Uanews.life

Позначка: Данило Гетьманцев

  • Столичний ТРЦ Ocean Plaza та готель “Україна” виставлені на продаж

    Столичний ТРЦ Ocean Plaza та готель “Україна” виставлені на продаж

    В Україні розпочинається новий етап “великої приватизації”, що привертає значну увагу інвесторів і громадськості. В рамках цього процесу на продаж виставляють кілька знакових об’єктів, серед яких — торгово-розважальний центр (ТРЦ) Ocean Plaza та готель “Україна” в центрі Києва.

    Про це повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі.

    За словами Гетманцева, перші п’ять об’єктів вже оголошені для продажу, і їх реалізація буде здійснюватися через онлайн-платформу “Прозорро.Продажі”. Серед них два об’єкти, які перебували у державній власності:

    • Готель “Україна” на Майдані Незалежності в Києві. Аукціон відбудеться 18 вересня зі стартовою ціною 1,05 млрд гривень.
    • Найбільший виробник з видобування та збагачення титанових руд “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”. Аукціон запланований на 9 жовтня зі стартовою ціною 3,9 млрд гривень.

    Інші три об’єкти належали підсанкційним особам і за рішенням Вищого антикорупційного суду були передані у власність держави:

    • Виробник газобетонних виробів ТОВ “Аерок”.
    • Розробник титанового та цирконієвого родовища ТОВ “Демурінський ГЗК”.
    • ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, що володіє ТРЦ Ocean Plaza.

    Як пояснив Гетманцев, кошти від продажу перших двох об’єктів надійдуть до державного бюджету України, тоді як від продажу інших трьох об’єктів кошти буде спрямовано до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

    Нагадаємо, що у червні 2023 року Україна націоналізувала мільярдні активи російських олігархів, включаючи київський ТРЦ Ocean Plaza, який раніше належав братам Аркадію та Ігорю Ротенбергам. У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд передав ці активи у власність держави, і тепер торговий центр Ocean Plaza виставлять на аукціон.

  • ДПС України отримала доступ до банківських рахунків громадян за кордоном

    ДПС України отримала доступ до банківських рахунків громадян за кордоном

    У Державній податковій службі (ДПС) повідомили про отримання позитивної оцінки Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою. Це відкриває доступ податковим органам до банківських рахунків громадян України за кордоном.

    Деталі звіту опубліковані на офіційному порталі ДПС. Йдеться про “Звіт про зрілість системи управління інформаційною безпекою в Україні та обмін інформацією з податковою метою”.

    Голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що це фактично означає, що ДПС невдовзі отримає доступ до інформації про банківські рахунки резидентів України за межами країни, а також до інших фінансових даних учасників міжнародних груп компаній, зокрема:

    • сплати податків;
    • обсягів доходів;
    • видів діяльності;
    • чисельності працівників;
    • іншої інформації.

    У ДПС повідомили, що оцінювання проводилося у кілька етапів, починаючи з 2019 року, а фінальний етап відбувся з 11 по 14 грудня минулого року. Особливу увагу приділяли процесам обміну інформацією, захисту конфіденційності, управлінню ризиками, питанням логічного та фізичного контролю доступу, а також підходам до забезпечення кібербезпеки.

    Пресслужба ДПС також повідомила, що імплементацію Загального стандарту звітності (CRS) та стандарту Country-by-Country Reporting (CbCR) координує Секретаріат ОЕСР. Обов’язковим кроком до імплементації автоматичного обміну інформацією є приєднання компетентного органу до Загальної системи передачі даних (CTS), яку використовують юрисдикції для безпечного обміну інформацією відповідно до стандартів CRS та CbCR.

    На сьогодні близько 115 юрисдикцій є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну даними. Україна планує запустити автоматичний обмін інформацією з іншими державами у вересні цього року.

  • В Україні підвищать податки

    В Україні підвищать податки

    Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики України, Данило Гетманцев, попереджає про необхідність ревізії податкової політики в країні у зв’язку з погіршенням бюджетної ситуації, яке очікується до 2025 року. Він також зазначив, що одним з варіантів урядових заходів для поповнення бюджету розглядається можлива девальвація української гривні.

    “На жаль, без перегляду податків не обійтися, оскільки у 2025 році бюджетна ситуація ще більше погіршиться. Не тільки через зростання видатків на армію, які ми маємо закривати власними силами, а й через невизначеність із міжнародною допомогою. Потреба в міжнародному фінансуванні України на 2025 рік оцінюється в 32 млрд доларів, з яких 15 млрд доларів ми поки не розуміємо, чим покривати”, – сказав Гетьманцев в інтерв’ю.

    Також розглядаються варіанти емісії або прискореної девальвації гривні та перерозподіл залишку коштів місцевих бюджетів на суму до 155 млрд грн. Але до таких варіантів вдаватимуться в крайньому випадку, зазначив голова комітету.

    “Підвищення податків це теж погане рішення, тут немає дискусії, але, воно, скажімо так, з усіх наявних є найменш шкідливим, і тому ми очікуємо на пропозиції саме щодо оподаткування від Кабінету міністрів”, – додав Гетманцев.

  • В Україні створять Єдину інформаційну систему соціальної сфери для ефективного надання пільг

    В Україні створять Єдину інформаційну систему соціальної сфери для ефективного надання пільг

    В Україні буде створено Єдину інформаційну систему соціальної сфери. Данило Гетманцев пояснив важливість цього рішення. Відповідний законопроект ухвалив уряд. За його словами, питання створення такої системи назріло ще чверть століття тому. Прийнято сотні законів, які передбачають різні пільги та допомоги, створювалися і реорганізовувалися органи, які мали опікуватися ними, кожен формував свою базу даних або реєстр.

    На питання, скільки в Україні є отримувачів різних видів соціальної допомоги, навіть до війни відповідали різними цифрами з похибкою в кілька мільйонів. Зараз, з появою до 10 мільйонів біженців та внутрішньо переміщених осіб, ситуація ще більше заплутана. Деякі пільги, що перейшли у спадок від СРСР, як-от позачергове встановлення дротового телефону чи пільгове користування “радіоточкою”, роками не переглядалися і мають вартість у кілька гривень.

    Попередні спроби створити Єдину інформаційну систему не дали результатів. Більше ніж півтора десятиліття тому на це отримали міжнародну допомогу у сотні мільйонів доларів, але проект затягнувся, комп’ютерна техніка застаріла, а інтернету в деяких місцях не було. Дехто вважав, що найнадійніший спосіб зберігання даних – картонна папка на шнурках.

    Зараз доступні нові технології. Наприклад, завдяки інтеграції багатьох реєстрів у Дії при заповненні заяви на пільги не треба вводити всю інформацію заново, можна підтвердити її в один клік.

    Гетманцев наголосив на важливості доведення створення Єдиної інформаційної системи до логічного кінця, щоб громадяни могли швидко отримувати пільги без бюрократичної тяганини. Він зазначив, що влада має бути зацікавлена в цьому, адже йдеться про ефективне витрачання близько 470 млрд грн.

  • В Україні планують підвищити податки на доходи з депозитів

    В Україні планують підвищити податки на доходи з депозитів

    Малі банки переглядають ставки за депозитами, деякі з них суттєво знизили дохідність вкладів. Розглянемо, які умови зараз пропонують приватним клієнтам банки з депозитними портфелями до 2 млрд грн.

    У травні інфляція в Україні прискорилася до 3,3% у річному вимірі, порівняно з 3,2% у квітні. Очікується, що після підвищення тарифів на електроенергію інфляція у червні зросте ще більше, що негативно впливатиме на дохідність депозитів.

    На дохідність вкладів також вплине можливе підвищення податків, яке обговорюється у владних кабінетах. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що можуть змінитися “податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податок на додану вартість”.

    За попередніми даними, військовий збір може збільшитися з 1,5% до 5%. Це безпосередньо вплине на дохідність вкладів, оскільки фізичні особи сплачують цей податок разом з ПДФО при отриманні доходу з депозитів. Якщо зараз загальна сума податків складає 19,5%, то після змін вона може зрости до 23%.

    Начальник Львівського відділення РВС Банку Іван Мичло погоджується, що збільшення військового збору вплине на прибутковість вкладів, але не вважає, що це зробить депозити менш популярними.

    “Не думаю, що підвищення військового збору суттєво вплине на дохідність вкладів та їх затребуваність серед населення. Відтоді, коли було вперше запроваджено військовий збір (1,5%), не спостерігалося відтоку клієнтів. Зараз планується збільшення до 5%, але це лише прогноз. Після певного періоду адаптації попит може відновитися”, — пояснює Іван Мичло.

    Голова правління Юнекс Банку Іван Світек також вважає підвищення військового збору ймовірним.

    “Будь-яке підвищення податків ускладнює ситуацію, навіть для класичних депозитів. Конкуренція на ринку та економічні умови обмежують можливості для перегляду депозитних ставок. Збільшення податків вплине на реальну дохідність для вкладника, оскільки більше з нарахованих відсотків перераховуватиметься до бюджету”, — зазначає він.

    За його словами, підвищення податків може спонукати людей інвестувати в ОВДП або тримати гроші вдома чи на поточних рахунках. Глибина цього процесу залежатиме від рівня підвищення податків та ресурсної ситуації на ринку. З іншого боку, наповнення бюджету, значна частина якого йде на оборону країни, може мати пріоритет.

    Нагадаємо, Міністерство фінансів 18 червня розмістило військових облігацій на 8,6 млрд гривень та 204 млн доларів.

  • У законі про “клуб білого бізнесу” Гетманцева введена норма щодо бронювання від мобілізації

    У законі про “клуб білого бізнесу” Гетманцева введена норма щодо бронювання від мобілізації

    Вчора Верховна Рада прийняла законопроєкт №11084, відомий як “клуб білого бізнесу”, у якому залишилася важлива поправка. Згідно з цією поправкою, уряд має надати компаніям з особливого переліку можливість додатково забронювати до 25% своїх працівників, які є військовозобов’язаними.

    Цю інформацію підтверджує порівняльна таблиця на сторінці законопроєкту. Ініціатором закону є голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від партії “Слуга народу”. Закон передбачає створення окремого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримають певні переваги в податковому адмініструванні під час воєнного стану.

    Поправка №391, що передбачала додаткове бронювання співробітників, спочатку не знайшла підтримки серед депутатів, але пізніше стало відомо, що це була помилка, і вона залишилася в тексті законопроєкту під номером №392.

    Згідно з урахованою поправкою Данила Гетманцева, уряд рекомендує зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних для компаній, що входять до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме до 25% їх працівників.

    Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” також підтримав голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив необхідність створення цього переліку для забезпечення ефективного податкового адміністрування.

  • Україна створює “банк банків” для підтримки бізнесу

    Україна створює “банк банків” для підтримки бізнесу

    У Верховній Раді України були схвалені законопроекти, спрямовані на створення Національної установи розвитку (НУР), відомої як “банк банків”. Згідно з повідомленням Данила Гетманцева, голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нова установа призначена для вирішення проблем кредитування високоризикового бізнесу, зокрема релокованого бізнесу, підприємств на прифронтових територіях, військово-промислових об’єктів та проектів з високим рівнем ризику.

    18 червня народні депутати підтримали законопроекти №11238 та №11239, які регулюють діяльність цієї установи. Гетманцев наголосив, що НУР отримає доступ до коштів приватних інвесторів для фінансування проектів з відновлення та розвитку української економіки, зокрема через різноманітні фінансові інструменти, що надаватимуться підтримці суб’єктів малого та середнього підприємництва в скрутних обставинах, але з потенціалом для відновлення та зростання.

    Попередньо в травні цього року Комітет Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики вже підтримав відповідні законопроекти, які спрямовані на створення Національної установи розвитку.

    Також фізичні особи зможуть отримувати фінансування від Національної установи розвитку (НУР) за умови відповідності певним критеріям, що визначаються умовами програм підтримки. Основні вимоги включають наступне:

    1. Бути податковим резидентом України.
    2. Не мати можливості отримати фінансування на прийнятних умовах через недосконалість або недорозвиненість ринкових механізмів, кризу або інші обставини.

    У НУР вже враховано досвід Кредитної установи для реконструкції (Kreditanstalt für Wiederaufbau, або KFW), яка була створена у післявоєнній Німеччині у 1948 році як частина Плану Маршала.

  • Кримінальне покарання для Данила Гетманцева

    Кримінальне покарання для Данила Гетманцева

    Адвокат Андрій Лещенко висловив серйозне попередження стосовно можливого кримінального покарання для Данила Гетманцева в разі, якщо його вина у втручанні в діяльність судових органів буде доведена.

    За словами юриста, якщо фактичне втручання Гетманцева в роботу судових органів буде підтверджено із достатньою впевненістю, це може мати серйозні правові наслідки. Кримінальні санкції можуть бути застосовані в залежності від характеру і обставин втручання.

    Якщо в суді буде доведена вина у втручанні в діяльність судових органів, голові податкового комітету Ради Данилу Гетманцеву може загрожувати кримінальна відповідальність. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат Андрій Лещенко.

    Раніше Гетманцев опублікував у Telegram-каналі кілька дописів , у яких, закликав громадськість до тиску на суд та відверто критикував рішення суддів. Суддя Шевченківського районного суду Києва Віталій Циктіч звернувся до Вищої ради правосуддя і Офісу Генерального прокурора із заявою про тиск з боку Гетманцева і намагання нардепа впливати на рішення суду і втручатись у його діяльність.

    Заява про тиск розглядається ВРП, потім, якщо вона є обґрунтованою, то Вища рада правосуддя її задовольняє і  відомості  передають  до уповноважених органів – в Офіс Генерального прокурора, чи уповноваженим органам досудового слідства. Надалі правоохоронні органи після отримання повідомлення про злочин зобов’язані внести відомості про кримінальне правопорушення  в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування

    – зазначив Лещенко.

    Він додав, що у разі, якщо суд  визнає  особу винною, то йому загрожує  кримінальне покарання за втручання в діяльність судових органів.

    “Тут може бути кримінальна відповідальність, передбачена статтею 376 ККУ щодо втручання у діяльність судових органів. Але тут треба з’ясувати, яка була мета кримінального правопорушення –  перешкодити виконанню службових обов’язків судді  або  добитися винесення неправосудного рішення”, – зазначив Лещенко.

    Адвокат додав, що це кримінальне правопорушення  є нетяжким злочином, і за частиною 1 статті 376 КК України карається штрафом або виправними роботами на строк до двох років, а за частиною 2 цієї статті  максимальне покарання за нього –  позбавлення волі на строк до 3-х років.

    Нагадаємо

    Президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський наголосив, що такими закликами Гетманцев порушує Кримінальний кодекс України. Нардеп, за його словами, зокрема закликає до втручання в діяльність суду, а також порушує презумпцію невинуватості.

    Адвокат Дмитро Касьяненко зазначив, що допис Гетманцева може бути розцінений як тиск на суддю та вплив на його рішення. Юрист Сергій Лисенко зазначив, що Гетманцев через соцмережі намагається впливати на суд  через громадську думку і перебирає на себе роль судді визначаючи, яке рішення Феміди буди законним у кримінальному провадженні щодо нелегального тютюну.

  • Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків у зв’язку з ескалацією війни. Голова комітету з фінансів та податкової політики Данило Гетманцев визначив цей крок як необхідне, але непопулярне рішення, у зв’язку з викликами, що стоять перед українською економікою.

    Наразі близько 60% державних видатків направляються на оборону, що становить близько 40% від ВВП країни. Це ставить серйозний тиск на бюджет. Гетманцев прокоментував можливе підвищення ПДВ, яке автоматично призведе до збільшення цін, а також військового збору.

    “Це не найкраще рішення, але ми маємо вибирати між життям і грошима. Очевидно, ми обираємо життя. Тому ми, ймовірно, будемо змушені прийняти це рішення”, – сказав народний депутат.

    Представник партії “Слуга народу” попередив, що відсутність фінансування для армії матиме фатальні наслідки для економіки. Тому важливо знайти кошти для забезпечення потреб військовослужбовців. Гетманцев підкреслив, що в наявності немає інших варіантів, крім підвищення податків.

    “Без зміни основних податкових законів ми не можемо зібрати 5 мільярдів доларів, які потрібні нам”, – заявив депутат.

    Він також зазначив, що головними джерелами фінансування є податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, військовий збір і акцизи. Водночас, зауваживши, що податок на прибуток ймовірно залишиться незмінним через складнощі з його адмініструванням.

  • Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня досягла нового рекорду щодо свого курсу до долара, підійшовши майже до 40,7 грн за один долар до кінця травня. Ця цифра вже зазначена в бюджеті на 2024 рік.

    Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

    Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

    Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

    Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

    Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

    Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

    Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

    У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

    Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

    Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

    У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

    На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

    Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

    У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

    Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

    Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.