Uanews.life

Позначка: Будапешт

  • США обговорюють можливу посаду Орбана в ООН для забезпечення імунітету

    США обговорюють можливу посаду Орбана в ООН для забезпечення імунітету

    У США, за даними журналістського розслідування проєкту Vsquare, обговорюють можливість надання експрем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану високої посади в системі Організації Об’єднаних Націй, яка потенційно могла б забезпечити йому дипломатичний імунітет та захист від судових переслідувань у разі зміни політичної ситуації в Будапешті.

    Як зазначає видання, відповідні обговорення нібито ведуться в колах, пов’язаних із MAGA-крилом Республіканської партії США. У межах цього сценарію розглядається варіант призначення Орбана на одну з керівних посад в ООН або в її спеціалізованих структурах. Такий крок, за оцінками авторів розслідування, міг би мати не лише політичне, а й юридичне значення для угорського політика, оскільки певні категорії посад в системі ООН передбачають міжнародно визнаний дипломатичний імунітет.

    Журналісти посилаються на положення Конвенції ООН 1946 року, згідно з якою Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй, його заступники та помічники користуються повним дипломатичним імунітетом, аналогічним статусу послів. Такий захист поширюється не лише на офіційні дії в межах виконання обов’язків, а й на особистий статус посадовців, а також членів їхніх сімей, включно з подружжям і неповнолітніми дітьми.

    Окрім цього, керівники спеціалізованих агентств ООН також мають право на дипломатичний імунітет, однак його обсяг є більш обмеженим і стосується переважно дій, здійснених у межах виконання службових обов’язків. Попри це, навіть такий рівень захисту може суттєво ускладнити будь-які судові процеси або переслідування щодо посадової особи.

    За даними Vsquare, у дискусіях щодо потенційного призначення Орбана в ООН також згадується підтримка з боку окремих міжнародних політичних гравців. Зокрема, йдеться про можливу роль президента Аргентини Хав’єра Мілея, чия позиція може бути важливою в контексті внутрішньоорганізаційної конкуренції за ключові посади в системі ООН, включно з виборами майбутнього Генерального секретаря.

    У матеріалі нагадується, що серед потенційних претендентів на керівні позиції в ООН фігурує також Рафаель Гроссі — очільник Міжнародного агентства з атомної енергії, який має аргентинське походження і вважається близьким до політичного кола Мілея. Це створює додатковий дипломатичний контекст навколо можливих кадрових рішень у системі Організації Об’єднаних Націй.

    Окремо журналісти звертають увагу на те, що потенційне призначення Орбана в ООН може мати для нього не лише юридичний захист, але й практичні переваги, зокрема можливість легально перебувати та працювати в Нью-Йорку. Це, за оцінками авторів розслідування, може стати важливим фактором у разі загострення внутрішньополітичної ситуації в Угорщині.

    У цьому контексті згадується, що родина Орбана вже певний час проживає у США. Також повідомляється, що сам політик планує поїздку до Сполучених Штатів улітку у зв’язку з проведенням Чемпіонату світу з футболу. Журналісти припускають, що за певних обставин ця поїздка могла б перетворитися на триваліше перебування за океаном, якщо політична ситуація в Будапешті стане нестабільною.

    Автори розслідування також згадують попередні повідомлення про те, що Орбан може розглядати США як потенційний безпечний напрямок у разі загострення політичної кризи в Угорщині. Раніше окремі журналісти та політичні опоненти в країні заявляли про можливі фінансові та юридичні ризики для оточення експрем’єра, однак ці твердження офіційно не підтверджені.

    Сам Віктор Орбан публічно відкидає будь-які припущення про можливі судові переслідування або політичні ризики. У своїх коментарях він заявляв, що дотримується законодавства та виконував усі свої обов’язки на посаді прем’єр-міністра. Також він наголошував, що не має підстав побоюватися будь-яких розслідувань.

    Водночас політична ситуація в Угорщині останнім часом залишається напруженою. Опозиційні сили, зокрема команда Пітера Мадяра, заявляють про необхідність розслідувань щодо діяльності представників чинної влади та пов’язаних із ними бізнес-структур. Це посилює внутрішньополітичну конкуренцію та формує дискусії про можливі сценарії майбутнього для колишнього прем’єра.

    Таким чином, повідомлення Vsquare описує гіпотетичний сценарій, у якому міжнародна посада в системі ООН може розглядатися як інструмент одночасно політичного впливу, дипломатичного захисту та потенційної юридичної безпеки для одного з найбільш впливових політиків Центральної Європи. Ця інформація наразі базується на даних журналістського розслідування і не підтверджена офіційними заявами сторін, які згадуються в матеріалі.

  • Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не підтримає відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу без виконання Києвом комплексу з 11 вимог, які стосуються прав угорської національної меншини в Україні. За його словами, це питання є принциповим для угорської сторони і без його врегулювання рух України до наступних етапів євроінтеграції буде заблокований.

    Мадяр наголосив, що позиція Угорщини залишається послідовною і напряму пов’язує прогрес у переговорах про вступ України до ЄС із виконанням вимог щодо освітніх, мовних і культурних прав угорської громади. Він підкреслив, що йдеться про близько ста тисяч громадян угорського походження, які проживають на території України, і, на думку Будапешта, мають гарантувати можливість повноцінного використання рідної мови в освітній системі, культурному житті та в адміністративній сфері.

    За словами угорського прем’єра, пакет із 11 пунктів не є новим і вже неодноразово передавався українській стороні в межах двосторонніх консультацій. Він зазначив, що частина технічних переговорів між Києвом і Будапештом триває і відбувається у робочому форматі, однак політичне рішення про відкриття кластерів напряму залежить від виконання цих вимог.

    Мадяр також заявив, що, попри політичні розбіжності, технічний рівень контактів між сторонами є “конструктивним і таким, що дає підстави для обережного оптимізму”. Водночас він підкреслив, що Угорщина очікує конкретних гарантій і документально підтверджених кроків з боку України щодо виконання всіх пунктів, а не лише політичних заяв.

    Питання відкриття переговорних кластерів для України наразі перебуває в центрі обговорень на рівні Європейського Союзу. Рішення щодо наступних етапів євроінтеграції Києва очікується після консультацій у Європейській раді, тоді як позиція окремих держав-членів, зокрема Угорщини, залишається одним із ключових факторів, що впливають на темпи переговорного процесу.

    Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС продовжує підтримувати євроінтеграційний шлях України і працює над технічним запуском переговорних кластерів. Водночас Україна наголошує, що вже реалізує необхідні реформи та готова до відкриття всіх кластерів у найкоротші терміни.

    Українська сторона також неодноразово заявляла, що питання прав національних меншин є частиною ширшого діалогу з ЄС і регулюється європейськими стандартами, а всі спірні моменти можуть вирішуватися в межах двосторонніх консультацій. Однак позиція Будапешта фактично зберігає політичну напругу навколо старту наступного етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

  • Угорщина перекриває український агроімпорт: уряд Мадяра вводить жорстку заборону на десятки товарів

    Угорщина перекриває український агроімпорт: уряд Мадяра вводить жорстку заборону на десятки товарів

    Угорщина офіційно забороняє імпорт значної частини української агропродукції. Уряд прем’єр-міністра Петера Мадяра оголосив про нові обмеження, які стосуватимуться м’яса, зернових, овочів, меду, олії, вина та інших товарів українського походження. Рішення вже опубліковане в офіційному «Угорському віснику» та фактично відновлює торговельні бар’єри, які раніше діяли в межах надзвичайного стану.

    Про нове рішення глава угорського уряду повідомив на своїй сторінці у Facebook. Одночасно Мадяр заявив і про інший гучний крок — відкликання наміру Угорщини вийти зі складу Міжнародного кримінального суду.

    За інформацією угорського видання Telex, заборона поширюється на широкий перелік української продукції. До списку потрапили яловичина, свинина, баранина, козлятина, м’ясо птиці, яйця, мед, овочі, пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка, борошно, насіння соняшнику, харчова олія та вино.

    Фактично йдеться про один із найбільш масштабних пакетів обмежень проти українського аграрного експорту серед країн Євросоюзу після початку повномасштабної війни.

    Водночас уряд Угорщини залишив можливість транзиту українських товарів через свою територію. Однак до транзитних перевезень застосовуватимуться жорсткі правила контролю. Якщо перевізники порушать умови транзиту, їм загрожуватиме штраф у розмірі до 100% вартості товару без ПДВ.

    Як пояснюють угорські медіа, проблема виникла після завершення режиму надзвичайного стану 14 травня. Разом із ним автоматично втратили чинність частина урядових постанов, зокрема й обмеження щодо українського імпорту. Тепер уряд Мадяра вирішив закріпити ці заборони окремим нормативним рішенням.

    Міністр сільського господарства Угорщини Саболч Бона пояснив, що влада не дозволить імпортній продукції «ставити під загрозу засоби до існування угорських фермерів». За його словами, захист внутрішнього аграрного ринку є «національним інтересом» країни.

    Подібна риторика вже не вперше звучить у Центральній Європі. Після початку повномасштабної війни та відкриття європейського ринку для українського зерна фермерські протести регулярно виникали у Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Місцеві аграрії заявляли, що дешевша українська продукція створює надмірну конкуренцію та тисне на внутрішні ціни.

    У 2023–2025 роках Єврокомісія вже неодноразово намагалася врегулювати конфлікт навколо українського агроекспорту. Частина країн ЄС вводила тимчасові односторонні заборони, що викликало напруження між Брюсселем та окремими урядами.

    Для України нові обмеження Угорщини можуть створити додаткові проблеми для аграрного експорту, особливо на тлі складної логістики через Чорне море та постійних російських атак на портову інфраструктуру. Український агросектор залишається одним із головних джерел валютної виручки для держави під час війни.

    При цьому політичний контекст рішення Будапешта також виглядає важливим. Відносини між Києвом і Будапештом останні роки залишаються напруженими через низку питань — від прав угорської меншини на Закарпатті до позиції Угорщини щодо санкцій проти Росії та допомоги Україні.

    Попри це, дипломатичні контакти між країнами останнім часом активізувалися. Очікується, що наприкінці травня міністри закордонних справ України та Угорщини проведуть нові переговори. За даними дипломатичних джерел, сторони також обговорюють можливу зустріч Володимира Зеленського і Петера Мадяра.

    Крім того, глава МЗС України Андрій Сибіга уже провів першу особисту зустріч з Анітою Орбан, що деякі оглядачі розцінили як спробу частково перезапустити діалог між країнами.

    Однак нинішнє рішення щодо агроімпорту демонструє: навіть попри дипломатичні контакти, економічні суперечки між Києвом і Будапештом залишаються дуже гострими. І аграрна тема надалі може стати одним із головних інструментів політичного тиску всередині ЄС.

  • Угорщина пропонує обмежити термін прем’єрства до 8 років

    Угорщина пропонує обмежити термін прем’єрства до 8 років

    Угорська правляча політична сила “Тиса” внесла до парламенту масштабний пакет конституційних змін, який передбачає суттєве обмеження терміну перебування на посаді прем’єр-міністра країни. Ініціатива, подана пізно ввечері 20 травня, може радикально змінити політичну систему Угорщини та фактично заблокувати можливість повернення до влади колишнього прем’єра Віктора Орбана. Про це повідомляє Reuters.

    Згідно з текстом запропонованих поправок, одна особа зможе обіймати посаду глави уряду не більше восьми років або двох повних термінів. Окремо зазначається, що обмеження поширюється на всі періоди перебування на посаді після 2 травня 1990 року. Крім того, документ передбачає заборону повторного висування для тих політиків, які вже сумарно обіймали посаду прем’єр-міністра щонайменше вісім років.

    Фактично це означає, що політики з багаторічним досвідом керування урядом, насамперед Віктор Орбан, який очолював Угорщину загалом 16 років, можуть втратити юридичну можливість повернутися на посаду глави уряду навіть через вибори. Саме це положення вже викликає активну політичну дискусію всередині країни та за її межами, оскільки воно змінює традиційну модель політичної конкуренції.

    Ініціатива належить новій парламентській більшості, сформованій навколо партії “Тиса”, яку очолює чинний прем’єр-міністр Петер Мадяр. Він прийшов до влади після виборів у квітні, які завершили багаторічне домінування партії “Фідес” і Віктора Орбана. Новий уряд заявляє про намір провести масштабну реформу державних інституцій та переглянути ключові рішення попередньої влади.

    Петер Мадяр заявив, що його політична сила має достатню парламентську більшість для внесення змін до конституції та реформування законодавства, ухваленого за часів Орбана. За його словами, йдеться про відновлення балансу влади, посилення системи стримувань і противаг та повернення демократичних стандартів у політичне життя країни.

    Окремою частиною ініціативи є положення про можливе скасування або радикальну реформу Управління захисту суверенітету — державного органу, створеного урядом Орбана у 2023 році. Ця структура неодноразово ставала об’єктом критики з боку опозиції та міжнародних правозахисних організацій через розширені повноваження, зокрема щодо моніторингу медіа та громадських організацій, які могли вважатися “загрозою національному суверенітету”.

    Паралельно нова влада ініціює перегляд низки інших інституційних механізмів, які, за словами представників “Тиси”, були використані для концентрації влади в руках попереднього керівництва держави. Йдеться про реформу судової системи, медіарегулювання та посилення парламентського контролю над виконавчою владою.

    Політична ситуація в країні залишається напруженою також через конфлікт між новою владою та президентом Угорщини Тамашем Шуйоком. Ще до виборів Мадяр заявляв про необхідність його відставки, однак глава держави відмовився залишати посаду. Після цього представники урядової більшості не виключили подальших кроків у напрямку конституційних змін, які можуть зачепити й інститут президентства.

    Аналітики зазначають, що запропоновані зміни можуть стати одним із найглибших переформатувань політичної системи Угорщини з моменту переходу до демократичного устрою після 1990 року. Обмеження термінів прем’єрства, перегляд повноважень державних органів та потенційна трансформація інституційної архітектури країни можуть суттєво змінити баланс політичних сил і вплинути на довгострокову стабільність угорської політичної моделі.

    Водночас дискусія навколо ініціативи вже виходить за межі внутрішньої політики, оскільки Угорщина є членом Європейського Союзу, і будь-які зміни в системі стримувань і противаг можуть мати вплив на відносини з Брюсселем, зокрема у сфері верховенства права та демократичних стандартів.

    Таким чином, запропонована конституційна реформа розглядається як один із ключових політичних кроків нового уряду, який може визначити майбутню траєкторію розвитку країни на роки вперед.

  • Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не погодиться на відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до Європейського Союзу без вирішення питання прав угорської меншини на Закарпатті.

    Про це глава угорського уряду заявив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у межах візиту до Польщі, “Європейська правда“.

    За словами Мадяра, Угорщина вже передала українській стороні свою позицію та розпочала консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає на Закарпатті.

    «Ми надіслали повідомлення українській стороні, а також повідомили, що розпочалися консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає у Закарпатті, щоб вони отримали те, на що мають право всі меншини в Європейському Союзі», — заявив угорський прем’єр.

    Він висловив сподівання, що переговори між Києвом та Будапештом будуть швидкими та результативними.

    Водночас Мадяр наголосив, що питання прав угорської меншини є для його уряду принциповим у контексті євроінтеграції України.

    «Для нас це condicio sine qua non — основна й необхідна умова для того, щоб ми дали згоду на відкриття першого кластера в процесі вступу України до ЄС, оскільки він стосується саме верховенства права та демократії», — сказав глава угорського уряду.

    Також він додав, що вирішення цього питання стало б «сильним сигналом» з боку України перед початком нового етапу переговорів щодо членства в Євросоюзі.

    Йдеться про відкриття першого переговорного кластера у процесі вступу України до ЄС. Саме він охоплює питання верховенства права, демократичних інститутів, прав людини та функціонування державних інституцій. Для старту переговорів необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Євросоюзу, тому позиція Угорщини залишається критично важливою.

    На цьому тлі 20 травня Україна та Угорщина офіційно розпочали консультації експертного рівня щодо прав національних меншин. У переговорах беруть участь міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, глава МЗС України Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

    За словами Аніти Орбан, Будапешт очікує, що нові консультації можуть стати початком «нового процесу» у відносинах між двома країнами.

    Питання угорської меншини на Закарпатті вже кілька років залишається однією з головних тем у відносинах Києва та Будапешта. Угорська влада неодноразово критикувала українське законодавство щодо освіти та використання мов нацменшин, заявляючи про нібито обмеження прав етнічних угорців.

    Водночас Україна наголошує, що ухвалені мовні та освітні норми відповідають європейським стандартам і спрямовані на зміцнення державної мови в умовах війни та тривалого російського впливу.

    Останніми місяцями Київ і Будапешт активізували переговори щодо врегулювання суперечливих питань. Українська влада сподівається, що це дозволить розблокувати подальший рух країни до членства в ЄС.

    Нагадаємо, Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році, а в грудні 2023-го лідери ЄС схвалили початок переговорів про вступ. Однак відкриття окремих кластерів потребує підтримки всіх держав-членів Євросоюзу.

    Раніше Будапешт уже блокував або затягував низку рішень ЄС щодо України, зокрема пов’язаних із фінансовою допомогою та санкційною політикою проти Росії.

  • Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Угорщина вперше викликає посла РФ через удари по Закарпаттю

    Влада Угорщини вперше офіційно викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ після російської повітряної атаки на територію України, зокрема на Закарпатську область. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, коментуючи результати першого засідання нового складу уряду, повідомляє угорське медіа HVG

    За словами Мадяра, уряд Угорщини рішуче засуджує російський удар по західних регіонах України, включно із Закарпаттям, який відбувся 13 травня в межах масованої атаки РФ. Він наголосив, що цей інцидент став одним із ключових питань урядового засідання, після якого було ухвалено рішення про дипломатичну реакцію.

    Як повідомляється, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан запросила російського посла до МЗС на офіційну зустріч, яка має відбутися у четвер о 11:30. Під час цієї розмови угорська сторона планує вимагати пояснень щодо атак на територію України поблизу угорського кордону.

    У Будапешті зазначили, що йдеться щонайменше про п’ять ударів дронами по Закарпатській області. За попередніми даними угорської сторони, у місті Свалява було пошкоджено об’єкти енергетичної та транспортної інфраструктури, зокрема трансформатор і залізничну станцію. В Ужгороді ударів зазнав один із промислових об’єктів.

    Цей крок угорського уряду вже називають помітною зміною дипломатичної практики Будапешта щодо Росії. Раніше, за часів попереднього міністра закордонних справ Петера Сійярто, Угорщина утримувалася від виклику російського посла навіть після масштабних російських атак по території України, включно із Закарпаттям. Це неодноразово ставало предметом критики з боку угорських опозиційних політиків і незалежних медіа, які звинувачували уряд у надто м’якій позиції щодо Москви.

    Нова міністерка закордонних справ Аніта Орбан після останніх подій заявила про “глибоке засудження” російських ударів і наголосила, що ситуація буде детально розглянута на рівні уряду. За її словами, Угорщина відстежує наслідки атак та має інформацію про використання безпілотників у регіоні.

    Варто зазначити, що Закарпаття традиційно вважається одним із найбільш безпечних регіонів України через географічну віддаленість від фронту та близькість до кордонів ЄС і НАТО. Саме тому будь-які удари по цій території викликають підвищену увагу сусідніх держав, зокрема Угорщини, яка має спільний кордон із Закарпатською областю.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вже відреагував на заяву Будапешта, відзначивши оперативність нової очільниці угорського МЗС та подякувавши за публічне засудження російських ударів. Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по західних регіонах є частиною ширшої стратегії РФ, спрямованої на руйнування критичної інфраструктури по всій території країни.

    Експерти відзначають, що рішення про виклик російського посла може мати як політичне, так і символічне значення. З одного боку, це сигнал про посилення реакції Угорщини на безпекові загрози біля її кордонів. З іншого — спроба нового уряду продемонструвати більш збалансовану позицію в європейському контексті, де Будапешт часто критикують за надто обережну або навіть лояльну риторику щодо Кремля.

    Водночас поки що невідомо, чи означатиме цей дипломатичний крок довгострокову зміну політики Угорщини щодо Росії, чи є реакцією лише на конкретний інцидент поблизу кордону та внутрішньополітичний тиск. У будь-якому разі, подія вже стала помітним сигналом у регіональній дипломатії та привернула увагу як в Україні, так і в країнах ЄС.

  • Угорщина може переглянути участь “Росатома” у розширенні АЕС “Пакш”

    Угорщина може переглянути участь “Росатома” у розширенні АЕС “Пакш”

    Угорщина заявила про можливий перегляд умов співпраці з російською державною корпорацією Росатом щодо розширення єдиної атомної електростанції в країні — АЕС “Пакш”. Йдеться про один із найбільших енергетичних інфраструктурних проєктів у Центральній Європі, який реалізується вже понад десятиліття та залишається предметом політичних і фінансових дискусій всередині країни та в Європейському Союзі.

    Як повідомляє Reuters, про можливі зміни в підходах до проєкту заявив кандидат на посаду міністра економіки та енергетики Угорщини Іштван Капітані під час парламентських слухань у понеділок. За його словами, уряд планує провести комплексний перегляд фінансування, вартості та умов реалізації проєкту “Пакш-2”, а також перевірити зміст чинних контрактів, які, за його словами, мають закритий характер.

    Йдеться про проєкт розширення атомної електростанції АЕС Пакш, вартістю близько 12,5 млрд євро (приблизно 14,7 млрд доларів США). Він передбачає будівництво двох нових енергоблоків загальною потужністю близько 2 гігаватів із реакторами типу ВВЕР російського виробництва. Угоду про реалізацію проєкту було підписано у 2014 році без проведення відкритого міжнародного тендеру, безпосередньо з Росатом.

    Капітані заявив, що Угорщині необхідна “прозора ядерна стратегія”, а також повний перегляд фінансової моделі проєкту. За його словами, чинні контракти залишаються недостатньо відкритими для суспільного контролю, що викликає запитання щодо реальної вартості будівництва та умов його фінансування.

    “Нам потрібно вивчити всі документи, включно з тими, які наразі мають обмежений доступ. Йдеться про масштабний інфраструктурний проєкт, який має стратегічне значення для країни”, — зазначив він під час виступу.

    Паралельно лідер правоцентристської партії “Тиса” Петер Мадяр, який нещодавно склав присягу як прем’єр-міністр, раніше заявляв, що вартість проєкту може бути завищеною. Це підсилює внутрішньополітичну дискусію щодо доцільності подальшого фінансування та умов співпраці з російською стороною в умовах геополітичної напруги в Європі.

    У відповідь Росатом заявив, що готовий надати повне економічне та технічне обґрунтування вартості проєкту, а також підтвердити його відповідність міжнародним стандартам у сфері ядерної енергетики.

    Проєкт “Пакш-2” уже тривалий час перебуває у центрі уваги європейських політиків та експертів. Його фінансування частково забезпечується за рахунок російських кредитів, що викликає додаткові суперечки в контексті санкційної політики Європейського Союзу та залежності окремих країн від російських енергоресурсів.

    Окремо зазначається, що у лютому 2026 року в Угорщині офіційно стартувало будівництво “Пакш-2”. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Росії, що викликало критику через потенційне порушення норм і правил ЄС у сфері державного фінансування та енергетичної безпеки.

    Крім того, раніше повідомлялося, що адміністрація США надала дозвіл окремим російським банкам брати участь у фінансуванні та розрахунках, пов’язаних із добудовою “Пакш-2”, що ще більше ускладнило міжнародний контекст навколо проєкту.

    Наразі в Будапешті триває політична дискусія щодо подальшої долі проєкту. Очікується, що уряд Угорщини найближчим часом ініціює аудит контрактів та перегляд фінансових зобов’язань, що може суттєво вплинути на темпи реалізації розширення єдиної атомної електростанції в країні.

  • Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Нова міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що країна більше не використовуватиме право вето як інструмент політичного тиску в межах Європейського Союзу. Вона зробила цю заяву перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ 11 травня, наголосивши на намірі Будапешта відновити довіру партнерів у ЄС та НАТО.

    За словами Орбан, Угорщина в останні роки надто часто блокувала спільні рішення європейських інституцій, використовуючи механізм вето не як крайній дипломатичний інструмент, а як засіб політичного впливу. Вона прямо визнала, що така практика шкодила репутації країни всередині Європейського Союзу та ускладнювала ухвалення рішень на рівні блоку.

    Водночас вона заявила, що Будапешт планує змінити підхід і надалі діяти більш конструктивно у процесі ухвалення рішень. За її словами, Угорщина більше не розглядатиме блокування рішень як інструмент політичного тиску або внутрішньополітичного піару, а зосередиться на пошуку компромісів із партнерами.

    Окремо Аніта Орбан прокоментувала позицію щодо України. Вона наголосила, що підтримка європейської інтеграції України залишатиметься для Будапешта питанням, яке розглядатиметься виключно через призму «суворого національного інтересу» Угорщини. Також угорська сторона, за її словами, продовжить наполягати на розширенні прав угорської меншини в Україні, що традиційно залишається чутливим питанням у двосторонніх відносинах.

    Заяви нової глави МЗС прозвучали на тлі масштабних політичних змін в Угорщині. Раніше прем’єр-міністром країни став Петер Мадяр, який офіційно розпочав виконання своїх повноважень 9 травня. Його прихід до влади став однією з найпомітніших політичних змін у країні за останні роки та супроводжується заявами про перегляд частини зовнішньополітичних підходів попереднього уряду.

    Новий уряд уже зробив символічні кроки, які сприймаються як сигнал про можливу зміну курсу. Зокрема, під час інавгураційного засідання парламенту було ухвалено рішення про повернення прапора Європейського Союзу на будівлю законодавчого органу. Цей крок розцінили як демонстрацію готовності до більш тісної взаємодії з європейськими інституціями після періоду напружених відносин.

    У Брюсселі заяви Будапешта сприймають обережно. Дипломати ЄС наголошують, що реальні зміни у політиці Угорщини можна буде оцінити лише за результатами голосувань у Раді ЄС, особливо у питаннях зовнішньої політики, санкційної політики щодо Росії та підтримки України.

    Попри заявлену готовність до змін, експерти відзначають, що позиція Угорщини щодо ключових питань ЄС традиційно залишається прагматичною та орієнтованою на внутрішньополітичні інтереси. Саме тому подальший розвиток відносин між Будапештом і Брюсселем багато в чому залежатиме від того, чи перетворяться нинішні політичні заяви на реальні дії в європейських інституціях.

  • Зеленський привітав нового прем’єра Угорщини: “Разом можемо зробити сильнішою всю Європу”

    Зеленський привітав нового прем’єра Угорщини: “Разом можемо зробити сильнішою всю Європу”

    Президент України Володимир Зеленський привітав Петера Мадяра з призначенням на посаду прем’єр-міністра Угорщини та побажав йому успіхів на новій посаді.

    Про це глава держави написав у соцмережі X.

    “Вітаю Петера Мадяра з призначенням та початком роботи на посаді прем’єр-міністра Угорщини. Символічно, що ця інавгурація відбувається в День Європи”, — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна готова розвивати співпрацю з Угорщиною та будувати відносини між країнами на основі добросусідства і взаємної поваги.

    “Разом ми можемо додати більше сили нашим народам і зробити сильнішою всю Європу”, — підкреслив Зеленський.

    Він також побажав новому угорському прем’єру успіхів та результативної роботи.

    Петер Мадяр офіційно очолив уряд Угорщини 9 травня після перемоги його партії “Тиса” на парламентських виборах. Таким чином завершилася багаторічна епоха правління Віктора Орбана, якого в Європі часто критикували за проросійську позицію та конфлікти з ЄС.

    На парламентських виборах партія “Тиса” здобула понад 70% голосів і отримала 141 мандат із 199 у парламенті. Коаліція партії “Фідес” та Християнсько-демократичної народної партії на чолі з Орбаном набрала трохи більше 26% голосів.

    Під час своєї першої промови на посаді прем’єра Мадяр заявив, що країна потребує не лише зміни уряду, а й зміни всієї системи.

    “Я не правитиму — я служитиму своїй країні”, — наголосив новий глава угорського уряду.

    Він також заявив про складну економічну ситуацію в Угорщині та пообіцяв провести масштабні реформи.

    Попри зміну влади, експерти звертають увагу, що Угорщина залишається значно залежною від Росії, насамперед в енергетичному секторі. Зокрема, російська компанія “Росатом” продовжує брати участь у добудові АЕС “Пакш-2”, а частка російської нафти в імпорті Угорщини за останні роки суттєво зросла.

    Аналітики припускають, що Петер Мадяр намагатиметься балансувати між підтримкою європейського курсу та збереженням прагматичних відносин із Москвою.

  • Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина непублічно вислала з країни російського розвідника, який працював під дипломатичним прикриттям і, за даними розслідування, намагався встановлювати контакти з впливовими політичними та аналітичними структурами, близькими до оточення прем’єр-міністра Віктора Орбана. Про це повідомляє VSquare із посиланням на кілька джерел в угорському уряді.

    Йдеться про 36-річного третього секретаря посольства Росії в Будапешті Артура Сушкова. За даними журналістів, він залишив територію Угорщини разом із дружиною 4 травня 2026 року після рішення про його висилку. Угорські спецслужби ідентифікували його як співробітника Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, який діяв під дипломатичним прикриттям.

    Розслідування встановило, що Сушков зосереджував свою діяльність на проникненні у праві політичні кола, аналітичні центри та освітні установи, які мають вплив на формування зовнішньої політики Угорщини. Серед структур, до яких він намагався отримати доступ, називають Колегіум Матіаса Корвіна (MCC), Угорський інститут міжнародних відносин (HIIA), а також Інститут стратегії та політики імені Джона Лукача при Університеті державної служби Людовіка, де готують кадри для армії, поліції та спецслужб.

    За інформацією джерел, Сушков проводив закриті зустрічі, встановлював неформальні контакти з представниками експертного середовища та намагався вибудовувати мережу інформаторів. Також він проявляв інтерес до внутрішньополітичної ситуації в Угорщині та її позиції щодо війни Росії проти України, що викликало особливу увагу контррозвідки.

    У ході операції, яку проводило Управління із захисту конституції Угорщини у співпраці зі спецслужбою однієї з країн НАТО, було встановлено, що російський дипломат міг ініціювати процес вербування щонайменше трьох осіб. Ці дані стали одним із ключових аргументів для ухвалення рішення про його висилку.

    Водночас журналістське розслідування вказує, що рішення про видворення Сушкова ухвалили із затримкою. Спочатку, за даними джерел, угорська контррозвідка ще в лютому 2026 року пропонувала негайно припинити його діяльність і вислати з країни. Однак тоді ця ініціатива не була підтримана політичним керівництвом.

    Причиною затримки називають політичний контекст: напередодні парламентських виборів уряд Орбана не хотів загострювати відносини з Москвою, яка, за оцінками співрозмовників журналістів, зберігала інтерес до політичних процесів в Угорщині та могла розглядатися як фактор зовнішньої підтримки чинної влади. Лише після виборів 12 квітня, коли політична ситуація змінилася, рішення про висилку було реалізовано.

    Офіційно Будапешт не оприлюднював деталі операції та не підтверджував публічно звинувачення у шпигунстві. Водночас джерела в спецслужбах країн НАТО зазначають, що навіть після висилки Сушкова в російському посольстві в Будапешті можуть залишатися щонайменше десять осіб, які ідентифікуються або підозрюються як співробітники російських спецслужб під дипломатичним прикриттям.

    Інцидент став черговим епізодом у довготривалих дискусіях щодо ролі Росії в Центральній Європі та рівня її розвідувальної активності в країнах НАТО. Угорщина неодноразово опинялася в центрі уваги через свої політичні контакти з Москвою та більш обережну позицію щодо санкційної політики ЄС.

    Паралельно в країні тривають і внутрішньополітичні процеси, які посилюють увагу до діяльності державних інституцій. Раніше повідомлялося про розслідування щодо бізнес-структур, які отримували значні державні контракти за часів уряду Орбана. Сам прем’єр заявляв про намір залишатися лідером партії «Фідес» за підтримки її з’їзду, хоча й допускав можливість відмови від депутатського мандата в новому парламенті.

    На тлі цих подій висилка російського розвідника стала ще одним сигналом посилення роботи угорської контррозвідки та водночас показала складний баланс між політичними інтересами та безпековими рішеннями всередині країни.