Позначка: Дональд Трамп

  • «Росія подякувала бомбами»: Зеленський пов’язав загибель дітей у Запоріжжі зі зняттям санкцій США

    «Росія подякувала бомбами»: Зеленський пов’язав загибель дітей у Запоріжжі зі зняттям санкцій США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія відповіла на послаблення американських санкцій проти експорту дизельного пального новою масованою атакою на Україну. У ніч проти 10 жовтня російські війська атакували 13 регіонів, а в Запоріжжі скинули п’ять керованих авіабомб на житлову забудову. За останніми даними, які оприлюднив глава держави, загинули 12 людей, серед них троє дітей. Ще 14 осіб отримали поранення.

    Про це Зеленський повідомив 10 жовтня у своїх соціальних мережах, коментуючи наслідки російських обстрілів та домовленість президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля.

    Український президент назвав ранковий удар по Запоріжжю своєрідною «подякою» Кремля за рішення Вашингтона послабити економічний тиск на Росію.

    За його словами, російська авіація застосувала п’ять керованих авіабомб проти житлових кварталів міста. Внаслідок влучань були зруйновані та пошкоджені багатоповерхові будинки, а під завалами опинилися люди.

    Станом на момент заяви Зеленського було відомо про 12 загиблих, зокрема трьох дітей. Ще 14 людей зазнали поранень, двоє з них перебували у важкому стані.

    Крім того, рятувальники перевіряли інформацію про 12 людей, які могли перебувати на місцях ударів. Пошуково-рятувальні роботи тривали.

    Зеленський наголосив, що послаблення санкцій без реальних кроків Росії до припинення війни створює для Кремля можливість продовжувати агресію.

    За його оцінкою, Москва сприймає економічні поступки не як стимул до миру, а як сигнал, що міжнародний тиск слабшає.

    Президент також повідомив, що впродовж ночі російські удари охопили 13 областей України. Пошкоджень зазнали житлові будинки, транспортна та інша інфраструктура, зокрема залізничні об’єкти.

    Ця атака відбулася невдовзі після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним, за результатами якої американський президент оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США.

    За словами Трампа, Росія погодилася негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля, а в листопаді збільшити обсяги ще на 500 тисяч тонн.

    Одночасно американська сторона дозволила окремі операції з російським дизельним пальним, послабивши частину санкційних обмежень.

    Зеленський раніше назвав таке рішення інвестицією у продовження війни та наголосив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах лише за умови, що Москва припинить руйнувати українську енергетичну інфраструктуру.

    Докладніше про обставини домовленості Вашингтона й Кремля «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ».

    Також видання раніше писало про обурення Зеленського домовленістю Трампа з Путіним, яку український президент порівняв із повторенням саміту на Алясці.

    На тлі нових російських ударів Зеленський заявив, що Україна продовжить застосовувати далекобійні можливості для послаблення військово-економічного потенціалу агресора.

    Президент наголосив, що відповідь на російські атаки буде, а для досягнення миру необхідно посилювати тиск на Москву.

    Водночас прямий причинно-наслідковий зв’язок між рішенням США щодо дизеля та конкретним наказом російського командування про авіаудар по Запоріжжю незалежно не встановлений. Слова Зеленського є його політичною оцінкою дій Кремля.

    Наразі на місцях російських влучань тривають рятувальні роботи, а дані про кількість загиблих і постраждалих можуть змінюватися.

  • «Нас використали як ширму»: Зеленський обурився угодою Трампа з Путіним щодо дизеля

    «Нас використали як ширму»: Зеленський обурився угодою Трампа з Путіним щодо дизеля

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального до США. Український лідер назвав рішення Вашингтона несправедливим і нечесним, порівнявши його із самітом на Алясці, під час якого, на його думку, американська сторона пішла на поступки Москві без відповідних кроків Кремля. Особливе обурення Києва викликало те, що про послаблення санкцій оголосили саме під час переговорів української делегації з представниками США в Маямі.

    Про це Зеленський заявив 9 жовтня в телефонному інтерв’ю американському виданню Axios.

    За словами українського президента, американська сторона не попередила Київ про підготовку домовленості з Росією, хоча саме того дня у Флориді тривали переговори щодо можливих шляхів завершення війни.

    Зустріч ініціював спеціальний представник Трампа Стів Віткофф. Разом із Джаредом Кушнером він проводив консультації з українською переговорною командою та представниками європейських країн.

    На порядку денному перебували питання мирного врегулювання, гарантій безпеки та подальшої підтримки України.

    Однак поки дипломати обговорювали можливість припинення війни, Трамп провів телефонну розмову з Путіним і оголосив про окрему енергетичну домовленість.

    За словами Зеленського, українська делегація не знала, що Вашингтон готується послабити санкції щодо російського дизельного пального.

    Приблизно за годину до публічної заяви Трампа українські переговорники повідомили президенту, що американський лідер планує поговорити з Путіним, а після цього може з’явитися рішення щодо санкцій проти Росії.

    Проте конкретних деталей вони не мали.

    Зеленський розцінив такий розвиток подій як порушення довіри між партнерами, які намагаються координувати дипломатичні зусилля.

    Він заявив, що Україна протягом останніх місяців докладала значних зусиль для покращення відносин зі США, тому раптове рішення про російське пальне стало для Києва несподіванкою.

    Президент також припустив, що українські переговори могли бути використані для створення враження активного мирного процесу, тоді як Вашингтон паралельно обговорював із Москвою вигідну для неї економічну домовленість.

    Водночас Зеленський не стверджував, що має докази навмисного обману з боку американської адміністрації. Його слова стосувалися оцінки обставин, за яких було оголошено угоду.

    Особливо гостро український президент відреагував на сам факт послаблення санкцій проти держави, яка продовжує повномасштабну війну.

    Зеленський порівняв дизельну домовленість із подарунком Путіну до дня народження, який російський президент відзначав 7 жовтня.

    На думку українського лідера, дозвіл на додатковий експорт російських нафтопродуктів може забезпечити Кремлю нові доходи, які потенційно використовуватимуться для продовження бойових дій.

    Україна наполягає, що економічний тиск на Росію має зберігатися до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення агресії.

    Натомість адміністрація Трампа пов’язує послаблення обмежень із необхідністю збільшити пропозицію дизельного пального на світовому ринку.

    Чому Зеленський згадав Аляску

    Однією з найрезонансніших частин інтерв’ю стало порівняння нинішньої домовленості з російсько-американським самітом в Анкориджі, який відбувся 2025 року.

    На думку Зеленського, після тієї зустрічі Москва отримала дипломатичні переваги, але не погодилася на відповідні кроки для припинення війни.

    Український президент висловив побоювання, що аналогічна ситуація може повторитися й тепер.

    Він назвав нову домовленість «Аляскою номер два», маючи на увазі ризик односторонніх поступок Росії без гарантій припинення бойових дій.

    Найбільше питань у Києва викликає те, що після оголошення паливної угоди Кремль не підтвердив готовності негайно припинити атаки на Україну.

    За словами Зеленського, послаблення санкцій могло б мати сенс, якби стало частиною ширшої домовленості про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Україна вже пропонувала такий механізм: Київ погоджується припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Росія припинить удари по українських електростанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Однак повідомлень про згоду Путіна на таке енергетичне перемир’я немає.

    На думку Зеленського, саме взаємні зобов’язання могли б свідчити про реальний дипломатичний прогрес.

    Що передбачає дизельна домовленість

    Після телефонної розмови з Путіним Дональд Трамп повідомив, що Росія готова поставити понад 300 тисяч тонн дизельного пального на американський та світовий ринки.

    Американський президент також анонсував додаткові постачання в листопаді та наступні місяці.

    Одночасно Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл, який передбачає послаблення санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.

    Відповідний дозвіл діятиме до 7 квітня 2027 року.

    Таким чином, частина операцій із продажу, транспортування та імпорту російського дизеля, які раніше підпадали під американські санкції, тимчасово отримала правові підстави для здійснення.

    У Вашингтоні пояснюють рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Світовий енергетичний ринок останніми місяцями перебуває під значним тиском через військові конфлікти, перебої з постачанням нафтопродуктів та пошкодження нафтопереробних потужностей.

    Додатковим фактором стали удари України по російських НПЗ, які зменшили можливості Росії з виробництва та експорту дизельного пального.

    Проте аналітики застерігають, що збільшення російських постачань саме собою не гарантує суттєвого зниження світових цін.

    Водночас для Кремля послаблення санкцій може створити додаткові можливості для отримання валютних доходів.

    Чи вплине скандал на мирні переговори

    Попри жорстку критику домовленості, Зеленський не заявив про припинення дипломатичної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Навпаки, президент наголосив, що американське посередництво залишається необхідним для пошуку шляхів завершення війни.

    Україна розраховує на участь Вашингтона в переговорах, військову допомогу, обмін розвідувальною інформацією та підтримку майбутніх гарантій безпеки.

    Однак Зеленський поставив під сумнів ефективність підходу, за якого Росія отримує економічні поступки ще до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення бойових дій.

    За його оцінкою, такі рішення можуть ускладнити дипломатичний процес, якщо Москва сприйматиме їх як можливість домагатися подальших поступок без зміни своєї військової політики.

    Сам Трамп після оголошення угоди неодноразово висловлював задоволення результатами розмови з Путіним.

    Водночас, за повідомленням Axios, коментувати критику Зеленського американський президент відмовився.

    Український лідер планує додатково обговорити ситуацію зі своєю переговорною командою, щоб з’ясувати всі обставини консультацій у Маямі та подальші наміри Вашингтона.

    Отже, головною причиною нового дипломатичного конфлікту стало не саме обговорення енергетичних домовленостей, а рішення США послабити обмеження щодо Росії без підтверджених зустрічних кроків Кремля для завершення війни.

    Для Києва принциповим залишається питання взаємності: Україна готова обговорювати припинення ударів по російських НПЗ, але очікує аналогічних зобов’язань від Москви щодо захисту української енергосистеми.

    Наразі ж американсько-російська угода стосується постачання дизеля, тоді як домовленості про енергетичне перемир’я або припинення війни не оголошено.

  • Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ

    Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ

    Президент США Дональд Трамп домовився з російським диктатором Володимиром Путіним про постачання дизельного пального та послаблення американських санкцій проти російського паливного сектору. За інформацією Axios, рішення американського лідера було пов’язане з відмовою України в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних заводах. У Вашингтоні стверджують, що Зеленський проігнорував щонайменше шість відповідних прохань, хоча українська сторона пропонувала взаємне припинення атак на енергетику.

    Про це 10 жовтня повідомило американське видання Axios із посиланням на високопоставленого посадовця США, безпосередньо обізнаного з перебігом переговорів.

    За словами співрозмовника журналістів, Білий дім протягом останніх місяців неодноразово звертався до українського керівництва з вимогою зменшити або повністю припинити атаки на нафтопереробні підприємства Росії.

    Американська адміністрація пояснювала свою позицію ситуацією на міжнародному ринку пального. Через пошкодження російських НПЗ скоротилися обсяги виробництва нафтопродуктів, що додатково посилило дефіцит дизеля на тлі енергетичних потрясінь, пов’язаних із війною на Близькому Сході.

    Зокрема, Трамп вважає, що українські атаки на російські заводи негативно впливають на ціни для американських споживачів.

    Водночас Зеленський не погодився припиняти удари без аналогічних кроків із боку Москви.

    Україна запропонувала взаємне енергетичне перемир’я: Київ припиняє удари по російських НПЗ, якщо Росія зупиняє атаки на українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Однак, за словами американського чиновника, Трамп наполягав саме на односторонньому рішенні України.

    У Білому домі не вважали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах рівноцінними атакам РФ на українську енергосистему.

    Саме ця розбіжність стала одним із ключових джерел нової напруженості у відносинах Києва та Вашингтона.

    Американський посадовець також стверджував, що продовження українських ударів може негативно позначитися на політичній атмосфері між президентами двох країн.

    Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Трампа зупинити удари по виробництву дизельного пального в Росії. Уже у вересні американський президент відкрито пов’язував проблеми світового паливного ринку з українськими атаками.

    Пізніше він знову повернувся до цієї теми. Як писала «Ненька інфо», наприкінці вересня Трамп заявив, що особисто просив Зеленського зменшити інтенсивність ударів по російських НПЗ.

    Тепер стало відомо, що питання нафтопереробних заводів було одним із найгостріших у закритих переговорах між представниками США та України.

    Особливо напруженою ситуація стала 9 жовтня під час зустрічі української та американської делегацій у Маямі.

    Переговори тривали приблизно вісім годин. Спеціальні представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер повідомили українцям, що американський президент планує провести розмову з Путіним та послабити санкції, які обмежували експорт російського дизельного пального.

    За даними Axios, американська сторона пояснила таке рішення небажанням Києва виконувати прохання щодо припинення ударів по російських НПЗ.

    Один з українських посадовців також заявив журналістам, що під час переговорів представники США нібито погрожували припинити передачу американських розвідувальних даних, якщо Україна продовжить атакувати російські нафтопереробні підприємства.

    Водночас американський посадовець категорично заперечив, що такі погрози лунали.

    За його словами, Віткофф і Кушнер лише наголосили, що Сполучені Штати залишаються важливим партнером України, забезпечують її боєприпасами та розвідувальною підтримкою, а тому очікують врахування американських економічних інтересів.

    Таким чином, версії української та американської сторін щодо характеру переговорів суттєво відрізняються.

    Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального.

    За повідомленням Reuters, президент США заявив, що Росія готова негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля. Надалі обсяги експорту мають збільшуватися.

    Трамп також анонсував постачання додаткових 500 тисяч тонн у листопаді, а згодом — ще більшої кількості пального.

    Для реалізації домовленостей американська сторона вирішила тимчасово послабити частину санкційних обмежень щодо російського дизеля.

    Це рішення стало різкою зміною попередньої американської політики, спрямованої на обмеження нафтових доходів Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    За інформацією Associated Press, Міністерство фінансів США видало шестимісячний дозвіл, який створює можливість для відповідних операцій із російським пальним.

    Водночас експерти сумніваються, що додаткові постачання дизеля з Росії зможуть суттєво знизити ціни на американському ринку.

    Однією з причин залишається загальна напруженість на світовому енергетичному ринку, пов’язана з військовими конфліктами та перебоями в постачанні нафтопродуктів.

    На тлі цих подій українська влада різко розкритикувала рішення Вашингтона.

    Володимир Зеленський у коментарі Axios назвав домовленість несправедливою та заявив, що вона стала несподіванкою для української сторони.

    Президент України порівняв це рішення з подарунком Путіну до дня народження та попередив, що послаблення санкцій може забезпечити Росію додатковими доходами для фінансування війни.

    Київ наголошує, що удари по російських НПЗ є одним із засобів послаблення економічних та логістичних можливостей російської армії.

    Адже нафтопереробна галузь забезпечує не лише цивільних споживачів, а й військову техніку, транспорт і логістику російських збройних сил.

    Ефективність таких атак останніми місяцями зросла. За оцінками української сторони, значна частина російських нафтопереробних потужностей зазнала пошкоджень або була тимчасово виведена з експлуатації.

    Це спричинило перебої з виробництвом пального всередині РФ та змусило російську владу обмежувати його експорт.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про удари по Куйбишевському НПЗ у Самарській області, одному з підприємств російської нафтопереробної промисловості.

    Однак адміністрація Трампа розглядає ситуацію також через призму внутрішніх економічних проблем США.

    Подорожчання дизельного пального впливає на транспортні перевезення, сільське господарство, логістику та собівартість товарів. Через це високі ціни на пальне стали чутливим питанням для американської влади напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    На цьому тлі Вашингтон сподівається, що енергетичні домовленості з Москвою допоможуть не лише стабілізувати ринок, а й створити додаткові можливості для переговорів щодо завершення російсько-української війни.

    Під час зустрічі в Маямі американські представники також обговорювали з українськими та європейськими дипломатами майбутні гарантії безпеки для України, післявоєнне відновлення держави та можливі умови дипломатичного врегулювання.

    За інформацією Axios, Віткофф і Кушнер представили ідеї економічного відновлення України, фінансування її оборонних потреб, а також перспективи подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Окремо розглядалися потенційні енергетичні угоди з Росією, які американська адміністрація сподівається використати як інструмент для досягнення поступок із боку Кремля.

    Однак поки що немає підтверджень, що Путін погодився на конкретні кроки для завершення війни в обмін на послаблення санкцій.

    Навпаки, після телефонної розмови з Трампом російська сторона не підтвердила готовності негайно відновити мирні переговори.

    За словами помічника президента РФ Юрія Ушакова, Кремль пов’язує можливість поновлення переговорного процесу зі своїми оцінками подій та військової ситуації.

    Таким чином, нова домовленість Вашингтона і Москви поки стосується насамперед енергетичного співробітництва, а не погодженого плану припинення бойових дій.

    Для України головна суперечність залишається незмінною: США наполягають на зменшенні ударів по російській нафтопереробній галузі, тоді як Київ готовий обговорювати такі обмеження лише за умови припинення російських атак на українську енергетику.

    На цьому тлі рішення Трампа відкрити шлях для постачань російського дизеля стало новим джерелом розбіжностей між союзниками та поставило додаткові питання щодо подальшої санкційної політики США.

    Чи зможе Вашингтон перетворити енергетичну домовленість із Кремлем на реальний прогрес у мирних переговорах, наразі невідомо. Поки що підтверджено лише оголошення паливної угоди, послаблення частини санкцій та суттєві розбіжності між американською та українською сторонами щодо ударів по російських НПЗ.

  • Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Адміністрація президента США Дональда Трампа активізує дипломатичні зусилля щодо завершення російсько-української війни. Спеціальний представник американського президента Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер можуть наприкінці жовтня знову відвідати Москву для переговорів із Володимиром Путіним.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на джерело, обізнане з дипломатичними планами Вашингтона. Остаточного рішення щодо поїздки поки немає.

    Перед можливим візитом до Росії американські представники проведуть переговори з українською та європейською делегаціями. Зустріч запланована на 9–10 жовтня в Маямі. Сторони обговорюватимуть нові пропозиції, покликані зрушити з місця переговорний процес.

    За інформацією видання, адміністрація Трампа прагне досягти дипломатичного прориву до початку суворої зими в Україні та проміжних виборів у США.

    Одним із можливих сценаріїв є часткове припинення вогню, яке передбачатиме зупинення ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних з експортом зерна. Україна вже заявляла про готовність розглядати такий формат, однак Росія поки не продемонструвала достатньої зацікавленості.

    Американські джерела зазначають, що наближення зими створює додатковий тиск на переговорний процес. Вашингтон намагається сформувати пропозицію, яка могла б стати основою для домовленостей між сторонами.

    Напередодні переговорів Віткофф і Кушнер зустрілися з Дональдом Трампом, щоб представити йому оновлені дипломатичні ініціативи.

    Українську делегацію в Маямі представлятимуть керівник Офісу президента Кирило Буданов, очільник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, дипломатичний радник Сергій Кислиця та народний депутат Давид Арахамія.

    До консультацій також запросили представників Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО та Європейського Союзу. Серед головних тем — гарантії безпеки для України, післявоєнне економічне відновлення та можливі механізми припинення бойових дій.

    У Києві перспективи швидкого дипломатичного прориву оцінюють обережно. Водночас співрозмовник Axios припускає, що наближення американських виборів і прагнення Москви домогтися послаблення санкцій можуть вплинути на позицію Кремля.

    Нагадаємо, у вересні Віткофф і Кушнер уже зустрічалися з Путіним у Москві, після чого відвідали Київ для переговорів із Володимиром Зеленським.

    Чи погодиться Кремль на нові пропозиції Вашингтона, наразі невідомо. Можливий повторний візит американських переговорників до Москви залишається лише одним із варіантів подальших дипломатичних кроків.

  • Заява Дональда Трампа: пропозиція щодо пропалестинських ЛГБТ-активистів

    Заява Дональда Трампа: пропозиція щодо пропалестинських ЛГБТ-активистів

    Президент США Дональд Трамп виступив із різкою та епатажною заявою на адресу пропалестинських протестувальників, які представляють спільноту ЛГБТ. Під час одного з публічних виступів він запропонував відправити таких активістів безпосередньо на Близький Схід для участі в переговорах.

    Коментуючи цю ідею, Трамп додав іронічну фразу: “Після цього ви їх більше не побачите”, натякаючи на вкрай небезпечні та радикальні умови для таких рухів у регіонах, контрольованих радикальними ісламістськими угрупованнями на кшталт ХАМАС.

    Контекст заяви:

    • Політична риторика: Подібні висловлювання є частиною стандартної риторики Трампа, спрямованої на висміювання внутрішньополітичних опонентів та парадоксів ліберальних рухів на Заході, які підтримують сили, ворожі до базових прав ЛГБТ.
    • Суспільна реакція: Заява викликала бурхливу хвилю обговорень у західних медіа та соцмережах, де її трактують як чергову провокаційну репліку на тлі загострення глобальних політичних дискусій щодо Близького Сходу.

     

  • Проєкт по надрах почне працювати: Україна та США уклали першу угоду

    Проєкт по надрах почне працювати: Україна та США уклали першу угоду

    Україна та Сполучені Штати Америки офіційно запустили практичну реалізацію рамкової угоди про надра, уклавши першу дебютну угоду в межах спільного інвестиційного фонду. Документ передбачає залучення близько 30 мільйонів доларів інвестицій на початковому етапі.

    Проєкт спрямований на геологорозвідку, розробку та видобуток стратегічно важливих ресурсів, зокрема урану, берилію, цирконію та рідкісноземельних елементів, які мають критичне значення для високотехнологічних галузей та глобальної безпеки.

    Головні деталі та умови домовленостей:

    • Фокус на критичних мінералах: Угода охоплює роботу з редкоземельними та стратегічними металами, необхідними для сучасної промисловості, оборонної сфери та зеленої енергетики.
    • Фінансові механізми: Перший пакет фінансування у розмірі майже 30 млн доларів покликаний дати старт проєктам на ранніх стадіях. Загалом робота спільного фонду охоплює залучення коштів у ключові сектори економіки.
    • Контекст та інтереси сторін: Угода реалізується в межах домовленостей про створення спільного інвестиційного фонду відбудови, концепція якого активно обговорювалася на тлі економічної та безпекової співпраці між Києвом і Вашингтоном. Водночас експерти та західні медіа зазначають, що подібні ініціативи є частиною ширшої стратегії США щодо забезпечення доступу до дефіцитних ресурсів та інтеграції українського сировинного потенціалу в західні ланцюги постачання.

     

  • У Трампа новий радник: президент США радився з чат-ботом

    У Трампа новий радник: президент США радився з чат-ботом

    Президент США Дональд Трамп використав штучний інтелект як один із неформальних інструментів для ухвалення рішень на найвищому рівні. За інформацією авторитетного журналу Time, американський лідер витратив чимало часу на спілкування з чат-ботом Grok (розробки компанії Ілона Маска), випитуючи його про потенційні наслідки силового сценарію у Венесуелі.

    Особливий інтерес Трампа викликало те, як місцеве населення сприйме можливе захоплення тодішнього очільника країни Ніколаса Мадуро.

    Головні деталі резонансного матеріалу:

    • Прогноз штучного інтелекту: У відповідь на запити американського лідера Grok охарактеризував Мадуро як репресивного та глибоко непопулярного диктатора, припустивши, що його повалення викличе масові святкування серед пересічних венесуельців.
    • Реакція Білого дому: Вже наступного місяця після ухвалення відповідних рішень та успішного проведення спецоперації вулиці венесуельських міст дійсно охопили народні гуляння. За словами поінформованих посадовців, після цього Трамп назвав роботу чат-бота «геніальною».
    • Широкий контекст: Окрім долі венесуельського диктатора, американський президент також цікавився у нейромережі власним політичним іміджем, легітимністю та майбутньою історичною спадщиною, що підкреслює дедалі більшу залученість технологій ШІ у сучасні політичні процеси.

     

  • Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Адміністрація президента США Дональда Трампа вирішила перенаправити $52 млн військової допомоги, раніше запланованої для Словаччини, Північної Македонії, Тунісу та Іраку, на підтримку Панами, Перу, Еквадору та Колумбії. Про це повідомила The Washington Post із посиланням на трьох американських посадовців, обізнаних із рішенням.

    Особливу суперечку у Вашингтоні викликали кошти для Словаччини та Північної Македонії. За даними видання, вони були включені Конгресом до додаткового пакета, пов’язаного з підтримкою України та європейських партнерів після повномасштабного вторгнення Росії. Демократи в Конгресі стверджують, що виконавча влада не може вільно перенаправляти ці гроші на цілі, не пов’язані з початковим призначенням.

    У вересні Держдепартамент повідомив Конгрес про намір перерозподілити фінансування. Після цього сенаторка-демократка Джин Шахін та конгресмен Грегорі Мікс наклали процедурне блокування на цей крок. Однак наприкінці вересня адміністрація повідомила законодавців, що все одно рухатиметься вперед із перенаправленням коштів.

    У листі до держсекретаря Марко Рубіо Шахін та Мікс заявили, що Конгрес виділяв гроші для чітко визначеної мети — підтримки України та європейських союзників після російського вторгнення. За їхньою оцінкою, адміністрація не має необмежених повноважень змінювати кінцевих отримувачів таких коштів. Це позиція законодавців-демократів; сама адміністрація трактує свої повноваження інакше.

    Держдепартамент пояснює рішення новим акцентом американської зовнішньої політики на Західній півкулі. Представники відомства заявляли, що кошти в Латинській Америці мають піти на боротьбу з наркотероризмом, посилення безпеки Панамського каналу та протидію стратегічному впливу суперників США у регіоні.

    Йдеться про програму Foreign Military Financing — механізм, через який іноземні партнери можуть закуповувати американське військове обладнання коштом США. Перенаправлення $52 млн не означає повного припинення допомоги Словаччині, Північній Македонії, Тунісу чи Іраку, але Вашингтон не повідомив, скільки саме фінансування залишиться для кожної з цих держав після перерозподілу.

    Рішення вписується у ширший перегляд американських пріоритетів. Адміністрація Трампа дедалі більше переносить увагу на Латинську Америку та Карибський басейн, зокрема на боротьбу з наркотрафіком, міграцією та впливом Китаю і Росії. TIME повідомляв, що Білий дім прямо пов’язує збільшення військової підтримки регіону з прагненням не допустити посилення стратегічних конкурентів США у Західній півкулі.

    Для Панами додаткове фінансування пов’язують передусім із безпекою Панамського каналу. Для Колумбії, Еквадору та Перу — із посиленням силових структур і спільними антинаркотичними операціями. У 2026 році військова участь США в регіоні вже помітно зросла: Вашингтон розширює використання безпілотників, розвідки та спільних операцій проти наркотрафіку.

    Водночас критики цього курсу в США застерігають, що скорочення військової підтримки європейських союзників може поступово послаблювати оборонні зв’язки Вашингтона з НАТО. Колишні посадовці Пентагону, яких цитує TIME, вважають, що постійне перекидання ресурсів із Європи може негативно впливати на довіру союзників до США. Це експертна оцінка, а не офіційна позиція американської влади.

    Найчутливішим аспектом залишається саме походження частини коштів. The Washington Post наголошує: фінансування для Словаччини та Північної Македонії було схвалено в межах законодавства, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України. Саме тому законодавці вважають їхнє перенаправлення окремим юридичним питанням, а не звичайною зміною географії військової допомоги.

    При цьому некоректно говорити, що Трамп «забрав $52 млн безпосередньо в України». Йдеться не про кошти, які мали бути передані Києву напряму, а про військове фінансування для чотирьох інших країн. Частина цих грошей, однак, справді була виділена Конгресом у контексті підтримки держав, що зазнали наслідків російської війни проти України.

    Сам Білий дім подає рішення як частину нової стратегії: більше ресурсів мають залишатися ближче до кордонів США та використовуватися для регіональної безпеки. Держдепартамент заявив The Washington Post, що використання коштів у Західній півкулі має зміцнити партнерства США у сфері безпеки й протидіяти військовому впливу противників у регіоні.

    Отже, суперечка навколо $52 млн фактично стала ще одним проявом ширшого конфлікту між адміністрацією Трампа та частиною Конгресу щодо контролю над зовнішньою допомогою. Білий дім прагне швидше переорієнтувати ресурси на власні стратегічні пріоритети, тоді як законодавці наполягають, що гроші, вже схвалені Конгресом для конкретної мети, не можна безперешкодно перенаправляти в інші регіони.

    Для України це важливо не через пряме скорочення її пакета допомоги, а як сигнал зміни американських пріоритетів: Вашингтон дедалі активніше відводить частину військових ресурсів від Європи та Близького Сходу на користь Латинської Америки.

  • Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    В Україні критично оцінили ідею можливого послаблення американських санкцій проти Росії в обмін на звільнення політичних в’язнів. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що за нинішніх умов такі поступки Москві не наблизять завершення війни, а навпаки можуть переконати Кремль, що тиском і насильством можна домагатися поступок.

    Приводом для дискусії стала публікація The Atlantic, у якій повідомлялося про нову дипломатичну ініціативу спецпредставника президента США Джона Коула. За даними видання, він пропонує використати модель, яку Вашингтон уже частково застосовував у відносинах із Білоруссю: домагатися звільнення політичних в’язнів в обмін на певне послаблення санкцій і відновлення економічних контактів. The Atlantic також повідомляє, що Дональд Трамп підтримує такий підхід.

    Власюк у коментарі «Главкому» наголосив, що Київ не вважає санкційні поступки ефективним способом впливу на Росію.

    «Жодні поступки агресору, зокрема послаблення чи зняття санкцій, за нинішніх обставин не наблизять мир. Так це просто не працює: кожна поступка лише переконує Кремль, що тиском і терором можна домогтися свого», — заявив він.

    За словами Власюка, гуманітарна цінність звільнення людей із російських в’язниць не викликає сумнівів, однак поєднувати це питання із санкційним режимом проти держави, яка продовжує війну, українська сторона вважає помилковим.
    Він окремо підкреслив, що політичних заручників необхідно звільняти, але це не повинно ставати підставою для фактичного пом’якшення відповідальності тих, хто продовжує вести бойові дії проти України.

    Звідки взялася така схема

    Джон Коул уже має досвід переговорів за схожою моделлю з Білоруссю.
    Reuters повідомляв, що упродовж останнього року Коул вів переговори з режимом Олександра Лукашенка щодо звільнення ув’язнених. У вересні білоруська влада помилувала ще 15 осіб, а загалом під час попередніх раундів переговорів були звільнені сотні людей. Паралельно США частково пом’якшували санкційний режим.

    Саме цей досвід, за даними The Atlantic, Коул тепер пропонує спробувати використати у відносинах із Москвою.

    Йдеться не просто про одноразовий обмін. Ідея ширша — поступово створювати стимули для Росії через звільнення ув’язнених, відновлення окремих економічних контактів і часткове послаблення санкцій. Видання зазначає, що прихильники такого підходу розглядають його як інструмент гуманітарної дипломатії та можливий міст до ширших домовленостей між Вашингтоном і Москвою.

    Противники ж бачать у ньому серйозний ризик: авторитарні режими можуть отримати сигнал, що політичних в’язнів можна використовувати як своєрідний «торговельний актив» для отримання економічних поступок.

    Кремль поки не підтверджував переговорів саме про таку угоду

    Москва публічно не підтвердила, що конкретна схема «політв’язні в обмін на санкції» вже обговорюється між Росією та США.

    Водночас контакти між Вашингтоном і Москвою останніми тижнями активізувалися. Кремль заявляв про бажання відновити ширший діалог зі США, включно з питаннями контролю над озброєннями, економічними відносинами та війною в Україні.

    Питання звільнення утримуваних осіб також уже з’являлося у двосторонніх контактах. Reuters повідомляв, що Росія нещодавно звільнила американця Роберта Гілмана на прохання Трампа, а в останні роки між США та Росією проходили кілька великих обмінів ув’язненими.

    Це створює дипломатичний ґрунт для нових гуманітарних домовленостей, але не підтверджує існування конкретної угоди про санкції.

    Київ наполягає на протилежному — санкції треба посилювати

    Позиція України наразі прямо протилежна. Власюк заявив, що на тлі продовження російських ударів по Україні санкційний тиск має не зменшуватися, а збільшуватися. Особливі надії Київ покладає на нові американські санкційні інструменти та вторинні обмеження для держав, які продовжують купувати російські енергоносії.

    «Ненька інфо» раніше писала, що американський санкційний пакет, який у медіа називали «пекельними санкціями», створює механізм значно жорсткішого тиску не лише на Росію, а й на її ключових торговельних партнерів.

    Зокрема, документ передбачає можливість запровадження високих мит проти держав, які продовжують закуповувати російські енергоносії. При цьому рішення про застосування конкретних тарифів залишається за президентом США.

    Удар по нафтових доларах Москви: Трамп готується підписати нищівний закон проти покупців російських енергоресурсів 

    Також «Ненька інфо» повідомляла про зростання тиску в Конгресі США на адміністрацію Трампа з вимогою застосувати нові санкційні можливості проти Росії після серії ударів по Україні.

    «Удар по гаманцю диктатора»: Конгрес США посилює тиск щодо санкцій проти Кремля 

    Ще раніше видання писало, що санкційна стратегія США дедалі більше концентрується на вторинному тиску — передусім на країнах, які купують російську нафту та газ і таким чином забезпечують Кремлю валютні надходження.

    США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Чому ця дискусія зараз особливо важлива

    Санкції залишаються одним із небагатьох важелів тиску на Росію, які Захід може застосовувати без прямої військової участі у війні.

    Для Києва принциповим є те, щоб Москва не отримувала значного економічного полегшення до припинення бойових дій. Українська влада неодноразово попереджала, що додаткові доходи від енергетики, фінансового сектору чи відновлення міжнародної торгівлі можуть бути спрямовані на російський військово-промисловий комплекс.

    Паралельно сам Вашингтон намагається залишити собі простір для дипломатичного маневру.

    Саме тому навколо можливого обміну «санкції за політв’язнів» виникає фундаментальна суперечність. Для прихильників такого підходу це шанс визволити людей із російських в’язниць і створити хоча б мінімальний канал домовленостей із Москвою. Для України та критиків схеми — ризик того, що Кремль отримає економічну винагороду, не змінивши свою поведінку у війні.

    І поки йдеться лише про дипломатичну ідею, а не погоджену угоду.

    Станом на 1 жовтня немає публічного підтвердження, що Вашингтон і Москва домовилися про конкретне послаблення санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Є повідомлення The Atlantic про пропозицію Коула та підтримку ідеї Трампом, негативна оцінка Києва і попередній білоруський досвід, на який орієнтуються прихильники такого механізму.

    Для України ж позиція наразі однозначна: звільнення політичних заручників необхідне, але використовувати санкції проти Росії як плату за це Банкова не підтримує.

  • «Іран святкує перемогу»: США завершили військову присутність в Іраку

    «Іран святкує перемогу»: США завершили військову присутність в Іраку

    Сполучені Штати завершили виведення останніх американських військових з Іраку, фактично поставивши крапку у понад двох десятиліттях військової присутності, яка почалася після вторгнення 2003 року.

    Президент США Дональд Трамп оголосив про завершення місії 30 вересня, заявивши, що американська присутність у країні «незабаром стане лише частиною історії». Водночас саме рішення про поступове виведення військ було погоджене Вашингтоном і Багдадом ще у 2024 році за адміністрації Джо Байдена, а команда Трампа завершила реалізацію домовленості.

    За даними Reuters, останні підрозділи залишали переважно базу в районі Ербіля в автономному Курдистані. Перед завершенням місії в Іраку залишалося кілька сотень американських військових, тоді як ще раніше їхня чисельність становила близько 2,5 тисячі.

    Трамп назвав виведення сил перемогою і для Сполучених Штатів, і для Іраку. Він також пов’язав завершення американської присутності з боротьбою проти «Ісламської держави», стверджуючи, що ІДІЛ була розгромлена під час його першого президентського терміну.

    Водночас повного зникнення загрози ІДІЛ міжнародні та іракські структури не констатують. За даними Reuters, угруповання втратило територіальний контроль, однак у країні досі існують його сплячі осередки. Саме це залишається одним із головних ризиків після виходу американців.

    Понад 20 років війни

    Американська військова операція в Іраку почалася у березні 2003 року за президента Джорджа Буша-молодшого. Її результатом стало повалення режиму Саддама Хусейна.

    Основні сили США залишили країну наприкінці 2011 року, однак уже менш ніж за три роки Вашингтон знову направив військових до Іраку. Причиною стало стрімке посилення «Ісламської держави», яка в 2014 році захопила значні території Іраку та Сирії.

    Американські сили повернулися вже в іншому форматі — як частина міжнародної коаліції, яка займалася ударами по ІДІЛ, підготовкою іракських військових, розвідкою та логістичною підтримкою.

    У 2017 році угруповання втратило контроль над більшістю територій в Іраку, а у 2019 році — над останніми значними територіальними опорними пунктами в Сирії.

    За більш ніж два десятиліття операцій в Іраку загинули близько 4,5 тисячі американських військових, повідомляє Reuters.

    Трамп знову розкритикував війну 2003 року

    У своїй заяві Трамп вкотре розкритикував рішення попередніх американських адміністрацій щодо участі США у війні в Іраку.

    Він назвав її «трясовиною», до якої Вашингтон був втягнутий через неправильні політичні рішення, і окремо наголосив, що нинішнє виведення військ відбувається організовано.

    Трамп також протиставив його евакуації американських сил з Афганістану у 2021 році, яка супроводжувалася хаосом у Кабулі та різкою критикою адміністрації Байдена.

    Попри політичну риторику Трампа, Reuters наголошує, що нинішній вихід не є раптовим рішенням Білого дому: його планували протягом кількох років, а ключові параметри були узгоджені ще до повернення Трампа до влади.

    Іран і його союзники називають це перемогою

    Один із головних наслідків виведення американських сил стосується впливу Ірану.

    Reuters пише, що Тегеран та підтримувані ним сили в Іраку відкрито сприймають вихід США як політичну і стратегічну перемогу.

    Командир підтримуваного Іраном угруповання «Ісламський опір в Іраку» Абу Моджтаба аль-Ясірі назвав відхід американців «історичною перемогою» іракських сил опору та «поразкою американського проєкту».

    Такі заяви відображають давню позицію проіранських угруповань, які роками вимагали повного виведення сил США з країни.

    Іран має значний політичний і військовий вплив в Іраку через мережу шиїтських партій, збройних формувань та економічних зв’язків. Після 2003 року цей вплив поступово зростав, особливо після повалення режиму Саддама Хусейна.

    Іракський аналітик у сфері безпеки Джасім аль-Бахадлі в коментарі Reuters припустив, що відсутність американських військових може додатково посилити позиції Тегерана.

    Але є ризик повернення ІДІЛ

    Інша загроза пов’язана з можливим відновленням активності «Ісламської держави».

    Іракські силовики, з якими спілкувався Reuters, застерігають, що ІДІЛ досі зберігає розрізнені осередки та здатність до локальних атак. За їхньою оцінкою, зникнення американської розвідувальної, безпілотної та логістичної підтримки може ускладнити боротьбу з такими групами.

    Найбільше занепокоєння викликають віддалені райони на півночі та заході країни, де контроль сил безпеки традиційно слабший.

    Водночас іракська влада наполягає, що національні сили вже здатні самостійно забезпечувати безпеку країни.

    Саме аргумент про значне ослаблення ІДІЛ був одним із ключових під час переговорів про завершення американської місії.

    Що буде далі

    Формальне завершення американської військової присутності не означає повного розриву оборонних зв’язків між Вашингтоном і Багдадом.

    США й надалі можуть надавати Іраку військову допомогу, озброєння, навчання та підтримку в межах окремих програм. Американський бюджет на 2027 рік, зокрема, передбачає фінансування програм підготовки й оснащення партнерських сил для боротьби з ІДІЛ.

    Проте саме присутність регулярних американських військових підрозділів, яка з перервою тривала з 2003 року, завершилася.

    У підсумку Ірак входить у новий період безпеки, де головними питаннями залишаються баланс між центральною владою і проіранськими угрупованнями, здатність самостійно стримувати ІДІЛ та подальший вплив Тегерана.

    Для США ж завершення місії закриває одну з найдовших і найдорожчих військових кампаній XXI століття. Для Ірану та його союзників це, навпаки, стало символом скорочення американської військової присутності у країні, де Тегеран за останні два десятиліття суттєво наростив свій політичний вплив.