Позначка: дрони по Москві

  • Москва здригнулася у День Росії: столицю Путіна накрила атака дронів, ППО підняли навколо міста

    Москва здригнулася у День Росії: столицю Путіна накрила атака дронів, ППО підняли навколо міста

    У ніч проти 12 червня, саме у День Росії, Москва та низка інших регіонів РФ опинилися під масштабною атакою безпілотників. Російська влада заявила про роботу протиповітряної оборони на підльоті до столиці, а Міноборони країни-агресорки відзвітувало про нібито сотні збитих дронів за одну ніч.

    За повідомленням мера Москви Сергія Собяніна, російська ППО знищила сім безпілотників, які рухалися в напрямку столиці РФ. Він заявив, що на місцях падіння уламків працювали фахівці екстрених служб. Традиційно російська влада не розкриває повну інформацію про наслідки таких атак, обмежуючись повідомленнями про «збиття» цілей і роботу оперативних служб.

    Міноборони РФ, своєю чергою, заявило про одну з наймасовіших нічних атак останнього часу. За версією російського військового відомства, протягом ночі засоби ППО нібито знищили 231 український безпілотник над різними регіонами Росії та акваторією Азовського моря. Незалежного підтвердження цих цифр наразі немає. Українська сторона офіційно не коментувала заяви російського Міноборони.

    Символічності цій атаці додає дата — 12 червня у РФ відзначають День Росії. Це одне з головних державних свят країни-агресорки, яке Кремль роками використовував для демонстрації «стабільності», сили та контролю. Однак цього року святкова картинка для російської пропаганди виявилася зіпсованою: замість традиційного відчуття безпеки жителі столиці знову почули про дрони, роботу ППО та уламки на підльотах до Москви.

    Ще напередодні стало відомо, що у Москві вперше за понад два десятиліття скасували традиційний великий концерт на Красній площі до Дня Росії. Захід перенесли до культурного центру «Моссовєт», а програму суттєво скоротили. Офіційної причини такого рішення російська влада не назвала. Водночас російські та українські медіа пов’язують це з безпековими ризиками, зокрема із загрозою нових атак безпілотників.

    Це рішення стало показовим сигналом: навіть центральна площа країни, яка роками була головною сценою путінської пропаганди, більше не виглядає для Кремля достатньо безпечною. Москва дедалі частіше живе в режимі обмежень, посиленої охорони, закритого неба та роботи мобільних груп протиповітряної оборони.

    Атака 12 червня стала не першим тривожним сигналом для російської столиці за останні дні. У ніч проти 9 червня Москва також заявляла про атаку дронів. Тоді, за повідомленнями російської сторони, у районі столиці було знищено кілька безпілотників, а робота московських аеропортів зазнала обмежень. Зокрема, тимчасові проблеми фіксувалися у «Внуково» та «Шереметьєво».

    Останні місяці демонструють нову реальність для Росії: війна, яку Кремль розв’язав проти України, дедалі частіше повертається на територію самої РФ. Дрони регулярно долітають до стратегічних об’єктів, нафтопереробних заводів, військових підприємств, складів, аеродромів та енергетичної інфраструктури. Москва, яка довго намагалася залишатися в очах росіян «далекою від фронту», поступово втрачає цей статус.

    Показово, що атака на Москву відбулася на тлі повідомлень про удари по інших важливих для Кремля регіонах. У ніч на 12 червня російські Telegram-канали також писали про вибухи, пожежі та роботу ППО в інших областях. Російська влада традиційно намагається применшувати наслідки, однак регулярність таких атак дедалі складніше приховувати.

    Для Путіна це має не лише військове, а й політичне значення. Москва є символом російської державності та особистої влади Кремля. Коли саме столиця у державне свято опиняється під атакою дронів, це руйнує головний пропагандистський міф про повний контроль ситуації. Росіяни дедалі частіше бачать, що війна не обмежується кадрами з українських міст, які обстрілює армія РФ. Небезпека приходить і до них.

    Водночас Україна неодноразово наголошувала, що її удари по території РФ спрямовані передусім проти військових, логістичних, енергетичних і промислових об’єктів, які забезпечують російську агресію. На відміну від Росії, яка щодня атакує українські міста ракетами та «Шахедами», Київ заявляє про право бити по військовій машині агресора.

    Масована атака у День Росії стала черговим ударом по відчуттю недоторканності Москви. Кремль може й надалі звітувати про «успішну роботу ППО», але сам факт регулярних атак на столицю РФ свідчить: війна дедалі ближче підходить до політичного центру країни-агресорки.

  • Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував масовану атаку безпілотників на Москву та Московську область у ніч на 17 травня, назвавши її «цілком справедливою відповіддю» України на затягування Росією війни та постійні удари по українських містах і цивільній інфраструктурі. За словами глави держави, Україна продовжує демонструвати здатність завдавати ударів по стратегічних об’єктах на великій відстані від свого кордону, попри потужну систему протиповітряної оборони навколо російської столиці.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі після нічної атаки, яка стала однією з наймасштабніших по Москві за весь час повномасштабної війни.

    «Цілком справедливі наші відповіді на російське затягування війни та удари по наших містах і громадах. Цього разу українські далекобійні санкції досягли Московського регіону, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну», — написав президент.

    Глава держави наголосив, що український оборонний сектор продовжує активно розвивати виробництво далекобійних дронів і ракет, які здатні вражати цілі за сотні кілометрів від державного кордону. За його словами, саме розвиток власних технологій дозволяє Україні відповідати на російські удари не лише обороною, а й атаками по критично важливих об’єктах на території РФ.

    Окремо президент подякував співробітникам Служба безпеки України, військовим та всім Силам оборони за проведення операції. Він звернув увагу на те, що удари були нанесені по об’єктах, розташованих більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону.

    «Вдячний СБУ та всім Силам оборони України за влучність. Дистанція від державного кордону України — понад 500 км. Концентрація російської ППО в Московському регіоні — найбільша. Але долаємо», — наголосив Володимир Зеленський.

    У ніч на 17 травня Москва та Московська область зазнали масованої атаки невідомих безпілотників. Російські Telegram-канали, місцеві чиновники та мешканці повідомляли про численні вибухи в різних районах столиці РФ та передмістях. У мережі з’явилися відео роботи російської ППО, а також кадри пожеж на окремих об’єктах після влучань.

    За інформацією російських джерел, вибухи лунали одразу у кількох районах Московської області. Через загрозу атак тимчасово обмежували роботу деяких аеропортів, а російські силові структури перевели частину систем протиповітряної оборони у посилений режим.

    Перед атакою на Москву вибухи також пролунали в тимчасово окупованому Криму. Російська влада повідомляла про роботу ППО над півостровом, однак офіційних деталей щодо наслідків тоді не наводилося.

    Згодом стало відомо, що внаслідок атаки у Московському регіоні були уражені кілька стратегічних об’єктів. Серед них — технопарк, промислове підприємство, нафтопереробний завод, аеропорт та наливна станція нафтопродуктів. Частина підприємств після ударів тимчасово припинила роботу, а на місцях виникли пожежі.

    Пізніше Міністерство оборони України офіційно підтвердило удари по низці об’єктів у Москві та Московській області. У відомстві повідомили, що серед цілей були нафтобаза, нафтопереробний завод, а також підприємства, пов’язані з виробництвом мікроелектроніки. Саме така продукція, за даними української сторони, використовується у військовій промисловості Росії для виготовлення високоточного озброєння, систем наведення та компонентів для ракет і дронів.

    В українському Міноборони наголосили, що удари були спрямовані виключно по об’єктах, які мають значення для забезпечення російської армії та функціонування військово-промислового комплексу РФ. У Києві неодноразово заявляли, що атаки по території Росії є відповіддю на регулярні масовані обстріли українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів.

    На тлі останніх подій аналітики звертають увагу, що атаки українських дронів по території Росії стають дедалі системнішими та технологічно складнішими. Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони РФ, то тепер удари регулярно досягають Москви та центральних областей Росії.

    Крім безпосереднього військового ефекту, такі атаки мають і політичне значення. Вони демонструють, що навіть найбільш захищені регіони Росії залишаються вразливими для ударів, попри масштабну систему ППО та багатомільярдні витрати Кремля на оборону столиці.

    Останні атаки також стали черговим ударом по іміджу російської системи протиповітряної оборони, яку російська влада раніше називала однією з найпотужніших у світі. Попри концентрацію засобів ППО навколо Москви, безпілотники змогли прорватися до низки об’єктів, що викликало значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас українська влада продовжує наголошувати: головною умовою припинення подібних ударів є завершення Росією війни проти України та припинення атак по українських містах і цивільному населенню.