Uanews.life

Позначка: діагноз

  • Мар’яна Безугла заявила про синдром Аспергера: що це означає і чим загрожує

    Мар’яна Безугла заявила про синдром Аспергера: що це означає і чим загрожує

    Народна депутатка Мар’яна Безугла нещодавно публічно заявила, що страждає на синдром Аспергера. Ця заява викликала хвилю обговорень не лише в політичних, а й у медичних колах. Частина психіатрів сумнівається в правдивості таких зізнань, а сам синдром — серйозне хронічне порушення з аутичного спектра, яке офіційно вважається невиліковним.

    Журналісти дізнались, чим насправді є синдром Аспергера, як він впливає на людину, чи може політик із таким діагнозом обіймати посади, пов’язані з державною таємницею, і як з цим можна жити.

    Що таке синдром Аспергера

    Синдром Аспергера — один із варіантів розладів аутистичного спектра. Він не впливає на інтелект, однак змінює сприйняття соціальної взаємодії. Люди з цим синдромом часто мають труднощі з емпатією, комунікацією, розумінням жартів чи сарказму. Також їм властиві зацикленість на власних інтересах, гіперуважність до деталей, труднощі з мімікою та жестикуляцією.

    Ознаки синдрому Аспергера включають:

    • труднощі у встановленні та підтримці дружніх відносин;

    • нездатність до гнучкої соціальної поведінки;

    • проблеми з мовою тіла, зоровим контактом, інтонацією;

    • чутливість до звуків, запахів, світла;

    • залежність від рутини;

    • обмежене коло інтересів;

    • підвищене занурення у власні теми;

    • емоційна відстороненість.

    Медичний аспект заяви Безуглої

    Розлад Безуглої прокоментували й українські спеціалісти. Синдром Аспергера належить до категорії F84 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду.

    Як заявив лікар-психіатр Євген Скрипник в коментарі РБК-Україна, якщо нардепка дійсно страждає на РАС, то згідно з наказом МОЗ та СБУ №174/136 від 13.05.2002 р., Безуглій допуск до державної таємниці не мали надавати.

    «Можливо, це черговий хайп з її боку, але вона не врахувала нюанс щодо допуску до державної таємниці. Все-таки вона — народний депутат, тож повинна думати, перш ніж озвучувати такі діагнози, зокрема, думати й про наслідки», — зауважив Скрипник.

    Проте в Мін’юсті зареєстровано новий Наказ МОЗ та СБУ №987/235 від 20.06.2025 р., згідно з яким з Переліку психічних захворювань, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, буде вилучено категорію F8***, зокрема і F84.

    Медик наголосив, що якщо саме цей діагноз у Безуглої справді є, то «працювати на посаді заступниці голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки вона не мала права, тобто це було порушення». І додав, що нардепка-провокаторка повинна стояти на медичному обліку.

    Чи лікується синдром Аспергера

    Синдром Аспергера не лікується повністю, але симптоми можна значно пом’якшити. Для цього використовують:

    • поведінкову терапію;

    • логопедичні та комунікативні заняття;

    • тренінги соціальних навичок;

    • медикаменти для боротьби з тривогою, депресією, нав’язливими думками;

    • освітні програми для родин.

    За правильного підходу люди з таким діагнозом можуть навчитися краще взаємодіяти з соціумом і бути ефективними у своїй професії.

    Хто ще живе з таким діагнозом

    Серед відомих людей із синдромом Аспергера — актори Ентоні Гопкінс і Деніел Ейкройд, режисер Стенлі Кубрик, науковець Альберт Ейнштейн, композитор Вольфганг Амадей Моцарт, президент США Томас Джефферсон. Це ще раз доводить, що розлад не є вироком, а лише вимагає індивідуального підходу.

    Ситуація з Безуглою залишається предметом суперечок, але водночас дає шанс для ширшого обговорення теми психічного здоров’я в політиці та суспільстві.

  • Аутизм — не епідемія: чому діагноз ставлять частіше

    Аутизм — не епідемія: чому діагноз ставлять частіше

    Останніми роками діагноз “аутизм” почали ставити значно частіше. Це породило побоювання, що ми маємо справу з новою епідемією. Проте фахівці заспокоюють: збільшення кількості випадків — наслідок не захворювання, а змін у діагностиці.

    Нові критерії — нова статистика

    До 1980-х років термін “розлади аутистичного спектра” (РАС) узагалі не існував. А сам аутизм трактували дуже вузько — лише як важкі, помітні порушення. Через це діагноз ставили лише окремим пацієнтам. Багато дітей із легкими формами РАС вважали просто «дивними» або взагалі ігнорували.

    Розширення критеріїв діагностики та зростання обізнаності в суспільстві призвели до того, що сьогодні виявляють набагато більше випадків, зокрема серед дівчат і представників меншин — груп, які раніше майже не охоплювали дослідженнями.

    У США, за офіційною статистикою, вже кожна 31-ша дитина має діагноз у спектрі аутизму. Таке саме зростання фіксують в Австралії, Тайвані та інших країнах.

    Генетика чи довкілля?

    Більшість експертів погоджуються: аутизм має сильну генетичну складову. Дослідження свідчать, що спадковість пояснює до 80% випадків. Якщо один з ідентичних близнюків має аутизм, у другого теж з великою ймовірністю виявлять цей стан.

    Однак і генетика — не єдине пояснення. Вчені досліджують додаткові фактори: передчасні пологи, низьку вагу при народженні, вік батьків, діабет у матері, а також вплив довкілля — зокрема пестицидів і забруднення повітря. Але прямий причинно-наслідковий зв’язок між цими чинниками і аутизмом досі не доведений.

    Що лякає насправді?

    “Нас лякає не аутизм, а відсутність системи підтримки для таких людей”, — каже Зої Гросс із організації ASAN. Її підтримує і Шеннон Роуз. Вони наголошують: суспільство досі недостатньо пристосоване до потреб людей у спектрі аутизму.

    Люди з аутизмом завжди були серед нас. Але лише нещодавно ми почали бачити їх, розуміти і визнавати. І це — не епідемія, а крок уперед.

  • Бізнесмен Дмитро Нікіфоров, що звинувачував СБУ у неправомірному обшуку хворий біполярним розладом особистості

    Бізнесмен Дмитро Нікіфоров, що звинувачував СБУ у неправомірному обшуку хворий біполярним розладом особистості

    Відомий український бізнесмен Дмитро Нікіфоров, що звинувачував СБУ у неправомірному обшуку має встановлений діагноз “Органічний афективний розлад, біполярний розлад інтоксикаційно-травматичного генезу” викликаний зловживанням алкоголем.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Нагадаємо, 15 березня 2024 року Дмитро Нікіфоров на своїй сторінці у Фейсбук розмістив пост, в якому звинувачував співробітників СБУ у проведенні незаконного обшуку в його квартирі та звинуватив правоохоронців у “бандитизмі та здирництві”.

    ФОТО: Скрін сторінки у Фейсбук Дмитра Нікіфорова

    Як повідомляють наші джерела в прокуратурі міста Києва, Дмитро Нікіфоров в судових розглядах стосовно корпоративних конфліктів декілька разів використовував довідку від психіатра, про наявність в нього гострих психічних захворювань, внаслідок надмірного вживання алкоголю (алкоголізму).

    Водночас наші джерела в Державній прикордонній службі підтвердили неодноразові виїзди Дмитра Нікіфорова за кордон в військовий час, на основі даних документів.

    ФОТО: Консультативний висновок лікаря-психіатра та інша документація, яку Дмитро Нікіфоров надавав суду та прикордонникам
    ФОТО: Консультативний висновок лікаря-психіатра та інша документація, яку Дмитро Нікіфоров надавав суду та прикордонникам

    ФОТО: Консультативний висновок лікаря-психіатра та інша документація, яку Дмитро Нікіфоров надавав суду та прикордонникам

    Згідно оприлюднених документів, Дмитро Нікіфоров проходив лікування від тяжкого психічного розладу викликаного алкоголізмом починаючи з 2019 року. Тобто з лютого 2019 року бізнесмен Нікіфоров фактично являється недієздатним, тож не міг заключати договора (вчиняти правочини) від свого імені.

    В даному контексті варто згадати декілька крупних угод, в які згідно закону мають вважатись недійсним, через недієздатність Дмитра Нікіфорова.

    Зокрема, в червні 2019 року уже після встановлення пану Нікіфорову тяжкого психічного розладу була здійснена угода з купівлі Дмитром Нікіфоровим 100% Музинського заводу мінеральних вод. А в жовтні 2023 року відбулось підписання угоди з продажу Нікіфоровим прав на торгову марку VODA UA, в якій покупцем виступив Андрій Матюха.

    Згідно даних державних реєстрів, наразі  Нікіфоров Дмитро Андрійович є керівником та засновником 6-ти підприємств. Також на сторінці Нікіфорова у Фейсбук зазначено, що він також володіє видавництва Стольний Град та засновником і СЕО у Kombucha UNO. Як така ситуація взагалі можлива з урахуванням діагнозу пана Нікіфорова питання відкрите.

    Чи дійсно публічний бізнесмен Дмитро Нікіфоров хворий біполярним розладом, чи являється звичайним аферистом, що у власних корисних інтересах фальсифікував документи для  використанні в суді та безперешкодного перетину кордону мають визначити правоохоронні органи.

  • Україна скасувала статус “обмежено придатний до військової служби”

    Україна скасувала статус “обмежено придатний до військової служби”

    Україна припинила практику присвоєння статусу “обмежено придатний до військової служби”. Згідно з Законом про забезпечення прав військових на соціальний захист, призовникам із цим статусом потрібно буде пройти перекомісію, де їх визнають придатними або непридатними до служби. Зміни для цієї категорії громадян будуть оголошені відповідними органами.

    Особи зі статусом “обмежено придатний до військової служби” зобов’язані пройти повторний медичний огляд, щоб отримати нову категорію. Цей процес розпочався з 18 травня після введення в дію нового закону про мобілізацію і триватиме до 4 лютого 2025 року. Також необхідно оновити свої дані у Територіальних військових комісаріатах.

    Закон про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачає, що після медичного огляду колишні обмежено придатні можуть отримати один із кількох статусів, залежно від встановленого діагнозу, включаючи непридатність до військової служби, тимчасову непридатність або придатність до служби за певними напрямами.

    Зміни в системі ВЛК набрали чинності з 4 травня, коли Міністерство оборони увів зміни до наказу №402 щодо роботи військово-лікарських комісій. Ці зміни майже повністю скасували індивідуальну оцінку придатності.

    Паралельно з цим, у Верховній Раді 26 березня зареєстрували дві постанови про скасування закону №10313, який передбачав обов’язковий повторний медичний огляд для чоловіків, визнаних обмежено придатними до військової служби.