тенденцію останніх тижнів. 24 серпня після російських атак нові знеструмлення фіксували у Донецькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях.

    Ще масштабніші атаки Україна пережила взимку 2025–2026 років.

    24 січня Росія завдала потужного удару по українській енергосистемі, після якого без електрики залишилися близько 1,2 млн споживачів по всій країні. Частина Києва одночасно мала проблеми з теплопостачанням у період сильних морозів.

    7 лютого РФ знову провела масштабну атаку на енергетичні об’єкти, використовуючи ракети та безпілотники.

    Ці атаки показали логіку російської кампанії: Москва намагається одночасно пошкоджувати генерацію, підстанції, газову інфраструктуру та інші вузлові елементи системи, змушуючи Україну витрачати ресурси на аварійні ремонти.

    Тому нинішнє формулювання російського Міноборони про «масовані удари» сприймається особливо серйозно.

    Чому саме зараз

    Є кілька факторів, які роблять кінець літа — початок осені логічним моментом для нової російської кампанії.

    По-перше, наближається опалювальний сезон.

    Енергетична система в холодний період працює під значно більшим навантаженням, а тривалі пошкодження електростанцій або підстанцій можуть одночасно впливати на електро-, тепло- та водопостачання.

    По-друге, Росія останніми днями суттєво наростила інтенсивність повітряних ударів.

    ISW зазначає, що 28–29 серпня російські сили провели тривалу серію комбінованих ракетно-дронових атак, яка тривала понад 28 годин і була значною мірою сконцентрована на Києві та Київській області. Аналітики вважають, що подібні тривалі удари покликані виснажувати українську ППО та порушувати повсякденне життя.

    По-третє, Україна дедалі сильніше тисне на російську нафтопереробку.

    Удари по НПЗ вже змусили Кремль переходити до нестандартних заходів — від імпорту бензину до експортних заборон і адміністративного контролю над інфраструктурою. 24 серпня Володимир Путін навіть дозволив державі тимчасово перебирати контроль над стратегічними об’єктами, які влада визнає недостатньо захищеними від атак безпілотників.

    Отже, російська погроза може мати й елемент тиску: Москва намагається підняти для України ціну ударів по своїй нафтовій інфраструктурі.

    Чи готова Україна до зими

    Водночас ситуація перед зимою 2026–2027 років має одну важливу відмінність: Україна заздалегідь створила значні запаси газу.

    28 серпня перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що в українських підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу. Це обсяг, необхідний для базового сценарію проходження осінньо-зимового періоду. Причому цільового показника вдалося досягти на місяць раніше від плану.

    Раніше уряд називав 13,2 млрд кубометрів критично необхідним мінімумом, який має дозволити пройти зиму навіть за низьких температур і масованих російських атак.

    Це означає, що з точки зору запасів газу Україна входить у сезон у кращій позиції.

    Але газ у сховищах сам по собі не гарантує безперебійного тепла.

    Як показали попередні зими, Росія може бити не лише по газовидобувних і газотранспортних об’єктах, а й по електростанціях, високовольтних підстанціях, трансформаторах та мережах, без яких нормальна робота міст також стає складною.

    Саме тому ключовим фактором цієї зими знову може стати не стільки кількість енергоресурсів, скільки здатність захистити та швидко ремонтувати інфраструктуру.

    Головна проблема — ППО

    Для України питання протиповітряної оборони залишається критичним.

    Останні російські атаки демонструють зміну тактики. Москва використовує не тільки звичайні Shahed, а й значно швидші реактивні безпілотники, балістичні ракети та комбінує різні типи засобів ураження.

    Масовані хвилі змушують ППО одночасно реагувати на десятки чи навіть сотні цілей.

    А якщо головними мішенями стануть трансформаторні підстанції, ТЕС, ГЕС чи газова інфраструктура, навіть кілька проривів можуть мати значні наслідки.

    Саме тому Володимир Зеленський протягом року неодноразово закликав партнерів збільшити поставки систем Patriot та боєприпасів до них. Під час масштабної атаки 27 серпня Україна вже використовувала нещодавно отримані американські комплекси Patriot для перехоплення російських балістичних ракет.

    «Битва за зиму» вже фактично почалася

    Говорити, що нова кампанія гарантовано призведе до масштабних блекаутів, зараз немає підстав.

    Українська енергосистема має досвід чотирьох років війни, створені запаси обладнання, розподілені ремонтні бригади та значно кращу підготовку до російських ударів, ніж у 2022 році.

    Але російська заява 30 серпня принципово змінює інформаційний фон.

    Москва вже не просто завдає ударів по окремих енергетичних об’єктах, а публічно заявляє про підготовку масштабної кампанії.

    І саме тому поняття «битва за зиму» цього року може знову стати буквальним.

    З одного боку — Росія, яка намагається використовувати ракети та дрони для руйнування української енергетики.

    З іншого — Україна, яка накопичує газ, відновлює генерацію, посилює ППО і одночасно завдає ударів по російських НПЗ, створюючи проблеми вже для паливної системи противника.

    До того ж дипломатичного прориву, який міг би швидко завершити війну до холодів, поки не видно. Один із високопоставлених українських чиновників цього тижня заявив Reuters, що майбутні контакти з Росією, найімовірніше, спочатку матимуть лише технічний характер, а швидкого завершення війни до зими очікувати не варто.

    Таким чином осінь 2026 року може розпочатися відразу двома взаємопов’язаними кампаніями: Україна продовжуватиме тиснути на російську нафтову інфраструктуру, а Москва намагатиметься завдати максимальної шкоди українській енергосистемі.

    І якщо російська заява про підготовку «масованих ударів» справді переросте у нову масштабну кампанію, питання світла, тепла та захисту енергетичних об’єктів знову стане одним із ключових фронтів війни.