Позначка: цифровізація

  • В Україні в “Резерв+” додадуть онлайн-відстрочку для батьків дітей з інвалідністю

    В Україні в “Резерв+” додадуть онлайн-відстрочку для батьків дітей з інвалідністю

    В Україні готують розширення цифрових можливостей для військовозобов’язаних. Міністерство оборони анонсувало запуск нової функції у застосунку “Резерв+”, яка дозволить батькам дітей з інвалідністю будь-якого віку оформлювати відстрочку від мобілізації онлайн.

    Наразі інструмент перебуває на етапі бета-тестування. Долучитися можуть як батьки неповнолітніх дітей з інвалідністю, так і ті, чиї діти вже досягли повноліття. Для цього достатньо заповнити онлайн-форму за спеціальним посиланням, без довідок і відвідування територіальних центрів комплектування.

    Як працюватиме нова функція

    • користувач подає електронний запит у додатку;

    • система автоматично перевіряє дані у державних реєстрах;

    • після підтвердження підстав інформація про відстрочку з’являється в електронному військовому документі.

    У Міноборони зазначають, що весь процес займає лише кілька годин. Така цифрова можливість має спростити процедуру і зняти навантаження з військкоматів, адже значна частина документального оформлення тепер відбуватиметься онлайн.

  • Гаврилюк повернувся в Міноборони щоб відтіснити людей Умєрова від закупівель

    Гаврилюк повернувся в Міноборони щоб відтіснити людей Умєрова від закупівель

    За інформацією наших джерел, Івана Гаврилюка повернули в Міноборони щоб контролювати поставки зброї та витіснити з процесу людей Рустема Умєрова.

    Нагадаємо, правою рукою нового Міністра оборони Дениса Шмигаля став Іван Гаврилюк, який напряму співпрацює з американським збройним лобі та, за інформацією джерела, має витіснити з процесу закупівель людей Рустема Умерова.

    Іван Гаврилюк разом з нещодавно призначеною – Оксаною Ферчук, в Міноборони будуть відповідати за “відбілювання закупівель”.

    Нагадаємо, за керівництва відомством Олексієм Резніковим та Рустемом Умєровим цей напрямок обріс корупційними скандалами та стає вкрай “токсичним” для влади.

    Як повідомляє наше джерело в Міноборони, Гаврилюк та Ферчук поставлено завдання так перебудувати корупційні потоки, щоб прибрати видимі порушення на кшталт “яйця по 17” чи “дрони від Генерала Черешні, половина з яких не придатна для роботи на фронті”.

    Зв’язка “Гаврилюк-Ферчук” невипадкова. Генерал-лейтенант Іван Гаврилюк є висококласним спеціалістом з військової логістики, як і а Оксана Ферчук, яка офіційно в Міноборони курує напрямок “цифровізації”,  насправді також є спеціалістом з питань логістики.

    За інформацією джерела, Гаврилюк та Ферчук мають разом вибудувти схему, при якій  на всьому шляху поставки зброї – від закупівлі до логістики будуть інтегровані “свої” компанії, які будуть “відщіпувати” на кожному етапі, але зовні – все буде виглядати “чисто”.

    Нагадаємо, Івана Гаврилюка пов’язують з рядом корупційних скандалів, таких як відправка 78 млрд грн польській фірмі-посередниці PHU Lechmar Sp. z o.o. на закупівлю боєприпасів, в той як вітчизняні виробники залишилися без замовлень та скандал з “бракованими мінами”.

  • Україна на п’ятому місці у світі за розвитком цифрових держпослуг

    Україна на п’ятому місці у світі за розвитком цифрових держпослуг

    Згідно з дослідженням E-Government Development Index за 2024 рік, опублікованим Організацією Об’єднаних Націй, Україна зайняла п’яте місце у світі за рівнем розвитку цифрових державних послуг. Цей міжнародний рейтинг оцінює рівень електронного урядування та залученість громадян до взаємодії з державою через електронні сервіси.

    Протягом останніх кількох років Україна здійснила вражаючий стрибок у сфері цифровізації. З 102-го місця у 2018 році країна піднялася на п’яту позицію в рейтингу Online Services Index, який оцінює якість та доступність онлайн-послуг. Особливо вражаючими є результати за показником E-Participation, де Україна зайняла перше місце, що свідчить про готовність громадян активно долучатися до державних процесів через онлайн-платформи.

    “Першими прирівняли електронні документи до паперових і четвертими в Європі запустили цифрові водійські права. Реєстрація ФОП в Україні — найшвидша в усьому світі, усього 4 секунди”, — прокоментував успіхи України міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

    Сьогодні досвід цифровізації України викликає інтерес у багатьох країнах. Важливою складовою цього процесу став застосунок “Дія”, яким користується майже 21 мільйон людей. Завдяки “Дії” українці можуть отримати доступ до 21 документа та понад 30 різноманітних послуг.

    Рейтинг країн за рівнем розвитку цифрових держпослуг:

    • Південна Корея
    • Данія
    • Естонія
    • Саудівська Аравія
    • Україна
    • Сінгапур
    • Велика Британія
    • Нова Зеландія
    • Японія
    • Казахстан

    Ці результати свідчать про зростаючу роль цифрових технологій у забезпеченні ефективності державних послуг і залученості громадян у процеси управління.

  • Митна служба впровадила нову автоматизовану систему

    Митна служба впровадила нову автоматизовану систему

    15 серпня Державна митна служба успішно завершила впровадження нової автоматизованої системи митного оформлення у всіх автомобільних пунктах пропуску на державному кордоні. Цей крок є частиною масштабної цифрової реформи, яка спрямована на оптимізацію процесів, спрощення процедур, економію часу та зниження витрат для бізнесу. Важливо зазначити, що нова система також забезпечує значне прискорення перетину кордону для громадян.

    Однією з ключових складових нової системи стало її інтегрування з новою автоматизованою системою управління ризиками. Ця система вже продемонструвала свою надійність і швидкодію на раніше впроваджених модулях. Її функціонал дозволяє ефективніше виявляти й мінімізувати ризики, пов’язані з переміщенням товарів через кордон. Крім того, вона допомагає якісно відпрацьовувати виявлені ризики, забезпечуючи високий рівень контролю та безпеки у пунктах пропуску. Це не лише підвищує ефективність роботи митниці, але й робить процеси прозорішими та менш залежними від людського фактора.

    Попереду заплановане введення додаткових складових, спроектованих з урахуванням необхідності подальшої європейської інтеграції. Ці нововведення базуються на підходах та процесах, що діють у країнах ЄС, і дозволять ще більше покращити взаємодію з європейськими митними системами. Це є черговим кроком на шляху до інтеграції України у європейський економічний простір та адаптації до європейських стандартів.

    Важливо відзначити активну участь міжнародних партнерів у реалізації цього проєкту. За їхньої підтримки вдалося створити нову відмовостійку та катастрофостійку ІТ-інфраструктуру, яка забезпечує безперебійність роботи системи й максимальний захист даних навіть у найскладніших умовах. Це є яскравим прикладом того, як співпраця з міжнародними організаціями допомагає Україні реалізовувати складні та амбітні проєкти.