Uanews.life

Позначка: Державіаслужба

  • Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    У кулуарах влади розгортається новий конфлікт навколо конкурсу на керівництво Державної митної служби. Одним із фаворитів у кадрових домовленостях називають Данііла Меньшикова — нинішнього виконувача обов’язків голови Державіаційної служби, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці.

    За інформацією з політичних джерел, просування Меньшикова підтримує заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Також Меньшиков має давні зв’язки з Ростиславом Шурмою — колишнім заступником голови Офісу президента, який свого часу сприяв його призначенню на митницю.

    Кар’єра Данііла Меньшикова супроводжувалася низкою скандалів ще під час його роботи в митній службі. У 2022 році Державне бюро розслідувань провело обшуки за місцем його проживання у справі щодо ввезення автомобілів з-за кордону без сплати митних платежів. Слідство перевіряло можливу схему імпорту десятків авто через митницю, яка могла призвести до значних втрат державного бюджету.

    Окремі питання виникли і до майнового стану посадовця. Під час перевірки способу життя Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що у деклараціях Меньшикова були відсутні відомості про чотири будинки в Києві загальною вартістю близько 14 млн грн. Нерухомість була оформлена на його співмешканку, яка також задекларувала заощадження, що значно перевищували її офіційні доходи — майже 1,5 млн доларів і 170 тисяч фунтів стерлінгів.

    Крім того, НАЗК у 2024 році виявило недостовірні дані в декларації Меньшикова на суму приблизно 14 млн гривень. Посадовець намагається оскаржити ці висновки агентства у суді.

    На цьому тлі в конкурсі на керівника митниці може зникнути один із конкурентів Меньшикова. Мова йде про чинного заступника голови Державної митної служби Владислава Суворова, якого вважають одним із претендентів на посаду.

    Народний депутат забороненої партії ОПЗЖ Анатолій Бурміч та депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна звернулися до Національного агентства з питань запобігання корупції із вимогою перевірити майнові декларації Суворова.

    За словами співрозмовників у політичних колах, результат цієї перевірки може бути використаний як підстава для усунення Суворова з конкурсу на посаду керівника митниці.

    Таким чином боротьба за контроль над митною службою дедалі більше набуває ознак політичного конфлікту, у якому переплітаються інтереси різних груп впливу.

  • Авіаційний регулятор під підозрою: рішення посадовців могли приносити прибуток Росії

    Авіаційний регулятор під підозрою: рішення посадовців могли приносити прибуток Росії

    Державна авіаційна служба України, яка має забезпечувати безпеку польотів і контроль за галуззю, протягом останніх років, за оцінками експертів та учасників ринку, фактично втратила функції незалежного регулятора. Замість захисту інтересів держави та оборони відомство перетворилося на адміністративний центр ухвалення рішень на користь окремих груп, а в окремих випадках — структур, пов’язаних із Росією.

    Ключову роль у цьому процесі відіграло попереднє керівництво служби — ексголова Олександр Більчук та його заступник Ігор Зелінський. Саме в період повномасштабної війни були ухвалені рішення, які змушували українські підприємства співпрацювати з іноземними посередниками із сумнівною репутацією, попри наявність власних сертифікованих компаній.

    Одним із найбільш резонансних прикладів стало рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів Мі-8 компанії AAL Group Ltd. Попри те, що в Україні є власні підприємства, здатні виконувати ці роботи, обрали офшорну структуру, кінцевим бенефіціаром якої називають компанію «Вертольоти Росії», що входить до держкорпорації «Ростех». За інформацією ринку, саме після цього рішення Більчука звільнили. Додатково зазначається, що американські військові структури раніше визнали цю компанію непридатною для співпраці через зв’язки з РФ.

    Не менш проблемною стала ситуація з літаками Іл-76, які традиційно використовувалися для військових, гуманітарних і евакуаційних місій. У 2023 році Державіаслужба спершу підтвердила відсутність обмежень для їх експлуатації, але згодом різко змінила позицію, заявивши про відсутність цивільних сертифікатів типу. Це фактично заблокувало використання бортів, призвело до простою техніки та фінансових втрат для держави.

    Паралельно регулятор видавав сертифікати льотної придатності, спираючись на документи російського розробника ПАТ «Іл», який перебуває під українськими санкціями. Експерти наголошують: така практика могла означати легалізацію рішень підприємства країни-агресора і створювати фінансові вигоди для російської сторони. При цьому в Україні є власні сертифіковані організації, здатні забезпечити технічний супровід без будь-яких контактів із підсанкційними структурами.

    Історія проблем у відомстві має довший характер. Ще у 2016 році НАБУ завершило розслідування щодо тодішнього керівника служби Дениса Антонюка через підозри у зловживанні службовим становищем і наданні переваг окремим перевізникам. Збитки тоді оцінювалися у сотні тисяч гривень.

    До повномасштабної війни медіа неодноразово повідомляли про корупційні практики під час видачі дозволів на польоти, затягування розгляду документів і створення штучних бар’єрів для авіакомпаній. У публікаціях фігурували посадовці керівної ланки служби, зокрема перший заступник голови Сергій Коршук. Однак системних кадрових і управлінських висновків зроблено не було.

    Фахівці галузі переконані: з огляду на воєнний стан та стратегічне значення авіації, діяльність регулятора потребує комплексної перевірки, а можливі зв’язки з підсанкційними або афілійованими з РФ структурами — ретельної правової оцінки.

  • Кандидат на митницю приховує майно і доходи співмешканки – розслідування

    Кандидат на митницю приховує майно і доходи співмешканки – розслідування

    Журналісти продовжують розслідувати майновий стан і кар’єрний бекграунд претендентів на вакантну посаду голови митниці. Серед лідерів опинився Даніі́л Меньшиков, колишній керівник Черкаської та Львівської митниць, а нині т.в.о. голови Державіаслужби.

    Робота Меньшикова на Львівській митниці у 2021–2023 роках викликала критику серед логістичних компаній та водіїв далекобійників через багатогодинні затори на пунктах пропуску «Шегині», «Краковець» і «Рава-Руська». Щоб посилити боротьбу з контрабандою, він залучив до своєї команди Юрія Приходька.

    У 2022 році ДБР провело обшуки за місцем проживання Меньшикова у справі щодо ввезення автомобілів без сплати мит, що призвело до недоотримання державою мільйонів гривень.

    Перевірка декларації за 2022 рік виявила недекларування чотирьох будинків у Києві, кожен майже 300 кв. м, загальною вартістю понад 13 млн грн. Будинки оформлені на співмешканку, доньку бізнесмена Бушинського. Крім того, у декларації зазначено готівку співмешканки – майже 1,5 млн доларів та 170 тис. фунтів стерлінгів, що значно перевищує офіційні доходи за весь період.

    У 2024 році НАЗК зафіксувало недостовірні відомості у деклараціях Меньшикова на 14 млн грн. Попри це, у 2025 році його призначили заступником голови Державіаслужби. При цьому він продовжує подавати декларації з суперечливою інформацією.

    Журналісти наголошують, що обшуки, невідповідність майнового стану офіційним доходам та приховування посад у біографії Меньшикова викликають серйозні питання щодо його кандидатури на очільника митниці.

  • НАБУ підозрює директорку Одеського аеропорту у мільйонних збитках

    НАБУ підозрює директорку Одеського аеропорту у мільйонних збитках

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру виконувачці обов’язків генерального директора КП «Міжнародний аеропорт Одеса». За даними сайту міськради, цю посаду обіймає Ольга Макогонюк.

    Слідство вважає, що посадовиця свідомо не подала до Державіаслужби заявку на сертифікацію аеродрому, яка дозволяла комунальному підприємству заробляти на обслуговуванні рейсів. Ці доходи — плата за зліт, посадку та стоянку літаків — аеропорт отримував ще з 2003 року.

    Замість захисту інтересів міста керівниця сприяла тому, щоб експлуатантом аеропорту стала приватна компанія. У грудні 2020 року саме ця структура перебрала на себе функції та почала заробляти на послугах для авіакомпаній.

    Через такі дії комунальне підприємство втратило статус експлуатанта, а місто — понад 15,6 млн грн доходів. Дії підозрюваної кваліфікували за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання владою, що призвело до тяжких наслідків).

    Скандал із аеропортом має довгу історію. У 2011 році бізнесмени Борис Кауфман та Олександр Грановський через підконтрольні компанії фактично отримали контроль над підприємством, використовуючи фіктивні документи й підтримку міської влади. У результаті місто втратило вплив на стратегічний об’єкт.

    У 2022 році НАБУ та САП викрили злочинну організацію, яку очолювали ці бізнесмени. ВАКС уже виніс вироки кільком учасникам, призначивши покарання у вигляді 7–8 років позбавлення волі та штрафів понад 400 млн грн.

    Нова підозра керівниці аеропорту виглядає як продовження багаторічної боротьби за контроль над одним із ключових інфраструктурних об’єктів Одеси.