Uanews.life

Позначка: державна служба

  • Декларація заступниці міністра економіки: сім квартир та земельна ділянка при скромних доходах

    Декларація заступниці міністра економіки: сім квартир та земельна ділянка при скромних доходах

    Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним об’ємом нерухомості, включно з сімома квартирами у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. Водночас офіційні доходи подружжя не дають пояснення для придбання такого майна.

    Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра у вересні 2025 року. Вона має понад 20 років досвіду роботи на державних посадах, зокрема багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів.

    Нерухомість Овчаренко включає:

    • земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

    • квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

    • квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

    • ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

    • квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

    Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

    Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

    Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

    Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.

  • Ексдиректор департаменту НБУ Олександр Завадецький претендує на крісло голови ДСА: що в його декларації

    Ексдиректор департаменту НБУ Олександр Завадецький претендує на крісло голови ДСА: що в його декларації

    Колишній директор департаменту НБУ з реєстраційних питань і ліцензування Олександр Завадецький подав документи на посаду голови Державної судової адміністрації. Журналісти проаналізували його декларацію та з’ясували, яким майном і активами володіє юрист.

    Сім’я кандидата складається з дружини Галини та трьох дітей – Єлизавети, Марії та Павла. Усі вони зареєстровані в селі Нове Боярської громади Київської області.

    Завадецький задекларував три об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,2 млн грн:

    • земельну ділянку площею 800 м² у с. Нове (201 тис. грн),

    • житловий будинок площею 167,3 м² у цьому ж селі (1,3 млн грн),

    • квартиру в Києві площею 55,4 м² (2,76 млн грн).

    Серед коштовностей – два люксові годинники: Vacheron Constantin з білого золота та Rolex зі сталі та жовтого золота. Обидва були придбані ще до запровадження електронного декларування.

    У автопарку юриста – Infiniti QX80 2015 року випуску, вартістю 2,5 млн грн на момент придбання.

    Також Завадецький володіє корпоративними правами:

    • 100% у ТОВ “Бюро проєктів ’Сфера’”,

    • 100% в Адвокатському бюро “Офіс Олександра Завадецького”,

    • пакетом акцій ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів”.

    Його сім’я у 2024 році задекларувала 828 тис. грн доходу, отриманого виключно у вигляді дивідендів від адвокатського бюро.

    З грошових активів вказано 487 тис. грн готівкою та 16,5 тис. доларів на банківських рахунках.

    Таким чином, кандидат на посаду голови ДСА демонструє чималі активи та стабільний дохід від приватної юридичної практики.

  • В Україні збільшилась кількість держслужбовців

    В Україні збільшилась кількість держслужбовців

    Національне агентство з питань державної служби оприлюднило оновлений дашборд, який демонструє ключові зміни у складі держслужбовців України за перший квартал 2025 року. Загалом у системі державної служби нині працює 156 792 особи — це на 516 більше, ніж було наприкінці 2024-го.

    При цьому кількість посад за штатним розписом скоротилася до 191 890, а кількість вакантних місць зменшилась на 665 і становить 30 522. Показники свідчать про деяке скорочення незаповнених посад і часткове зростання фактичного персоналу.

    Окрема увага — мобілізованим. З початку повномасштабного вторгнення до лав ЗСУ або територіальної оборони було залучено 4401 державного службовця, з яких 793 — жінки. За останній квартал цей показник зріс на 85 осіб.

    Трагічна статистика: за час війни загинуло 145 держслужбовців, які були призвані на фронт або загинули внаслідок бойових дій.

    Інформація представлена у форматі публічного дашборду — аналітичної панелі з відкритими даними, що дозволяє будь-кому відслідковувати динаміку державної служби. Оновлення даних відбувається щокварталу, і це один із прикладів прозорості в роботі НАДС.

  • Базова загальновійськова підготовка: нові вимоги для студентів

    Базова загальновійськова підготовка: нові вимоги для студентів

    З 2025 року проходження базової загальновійськової підготовки стане обов’язковою складовою навчання для всіх студентів вищих навчальних закладів України. Нововведення передбачає, що студенти, які не пройдуть цей етап підготовки або відмовляться скласти присягу, не зможуть продовжити своє навчання у вишах.

    Про це повідомив заступник міністра оборони бригадний генерал юстиції Сергій Мельник в інтерв’ю, записаному МОУ

     “Хочу підкреслити те, що вона (БЗВП – ред.) є обов’язковою для всіх. І якщо студенти за якимись принципами, наприклад, не можуть скласти іспит чи склали його на “незадовільно”, якщо вони відмовляються прийняти військову присягу, вони не зможуть у майбутньому проходити навчання у вищих навчальних закладах”.

    Згідно зі змінами, які запроваджуються, громадяни, які не матимуть БЗВП і бажатимуть працевлаштуватися вперше, не зможуть отримати роботу в органах державної служби, в органах місцевого самоврядуванняі органів прокуратури.

    Громадяни, які не пройдуть БЗВП, повинні будуть проходити базову військову службу, додав Мельник.

    Її викладатимуть із 2-го курсу, навчання включатиме 90 академічних годин теорії та 210 годин практики у центрах ЗСУ та інших установах.

    Теорію мають пройти всі студенти – і чоловіки, і жінки. Практичний же курс є обов’язковим лише для чоловіків, які придатні до військової служби за станом здоров’я. Жінки проходитимуть практику тільки за власним бажанням і після проходження медичного огляду.

    Після завершення цієї програми студенти складатимуть військову присягу, отримають сертифікат та військово-облікову спеціальність.