Uanews.life

Позначка: ціни на пальне

  • Ціни на АЗС знову пішли вниз: де 3 липня найдешевший бензин і дизель

    Ціни на АЗС знову пішли вниз: де 3 липня найдешевший бензин і дизель

    На українському паливному ринку 3 липня зберігається тенденція до поступового здешевлення бензину, дизельного пального та автомобільного газу. За даними Консалтингової групи «А-95», середні роздрібні ціни на більшість видів пального за добу знизилися на кілька копійок, що продовжує тренд останніх тижнів. Причиною експерти називають здешевлення нафти на світових ринках та падіння гуртових цін на нафтопродукти.

    Станом на п’ятницю, 3 липня, середні ціни на пальне в Україні становлять:

    Вид пального Середня ціна Зміна
    А-95+ 78,72 грн/л -2 коп.
    А-95 74,57 грн/л -4 коп.
    А-92 69,58 грн/л без змін
    Дизельне паливо 76,00 грн/л -6 коп.
    Автогаз 40,52 грн/л -7 коп.

    Найдорожче пальне традиційно пропонують преміальні мережі OKKO та WOG. Там бензин А-95 коштує 78,90 грн за літр, бензин А-95+ — 81,90 грн, а дизельне паливо — 79,90 грн за літр. Водночас автогаз на цих АЗС реалізується по 41,90 грн за літр.

    Дещо нижчі ціни пропонують SOCAR та AMIC. На станціях SOCAR бензин А-95 продають по 77,90 грн, дизель — по 79,76 грн, а газ — по 41,47 грн за літр. У мережі AMIC А-95 коштує 73,73 грн, дизельне паливо — 74,88 грн, автогаз — 39,67 грн за літр.

    Одні з найнижчих цін серед великих мереж продовжують утримувати UPG, Укрнафта та БРСМ-Нафта.

    На АЗС UPG бензин А-95 коштує 73,90 грн, дизель — 74,10 грн, автогаз — 39,40 грн.

    Мережа «Укрнафта» пропонує А-95 також по 73,90 грн, бензин А-92 — 69,90 грн, дизельне паливо — 74,90 грн, а газ — 39,40 грн за літр.

    Найдоступніші ціни серед наведених операторів наразі демонструє БРСМ-Нафта: бензин А-95 — 70,58 грн, дизельне паливо — 71,24 грн, автогаз — 38,71 грн за літр.

    Фахівці пояснюють, що український ринок пального реагує на зміни світових нафтових котирувань із певним часовим лагом. Останні два тижні ціни на нафту продовжують знижуватися після зменшення напруженості навколо Ормузької протоки та повідомлень про мирну угоду між США та Іраном. За цей період вартість еталонних сортів нафти втратила близько 10%, що поступово відображається і на вартості пального в Україні.

    Напередодні також знизилися гуртові ціни на бензин і дизельне паливо. Експерти паливного ринку прогнозують, що за умови збереження нинішньої ситуації на світових біржах українські мережі АЗС можуть продовжити поступове коригування цін у бік зменшення протягом липня.

    На думку аналітиків, найбільший потенціал для здешевлення зараз має саме дизельне паливо, адже його гуртові котирування падають швидше за бензинові. Автомобільний газ також може продовжити дешевшати завдяки стабільній пропозиції імпортного ресурсу та достатнім запасам на внутрішньому ринку.

    Водночас учасники ринку наголошують, що ситуація залишається залежною від геополітичних факторів. Будь-яке загострення ситуації на Близькому Сході або зміна світових цін на нафту може швидко вплинути на вартість пального як у Європі, так і в Україні.

    Поки ж українські водії спостерігають позитивну тенденцію: середні роздрібні ціни поступово знижуються, а конкуренція між найбільшими мережами АЗС сприяє збереженню відносно стабільного ринку.

  • Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    Бензин без змін, але з різною ціною: де в Україні найдешевше пальне

    На українському ринку пального на початку липня спостерігається відносна стабільність цін, оскільки за останню добу суттєвих змін вартості бензину, дизеля та автогазу на заправках не відбулося. Водночас попри «заморожування» цін у короткостроковій динаміці, різниця між різними мережами автозаправних станцій залишається відчутною і в окремих випадках дозволяє водіям економити значні суми під час кожної заправки. Про це свідчать актуальні роздрібні ціни на найбільших АЗС України станом на 1 липня.

    Найбільш помітний ціновий розрив фіксується у сегменті бензину марки А-95, який залишається найпопулярнішим серед українських водіїв. У преміальних мережах OKKO, WOG та SOCAR його вартість утримується на рівні 78,90 гривні за літр, що відповідає їхній традиційній ціновій політиці з орієнтацією на сервіс і бренд. Водночас на заправках мережі «Укрнафта» той самий бензин коштує 73,90 гривні за літр, що формує різницю у 5 гривень на кожному літрі. Для водіїв, які регулярно заправляють повний бак, така різниця може перетворюватися на суттєву економію у довгостроковій перспективі.

    Схожа ситуація спостерігається і на ринку дизельного пального, де також зберігається розрив між преміальними та більш доступними мережами. Найвищі ціни традиційно зафіксовані у SOCAR, де дизельне пальне коштує 80,90 гривні за літр. У мережах OKKO та WOG ціна дещо нижча і становить 79,90 гривні, однак різниця з «Укрнафтою» залишається суттєвою, адже там дизель продається по 74,90 гривні за літр. Таким чином, навіть у межах одного ринку дизель може відрізнятися за ціною більш ніж на 6 гривень між різними операторами.

    Не менш показовою є ситуація з автогазом, який залишається найдоступнішим видом пального для багатьох українських водіїв. У мережах OKKO, WOG та SOCAR ціна стабільно утримується на рівні 41,90 гривні за літр, тоді як «Укрнафта» пропонує значно нижчу вартість — 39,40 гривні за літр. Це означає, що навіть у наймасовішому сегменті економія на кожному літрі може становити близько 2,5 гривні залежно від обраної мережі.

    Загалом початок другого місяця літа не приніс різких коливань на паливному ринку, що свідчить про певну стабілізацію оптових і роздрібних цін після попередніх періодів коливань. Водночас експерти звертають увагу, що стабільність не означає вирівнювання цін між різними мережами, оскільки ринок і далі залишається сегментованим, а цінова політика операторів суттєво відрізняється.

    Преміальні мережі OKKO, WOG та SOCAR продовжують утримувати вищий ціновий сегмент, позиціонуючи себе через якість обслуговування, додаткові сервіси та бренд. Натомість «Укрнафта» залишається однією з найдоступніших за ціною мереж, що робить її привабливою для водіїв, які орієнтуються насамперед на вартість пального.

    Аналітики паливного ринку зазначають, що така різниця між мережами є довготривалою тенденцією і формується під впливом різних бізнес-моделей, рівня операційних витрат та маркетингових стратегій. Попри загальну стабілізацію ринку, конкуренція між операторами зберігається, і саме вона визначає значні цінові відмінності, які водії відчувають на практиці під час кожної поїздки на АЗС.

  • Ціни на пальне в Україні: що подорожчало після завершення акцій

    Ціни на пальне в Україні: що подорожчало після завершення акцій

    В Україні оновилася ситуація на ринку пального на найбільших автозаправних станціях. Станом на вівторок, 30 червня, більшість великих мереж утримують попередній рівень роздрібних цін, однак у державній мережі “Укрнафта” зафіксовано помітні зміни вартості окремих видів бензину та дизельного пального. Загалом ринок залишається відносно стабільним, а коливання носять точковий характер і здебільшого пов’язані із завершенням акційних програм.

    Найбільші приватні оператори OKKO, WOG та SOCAR не переглядали свої ціни, зберігаючи попередні рівні вартості всіх основних видів пального. Водночас у “Укрнафті” відбулися зміни після завершення тимчасових маркетингових акцій, які раніше дозволяли купувати окремі види пального за зниженими цінами. Після їх завершення частина позицій повернулася до базових значень, а деякі були скориговані як у бік підвищення, так і незначного зниження.

    Найбільш відчутною зміною стало подорожчання бензину А-95 з лінійки Energy, який додав одразу 3 гривні за літр і тепер коштує 76,90 грн. Раніше його акційна вартість становила 73,90 грн, тож фактично відбулося повернення до стандартного рівня після завершення знижки. Інші бензинові позиції в мережі залишилися без змін, зокрема А-92 зберігається на рівні 68,90 грн, стандартний А-95 — 73,90 грн, а преміальний 98 Energy — 81,90 грн.

    У сегменті дизельного пального ситуація виявилася більш різноспрямованою. Брендований дизель Energy подорожчав на 1,50 грн і наразі коштує 76,90 грн за літр, що також пояснюється завершенням акційної пропозиції. Водночас звичайний дизель навпаки подешевшав на 50 копійок і становить 74,90 грн за літр. Така динаміка свідчить про внутрішнє коригування цінової політики в межах однієї мережі.

    Стабільною залишається ситуація в сегменті автогазу. Його вартість не змінювалася і становить 41,90 грн за літр у приватних мережах та 39,40 грн на заправках “Укрнафта”. Аналітики зазначають, що саме автогаз наразі є найбільш стабільним видом пального, оскільки менше реагує на короткострокові коливання світових цін на нафту.

    Загалом ринок пального в Україні демонструє ознаки цінової стабільності, де основні зміни відбуваються переважно через завершення акційних програм, а не через фундаментальні коливання попиту чи зовнішніх факторів. Експерти відзначають, що за відсутності різких змін на світових енергетичних ринках найближчим часом суттєвих коливань вартості пального в Україні не очікується.

  • Ціни на АЗС знову переписали: що відбувається з бензином і газом в Україні

    Ціни на АЗС знову переписали: що відбувається з бензином і газом в Україні

    Український ринок пального станом на вівторок, 23 червня, демонструє загальну стабільність із точковими змінами в окремих сегментах. Великі мережі автозаправних станцій утримують попередній рівень цін на бензин і дизельне пальне, тоді як у сегменті автомобільного газу зафіксовано незначне здешевлення. Про це свідчать актуальні дані моніторингу роздрібного ринку.

    Найбільш стабільною залишається ситуація з бензином. Вартість популярної марки А-95 у різних мережах коливається від 73,90 грн за літр у державній «Укрнафті» до 78,90–82,90 грн у преміальних мережах OKKO, WOG та SOCAR. Преміальні види бензину залишаються найдорожчим сегментом ринку: ціни на 100-октанові марки, такі як Pulls 100, Mustang 100 і NANO 100, сягають близько 88,90 грн за літр. Аналітики зазначають, що стабільність у бензиновому сегменті зумовлена відносною рівновагою на зовнішніх нафтових ринках та відсутністю різких коливань у вартості імпортних нафтопродуктів.

    Схожа ситуація спостерігається і в сегменті дизельного пального. Середня ціна стандартного дизеля в бюджетних мережах тримається на рівні близько 76,90 грн за літр, тоді як у преміальних заправках OKKO, WOG і SOCAR вартість сягає 81,90–86,90 грн залежно від конкретного виду продукту та бренду пального. Різниця між сегментами пояснюється як якістю присадок, так і маркетинговою політикою мереж, які позиціонують частину продуктів як преміальні.

    Єдиним сегментом, де зафіксовано помітну зміну, став автомобільний газ. У мережі державного оператора «Укрнафта» ціна на автогаз знизилася на 50 копійок і становить 40,40 грн за літр замість попередніх 40,90 грн. Водночас у більшості інших великих мереж, зокрема OKKO, WOG та SOCAR, вартість автогазу залишилася на рівні 43,90 грн за літр без змін. Таке локальне зниження пояснюють конкуренцією у сегменті та спробами утримати споживача в умовах чутливого попиту.

    Загалом «Укрнафта» продовжує залишатися оператором із найнижчими цінами на паливо серед великих мереж, тоді як преміальний сегмент стабільно утримує найвищі цінові позиції. Різниця між бюджетними та преміальними заправками на окремих видах пального може перевищувати 10 грн за літр, що суттєво впливає на вибір споживачів.

    Ринкові експерти відзначають, що нинішня стабільність є наслідком відносного затишшя на глобальному нафтовому ринку, а також відсутності різких змін у курсі валют і логістичних витратах. Водночас сегмент автогазу залишається найбільш динамічним і чутливим до внутрішньої конкуренції між мережами.

    Таким чином, станом на 23 червня український ринок пального перебуває у фазі стабілізації, коли основні цінові показники утримуються без суттєвих коливань, а зміни мають точковий характер і стосуються окремих операторів та окремих видів пального.

  • Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Світові ціни на нафту різко впали до мінімальних рівнів за останні місяці після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Вашингтон і Тегеран нібито наблизилися до укладення угоди, яка може зупинити новий виток конфлікту на Близькому Сході та відновити повноцінне судноплавство через Ормузьку протоку.

    На тлі цих сигналів нафта сорту Brent подешевшала приблизно на 5% — до 85,8 долара за барель. Американська WTI також втратила близько 5% і опустилася до 83,2 долара за барель. Для ринку це стало різким розворотом після періоду тривожного зростання, спричиненого ризиком нової війни США з Іраном та загрозою блокування одного з найважливіших нафтових маршрутів світу, пише FT.

    Ключовим тригером для падіння котирувань стала заява Трампа про те, що фінальні умови домовленості з Іраном уже майже погоджені. Американський президент дав зрозуміти, що Вашингтон відмовився від планів негайних ударів по Ірану після прогресу в переговорах. Ще напередодні він погрожував «дуже сильним ударом» по Тегерану, однак згодом заявив, що військового сценарію наразі вдалося уникнути.

    За даними іранських медіа, сторони обговорюють 14-пунктний меморандум про врегулювання конфлікту. Серед його ключових положень — повне припинення бойових дій, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, часткове послаблення санкцій проти Ірану, доступ до частини заморожених іранських активів та запуск окремого переговорного процесу щодо ядерної програми.

    Саме пункт про Ормузьку протоку став найбільш важливим для нафтового ринку. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які погрози її закриття традиційно призводять до стрибків цін, адже ринок одразу закладає у вартість ризик перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Останніми тижнями саме ситуація навколо Ормузу тримала трейдерів у напрузі. Іран погрожував обмежити або заблокувати рух суден у відповідь на дії США та їхніх союзників. У разі повної зупинки судноплавства світовий ринок міг би зіткнутися з різким дефіцитом поставок, що потенційно штовхнуло б нафту до значно вищих цінових рівнів.

    Однак новини про можливе дипломатичне врегулювання різко змінили настрої інвесторів. Ринок відреагував миттєво: премія за геополітичний ризик почала зникати з цін, а трейдери стали закладати сценарій поступової нормалізації поставок.

    Аналітики попереджають, що нинішнє падіння цін ще не означає повного завершення кризи. Іран, за даними місцевих джерел, остаточно не затвердив текст угоди та не готовий поступатися власними «червоними лініями». До того ж питання ракетної програми Ірану та підтримки союзних Тегерану сил у регіоні, за повідомленнями медіа, не включені до проєкту меморандуму. Це означає, що навіть після можливого підписання документа ризики нового загострення збережуться.

    Водночас фінансові ринки вже почали відігравати сценарій деескалації. Європейські та американські фондові індекси пішли вгору. Загальноєвропейський Stoxx Europe 600 зріс, британський FTSE 100 також додав у ціні. У США індекси S&P 500 та Nasdaq продовжили зростання після сильного підйому напередодні.

    Позитивна реакція була помітна і в Азії. Південнокорейський Kospi та японський Nikkei 225 продемонстрували суттєве зростання, додатково підтримане інтересом інвесторів до виробників мікрочипів та компаній, пов’язаних із розвитком інфраструктури штучного інтелекту.

    Падіння нафтових цін також вплинуло на очікування щодо політики центральних банків. Інвестори почали менше закладати ризик швидкого підвищення ставок, адже дешевша нафта може знизити інфляційний тиск. Ринки деривативів тепер очікують, що Федеральна резервна система США може перейти до підвищення ставки пізніше, ніж прогнозувалося раніше.

    Для споживачів нижчі ціни на нафту потенційно можуть означати послаблення тиску на вартість пального, транспортування та логістики. Водночас для нафтовидобувних країн падіння котирувань створює нові бюджетні ризики, особливо якщо тенденція збережеться.

    Окрему увагу ситуація має і для України. Нижчі світові ціни на нафту можуть послабити енергетичні доходи Росії, яка продовжує фінансувати війну за рахунок експорту сировини. Проте ефект залежатиме від того, наскільки довго триватиме зниження цін і чи не повернеться ринок до зростання у разі зриву переговорів між США та Іраном.

    Поки що інвестори отримали сигнал, на який чекали: ризик великої війни на Близькому Сході зменшився, а перспектива відкриття Ормузької протоки стала реальнішою. Але остаточна розв’язка ще попереду. Якщо угоду буде підписано, нафтовий ринок може отримати новий імпульс до стабілізації. Якщо ж переговори зірвуться, ціни здатні швидко повернутися до зростання.

  • «Нічого нікому не довів»: експерт жорстко оцінив кампанію Трампа проти Ірану

    «Нічого нікому не довів»: експерт жорстко оцінив кампанію Трампа проти Ірану

    Ситуація навколо конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном дедалі більше нагадує політичний і військовий глухий кут. Попри гучні заяви президента США Дональда Трампа про успішність американської кампанії, повного завершення протистояння досі не відбулося. Війна не перейшла у масштабну фазу, однак і мирного врегулювання сторони поки не досягли. На цьому тлі американські експерти все частіше говорять про затяжну кризу, яка починає створювати проблеми не лише для зовнішньої політики Вашингтона, а й для внутрішньополітичних позицій самого Трампа.

    Про це заявив директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик в ефірі проєкту «СвітОгляд» з Євгеном Магдою.

    За словами експерта, американська адміністрація розраховувала на швидке завершення конфлікту та укладання угоди, яка дозволила б Дональду Трампу оголосити про чергову зовнішньополітичну перемогу. Однак події розвиваються за іншим сценарієм.

    «Трамп давно хотів би все закінчити, поставити крапку і заявити про перемогу. Але наразі триває період ані війни, ані миру», — зазначив Дубовик.

    Експерт наголосив, що між США та Іраном продовжуються окремі обміни ударами, проте масштабних бойових дій немає. Водночас не спостерігається й активного дипломатичного процесу, який міг би привести сторони до повноцінного мирного врегулювання.

    Конфлікт між Вашингтоном і Тегераном різко загострився після масштабної військової операції США та Ізраїлю наприкінці лютого 2026 року. Тоді американські та ізраїльські сили завдали ударів по об’єктах іранської ядерної, ракетної та військової інфраструктури. Після цього Іран пообіцяв відповісти на атаку та пригрозив наслідками для американських інтересів на Близькому Сході.

    Відтоді сторони періодично обмінюються ударами, але жодна з них не переходить до відкритої широкомасштабної війни. Саме тому нинішню ситуацію багато експертів називають «замороженим конфліктом високої інтенсивності».

    Особливу проблему для Білого дому створює внутрішньополітичний фактор. Уже восени у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, а тема війни традиційно залишається чутливою для американського суспільства.

    За словами Дубовика, затягування конфлікту негативно впливає на рейтинги адміністрації Трампа. Значна частина виборців очікувала швидкого завершення кампанії, а натомість отримала тривалий конфлікт із невизначеним фіналом.

    Крім того, війна почала позначатися на економічній ситуації. Насамперед це стосується нафтового ринку та вартості пального. Будь-яка ескалація на Близькому Сході традиційно викликає нервову реакцію світових ринків через ризики для поставок енергоносіїв.

    Саме тому Білий дім опинився перед складним вибором. З одного боку, Трамп прагне швидко завершити кризу. З іншого — будь-яка угода з Іраном може бути сприйнята політичними опонентами як поступка після масштабних військових витрат.

    Не менш складна ситуація і для Тегерана. Іранська влада також зацікавлена у зниженні напруги, однак не готова погоджуватися на умови, які могли б виглядати як капітуляція перед Сполученими Штатами.

    На цьому тлі дедалі активніше проявляють себе міжнародні посередники. Раніше роль медіаторів намагалися виконувати Пакистан, Катар та низка інших держав. Останнім часом до дипломатичних зусиль активно долучається Туреччина, яка підтримує контакти як із Вашингтоном, так і з Тегераном.

    Окрему увагу експерти приділяють позиції Китаю. Пекін уважно стежить за розвитком подій і не приховує своєї стурбованості ситуацією в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світового експорту нафти.

    Через Ормузьку протоку проходить значна частина світових поставок енергоносіїв, а будь-які бойові дії в регіоні можуть призвести до різкого зростання цін на нафту та перебоїв у міжнародній торгівлі.

    Крім того, Китай залишається одним із головних покупців іранської нафти. Саме тому Пекін не зацікавлений у повній поразці Тегерана.

    Водночас китайське керівництво уважно оцінює й ситуацію навколо США. На думку Дубовика, у Китаї позитивно сприймають той факт, що Вашингтон змушений витрачати ресурси на затяжний конфлікт.

    «У Пекіні бачать, що США витрачають зброю, кошти та політичний ресурс. Наразі Трамп застряг в Ірані й нічого нікому не довів», — зазначив експерт.

    За його словами, нинішня ситуація демонструє, що навіть найпотужніша військова машина світу не завжди здатна швидко досягти політичних цілей лише за допомогою сили.

    Тим часом американський Конгрес уже почав реагувати на розвиток подій. На початку червня Палата представників ухвалила резолюцію, яка обмежує можливості президента самостійно розширювати військову операцію проти Ірану без додаткового схвалення законодавців.

    Аналітики зазначають, що найближчі місяці можуть стати визначальними для подальшого розвитку ситуації. Якщо дипломатичний процес не буде активізований, конфлікт ризикує перетворитися на ще одну довготривалу кризу для американської зовнішньої політики.

    Для Дональда Трампа це означає додаткові політичні ризики напередодні важливих виборів. А для світової економіки — збереження невизначеності на енергетичних ринках та подальшу напругу в одному з найнестабільніших регіонів планети.

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.

  • Ціни на пальне 16 травня: скільки коштують бензин, дизель та автогаз на українських АЗС

    Ціни на пальне 16 травня: скільки коштують бензин, дизель та автогаз на українських АЗС

    Українські мережі АЗС оновили ціни на пальне станом на 16 травня 2026 року. Вартість бензину, дизельного пального та автогазу переважно залишається стабільною, однак окремі мережі трохи знизили ціни на дизель і газ.

    Середня ціна бензину А-95 в Україні становить близько 74,34 грн за літр. Дизельне пальне в середньому коштує 87,75 грн за літр.

    Найдорожче пальне наразі продають мережі ОККО, WOG та SOCAR. У цих мережах бензин А-95 коштує 77,90 грн за літр, дизельне пальне — 89,90 грн за літр. Найдешевший бензин пропонують БРСМ-Нафта, Укрнафта та KLO.

    У мережі UPG бензин А-95 коштує 74,90 грн за літр, А-95+ — 76,90 грн, дизельне пальне — 86,49 грн, покращений дизель — 88,90 грн, А-100 — 82,90 грн, автогаз — 46,90 грн.

    На ОККО бензин А-95 продають по 77,90 грн за літр, А-95+ — по 80,90 грн, дизельне пальне — по 89,90 грн, покращений дизель — по 92,90 грн, А-100 — по 87,90 грн, автогаз — по 48,90 грн.

    У мережі WOG ціни аналогічні: А-95 — 77,90 грн, А-95+ — 80,90 грн, дизельне пальне — 89,90 грн, дизельне пальне з покращеними характеристиками — 92,90 грн, А-100 — 87,90 грн, газ — 48,90 грн.

    На KLO бензин А-95 коштує 71,80 грн за літр, А-95+ — 78,20 грн, дизельне пальне — 87,40 грн, А-92 — 68,90 грн, автогаз — 47,50 грн.

    У SOCAR бензин А-95 продають по 77,90 грн за літр, А-95+ — по 81,90 грн, дизельне пальне — по 89,90 грн, покращений дизель — по 92,90 грн, А-100 — по 87,90 грн, автогаз — по 49,98 грн.

    В Укрнафті бензин А-95 коштує 71,90 грн за літр, дизельне пальне — 86,90 грн, покращений дизель — 88,90 грн, А-92 — 66,90 грн, автогаз — 47,90 грн.

    У мережі БРСМ-Нафта бензин А-95 продають по 69,40 грн за літр, дизельне пальне — по 84,96 грн, автогаз — по 46,43 грн.

    З 20 березня українці можуть отримувати часткову компенсацію витрат на пальне в межах програми «Національний кешбек». Компенсація становить 15% на дизельне пальне, 10% на бензин і 5% на автогаз. Це дає змогу заощадити до 11 грн на літрі дизелю, близько 7 грн на літрі бензину та приблизно 2 грн на літрі автогазу.

    Уряд продовжив дію паливного кешбеку до 31 травня 2026 року. З 1 травня максимальна сума компенсації становить до 500 грн на місяць на одного користувача.

    Експерти пояснюють, що ціни на пальне в Україні залишаються високими через залежність від імпорту, подорожчання логістики, зростання світових котирувань на нафту та наслідки війни на Близькому Сході. Водночас дефіциту дизельного пального наразі не прогнозують.

  • Ціни на дизель в Україні пішли вниз

    Ціни на дизель в Україні пішли вниз

    Великі мережі автозаправних станцій в Україні 8 травня почали знижувати роздрібні ціни на дизельне пальне після помітного падіння гуртового ринку, яке відбулося напередодні. За даними Консалтингової групи «А-95», середня вартість дизелю за добу зменшилася на 88 коп./л і становить близько 88,03 грн/л, повідомляє профільне видання enkorr.

    Аналітики ринку пояснюють таку динаміку реакцією на різке здешевлення закупівельних цін у Європі та на внутрішніх гуртових майданчиках. Саме гуртовий сегмент традиційно є ключовим індикатором для формування роздрібних цін в Україні, і його швидка корекція зазвичай майже одразу відображається на стелах АЗС.

    Найбільш відчутне зниження зафіксовано у преміальних мережах ОККО та WOG, які зменшили ціну дизельного пального одразу на 2 грн/л — до рівня 89,90 грн/л. Фактично це стало компенсацією попереднього підвищення, яке спостерігалося впродовж минулого тижня на тлі коливань зовнішнього ринку. При цьому ціни на бензин у цих мережах залишилися стабільними на рівні близько 77,90 грн/л, що свідчить про більш обережну політику щодо інших видів пального.

    Схожу динаміку показали UKRNAFTA та UPG, які також оперативно відреагували на зміну ринкової кон’юнктури. Вони знизили ціну дизеля приблизно на 1 грн/л — до 86,90 грн/л. У випадку державного оператора водночас зафіксовано зниження ціни на бензин на 1 грн/л — до рівня близько 69,90 грн/л, що виглядає як коригування попередніх рішень у відповідь на ринковий тиск.

    Менші та регіональні мережі також долучилися до зниження вартості. Такі оператори як KLO, Mango, Green Wave, Chipo, EURO5, «Авантаж 7» та «Фактор» скоригували ціни в межах 1–1,5 грн/л. Участники ринку відзначають, що саме цей сегмент найшвидше реагує на зміну гуртових котирувань, оскільки працює з меншою маржею та більш гнучкою ціновою політикою.

    За оцінками галузевих аналітиків, головним фактором зниження стало падіння європейських котирувань на нафтопродукти протягом трьох днів поспіль. Сукупне зниження становило близько $158 за тонну, що еквівалентно приблизно 6,95 грн/л у структурі кінцевої ціни пального. Це створило новий ціновий орієнтир для українського ринку та змусило операторів переглянути свої прайси.

    Додатковий тиск на ринок сформували також пропозиції на гуртовому рівні в південних регіонах, де, за даними учасників ринку, з’являлися партії дизельного пального з відвантаженням за ціною близько 74 грн/л. Такі рівні сигналізували про можливість подальшого зниження роздрібних цін, якщо тенденція на зовнішніх ринках збережеться.

    Експерти підкреслюють, що український ринок пального залишається високочутливим до зовнішньої кон’юнктури через значну залежність від імпорту. Будь-які коливання цін на нафту, нафтопродукти або логістику в Європі майже одразу відображаються на внутрішньому ринку, часто із затримкою лише у кілька днів.

    Також вплив мають валютні коливання та конкуренція між великими мережами, які змушені балансувати між збереженням маржі та утриманням частки ринку. Саме тому зміни цін зазвичай відбуваються хвилеподібно — спочатку у преміальному сегменті, а згодом у середньому та регіональному.

    У квітні, за даними ринку, лідером роздрібних продажів стала мережа «Укрнафта» з обсягом близько 120 млн літрів, тоді як ОККО та WOG зберегли позиції найбільших приватних операторів. Ця структура ринку також впливає на швидкість цінових змін, оскільки великі мережі задають загальний тренд для галузі.

    Аналітики не виключають, що за умови подальшого зниження котирувань у Європі корекція цін на дизель в Україні може продовжитися, однак її темпи залежатимуть від стабільності зовнішнього ринку та внутрішньої конкуренції між операторами.

  • “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    Державна мережа автозаправних станцій “Укрнафта” у квітні 2026 року вперше вийшла в лідери українського роздрібного паливного ринку, обігнавши найбільших приватних операторів — ОККО та WOG. Про це свідчать результати дослідження Консалтингової групи “А-95”, які оприлюднило галузеве видання enkorr. Для українського паливного ринку це стало однією з найпомітніших змін за останні роки, адже тривалий час лідерство утримували саме великі приватні мережі.

    За підсумками квітня “Укрнафта” реалізувала близько 120 мільйонів літрів пального, або майже 95 тисяч тонн нафтопродуктів. Це дозволило державному оператору посісти перше місце серед усіх мереж АЗС в Україні. ОККО опинилася на другій позиції, а WOG — на третій.

    Аналітики зазначають, що переломним моментом для “Укрнафти” став березень 2026 року. Саме тоді мережа різко збільшила продажі — одразу на 48% порівняно з лютим. Обсяги реалізації сягнули приблизно 92 тисяч тонн, що дозволило державній компанії вперше обійти WOG і закріпитися серед лідерів ринку. У квітні динаміка зростання вже була менш стрімкою — близько 4%, або 2,5 тисячі тонн додаткових продажів, однак цього вистачило, щоб випередити ОККО, де реалізація пального знизилася.

    Найбільший прорив “Укрнафта” продемонструвала у сегменті дизельного пального. Порівняно з лютим продажі дизелю зросли на 65% і досягли приблизно 58 тисяч тонн. Реалізація бензину збільшилася на 27% — до 29,5 тисяч тонн, а продажі скрапленого газу піднялися на 14% — до майже 4,7 тисяч тонн. Експерти зазначають, що саме дизель став основним драйвером зростання, оскільки попит на нього традиційно високий серед аграрного сектору, логістичних компаній та комерційного транспорту.

    Директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн заявив, що головною причиною різкого зростання продажів стали мінімальні ціни, які “Укрнафта” пропонувала на ринку. За його словами, державна мережа діяла в межах урядового доручення щодо стримування цін на пальне в умовах глобальної енергетичної кризи та високої волатильності світового нафтового ринку.

    На думку аналітиків, саме ціновий фактор став ключовим у боротьбі за споживача. Через зростання вартості життя та загальну економічну нестабільність українські водії дедалі частіше почали орієнтуватися насамперед на ціну пального, а не лише на бренд чи рівень сервісу. У результаті державна мережа, яка змогла запропонувати нижчі ціни, отримала помітний приплив клієнтів.

    Водночас експерти наголошують, що успіх “Укрнафти” не можна пояснювати лише дешевшим пальним. Протягом останніх років компанія активно модернізувала власну мережу АЗС, оновлювала обладнання, покращувала сервіси та розширювала географію присутності. Частина автозаправних комплексів пройшла реконструкцію, а мережа поступово почала конкурувати з приватними операторами не лише ціною, а й якістю обслуговування.

    Додатковим фактором зростання стало розширення мережі за рахунок нових активів. На початку квітня стало відомо, що “Укрнафта” отримає ще 21 автозаправний комплекс U.GO у Полтавській та Харківській областях, які перебувають у власності “Укргазвидобування”. Після приєднання цих об’єктів мережа “Укрнафти” перевищила 700 АЗК по всій Україні, що зробило її однією з найбільших за кількістю станцій у державі.

    Ринок пального в Україні останніми роками переживає суттєві зміни через війну, перебудову логістики та залежність від імпортних поставок. Після втрати частини нафтобаз і знищення Кременчуцького нафтопереробного заводу Україна фактично перейшла на імпортне забезпечення паливом із країн Європейського Союзу. Це призвело до зростання логістичних витрат та високої залежності від світових цін на нафту.

    На ситуацію також впливають глобальні коливання на енергетичному ринку. Війна на Близькому Сході, ризики перебоїв із поставками через Ормузьку протоку та нестабільність нафтових котирувань змушують операторів АЗС постійно переглядати ціни. У цих умовах державні компанії отримують більше можливостей для цінового маневрування, особливо коли уряд намагається стримувати інфляцію та соціальне невдоволення через вартість пального.

    Аналітики зазначають, що приватним мережам наразі дедалі складніше утримувати конкурентні ціни через високі операційні витрати, інвестиції у сервісну інфраструктуру та маркетингові програми. Частина операторів змушена скорочувати акційні пропозиції або поступово підвищувати ціни, тоді як державна “Укрнафта” може дозволити собі агресивнішу цінову політику.

    Експерти не виключають, що найближчими місяцями конкуренція між найбільшими паливними мережами України лише посилиться. На тлі нестабільного світового ринку та високого попиту на пальне оператори будуть змушені боротися за клієнта не лише ціною, а й програмами лояльності, якістю сервісу та доступністю мережі в регіонах. Учасники ринку також уважно стежать за подальшими рішеннями уряду щодо регулювання цін та політики державних компаній у паливному секторі.