Uanews.life

Позначка: ціни на нафту

  • Нафта стабілізувалась на тлі переговорів США та Ірану

    Нафта стабілізувалась на тлі переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту у середу, 22 квітня, майже не змінилися після зростання приблизно на 1 долар на початку азійських торгів. Ринок залишається нестабільним через оцінку інвесторами перспектив переговорів між США та Іраном, а також через рішення Вашингтона продовжити режим перемир’я. Про це повідомляє Reuters.

    Станом на 04:38 за Гринвічем ф’ючерси на нафту марки Brent crude oil зросли лише на 3 центи — до 98,51 долара за барель. Під час сесії ціна піднімалася до 99,38 долара, однак згодом скоригувалася. Водночас ф’ючерси на нафту WTI crude oil подешевшали на 13 центів — до 89,53 долара за барель, після ранкового зростання до 90,71 долара.

    Попри незначні зміни в середу, напередодні обидва основні еталонні сорти нафти подорожчали приблизно на 3%. Це свідчить про високу чутливість ринку до геополітичних новин, зокрема щодо ситуації між США та Іраном.

    Ключовим фактором для ринку залишається рішення президента США Дональд Трамп продовжити режим перемир’я з Іраном на невизначений термін. Це рішення було ухвалене буквально перед завершенням попередньої домовленості та мало на меті дати додатковий час для переговорів щодо деескалації конфлікту.

    Втім, крок Вашингтона виглядає одностороннім, і наразі немає чітких підтверджень, що Іран або інші сторони конфлікту готові його підтримати. Це додає ринку невизначеності, яка стримує різкі коливання цін.

    Додатковий тиск на настрої інвесторів створюють заяви США про продовження блокади іранських портів та узбережжя, що в Тегерані назвали ворожими діями. На цьому тлі зберігається ризик ескалації у регіоні Перської затоки — одному з ключових світових центрів видобутку та експорту нафти.

    Аналітики зазначають, що наразі ринок перебуває у режимі очікування. Як підкреслює головний стратег Nissan Securities Investment Nissan Securities Хіроюкі Кікукава, якщо бойові дії не відновляться, ціни, ймовірно, залишатимуться поблизу поточних рівнів.

    Водночас експерти попереджають, що ситуація може швидко змінитися у разі будь-якого зриву переговорів або нового витка напруги між США та Іраном. У такому випадку нафтовий ринок може знову відреагувати різким зростанням цін через побоювання перебоїв у постачанні.

    Таким чином, нинішня стабільність є радше тимчасовою рівновагою між геополітичними ризиками та очікуваннями дипломатичного врегулювання, ніж ознакою довгострокової стабілізації ринку.

  • Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

    Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

     

     

  • Російська нафта Urals зросла в ціні на 42%

    Російська нафта Urals зросла в ціні на 42%

  • США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    Ціни на нафту можуть досягти свого піку вже протягом найближчих кількох тижнів на тлі підвищеної невизначеності на світовому енергетичному ринку та ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Економічному форумі Semafor у Вашингтоні, повідомляє Reuters.

    За його словами, ринок залишається вразливим до перебоїв у постачанні, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від відновлення стабільного руху танкерів через ключові морські маршрути постачання нафти. Райт наголосив, що наразі спостерігається висока волатильність, і ціни можуть зростати до моменту нормалізації ситуації із судноплавством, зокрема в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Водночас він зазначив, що раніше очікував зниження вартості енергоносіїв, однак геополітичні фактори суттєво змінили прогноз.

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ціни на нафту та бензин можуть залишатися високими щонайменше до проміжних виборів у США у листопаді. За оцінками аналітиків, енергетичний ринок США залишається чутливим до коливань світових цін, оскільки вартість пального безпосередньо впливає на інфляцію та споживчі витрати населення. У таких умовах навіть короткострокові перебої в постачанні або ризики їх виникнення здатні викликати різкі коливання котирувань.

    Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі, і будь-які загрози її стабільній роботі традиційно призводять до зростання цін через побоювання скорочення глобальної пропозиції. Аналітики зазначають, що ринок реагує не лише на фактичні перебої, а й на очікування та політичні заяви, які формують так звану «ризикову премію» у вартості нафти.

    На тлі цих процесів український ринок пального також демонструє чутливість до світових коливань. Після вихідних середня вартість бензину А-95 в Україні зросла до близько 73,13 грн за літр, при цьому на різних мережах АЗС ціни коливаються залежно від постачальника та регіону. Аналітики зазначають, що суттєвого здешевлення пального наразі не очікується, оскільки внутрішній ринок уже частково відображає поточні світові котирування, а подальша динаміка залежатиме від стабільності міжнародного нафтового ринку та геополітичної ситуації.

    Окремо міністр енергетики США повідомив про зростання видобутку нафти у Венесуелі та збільшення експорту, що також впливає на глобальний баланс пропозиції. За його словами, активізація інвестицій у нафтову галузь цієї країни може підтримати збільшення обсягів постачання на світовий ринок. Водночас експерти зазначають, що загальна ситуація залишається нестабільною через поєднання геополітичних ризиків, змін у логістиці та політики ключових країн-виробників нафти.

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.

  • Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Британія не приєднається до анонсованої США блокади іранських портів

    Велика Британія не братиме участі в морській блокаді іранських портів, яку раніше анонсували Сполучені Штати після провалу переговорів із Тегераном. Про це повідомляють британські медіа з посиланням на урядові джерела.

    Водночас Лондон підтвердив, що зберігає військово-морську присутність у регіоні, але з обмеженим мандатом: британські мінні тральщики та підрозділи, які спеціалізуються на протидії безпілотникам, продовжують виконувати завдання з безпеки судноплавства та захисту критичних морських маршрутів.

    У британському уряді наголошують, що головним пріоритетом залишається забезпечення свободи морської навігації, зокрема в районі Ормузької протоки — одного з ключових світових енергетичних маршрутів.

    Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина глобальних поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-яка ескалація в регіоні може мати прямий вплив на світові енергетичні ринки та вартість пального.

    «Ми продовжуємо підтримувати свободу судноплавства та відкриття Ормузької протоки, що вкрай необхідно для підтримки світової економіки та зниження вартості життя вдома», — заявив речник уряду Великої Британії.

    Раніше Сполучені Штати оголосили про намір запровадити морську блокаду іранських портів після того, як переговори з Іраном не завершилися досягненням довгострокової угоди щодо ядерної програми Тегерана та припинення бойових дій на Близькому Сході.

    За заявами Вашингтона, обмеження мали б розпочатися 13 квітня о 10:00 за східноамериканським часом (15:00 за Києвом). Американська сторона також заявляла про можливе залучення союзників до операції, зокрема Великої Британії, яка, за словами представників США, могла б надати мінні тральщики.

    Однак Лондон фактично дистанціювався від участі у бойових або блокадних діях, залишивши лише технічну та оборонну присутність у регіоні.

    За повідомленнями ЗМІ, рішення США про жорсткі заходи стало наслідком провалу тривалих переговорів із Іраном, які, за попередніми даними, тривали близько 21 години в Пакистані.

    Американська сторона заявляє, що ключовою причиною розриву переговорів стала відмова Тегерана зупинити або суттєво обмежити свою ядерну програму. Після цього Вашингтон публічно заявив про можливість жорсткої відповіді, включно з військовими сценаріями.

    Президент США Дональд Трамп також заявив, що очікує повернення Ірану до переговорного процесу, однак паралельно попередив про можливість силових дій у разі подальшої ескалації.

    Рішення Лондона не приєднуватися до блокади демонструє обережніший підхід до ескалації конфлікту в регіоні. Попри союзницькі відносини зі США в межах НАТО, Велика Британія традиційно намагається розмежовувати участь у місіях із забезпечення безпеки судноплавства та прямі військово-політичні дії, які можуть бути трактовані як блокада або агресія.

    Водночас збереження британських кораблів у регіоні свідчить про те, що Лондон не планує повністю виходити з ситуації, особливо з огляду на ризики для глобальної торгівлі та енергетичних ринків.

    Експерти відзначають, що будь-яке загострення в районі Ормузької протоки може призвести до різких коливань цін на нафту та збільшення витрат на страхування морських перевезень. Це, у свою чергу, може вплинути на вартість енергоносіїв у Європі та світі.

    Ситуація залишається динамічною, а подальший розвиток подій залежить від реакції Ірану, позиції США та ступеня залучення міжнародних партнерів.

  • Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Урядова коаліція Німеччини оголосила про тимчасове зниження цін на пальне для населення та бізнесу у відповідь на різке подорожчання нафтопродуктів, яке було спричинене загостренням ситуації на Близькому Сході.

    Як повідомляє Die Welt, під час пресконференції в Берліні канцлер Фрідріх Мерц заявив про запровадження тимчасового зниження енергетичного податку на бензин і дизельне пальне. За словами уряду, мова йде про зменшення податкового навантаження приблизно на 17 центів за літр строком на два місяці.

    Загальний обсяг урядової підтримки оцінюється приблизно у 1,6 млрд євро. У Берліні розраховують, що цей крок дозволить швидко стабілізувати роздрібні ціни на АЗС і зменшити тиск на домогосподарства, транспортний сектор і малий бізнес.

    У коаліції підкреслюють, що ефективність заходу напряму залежить від того, як швидко ринок відреагує на податкові зміни. В уряді очікують, що нафтова галузь і оператори автозаправних станцій передадуть податкову економію безпосередньо споживачам.

    «Ми очікуємо, що нафтова промисловість передасть цю економію безпосередньо споживачам», — йдеться у спільному документі коаліційних партій.

    Водночас у Німеччині вже діє правило, яке обмежує частоту зміни цін на заправках — не більше одного разу на день. Його запровадили як антикризовий механізм для зменшення цінових спекуляцій, однак, за оцінками уряду, він не зміг зупинити загальне зростання вартості пального.

    Рішення про податкове зниження стало результатом інтенсивних переговорів між трьома коаліційними силами — Християнсько-демократичним союзом, Соціал-демократичною партією Німеччини та Християнсько-соціальним союзом.

    У консультаціях брали участь канцлер Фрідріх Мерц, лідер СДПН Ларс Клінгбайль, Бербель Бас та глава ХСС Маркус Зьодер. Переговори тривали протягом вихідних і відбувалися на тлі зростаючого політичного тиску через підвищення цін на енергоносії.

    За даними німецьких медіа, всередині коаліції також виникали суперечки щодо того, наскільки активно уряд має втручатися у ринкове ціноутворення, а також щодо ризиків для державного бюджету.

    Різке подорожчання пального в Німеччині пов’язують із глобальними енергетичними коливаннями, які посилилися після загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війни в Ірані.

    Це призвело до нестабільності на світових ринках нафти, що одразу відобразилося на європейських цінах на паливо. Німеччина, як одна з найбільших економік ЄС, особливо чутлива до таких коливань через високий рівень залежності від імпорту енергоносіїв.

    Урядовий пакет підтримки спрямований насамперед на зниження витрат для транспортного сектору, логістики та приватних автомобілістів, які найбільше відчули подорожчання.

    Економісти зазначають, що короткострокове зниження податків може тимчасово зменшити навантаження на споживачів, однак не усуває структурні причини зростання цін — залежність від глобального нафтового ринку та геополітичних ризиків.

    Також наголошується, що після завершення двомісячного терміну дії пільги уряд може повернутися до питання додаткових механізмів стабілізації ринку, якщо ціни знову підуть угору.

  • Ціни на нафту перевищили $100 після заяви Трампа про блокаду Ормузької протоки — ринки реагують на провал переговорів США та Ірану

    Ціни на нафту перевищили $100 після заяви Трампа про блокаду Ормузької протоки — ринки реагують на провал переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту різко зросли та перевищили позначку у 100 доларів за барель після заяви президента США Дональда Трампа про намір запровадити морську блокаду Ормузької протоки. Як повідомляє Axios, тригером для ринку став провал переговорів між США та Іраном щодо ядерної програми, які відбулися 11 квітня в Пакистані та завершилися безрезультатно.

    Реакція енергетичних ринків була миттєвою. Нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 7 доларів і досягла 102,29 долара за барель. Американська WTI зросла майже на 8 доларів — до 104,56 долара. Це один із найрізкіших стрибків за короткий період, що свідчить про високу чутливість ринку до геополітичних ризиків у регіоні Перської затоки.

    Трейдери практично проігнорували попередні сигнали про можливу деескалацію, зокрема домовленості про припинення вогню. Інвестори не вірять, що ці кроки здатні гарантувати відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних коридорів світу.

    Ормузька протока має критичне значення для глобального ринку нафти. Через неї проходить значна частина світового експорту енергоносіїв із країн Перської затоки, включно з Саудівською Аравією, Іраком, Кувейтом та Об’єднаними Арабськими Еміратами. Будь-які перебої в цьому регіоні миттєво впливають на глобальні ціни, оскільки альтернативні маршрути транспортування обмежені.

    На цьому тлі Іран вже фактично використовує протоку як інструмент геополітичного тиску. Тегеран встановив додаткові збори для суден і обмежив транзит, що вже знизило обсяги перевезень. У відповідь на це Дональд Трамп оголосив про намір встановити морську блокаду, в межах якої американські військові кораблі перехоплюватимуть судна, що сплатили Ірану мито за прохід.

    Такий крок різко підвищує ризики прямого військового зіткнення в регіоні. Сам Трамп заявив, що у разі атак з боку Ірану Сполучені Штати дадуть жорстку відповідь. Риторика Вашингтона стала значно жорсткішою після провалу переговорів, що лише посилило нервозність на ринках.

    Аналітики Eurasia Group, яких цитує Axios, попереджають, що поєднання іранських обмежень та потенційної американської блокади може фактично паралізувати судноплавство через Ормузьку протоку. За їхніми оцінками, обсяги транспортування можуть впасти до менш ніж 10% від довоєнного рівня. Такий сценарій означає різке скорочення пропозиції на світовому ринку та тривалий тиск на ціни.

    Експертка RBC Capital Markets Геліма Крофт звертає увагу на ще один важливий аспект. На її думку, дії США можуть бути спрямовані не лише проти Ірану, а й на Китай — одного з найбільших імпортерів іранської нафти. Якщо поставки будуть зірвані, китайські нафтопереробні заводи можуть зіткнутися з дефіцитом сировини, що змусить Пекін активніше включитися в дипломатичний процес.

    На тлі цих подій ринок закладає не лише короткостроковий шок, а й ризик тривалої нестабільності. Навіть часткове обмеження транзиту через Ормузьку протоку може створити дефіцит нафти, який складно швидко компенсувати. Інші виробники, включно зі США чи країнами ОПЕК, не завжди мають можливість оперативно наростити видобуток у необхідних обсягах.

    Зростання цін уже має прямі наслідки для споживачів. У США середня ціна бензину досягла приблизно 4,13 долара за галон (3,78 літра), і експерти не прогнозують швидкого зниження. Подорожчання енергоносіїв може вплинути на інфляцію, транспортні витрати та загальну економічну ситуацію, особливо в країнах, залежних від імпорту нафти.

    У Тегерані різко відреагували на заяви Вашингтона. Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що нинішні ціни на пальне можуть здатися низькими в майбутньому, натякнувши на можливе подальше зростання вартості енергоресурсів у разі ескалації конфлікту.

    Ситуація ускладнюється тим, що дипломатичний трек наразі фактично заблокований. Переговори між США та Іраном, які відбулися 11 квітня в Пакистані, завершилися без досягнення компромісу. Іран відмовився прийняти вимоги американської сторони щодо ядерної програми, що стало ключовим фактором подальшого загострення.

    На цьому фоні Ормузька протока знову опинилася в центрі глобальної уваги як один із найвразливіших вузлів світової економіки. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи перейдуть заяви про блокаду у практичну площину, а також від реакції Ірану та інших гравців, включно з Китаєм і країнами Перської затоки.

    Аналітики сходяться на думці, що навіть без повномасштабного конфлікту сама загроза обмеження судноплавства вже є достатнім фактором для утримання високих цін на нафту. Ринок увійшов у фазу підвищеної турбулентності, де будь-яка нова заява або інцидент у регіоні може спричинити новий стрибок котирувань.

  • Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Зеленський закликав посилити санкції проти РФ на тлі падіння цін на нафту

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота не має жодних підстав послаблювати санкційний тиск на Російську Федерацію, особливо в умовах змін на світових енергетичних ринках. Про це він сказав у своєму вечірньому відеозверненні.

    Глава держави проаналізував реакцію глобальних ринків на припинення вогню на Близькому Сході. За його словами, одним із ключових наслідків стало відчутне зниження світових цін на нафту, що є додатковим економічним сигналом для Кремля.

    Президент наголосив, що нинішня ситуація демонструє ефективність не лише санкцій і ударів по російській енергетичній інфраструктурі, а й ширших макроекономічних факторів, які впливають на здатність РФ фінансувати війну.

    «Немає жодних об’єктивних підстав для послаблення санкцій проти Росії», — підкреслив Зеленський.

    Він нагадав, що раніше деякі міжнародні партнери аргументували необхідність пом’якшення санкцій ризиками для стабільності світового нафтового ринку. Однак нині, коли ринок демонструє здатність до саморегуляції після геополітичної стабілізації на Близькому Сході, ці аргументи втратили актуальність.

    Окремо президент звернув увагу на ситуацію з Ормузькою протокою. За його словами, її повноцінне розблокування є важливим фактором для подальшого зниження доходів Росії від експорту енергоносіїв.

    «Якщо вдасться забезпечити стабільне судноплавство, російські нафтові доходи мають і надалі зменшуватися», — зазначив він.

    Зеленський підкреслив, що саме доходи від нафти та газу залишаються ключовим джерелом фінансування російської військової машини, зокрема виробництва ракет і ведення бойових дій.

    Він також вказав на геополітичний контекст, зазначивши, що Росія зацікавлена у дестабілізації ситуації на Близькому Сході, зокрема через підтримку Ірану, оскільки це могло б сприяти зростанню цін на енергоносії та збільшенню її доходів.

    На завершення президент наголосив, що лише консолідована позиція міжнародної спільноти, жорсткі санкції та обмеження фінансування через енергетичний експорт здатні змусити Росію відмовитися від агресивної політики.

    Він закликав світових лідерів зробити стратегічні висновки з поточної ситуації та посилити економічний тиск на державу-агресора.

  • В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні може виникнути дефіцит пального вже у квітні — заява Гетманцева

    В Україні вже найближчими місяцями може виникнути дефіцит пального, якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться і продовжить впливати на глобальний нафтовий ринок. Про це заявив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    За його словами, ризики для світового ринку нафти зростають через можливі перебої з транспортуванням через Ормузька протока — ключовий морський маршрут, через який проходить значна частина світових поставок нафти. Якщо рух танкерів через протоку буде заблокований, це може швидко вплинути на видобуток і глобальні поставки енергоносіїв.

    JPMorgan Chase & Co. прогнозує, що у разі перекриття протоки основні виробники нафти на Близькому Сході зможуть підтримувати нинішній рівень видобутку приблизно 25 днів. Після цього їм доведеться суттєво скорочувати виробництво через переповнення сховищ і проблеми з транспортуванням.

    На думку експертів українського паливного ринку, у такому сценарії країна може зіткнутися не лише зі стрімким зростанням цін, а й із реальним дефіцитом пального. За оцінками, проблеми із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами можуть з’явитися вже у квітні.

    Гетманцев закликав ринок готуватися до можливих ризиків заздалегідь. Зокрема, він пропонує стимулювати укладання довгострокових контрактів на постачання нафтопродуктів ключовими операторами ринку, серед яких Укрнафта. Також, за його словами, варто розглянути можливість створення стратегічного резерву нафтопродуктів у сусідніх країнах-партнерах.

    Тим часом ситуація в регіоні Перської затоки залишається напруженою. Як повідомляє Bloomberg, рух суден через Ормузьку протоку майже зупинився. Наразі її перетинають переважно танкери, пов’язані з Іраном.

    Згідно з даними систем відстеження суден, за останню добу лише один супертанкер, пов’язаний з Іраном, залишив Перську затоку, а у зворотному напрямку зайшов іранський танкер для транспортування скрапленого газу. Обидва судна перебувають під санкціями США.

    Через труднощі з перевезенням нафти резервуари для зберігання у країнах Перської затоки швидко заповнюються. У результаті деякі держави вже змушені реагувати. Ірак скоротив видобуток нафти, Кувейт також пішов на подібний крок, тоді як Саудівська Аравія частково перенаправляє експорт на термінали в Червоному морі.

    На тлі цих подій світові ціни на нафту різко зростають. Напередодні вартість бареля на світових ринках досягла 93 доларів, що стало одним із найвищих показників за останній час.

    Експерти попереджають, що подальша ескалація на Близькому Сході може мати серйозні наслідки для глобальної економіки та енергетичних ринків, а країни-імпортери пального, зокрема Україна, можуть відчути ці ризики вже найближчим часом.