Uanews.life

Позначка: дорожні тендери

  • Мільярдні тендери і мережа фірм: правоохоронці розслідують діяльність «ШБУ-77»

    Мільярдні тендери і мережа фірм: правоохоронці розслідують діяльність «ШБУ-77»

    Слідство відкрило кримінальне провадження проти одного з великих підрядників дорожнього будівництва в Україні — компанії «ШБУ-77». Підприємство підозрюють в ухиленні від сплати податків та використанні фіктивних компаній у схемах із державними коштами.

    Компанію «ШБУ-77» було створено у червні 2017 року у Броварах. Засновником фірми є Андрій Білоус із селища Велика Димерка на Київщині, а директором — Дмитро Соловйов. Білоус також керує компанією «Бітунова Україна», співвласниками якої є австрійська Bau Holding Beteiligungs AG та громадянка Росії Таміла Свірідова.

    Крім того, Андрій Білоус є підписантом компанії «САТ Україна», що належить австрійській Strabag SE — одному з найбільших міжнародних будівельних концернів. У структурі власності Strabag раніше фігурувала кіпрська компанія Rasperia Trading Ltd, яка входила до групи «Базовий елемент» російського олігарха Олега Дерипаски.

    Окрім «ШБУ-77», Білоус має частки ще в кількох компаніях дорожньої галузі. Він одноосібно володіє броварською компанією «Синергія Оіл», є співвласником підприємства «Північ Асфальт» у Чернігові разом з Ігорем Залозним, а також компанії «Закарпаття Асфальт», де його партнерами виступають Марта Горошко, Михайло Король і Лариса Мєдвєдєва.

    За версією слідства, бенефіціар «ШБУ-77» міг організувати схему заволодіння коштами, які виділялися з бюджету на утримання та ремонт автомобільних доріг. Йдеться про період з 2020 року до 1 березня 2023 року.

    За цей час компанія «ШБУ-77» виграла 54 державні тендери на загальну суму близько 8 мільярдів гривень. Після отримання бюджетних коштів частина грошей, за даними слідства, перераховувалася на рахунки пов’язаних компаній, де той самий бенефіціар є засновником або співвласником.

    Серед таких підприємств називають компанії «Синергія Оіл», «Закарпаття Асфальт», «Буковина Асфальт», «Сіверщина Асфальт» та «Бітунова Україна». Правоохоронці перевіряють версію, що через ці структури могли виводитися кошти, отримані в межах державних контрактів.

    Наразі слідство з’ясовує обставини можливого ухилення від сплати податків, а також використання підконтрольних підприємств для фінансових операцій, які можуть мати ознаки фіктивного підприємництва.

  • Дороги до Буковеля без конкуренції: хто і як освоює бюджет

    Дороги до Буковеля без конкуренції: хто і як освоює бюджет

    Буковель сьогодні дедалі більше стає не лише символом внутрішнього туризму, а й точкою концентрації багатомільярдних бюджетних коштів. Під прикриттям розвитку транспортної та дорожньої інфраструктури навколо курорту вибудувалася система, у якій ключові підряди стабільно отримує вузьке коло компаній, а реальна конкуренція фактично відсутня.

    Координація цього процесу має чітку управлінську вертикаль. Політичний вплив на формування державних інфраструктурних пріоритетів пов’язують із віцепрем’єр-міністром Олексієм Кулебою. Реалізацію проєктів забезпечує Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, керівництво якого представляють Сергій Сухомлин і Микола Бойко. Окремий вплив на розвиток транспортного сполучення з курортом зберігає народний депутат Ігор Палиця. Безпосереднім замовником робіт виступає Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області.

    Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

    Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

    Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

    Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

    У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.

  • Держава спрямовує 9 млрд грн на дороги до Буковелю: хто заробить на мегапроєктах у Карпатах

    Держава спрямовує 9 млрд грн на дороги до Буковелю: хто заробить на мегапроєктах у Карпатах

    Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області роздала багатомільярдні підряди на будівництво та ремонт доріг, які ведуть до приватних карпатських курортів. Сукупна сума проєктів уже сягнула 9 млрд грн, з яких 2,46 млрд грн — це два контракти, укладені 21 і 26 листопада з компанією «ПБС».

    За 2,18 млрд грн передбачається масштабний ремонт 22,8 км дороги Т-09-06 між Пасічною та Бистрицею. Ще 278 млн грн спрямують на ремонт траси Н-09 біля Микуличина. Фінансування стартує негайно: до кінця року планують освоїти 146 млн грн, у 2025 році — понад мільярд, решту — у 2027-му.

    Крім цього, 3 грудня Служба оголосила новий тендер — на розробку проєктної документації для абсолютно нової дороги від Бистриці до Яблуниці через Поляницю. Це прямий коридор до «Буковелю», довжиною 28,6 км та орієнтовною вартістю 6,57 млрд грн.

    Таким чином, держава фактично фінансує дорожню інфраструктуру навколо приватних курортів, які активно розширюються. Відомо, що ТОВ «Буковель» ще у 2022 році пропонувало створення нових комплексів — «Бистриця» та «Турбат» — із загальним потенціалом понад 25 тисяч туристів одночасно. Паралельно просувають гігантський проєкт «Свидовець», розрахований на 28 тисяч відпочивальників і понад 700 гектарів забудови.

    Всі нові дороги, які зараз замовляє держава, ведуть у зону цих майбутніх курортів. Одна — до Бистриці, друга — до Буковелю з боку Надвірної, третя має з’єднати дві локації прямим маршрутом.

    Хто за цим стоїть

    Компанія «ПБС», яка отримала підряди на 2,46 млрд грн, записана на працівницю «Буковелю» Іванну Непик, але її реальним бенефіціаром вважають колишнього директора курорту та екснардепа Олександра Шевченка.

    Шевченко є близьким бізнес-партнером народного депутата Ігоря Палиці — давнього союзника Ігоря Коломойського. Колись саме Коломойський контролював «Буковель», але після конфліктів із владою курорт фактично перейшов під контроль родини Палиці. Наразі ТОВ «Буковель» записане на ексдружину та сина нардепа — Оксану й Захара Палицю.

    Зі структурами Палиці пов’язані також компанії, які раніше належали Тимуру Міндічу — співзасновнику «Кварталу-95» і бізнес-партнеру Коломойського. ЗМІ вже описували зв’язки Палиці та Міндіча через спільні майнові структури й бізнеси у Карпатах та Києві.

    Партія Палиці «За майбутнє» активно підтримувала ухвалення держбюджету-2026, де й закладені кошти на ці масштабні дорожні проєкти. Сам Палиця, однак, за бюджет не голосував — ймовірно, щоб уникнути прямого конфлікту інтересів.

    Чому «ПБС» виграла тендери

    Єдиним конкурентом «ПБС» була азербайджанська компанія AzVirt MMC. Вона подала дешевшу пропозицію, але її відхилили через відсутність електронної банківської гарантії, неперекладені документи та невідповідність вимогам щодо техніки.

    Водночас учасникам тендеру висували надзвичайно деталізовані вимоги щодо інженерів, робітників, техніки, лабораторій, наявності асфальтного заводу, досвіду та фінансових показників.

    Це створювало переваги для компанії, яка вже давно працює в регіоні. «ПБС» отримала підрядів на понад 53,9 млрд грн із 2016 року.

    Хто ухвалював рішення

    Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області очолює Любомир Семанів. Відповідальною за закупівлі є Ольга Нараєвська.

    Фактично саме вони затвердили проєкти, які вартістю та масштабами визначать розвиток приватних курортів у Карпатах на наступні десятиліття.