Uanews.life

Позначка: дослідження

  • Чи послаблює ChatGPT наше мислення: результати експерименту

    Чи послаблює ChatGPT наше мислення: результати експерименту

    Массачусетський технологічний інститут провів дослідження, аби з’ясувати, як використання ChatGPT впливає на роботу мозку студентів. Участь у експерименті взяли 54 студенти з Бостона, яких розподілили на три групи: одна писала есе без допомоги, інша користувалася Google, а третя зверталася до ChatGPT.

    Як працював мозок студентів

    Вчені відстежували активність мозкових хвиль під час виконання завдань. З’ясувалося, що найвищу інтенсивність нейронних зв’язків продемонстрували учасники, які працювали самостійно. Натомість студенти, які покладалися на ChatGPT, демонстрували найнижчу активність: дослідники зазначили, що вони часто діяли «на автопілоті», що пригальмовувало креативність.

    Зміна ролей

    Коли групи помінялися місцями, новачки в роботі з ШІ змогли покращити якість своїх текстів. Однак ті, хто звик покладатися на ChatGPT, без нього зіткнулися з труднощами і не змогли відтворити попередній рівень письма. Викладачі також звернули увагу, що тексти, створені з допомогою ШІ, втрачали індивідуальність та емоційну «глибину».

    Не панікувати, але задуматися

    Автори дослідження підкреслюють: йдеться не про «атрофію мозку», а радше про ризик надмірної залежності від технологій. Масштаб експерименту також обмежений, тому говорити про глобальні висновки зарано.

    Експерти Вільного університету Амстердама додають: найбільша загроза полягає у втраті критичного мислення. Якщо людина беззастережно довіряє штучному інтелекту, вона ризикує втратити власну здатність оцінювати, аналізувати та робити висновки.

    Тож головне питання залишається відкритим: як знайти баланс між корисною підтримкою ШІ та розвитком власного інтелекту? Чи стане ChatGPT надійним партнером у навчанні, чи перетвориться на небезпечну підміну мислення?

  • Археологи знайшли козацькі артефакти біля Нехворощанського монастиря

    Археологи знайшли козацькі артефакти біля Нехворощанського монастиря

    Біля Нехворощанського монастиря, що стояв на землях колишньої Орільської паланки Війська Запорозького, триває масштабна археологічна експедиція. Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на обласну раду.

    Що вже знайшли археологи

    У розкопках беруть участь науковці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького, викладачі історичного факультету ДНУ ім. Олеся Гончара та студенти кількох вишів.
    Дослідники працюють одразу з кількома культурними шарами — від неоліту та доби бронзи до XVII–XIX століть.

    Серед знахідок:

    • крем’яні знаряддя;

    • козацька шпора і пряжка від взуття;

    • уламки посуду;

    • рідкісні монети XVIII століття, зокрема чотири копійки-лівонез.

    Також археологи відтворюють систему оборонних споруд монастиря: вали, рови та брами. Попереду — пошук фундаментів двох церков і господарських приміщень. Усі результати передадуть до Інституту археології України.

    Історія монастиря

    Нехворощанський монастир був заснований одночасно з містечком Нехворощею, створеним втікачами з Поділля. Він підпорядковувався січовому храму Покрови Пресвятої Богородиці, тому його ще називали «Військовим» або «Заорільським».

    У XVII столітті монастир зруйнували татари, згодом його відновили козаки-запорожці. У XVIII ст. тут діяли Успенська та Миколаївська церкви, келії, шпиталь і козацький цвинтар, де був похований кошовий отаман Павло Козелецький.

    Монастир ліквідували у 1799 році. До нашого часу збереглися земляні вали та кладовище з останніми похованнями 1942 року.

  • Поєднання психіатрії та імунології допомагає передбачити ризик суїциду

    Поєднання психіатрії та імунології допомагає передбачити ризик суїциду

    У журналі BMC Psychiatry опубліковано новаторське дослідження, яке показало: поєднання психопатологічних даних із запальними маркерами значно підвищує точність прогнозу ризику суїцидальних думок у пацієнтів із хронічною шизофренією.

    Ключові результати

    • У дослідженні взяли участь 302 пацієнти.

    • 36,4% повідомили про суїцидальні думки протягом життя, 8% — упродовж останнього тижня.

    • Незалежними предикторами виявилися: жіноча стать, високий рівень депресивної симптоматики та підвищені рівні цитокінів IL-1бета й IL-6.

    • Дозування антипсихотиків і тяжкість симптомів також суттєво впливали на ризик у короткостроковій перспективі.

    Автори зазначають, що залучення IL-6 та IL-1бета демонструє тісний зв’язок між нейрозапаленням та суїцидальними тенденціями у людей із шизофренією. Це підтверджує, що запальні процеси відіграють не менш важливу роль, ніж психологічні фактори.

    Практичні наслідки

    • Рутинний моніторинг психічних симптомів у поєднанні з аналізами на запальні маркери.

    • Розгляд протизапальних втручань як додаткової терапії.

    • Врахування гендерних відмінностей у профілактиці, оскільки жінки мають вищий ризик.

    Дослідження доводить, що інтеграція психіатрії та імунології може стати основою нових персоналізованих підходів до лікування шизофренії. У майбутньому це дозволить створювати більш точні системи оцінки ризику та ефективніші методи профілактики суїцидальної поведінки.

  • Вчені зробили крок до розгадки хвороби Альцгеймера

    Вчені зробили крок до розгадки хвороби Альцгеймера

    Учені Массачусетської лікарні з’ясували механізм утворення білка бета-амілоїду, що відіграє ключову роль у розвитку хвороби Альцгеймера. Дослідження опубліковане у престижному журналі Cell Reports.

    Бета-амілоїд, надмірне накопичення якого ушкоджує нейрони і провокує деменцію, формується в аксонах нервових клітин — довгих відростках, якими передаються імпульси. Раніше було відомо, що білок виникає внаслідок процесу пальмітування, коли до його попередника APP приєднується залишок жирної кислоти. Тепер же стало зрозуміло, що до цього активно залучені спеціальні ділянки клітинної мембрани — так звані асоційовані з мітохондріями ER-мембрани (MAM).

    MAM транспортують попередник білка palAPP у вигляді мембранних бульбашок всередині аксона. Саме вони доставляють його на поверхню клітини, де й утворюється бета-амілоїд. Унікальність відкриття полягає в тому, що цей процес відбувається саме в аксонах, а отже, саме вони є головною «ареною» пошкоджень мозку при Альцгеймері.

    У ході експериментів із тривимірними культурами нервових клітин науковці змогли підтвердити роль MAM. Ба більше, за допомогою препарату, який блокує рецептор сигма-1 (S1R) — ключовий елемент складання MAM, — дослідникам вдалося суттєво знизити вироблення бета-амілоїду.

    Цей результат відкриває нові можливості для лікування. S1R може стати зручною мішенню для терапії, здатної уповільнити або навіть зупинити ранні стадії хвороби Альцгеймера. На думку вчених, це відкриття може прокласти шлях до створення ефективних препаратів проти одного з найпоширеніших типів деменції у світі.

  • Вчені підтвердили: ягоди допомагають серцю працювати краще

    Вчені підтвердили: ягоди допомагають серцю працювати краще

    Дослідження вчених Королівського університету Белфасту показало, що регулярне вживання продуктів, багатих на флавоноїди, пов’язане з нижчим кров’яним тиском. Результати дослідження опубліковані в роботі British Heart Foundation.

    Особливу увагу вчені приділили полуниці та чорниці. Ці ягоди багаті на антоціани — природні рослинні сполуки, які надають ягодам яскравих червоних, синіх та пурпурових відтінків. Саме ці сполуки, як з’ясували дослідники, сприяють покращенню роботи серцево-судинної системи.

    У ході дослідження було виявлено, що жінки, які вживали понад три порції чорниці або полуниці на тиждень, мали на 34% нижчий ризик серцевого нападу порівняно з тими, хто споживав менше ягід.

    Вчені пояснюють, що антоціани підвищують еластичність кровоносних судин і допомагають нормалізувати артеріальний тиск, що є ключовим фактором ризику серцевого нападу. Крім того, дослідники припускають, що кишечник може частково відповідати за сприятливий вплив флавоноїдів на здоров’я серця.

    Регулярне включення ягід у раціон може стати ефективним природним способом підтримки серцево-судинної системи та зниження ризику серцевих хвороб.

  • Волонтерство уповільнює старіння мозку: нове дослідження

    Волонтерство уповільнює старіння мозку: нове дослідження

    Нове дослідження, опубліковане в журналі Social Science and Medicine, показало: люди середнього та старшого віку, які регулярно допомагають іншим, зберігають когнітивні функції значно довше, ніж ті, хто уникає такої діяльності.

    Вчені проаналізували дані понад 30 тисяч американців віком від 51 року, за якими спостерігали з 1998-го до 2020 року. Учасники розповідали, чи займаються вони волонтерством в організаціях або ж допомагають у побутових справах — наприклад, сусідам чи друзям.

    Результати виявилися промовистими: навіть кілька годин допомоги на тиждень — від двох до чотирьох — уповільнюють зниження когнітивних здібностей. Натомість відмова від участі в такій діяльності пов’язана з помітним погіршенням роботи мозку.

    Дослідження підтвердило, що як формальне волонтерство, так і неформальна допомога однаково позитивно впливають на когнітивне здоров’я. Водночас науковці визнають обмеження роботи: дані ґрунтуються на самозвітах і не дають змоги з абсолютною впевненістю довести причинно-наслідковий зв’язок.

    Цікаво, що переваги волонтерства для мозку можуть бути навіть більш відчутними для жінок — на це вказували попередні дослідження. Проте сучасні програми підтримки волонтерів здебільшого спрямовані на молодь. Наприклад, у ЄС діє Європейський корпус солідарності, доступний лише для людей від 18 до 30 років.

    Для старших людей подібних можливостей майже немає. Хоча ще у 2021 році Єврокомісія у Зеленій книзі з проблем старіння рекомендувала залучати літніх людей до волонтерства, однак акцент робився переважно на взаємодії між поколіннями та підвищенні самооцінки, а не на збереженні когнітивного здоров’я.

    Фахівці наголошують: навіть невеликі регулярні прояви допомоги можуть стати ефективним інструментом для підтримки ясності розуму у зрілому віці.

  • Вчені створили тест, який прогнозує ризик ожиріння у дітей

    Вчені створили тест, який прогнозує ризик ожиріння у дітей

    Міжнародна команда дослідників розробила новий тест, який дозволяє ще в ранньому віці виявити дітей із підвищеним генетичним ризиком набору зайвої ваги. Це може дати батькам додатковий час для формування здорових харчових та фізичних звичок у дітей.

    Як працює тест

    Метод належить до так званих полігенних оцінок (Polygenic Score, PGS). Він поєднує сотні тисяч генетичних варіацій, щоб передбачити ймовірність високого індексу маси тіла (BMI) у майбутньому.

    «Що робить цей показник таким потужним, — це здатність прогнозувати ще до п’яти років, чи ймовірно дитина набере зайву вагу в дорослому віці, задовго до того, як інші фактори вплинуть на її вагу», — пояснює генетичний епідеміолог Роелоф Сміт із Копенгагенського університету.

    Тест виявився удвічі точнішим за попередні подібні методи. Для його створення вчені використали генетичні дані понад 5,1 млн людей.

    • У дітей 5 років PGS пояснював 35% різниці у BMI до 18 років.

    • У дорослих європейського походження точність становила 17,6%.

    • У деяких групах, наприклад серед сільських жителів Уганди, точність була значно нижчою — 2,2%.

    Це пов’язано з тим, що в базах даних значно більше представників європейських популяцій, тоді як африканські мають вищу генетичну різноманітність і менш представлені в дослідженнях.

    Дослідження також показало: учасники з високою генетичною схильністю до великого BMI втрачали більше ваги у перший рік програм схуднення, хоча пізніше частіше її повертали. Це свідчить, що навіть при сильній генетичній схильності спосіб життя та поведінкові фактори залишаються вирішальними.

    «Наші результати спростовують думку, ніби генетика визначає все і є незмінною», — зазначають автори.

    На думку вчених, раннє виявлення ризику дає змогу батькам і лікарям швидше впроваджувати профілактичні заходи — здорове харчування, фізичну активність та інші корисні звички.

    «Ця нова полігенна оцінка суттєво покращує прогнозування та наближає нас до клінічно корисного генетичного тестування», — додає професорка Копенгагенського університету Рут Лоос.

  • Дослідники знайшли спосіб блокувати процеси старіння

    Дослідники знайшли спосіб блокувати процеси старіння

    Корейські вчені з групи під керівництвом професора Ок Хі Чона виявили, що процес клітинного старіння в організмі людини може поширюватися через кров, подібно до інфекції. Це відкриття здатне докорінно змінити підхід до боротьби зі старінням і віковими захворюваннями.

    Дослідники зосередили увагу на білку HMGB1, який передає сигнали старіння від пошкоджених або клітин, що вже увійшли в цю фазу, до здорових клітин. Було доведено, що він запускає процеси старіння у фібробластах, клітинах епітелію нирок та скелетних м’язах.

    Хоча наука вже знала про існування SASP-факторів — сигнальних молекул, які провокують старіння сусідніх клітин, механізм їхнього поширення залишався незрозумілим. Команда професора Чона вперше довела, що HMGB1 може циркулювати в крові та передавати сигнали на значні відстані. При цьому окислена форма білка виявилася неактивною.

    В експериментах на мишах введення HMGB1 спричиняло зростання молекулярних маркерів старіння. Коли ж гризунам вводили антитіла, що блокують цей білок, кількість маркерів зменшувалася, покращувалося відновлення м’язової тканини та зростала фізична витривалість.

    На думку авторів роботи, блокування HMGB1 може стати основою нових терапевтичних методів, здатних уповільнювати вікові зміни та відновлювати регенераційні можливості тканин. Це відкриває перспективу створення лікування, яке діятиме не лише локально, а й на системному рівні.

  • Укус кліща може спричинити небезпечну харчову алергію на продукти тваринного походження

    Укус кліща може спричинити небезпечну харчову алергію на продукти тваринного походження

    Після укусу деяких видів кліщів у людини може розвинутися небезпечна алергія на м’ясо, молочні та інші продукти тваринного походження. Це захворювання має назву синдром альфа-гал і останніми роками фіксується у все більшій кількості країн світу. Про це повідомило видання Sciencealert.

    Синдром альфа-гал — це алергічна реакція, яка виникає після потрапляння до організму молекули цукру галактоза-альфа-1,3-галактоза (альфа-гал). Ця речовина природно міститься у тканинах більшості ссавців — наприклад, корів, свиней, оленів та кроликів, але відсутня у людини.

    Найчастіше зараження відбувається після укусу кліща. Під час укусу кліщ впорскує слину з ферментами, анестетиками та, іноді, альфа-галом. Організм сприймає цю молекулу як небезпечну, і при подальшому вживанні продуктів, які її містять, може виникати сильна імунна відповідь.

    Симптоми зазвичай з’являються через 2–6 годин після вживання червоного м’яса або інших продуктів тваринного походження. Це може бути кропив’янка, свербіж, нудота, біль у животі, а в тяжких випадках — анафілактичний шок.

    Спершу вважалося, що синдром поширений лише на південному сході США, де мешкає кліщ-одинак (Amblyomma americanum). Однак нині відомо, що його можуть спричиняти й інші види кліщів, зокрема чорноногий кліщ (Ixodes scapularis), який також переносить хворобу Лайма. Ці види зафіксовані вже на шести континентах.

    Через зміну клімату, збільшення популяції оленів та розширення місць проживання кліщів, випадки синдрому альфа-гал реєструють у США, Європі, Австралії та Азії. Кліщі можуть зустрічатися не лише у лісах, а й у міських парках, на дачах чи у високій траві. Реакція після укусу може розвинутися не одразу, а навіть через кілька тижнів або місяців.

  • Поганий сон і смартфони підвищують ризик серцевих хвороб у дітей

    Поганий сон і смартфони підвищують ризик серцевих хвороб у дітей

    Дослідники з Данії виявили, що надмірний час, проведений перед екранами смартфонів, комп’ютерів і телевізорів, може серйозно впливати на серцево-судинне здоров’я дітей та підлітків. Результати їхнього дослідження опубліковані в Journal of the American Heart Association.

    У дослідженні взяли участь понад тисячу молодих людей у віці від 10 до 18 років. Аналіз показав, що кожна додаткова година екранного часу суттєво підвищує ризик розвитку високого кров’яного тиску та інсулінорезистентності — стану, що часто передує діабету.

    Якщо дитина або підліток проводить перед екранами 5–6 годин на день, ризик цих проблем зростає на 40–60%. Особливо небезпечним є поєднання тривалого користування гаджетами з порушеннями сну — пізнім засинанням і нестачею відпочинку. При цьому близько 12% впливу екранного часу на здоров’я серця виявлено саме через проблеми зі сном.

    Також вчені виявили у крові підлітків особливий «метаболічний відбиток», який може служити раннім сигналом майбутніх серцевих захворювань. Це відкриття підкреслює важливість формування здорових звичок ще в дитинстві.

    Фахівці радять обмежувати час перед екранами і слідкувати за режимом сну, щоб знизити ризики для здоров’я в дорослому житті.

    Раніше інші дослідження вже показали, що навіть одна страва з високим вмістом насичених жирів тимчасово погіршує кровообіг у мозку, що може збільшити ризик інсультів та деменції у старшому віці.