Uanews.life

Позначка: Дніпропетровська область

  • В Україні понад 2 млн боргів за штрафами ПДР: де частіше не сплачують штрафи в Україні

    В Україні понад 2 млн боргів за штрафами ПДР: де частіше не сплачують штрафи в Україні

    В Єдиному реєстрі боржників нараховується понад 2 млн штрафів за порушення ПДР, з яких близько 1,5 млн (75%) закрили без фактичної оплати через неможливість стягнення. Про це повідомив Opendatabot.

    За даними сервісу, від початку повномасштабної війни кількість неоплачених штрафів зросла на 43%. Портрет боржника типовий: чоловік (на них припадає 92% випадків — орієнтовно 1,8 млн), віком від 25 до 45 років (64% або понад 1,28 млн боргів). Водії до 25 років накопичили близько 13% штрафів (приблизно 252 тис.), ще 23% — у групі 45+ (приблизно 469 тис.).

    Регіональна картина теж показова. Лідирує Дніпропетровська область — 211,5 тис. штрафів (11%). Далі — Київ (193,7 тис., 10%), Одещина (146,9 тис., 7%), Харківщина (125,9 тис., 6%) та Київська область (106,3 тис., 5%). У реєстрі зафіксовано й рекордсмена: 27-річний мешканець Вінниччини має 1056 штрафів.

    Ці показники вказують на системну проблему зі стягненням адміністративних санкцій: значна частка справ закривається без надходжень до бюджету, що демотивує сумлінну сплату та послаблює превентивний ефект покарань. Експерти не раз наголошували, що підвищення результативності стягнення можливе через синхронізацію даних МВС, Мін’юсту та податкової, а також через автоматичні обмеження для злісних боржників (реєстраційні й сервісні послуги, виїзд за кордон тощо).

  • Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Керівницю підрозділу екоінспекції затримали за незаконне збагачення: вилучено понад мільйон доларів готівкою

    Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції викрили керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, яка охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні.

    Як повідомляє ДБР, під час обшуку за місцем проживання посадовиці правоохоронці виявили значні суми незадекларованої готівки — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Гроші були вилучені як речові докази у межах кримінального провадження.

    За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

    На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

    Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

    ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.

  • Під загрозою оточення: армія РФ просунулася довкола Покровська

    Під загрозою оточення: армія РФ просунулася довкола Покровська

    Російські війська перекрили головну трасу, що з’єднує Покровськ із Павлоградом, значно ускладнивши сполучення між цими прифронтовими містами. Про це свідчать актуальні дані карти DeepState, яка відстежує ситуацію на лінії фронту.

    Згідно з оновленням карти, «сіра зона» — територія активних бойових дій — суттєво розширилася в межах Покровська, охопивши центральну та північну частини міста. Це свідчить про погіршення ситуації та посилення загрози для українських оборонних позицій у регіоні.

    Російські підрозділи просунулися одразу на двох напрямках — південному та північно-східному від Покровська, фактично обходячи сусідній Мирноград. Відстань між «сірою зоною» навколо агломерації тепер становить менше трьох кілометрів, що створює ризик формування оточення для українських сил, які утримують позиції в районі.

    Крім того, фіксується просування російських військ на території Дніпропетровської області — у напрямку села Єгорівка. Це може свідчити про спробу противника розширити зону бойових дій і посилити тиск на українські підрозділи на межі Донеччини та Дніпропетровщини.

    Покровськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних вузлів на сході України. Втрата дороги на Павлоград може суттєво ускладнити постачання та евакуацію, а також посилити гуманітарну кризу серед цивільного населення, яке досі перебуває в місті.

  • Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Дніпропетровщина лідирує за кількістю боржників: арешти коштів приносять сотні тисяч у справах

    Органи Державної виконавчої служби за січень–вересень 2025 року стягнули 11,6 млрд грн аліментів — це на 2,65 млрд грн (29,4%) більше, ніж торік за той самий період. Станом на 1 жовтня понад 189 тис. осіб мають заборгованість понад три місяці; до більшості з них застосовано обмеження, передбачені ч.9 ст.71 Закону «Про виконавче провадження» — тимчасову заборону виїзду за кордон, керування транспортом і користування зброєю.

    У регіональному розрізі найбільше системних неплатників зафіксовано в Дніпропетровській області — 16,2 тис., далі йдуть Харківська — 13,8 тис., Донецька — 12,4 тис., Запорізька — 11,1 тис. та Одеська — 9,7 тис. Найменше боржників — у Чернівецькій (0,7 тис.), Тернопільській (0,9 тис.) та Луганській (0,5 тис.) областях.

    Результативність примусових заходів ілюструють окремі кейси.
    У Дніпропетровській області після арешту коштів боржник сплатив 371 тис. грн аліментів і 185 тис. грн штрафу; додатково до бюджету надійшло майже 38 тис. грн виконавчого збору.
    У Тернопільській області завершено провадження на понад 421 тис. грн: після арешту коштів і внесення даних до Єдиного реєстру боржників всю суму перераховано матері дітей, а 29 тис. грн виконавчого збору — державі.
    У Кропивницькому державні виконавці стягнули понад 306 тис. грн (із урахуванням штрафу) після арешту рахунків і майна.
    У Херсонській області забезпечено повну сплату 212 тис. грн боргу та 29 тис. грн штрафу; понад 21 тис. грн виконавчого збору спрямовано до бюджету.

  • Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    Талони без бензину: хто стоїть за зривом постачання пального для рятувальників Дніпропетровщини

    У Дніпропетровській області виявлено схему, яка у період воєнного стану фактично паралізувала постачання пального для органів цивільного захисту. Йдеться про паливо, закуплене за бюджетні кошти для роботи аварійно-рятувальної техніки та генераторів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Замість гарантованого доступу до ресурсу державні служби отримали паливні талони, які на практиці не забезпечували можливості заправки.

    Ключову роль у схемі відігравали компанії-прокладки ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС», що виступали формальними постачальниками пального для Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської ОДА. Після отримання 100-відсоткової передоплати, зокрема понад 4,5 млн грн бюджетних коштів, замовнику передавали талони мережі АЗС «АВІАС». Водночас фактичний відпуск пального на заправках систематично блокувався, що унеможливлювало заправку спеціалізованої техніки.

    Фактичний контроль над відпуском пального здійснювало ПП «УКРПАЛЕТСИСТЕМ», яке формально управляє мережею АЗС «АВІАС». Саме концентрація сотень заправок під єдиним управлінням дозволила вибірково блокувати постачання для державних замовників. Така ситуація має всі ознаки монопольного становища на ринку.

    Окремі питання викликає роль Антимонопольного комітету. За наявними даними, керівництво АМКУ та окремі посадовці ігнорували ознаки монополізації та погоджували передачу значної кількості АЗС в управління «УКРПАЛЕТСИСТЕМ». Це створило умови для збереження контролю над паливним ринком структурами, пов’язаними з Ігорем Коломойським та білоруським бізнесменом Миколою Вороб’єм.

    До реалізації схеми були залучені й посадові особи на регіональному рівні. Серед них — колишній голова Дніпропетровської ОДА Сергій Лисак та директор департаменту цивільного захисту Тетяна Курченко, які відповідали за укладення контрактів і контроль їх виконання. Саме за їхньої участі бюджетні кошти були перераховані компаніям, що фактично не виконували договірні зобов’язання.

    Формально відповідальність для постачальників обмежилася фінансовими санкціями. Суди вже ухвалили рішення про стягнення понад 2,2 млн грн з ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ» та понад 3,3 млн грн з ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» з урахуванням штрафів. Водночас ці суми не є співмірними зі шкодою, завданою блокуванням критично важливих постачань у воєнний час, коли від доступу до пального напряму залежить безпека людей.

    Ситуація також свідчить про можливе системне прикриття схеми. Без мовчазної згоди або бездіяльності з боку контролюючих і правоохоронних органів такі практики навряд чи могли б тривати тривалий час. Попри очевидну суспільну небезпеку, історія досі не отримала належної кримінально-правової оцінки.

    Блокування пального для цивільного захисту у воєнний період виходить далеко за межі господарського спору. Це приклад того, як корупційні та монопольні механізми здатні напряму підривати систему безпеки держави. Подальша правова оцінка дій усіх причетних має стати тестом на спроможність держави захищати критично важливі сфери в умовах війни.

  • Поліція викрила банду: шахраї крали гроші інтернет-магазину через зламані картки

    Поліція викрила банду: шахраї крали гроші інтернет-магазину через зламані картки

    Правоохоронці викрили злочинну групу, яка шахрайським шляхом заволоділа товарами й коштами інтернет-магазину косметики та парфумерії. За даними поліції Київської області, фігуранти діяли на території Київської, Рівненської, Дніпропетровської та Миколаївської областей.

    Схема полягала в використанні зламаних іноземних банківських карток: зловмисники без відома власників проводили оплати на маркетплейсі за товари та подарункові сертифікати, які потім перепродавали через онлайн-платформи. Таким чином вони отримували незаконний прибуток, а підприємству завдано збитків понад 700 тисяч гривень.

    Після відпрацювання злочинної мережі поліцейські провели одночасні обшуки за місцями проживання фігурантів. Вилучено готівку, мобільні телефони, ноутбуки, банківські картки, чорнові записи та кілька автомобілів, які, за версією слідства, використовувалися у злочинній діяльності.

    За фактом шахрайства відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство в особливо великих розмірах). Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі дії тривають, перевіряють причетність інших осіб та встановлюють повний механізм відмивання коштів.

  • Deep State зафіксував просування росіян у Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях

    Deep State зафіксував просування росіян у Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях

    Російські окупанти продовжують спроби наступу на сході та півдні України. За даними моніторингового проєкту Deep State, противнику вдалося просунутися поблизу кількох населених пунктів у різних регіонах.

    Зокрема, йдеться про Ямпіль на Донеччині, Березове і Калинівське у Синельниківському районі Дніпропетровської області, а також Ольгівське в Пологівському районі та Новоіванівку у Запорізькій області.

    Водночас, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, за добу 26 вересня на фронті відбулося 160 бойових зіткнень. Найгарячішими залишаються Покровський, Лиманський, Торецький та Новопавлівський напрямки.

    Протягом дня ворог завдав одного ракетного та 50 авіаційних ударів, використав близько 2000 дронів-камікадзе та здійснив 3277 обстрілів українських позицій і населених пунктів.

    На напрямку Ямполя сили оборони зупинили ворожі штурми. За даними Генштабу, там було знищено 156 окупантів, з яких 94 — безповоротно. Українські військові ліквідували дев’ять одиниць автотранспорту, одну артилерійську систему та 19 безпілотників. Також пошкоджено ще одну артсистему та вісім укриттів, де перебували сили противника.

  • З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

    З Києва виїхало майже 3 тисячі бізнесів за вісім місяців

    Український бізнес продовжує активно змінювати «прописку» всередині країни. За даними Єдиного державного реєстру, протягом січня–серпня 2025 року компанії переїздили між регіонами 8 345 разів. Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на сервіс «Опендатабот», це майже відповідає показникам 2024-го і навіть на 10% менше, ніж у довоєнному 2021 році.

    Загалом 7 988 компаній здійснили релокацію у 2025-му, причому деякі робили це двічі й більше. Найбільш мобільними виявилися торговельні підприємства: кожен третій переїзд припав саме на них. Далі йдуть будівельні компанії (6%), бізнес у сфері сільського господарства та нерухомості (по 5%).

    Головний напрямок міграції бізнесу залишається незмінним — до та зі столиці. Київ є водночас і найбільшим донором, і головним пунктом тяжіння для компаній. За вісім місяців зі столиці виїхало 2 909 підприємств (36% від усіх релокацій), натомість 2 252 обрали Київ як нове місце роботи.

    Популярними маршрутами стали:

    • Київ → Київська область — 494 компанії,

    • Київ → Дніпропетровщина — 379,

    • Київська область → Київ — 378,

    • Київ → Харківщина — 358,

    • Дніпропетровщина → Київ — 336.

    При цьому прифронтові регіони, здавалося б, несподівано демонструють позитивний баланс. Харківська область у 2025 році прийняла більше компаній, ніж втратила (+374), подібна динаміка у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях.

    Натомість Київ втратив найбільше бізнесу у чистому балансі — мінус 657 компаній. Далі йдуть Дніпропетровська область (-102), Донеччина (-97), Волинь (-83) та Полтавщина (-62).

    Серед регіонів-донорів після столиці варто відзначити Дніпропетровщину (824 компанії), Київщину (770), Одещину (507) та Львівщину (451).

    Водночас саме ці ж регіони, попри втрати, залишаються й серед найпопулярніших для релокації. Після Києва бізнес найчастіше обирає Київську область (847 переїздів), Харківщину (742), Дніпропетровщину (722) та Львівщину (613).

  • Розкішне життя прокурора: як Андрій Дяченко приховує майно через родичів

    Розкішне життя прокурора: як Андрій Дяченко приховує майно через родичів

    Прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури Андрій Дяченко володіє дорогими автомобілями, проживає в розкішному будинку та має значні грошові заощадження. Водночас, за офіційними документами, усе це майно оформлене на його родичів – сестру та тестя.

    Після відставки Генерального прокурора Андрія Костіна у жовтні 2024 року Україна вже кілька місяців живе без керівника цього силового відомства. На тлі неефективності реформи прокуратури все більше уваги привертають розслідування щодо прокурорів на місцях.

    Раніше журналісти висвітлювали скандали навколо керівника прокуратури Дніпропетровської області. Тепер у центрі уваги – його підлеглий Андрій Дяченко, який очолює перший відділ процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції.

    Повідомляє видання Антикор.

    Хоча Дяченко не є публічною особою, його прізвище вперше з’явилося у медіа після дорожньо-транспортної пригоди у Дніпрі. Він перебував за кермом елітного Lexus, який не був зазначений у його декларації. Очевидці стверджували, що прокурор був напідпитку, проте обласна прокуратура оперативно стала на його захист.

    Цей інцидент привернув увагу до способу життя Дяченка та дозволив детальніше проаналізувати його статки.

    Згідно з деклараціями, Андрій Дяченко усе своє професійне життя працював у прокуратурі, починаючи з рядової посади із зарплатою 6 800 грн на місяць. Проте за ці роки його родина значно покращила матеріальний стан.

    Більшість люксових авто, якими користується прокурор, записані на його сестру Марину Дяченко. Вона офіційно працює перукаркою у Дніпропетровській області.

    Авто, маєтки та "щедра сестра": як прокурор Андрій Дяченко живе на широку ногу

    Джерело: Антикор

    Список автомобілів, які протягом останніх років опинилися “у користуванні” сім’ї Дяченка:

    • Mercedes-Benz S350 – з’явився у 2016 році, після чого Андрій Дяченко прибрав із декларації згадку про власну земельну ділянку;
    • Lexus ES 250 (2018 р.) – придбаний його сестрою та одразу переданий прокурору;
    • BMW X5 (2009 р.);
    • KIA Sorento (2015 р.);
    • Lexus GX 460 (2014 р.) – також оформлений на сестру;
    • Audi Q7 (2017 р.) – куплений у 2023 році, на ім’я Марини Дяченко;
    • Lexus NX (2020 р.) – записаний на тестя прокурора, хоча згідно з декларацією ним користується дружина Андрія Дяченка.

    Цікаво, що дві останні машини були придбані вже після початку повномасштабного вторгнення РФ, коли в країні тривала криза, а люди намагалися економити кошти.

    Житло прокурорська родина також оформляти на себе не поспішає. Від 2017 року Андрій Дяченко мешкає у будинку на вулиці Гельсінській (колишня Далекосхідна) в Дніпрі. Водночас офіційно цей маєток належить його сестрі.

    За оцінками ринку, аналогічні будинки в цьому районі коштують близько 10 мільйонів гривень.

    Попри численні активи “у користуванні”, прокурорська родина ще й примудряється накопичувати заощадження.

    Згідно з декларацією, Дяченко разом із дружиною зберігають:

    • 45 000 доларів готівкою (30 000 у прокурора, 15 000 – у дружини);
    • мають 14 банківських рахунків, інформація про стан яких недоступна у відкритих джерелах.

    Варто зазначити, що дружина Дяченка не має офіційних джерел доходу, окрім допомоги при народженні дитини. Сам прокурор живе виключно на зарплату.

    Авто, маєтки та "щедра сестра": як прокурор Андрій Дяченко живе на широку ногу

    Джерело: Антикор

  • Окупанти наближаються до Дніпропетровщини і вже можуть обстрілювати область КАБами

    Окупанти наближаються до Дніпропетровщини і вже можуть обстрілювати область КАБами

    Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук у своєму Telegram-каналі повідомив про значне скорочення відстані між лінією фронту і кордоном Дніпропетровської області. За підтвердженими даними ресурсу Deep State, відстань від тимчасово окупованого села Солоне Донецької області до кордонів Дніпропетровщини зменшилася до менш ніж 7 км.

    Окупанти можуть атакувати з авіабомбами та артилерією

    Тепер російські війська мають можливість наносити удари керованими авіабомбами (КАБами) та артилерією по прикордонних громадах. Микола Лукашук наголосив на підвищеній небезпеці для наступних населених пунктів:

    • Великомихайлівська,
    • Маломихайлівська,
    • Новопавлівська,
    • Межівська,
    • Покровська,
    • Петропавлівська,
    • Васильківська.

    Ці громади опинилися в зоні потенційних обстрілів, що може серйозно вплинути на безпеку цивільного населення. Лукашук зазначив, що небезпека поширюється не лише на східну частину Синельниківського району, а й на сусідні території Павлоградського району, зокрема прикордоння з Покровським напрямком.

    Попередження для місцевих мешканців

    Лідер обласної ради закликав мешканців громад, що перебувають у зоні підвищеної небезпеки, серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги та дотримуватися всіх рекомендацій з безпеки. Ці заходи необхідні для того, щоб мінімізувати можливі жертви та руйнування, пов’язані з артилерійськими обстрілами і авіаударами.

    Перспективи подальшого розвитку ситуації

    Як зазначив аналітик BILD Юліан Рьопке, російським військам залишилося всього 7 км до Дніпропетровської області, і скоро війна може охопити цю територію. Військовий експерт Олег Жданов також вказав, що зараз головне завдання для ворога — захоплення Покровська, що може стати ключовим моментом у розвитку бойових дій на південь від фронту.

    Зараз важливою є не тільки готовність місцевих органів влади, а й відповідальність кожного жителя Дніпропетровщини до ситуації, щоб зберегти життя та здоров’я в умовах загрози наступу.