Uanews.life

Позначка: ціни

  • В Україні закінчився свій хрін — виробники змушені імпортувати сировину

    В Україні закінчився свій хрін — виробники змушені імпортувати сировину

    Хрін, традиційна приправа української кухні, тимчасово зник із полиць низки супермаркетів — про це повідомляють покупці й мережі. У деяких мережах (включно з регіональними у Харкові) соуси на основі хрону відсутні як офлайн, так і онлайн; в інших точках продажу товари ще є, але це переважно старі запаси.

    За даними торгових мереж, на ринку працюють два великих вітчизняних виробники хріну — Вінницька харчосмакова фабрика та ТМ «Верес». Влітку 2025 року через посуху, пізні дощі та брак робочої сили в селах виробникам не вистачило сировини, тому деякі партії довелося комплектувати імпортом. Це спричинило тимчасове здорожчання та перебої в постачаннях.

    АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

    Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

    Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

    Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

    Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

    Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

  • Аптечні мережі проти виробника, що відбувається з компанією «Дарниця»

    Аптечні мережі проти виробника, що відбувається з компанією «Дарниця»

    Між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, який призвів до значних втрат для фармкомпанії.

    Протягом 2025 року компанія «Дарниця» двічі призупиняла виробництво: на три тижні в березні та на шість тижнів у червні-серпні. У результаті підприємство втратило значну частину обсягу продажів і було змушене скоротити понад тисячу працівників. Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на економіста Анатолія Амеліна.

    За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

    Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

    Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

  • У Міненерго пояснили, чи зросте вартість світла для населення

    У Міненерго пояснили, чи зросте вартість світла для населення

    Вартість електроенергії турбує багатьох українців, адже для багатьох сімей комунальні платежі становлять суттєву частину місячних витрат.

    Наразі побутові споживачі платять 4,32 гривні за кожну кіловат-годину. Для тих, хто хоче зменшити платіжки, доступні двозонні та тризонні лічильники. Вони дозволяють сплачувати вночі значно менше: із двозонним лічильником світло коштує 2,16 грн за кВт·год після 23:00, а з тризонним — 1,73 грн. Водночас у пікові години (з 8 до 11 ранку та з 20 до 22 вечора) тариф зростає до 6,48 грн.

    Крім того, на суму у платіжках можуть вплинути пільги. Особи з інвалідністю, учасники бойових дій, пенсіонери у селах та багатодітні сім’ї можуть отримати знижки від 25% до 100%. Наприклад, у сім’ях із трьома і більше дітьми витрати на світло можуть зменшитися удвічі, якщо дохід на одного члена родини менший за 4 240 гривень.

    У Міненерго запевнили УНІАН, що уряд наразі не планує підвищувати тариф для населення. Чинні ціни залишаться принаймні до кінця жовтня. Відомство наголошує: у складних умовах війни та економічної кризи головне завдання — уникнути різкого збільшення фінансового навантаження на українців.

    Разом з тим ЗМІ прогнозують, що протягом найближчих трьох років електроенергія все ж дорожчатиме приблизно на 15% щороку. Зокрема, у 2026-му тариф може зрости до 4,75–5,18 грн за кВт·год, у 2027 році — до 5,22–6,2 грн, а у 2028-му — до 5,7–7,44 грн. Офіційних підтверджень цим цифрам поки що немає, тож українцям варто орієнтуватися на чинні тарифи.

  • Восени різко зростуть ціни на продукти: що подорожчає найбільше

    Восени різко зростуть ціни на продукти: що подорожчає найбільше

    Вже у жовтні-листопаді українці відчують чергове зростання цін на продукти. Найбільше подорожчає хліб — на 20–25%, повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

    Хліб

    Україна цьогоріч зібрала близько 22 млн тонн пшениці, тож дефіциту зерна немає. Але ціна на хліб залежить не лише від врожаю:

    • енергоносії подорожчали з серпня;

    • зросли витрати на паливо та логістику;

    • хлібозаводи купують частину комплектуючих за валюту;

    • зарплати у галузі підняли до мінімум 20 тис. грн.

    Уже дев’ять місяців поспіль хліб дорожчає на 1,5–2% щомісяця, і до кінця року загальне подорожчання складе до чверті ціни.

    Молочна продукція

    Закінчується «сезон великого молока». Виробництво скорочується, а попит зберігається. Крім того, значні обсяги йдуть на експорт до ЄС. Восени молочні продукти подорожчають на 7–8%.

    Яйця

    Виробництво яєць зросло, але галузь залежить від вартості електроенергії. Якщо тарифи лишаться стабільними — ринок витримає. Прогнозоване зростання ціни — у межах 5–10%.

    М’ясо

    Ціни залишаються високими, однак нових стрибків поки не очікують. Курятина і свинина тримаються стабільно. Водночас можливі проблеми у випадку блекаутів, коли зросте собівартість через резервні джерела живлення.

    Овочі

    На ринку «борщового набору» ціни нині на 30–40% нижчі, ніж торік, завдяки гарному врожаю. Але ситуація тимчасова — узимку вартість овочів зросте через витрати на зберігання.

  • Будівельна компанія з боргами отримала 600-мільйонний підряд на реконструкцію лікарні в Миколаєві

    Будівельна компанія з боргами отримала 600-мільйонний підряд на реконструкцію лікарні в Миколаєві

    ТОВ “Антарес-Буд”, яке вже багато років пов’язують зі скандалами, сумнівними будівельними роботами та кримінальними провадженнями, виграло тендер на реконструкцію обласної дитячої лікарні у Миколаєві. Вартість проєкту становить 614 мільйонів гривень.

    Історія цієї компанії давно викликає питання. Ще з 2016 року вона займається реконструкцією об’єктів у дитячому містечку “Казка”. Результати – вкрай сумнівні: корабель, вартість якого під час будівництва зросла вдвічі, а також басейн, оздоблення якого обвалилося невдовзі після ремонту. Подібна ситуація була і з травмпунктом лікарні швидкої допомоги, реконструкція якого затягнулася на роки, попри публічну критику міського голови.

    Нове рішення про тендер також виглядає дивно. “Антарес-Буд” подала документи на конкурс всього через шість хвилин після його оголошення, а один із ключових документів був створений за день до цього – причому з точно вказаною сумою забезпечення.

    Конкурент компанії, “Ріола-Модуль ЛТД”, був відхилений через нібито “технічні невідповідності”. Це рішення ухвалили у п’ятницю ввечері, а вже в понеділок переможцем оголосили “Антарес-Буд”.

    Умови контракту відкривають широкі можливості для завищення цін. Наприклад, арматура у кошторисі коштує 49 474 грн за тонну – на 45% дорожче за ринкову ціну на момент укладання договору.

    Журналісти та громадські організації неодноразово звертали увагу на сумнівні дії компанії, а також на дискримінаційні умови тендерів, що фактично обмежували конкуренцію. Скарги вже подані до правоохоронних органів, проте замовник – Миколаївська обласна військова адміністрація – публічно не бачить у ситуації нічого підозрілого.

    Історія з “Антарес-Буд” вкотре піднімає питання: як компанія з боргами, скандалами та сумнівною репутацією отримує мільйонні підряди на стратегічно важливі об’єкти для дітей?

  • Паркомісця в Києві вже дорожчі за житло: у Tetris Hall ціна сягнула $60 000

    Паркомісця в Києві вже дорожчі за житло: у Tetris Hall ціна сягнула $60 000

    У Києві стрімко зростає вартість паркувальних місць — у деяких житлових комплексах ціна за місце для авто вже перевищує вартість однокімнатної квартири. Найвищі ціни фіксуються в елітних районах столиці — передусім на Печерську, де вартість паркомісця може сягати від $22 000 до $27 000, а в окремих комплексах, таких як Tetris Hall 2, ціна доходить до $60 000.

    У центральних районах, зокрема у Шевченківському, діапазон трохи нижчий — від $18 000 до $24 000, але в окремих локаціях — до $45 000. На тлі загального подорожчання житла це створює парадокс: місце для машини в центрі Києва коштує дорожче, ніж квартира на околиці міста.

    У районах подалі від центру ситуація виглядає спокійніше. На Оболоні, Лук’янівці та Солом’янці місця в підземних паркінгах продаються в межах $13 000–17 000. Ще дешевше на Троєщині, Святошині та Виноградарі — від $7 500.

    Експерти пояснюють: ринок відчуває зростаючий тиск з боку попиту. За останні роки кількість автомобілів у Києві перевищила 1,2 мільйона, і ця цифра продовжує зростати. Проте забудовники не поспішають вкладатися в будівництво повноцінних підземних паркінгів, особливо в економ-класі житла. Як результат — дефіцит місць і зростання вартості.

    Ситуацію погіршує запровадження штрафів за хаотичне паркування, що змушує автовласників шукати легальні варіанти. Іще один чинник — інвестиційна привабливість: власники місць активно їх здають в оренду, отримуючи стабільний прибуток у межах 7–9% річних.

    Формально паркомісце — це нежитловий об’єкт, але в умовах київського ринку воно вже перетворюється на окремий інвестиційний актив. Зокрема, на первинному ринку забудовники часто продають місця окремо від квартир, а на вторинному — їх перепродають з хорошою націнкою.

    Це створює нову соціальну нерівність: власник авто без паркінгу змушений або порушувати правила, або платити оренду, тоді як ті, хто встиг придбати місце, можуть або спокійно паркуватися, або заробляти на чужій потребі.

    У столиці, де простір дорожчає, власне паркомісце стає розкішшю, що подекуди вартує дорожче, ніж житло. І поки міська влада лише частково вирішує проблему з хаотичним паркуванням, ціни на «підземні квадрати» продовжують рости.

  • Оренда дорожчає: де в Україні зростають ціни на житло

    Оренда дорожчає: де в Україні зростають ціни на житло

    У 2025 році оренда квартир в Україні продовжує зростати, попри зниження інтересу до купівлі житла. За даними Державної служби статистики, середня вартість оренди однокімнатної квартири в травні становила 7 504 грн на місяць. Це на 58 гривень більше, ніж у березні (7 446 грн), а за перші п’ять місяців року оренда подорожчала на 3,9%.

    Найвищі ціни традиційно тримають західні регіони:

    • Закарпатська область — 11 956 грн (+1,6%);

    • Львівська область — 10 833 грн (+4,7%);

    • Рівненська область — 10 289 грн (+4,0%);

    • Київ — 9 777 грн (+1,5%);

    • Хмельницька область — 9 591 грн;

    • Чернівецька область — 9 000 грн.

    У Львові, де ринок оренди активно зростає, спостерігається поява нових форматів житла, зокрема клубних будинків. Наприклад, проєкт Harry від девелопера РІЕЛ пропонує камерність, приватний сад та тиху локацію — тренди, що відповідають очікуванням нової міської аудиторії.

    Цікавим є той факт, що рекордне зростання цін відбулося на сході та півдні України. У Сумській області оренда зросла на 14,6%, у Полтавській — на 12,1%, у Херсонській — на 10,7%, у Житомирській — на 8,3%, у Вінницькій — на 7,6%.

    Натомість Кіровоградщина — єдиний регіон, де вартість оренди зменшилася: мінус 2,6%, до 6 204 грн.

    Найдешевші квартири можна знайти в:

    • Херсонській області — 3 243 грн;

    • Запорізькій — 3 684 грн;

    • Миколаївській — 3 949 грн;

    • Харківській області — 3 942 грн.

    На тлі загального подорожчання оренди, споживча інфляція в травні також прискорилася до 1,3%, що свідчить про зростання загального навантаження на гаманці українців.

  • Ціни в березні злетіли: інфляція стала найвищою за останній рік

    Ціни в березні злетіли: інфляція стала найвищою за останній рік

    Березень приніс українцям чергову хвилю зростання цін. Найбільше подорожчали продукти харчування та одяг. Загальна інфляція у річному вимірі зросла до 14,6% — це найвищий показник із травня 2023 року.

    Згідно з офіційними даними Держстату, споживчі ціни у березні зросли на 1,7% у порівнянні з лютим. Найбільше здорожчали:

    • яйця — +18,8%;

    • фрукти — +6,6%;

    • безалкогольні напої — +2,2%;

    • соняшникова олія — +1,7%.

    Серед непродовольчих товарів лідерами подорожчання стали:

    • одяг та взуття — +13,3%;

    • управлінські послуги у багатоквартирних будинках — +9,5%;

    • залізничні квитки — +4,4%;

    • медичні товари — +1,9%.

    Причини зростання інфляції: що стало поштовхом

    Фахівці пояснюють: інфляція прискорилась як через сезонні, так і фундаментальні чинники. По-перше, торішній слабкий урожай через негоду позначився на запасах продуктів, зокрема фруктів. По-друге, зростають витрати бізнесу — на енергоносії, логістику та оплату праці.

    Також свою роль зіграла «низька база» порівняння — у березні 2024 року інфляція була всього 0,5%, тож теперішні цифри виглядають різко вищими.

    Чого чекати далі

    Аналітики прогнозують, що підвищення інфляції триватиме щонайменше до травня. Далі можливе поступове зниження. Проте головним ризиком залишається війна, яка продовжує тиснути на економіку.

    НБУ очікує інфляцію на рівні 8,4% до кінця 2025 року. Міжнародний валютний фонд прогнозує 9%, а уряд — 9,5%. Уже в квітні Нацбанк може скоригувати свої прогнози вгору через прискорення інфляційних процесів.

  • У Києві за пів року подорожчав кожен «квадрат» квартири на понад 7 тисяч гривень

    У Києві за пів року подорожчав кожен «квадрат» квартири на понад 7 тисяч гривень

    За останні пів року квартири на вторинному ринку Києва суттєво здорожчали. Середня вартість одного квадратного метра зросла на 12,86% – із 56 860 до 64 173 грн. У перерахунку це понад 7 100 грн за «квадрат». Такі дані наводить сервіс M2bomber.

    Порівняно з минулим роком ціни на житло в столиці зросли на 8,91% – або більше ніж на 5 200 грн. За останній місяць ріст менш помітний – лише 0,83% або майже 530 грн.

    Ціновий розрив у Києві – понад 60 тисяч грн за «квадрат»

    Найдешевші квартири, як і раніше, можна знайти у Святошинському районі – 46 924 грн/м². Найдорожчий – Печерський район, де середня вартість перевищує 111 758 грн/м². Різниця між ними — понад 64 тисячі гривень.

    До п’ятірки найдешевших районів також увійшли:

    • Деснянський – 49 727 грн/м²

    • Дніпровський – 57 162 грн/м²

    • Подільський – 58 387 грн/м²

    • Дарницький – 59 386 грн/м²

    А от у Голосіївському, Оболонському, Солом’янському та Шевченківському районах ціна вже перевищує 64 тисячі за метр.

    За скільки зараз продають 1-кімнатні квартири

    Найчастіше в оголошеннях власники вказують такі ціни за квадратний метр для однокімнатних квартир:

    • 46 600 – 51 000 грн – 8,6% оголошень

    • 85 000 грн – 6,4%

    • 81 600 грн – 5,7%

    Трапляються й пропозиції від 3 200 грн за «квадрат», але таких лише 0,7% на ринку.

    Що з цінами в інших містах

    Схожа ситуація й по інших обласних центрах. Найбільше 1-кімнатки здорожчали в Ужгороді – на 16%. У Житомирі – на 13%, Черкасах – на 12%, Одесі – на 10%.

    Середні ціни на однокімнатні квартири в доларах:

    • Львів – 65 000$

    • Ужгород – 64 000$

    • Київ – 63 000$

    Таким чином, ринок нерухомості поступово повертається до зростання, хоча темпи все ще стримані. Та ті, хто розраховував знайти квартиру в Києві «по старих цінах», можуть зіткнутися з новою реальністю — дешеві варіанти швидко зникають із ринку.

  • Продуктовий кошик в Україні подорожчав на третину з початку року

    Продуктовий кошик в Україні подорожчав на третину з початку року

    На тлі зростання інфляції в Україні суттєво подорожчали базові продукти харчування. З початку 2025 року вартість стандартного продуктового кошика зросла на 25–30%, про що повідомляє “Новини.LIVE” з посиланням на дані Міністерства фінансів.

    Найбільш різке подорожчання торкнулося фруктів, овочів і молочних продуктів. Абсолютним рекордсменом стали яблука — їхня ціна злетіла на понад 106%, з 20,49 грн до 42,31 грн за кілограм. Картопля й молоко також додали в ціні понад 30%. У той же час експерти прогнозують невелике здешевлення молочних продуктів у березні — орієнтовно на 2,5–5% завдяки збільшенню обсягів виробництва.

    Є й продукти, які майже не змінилися в ціні. Так, ріпчаста цибуля подорожчала всього на 1,4%, а рис і твердий сир зросли в ціні на 3,9% і 5,4% відповідно.

    Фахівці пояснюють, що зростання вартості харчів пов’язане не лише з інфляцією, яка в річному вимірі сягнула 13,4%, а й зі слабким минулорічним урожаєм, здорожчанням електроенергії та зростанням витрат на логістику. Ці фактори разом створили ідеальний шторм для зростання цін.

    Аналітики застерігають: подібна тенденція може зберігатися і надалі, хоча деякі сезонні продукти навесні можуть тимчасово подешевшати. Проте для багатьох українських родин це вже реальна фінансова криза — черговий виклик у час, коли кожна гривня на рахунку.