Uanews.life

Позначка: Бундестаг

  • Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Депортація військовозобов’язаних та вимога компенсацій: лідерка «АдГ» озвучила ультиматуми щодо України

    Співголова правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АдГ) Аліса Вайдель заявила, що в разі приходу її політичної сили до влади ФРН депортує українських чоловіків призовного віку назад в Україну, повністю припинить фінансову і військову підтримку Києва та вимагатиме повернення раніше виділених коштів.

    Закриття кордонів і вимога вислати військовозобов’язаних

    У своєму виступі Вайдель висловилася за негайне закриття кордонів Німеччини та системне видворення всіх іноземців, які підлягають депортації за нормами законодавства. Окрему увагу вона звернула на українських біженців, заявивши, що забезпечення соціальними виплатами понад мільйона українців створює непідйомне навантаження на державний бюджет.

    «Це справді неймовірно, і з фінансової точки зору така ситуація більше не є стійкою. Ці українці також мають повернутися. Насамперед — військовозобов’язані, молоді українські чоловіки призовного віку», — зазначила очільниця «АдГ».

    Варто зауважити, що чинний уряд Німеччини також підтримує ідею повернення додому військовозобов’язаних українців задля захисту держави, однак категорично відкидає примусові методи. Як раніше зазначав міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль, будь-яке стимулювання повернення громадян не повинно набувати характеру насильницької депортації.

    Зупинка підтримки та претензії на відшкодування

    Окрім міграційної риторики, Вайдель озвучила жорсткі зовнішньополітичні наміри партії щодо повного згортання контактів із Києвом на поточному етапі війни:

    «Ми припинимо виплати Україні та будь-яку підтримку війни. Ми також висунемо Україні значні вимоги щодо повернення коштів», — наголосила вона.

    Амбіції ультраправих та оцінки аналітиків

    Заява Вайдель пролунала на тлі нещодавнього успіху партії на регіональних виборах у Саксонії-Ангальт 6 вересня, де «Альтернатива для Німеччини» здобула 43,8% голосів, отримавши 39 із 83 місць у земельному парламенті. Спираючись на ці результати, лідерка ультраправих задекларувала амбіцію сформувати більшість у Бундестазі на наступних чергових федеральних виборах у 2029 році.

    Водночас німецькі політологи та аналітики наголошують, що, попри помітний успіх політсили на сході країни, до реального тріумфу «АдГ» у масштабах усієї федерації залишається довгий шлях через стійке небажання інших провідних політичних партій вступати з ними в урядову коаліцію.

  • У Німеччині готували замах на виробника дронів для України: депутати заявили про слід Росії та «Новачок»

    У Німеччині готували замах на виробника дронів для України: депутати заявили про слід Росії та «Новачок»

    Керівника німецької оборонної компанії Donaustahl Штефана Туманна, яка постачає Україні бойові безпілотники, могли планувати вбити за допомогою нервово-паралітичної речовини «Новачок». Про це заявив депутат Бундестагу Бастіан Ернст. За наявними даними, німецькі спецслужби попередили підприємця про загрозу ще наприкінці 2025 року.

    Про підготовку ймовірного замаху раніше повідомляло німецьке видання Die Zeit, а нові подробиці оприлюднив BILD.

    За словами депутата Бундестагу Бастіана Ернста, наявна інформація вказує на те, що для ліквідації Туманна могли планувати використати саме «Новачок».

    При цьому офіційно причетність Росії до підготовки замаху не доведена. Ернст заявив, що обставини дозволяють зробити припущення щодо організаторів, однак підтвердити це доказами наразі неможливо.

    Туманн перебуває під постійною охороною

    39-річного керівника Donaustahl німецькі силовики попередили про конкретну загрозу незадовго до Різдва 2025 року. Відтоді він, за інформацією ЗМІ, перебуває під постійною охороною.

    Сам Туманн уперше публічно розповів про ситуацію в інтерв’ю RTL та Stern.

    За його словами, через діяльність компанії та підтримку України він вважає себе однією з цілей російського режиму в Європі.

    Підприємець також розповів, що на тлі загрози життю склав заповіт, оформив документи про донорство органів та розпорядження на випадок тяжкої хвороби.

    Чому Donaustahl могла стати мішенню

    Donaustahl співпрацює з Україною та виробляє військові безпілотні системи. Серед її продукції — модульна багатоцільова платформа MAUS, яку можна використовувати для розвідувальних та ударних завдань.

    Компанія також займається розвідувальними безпілотниками та іншими компонентами для військового застосування.

    За інформацією німецьких журналістів, саме співпраця Donaustahl з Україною могла стати причиною підготовки замаху на керівника компанії.

    За підприємцем могли стежити завербовані агенти

    Як повідомляють ЗМІ, для підготовки операції могли залучати людей, завербованих через інтернет.

    Спочатку за Туманном нібито стежив один із завербованих виконавців, який пізніше залишив країну. Після цього спостереження за підприємцем, за даними журналістів, могла продовжити громадянка Румунії.

    Слідчі також перевіряють інформацію про можливу підготовку замаху на іншого керівника оборонного підприємства в Баварії.

    Додаткову увагу правоохоронців приверло виявлення 11 червня вибухівки у вантажівці на сербсько-угорському кордоні. За повідомленнями ЗМІ, транспорт прямував до Німеччини.

    Це не перша інформація про можливі замахи на оборонних промисловців

    Раніше західні ЗМІ повідомляли про ймовірний російський план убивства генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера. Німецький концерн є одним із ключових виробників озброєння та активно співпрацює з Україною.

    У 2024 році CNN із посиланням на джерела повідомляв, що американська розвідка виявила відповідний план, після чого німецькі спецслужби посилили охорону Паппергера.

    «Новачок» також фігурував у низці попередніх резонансних отруєнь, які західні держави пов’язували з російськими спецслужбами.

  • Німеччина хоче отримати українські військові технології: що найбільше цікавить Берлін

    Німеччина хоче отримати українські військові технології: що найбільше цікавить Берлін

    У Німеччині запропонували укласти з Україною двосторонню угоду про обмін оборонними технологіями. Берлін особливо зацікавлений в українських розробках у сфері безпілотників, протидії дронам і ракетних систем, пише Bild.

    З такою ініціативою виступив керівник парламентської групи Християнсько-соціального союзу в Бундестазі Александер Гоффманн. Він наголосив, що Німеччина залишається одним із найбільших донорів України та планує продовжувати військову, фінансову й гуманітарну підтримку. Водночас співпраця, на його думку, має приносити користь обом державам.

    Гоффманн запропонував юридично закріпити передачу Німеччині частини практичного досвіду, який Україна отримала під час повномасштабної війни. Йдеться не про вже ухвалене рішення німецького уряду, а про політичну пропозицію, яку ще мають обговорити.

    Найбільшу увагу Берлін приділяє українському виробництву безпілотників. За словами політика, Німеччина повинна мати можливість у разі загострення безпекової ситуації швидко збільшити випуск дронів. Український досвід може допомогти німецьким підприємствам швидше адаптувати розробки до реальних бойових умов.

    Також Німеччину цікавлять системи перехоплення ворожих БпЛА, засоби радіоелектронної боротьби, використання штучного інтелекту та сучасні ракетні технології. Раніше міністр оборони ФРН Борис Пісторіус називав ці напрями серед ключових сфер, у яких німецькі військові та виробники можуть переймати досвід України.

    Оборонна співпраця між країнами вже розширюється. Українські та німецькі компанії працюють над спільним виробництвом безпілотних систем різної дальності, включно з дронами, здатними уражати цілі на відстані до 1500 кілометрів.

    Крім того, сторони домовлялися про розвиток протиракетних спроможностей і спільне виробництво наземних роботизованих комплексів. Такі проєкти мають одночасно посилити Збройні сили України та розширити можливості європейської оборонної промисловості.

    Ініціатива Гоффманна показує, що український оборонно-промисловий комплекс дедалі частіше розглядають не лише як отримувача західної допомоги, а і як джерело унікальних технологій та бойового досвіду. Остаточні умови можливого обміну, зокрема питання захисту інтелектуальної власності та доступу до розробок, наразі не визначені.

  • Міністра цифровізації Німеччини запідозрили у використанні ШІ

    Міністра цифровізації Німеччини запідозрили у використанні ШІ

    У Німеччині розгорівся резонансний політичний та медійний скандал навколо міністра цифрових технологій Карстена Вільдбергера, якого запідозрили у системному використанні штучного інтелекту під час підготовки офіційних текстів, промов та публічних заяв. Про це повідомляє агенція dpa, посилаючись на урядові джерела та матеріали журналістських розслідувань.

    Суперечка вибухнула на тлі активного просування Німеччиною політики цифрової трансформації державного сектору, яка передбачає ширше впровадження технологій штучного інтелекту в роботу міністерств, адміністрацій і судової системи. Міністерство цифрових технологій, створене у 2025 році, було одним із ключових інструментів модернізації державного управління, однак саме його очільник тепер опинився в центрі дискусії про межі допустимого використання ШІ на найвищому рівні влади.

    Перші підозри щодо використання алгоритмів виникли після публікації низки виступів і статей, авторство яких приписується Вільдбергеру. Журналісти видання Die Zeit провели аналіз текстів із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення, призначеного для виявлення контенту, згенерованого штучним інтелектом. За їхніми висновками, у матеріалах містяться ознаки машинної генерації, зокрема характерні стилістичні повтори, узагальнені конструкції та структура, притаманна текстам, створеним нейромережами.

    У центрі уваги опинилися не лише публікації в німецьких медіа, а й парламентські промови, а також виступи міністра на міжнародних майданчиках. Зокрема, згадується його промова у 2024 році в аналітичному центрі Атлантичної ради у Вашингтоні, яку деякі експерти назвали такою, що могла бути повністю або частково створена за допомогою штучного інтелекту. Окремі аналітики звернули увагу на нетипову для політичної риторики однорідність формулювань і відсутність індивідуального стилю автора.

    Водночас експерти, залучені до перевірки матеріалів, наголошують, що інструменти для визначення використання ШІ не є абсолютно точними. Вони можуть помилково класифікувати людський текст як згенерований алгоритмами, особливо якщо він редагувався або проходив через кілька етапів автоматичної обробки. Це стало одним із ключових аргументів захисників міністра, які закликають утриматися від передчасних висновків.

    Офіційна позиція міністерства цифрових технологій полягає в тому, що Карстен Вільдбергер справді використовує штучний інтелект у своїй роботі, однак виключно як допоміжний інструмент. Речник відомства заявив, що мова йде про «робочого асистента», який допомагає структурувати думки, редагувати тексти, скорочувати довгі формулювання та пропонувати альтернативні варіанти викладу.

    У міністерстві підкреслюють, що така практика є частиною загальноєвропейського тренду цифровізації державного управління. Там вважають, що державні службовці мають не уникати штучного інтелекту, а навпаки — навчитися ефективно його використовувати. Водночас наголошується, що кожен документ, промова або офіційна заява проходить обов’язкову людську перевірку та затвердження перед публікацією.

    «Штучний інтелект можна розглядати як інструмент для роботи з інформацією — подібно до текстових редакторів чи аналітичних систем. Він допомагає пришвидшити процес підготовки матеріалів, але не замінює політичну відповідальність людини», — зазначили у відомстві.

    Попри це, критики ситуації наголошують, що використання ШІ високопосадовцями може створювати ризики розмивання персональної відповідальності за політичні заяви. Деякі експерти також звертають увагу на можливі проблеми прозорості: громадськість не завжди може відрізнити, де закінчується особиста позиція політика і починається машинна генерація тексту.

    Скандал швидко вийшов за межі суто технічної дискусії і переріс у ширшу політичну дебату про майбутнє штучного інтелекту в державному управлінні. У німецькому суспільстві та медіа почали обговорювати питання, чи повинні політики офіційно декларувати використання ШІ при підготовці своїх виступів і документів, а також чи потрібні нові правові норми для регулювання таких практик.

    На тлі скандалу в Бундестазі вже лунають заклики розробити чіткі правила використання штучного інтелекту в урядових структурах, включно з вимогами до прозорості, фіксації участі ШІ у створенні документів та визначенням меж його застосування.

    Аналітики відзначають, що ця ситуація може стати одним із перших гучних прецедентів у Європі, коли питання використання штучного інтелекту в політиці виходить на рівень загальнонаціональної дискусії і потенційних законодавчих змін.

  • Мерц зробив нову заяву про вступ України до ЄС

    Мерц зробив нову заяву про вступ України до ЄС

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що Німеччина й надалі підтримуватиме Україну та розглядає її майбутнє як повноправної держави-члена Європейського Союзу в довгостроковій перспективі. Відповідну заяву він зробив під час виступу перед Бундестагом, коментарі з якого цитує Die Welt.

    У своїй промові Мерц наголосив, що політика Берліна щодо України залишається стабільною та стратегічно вивіреною, а підтримка Києва є не лише політичним рішенням, а й елементом безпекової архітектури Європи. За його словами, Німеччина розглядає Україну як майбутнього члена ЄС, однак цей процес є довготривалим і залежить від повного виконання критеріїв вступу, реформування державних інституцій та адаптації законодавства до норм Євросоюзу.

    Канцлер підкреслив, що шлях до членства України в ЄС уже є незворотним політичним напрямом, однак не може бути пришвидшений шляхом компромісів щодо стандартів Євросоюзу. Він наголосив, що розширення ЄС залишається складним процесом, який вимагає балансу між геополітичними інтересами та внутрішньою готовністю самого блоку до нових членів.

    Окрему увагу Мерц приділив своїй попередній ініціативі, озвученій у травні, щодо можливого запровадження проміжного статусу для України — “асоційованого члена” ЄС до моменту повноправного вступу. Ця пропозиція передбачала б глибшу інтеграцію України в європейські інституції ще до завершення всіх формальних процедур членства.

    За задумом, такий формат міг би дозволити Україні брати участь у роботі ключових інституцій Європейського Союзу, включно з Європейською комісією, Європейським парламентом та Європейською радою. Водночас він не передбачав би права голосу при ухваленні рішень, а також повного доступу до всіх фінансових інструментів ЄС, зокрема аграрних дотацій та структурних фондів.

    “Український комісар, навіть без портфеля чи права голосу, був би обличчям Києва в Брюсселі”, — заявив Мерц, пояснюючи логіку можливого проміжного механізму інтеграції.

    Водночас ця ідея ще на етапі обговорення викликала значну дискусію серед політиків та експертів як у ЄС, так і в Україні. Критики зазначали, що такий формат може створити “сіру зону” між повноправним членством і статусом кандидата, не надаючи при цьому реальних важелів впливу, але формально залучаючи Україну до європейських структур.

    Сам Мерц у новій заяві наголосив, що незалежно від дискусій щодо проміжних форматів, кінцевою метою залишається повноправне членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що цей процес є “критично важливим для майбутнього Європи” та безпосередньо пов’язаний із безпековими інтересами всього континенту.

    Окремо канцлер підтвердив, що Німеччина продовжить підтримувати Україну у війні проти російської агресії та у процесі реформ. За його словами, Берлін і надалі виступатиме за справедливий і довготривалий мир, який враховуватиме інтереси безпеки як України, так і європейських держав.

    “Нашою метою для України залишається справедливий і довгостроковий мир. Заради цього і з цієї причини ми підтримуємо Україну. Ми робимо це сьогодні і робитимемо це завтра, поки це буде необхідно”, — підкреслив він.

    Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії, а вже в червні того ж року отримала статус країни-кандидата. Відтоді процес інтеграції передбачає складні переговори, поділені на шість тематичних кластерів, які охоплюють ключові сфери державного управління, економіки, судової системи та антикорупційної політики.

    Станом на 2026 рік Україна отримала технічні вимоги щодо всіх переговорних кластерів, однак фактичне відкриття частини з них залишається заблокованим через політичні суперечності всередині ЄС, зокрема позицію окремих держав-членів.

    На цьому тлі дедалі активніше обговорюються проміжні формати співпраці між ЄС та Україною, які могли б забезпечити глибшу інтеграцію ще до повноправного членства. Водночас офіційний Київ продовжує наполягати, що будь-які альтернативні моделі не можуть замінити повноправного вступу до Європейського Союзу, який залишається стратегічною метою держави.

  • Злам Signal у Німеччині: хакери отримали доступ до чатів посадовців

    Злам Signal у Німеччині: хакери отримали доступ до чатів посадовців

    У Німеччині розслідують масштабну кібератаку, внаслідок якої хакери отримали доступ до акаунтів месенджера Signal понад сотні німецьких посадовців, включно з чинними міністрами, представниками керівництва Бундестагу та колишніми високопосадовцями. Про це повідомляє видання Süddeutsche Zeitung.

    За даними розслідування, атака мала тривалий і системний характер та ґрунтувалася на фішинговій схемі, яка імітувала офіційні повідомлення від служби підтримки Signal. Користувачі отримували повідомлення із попередженням про нібито спробу несанкціонованого доступу до їхнього акаунта. У текстах містилися інструкції терміново підтвердити безпеку профілю шляхом введення одноразового коду підтвердження.

    Саме після введення цього коду зловмисники отримували повний контроль над акаунтом. Це дозволяло їм не лише читати приватні повідомлення, а й отримувати доступ до історії листування, медіафайлів та контактів користувачів. У результаті злам одного акаунта часто ставав точкою входу для подальших атак на інших посадовців, чиї контакти були у списку жертви.

    За інформацією німецьких служб безпеки, кількість постраждалих обчислюється щонайменше тризначним числом. Серед них — чинні федеральні міністри, керівництво парламенту Німеччини, а також колишні депутати та екскерівники спецслужб. Це робить інцидент одним із найбільших витоків комунікацій державного рівня за останні роки.

    Федеральна прокуратура Німеччини вже розпочала офіційне розслідування за підозрою у здійсненні розвідувальної діяльності проти держави. Хоча слідство триває, у німецьких структурах безпеки, за даними медіа, припускають можливу причетність російських кіберугруповань до організації атаки. Подібні оцінки раніше озвучували й міжнародні партнери, включно зі спецслужбами США, які неодноразово попереджали про активізацію подібних операцій у Європі.

    Особливу увагу слідчі приділяють тому факту, що атака не була спрямована на технічний злам захищеної інфраструктури месенджера, а використовувала людський фактор. Йдеться про соціальну інженерію — метод, при якому користувачів змушують самостійно передати дані доступу через довіру до підроблених повідомлень.

    Фахівці зазначають, що саме цей підхід робить подібні атаки особливо небезпечними, оскільки навіть високий рівень шифрування не захищає від помилок користувача. У випадку Signal зловмисники скористалися тим, що посадовці сприймали повідомлення як офіційні та термінові.

    Розслідування також виявило системну проблему у використанні цифрових комунікацій у державному секторі. Частина посадовців, за попередніми даними, використовувала приватні смартфони та месенджери для службового листування, що значно підвищило ризики компрометації даних. У деяких випадках це пояснюється зручністю та швидкістю обміну інформацією, однак така практика створює вразливості для кібербезпеки державних установ.

    Крім того, хакери, отримавши доступ до акаунтів, могли використовувати адресні книги жертв для масштабування атаки. Це означає, що навіть один скомпрометований акаунт міг призвести до ланцюгового зараження контактів у політичних і адміністративних колах.

    Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні атаки є частиною глобальної тенденції, коли месенджери та приватні цифрові канали стають основною мішенню для шпигунських операцій. Паралельно з Signal подібні інциденти раніше фіксувалися і в інших платформах, зокрема WhatsApp, де також застосовувалися методи фішингу та соціальної інженерії.

    У Німеччині вже заявили про намір посилити кіберзахист державних структур, переглянути правила використання приватних месенджерів посадовцями та запровадити додаткові вимоги до цифрової безпеки в органах влади. Окремо розглядається можливість розширення обов’язкового використання захищених урядових комунікаційних систем.

    Ситуація також викликала дискусію в політичних колах щодо балансу між зручністю цифрових інструментів і рівнем безпеки. Частина експертів наполягає, що державні службовці повинні повністю перейти на спеціалізовані захищені канали зв’язку, тоді як інші вказують на необхідність підвищення цифрової грамотності та регулярних перевірок кібербезпеки.

    Розслідування триває, і остаточні висновки щодо організаторів атаки та масштабу витоку інформації поки не оприлюднені.

  • Німеччина не планує передавати Україні ракети TAURUS: Мерц пояснив позицію

    Німеччина не планує передавати Україні ракети TAURUS: Мерц пояснив позицію

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає доцільним постачання Україні крилатих ракет TAURUS. Про це він повідомив під час виступу в Бундестазі, відповідаючи на запитання депутатів щодо своєї попередньої позиції.

    За словами Мерца, раніше він допускав можливість передачі ракет за умови достатньої кількості боєздатного озброєння у Бундесвері. Однак ситуація змінилася. Канцлер наголосив, що Україна вже має у своєму розпорядженні власне далекобійне озброєння, частково створене за підтримки партнерів, яке, за його оцінкою, є більш ефективним, ніж обмежена кількість ракет TAURUS, яку могла б надати Німеччина.

    Він також підкреслив, що на сьогодні Україна є краще озброєною, ніж раніше, однак стикається з серйозними фінансовими труднощами. Саме тому, на думку Мерца, подальше збільшення поставок озброєння не вирішить ключових проблем.

    Окремо канцлер прокоментував ситуацію із заблокованим пакетом фінансової допомоги Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро. Він висловив сподівання, що це питання вдасться вирішити у середньостроковій перспективі, але визнав, що переговори залишаються складними.

    При цьому Мерц не озвучив альтернативних варіантів фінансової підтримки на випадок, якщо позиція Угорщини залишиться незмінною після парламентських виборів.

  • Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Бундестаг схвалив реформу соцвиплат: зміни торкнуться і українців у Німеччині

    Нижня палата парламенту Німеччини — Бундестаг — проголосувала за масштабну реформу системи соціальної допомоги. Закон передбачає поступову відмову від чинної виплати «бюргергельд» та запровадження нової моделі гарантії базового доходу. Зміни торкнуться не лише громадян Німеччини, а й українців, які проживають у країні.

    Як повідомляє Spiegel, під час поіменного голосування законопроєкт підтримала більшість депутатів. За його ухвалення проголосував 321 парламентар, проти виступили 268, ще двоє утрималися.

    Документ підготувала урядова коаліція Християнсько-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу разом із Соціал-демократичною партією Німеччини. У Бундестазі ці політичні сили мають 328 місць із 630, що забезпечило необхідну підтримку для ухвалення реформи.

    Закон не потребує затвердження Федеральною радою. Очікується, що його положення почнуть поступово вводити з 1 липня.

    Реформа передбачає посилення вимог до отримувачів соціальних виплат. Зокрема, людям доведеться активніше співпрацювати з центрами зайнятості та доводити, що вони шукають роботу. У разі відмови від співпраці передбачені жорсткіші санкції — розмір допомоги можуть скоротити або повністю припинити.

    Зміни мають значення і для українців, які перебувають у Німеччині зі статусом тимчасового захисту. Після початку повномасштабної війни багато з них отримували соціальну допомогу у форматі «бюргергельд», яка передбачала виплати на рівні базового доходу для громадян країни.

    Раніше німецький уряд уже погодився змінити правила для українців, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року. Для них «бюргергельд» більше не застосовується.

    Новоприбулі українці отримуватимуть допомогу за правилами, які діють для шукачів притулку. Розмір такої підтримки залежить від складу сім’ї, але загалом вона приблизно на 120 євро менша за попередню.

    Зокрема, для самотньої людини щомісячна виплата становитиме близько 441 євро.

    Реформа викликала гостру дискусію під час парламентських дебатів. Представники опозиції різко розкритикували нові правила.

    Депутат від партії «Зелені» Тімон Дзеніус заявив, що запропоновані зміни можуть серйозно вдарити по людям, які перебувають у складному становищі.

    За його словами, нова система ризикує підірвати довіру громадян до державної підтримки.

    Натомість представники правлячої коаліції наполягають, що реформа має зробити соціальну систему більш ефективною.

    Депутат від ХДС Карстен Ліннеманн підкреслив, що держава повинна продовжувати допомагати тим, хто справді цього потребує, але водночас вимагати від отримувачів допомоги відповідальності та готовності працювати.

    За його словами, у майбутньому уряд також планує запровадити додаткові заходи для боротьби з шахрайством у системі соціальних виплат. Зокрема, можуть переглянути правила щодо додаткових доходів отримувачів допомоги та окремі норми Європейського Союзу, пов’язані зі свободою пересування.

    Представниця СДПН Даніела Румп також виступила на підтримку законопроєкту. Вона наголосила, що нова система не має на меті карати людей, які потребують допомоги.

    За її словами, базовий дохід повинен залишатися інструментом підтримки для тих, хто опинився у складній життєвій ситуації, але водночас передбачати чесність і відповідальність з боку отримувачів.

    Скасування моделі «бюргергельд» було однією з ключових передвиборчих обіцянок ХДС/ХСС. Водночас сама реформа викликала суперечки навіть усередині правлячої коаліції та стала предметом тривалих політичних дискусій між партіями.

  • Україна втратила військову допомогу на 3,87 млрд євро через суперечки в уряді Німеччини – джерела BILD

    Україна втратила військову допомогу на 3,87 млрд євро через суперечки в уряді Німеччини – джерела BILD

    Згідно з інформацією, наданою газетою Frankfurter Allgemeine Zeitung, Німеччина більше не може фінансувати нову військову допомогу Україні. Причиною цього стали внутрішні суперечки в німецькому уряді. Як повідомляє видання BILD, Міністерство фінансів Німеччини заявило, що готове розглянути можливість надання додаткових коштів у короткі строки, але лише за умови, що будуть надані чіткі та прозорі дані про потреби. На даний момент Мінфін не отримав конкретних доповідей про матеріальні потреби, тому не може ухвалити рішення.

    Джерела в уряді звинувачують у кризі канцлера Олафа Шольца. За їхніми словами, його канцелярія “заборонила” Міноборони направляти підготовлені фінансові вимоги до Мінфіну.

    У Міноборони звинувачують у проблемі колег-фінансистів. За словами військових, через них “не можуть бути реалізовані понад 30 заходів, які були високопріоритетними для України, на загальну суму понад 3 млрд євро”. За даними BILD, ще в середині травня Міноборони запросило “надмірні витрати” на Україну цього року на 3,87 млрд євро. Серед них 1,3 млрд на запчастини, 600 млн на артилерійські боєприпаси і по 0,5 млрд на дрони і бронетехніку. Яким би не був результат суперечки всередині уряду, збиток Україні навряд чи можна запобігти. За даними BILD, значна частина матеріалів, необхідних для запитаних у травні поставок, уже продана і не доступна для України цього року.