Uanews.life

Позначка: бпла

  • Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Україна готує нову зброю з неба: що відомо про ракету DART для аеростатів

    Українські інженери представили нову ракету DART, яку планують запускати не з наземних установок і не з літаків, а зі стратосферних аеростатів. Розробка одразу привернула увагу через нестандартну концепцію застосування: снаряд підіймається на велику висоту за допомогою повітряної платформи, після чого відокремлюється та рухається до цілі.

    Головна заявлена перевага DART — стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. У сучасній війні РЕБ стала одним із ключових чинників на полі бою: вона здатна глушити навігацію, збивати з курсу дрони та ускладнювати роботу високоточної зброї. Саме тому українські розробники зробили акцент на рішенні, яке має мінімізувати вплив ворожих систем глушіння.

    Українська ракета DART. Рендер: Center of Innovative Technologies Program

    За відкритими даними, ракету DART створила українська компанія Center of Innovative Technologies Program. Про розробку повідомляє Мілітарний. Вона призначена для запуску зі стратосферних аеростатів на висоті від 12 до 18 кілометрів. Довжина корпусу ракети становить 1,84 метра, маса — близько 13 кілограмів. Бойова частина може важити від 3,5 до 10 кілограмів залежно від конфігурації.

    Особливу увагу привертає склад бойової частини. Повідомляється, що вона може містити уражальні елементи з графіту. Такі елементи здатні впливати на енергетичні об’єкти, зокрема трансформатори та розподільчі вузли, без необхідності повного руйнування конструкцій. Це робить DART потенційно важливим інструментом для ураження критично важливих об’єктів противника.

    Розробники пояснюють, що ракета використовує навігаційну систему лише на початковому етапі польоту. Коли вона знижується приблизно до висоти 6 кілометрів, навігація вимикається, після чого активується твердопаливний двигун. Далі DART продовжує рух до цілі без корекції курсу. Саме цей принцип і має забезпечувати захист від РЕБ: якщо ракета на фінальному відрізку не приймає зовнішні сигнали, її складніше збити з траєкторії радіоелектронним впливом.

    Ще одна особливість розробки — використання аеростатів як стартової платформи. Такий підхід дає змогу підняти снаряд на велику висоту без використання літака або складної наземної пускової установки. З висоти 12–18 кілометрів ракета отримує інші стартові умови, ніж при запуску із землі. Водночас самі аеростати, за словами розробників, є спільною роботою з партнерами, а Center of Innovative Technologies Program відповідає саме за ракетну частину проєкту.

    Наразі DART ще не перебуває у масовому використанні. Представники компанії заявили, що найближчим часом ракета має пройти кодифікацію в Міністерстві оборони України. Це важливий етап для будь-якого нового зразка озброєння, адже після кодифікації техніка або боєприпас можуть бути офіційно допущені до використання в Силах оборони.

    Поява DART вписується у ширший тренд розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Україна під час повномасштабної війни активно нарощує власне виробництво дронів, боєприпасів, ракетних систем та засобів ураження великої дальності. На тлі постійних атак Росії по українській енергетиці, містах і військовій інфраструктурі Київ дедалі більше робить ставку на власні технології, які можуть швидко адаптуватися до умов фронту.

    Важливо, що українські виробники не просто копіюють наявні рішення, а шукають нестандартні підходи. Аеростати, які ще донедавна багатьом здавалися застарілою технологією, знову повертаються у військову сферу. Їх використовують для ретрансляції зв’язку, спостереження, розвідки та потенційно — для запуску ударних засобів. В умовах війни дронів і радіоелектронного протистояння висотні платформи можуть стати окремим напрямом технологічної гонки.

    DART також демонструє, наскільки важливою стала боротьба з РЕБ. Росія активно застосовує системи глушіння, намагаючись знижувати ефективність українських дронів та високоточних боєприпасів. У відповідь українські розробники створюють системи, які або працюють без постійної залежності від супутникової навігації, або переходять на автономний режим на критичних ділянках польоту.

    Поки що про бойове застосування DART офіційно не повідомлялося. Також немає відкритих підтверджень щодо дальності польоту, серійного виробництва чи кількості готових зразків. Тому говорити про реальний вплив ракети на ситуацію на фронті зарано. Водночас сама поява такої розробки свідчить про те, що український ОПК продовжує шукати асиметричні рішення проти російської армії.

    Якщо ракета успішно пройде всі необхідні процедури та буде допущена до використання, Україна може отримати ще один незвичний інструмент для ураження ворожих об’єктів. А головна інтрига полягає в тому, чи зможе DART перейти від перспективної розробки до реального серійного озброєння, здатного змінювати правила гри у війні технологій.

  • Пекельний ранок для Москви: вибухи, дрони та транспортний колапс

    Пекельний ранок для Москви: вибухи, дрони та транспортний колапс

    Ранок 16 червня для Москви розпочався із серії вибухів, роботи протиповітряної оборони та масштабних обмежень в авіасполученні. Російська столиця та Підмосков’я опинилися під масованою атакою безпілотників, а одним із головних наслідків став удар по Московському нафтопереробному заводу.

    Місцеві жителі повідомляли про звуки вибухів у різних районах Москви та області ще до світанку. У соціальних мережах з’явилися десятки відео з польотами безпілотників, спалахами в небі та роботою російської ППО.

    Мер Москви Сергій Собянін заявив, що сили протиповітряної оборони нібито збили близько 60 безпілотників, які прямували до російської столиці. За його словами, на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.

    Втім, попри заяви про «успішне відбиття атаки», уникнути влучань не вдалося.

    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.
    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.
    Дрони атакували Москву: горить найбільший НПЗ міста.

    Найрезонанснішою подією ранку став удар по Московському нафтопереробному заводу. Спочатку про можливе ураження об’єкта повідомили російські телеграм-канали та місцеві жителі, які публікували кадри задимлення і пожежі.

    Згодом факт атаки фактично підтвердив і сам мер Москви.

    За словами Собяніна, один із безпілотників пошкодив об’єкт Московського НПЗ. Він заявив, що постраждалих немає, а на місці працюють аварійні служби.

    Московський нафтопереробний завод є одним із найбільших підприємств такого типу в Росії. Він входить до структури «Газпром нафти» та забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та центрального регіону країни.

    Підприємство працює з 1938 року та має потужність переробки близько 11 мільйонів тонн нафти щорічно. Саме тому будь-які інциденти на території заводу привертають особливу увагу як російської влади, так і військових аналітиків.

    На тлі атаки серйозні проблеми виникли і в роботі московських аеропортів.

    Росавіація повідомила про введення тимчасових обмежень на прийом і відправлення рейсів у Шереметьєво та Внуково. Згодом роботу призупинили також Домодєдово та Жуковський.

    Фактично більшість головних повітряних воріт російської столиці протягом кількох годин працювали з перебоями або були тимчасово заблоковані. Через це виникли затримки рейсів, а частину літаків перенаправляли на запасні аеродроми.

    Окремі повідомлення надходили і з Підмосков’я.

    Зокрема, очевидці повідомляли про роботу ППО в Павлівському Посаді. За даними російських ресурсів, там було зафіксовано проліт безпілотників і спроби їх перехоплення.

    Масована атака на Москву стала черговим випадком, коли бойові дії дедалі активніше переносяться на територію самої Росії. Якщо ще два роки тому удари по російській столиці вважалися винятковою подією, то нині безпілотники регулярно долають сотні кілометрів і досягають стратегічних об’єктів у центральних регіонах РФ.

    Особливе значення мають атаки на нафтопереробні заводи та об’єкти паливної інфраструктури. Такі підприємства забезпечують не лише цивільний сектор, а й відіграють важливу роль у функціонуванні військової машини Росії.

    Примітно, що цієї ж ночі під ударом опинився ще один паливний об’єкт. У Краснодарському краї після атаки безпілотників виникла пожежа на нафтобазі в районі станиці Полтавська.

    Російська влада традиційно заявила, що займання нібито стало наслідком падіння уламків збитого дрона. Подібні пояснення регулярно використовуються після атак на об’єкти критичної інфраструктури.

    Поки що офіційної інформації про масштаби пошкоджень Московського НПЗ немає. Також невідомо, чи вплине атака на роботу підприємства та обсяги виробництва пального.

    Водночас сам факт підтвердженого удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії став однією з найгучніших подій ранку 16 червня.

    Для Москви цей день розпочався не з парадів і заяв про безпеку столиці, а з вибухів, пожежі на стратегічному об’єкті та паралізованої роботи аеропортів.

  • Вогонь на коліях окупантів: у Криму після вибухів спалахнула залізнична станція

    Вогонь на коліях окупантів: у Криму після вибухів спалахнула залізнична станція

    У ніч на 16 червня в тимчасово окупованому Криму пролунала серія вибухів, після яких на залізничній інфраструктурі в районі селища Гвардійське виникла пожежа. За попередніми даними, займання зафіксували на станції Пролетна, що розташована на північ від населеного пункту.

    Про це повідомляє моніторинговий канал “Кримський вітер”.

    За даними джерела, перші повідомлення про вибухи в районі Гвардійського почали надходити близько другої години ночі. Пізніше супутникові системи зафіксували теплові аномалії безпосередньо в районі залізничних колій.

    Як зазначають аналітики моніторингової групи, перша теплова позначка з’явилася о 02:18, а друга — близько 03:00. Така динаміка може свідчити як про поступове розгоряння пожежі, так і про повторне ураження об’єкта.

    Фото: Telegram-канал “Кримський вітер”
    Фото: Telegram-канал “Кримський вітер”

    На цей момент офіційного підтвердження причин займання немає. Водночас автори моніторингового каналу припускають, що вогонь міг виникнути внаслідок влучання по залізничному ешелону або локомотиву.

    Якщо інформація підтвердиться, інцидент може мати важливе значення для військової логістики окупаційних військ. Саме залізниця залишається одним із ключових шляхів постачання російського угруповання в Криму, а також забезпечення військових частин на південному напрямку.

    Гвардійське вважається одним із важливих військових районів окупованого півострова. Поруч розташовані військові об’єкти, а залізнична інфраструктура активно використовується для перевезення техніки, боєприпасів та особового складу.

    Окрім пожежі на залізниці, протягом ночі надходили повідомлення про активність безпілотників у різних районах Криму.

    За даними “Кримського вітру”, у Сімферопольському районі з 23:00 до 23:30 місцеві жителі спостерігали проліт дронів.

    В Армянську мобільні вогневі групи відкривали вогонь по повітряних цілях упродовж майже 15 хвилин. Також повідомлялося про вибух у Джанкої близько 01:33 ночі. За попередньою інформацією, уламки безпілотника впали в районі залізничного вокзалу та пошкодили житловий будинок.

    Ще один інцидент стався у Кіровському районі Криму. Там російські військові намагалися збити дрон із кулеметів, однак, за повідомленнями очевидців, ціль уражена не була.

    На тлі подій у Криму цієї ж ночі було зафіксовано атаку безпілотників на території Росії. У Краснодарському краї в районі станиці Полтавська виникла пожежа на нафтобазі після удару БПЛА.

    Місцева влада РФ традиційно не повідомляє повної інформації про масштаби пошкоджень на військових або логістичних об’єктах. Через це незалежне підтвердження наслідків нічної атаки наразі залишається обмеженим.

    Водночас останніми місяцями Крим дедалі частіше стає ціллю ударів по військовій інфраструктурі окупантів. Під атаки регулярно потрапляють аеродроми, склади боєприпасів, засоби ППО, логістичні вузли та об’єкти забезпечення російської армії.

    Особливу увагу привертають саме удари по залізничній інфраструктурі. Після пошкодження Керченського мосту залізничне сполучення набуло ще більшого значення для російської військової логістики. Саме тому будь-які інциденти на коліях або станціях можуть впливати на швидкість перекидання резервів та забезпечення військ.

    Станом на ранок 16 червня офіційні структури окупаційної влади Криму не надали детальної інформації щодо пожежі біля Гвардійського. Також відсутні підтверджені дані про можливі втрати техніки або рухомого складу.

    Наразі відомо лише про зафіксовану супутниками пожежу на території залізничної станції та численні повідомлення місцевих жителів про вибухи, роботу протиповітряної оборони та польоти безпілотників над півостровом.

  • Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Нічний удар по Україні: Росія запустила 118 дронів, ППО знешкодила більшість цілей, але є влучання

    Російська армія в ніч проти 13 червня здійснила чергову масштабну атаку безпілотниками по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 118 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. Українська протиповітряна оборона змогла знешкодити 110 ворожих цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    Чергова нічна повітряна атака стала продовженням тактики виснаження української системи протиповітряної оборони, яку Росія активно використовує протягом останніх місяців. Окупанти регулярно комбінують ударні дрони типу Shahed із безпілотниками-імітаціями, які мають змусити сили ППО витрачати ресурси та ускладнити виявлення реальних загроз.

    У Повітряних силах повідомили, що станом на ранок було підтверджено знищення або придушення засобами радіоелектронної боротьби 110 ворожих безпілотників. Бойову роботу проводили авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та інші складові системи протиповітряної оборони.

    Попри високий відсоток перехоплення, російські дрони все ж досягли окремих цілей. За попередніми даними, зафіксовано влучання ударних безпілотників на трьох локаціях, ще на шести об’єктах зафіксовано падіння уламків збитих цілей.

    Традиційно основний удар ворог завдавав по північних, східних та південних регіонах країни. Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати наслідки нічної атаки. У багатьох областях повітряна тривога тривала кілька годин поспіль.

    Останніми тижнями Росія суттєво наростила використання безпілотників під час повітряних атак. Експерти зазначають, що ворог робить ставку саме на масовість запусків, намагаючись перевантажити українську систему ППО. Для цього використовуються не лише ударні дрони Shahed, а й дешевші апарати-імітації, які часто не несуть бойової частини, але створюють додаткове навантаження на оборону.

    За даними українських військових, сучасна система протиповітряної оборони демонструє високу ефективність навіть за умов постійного зростання інтенсивності атак. Лише напередодні, у ніч на 12 червня, Росія запустила по Україні 117 безпілотників різних типів, із яких понад сотню було знищено або подавлено силами ППО. Подібна результативність свідчить про суттєве посилення української оборони та вдосконалення взаємодії між різними підрозділами.

    Водночас військові наголошують, що навіть кілька безпілотників, які прориваються до цілей, можуть спричинити серйозні руйнування інфраструктури або житлових об’єктів. Саме тому громадян закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги навіть тоді, коли більшість цілей успішно збивається.

    На тлі останніх атак Повітряні сили також попереджали про підвищену загрозу застосування Росією інших типів озброєння, включно з балістичними ракетами. Напередодні військові окремо звернули увагу на активність противника в районі полігону «Капустин Яр», звідки раніше запускалися ракети середньої дальності.

    Українська влада продовжує наголошувати, що ключовим фактором захисту цивільного населення залишається розвиток системи ППО та міжнародна підтримка. Партнери України протягом останніх двох років передали сучасні комплекси Patriot, IRIS-T, NASAMS, SAMP/T та інші засоби протиповітряної оборони, які стали основою захисту українського неба.

    Аналітики звертають увагу, що Росія не досягає своїх стратегічних цілей масованими ударами дронів. Попри регулярні атаки, енергетична система України залишається працездатною, а більшість ворожих цілей знищується ще на підльоті. Однак інтенсивність обстрілів залишається високою, тому загроза для цивільних міст і надалі зберігається.

    Станом на ранок 13 червня Повітряні сили повідомляли, що бойова робота триває, а в повітряному просторі України ще можуть перебувати окремі ворожі безпілотники. Усі служби залишаються в режимі підвищеної готовності.

    Чергова ніч підтвердила: війна дронів стає одним із головних фронтів сучасного протистояння. І хоча українська ППО продовжує демонструвати вражаючі результати, кожна така атака вкотре нагадує, що загроза для українських міст залишається постійною.

  • Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українські перехоплювачі стануть частиною європейської ППО: що відомо про угоду з Airbus

    Українська оборонна галузь отримала потужний міжнародний сигнал довіри. Один із найбільших оборонних концернів світу Airbus Defence and Space офіційно уклав угоду про стратегічне партнерство з українською компанією SkyFall, яка виробляє відомі дрони-перехоплювачі P1-Sun, повідомляє Forbes. Відповідний меморандум сторони підписали 12 червня під час міжнародної авіакосмічної виставки ILA Berlin Air Show у Німеччині.

    Співпраця між українським виробником безпілотників та європейським оборонним гігантом може стати одним із найважливіших технологічних партнерств для української оборонної промисловості від початку повномасштабної війни. Йдеться не лише про спільні розробки, а й про інтеграцію українських бойових технологій у майбутню систему протиповітряної оборони Європи.

    Згідно з домовленостями, сторони працюватимуть над інтеграцією українських дронів-перехоплювачів P1-Sun із системою управління повітряним простором Airbus Air C2. Це комплексне рішення для командування, координації та контролю засобів протиповітряної та протиракетної оборони.

    Фактично мова йде про створення нової моделі захисту повітряного простору, де перевірені в реальних бойових умовах українські безпілотники працюватимуть у зв’язці з сучасними цифровими системами управління НАТОвського рівня.

    У SkyFall наголошують, що дрони P1-Sun вже продемонстрували свою ефективність на полі бою. За даними компанії, від початку використання цих перехоплювачів було знищено близько 10 000 російських безпілотників різних типів. Саме цей бойовий досвід став головною причиною інтересу з боку Airbus.

    Генеральний директор Airbus Defence and Space Міхаель Шелльгорн заявив, що партнерство дозволить поєднати багаторічний досвід Airbus у сфері командування та управління військами із технологіями, які Україна створила під час війни.

    За його словами, сучасні конфлікти змінюються настільки швидко, що традиційні оборонні системи вже не завжди встигають адаптуватися до нових загроз. Саме тому європейські компанії дедалі активніше звертають увагу на українські розробки, які проходять випробування безпосередньо на фронті.

    Особливу увагу експертів привертає саме P1-Sun. Україна сьогодні має найбільший у світі практичний досвід боротьби з дронами типу Shahed, які Росія спочатку закуповувала в Ірану, а згодом налагодила власне виробництво під назвою «Герань».

    Масовані атаки ударних безпілотників змусили українських інженерів шукати дешевші та ефективніші способи протидії. Так з’явився новий клас безпілотників-перехоплювачів, які коштують значно дешевше за ракети ППО та здатні збивати повітряні цілі без використання дорогих комплексів.

    За оцінками експертів, вартість одного ударного дрона Shahed може становити від 20 000 до 50 000 доларів залежно від модифікації. Натомість українські дрони-перехоплювачі обходяться значно дешевше, що дозволяє ефективніше витрачати ресурси під час відбиття атак.

    SkyFall є одним із лідерів цього напрямку. Компанія відома не лише перехоплювачем P1-Sun, а й ударними безпілотниками Vampire, які військові часто називають «Баба Яга», а також FPV-дронами Shrike.

    За останній рік українські виробники безпілотників дедалі активніше виходять на міжнародний ринок. Раніше стало відомо, що SkyFall веде переговори про запуск виробництва окремих моделей у Данії, а українські виробники дронів зверталися до уряду з проханням частково відкрити експорт оборонної продукції для масштабування виробництва та залучення нових інвестицій.

    Підписання угоди з Airbus може стати важливим кроком на цьому шляху. У компаніях наголошують, що партнерство відповідає завданням Європейської ініціативи Sky Shield (ESSI), яка передбачає посилення спільної системи протиповітряної оборони європейських держав.

    Крім того, співпраця сприятиме розвитку так званого технологічного суверенітету Європи — здатності самостійно створювати сучасні оборонні рішення без критичної залежності від зовнішніх постачальників.

    Для України ж ця угода має ще ширше значення. Вперше один із найбільших оборонних концернів світу не просто купує український досвід чи окремі технології, а фактично інтегрує їх у власні системи.

    Це свідчить про те, що українські військові розробки поступово переходять із категорії локальних рішень воєнного часу до рівня технологій, які можуть використовуватися для захисту всієї Європи.

    На тлі зростання загроз з боку ударних безпілотників та розвитку нових форм повітряної війни досвід України стає дедалі ціннішим для західних партнерів. А підписаний у Берліні меморандум може стати лише першим кроком до масштабнішої інтеграції українських оборонних технологій у європейську систему безпеки.

  • 30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    Україна робить ще один крок до посилення захисту свого неба від російських атак. Міністерство оборони офіційно повідомило, що вже 30 українських компаній отримали дозвіл на створення власних груп протиповітряної оборони. Ба більше, частина таких підрозділів уже бере участь у бойовій роботі та демонструє реальні результати на фронті повітряної війни.

    Йдеться про експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони країни. За даними Міністерства оборони, загалом від початку реалізації програми до відомства надійшло 43 заявки від підприємств різних форм власності. Станом на початок червня право створити власні групи ППО вже отримали 30 компаній.

    У Міноборони наголошують, що це не приватні армії та не незалежні військові формування. Усі такі підрозділи є частиною єдиної національної системи протиповітряної оборони та працюють під безпосереднім управлінням Командування Повітряних сил Збройних сил України.

    Найбільше вражає те, що деякі групи вже виконують реальні бойові завдання. За офіційною інформацією Міноборони, підрозділи кількох підприємств змогли знищити понад 20 російських безпілотників. Серед них були як розвідувальні БпЛА типу Zala, так і ударні дрони Shahed. Крім того, одна з груп успішно уразила реактивний ударний безпілотник, що вважається значно складнішою ціллю через його високу швидкість.

    Ідея залучення бізнесу до захисту неба над Україною виникла на тлі постійних масованих атак російських безпілотників. Лише в ніч проти 8 червня Росія випустила по Україні 155 ударних дронів різних типів, включаючи Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та дрони-імітатори. Українські сили ППО змогли збити або придушити 124 цілі, однак масштаби атак продовжують зростати.

    Саме тому держава почала шукати додаткові механізми захисту критично важливих об’єктів. Особливу увагу приділяють енергетичній інфраструктурі, логістичним вузлам, промисловим підприємствам та об’єктам оборонного комплексу, які регулярно стають мішенями російських ударів.

    Ще у березні уряд офіційно запустив експериментальний проєкт, який дозволив підприємствам критичної інфраструктури долучатися до протиповітряної оборони. Кабінет Міністрів надав Повітряним силам ЗСУ право залучати підприємства до захисту повітряного простору та використовувати їхні ресурси для боротьби з ворожими дронами.

    Перші результати стали помітними вже навесні. Наприкінці березня одна з приватних груп ППО у Харківській області вперше успішно знищила кілька російських безпілотників. А у квітні міністр оборони Михайло Федоров повідомив про перше збиття реактивного «Шахеда» приватним підрозділом. За його словами, ціль рухалася зі швидкістю понад 400 кілометрів на годину.

    Серед компаній, які долучаються до проєкту, приблизно половина представляє критичну інфраструктуру країни. Це оператори енергетичних мереж, стратегічні підприємства та великі виробничі комплекси. Інша частина заявників — приватний бізнес, який також зацікавлений у захисті своїх об’єктів від російських атак.

    Для отримання дозволу підприємства проходять спеціальну процедуру погодження з Міністерством оборони та Командуванням Повітряних сил. Після цього вони отримують статус уповноважених на виконання заходів протиповітряної оборони та можуть формувати власні підрозділи.

    Такі групи можуть використовувати різні засоби боротьби з повітряними цілями. Йдеться про дрони-перехоплювачі, системи радіоелектронної боротьби, радари, автоматизовані турелі та інше обладнання. Частину озброєння підприємства закуповують самостійно, а частину можуть отримувати зі складів Збройних сил України.

    Окремо варто зазначити, що Кабінет Міністрів наприкінці травня оновив правила функціонування таких підрозділів. Нові норми деталізували порядок підтвердження результатів бойової роботи, виплати винагород учасникам груп та можливості фінансування з місцевих бюджетів. Також було посилено контроль за використанням зброї та дотриманням вимог військових статутів.

    Експерти називають проєкт приватної ППО одним із найцікавіших оборонних експериментів за час повномасштабної війни. Він дозволяє значно розширити кількість засобів спостереження та реагування на повітряні загрози без додаткового навантаження на державний бюджет.

    В умовах, коли Росія продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників і майже щодня запускає десятки або навіть сотні дронів по українських містах, залучення приватного сектору може стати важливим елементом багаторівневої системи захисту.

    Як показують перші результати, нова модель вже працює. І якщо темпи розширення проєкту збережуться, найближчим часом українське небо можуть захищати не лише військові підрозділи, а й десятки спеціалізованих груп, створених українськими підприємствами у координації з Повітряними силами.

  • Палаюча ніч для РФ: дрони атакували нафтобази, порти та окупований Маріуполь

    Палаюча ніч для РФ: дрони атакували нафтобази, порти та окупований Маріуполь

    У ніч проти 6 червня Росія та тимчасово окуповані території України зазнали однієї з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. Серії вибухів лунали одразу в кількох регіонах РФ, а також на захопленій частині Донеччини. Під ударом опинилися нафтобази, портова інфраструктура та інші стратегічні об’єкти, які можуть бути пов’язані з логістичним забезпеченням російської армії.

    За інформацією російського незалежного видання ASTRA та моніторингових Telegram-каналів, наслідком нічної атаки стали масштабні пожежі, задимлення та перебої в роботі окремих об’єктів інфраструктури.

    Одним із головних епіцентрів атаки стало місто Усть-Лабінськ у Краснодарському краї Росії. Близько четвертої години ранку місцеві жителі повідомили про серію потужних вибухів, які пролунали над містом.

    Невдовзі після цього в соціальних мережах почали з’являтися відеозаписи, на яких видно масштабну пожежу на території нафтобази. Над об’єктом піднявся густий чорний дим, який було видно за десятки кілометрів від місця займання.

    За попередньою інформацією, саме паливна інфраструктура стала головною ціллю безпілотників. Офіційні російські структури традиційно не розкривають повний масштаб пошкоджень, однак оприлюднені кадри свідчать про значні наслідки удару.

    Краснодарський край має особливе значення для російської економіки та військової логістики. Через регіон проходять важливі транспортні маршрути, а місцеві нафтобази та нафтопереробні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні паливом як цивільного сектору, так і військових потреб.

    Паралельно з атаками на території Росії вибухи пролунали і в тимчасово окупованому Маріуполі.

    За повідомленнями місцевих джерел, ударів зазнав район морського порту. Після серії вибухів над територією порту почав здійматися густий дим, який було видно з різних районів міста.

    Маріупольський порт залишається одним із ключових логістичних вузлів, які російські окупаційні сили використовують для забезпечення своїх військ на півдні України. Через нього здійснюється перевезення вантажів, техніки, пального та інших ресурсів, необхідних для підтримки російських військових угруповань.

    Від початку окупації міста порт неодноразово згадувався у звітах як важливий елемент російської військової інфраструктури на Азовському морі.

    Інформація про масштаби руйнувань наразі уточнюється.

    Ще одним об’єктом атаки стала нафтобаза в тимчасово окупованому Зугресі Донецької області.

    За повідомленнями місцевих Telegram-каналів, після удару на території підприємства виникла пожежа. Очевидці повідомляли про густий дим, який піднімався над містом.

    Нафтобази на окупованих територіях мають особливе значення для російської армії, оскільки забезпечують паливом військову техніку та транспортні підрозділи, що діють на сході та півдні України.

    У разі підтвердження значних пошкоджень це може вплинути на логістичні можливості окупаційних військ у регіоні.

    Одним із найбільш резонансних епізодів ночі стала атака на Кронштадт — місто-порт у Балтійському морі, розташоване поблизу Санкт-Петербурга.

    За інформацією російських джерел, після вибухів на території порту виникло кілька осередків займання.

    Кронштадт має стратегічне значення для Росії. Тут базуються підрозділи Балтійського флоту, а також розташовані важливі об’єкти військово-морської інфраструктури.

    Саме тому будь-які атаки в районі Кронштадта викликають значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Поки що офіційних коментарів щодо можливих пошкоджень військових об’єктів не надходило.

    На тлі повідомлень про атаку влада Санкт-Петербурга та Ленінградської області оголосила повітряну тривогу через загрозу ударів безпілотників.

    Місцеві жителі повідомляли про звуки роботи систем протиповітряної оборони та обмеження в роботі окремих об’єктів транспортної інфраструктури.

    Російські військові заявляли про спроби перехоплення безпілотників, однак незалежного підтвердження кількості збитих цілей немає.

    Крім того, повідомлення про атаку надходили з міста Узлова Тульської області.

    За словами очевидців, після серії вибухів у районі одного з об’єктів виникла пожежа. У мережі також поширювалися кадри заграви над містом.

    Тульська область вже не вперше стає ціллю атак безпілотників через розташування там промислових підприємств та об’єктів, пов’язаних із військово-промисловим комплексом Росії.

    Останніми місяцями спостерігається тенденція до збільшення кількості атак на паливну, транспортну та портову інфраструктуру Росії та окупованих територій.

    Особливо часто під ударами опиняються нафтобази, склади пального, морські порти та промислові об’єкти, які мають значення для забезпечення російських військових операцій.

    Експерти зазначають, що такі удари можуть ускладнювати логістику окупаційних військ, створювати додаткові витрати на відновлення інфраструктури та змушувати Росію перекидати ресурси на захист тилових об’єктів.

    Станом на ранок 6 червня російська влада не оприлюднила повної інформації про масштаби збитків, завданих нічною атакою. Дані щодо можливих постраждалих також залишаються обмеженими.

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може вдарити по Білорусі: у Міноборони назвали червону лінію для Лукашенка

    Україна може завдати ударів по території Білорусі, якщо звідти з’явиться пряма загроза для української безпеки — зокрема запускатимуться російські ударні дрони або будуватимуться бази для «Шахедів». Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов, коментуючи ризики з північного напрямку.

    За його словами, українська розвідка відстежує активність на території Білорусі, однак наразі ознак готовності до негайного нападу «завтра» немає. Водночас Бескрестнов наголосив, що будь-яке використання білоруської території для агресії проти України дасть Києву право на адекватну відповідь.

    «Якщо ми побачимо, що з території Білорусі запускають або будують бази для “Шахедів”, ми будемо атакувати ці бази. Тобто відповідь буде іншим типом БпЛА. Усе залежить від того, яка саме загроза йтиме з Білорусі», — пояснив він в інтерв’ю 24 Каналу.

    Бескрестнов зазначив, що з боку Білорусі вже раніше фіксували активність, пов’язану з російськими дронами. За його словами, там працювали пункти керування «Шахедами», хоча нині такої активності не фіксують. Водночас, за його словами, існує непідтверджена інформація про можливе будівництво баз для запуску таких БпЛА.

    Радник міністра оборони підкреслив, що українська армія готується до різних сценаріїв. Якщо йтиметься про спробу прориву білоруської піхоти через кордон, застосовуватимуться одні засоби, зокрема FPV-дрони. Якщо ж загроза буде пов’язана із запуском ударних безпілотників, відповідь може бути іншою — із використанням далекобійних БпЛА по відповідних об’єктах.

    За словами Бескрестнова, повторення сценарію лютого 2022 року, коли російські колони заходили з території Білорусі в напрямку Києва, зараз фізично значно складніше. Український кордон на півночі укріплений, а Сили оборони мають бойову готовність до можливих провокацій. Водночас він не виключає комбінованих сценаріїв, метою яких може бути не повномасштабне вторгнення, а відтягування українських сил на нову ділянку фронту.

    Тема можливої відповіді України по Білорусі загострилася після заяви командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді. Він повідомив, що українські військові вже визначили понад 500 потенційних цілей на території Білорусі на випадок, якщо режим Олександра Лукашенка вирішить відкрито вступити у війну на боці Росії.

    На цю заяву відреагував сам Лукашенко. Він заявив, що Білорусь нібито має «одну дуже серйозну ціль» неподалік від своєї території. При цьому він не уточнив, про який саме об’єкт ідеться, але його слова прозвучали як чергова погроза Україні на тлі посилення напруги довкола білоруського напрямку.

    Українські експерти вважають, що Москва може й надалі використовувати Білорусь як інструмент тиску. Йдеться не лише про потенційний сухопутний наступ, а й про запуск дронів, розміщення пунктів управління, логістичних вузлів, радіоелектронних засобів або інфраструктури для підтримки російських атак. Саме такі об’єкти, у разі їх використання проти України, можуть стати законними військовими цілями.

    Особливо небезпечним сценарієм є створення на території Білорусі баз для «Шахедів». Це дало б Росії змогу атакувати Україну з півночі, створюючи додаткове навантаження на українську ППО та загрозу для Києва, Волині, Рівненщини, Житомирщини, Чернігівщини, Львівщини й навіть країн НАТО поблизу білоруського кордону.

    Водночас офіційний Київ неодноразово наголошував: Україна не зацікавлена у відкритті нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо з білоруської території запускатимуть ракети чи дрони, або якщо там розміщуватимуть інфраструктуру для атак, такі об’єкти можуть розглядатися як частина воєнної машини агресора.

    Заява Сергія Бескрестнова є не оголошенням наміру атакувати Білорусь, а попередженням: нейтральність Мінська закінчується там, де його територія починає працювати на російську війну. Для Лукашенка це фактично сигнал, що повторення ролі плацдарму для агресії 2022 року матиме вже інші наслідки.

  • Одеса пережила дві атаки за ніч: дрон влучив у багатоповерхівку, є постраждалі та десятки вибитих вікон

    Одеса пережила дві атаки за ніч: дрон влучив у багатоповерхівку, є постраждалі та десятки вибитих вікон

    Одеса пережила важку ніч проти 1 червня: російські війська двічі атакували місто безпілотниками, внаслідок чого постраждали щонайменше п’ятеро людей, пошкоджені житлові будинки, адміністративна будівля, інфраструктурні об’єкти та автомобілі. За даними місцевої влади, станом на ранок інформації про загиблих унаслідок цих двох нічних атак не надходило.

    Найсерйозніший удар припав по житловій забудові. Один із російських безпілотників влучив у дев’ятиповерховий будинок. Унаслідок удару частково зруйновано перший і другий поверхи, пошкоджено фасад будівлі та балкони. Після влучання виникла пожежа, яку ліквідовували рятувальники. На місці працювали всі екстрені служби, комунальники та представники міської влади.

    За інформацією начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака, станом на 7:00 відомо про п’ятьох постраждалих. Двох людей госпіталізували, ще двом надали медичну допомогу на місці, одна людина відмовилася від госпіталізації. Остаточні дані щодо наслідків атаки уточнюються.

    Крім багатоповерхівки, пошкодження зафіксували у різних районах міста. Вибуховою хвилею пошкоджені багатоквартирні будинки, адміністративна будівля та об’єкти інфраструктури. За попередніми підрахунками, вибито 82 вікна, з яких 72 уже встигли закрити. Комунальні служби продовжують працювати на місцях, прибирають уламки, закривають пошкоджені вікна та допомагають мешканцям із першочерговими потребами.

    У місті також розгорнули оперативні штаби. Там жителі пошкоджених будинків можуть отримати консультації щодо оформлення компенсації за зруйноване або пошкоджене майно, а також звернутися по допомогу. Місцева влада закликала одеситів, чиє житло постраждало від вибухової хвилі, звертатися до районних адміністрацій та фіксувати пошкодження для подальшого відшкодування.

    Ще один епізод атаки зачепив цивільну інфраструктуру міста. За повідомленнями Одеської МВА, в одному з районів пошкоджено дах автосалону, вибито скло в будівлі та понівечено автомобілі, що перебували всередині. Також постраждав один із міських ринків, де поранення дістали троє людей. В іншому районі ударом пошкоджено приватний будинок і легковий автомобіль.

    Нічна атака була спрямована не по військових об’єктах, а по цивільній забудові та міській інфраструктурі. Під ударом опинилися житлові будинки, транспорт, комерційні приміщення та об’єкти, якими щодня користуються мирні мешканці.

    Одеса останніми місяцями регулярно стає ціллю російських дронових атак. Місто має стратегічне значення через портову інфраструктуру, розташування біля Чорного моря та близькість до важливих логістичних маршрутів. Водночас російські удари дедалі частіше завдають шкоди саме житловим кварталам, школам, дитсадкам, ринкам, автівкам і приватним будинкам.

    Цієї ж ночі росіяни атакували й інші українські міста. Зокрема, повідомлялося про удар дрона типу «Герань-2» по житловому сектору в Сумах, де пошкоджено дошкільний навчальний заклад та кілька будинків. Також уночі вибухи лунали в Харкові та Запоріжжі. Українські міста знову пережили ніч під загрозою ударних безпілотників.

    На тлі чергової атаки місцева влада закликає мешканців не ігнорувати повітряні тривоги. Російські дрони можуть змінювати маршрути, заходити на цілі з різних напрямків і становити небезпеку навіть після роботи сил протиповітряної оборони через падіння уламків. Одеситів просять перебувати в укриттях до офіційного відбою тривоги та не наближатися до місць влучань або падіння уламків.

    Станом на ранок у місті триває ліквідація наслідків двох нічних атак. Рятувальники, поліцейські, медики, комунальники і районні адміністрації працюють у посиленому режимі. Основне завдання зараз — допомогти постраждалим, відновити безпечний доступ до пошкоджених будівель, закрити вибиті вікна та оцінити повний масштаб руйнувань.

    Попри відсутність загиблих унаслідок цієї атаки, ніч для Одеси знову стала важким нагадуванням про те, що російський повітряний терор проти українських міст триває. Місто поступово оговтується після ударів, але роботи з відновлення триватимуть ще не один день.