Uanews.life

Позначка: Дональд Трамп

  • «Гниюча» рука Трампа налякала мережу: нові фото президента США розпалили чутки про його здоров’я

    «Гниюча» рука Трампа налякала мережу: нові фото президента США розпалили чутки про його здоров’я

    Нові фотографії президента США Дональда Трампа знову спричинили бурхливі обговорення його здоров’я. На кадрах, зроблених цього тижня у Білому домі, на правій руці 80-річного американського лідера помітні зміна кольору шкіри, синці та припухлість. У соцмережах уже з’явилися припущення про серйозне захворювання, а окремі користувачі назвали руку президента «гниючою». Водночас жодних офіційних даних про небезпечну хворобу руки Трампа немає: його лікар раніше пояснював подібні синці прийомом аспірину та частими рукостисканнями.

    Нову хвилю чуток спричинили фотографії президента, зроблені під час його публічних заходів у Білому домі. Irish Star звернув увагу, що під час появи Трампа на Південній галявині, де він розповідав про роботи на території президентської резиденції, його права рука виглядала помітно набряклою та мала нерівномірний колір. Того ж дня подібні зміни було видно під час зустрічі президента з представниками фінансового та криптовалютного секторів у Roosevelt Room.

    Крупні плани руки швидко розійшлися соціальними мережами. Одні користувачі порівнювали її вигляд із наслідками сильного удару, інші використовували значно емоційніші формулювання, зокрема слово «гниюча». Саме ця характеристика згодом потрапила у заголовки низки таблоїдів. Однак важливо наголосити: це не медичний висновок, а лише оцінка користувачів соцмереж. Немає жодного офіційного підтвердження того, що у президента відбувається некроз, інфекційний процес чи будь-яке інше «гниття» тканин.

    Зовнішній вигляд рук Трампа стає предметом публічних обговорень уже не вперше. Ще влітку 2025 року журналісти звернули увагу на синці на його правій руці та спроби приховувати частину плям косметичними засобами. Тоді Білий дім уперше надав детальніше пояснення: лікар президента доктор Шон Барбабелла назвав зміни доброякісним подразненням м’яких тканин, пов’язаним із частими рукостисканнями та прийомом аспірину.

    У січні 2026 року Трамп сам прокоментував черговий великий синець, цього разу на лівій руці. За його словами, під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі він ударився рукою об край столу. Президент заявив, що легко отримує синці через аспірин, який приймає для профілактики серцево-судинних проблем. Reuters тоді опитав чотирьох лікарів — двох хірургів і двох терапевтів — і вони погодилися, що аспірин справді може сприяти появі помітних синців.

    Особливу увагу викликала доза препарату. Сам Трамп розповідав, що приймає більше аспірину, ніж радять йому лікарі. У розмові з журналістами він пояснював це бажанням знизити ризики для серця, хоча його лікар нібито говорив, що потреби у великій дозі немає. Аспірин знижує здатність тромбоцитів утворювати згустки крові, тому навіть невеликі травми у людей, які його приймають, можуть залишати значно помітніші підшкірні крововиливи.

    Найсвіжіший оприлюднений медичний висновок щодо Трампа також прямо згадує синці на руках. Наприкінці травня 2026 року президент пройшов чергове обстеження у Національному військово-медичному центрі Волтера Ріда. Після цього доктор Барбабелла заявив, що Трамп перебуває у «відмінному стані здоров’я» та здатний у повному обсязі виконувати обов’язки президента і головнокомандувача. У висновку водночас було зафіксовано, що синці на руках продовжують з’являтися. Лікар описав їх як поширені та доброякісні і знову пов’язав із незначним подразненням м’яких тканин на тлі регулярних рукостискань та прийому аспірину.

    Той самий медичний звіт містив ще одну деталь, яка раніше також спричинила чутки про здоров’я президента: у Трампа зберігався невеликий набряк нижньої частини ніг. За словами лікаря, він навіть зменшився порівняно з попереднім роком. Обстеження серця показало нормальну функцію, а неврологічна оцінка не виявила відхилень у психічному статусі. Президенту рекомендували низьку дозу аспірину, більше фізичної активності, корекцію харчування та подальше зниження ваги.

    Ще в липні 2025 року Білий дім повідомив, що причиною набряків ніг Трампа є хронічна венозна недостатність. Це стан, за якого клапани вен неефективно допомагають крові повертатися від нижніх кінцівок до серця, внаслідок чого вона може накопичуватися в ногах та спричиняти набряки. Після ультразвукового та судинного обстеження лікарі тоді не виявили у президента ознак тромбозу глибоких вен або захворювання артерій.

    Хронічна венозна недостатність є досить поширеною серед людей старшого віку. Вона може спричиняти набряки стоп і гомілок, відчуття важкості, варикозне розширення вен та зміни шкіри на ногах, але сама по собі не пояснює синці на руках. Тому пов’язувати нові фотографії руки Трампа з цим діагнозом без медичного підтвердження неправильно.

    Вік президента також робить будь-які зміни його зовнішності предметом особливої уваги. 14 червня 2026 року Дональду Трампу виповнилося 80 років. Він залишається найстаршою людиною, яка коли-небудь вступала на посаду президента США. Тому питання його фізичної форми та здатності виконувати обов’язки регулярно стають темою політичних суперечок.

    У травні Трамп провів приблизно три години у Walter Reed під час профілактичного медичного та стоматологічного обстеження. Після візиту він заявив, що всі показники виявилися «ідеальними». Через кілька днів Білий дім опублікував лікарський меморандум, який підтвердив нормальну роботу серцево-судинної, дихальної та нервової систем, хоча й зафіксував уже відомі набряки ніг і синці на руках.

    Таким чином, нові фото справді показують помітні зміни на правій руці президента, однак встановити їхню причину лише за зображенням неможливо. Публічно доступні медичні документи не містять інформації про тяжке захворювання руки, а останній висновок лікаря Трампа характеризував подібні синці як доброякісні.

    Нова хвиля чуток демонструє, наскільки пильно американська громадськість стежить за здоров’ям 80-річного президента. Будь-яка припухлість, пляма або синець майже миттєво стають предметом політичних дискусій і конспірологічних версій. Проте поки Білий дім не надасть нової медичної інформації, твердження про невідому серйозну хворобу Трампа залишаються лише припущеннями.

  • Трамп вдарив по Канаді 50% митами: Оттава готує дзеркальну відповідь і новий етап торговельної війни

    Трамп вдарив по Канаді 50% митами: Оттава готує дзеркальну відповідь і новий етап торговельної війни

    США запровадили 50-відсоткові мита на канадські товари загальною вартістю близько $20 млрд після того, як Вашингтон і Оттава в останній момент не змогли домовитися про нові умови торгівлі. Під обмеження потрапив широкий перелік продукції — від молочних товарів і алкоголю до деревини, цементу, одягу та хокейного спорядження. Канада вже оголосила, що відповість за принципом «долар за долар»: нові тарифи на американську продукцію мають набути чинності 8 вересня.

    Новий етап торговельного протистояння між двома найбільшими партнерами Північної Америки розпочався 22 серпня після провалу останнього раунду переговорів. Адміністрація президента США Дональда Трампа активувала 50% тариф на приблизно $20 млрд канадського експорту. За оцінками американської сторони, це близько 5% усіх товарів, які Канада щороку постачає до США.

    Нові мита охоплюють десятки категорій продукції. Associated Press повідомляє, що серед них є хокейні ключки та інше спортивне спорядження, продукти харчування, косметика, меблі та низка інших товарів. Раніше Reuters зазначав, що у списку також перебувають канадські вино, молочна продукція, деревина та інші чутливі для економіки країни групи експорту.

    При цьому частина продукції, яка раніше мала пільговий режим відповідно до угоди США–Мексика–Канада, тепер також може потрапляти під додаткове тарифне навантаження. Це робить нинішню ескалацію особливо серйозною, оскільки торговельна угода USMCA протягом багатьох років була основою економічних відносин трьох держав.

    Ще 18 серпня ситуація виглядала значно оптимістичніше. Трамп відклав запровадження 50% мит на три дні, заявивши, що сторони наближаються до угоди. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні також тоді говорив про «суттєвий прогрес», хоча попереджав, що невирішеними залишаються важливі питання.

    Переговори стосувалися автомобільної промисловості, сталі, алюмінію, деревини, канадської системи регулювання молочного ринку, продажу американського алкоголю та інших торговельних бар’єрів.

    Проте наприкінці тижня компроміс розвалився.

    Торговий представник США Джеймісон Грір заявив, що Канада відмовилася завершити угоду на умовах, які, за версією Вашингтона, сторони вже попередньо погодили. Він також дав зрозуміти, що нових переговорів найближчим часом не заплановано.

    Канада покладає відповідальність за провал переговорів на Вашингтон.

    Марк Карні заявив, що американська сторона в останній момент змінила запропоновані умови. За його словами, нові вимоги США були несправедливими та економічно невигідними для Канади.

    Канадський прем’єр описав позицію Вашингтона фразою: США «просили занадто багато і пропонували занадто мало». Після цього він наказав канадській переговорній команді повернутися до Оттави.

    Карні також оголосив про підготовку дзеркальної відповіді.

    Вона має набути чинності 8 вересня — у вівторок після американського Дня праці. Канада планує застосувати до американських товарів тарифи на співставну суму, фактично відповідаючи за принципом «долар за долар».

    Під канадські мита планують спрямувати американську сталь, молочні продукти, електроніку, побутову техніку, сільськогосподарське обладнання, целюлозу та папір. Остаточний детальний перелік Оттава має оприлюднити окремо.

    Канадський уряд паралельно готує програми допомоги підприємствам і працівникам, які найбільше постраждають від американських обмежень.

    Карні заявив, що нова тарифна політика США спрямована на те, щоб завдати Канаді економічної шкоди та посилити внутрішні розбіжності. Він назвав цей розрахунок помилковим і пообіцяв захищати канадські галузі.

    Жорстку відповідь підтримав і прем’єр найбільш населеної канадської провінції Онтаріо Даг Форд. Він закликав застосовувати до США принцип «тариф за тариф, долар за долар» і заявив, що в нинішній ситуації Канада не повинна виключати жодних варіантів економічної відповіді.

    Нинішній конфлікт має особливо великий масштаб через надзвичайну взаємозалежність економік двох країн.

    За 2025 рік США та Канада обмінялися товарами та послугами приблизно на $880 млрд. Близько 72% канадського товарного експорту припадає саме на американський ринок.

    Тому навіть якщо нові 50% мита безпосередньо зачіпають близько 5% канадського експорту до США, їхній ефект може бути значно ширшим.

    Американські компанії, які імпортують канадські товари, формально сплачують тариф під час ввезення продукції. Частину цих додаткових витрат вони можуть перекласти на американських споживачів через підвищення цін.

    Для Канади ризик інший: якщо її товари стануть суттєво дорожчими на американському ринку, виробники можуть втрачати замовлення, скорочувати виробництво та робочі місця.

    Особливо вразливими є галузі, які десятиліттями будували ланцюги поставок без урахування серйозних торговельних бар’єрів між двома країнами.

    AP зазначає, що нинішнє протистояння вже виходить далеко за межі звичайної тарифної суперечки та поступово змінює сам характер канадсько-американських відносин. Карні прямо заявив, що традиційна модель відносин зі США змінилася, а Оттава дедалі активніше намагається диверсифікувати торгівлю та залучати інвестиції з інших держав.

    Окремою проблемою є майбутнє USMCA — угоди про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою, яка замінила NAFTA і була укладена ще під час першої президентської каденції Трампа.

    У 2026 році сторони почали черговий перегляд домовленостей. Канада пропонувала продовжити угоду ще на 16 років, але адміністрація Трампа не погодилася, через що механізм перейшов до щорічних переглядів. Водночас сама угода формально залишається чинною до 2036 року.

    Трамп у липні взагалі заявляв, що не надто зацікавлений у перегляді USMCA і не вважає її критично необхідною для Сполучених Штатів.

    Нинішні 50-відсоткові мита Вашингтон запровадив із використанням розділу 338 Закону США про тарифи 1930 року. Ця норма дозволяє президенту встановлювати додаткові тарифи проти держав, які, на думку американської влади, дискримінують торгівлю США.

    Цей механізм вважається надзвичайно рідкісним. Reuters раніше називав рішення Трампа першим відомим використанням Section 338 для такого масштабного тарифного удару по торговельному партнеру.

    Нова ескалація відбувається після тривалого періоду суперечок між адміністрацією Трампа та Канадою. Після повернення до Білого дому у 2025 році президент США неодноразово вводив або погрожував запровадити тарифи на канадські товари. Суперечки стосувалися сталі, алюмінію, автомобілів, деревини та інших галузей.

    Відносини додатково погіршувалися через політичні заяви Трампа про можливість перетворення Канади на «51-й штат США», суперечки навколо оборонних витрат НАТО та інших двосторонніх питань.

    Тепер протистояння переходить у нову фазу.

    Якщо Канада 8 вересня реалізує обіцяну дзеркальну відповідь, американський бізнес також зіткнеться з дорожчим доступом до одного зі своїх найбільших зовнішніх ринків. Це може створити новий виток взаємних обмежень.

    При цьому жодного нового раунду переговорів між Вашингтоном та Оттавою наразі не заплановано.

    У результаті дві країни, які десятиліттями мали один із найбільш інтегрованих торговельних просторів у світі, опинилися перед перспективою затяжної тарифної війни. Її наслідки можуть відчути не лише канадські виробники, а й американські споживачі та компанії, чиї виробничі ланцюги тісно пов’язані з Канадою.

    Для Оттави ця криза також стає сигналом щодо необхідності зменшувати критичну залежність від ринку США. Для Трампа ж 50-відсоткові тарифи є частиною ширшої політики використання торговельних бар’єрів як інструменту тиску на партнерів і захисту американського виробництва.

    Поки ж компромісу між двома урядами немає, а наступною важливою датою стане 8 вересня, коли канадські тарифи у відповідь мають набути чинності.

  • «Вважатимемо ворогами»: Іран пригрозив сусідам ударами через «економічну війну» Трампа

    «Вважатимемо ворогами»: Іран пригрозив сусідам ударами через «економічну війну» Трампа

    Іран різко попередив сусідні держави про наслідки можливої підтримки нової кампанії економічного тиску США. У Тегерані заявили, що країни, які допомагатимуть Вашингтону ізолювати іранську економіку або створювати альтернативні маршрути транспортування нафти, ризикують перейти для Ірану до категорії «ворогів». При цьому погрози вже стосуються не лише санкцій — іранське керівництво заговорило про можливі удари по інтересах таких держав та нафтовій інфраструктурі.

    Із жорсткою заявою виступив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї. В інтерв’ю державному телеканалу IRIB він закликав сусідів не долучатися до американської кампанії економічного тиску на Тегеран. Про його заяви повідомляють Al Jazeera, Reuters, Associated Press та інші міжнародні ЗМІ.

    «Ми кажемо всім сусіднім країнам не приєднуватися до економічної війни США. Інакше ми вважатимемо їх ворогами», — заявив Резаї.

    За його словами, Іран не планує одразу переходити до силового сценарію. Тегеран хоче спочатку спробувати переконати сусідні держави не підтримувати Вашингтон, однак у разі провалу дипломатії обіцяє перейти до конкретних дій.

    Тегеран описав три етапи своєї стратегії

    Резаї фактично представив триступеневу модель дій Ірану щодо держав регіону.

    На першому етапі Тегеран має намір вести переговори із сусідами та намагатися знизити напруженість. Далі іранська влада планує переконувати ці країни дистанціюватися від американської політики.

    «Спочатку ми ведемо переговори. Потім ми намагаємося відокремити їх від Америки приємною мовою, бо ми насправді не прагнемо розширення війни», — пояснив іранський посадовець.

    Країнам, які все ж вирішать підтримати американську кампанію, Тегеран, за його словами, може дати певний час для зміни позиції. Однак після цього Іран погрожує перейти до третього етапу.

    «На третьому етапі ми обов’язково діятимемо», — заявив Резаї.

    Associated Press повідомляє, що новий очільник головного безпекового органу Ірану також заявив про можливість ударів по інтересах держав, які допомагатимуть Вашингтону чинити економічний тиск на Тегеран.

    Таким чином, риторика Ірану виходить далеко за межі дипломатичного протесту проти санкцій.

    Під загрозою можуть опинитися альтернативні нафтові маршрути

    Окремо Резаї торкнувся надзвичайно чутливого для світової економіки питання — транспортування нафти.

    Він пригрозив, що Іран може завдати удару по альтернативних маршрутах постачання енергоносіїв, якщо сусідні країни допомагатимуть США обходити проблеми з транспортуванням через Ормузьку протоку.

    AP зазначає, що Резаї говорив про можливість атакувати нафтові маршрути за межами самої Ормузької протоки. Це суттєво розширює географію потенційної ескалації.

    Ситуація навколо протоки залишається одним із ключових факторів нинішньої кризи. Reuters повідомляє, що судноплавство через Ормузьку протоку різко скоротилося на тлі війни та загроз для суден. Водночас Іран напередодні надав спеціальний дозвіл кільком іракським нафтовим танкерам пройти через протоку після дипломатичних переговорів із Багдадом.

    Для Іраку ця проблема особливо болюча. За даними Reuters, Багдад одночасно намагається диверсифікувати маршрути експорту, зокрема через турецький порт Джейхан, сирійський Баніяс та йорданську Акабу.

    Паралельно Франція та Саудівська Аравія обговорюють альтернативні транспортні маршрути, які могли б зменшити залежність від Ормузької протоки.

    Саме такі проєкти тепер потенційно потрапляють під іранські погрози.

    Трамп готує новий удар по економіці Ірану

    Різка заява Тегерана прозвучала після того, як президент США Дональд Трамп анонсував новий етап економічної кампанії проти Ірану.

    Американський президент назвав майбутні заходи найпотужнішою економічною операцією проти країни та пригрозив наслідками не лише самому Тегерану, а й державам та компаніям, які допомагатимуть йому торгувати й обходити обмеження.

    Reuters повідомляє, що Вашингтон готується оголосити нові санкції 24 серпня. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв про підготовку надзвичайно жорсткого пакета обмежень.

    Однією з головних цілей американської стратегії може стати перекриття каналів, через які Іран продовжує отримувати доходи від експорту нафти.

    Особливе значення тут має Китай. За даними Reuters, на нього припадає понад 80% іранського нафтового експорту, що робить Пекін одним із найважливіших факторів для ефективності нової американської кампанії.

    Після заяв Трампа світові ціни на нафту пішли вгору. Reuters 21 серпня повідомляв про зростання нафтових котирувань на тлі побоювань щодо нових санкцій проти торговельних партнерів Ірану та подальшого скорочення постачання.

    Іран називає санкції незаконними

    У Тегерані нову американську стратегію відкидають. Іранська сторона називає заплановані обмеження незаконними екстериторіальними заходами та стверджує, що вони не мають підстав у міжнародному праві.

    Водночас позиція іранського керівництва виглядає подвійною. З одного боку, представники силового та безпекового блоку погрожують жорсткою відповіддю США та їхнім регіональним партнерам. З іншого — президент Ірану Масуд Пезешкіан продовжує говорити про можливість дипломатичного виходу з конфлікту.

    22 серпня Пезешкіан заявив, що настав час завершувати війну зі США, але робити це Іран, за його словами, має «з позиції сили». Паралельно відбуваються дипломатичні контакти: міністри закордонних справ Ірану та Оману провели телефонну розмову, а Єгипет намагається сприяти відновленню американсько-іранських переговорів.

    Активних мирних переговорів між Вашингтоном і Тегераном наразі, за даними Reuters, немає.

    Ризик нової ескалації зростає

    Нова риторика Тегерана створює додаткову загрозу для країн Перської затоки. Якщо раніше головним джерелом ризику залишалася Ормузька протока, тепер Іран прямо допускає дії проти альтернативної інфраструктури та економічних інтересів держав, які допомагатимуть США.

    При цьому Вашингтон намагається перейти від переважно військового тиску до масштабнішої економічної ізоляції Ірану. Reuters зазначає, що Трамп відмовився від продовження дипломатичних переговорів і вирішив посилити санкційний тиск після відсутності бажаного результату від попередніх заходів.

    Через це протистояння дедалі більше охоплює не лише США та Іран. Під загрозою опиняються держави Перської затоки, міжнародні нафтові компанії, банки, судноплавні оператори та країни, які продовжують економічні зв’язки з Тегераном.

    А заява Резаї фактично ставить сусідів Ірану перед вибором: дистанціюватися від нової кампанії Вашингтона або ризикувати потрапити до переліку держав, які Тегеран вважатиме своїми противниками.

  • Візит до Одеси та загрози для експорту: Кіт Келлог оглянув наслідки атак РФ на тлі чуток про нову «зернову угоду»

    Візит до Одеси та загрози для експорту: Кіт Келлог оглянув наслідки атак РФ на тлі чуток про нову «зернову угоду»

    Колишній спецпредставник США з питань України генерал-лейтенант Кіт Келлог 21 серпня 2026 року прибув на чолі американської делегації до Одеси. Візит офіційно присвячений оцінці пошкоджень Одеського морського порту після російських обстрілів та обговоренню безпеки судноплавства, проте в медіапросторі ширяться версії про консультації щодо нової експортно-інвестиційної угоди.

    Ключові деталі візиту та контекст обговорень

    • Офіційний порядок денний: Представники АМПУ та Мінагрополітики продемонстрували Келлогу наслідки російських ударів по портовій інфраструктурі та обговорили захист Українського морського коридору для забезпечення світової продовольчої безпеки.
    • Інвестиційні проєкти: Сторони обговорили залучення американського капіталу в концесійні проєкти порту «Чорноморськ» та співпрацю в межах Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
    • Версії аналітиків та медіа: У мережі висловлюють припущення, що Келлог може виступати неофіційним посередником «коаліції бажаючих», яка опрацьовує формат нової «зернової» чи «ресурсної» угоди для подальшого представлення її Дональду Трампу або іншим світовим лідерам.
    • Статус делегата: Келлог залишив посаду спецпредставника у січні 2026 року, тому його нинішній візит розглядають як експертну місію з оцінки безпеки портів та висвітлення подій в американських медіа.

    З матеріалів про візит американської делегації:

    «Головне завдання — зберегти стійкість портової логістики України та забезпечити вільне судноплавство в Чорному морі. На тлі цих зустрічей аналітики обговорюють можливість використання інструментів “ресурсної угоди” для формування нових гарантій експорту зерна».

  • Іран може атакувати військові об’єкти США в Європі у разі ескалації війни — FT

    Іран може атакувати військові об’єкти США в Європі у разі ескалації війни — FT

    Іранська влада розглядає можливість розширення географії протистояння зі Сполученими Штатами та ударів по американських військових об’єктах у Європі. Такий сценарій у Тегерані нібито обговорюють на випадок подальшої ескалації з боку Вашингтона.

    Про це пише Financial Times із посиланням на два джерела в Тегерані.

    За даними видання, потенційні удари по американських силах у країнах південно-східної Європи розглядаються як один зі способів підвищити ставки у протистоянні зі США. Водночас джерела наголошують: реалізація такого сценарію залежатиме від подальших кроків Вашингтона.

    Які країни опинилися в зоні ризику

    Серед потенційних напрямків у матеріалі згадується Болгарія. Минулого місяця Софія дозволила використовувати авіабазу Безмер для дозаправлення американських військових літаків.

    Ще одним можливим напрямком називається Кіпр. У березні розташована там британська авіабаза вже зазнала атаки ударного безпілотника.

    Крім того, раніше з Тегерана лунали попередження на адресу Великої Британії щодо її військових об’єктів, які можуть використовувати американські сили під час операцій проти Ірану.

    Таким чином, за інформацією FT, потенційне розширення конфлікту може зачепити об’єкти за межами Близького Сходу.

    Тегеран розглядає й інші сценарії

    За словами співрозмовників видання, військовими об’єктами можливі заходи у відповідь не обмежуються. В Ірані нібито також розглядають варіанти пошкодження підводних кабелів, що проходять через район Ормузької протоки.

    Цей маршрут має стратегічне значення для світової торгівлі та енергетичних поставок, а ситуація навколо протоки залишається одним із ключових факторів напруженості між Іраном та США.

    Водночас джерела FT підкреслюють, що рішення про розширення географії протистояння ще не ухвалене. Подальші дії Тегерана, за їхніми словами, безпосередньо залежатимуть від того, чи піде Вашингтон на нову ескалацію.

    Напруженість уже виходила за межі регіону

    У березні протиповітряна оборона країн НАТО перехопила кілька іранських балістичних ракет поблизу або безпосередньо в повітряному просторі Туреччини.

    Нові повідомлення з’явилися на тлі чергового загострення риторики між Вашингтоном і Тегераном. 18 серпня президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузьку протоку було позначено як «нову територію США».

    Якщо інформація FT про дискусії всередині Ірану підтвердиться, це означатиме ризик значного розширення географії нинішнього протистояння — від Близького Сходу до військових об’єктів США та їхніх союзників у Європі.

  • Трамп хоче нової зустрічі з Кім Чен Ином: цього разу перевага може бути на боці КНДР

    Трамп хоче нової зустрічі з Кім Чен Ином: цього разу перевага може бути на боці КНДР

    Президент США Дональд Трамп наполягає на організації нової особистої зустрічі з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Саміт може відбутися вже восени 2026 року, а одним із можливих варіантів розглядається листопадова поїздка американського президента до Азії.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців. Видання зазначає, що Трамп уже приватно обговорював із помічниками можливість особистих переговорів із Кімом та підштовхує свою команду до їх організації.

    Одним із можливих майданчиків для дипломатичного прориву може стати поїздка Трампа до Азії в листопаді. Тоді світові лідери мають зібратися в китайському Шеньчжені на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.

    Трамп хоче повернутися до ядерних переговорів

    Головною метою потенційного саміту називають спробу відновити переговори щодо ядерної програми Північної Кореї.

    Трамп уже має унікальний досвід прямих контактів із Кім Чен Ином. Під час свого першого президентського терміну він тричі зустрічався з північнокорейським лідером — у Сінгапурі, Ханої та в демілітаризованій зоні на кордоні двох Корей.

    Найбільші очікування покладалися на переговори в Ханої у 2019 році. Проте вони завершилися без домовленості через розбіжності щодо ядерного роззброєння Пхеньяна та скасування американських санкцій.

    Тепер Трамп, схоже, хоче ще раз спробувати відновити особисту дипломатію з Кімом. Однак ситуація, в якій можуть відбутися нові переговори, суттєво відрізняється від тієї, що була сім років тому.

    Кім Чен Ин став сильнішим

    Однією з головних проблем для Вашингтона є те, що за роки дипломатичної паузи Північна Корея не відмовилася від своєї ядерної програми, а продовжила її розвивати.

    У Пхеньяні тепер прямо заявляють, що не збираються відмовлятися від статусу ядерної держави. У червні сестра Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заявила, що КНДР не відступить від свого ядерного статусу.

    Через це простір для компромісу значно звузився. Якщо раніше США намагалися переконати Пхеньян піти шляхом денуклеаризації в обмін на послаблення санкцій та нормалізацію відносин, то тепер КНДР підходить до потенційних переговорів із набагато потужнішим військовим арсеналом.

    WSJ зазначає, що становище самого Кіма також зміцнилося, а новий раунд переговорів може бути для Вашингтона складнішим, ніж за першого президентства Трампа.

    Росія та Китай посилили позиції Пхеньяна

    Додатковим фактором стали відносини Північної Кореї з Росією та Китаєм.

    Пекін останнім часом демонструє готовність підтримувати Пхеньян. Під час червневого візиту Сі Цзіньпіна до КНДР китайський лідер заявив про незмінність підтримки Північної Кореї та готовність захищати спільні інтереси двох держав.

    Паралельно КНДР поглибила військові зв’язки з Росією. У сукупності це означає, що Кім Чен Ин сьогодні значно менше залежить від можливості домовитися зі Сполученими Штатами, ніж під час перших переговорів із Трампом.

    Саме тому експерти припускають: якщо новий саміт відбудеться, переговорні козирі Кіма можуть бути значно сильнішими, ніж у 2018–2019 роках.

    Трамп уже зробив крок назустріч Кіму

    Намір американського президента відновити переговори збігся з несподіваним рішенням щодо американсько-південнокорейських військових навчань.

    Трамп наказав Пентагону суттєво скоротити участь США у спільних маневрах із Південною Кореєю. Щорічні навчання Ulchi Freedom Shield у результаті скоротили з 11 до п’яти днів, а частину польових тренувань зменшили.

    Американський президент пояснював свою позицію, зокрема, хорошими відносинами з Кім Чен Ином. Раніше Трамп неодноразово критикував масштабні американсько-південнокорейські навчання, вважаючи їх надто дорогими та такими, що провокують Пхеньян.

    Цей крок може стати сигналом про те, що Вашингтон намагається створити умови для повернення КНДР за стіл переговорів.

    Кім уже відповів Трампу

    Є й інша важлива деталь. 17 серпня Трамп заявив, що Кім Чен Ин відповів на його спроби встановити контакт.

    Американський президент не розкрив подробиць відповіді, однак сама заява пролунала лише через день після його рішення скоротити військові навчання з Південною Кореєю.

    Ще в березні Трамп демонстрував зацікавленість у поверненні до переговорів із Пхеньяном. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Південної Кореї Кім Мін Соком президент США цікавився, чи готовий північнокорейський лідер знову говорити зі Сполученими Штатами або особисто з ним.

    Тепер ці сигнали складаються в більш цілісну картину: адміністрація Трампа може готувати нову велику дипломатичну спробу щодо КНДР уже цієї осені.

    При цьому результат потенційної зустрічі далеко не гарантований. Попередні три контакти Трампа й Кіма не змогли зупинити розвиток північнокорейської ядерної програми, а за наступні роки військові та міжнародні позиції Пхеньяна лише зміцнилися.

  • У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    У Трампа знайшли ще один канал до Кремля: таємна місія до Росії могла стосуватися війни в Україні

    Адміністрація президента США Дональда Трампа могла використовувати ще один неофіційний канал зв’язку з Кремлем у спробах зрушити з місця переговори щодо завершення війни Росії проти України. Американський посадовець Родні Мімс Кук-молодший у червні здійснив непублічну дипломатичну місію до РФ та зустрічався з представниками російської влади.

    Про це 18 серпня повідомила Financial Times із посиланням на людей, знайомих із деталями поїздки.

    За інформацією видання, Кук відвідав Росію в червні 2026 року, коли у Санкт-Петербурзі проходив Петербурзький міжнародний економічний форум. Публічно його присутність подавалася переважно як культурний візит, однак за лаштунками посадовець проводив контакти з представниками Кремля.

    Зокрема, Кук зустрівся зі старшим радником президента РФ Володимира Путіна Антоном Кобяковим. Співрозмовники FT стверджують, що поїздка була частиною спроб Вашингтона знайти додаткові можливості для відновлення дипломатичного процесу щодо війни в Україні.

    Перед поїздкою Кук, за даними журналістів, отримав дипломатичний паспорт і пройшов детальний брифінг. Це може свідчити про те, що його візит виходив далеко за межі звичайної культурної дипломатії.

    Сам Кук очолює Комісію образотворчих мистецтв США та бере участь у реалізації архітектурних проєктів Дональда Трампа, зокрема розширенні комплексу Білого дому. Він не належить до традиційного кола американських дипломатів, які займаються російським або українським напрямком.

    Саме тому його залучення до контактів із Кремлем може свідчити про прагнення команди Трампа використовувати не лише офіційні дипломатичні канали, а й людей, які мають можливість встановлювати прямі контакти з російською стороною.

    Під час Петербурзького форуму Кук також публічно передав Путіну привітання від Трампа. За даними FT, після повернення до США він залишив у Білому домі хокейну шайбу як символ цього контакту.

    Водночас у червні американська влада фактично дистанціювалася від присутності представників США на російському форумі. Державний секретар Марко Рубіо тоді заявляв, що йому не було відомо про американську делегацію на заході.

    Нові дані Financial Times показують, що за публічною частиною візиту міг існувати окремий дипломатичний трек, про який широко не повідомлялося.

    Вашингтон шукає шлях до відновлення переговорів

    Інформація про місію Кука з’явилася на тлі нових спроб Вашингтона активізувати дипломатію навколо війни в Україні.

    11 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ передав американським переговорникам власні пропозиції щодо завершення війни. Деталі українського документа публічно не розкривалися.

    За даними Reuters, Зеленський наголосив, що США можуть відіграти важливу роль у припиненні війни, зокрема через посилення української протиповітряної оборони та збільшення тиску на Росію.

    Очікувалося також продовження контактів американських переговорників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з Києвом і Москвою.

    Таким чином, інформація про поїздку Кука свідчить, що адміністрація Трампа могла паралельно використовувати одразу кілька каналів комунікації з російським керівництвом.

    Москва не демонструє готовності до швидкого перемир’я

    Попри активізацію дипломатичних контактів, ознак швидкого досягнення домовленості про припинення вогню наразі немає.

    14 серпня Росія фактично відкинула можливість обмеженого перемир’я в Чорному морі. Йшлося про припинення атак на цивільне судноплавство, яке могло стати одним із проміжних кроків до ширшої домовленості.

    Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан намагався просувати ідею мораторію на бойові дії в Чорному морі. Україна, за інформацією Reuters, через посередника також запропонувала припинити атаки на цивільні судна.

    У Москві заявили, що офіційної пропозиції нібито не отримували, а представниця російського МЗС Марія Захарова назвала подібні домовленості «напівзаходами».

    Це стало черговою ознакою того, що Кремль поки не готовий погоджуватися навіть на часткові формати припинення бойових дій.

    Крім того, 14 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак водночас Москва продовжить протидіяти західним поставкам зброї Україні. Повноцінних мирних переговорів між сторонами не проводили з лютого.

    Бойові дії лише посилюються

    Дипломатичні маневри відбуваються на тлі нової хвилі масштабних атак.

    У ніч проти 18 серпня Росія завдала удару по Печенігах Харківської області. За повідомленнями української сторони, загинули щонайменше десять цивільних. Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Україна відповість на російські удари.

    Одночасно Україна здійснила масштабну атаку безпілотниками по об’єктах на території Росії та на окупованих територіях. Повідомлялося про сотні дронів і удари по низці цілей.

    Таким чином, на військовому рівні ознак деескалації поки немає.

    Розкриття непублічної місії Родні Мімса Кука показує, що Білий дім продовжує шукати нестандартні способи комунікації з Кремлем. Однак сам факт існування додаткового каналу ще не означає наближення мирної угоди.

    Ключові суперечності між Україною та Росією залишаються невирішеними, Москва не погоджується навіть на запропоновані формати часткового припинення вогню, а бойові дії тривають із високою інтенсивністю.

     

  • «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

    «Замовкни, ти фальшива репортерка»: Трамп зірвався на журналістку CNN через запитання про Кім Чен Ина

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на запитання кореспондентки CNN Крістен Холмс під час заходу в Овальному кабінеті Білого дому. Журналістка намагалася з’ясувати, чи просив лідер Північної Кореї Кім Чен Ин скоротити американсько-південнокорейські військові навчання, однак замість прямої відповіді Трамп кілька разів наказав їй мовчати, назвав «фальшивою репортеркою» та звинуватив CNN у поширенні «фейкових новин». Пізніше конфлікт продовжився вже у соцмережах, де офіційний акаунт Білого дому перейшов до персональних випадів проти Холмс, згадавши навіть її дітей. Про це повідомляє американське видання Huffpost.

    Інцидент стався у понеділок, 17 серпня, під час заходу в Овальному кабінеті. Поруч із президентом перебував підліток-рятувальник Райдер Вільямс, якого запросили до Білого дому після порятунку дитини.

    Саме присутність хлопця Трамп використав як один з аргументів, коли почав сварити журналістку за її поведінку.

    Запитання про Кім Чен Ина розлютило Трампа

    Конфлікт загострився після того, як Крістен Холмс поставила запитання про рішення американського президента скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї.

    Напередодні Трамп доручив Пентагону суттєво зменшити масштаб навчань, назвавши їх дорогими та сигналом, який може сприйматися Пхеньяном як ворожий. Президент США водночас продовжує наголошувати на своїх особливих відносинах із Кім Чен Ином.

    Холмс спробувала уточнити, чи звертався сам Кім до Трампа з проханням скоротити маневри.

    Президент не дав прямої відповіді. Натомість він почав вимагати, щоб кореспондентка припинила говорити.

    Трамп назвав Холмс «дуже неповажною», «галасливою» та «фальшивою» репортеркою. Він також заявив, що вона представляє «фейкові новини». Коли журналістка спробувала продовжити запитання, президент знову наказав їй мовчати.

    Під час суперечки Трамп звернув увагу на присутнього в Овальному кабінеті хлопця та звинуватив журналістку в неповажній поведінці перед ним.

    Водночас Холмс намагалася пояснити, що ставить запитання щодо зовнішньої політики Сполучених Штатів.

    Що стояло за запитанням журналістки

    Запитання CNN було пов’язане з одним із найбільш резонансних зовнішньополітичних рішень Трампа останніх днів.

    Президент США наказав Пентагону скоротити спільні військові навчання з Південною Кореєю. Трамп пояснював це їхньою високою вартістю, позицією Сеула щодо Ірану та небажанням надсилати КНДР «ворожий сигнал».

    Водночас 17 серпня президент заявив, що Кім Чен Ин уже відповів на його спроби відновити контакти.

    На запитання журналістів про те, чому північнокорейський лідер нібито ігнорує пропозиції Вашингтона, Трамп відповів, що Кім насправді відреагував. Жодних подробиць цього контакту президент не навів.

    Він також заявив, що Кім Чен Ин «завжди ставився до нього з повагою».

    Тому Холмс фактично намагалася встановити зв’язок між двома подіями: можливими контактами Трампа з Кімом та раптовим рішенням Вашингтона зменшити масштаб військових навчань.

    Американський президент на це питання по суті не відповів.

    Перед цим журналістка запитала про Наталі Гарп

    Суперечка між Холмс і Трампом почалася ще до запитання про Північну Корею.

    Кореспондентка CNN попросила президента прокоментувати висловлювання сенатора-демократа від Джорджії Джона Оссоффа щодо виконавчої помічниці Трампа Наталі Гарп.

    Оссофф під час політичного виступу критикував президента і згадав його помічницю. Холмс попросила Трампа відреагувати на ці слова. Президент у відповідь висміяв самого сенатора, порівнявши його з комедійним персонажем Пі-Ві Германом.

    Однак після завершення заходу історія не закінчилася.

    Офіційний акаунт Rapid Response 47, пов’язаний із Білим домом, опублікував відео запитання Холмс і перейшов до значно жорсткіших персональних нападок.

    Білий дім згадав дітей журналістки

    У дописах акаунт Білого дому назвав Холмс «ганебним і принизливим соромом» для її професії та звинуватив журналістку в тому, що вона поставила недоречне запитання.

    Особливу критику викликало те, що в наступній публікації представники адміністрації згадали дітей журналістки.

    У повідомленні стверджувалося, що одного дня діти Холмс нібито побачать її запитання і їм буде соромно за матір.

    The Washington Post звернула окрему увагу на те, що офіційний акаунт адміністрації президента фактично втягнув родину журналістки у публічну суперечку через її професійну діяльність.

    The Guardian також описав реакцію Білого дому як персональну атаку на кореспондентку після поставленого президентові запитання.

    CNN став на захист Крістен Холмс

    Телеканал CNN після публікацій Білого дому відкрито підтримав свою кореспондентку.

    У заяві телеканал наголосив, що Холмс виконувала професійну роботу журналіста Білого дому, ставлячи президентові запитання щодо питань, які становлять суспільний інтерес.

    CNN також засудив персональні нападки на репортерку, заявивши, що вони не відповідають принципам вільної преси.

    Публічно на захист Холмс виступили й інші відомі журналісти CNN. На телеканалі демонстрували відео інциденту та наголошували, що кореспондентка ставила звичайні запитання щодо зовнішньої політики президента.

    Сама Холмс після конфлікту продовжила працювати та з’являлася в ефірі CNN, зосереджуючись на політичних темах, а не на образах на свою адресу.

    Трамп не вперше конфліктує з журналістами

    Різкі суперечки Дональда Трампа з представниками американських медіа не є новими. Ще під час першої президентської каденції він регулярно називав критичні до нього видання «фейковими новинами» та вступав у конфлікти з кореспондентами на пресконференціях.

    CNN протягом багатьох років залишається одним із телеканалів, які Трамп найчастіше публічно критикує.

    Нинішній епізод отримав додатковий резонанс через те, що конфлікт не обмежився емоційною суперечкою президента з журналісткою. Після заходу до персональної критики Холмс долучився офіційний комунікаційний ресурс Білого дому.

    Крім того, суперечка відбулася під час обговорення важливого питання американської зовнішньої політики — можливого відновлення переговорів із Північною Кореєю.

    Що відбувається між Трампом і Кім Чен Ином

    Трамп останніми днями знову демонструє бажання повернутися до особистої дипломатії з північнокорейським лідером.

    Під час своєї першої президентської каденції він тричі особисто зустрічався з Кім Чен Ином. Найвідомішими стали саміти в Сінгапурі у 2018 році та Ханої у 2019-му, а також зустріч у демілітаризованій зоні між двома Кореями.

    Однак переговори не привели до повної денуклеаризації КНДР.

    Зараз ситуація суттєво змінилася. Північна Корея розширила свій ядерний і ракетний потенціал та значно поглибила відносини з Росією і Китаєм.

    На цьому тлі рішення Трампа скоротити американсько-південнокорейські навчання викликало дискусію щодо того, чи є воно частиною спроби відновити переговори з Кімом.

    Саме відповідь на це питання й намагалася отримати Крістен Холмс.

    Натомість дискусія про політику США щодо КНДР перетворилася на гучну суперечку президента з журналісткою, а через кілька годин — на новий конфлікт між Білим домом і CNN.

  • «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    «Він завжди мене поважав»: Трамп заявив про сигнал від Кім Чен Ина після поступки щодо військових навчань

    Президент США Дональд Трамп заявив, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин відреагував на його спроби відновити прямий діалог. Заява пролунала практично одразу після рішення американського президента наказати суттєво скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї — маневри, які Пхеньян протягом багатьох років називає загрозою своїй безпеці.

    Про це повідомляє Reuters.

    У понеділок, 17 серпня, під час спілкування з журналістами у Білому домі Трампа запитали, чому Кім Чен Ин досі нібито не відповів на його спроби поновити контакти між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Американський президент заперечив саме формулювання запитання, заявивши, що відповідь від північнокорейського лідера вже була. Водночас Трамп не пояснив, коли саме відбувся контакт, яким каналом могла бути передана відповідь та що саме повідомив Кім Чен Ин.

    «Відповів», — заявив Трамп, після чого додав, що Кім Чен Ин завжди ставився до нього з повагою.

    Таким чином, наразі невідомо, чи йдеться про пряме повідомлення від керівництва КНДР, дипломатичні канали або інший сигнал з боку Пхеньяна. Офіційного оголошення про нову зустріч двох лідерів також поки немає.

    Трамп пішов назустріч Пхеньяну щодо військових навчань

    Заява Трампа привернула особливу увагу через її час. Лише напередодні американський президент наказав Пентагону «суттєво скоротити» масштаб спільних військових навчань із Південною Кореєю.

    Йдеться про щорічні навчання Ulchi Freedom Shield. У них мали брати участь близько 18 тисяч південнокорейських військовослужбовців. Попри заяву Трампа, Сеул повідомив, що навчання розпочалися відповідно до запланованого графіка.

    Трамп назвав масштабні спільні маневри дорогими для Сполучених Штатів і поставив під сумнів доцільність їх проведення у нинішньому форматі. Крім фінансового аргументу, він фактично визнав, що враховує реакцію Пхеньяна: президент США назвав такі навчання невдалим та ворожим сигналом для Північної Кореї.

    Ще одним аргументом Трампа стала позиція Сеула щодо Ірану. Президент США висловив невдоволення тим, що Південна Корея не долучилася до американських дій проти Тегерана.

    При цьому Трамп знову наголосив на своїх особистих відносинах із Кім Чен Ином, які він називає «дуже хорошими».

    Для Пхеньяна питання американсько-південнокорейських навчань є принциповим. Влада КНДР регулярно називає їх репетицією нападу та використовує проведення маневрів як аргумент для виправдання розвитку власної ракетно-ядерної програми.

    У Сеулі сподіваються на повернення переговорів

    Рішення Трампа викликало неоднозначну реакцію в Південній Кореї. Адміністрація президента Лі Чже Мьона сподівається, що зменшення масштабів навчань може відкрити шлях до відновлення переговорів між Вашингтоном і Пхеньяном.

    Південнокорейська влада виступає за відновлення міжкорейського діалогу та вже демонструвала готовність до дипломатичних кроків, спрямованих на зниження напруженості на Корейському півострові. Водночас Пхеньян поки не демонстрував аналогічної готовності та продовжував розвиток своєї військової програми.

    Критики рішення Трампа побоюються іншого сценарію: якщо Вашингтон скорочуватиме військову активність без конкретних поступок з боку КНДР, це може послабити стримування Північної Кореї та викликати питання щодо надійності американських гарантій безпеки союзникам у регіоні.

    Особливо гостро ця дискусія відбувається на тлі того, що Північна Корея продовжує розвивати ядерні та ракетні можливості, а її відносини з Росією за останні роки суттєво поглибилися.

    Трамп уже намагався домовитися з Кім Чен Ином

    Нинішні заяви американського президента можуть свідчити про спробу повернутися до моделі особистої дипломатії, яку Трамп активно використовував під час свого першого президентського терміну.

    Тоді відносини між двома політиками пройшли шлях від надзвичайно жорсткої риторики та взаємних погроз до особистих зустрічей.

    У червні 2018 року Трамп і Кім провели історичний саміт у Сінгапурі — першу в історії зустріч чинного президента США з лідером КНДР. У лютому 2019 року вони зустрілися вдруге у Ханої, однак переговори завершилися без угоди через розбіжності щодо ядерної програми Північної Кореї та санкцій.

    У червні того ж року Трамп зустрівся з Кімом у демілітаризованій зоні між двома Кореями та став першим чинним американським президентом, який ступив на територію КНДР.

    Між Трампом та Кімом також відбувався обмін особистими листами, а американський президент неодноразово наголошував на особливому характері їхніх відносин.

    Однак дипломатичний прорив так і не привів до домовленості про ядерне роззброєння Північної Кореї.

    Чи можлива нова зустріч Трампа і Кіма

    Reuters зазначає, що у другий президентський термін контакти Трампа з Кім Чен Ином до останнього часу отримували значно менше уваги Білого дому, ніж у 2018–2019 роках. Однак американський президент неодноразово демонстрував зацікавленість у відновленні дипломатії з північнокорейським лідером.

    Тепер одразу два кроки — наказ скоротити спільні навчання із Сеулом і заява про отриману «відповідь» від Кім Чен Ина — знову поставили питання про можливість особистих переговорів.

    Утім, умови для них зараз значно відрізняються від ситуації часів першої каденції Трампа. Північна Корея за минулі роки продовжила вдосконалювати свої ядерні та ракетні можливості, а її стратегічні зв’язки з Росією та Китаєм стали важливішими. Через це перспективи того, що Кім погодиться відмовитися від ядерного арсеналу, залишаються вкрай невизначеними.

    Водночас навіть сам факт можливого відновлення прямого контакту між Вашингтоном і Пхеньяном може стати початком нового дипломатичного етапу на Корейському півострові.

    Поки ж Трамп не розкрив головного — що саме означала «відповідь» Кім Чен Ина і чи домовилися сторони про конкретні переговори.

  • Позов проти Трампа: платний ранній доступ до державних заяв через Truth API назвали порушенням Конституції США

    Позов проти Трампа: платний ранній доступ до державних заяв через Truth API назвали порушенням Конституції США

    Правозахисні медіаорганізації The Intercept та Freedom of the Press Foundation подали позов до федерального суду Мангеттена проти Президента США Дональда Трампа та посадовців його адміністрації. Приводом став новий сервіс Truth API від компанії Trump Media & Technology Group (TMTG), який продає реальний доступ до офіційних повідомлень глави держави.

    Ключові деталі позову та сутність сервісу

    • Ціна та механіка: Сервіс Truth API, запущений 1 серпня 2026 року, надає інвестиційним фондам і трейдерам прямий потік публікацій Трампа, віцепрезидента Джей Ді ВЕНСА та інших посадовців у режимі реального часу за ціною від $60 000 до $100 000 на місяць.
    • Вплив на фінансові ринки: Дописи Трампа на Truth Social регулярно містять рішення про нові мита, зовнішньополітичні кроки чи військові операції, які миттєво рухають котирування акцій, нафти та валют. Раннє отримання цих даних дає великим гравцям колосальну перевагу.
    • Конституційне підґрунтя: Позивачі наголошують, що комерціалізація президентських заяв порушує Першу поправку до Конституції США (права громадян і преси на рівний доступ до державної інформації) та П’яту поправку (заборону висувати здирницькі умови для отримання суспільних благ).
    • Позиція Trump Media: У компанії TMTG відкидають звинувачення, стверджуючи, що надання платних API-каналів є загальноприйнятою практикою серед технологічних та медійних платформ, а позов називають «спробою лівих активістів обмежити свободу слова».

    З заяви організації CREW (Citizens for Responsibility and Ethics in Washington), яка представляє позивачів:

    «Усі американці мають право на своєчасний доступ до публічних заяв свого президента, а не лише ті, хто готовий платити його приватній компанії до $100 000 на місяць. Схема, за якою президент продає пріоритетний доступ до новин, що генеруються ним самим, задля збагачення власного бізнесу, є відверто корупційною та антиконституційною».