Uanews.life

Позначка: ДПСУ

  • $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    В Україні набирає обертів один із найгучніших корупційних скандалів останніх місяців, пов’язаний із закупівлями безпілотників для потреб оборони. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи посадовцю Адміністрації Державної прикордонної служби України та власнику компанії-виробника дронів, яких підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів хабаря за сприяння у постачанні безпілотних авіаційних комплексів.

    Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За рішенням суду посадовця ДПСУ взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4 мільйони гривень. Підприємцю, якого слідство вважає співучасником схеми, обрали більш сувору альтернативну заставу — понад 44,2 мільйона гривень.

    За даними слідства, корупційна схема була пов’язана із закупівлею безпілотних літальних апаратів для підрозділів Державної прикордонної служби України. Правоохоронці стверджують, що посадовець Адміністрації ДПСУ заздалегідь визначив умови проведення тендерних процедур таким чином, щоб перемогу отримала компанія, пов’язана з його спільником.

    Слідчі встановили, що під час підготовки закупівлі посадовець нібито створив умови для перемоги конкретного товариства, яке планувало постачати безпілотні комплекси державі. Однак реалізувати цей задум не вдалося через появу конкурента, який запропонував державі більш вигідні умови.

    Згідно з матеріалами розслідування, до тендеру долучилося ще одне підприємство, яке запропонувало поставити 270 безпілотних авіаційних комплексів за 825 мільйонів гривень. Після цього компанія ще більше знизила свою пропозицію, запропонувавши виконати контракт за 760 мільйонів гривень.

    Саме ця пропозиція виявилася найбільш вигідною для держави та забезпечила компанії перемогу в тендері.

    За версією правоохоронців, після поразки підконтрольного учасника торгів підозрювані вирішили отримати прибуток іншим шляхом. Слідство стверджує, що власник компанії-виробника дронів почав переконувати переможця тендеру у необхідності сплатити неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та виконання майбутнього договору.

    Для підтвердження серйозності намірів була навіть організована телефонна розмова з представником Державної прикордонної служби. За версією слідства, таким чином переможцю тендеру намагалися продемонструвати, що вимоги щодо передачі коштів підтримуються посадовими особами державного відомства.

    Розмір неправомірної вигоди становив один мільйон доларів США. За даними правоохоронців, це відповідало приблизно 5–10% від вартості майбутнього контракту. Отримані кошти, як вважає слідство, планувалося розподілити між учасниками схеми та окремими посадовцями.

    Справу розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Підозрюваним інкримінують злочини, пов’язані з одержанням та вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    У САП наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб. Також аналізуються документи щодо проведення закупівель та роль кожного з учасників процесу.

    Справа викликала значний суспільний резонанс через те, що йдеться про закупівлі безпілотників під час повномасштабної війни. Саме дрони сьогодні є одним із ключових видів озброєння на фронті та відіграють важливу роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні техніки противника та захисті українських військових.

    Антикорупційні органи останнім часом дедалі частіше повідомляють про викриття зловживань у сфері оборонних закупівель. Правоохоронці наголошують, що навіть в умовах війни державні кошти мають використовуватися максимально ефективно, а будь-які спроби нажитися на потребах армії становлять загрозу національній безпеці.

    У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати тривале позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади. Остаточну правову оцінку їхнім діям надасть суд після завершення досудового розслідування та розгляду справи по суті.

    Наразі обидва фігуранти залишаються під вартою із можливістю внесення визначених судом застав. Слідчі дії у справі тривають.

  • У Держприкордонслужбі заявили, що біля кордону з Білоруссю не фіксують накопичення військ РФ

    У Держприкордонслужбі заявили, що біля кордону з Білоруссю не фіксують накопичення військ РФ

    У Державній прикордонній службі України повідомили, що станом на зараз поблизу українсько-білоруського кордону не спостерігається переміщення техніки, озброєння чи значного скупчення особового складу.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник ДПСУ Андрій Демченко.

    «Якщо говорити про лінію нашого кордону, то станом на цей момент переміщення техніки, озброєння чи особового складу в безпосередній близькості до нашого кордону або такого накопичення ми не фіксуємо», — зазначив Демченко.

    Водночас він наголосив, що українські розвідслужби продовжують фіксувати тиск Росії на Білорусь із метою глибшого втягнення країни у війну проти України. За словами речника, це зберігає ризик повторного вторгнення з території Білорусі.

    Демченко також повідомив, що кількість білоруських військових підрозділів поблизу кордону з Україною залишається незмінною ще з 2022 року. За його словами, відбувається лише планова ротація сил.

    Окремо речник ДПСУ прокоментував присутність російських військ на території Білорусі. Він зазначив, що значного угруповання російської армії там наразі немає.

    «Якщо на території Білорусі зараз і залишаються російські підрозділи, то це більше сили, пов’язані з логістикою та забезпеченням. Піхотних підрозділів, які могли б здійснити вторгнення на територію України, наразі не фіксується», — сказав Демченко.

    Водночас він зауважив, що Росія потенційно може використати інфраструктуру, яку Білорусь продовжує розбудовувати біля українського кордону, для перекидання додаткових сил.

    Раніше Володимир Зеленський повідомляв, що Україна фіксує спроби Росії ще більше втягнути Білорусь у війну. Також Міноборони Білорусі оголосило про початок навчань із бойового застосування ядерної зброї за участю російських військових.

  • Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

    Прикордонники показали ППО з керуванням через Xbox для збиття дронів

  • Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    Жінкам-держслужбовицям дозволили виїзд за кордон: прикордонники вже почали пропускати

    В Україні офіційно скасували обмеження на виїзд за кордон для жінок, які працюють у державних органах, судах, органах місцевого самоврядування та на державних підприємствах. Відповідні зміни вже набрали чинності, а Державна прикордонна служба почала застосовувати нові правила під час контролю на пунктах пропуску.

    Про це 20 травня повідомила ДПСУ з посиланням на урядову постанову №623 від 15 травня 2026 року. Документ вносить зміни до правил перетину державного кордону, затверджених постановою Кабміну №57.

    Фактично уряд повністю скасував спеціальні обмеження для жінок-держслужбовиць, які діяли під час воєнного стану. Раніше для виїзду за кордон жінкам, які обіймали посади в органах влади, державних структурах або судах, у більшості випадків були необхідні службові відрядження чи окремі підстави.

    Тепер ці норми більше не застосовуються.

    У Державній прикордонній службі підтвердили, що нові правила вже працюють на практиці.

    «Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних підприємствах та в судах», — повідомили у ДПСУ.

    Рішення Кабміну раніше анонсувала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, зміни мають усунути правову нерівність та спростити порядок виїзду для жінок, які працюють у державному секторі.

    Йдеться саме про жінок. Для чоловіків-госслужбовців та більшості військовозобов’язаних чоловіків правила перетину кордону залишаються без змін.

    Обмеження для жінок-чиновниць були введені після посилення контролю за виїздом посадовців під час воєнного стану. У 2023–2025 роках уряд поступово запроваджував суворіші правила для державних службовців, народних депутатів, прокурорів, суддів та інших представників влади через суспільний резонанс навколо закордонних поїздок чиновників під час війни.

    Тоді Кабмін визначив, що посадовці можуть виїжджати переважно у службові відрядження, для лікування, догляду за дітьми або за іншими чітко визначеними підставами. Ці обмеження поширювалися і на жінок, хоча вони не підлягають мобілізації на загальних умовах.

    Останні місяці в уряді дедалі частіше говорили про необхідність перегляду цієї норми. Аргументом було те, що жінки-держслужбовиці фактично опинилися у нерівних умовах порівняно з іншими жінками, які могли безперешкодно залишати країну.

    Тепер після ухвалення постанови №623 жінки, які працюють у державних структурах, можуть перетинати кордон без необхідності оформлювати службове відрядження чи отримувати додаткові погодження.

    У ДПСУ також нагадали, що прикордонники перевіряють документи відповідно до чинного законодавства, а остаточне рішення про пропуск ухвалюється безпосередньо під час контролю у пункті пропуску.

    На тлі цієї новини у суспільстві знову активізувалося обговорення теми виїзду посадовців за кордон під час війни. Водночас уряд наголошує: зміни стосуються лише жінок і не означають загального пом’якшення правил виїзду для всіх категорій державних службовців.

    Раніше ДПСУ також запустила онлайн-сервіс, який дозволяє українцям перевіряти наявність обмежень на виїзд за кордон. Сервіс став відповіддю на численні випадки, коли люди дізнавалися про заборону вже безпосередньо на кордоні.

  • З Білорусі в Україну залетів невідомий повітряний об’єкт — Демченко

    З Білорусі в Україну залетів невідомий повітряний об’єкт — Демченко

    У ніч на 2 травня з території Білорусі в повітряний простір України зайшов невідомий повітряний об’єкт — повітряна куля, яку українські військові розглядають як технічний засіб, що може бути пов’язаний із підтримкою російських повітряних атак. Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За попередніми даними, об’єкт був зафіксований на тлі масованої атаки російських безпілотників. Після аналізу його ідентифікували як повітряну кулю, яка, ймовірно, виконує функцію ретранслятора сигналу для повітряних засобів ураження.

    У ДПСУ пояснюють, що подібні повітряні системи можуть використовуватися як допоміжний елемент для забезпечення зв’язку або навігації дронів та інших літальних апаратів. Зокрема, ретрансляційні платформи в повітрі дозволяють збільшувати дальність роботи безпілотних систем і стабільність їхнього управління.

    Водночас точні технічні характеристики виявленої кулі, її походження та спосіб запуску наразі встановлюються. Українські служби не розкривають деталей з міркувань безпеки та оперативної роботи.

    Речник ДПСУ наголосив, що будь-які об’єкти, які заходять із території Білорусі, розглядаються як потенційні елементи загрозливої активності, навіть якщо їхній прямий військовий характер одразу не підтверджений.

    Інцидент стався одночасно з черговою масованою атакою російських ударних безпілотників по території України. Саме в цей період у соцмережах також з’являлися повідомлення про незвичну активність у повітряному просторі поблизу північного кордону.

    За словами Демченка, ситуація вздовж кордону з Білоруссю залишається контрольованою, але напруженою. Українські підрозділи постійно моніторять повітряний простір і фіксують будь-які потенційні загрози.

    «Загроза з цього напрямку ніколи не зникає. Ми не можемо розкривати всі деталі, але маємо бути готовими до різних сценаріїв, включно з провокаціями», — зазначив він.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв про «специфічну активність» на кордоні з Білоруссю, не розкриваючи деталей, але підкреслюючи, що українські сили оборони уважно стежать за ситуацією та готові реагувати на будь-які зміни.

    Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко раніше припускав, що з білоруського напрямку можуть відбуватися лише обмежені провокаційні дії без ознак масштабної ескалації, однак наголошував на необхідності постійного контролю.

    Білорусь залишається важливим фактором у системі регіональної безпеки через її політичну та військову взаємодію з росією. Українська сторона неодноразово заявляла, що розглядає північний напрямок як потенційно небезпечний через можливе використання його для логістики або технічної підтримки атак.

    У цьому контексті навіть поодинокі інциденти, такі як поява невідомих повітряних об’єктів, викликають підвищену увагу військових структур.

    Наразі українські спеціалісти продовжують аналіз маршруту руху повітряної кулі, її технічних параметрів та можливого призначення. Також перевіряється, чи пов’язаний цей інцидент із ширшими атаками безпілотників у той самий період.

    Офіційні висновки щодо походження об’єкта ще не оприлюднені.

  • Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову серію ударів по російських військово-морських і логістичних об’єктах, заявивши про ураження ракетного корабля, сторожового катера та ще одного судна, що входило до так званого «тіньового нафтового флоту» Росії. За його словами, це вже третій підтверджений випадок знищення або серйозного пошкодження російських кораблів у межах останніх операцій українських сил.

    Про це глава держави написав у своєму дописі на Facebook, посилаючись на доповідь виконувача обов’язків голови Служба безпеки України Євгенія Хмари. Зеленський наголосив, що операції мають системний характер і спрямовані на послаблення військового та економічного потенціалу Росії на морському напрямку.

    За словами президента, у межах операції було уражено ракетний корабель типу «Каракурт», сторожовий катер та ще одне судно, яке використовувалося в інтересах російського «тіньового нафтового флоту». Окремо він зазначив, що також зазнала значних пошкоджень інфраструктура нафтоналивного порту, що може вплинути на логістику російського експорту нафти.

    «Уражено ракетний корабель “Каракурт”, також сторожовий катер та ще один танкер тіньового нафтового флоту. Значних ушкоджень досягнуто також і в інфраструктурі нафтоналивного порту. Кожен такий наш результат обмежує російський потенціал війни», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що це була спільна операція кількох структур Сил оборони України. До її виконання були залучені підрозділи СБУ, Сили безпілотних систем України, Сили спеціальних операцій ЗСУ, ГУР МО України та Державна прикордонна служба.

    За словами Зеленського, така координація різних структур дозволяє підвищувати ефективність дій у морському просторі та одночасно впливати як на військову, так і на економічну складову російської військової машини.

    Окремо він зазначив, що погодив СБУ «додаткові справедливі відповіді» на російські удари по українських містах і цивільній інфраструктурі, не уточнюючи їх характеру.

    Ракетні кораблі типу «Каракурт» є носіями крилатих ракет «Калібр», які Росія регулярно застосовує для ударів по території України. Тому навіть часткове виведення таких кораблів із ладу може зменшувати інтенсивність ракетних атак і впливати на загальний бойовий потенціал Чорноморського флоту РФ.

    Сторожові катери, у свою чергу, використовуються для патрулювання та охорони акваторій, а також можуть виконувати допоміжні завдання під час військових операцій. Судна так званого «тіньового флоту» зазвичай залучаються до перевезення нафти в обхід санкцій, що робить їх важливою частиною економічної логістики Росії.

    Напередодні Зеленський уже повідомляв про ураження двох російських нафтових танкерів у районі порту Новоросійськ. Тоді йшлося про судна, які використовувалися для транспортування нафти в межах російського «тіньового флоту».

    Українська сторона зазначає, що подібні операції мають на меті системне послаблення логістики противника та ускладнення експорту російських енергоресурсів, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.

    Морський театр бойових дій залишається одним із ключових напрямків протистояння між Україною та Росією. Після втрати значної частини можливостей у Чорному морі Росія активно використовує ракетні кораблі та логістичні маршрути через порти для підтримки своїх операцій.

    Україна, своєю чергою, заявляє про поступове нарощування можливостей ураження як військових, так і економічних цілей на морі, зокрема завдяки розвитку безпілотних систем і координації різних силових структур.

    Станом на зараз російська сторона офіційно не деталізувала масштаб пошкоджень уражених кораблів та портової інфраструктури.

  • Міноборони України стане «єдиним вікном» для військової допомоги

    Кабінет Міністрів України затвердив новий механізм координації міжнародної військової допомоги, який суттєво змінює підхід до взаємодії з країнами-партнерами та розширює повноваження Міністерства оборони як головного координатора цього процесу. Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    Головна зміна полягає в тому, що відтепер міжнародні донори зможуть спрямовувати фінансування не лише на потреби Збройних сил України, а на всі складові Сил оборони. Це означає, що допомога може охоплювати також Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України та інші формування, які беруть участь у захисті держави.

    Раніше система була більш фрагментованою: Міністерство оборони мало можливість формувати запити до країн-донорів лише щодо структур, які безпосередньо підпорядковуються йому. Інші силові відомства комунікували з міжнародними партнерами окремо або через інші механізми. Це створювало ризики дублювання потреб, різних стандартів планування та менш узгодженого розподілу допомоги.

    Після ухвалення нового рішення уряду Міноборони фактично стає «єдиним вікном» для взаємодії з міжнародними партнерами у сфері військової допомоги. Це означає централізацію запитів, узгодження потреб усіх складових Сил оборони в одному форматі та єдину точку координації для держав-донорів.

    У Міністерстві оборони пояснюють, що такий підхід дозволить краще синхронізувати військові потреби різних структур, зробити процес більш прозорим і прогнозованим, а також підвищити ефективність використання ресурсів, які надають міжнародні партнери. Крім того, очікується, що це дозволить швидше реагувати на зміну ситуації на фронті та оперативно коригувати пріоритети постачання.

    Окремим блоком уряд врегулював механізм роботи з фінансовими ресурсами, які надходять від країн-партнерів. Передбачається створення узгоджених пропозицій для закупівель озброєння, техніки та матеріально-технічних засобів, які фінансуватимуться за кошти іноземних донорів. Йдеться про уніфікований підхід до формування замовлень, що має мінімізувати розпорошення ресурсів і забезпечити їх спрямування на найбільш пріоритетні потреби оборони.

    Усі закупівлі за кошти міжнародних партнерів для різних складових Сил оборони здійснюватиме Агенція оборонних закупівель. Вона виступатиме центральним оператором у процесі придбання озброєння та техніки, що має забезпечити єдині стандарти закупівель, контроль ефективності витрат і зменшення бюрократичних процедур.

    Уряд нагадує, що реформа системи оборонних закупівель розпочалася раніше. На початку квітня Агенція оборонних закупівель отримала статус централізованої закупівельної організації, що дозволило об’єднати процеси постачання та спростити логістику забезпечення Сил оборони. Це стало одним із кроків до формування більш єдиної та керованої системи оборонного забезпечення.

    Ще одним важливим етапом стало оновлення порядку закупівель для потреб Збройних сил України наприкінці березня. Тоді уряд і Міністерство оборони запровадили нові правила, спрямовані на пришвидшення процедур і підвищення ефективності використання бюджетних і міжнародних ресурсів.

    Новий механізм координації міжнародної допомоги є продовженням цих змін і фактично завершує формування централізованої моделі управління оборонними закупівлями в умовах повномасштабної війни.

    Аналітики відзначають, що така система може мати кілька ключових наслідків. По-перше, вона посилює роль Міністерства оборони як головного координатора взаємодії з міжнародними партнерами. По-друге, вона створює більш структуровану модель розподілу допомоги між різними силовими відомствами. По-третє, вона може підвищити прозорість використання коштів, що є важливим фактором для довіри з боку держав-донорів.

    Водночас ефективність нової моделі залежатиме від практичної реалізації: швидкості обробки запитів, узгодженості між різними структурами та здатності системи оперативно реагувати на потреби фронту. У разі успішного впровадження Україна отримає більш інтегровану систему управління міжнародною військовою допомогою, що може підсилити її оборонні спроможності в довгостроковій перспективі.

  • Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    24 квітня Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у межах якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став продовженням великодніх домовленостей і одним із найбільших за останній період. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розкрили деталі щодо того, кого саме вдалося визволити з російського полону.

    За офіційною інформацією, серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони України. Йдеться про бійців Збройних сил України, зокрема значну кількість десантників, а також представників Військово-морських сил, територіальної оборони, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Таким чином, обмін охопив практично всі ключові силові структури, які беруть участь у захисті держави.

    Окремо зазначається, що серед повернутих є не лише солдати та сержанти, а й офіцери. Це свідчить про комплексний характер обміну та намагання повернути військових різних рангів, які тривалий час перебували у полоні.

    Особливістю цього обміну стало повернення молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це покоління захисників, яке вступило у війну фактично одразу після досягнення повноліття або на початку свого дорослого життя. Наймолодшому з визволених — 24 роки, він потрапив у полон на Донецькому напрямку у 2023 році. Водночас найстаршому звільненому військовому — 60 років, що підкреслює широкий віковий діапазон українських оборонців.

    Серед повернутих також є поранені військовослужбовці, які потребують медичної допомоги та реабілітації. Для багатьох із них перебування в полоні супроводжувалося важкими умовами утримання, фізичними та психологічними травмами.

    У Координаційному штабі повідомили, що більшість звільнених незаконно утримувалися на території Чечні. За наявною інформацією, проти частини українських військових там були сфабриковані кримінальні справи, що є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій. Такі дії з боку Росії неодноразово ставали предметом критики з боку міжнародної спільноти.

    Визволені захисники брали участь у бойових діях на різних напрямках фронту — Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському. Це ще раз підтверджує масштабність війни та географію бойових дій, у яких були задіяні українські військові.

    Зворушливою деталлю цього обміну стало те, що двоє звільнених військових святкують свій день народження вже на рідній землі. Після тривалого перебування в полоні вони змогли повернутися додому саме в цей символічний день, що стало важливим емоційним моментом як для них самих, так і для їхніх родин.

    Обмін полоненими залишається одним із ключових гуманітарних напрямів роботи української влади. До процесу залучені державні органи, міжнародні партнери та посередники, які сприяють поверненню українських громадян. Президент України неодноразово наголошував, що звільнення всіх полонених є пріоритетом держави.

    Цей обмін також підтверджує, що переговорний процес, попри складність і тривалість, продовжує приносити результати. Кожне повернення українських військових є важливим кроком у відновленні справедливості та підтримці бойового духу армії.

    Водночас проблема утримання українських військовополонених залишається гострою. Українська сторона постійно наголошує на необхідності дотримання міжнародного права та закликає до звільнення всіх незаконно утримуваних осіб.

    Обмін 24 квітня став ще одним важливим етапом у поверненні українських захисників додому. Попри складні умови війни, держава продовжує системну роботу для визволення своїх громадян і підтримки тих, хто пройшов через полон.

  • Незаконний перетин кордону: прикордонники фіксують зміну тактики та нові схеми втечі

    Незаконний перетин кордону: прикордонники фіксують зміну тактики та нові схеми втечі

    В Україні змінюється характер спроб незаконного перетину державного кордону: попри загальне зниження кількості таких випадків у порівнянні з попередніми роками, прикордонники фіксують адаптацію тактики порушників і появу нових схем. Про це заявляють у Державній прикордонній службі України, коментуючи актуальну ситуацію станом на 2026 рік.

    За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, кількість спроб незаконного перетину у березні дещо зросла у порівнянні з зимовими місяцями, однак загалом тенденція залишається спадною, якщо порівнювати з 2024–2025 роками. Це пов’язано, зокрема, з сезонними факторами: із покращенням погодних умов кількість охочих залишити країну нелегально традиційно зростає.

    У січні 2026 року, наприклад, кількість спроб незаконного перетину кордону була приблизно вдвічі меншою, ніж у січні попереднього року, хоча щодня прикордонники все одно затримували десятки порушників. Загалом за цей період було затримано понад 800 осіб безпосередньо на кордоні або в прикордонних районах.

    У березні ситуація частково змінилася: прикордонники затримали близько тисячі осіб, які намагалися незаконно залишити країну. При цьому більшість із них діяли не самостійно, а користувалися послугами організованих груп, які спеціалізуються на незаконному переправленні людей через кордон.

    Саме діяльність таких груп залишається одним із ключових факторів, що впливають на ситуацію. За даними ДПСУ, лише за перші місяці 2026 року правоохоронці викрили десятки каналів незаконного переправлення. Організатори пропонують «послуги» за значні суми — від кількох тисяч до десятків тисяч євро, використовуючи різні маршрути, включно з гірськими та річковими ділянками.

    Найбільш активними напрямками залишаються кордони з Румунією та Молдовою. Саме тут найчастіше фіксують спроби незаконного перетину — як і в попередні роки. Причина — складний рельєф місцевості та велика протяжність ділянок поза пунктами пропуску.

    Окрему небезпеку становлять спроби перетину через річкові ділянки, зокрема річку Тиса. За даними прикордонників, з початку повномасштабної війни зафіксовано понад 70 смертей під час таких спроб. Це підкреслює високі ризики, пов’язані з нелегальними маршрутами, які часто пропонують організатори схем.

    Змінюється і поведінка самих порушників. Якщо раніше основною тактикою були спроби перетину у віддалених місцях, то зараз дедалі частіше використовуються комбіновані підходи: підроблені документи, маскування, використання транспортних засобів або спроби обійти контрольні пункти. Також фіксуються випадки, коли люди неодноразово намагаються перетнути кордон — іноді їх затримують по кілька разів.

    Основну категорію порушників становлять чоловіки призовного віку, яким під час воєнного стану обмежено виїзд за кордон. Саме це обмеження є ключовим фактором, що формує попит на нелегальні схеми.

    Водночас прикордонна служба посилює контроль і вдосконалює методи протидії. Зокрема, активно використовуються технічні засоби спостереження, безпілотники, аналітичні інструменти, а також співпраця з іншими правоохоронними органами. Значна увага приділяється саме викриттю організаторів схем, оскільки вони несуть кримінальну відповідальність, на відміну від самих порушників, які зазвичай притягуються до адміністративної відповідальності.

    За оцінками експертів, ситуація на кордоні залишається контрольованою, однак динамічною. З одного боку, загальна кількість спроб незаконного перетину зменшується, що свідчить про ефективність заходів контролю. З іншого — змінюється характер порушень: вони стають більш організованими, технологічними та інколи більш ризикованими.

    Таким чином, у 2026 році спостерігається новий етап у протидії незаконному перетину кордону: це вже не лише питання кількості спроб, а й складності схем. Прикордонники фіксують, що порушники дедалі частіше діють через організовані канали та використовують нові методи обходу контролю, що вимагає постійної адаптації з боку правоохоронних органів.

  • На Закарпатті затримали п’ятьох організаторів незаконного перетину кордону

    На Закарпатті затримали п’ятьох організаторів незаконного перетину кордону

    Оперативники Мукачівського прикордонного загону спільно з іншими правоохоронними органами припинили чотири спроби незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України. У межах проведених заходів затримано п’ятьох осіб, причетних до організації таких схем.

    Як повідомили у Державній прикордонній службі України, серед затриманих — троє мешканців Закарпатської області, а також жителі Рівненської та Вінницької областей.

    За даними слідства, вартість незаконного переправлення суттєво різнилася — від 9 тисяч гривень до 12 тисяч доларів США залежно від складності маршруту та умов.

    Зокрема, двоє чоловіків із Рівненщини та Вінниччини пообіцяли своєму знайомому з Донеччини організувати доставку до прикордонної зони за 9 тисяч гривень. Надалі він мав перетнути кордон поза офіційними пунктами пропуску. Схему викрили на одному з контрольних постів прикордонники разом із поліцейськими.

    В іншому випадку жителя Закарпаття затримали під час спроби переправлення особи до Румунії. За свої послуги він вимагав 7 тисяч євро. Операцію проводили співробітники оперативно-розшукового відділу разом із кримінальною поліцією Рахівського району, представниками СБУ та прикордонниками відділення «Богдан» і спецпідрозділу «ДОЗОР». Процесуальне керівництво здійснювала Тячівська окружна прокуратура.

    Ще одного мешканця Закарпаття викрили під час спроби організувати перевезення чоловіка до кордону за 9 тисяч доларів США. При цьому він керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Його затримали оперативники Мукачівського прикордонного загону спільно з працівниками карного розшуку за процесуального керівництва обласної прокуратури.

    Крім того, житель Ужгородського району планував отримати 12 тисяч доларів США за незаконне переправлення особи. Автомобіль, у якому він перевозив клієнта, зупинили правоохоронці під час спільної операції слідчих та оперативників поліції.

    Усі факти задокументовані в межах кримінальних проваджень за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Правоохоронці наголошують, що боротьба з такими схемами триває, а організаторам загрожує кримінальна відповідальність.