Uanews.life

Позначка: дрони

  • Приватна ППО по-українськи: як нова галузь захисту від дронів перетворилася на високотехнологічний експортний бізнес

    Приватна ППО по-українськи: як нова галузь захисту від дронів перетворилася на високотехнологічний експортний бізнес

    Через гострий дефіцит особового складу та засобів у Повітряних силах ЗСУ, а також колосальну площу країни, український бізнес змушений самостійно брати під захист власну інфраструктуру. Запущена восени 2025 року урядова експериментальна програма дозволила приватним компаніям створювати власні підрозділи протиповітряної оборони. Станом на кінець серпня 2026 року профільні дозволи від Міністерства оборони отримав уже 51 суб’єкт, а ринок сформував унікальний сегмент комерційної безпеки, який тепер активно виходить на міжнародну арену.

    Структура ринку та ключові гравці

    На сьогодні в Україні сформувалося три основні типи компаній, що надають послуги протиповітряної безпеки: класичні охоронні структури, розробники передових дронів-перехватчиків із власним сервісом, а також великі приватні військові компанії.

    Серед яскравих представників ринку — виробники БПЛА «Дикі Шершни» та «Генерал Черешня». Останні активно розвивають сервісне обслуговування комерційних клієнтів. За словами директора з комунікацій компанії Марка Кушніра, їхні екіпажі лише за кілька місяців збили близько півсотні дронів-камікадзе. Подібні технології та екіпажі затребувані не лише в Україні: компанія вже розгортає виробництво у Фінляндії спільно з корпорацією Patria для потреб ринку Західної Європи, прогнозуючи, що майбутні глобальні конфлікти вимагатимуть саме такого малого захисту.

    Серед охоронних компаній лідерські позиції утримує «Sheriff», яка пропонує комплексні рішення із залученням дронів-перехватчиків із радіусом дії до 15 кілометрів та автоматизованих турелей зі штучним інтелектом. Їхня вартість стартує від 150 тисяч євро.

    Найбільшим конкурентом на ринку стала приватна військова компанія Carmine Sky, заснована харківським підприємцем Русланом Домбадзе. У її штаті працює майже 500 фахівців, а послугами користуються чотири десятки українських підприємств. В арсеналі компанії — дистанційно керовані турелі з кулеметами Browning M2, системи РЕБ та дрони-перехватчики. Підключення одного об’єкта до системи захисту коштує 330 тисяч євро з урахуванням річного обслуговування.

    Виклики нового часу та експортний потенціал

    Ситуація з безпекою ускладнилася з середини літа через масове застосування росіянами реактивних безпілотників, які летять на значно більшій висоті та швидкості. Якщо раніше на перехоплення цілі у розрахунків було близько тридцяти секунд, то тепер цей час скоротився вдвічі, що вимагає новітніх висотних систем перехоплення. Попри це, приватна ППО успішно захищає критичну інфраструктуру, а напрацьований українськими інженерами та військовими унікальний досвід унеможливлення атак за допомогою малої авіації тепер привертає увагу урядів європейських країн та Близького Сходу.

     

  • Вогняний шторм над Чорним морем: Одеса зазнала масованої комбінованої атаки балістикою та дронами з руйнуваннями житлових будинків

    Вогняний шторм над Чорним морем: Одеса зазнала масованої комбінованої атаки балістикою та дронами з руйнуваннями житлових будинків

    У ніч на 2 вересня 2026 року Одеса опинилася під масованим та жорстоким ударом російських окупаційних військ. Ворог завдав серії потужних ракетно-дронових ударів по місту та приміській зоні, застосувавши балістичні ракети, ударні дрони та керовані авіабомби. Унаслідок нічного терору зафіксовано пошкодження інфраструктурних об’єктів та житлових багатоповерхівок.

    Комбінований удар та робота ППО

    Сигнал повітряної тривоги пролунав близько другої години ночі, після чого моніторингові канали повідомили про пуски груп ударних безпілотників та балістики з акваторії Чорного моря. Під час нальоту ворожа авіація здійснювала активні пускові маневри. Як зазначив відомий Telegram-канал «Николаевский Ванёк», місто атакували одночасно десятки дронів та керовані авіабомби курсом на Одесу і Південне.

    У місті пролунала серія потужних вибухів, нічне небо осярмили спалахи від роботи українських сил протиповітряної оборони, які до ранку відбивали загрози у повітряному просторі регіону. Частина повітряних цілей була знищена над водою, проте уникнути влучань не вдалося.

    Наслідки та руйнування в місті

    Голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Сергій Лысак оперативно підтвердив інформацію про наслідки ворожого нападу. За його словами, внаслідок ударів зафіксовано пошкодження міської інфраструктури, а також попередньо є руйнування житлових будинків.

    «Одесса под атакой врага. Повреждена инфраструктура. Предварительно есть разрушение жилых домов», – написав він у своєму офіційному повідомленні, закликавши містян перебувати в укриттях до відбою тривоги.

    Після потужних вибухів у деяких районах міста спостерігалося характерне зарево від пожеж на місцях прильотів. Наразі екстрені служби, рятувальники ДСНС та медики працюють на місцях уражень, ліквідовують наслідки пожеж та надають допомогу постраждалим. Інформація щодо масштабів руйнувань та кількості можливих жертв наразі уточнюється профільними відомствами.

  • Небо над агресором закривається: Зеленський попередив міжнародні авіакомпанії про небезпеку польотів над Росією

    Небо над агресором закривається: Зеленський попередив міжнародні авіакомпанії про небезпеку польотів над Росією

    Після низки масованих ворожих ударів по українській столиці президент України Володимир Зеленський звернувся з жорстким попередженням до міжнародних авіаперевізників, страхових компаній та іноземних урядів. Глава держави наголосив, що масштабна війна, яку Москва розв’язала проти України, остаточно виходить за межі українського кордону, а повітряний простір Росії стає критично небезпечним для будь-якої цивільної авіації.

    Зворотний удар та загрози для цивільного трафіку

    Під час вечірнього звернення 1 вересня український лідер нагадав, що саме з російської території з перших днів повномасштабного вторгнення летіли ракети та ударні дрони по мирних українських містах. Тепер же ситуація дзеркально змінюється через розширення дальнобійних операцій Сил оборони України.

    «Именно из России прилетели первые ракеты и первые дроны, они пересекали границу нашей страны из российского воздушного пространства. Эта эскалация не может и не будет оставаться ограниченной территорией Украины», – зазначив Зеленський. Попередження адресоване насамперед тим міжнародним авіакомпаніям та фінансовим структурам, які продовжують обслуговувати рейси через російське небо та ключові аеропорти Москви чи Санкт-Петербурга попри санкційну ізоляцію.

    Реакція Києва та позиція щодо безпеки польотів

    Президент підкреслив, що Україна суворо дотримується норм міжнародного права і не становить загрози для жодного цивільного літака, проте інтенсивність та масштаби роботи вітчизняних безпілотників по військових об’єктах у тилу ворога змусять увесь світ переглянути логістичні маршрути.

    «Украина как таковая не угрожает гражданской авиации – ни одному гражданскому самолету. Просто в небе над Россией будут присутствовать дроны в таких масштабах, с которыми придется считаться. Российское воздушное пространство фактически будет закрываться, война, начатая Россией, закрывает ее небо», – заявив глава держави.

    Нагадаємо, що українське небо залишається повністю закритим для пасажирських перельотів із 24 лютого 2022 року через перманентну загрозу з боку РФ. Водночас російська цивільна авіація досі намагалася функціонувати в умовах війни, попри регулярні колапси та закриття повітряних гаваней через нальоти дронів. Націленість українських сил виключно на військову інфраструктуру, склади пального та аеродроми агресора залишається незмінною, однак безпечних коридорів у російському небі більше не існує. МЗС України вже готує детальні інструктажі для міжнародних партнерів і дипломатичних представництв.

     

  • Ворожий удар по Дунаю: «Шахед» зупинив роботу поромного пункту пропуску «Орловка» на кордоні з Румунією

    Ворожий удар по Дунаю: «Шахед» зупинив роботу поромного пункту пропуску «Орловка» на кордоні з Румунією

    У ніч на 1 вересня російські окупаційні війська здійснили чергову цілеспрямовану атаку ударними безпілотниками типу Shahed по прикордонній та транспортній інфраструктурі Одеської області. Головною мішенню ворога став міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орловка», розташований безпосередньо на державному кордоні з Румунією. Про наслідки ворожого нальоту офіційно повідомила Державна прикордонна служба України (ДПСУ).

    Внаслідок влучання ворожих дронів зафіксовано руйнування безпосередньо в адміністративній будівлі та на прилеглій території пfромного термінала. На місці прильотів спалахнули потужні пожежі, які оперативно локалізували та приборкали бригади рятувальників ДСНС.

    Через масштабні руйнування та забезпечення безпеки пасажирів оформлення громадян і транспортних засобів через пункт пропуску «Орловка» наразі повністю призупинено. Об’єкт тимчасово не працює, про що українська сторона офіційно поінформувала партнерів із Румунії.

    У зв’язку з надзвичайною ситуацією весь потік вантажного та легкового транспорту перенаправляється на інші найближчі пункти пропуску. Прикордонники закликають водіїв і перевізників заздалегідь враховувати цю інформацію під час планування міжнародних поїздок та логістичних маршрутів. У ДПСУ окремо наголосили, що це вже не перша спроба ворога знищити критично важливу паромну переправу на дунайському напрямку.

  • Нищівний удар по нафтовому експорту Кремля: українські дрони підпалили стратегічний порт Усть-Луга під Петербургом

    Нищівний удар по нафтовому експорту Кремля: українські дрони підпалили стратегічний порт Усть-Луга під Петербургом

    Вранці 1 вересня Сили оборони України здійснили масовану атаку далекобійними безпілотниками по стратегічній портовій інфраструктурі в Ленінградській області. Головною ціллю повітряного удару став морський торговельний порт Усть-Луга, розташований поблизу Санкт-Петербурга, який є критично важливим хабом для експорту російської нафти. Унаслідок точних влучань дронів у портовій зоні спалахнула масштабна пожежа та зафіксовано суттєві руйнування технологічних потужностей.

    Факт успішного удару та пошкодження об’єкта був змушений визнати губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. За словами російського посадовця, на території термінала зафіксовано серйозні пошкодження, а до ліквідації наслідків залучили пожежно-рятувальні підрозділи та аварійні служби.

    «В результаті атаки БпЛА зафіксовані пошкодження в портовій зоні Усть-Луга, спостерігається загоряння. Екстрені служби працюють на місці. Інформація про наслідки уточнюється. Триває відбиття атаки», – зазначив очільник регіону.

    Попри заяви місцевої влади про нібито знищення 52 українських дронів над територією області, за інформацією моніторингових спільнот, безпілотники завдали значних збитків нафтоналивному терміналу. Густий дим та відкритий вогонь охопили ключові вузли перевалки палива, що паралізувало роботу логістичного комплексу.

    Морський порт Усть-Луга є одним із найбільших і найсучасніших глибоководних портів на Балтійському морі, через який Росія здійснює масштабні поставки енергоносіїв до третіх країн, забезпечуючи надходження валюти для фінансування збройної агресії. Успішне ураження настільки віддаленого стратегічного вузла вкотре доводить зростаючу ефективність українських операцій із нейтралізації економічного та військового потенціалу противника в глибокому тилу.

  • Пекельна ніч на півдні: окупанти атакували ракетами та дронами поромну переправу до Румунії та житлові квартали Одещини

    Пекельна ніч на півдні: окупанти атакували ракетами та дронами поромну переправу до Румунії та житлові квартали Одещини

    У ніч на 1 вересня російські війська завдали масованого комбінованого удару по території Одеської області, застосувавши реактивні безпілотники, баражуючі боєприпаси та крилаті ракети. Внаслідок ворожого терору суттєвих пошкоджень зазнали об’єкти цивільної житлової, енергетичної та портової інфраструктури в кількох районах регіону. Про наслідки нічних обстрілів офіційно повідомили в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеській обласній військовій адміністрації.

    Влучання по цивільних об’єктах та постраждалі

    Основний тягар ворожої атаки припав на житловий сектор та виробничі потужності. В Одеському районі через падіння уламків та прямі влучання спалахнув приватний житловий будинок, у результаті чого одна людина отримала травми різного ступеня тяжкості. Загалом, за офіційними даними військової адміністрації, руйнувань зазнали два житлових будинки, а також будівля місцевого швейного цеху.

    Окремою стратегічною ціллю агресора став міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка», розташований безпосередньо на державному кордоні з Румунією. На території переправи внаслідок вибухів спалахнула масштабна пожежа. До ліквідації загорянь та порятунку людей екстрено залучили понад сто фахівців особового складу рятувальних служб, які боролися з вогнем на кількох локаціях одночасно.

    Хроніка масованого нальоту та робота протиповітряної оборони

    Ворожий напад вирізнявся особливою тривалістю та хвилеподібною тактикою. Сигнали повітряної тривоги в регіоні почали лунати ще о 20:35, поступово охопивши Білгород-Дністровський, Болградський, Ізмаїльський, Одеський, Подільський, Березівський та Роздільнянський райони. О 20:42 військові зафіксували рух перших реактивних безпілотників із акваторії Чорного моря в напрямку узбережжя.

    Після 22:00 напруга зросла: загарбники спрямували ударні дрони безпосередньо на Одесу, а о 22:28 було зафіксовано запуск баражуючих боєприпасів типу «Бандероль». Серія потужних вибухів сколихнула обласний центр о 22:29, 22:57, 23:02, 23:04, 23:10 та 23:21. Одночасно фіксувався пуск ворожої ракети з моря в напрямку міста Чорноморськ.

    Нічні хвилі та удари по Дунаю

    Після опівночі противник змістив вектор ударів на південні райони області. Ворожі групи безпілотників маневрували біля Тузловських лиманів, Вилкового, Катлабуга, Татарбунарів, Сарати, Болграда, Ізмаїла, Сергіївки та Балабанівки. Небезпека для південних районів зберігалася до першої години ночі.

    Для Одеського району ніч перетворилася на безперервне випробування: тривоги лунали практично без упину серіями з 00:07 до 01:18, з 01:36 до 01:45, з 02:09 до 03:34 та вранці з 05:50 до 08:09. Чергові групи реактивних дронів намагалися прорватися до міської смуги о 00:12, 02:11, 03:12, 05:56 та 07:52, змушуючи сили оборони постійно відбивати атаки.

  • Україна змінила правила війни: США почали навчати спецназ НАТО за досвідом ЗСУ

    Україна змінила правила війни: США почали навчати спецназ НАТО за досвідом ЗСУ

    Сполучені Штати почали навчати польських спецпризначенців за новою програмою, створеною з урахуванням бойового досвіду російсько-української війни. Військовим доведеться непомітно проникнути через умовну лінію фронту, пройти близько 100 кілометрів територією, яку контролює «противник», уникнути виявлення дронами, камерами та навіть звичайними цивільними, а наприкінці операції завдати удару безпілотником по ключовій цілі.

    Польща стала першим союзником США по НАТО, який долучився до такого формату підготовки. До цього сценарій двічі випробовували виключно американські «зелені берети».

    Про незвичайні навчання у Німеччині повідомляє Associated Press, журналісти якого отримали рідкісний доступ до тренувального полігону та військовослужбовців, залучених до операції.

    Навчання розпочалися у п’ятницю, 28 серпня, на базі Об’єднаного багатонаціонального центру підготовки американської армії у Хоенфельсі в Баварії приблизно за годину їзди на південний схід від Нюрнберга.

    Сам формат з’явився зовсім недавно — його розробили американські «зелені берети» лише кілька місяців тому.

    Спочатку сценарій призначався для підготовки американського спецназу. Проте тепер до нього вперше залучили військовослужбовців іншої країни НАТО — Польщі.

    Американські військові не приховують, звідки взяли основу для нового підходу до підготовки.

    Офіцер «зелених беретів», який працює в навчальному центрі, прямо заявив Associated Press, що американці використовують уроки, отримані під час війни в Україні, і намагаються максимально точно відтворити проблеми, з якими на сучасному полі бою стикаються як українські, так і російські війська.

    Головна особливість нового сценарію — практично постійна загроза виявлення.

    Учасникам навчань недостатньо просто прорвати умовну лінію фронту та виконати бойове завдання. Вони мають залишатися непомітними протягом кількох днів, перебуваючи на території, де за ними полюють військові, безпілотники та системи спостереження.

    Територія навчань величезна — приблизно 3000 квадратних кілометрів баварської місцевості.

    За сценарієм американський повітряно-десантний піхотний підрозділ десантується на закритій території бази Хоенфельс і створює умовну передову.

    Американці виконують роль противника.

    Завдання польських спецпризначенців — непомітно пройти крізь їхні позиції.

    Але на цьому операція лише починається.

    Якщо польські військові успішно подолають умовну лінію фронту, їм потрібно буде рухатися на північ і пройти близько 100 кілометрів німецькою територією до іншого навчального району поблизу Графенвера.

    Саме там розташована їхня кінцева ціль.

    Після багатоденного проникнення в умовний тил противника спецпризначенці мають виявити та «знищити» визначений об’єкт за допомогою безпілотника.

    Однак маршрут спеціально зробили максимально складним.

    Між Хоенфельсом і кінцевою точкою розташовані ферми, села, дороги та міські райони. На маршруті працюють приватні та державні камери відеоспостереження.

    Фактично військовим необхідно залишитися непомітними не лише для умовного противника, а й для звичайного сучасного цивільного середовища.

    Саме це стало одним із найцікавіших елементів експерименту.

    Місцеві жителі переважно не знають, що неподалік проходить операція спецпризначенців. Тому будь-яка їхня реакція стає частиною навчань.

    Якщо цивільні помітять підозрілих людей та звернуться до поліції, ця інформація може бути передана військовим. Після цього умовний противник отримає можливість визначити район перебування спецпризначенців.

    Під час попередніх версій цього сценарію американські «зелені берети» навіть знімали військову форму, щоб не привертати увагу.

    Військові пояснюють: завдання полягає не лише в тому, щоб виглядати як цивільні. Необхідно взагалі не потрапляти їм на очі.

    Та найбільша загроза для польської групи буде над головою.

    Американська армія активно використовуватиме безпілотники для пошуку спецпризначенців.

    Під час попередніх двох навчань американські підрозділи мали у своєму розпорядженні понад 100 дронів.

    Якщо безпілотник виявить групу, сценарій різко ускладнюється.

    Американські військові можуть направити до району військову поліцію зі службовими собаками або перекинути туди додаткові безпілотники.

    Учасників навчань при цьому дозволено умовно «захоплювати» або «знищувати».

    Саме такий підхід максимально наближає тренування до однієї з головних реалій російсько-української війни — різкого скорочення простору, в якому військові можуть пересуватися непоміченими.

    Масове використання розвідувальних та ударних безпілотників зробило приховане переміщення людей і техніки значно складнішим.

    Те, що раніше могло бути відносно безпечним тилом, тепер може постійно контролюватися з повітря.

    Саме український досвід застосування дронів останніми роками дедалі активніше вивчають США та інші держави НАТО.

    Associated Press зазначає, що нові навчання демонструють особливу увагу частини американського військового керівництва до методів ведення безпілотної війни, які отримали безпрецедентний розвиток під час російського вторгнення в Україну.

    Причому йдеться вже не лише про теоретичне вивчення.

    Українські оператори безпілотників безпосередньо демонстрували свої можливості американським військовим під час попередніх навчань у Німеччині.

    На Combined Resolve українські військовослужбовці 412-ї бригади безпілотних систем «Немезіс» змогли швидко виявляти та умовно уражати техніку американської механізованої бригади.

    Цей досвід продемонстрував, наскільки сильно масове застосування дешевих безпілотників змінює традиційні правила маневру військ.

    Тепер ці уроки фактично інтегруються у підготовку спецпідрозділів союзників.

    Польща стала першою країною НАТО після самих США, військові якої проходять новий сценарій.

    Але американські військові очікують, що вона буде далеко не останньою.

    За словами представників навчального центру, такі тренування планують організовувати кілька разів на рік. У США припускають, що інтерес до них можуть проявити більшість або навіть усі 32 члени НАТО.

    Це означає, що досвід війни в Україні поступово перетворюється на елемент системної підготовки армій Альянсу.

    Особливого значення це набуває на тлі занепокоєння НАТО можливими майбутніми діями Росії.

    Паралельно Європа стикається зі збільшенням кількості інцидентів із невідомими безпілотниками поблизу критичної та військової інфраструктури.

    Associated Press звертає увагу, що лише цього місяця два безпілотники були помічені над військовою базою в Німеччині. Крім того, дрон із вибухівкою виявили в одному з ключових вантажних аеропортів країни.

    Усе це змушує західні армії переглядати не тільки способи застосування дронів, а й методи захисту від них.

    При цьому Україна вже сама перетворюється з отримувача західного військового досвіду на його постачальника.

    У березні президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна допомагає п’ятьом країнам Близького Сходу та Перської затоки протидіяти іранським безпілотникам. За інформацією AP, по українську допомогу в питаннях протидії дронам зверталися також Сполучені Штати та європейські держави.

    Нова програма підготовки в Німеччині демонструє цей зсув особливо наочно.

    Ще кілька років тому Україна масово переймала стандарти, тактику та методики підготовки НАТО. Тепер американські «зелені берети» створюють сценарії для власних військових та союзників, прямо спираючись на те, що відбувається на українському полі бою.

    Дрони, постійне спостереження з повітря, необхідність маскуватися навіть серед цивільної забудови, робота невеликих груп у глибокому тилу та безпілотний удар по кінцевій цілі — усе це вже стає частиною нової моделі підготовки західного спецназу.

    І якщо прогноз американських військових справдиться, незабаром через подібні навчання можуть пройти спецпідрозділи більшості країн НАТО.

  • Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія в ніч проти понеділка, 31 серпня, здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 121 безпілотник різних типів та керовану авіаційну ракету Х-59. Значну частину ударних дронів становили реактивні «Шахеди». Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 96 ворожих БпЛА, а запущена з району Чорного моря ракета не досягла своєї цілі. Водночас уникнути наслідків атаки не вдалося — Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 11 локаціях.

    Повітряна атака фактично розпочалася ще ввечері 30 серпня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, відлік ведеться від 18:00 неділі.

    Для удару Росія застосувала одну керовану авіаційну ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору над акваторією Чорного моря. Одночасно противник направив на територію України 121 безпілотний літальний апарат.

    Йшлося про ударні БпЛА типу Shahed, причому більшість із них, за даними Повітряних сил, були реактивними, а також безпілотники «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Для запуску безпілотників Росія використала одразу кілька напрямків. Дрони прямували з районів Курська, Орла, Міллерова та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Крім того, запуски здійснювалися з тимчасово окупованого Донецька та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з різних напрямків, змушуючи систему протиповітряної оборони реагувати на значну кількість повітряних цілей.

    Для відбиття нічного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:00 31 серпня, українські захисники збили або подавили 96 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших типів.

    Ворожі дрони знешкоджували на півночі, півдні, сході та в центральних областях України.

    Керована авіаційна ракета Х-59, яку російські війська запустили над Чорним морем, своєї цілі не досягла.

    Попри роботу протиповітряної оборони, повністю уникнути влучань не вдалося. За даними Повітряних сил, засоби повітряного нападу противника влучили на 11 локаціях. Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння збитих цілей або їхніх уламків.

    На момент оприлюднення ранкового зведення атака ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалося близько десяти ворожих безпілотників.

    Наслідки російських ударів фіксували одразу в кількох регіонах країни.

    На Херсонщині російські війська близько 06:40 атакували безпілотником один із закладів охорони здоров’я в Херсоні. За інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє працівників закладу — 62-річний чоловік та 69-річна жінка. У них діагностували контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Стан постраждалих оцінювали як середньої тяжкості.

    Також близько шостої ранку російський безпілотник атакував жінку в середмісті Херсона. 62-річну постраждалу доправили до лікарні з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами.

    Неспокійною була ніч і на Харківщині. Ще близько 22:00 30 серпня російські війська завдали ударів по Ізюму, попередньо керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували в кількох місцях у західній частині міста.

    Один із ударів припав на дорожнє покриття. Унаслідок атаки було пошкоджено понад десять приватних будинків, декілька автомобілів та електромережі. На іншій локації спалахнула господарська споруда. Повідомлялося щонайменше про одного постраждалого.

    Серйозних руйнувань російська атака завдала і на Донеччині. Близько 04:20 ранку 31 серпня російські війська здійснили авіаудар по центральній частині Слов’янська.

    За попередньою інформацією місцевої влади, постраждали четверо людей. У багатоквартирному будинку було зруйновано під’їзд з першого по п’ятий поверхи, також зруйнований приватний будинок.

    Масштаби пошкоджень у місті значні: за даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові будинки, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Загалом за попередню добу на Донеччині внаслідок російських атак загинули п’ятеро людей: двоє у Билбасівці та по одній людині у Краматорську, Староварварівці й Степанівці. Ще шестеро жителів області були поранені.

    Вкрай інтенсивних ударів зазнала Запорізька область. За даними обласної влади, протягом доби російські війська здійснили 923 удари по 51 населеному пункту регіону. Загинули двоє людей, ще троє дістали поранення.

    Росіяни застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. До місцевої влади надійшли десятки повідомлень про пошкодження житлових будинків, автомобілів та об’єктів інфраструктури.

    Уночі російський безпілотник також влучив у пожежно-рятувальну частину в одному з населених пунктів Запорізької області. Було пошкоджено покрівлю, вікна та двері будівлі, пожежну автоцистерну й легковий автомобіль. Особовий склад на момент удару перебував в укритті, тому серед рятувальників постраждалих не було.

    На Дніпропетровщині російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Внаслідок обстрілів пошкоджено приватні будинки, господарські споруди, автомобіль, зупинку громадського транспорту та сонячну панель. У Павлоградському районі постраждав 38-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Наслідки зафіксували й на Миколаївщині. За інформацією ОВА, внаслідок російської атаки був поранений чоловік. Також пошкоджено складське приміщення, сім вантажних та два легкові автомобілі. У Куцурубській громаді FPV-дрони пошкодили два приватні будинки.

    Окрему увагу привертає масштаб застосування Росією реактивних ударних безпілотників. Повітряні сили зазначили, що більшість «Шахедів», використаних у нічній атаці 31 серпня, були саме реактивними.

    Раніше українські військові повідомляли, що лише за чотири дні Росія запустила по Україні майже півтори тисячі безпілотників усіх типів, серед яких близько 800 були реактивними.

    Україна паралельно працює над новими засобами протидії таким цілям. Міністр оборони Євгеній Хмара повідомляв про розробку перехоплювачів, здатних боротися з російськими реактивними «Шахедами». За його словами, є чотири потенційні рішення, які вже проходили польові випробування.

    Атака 31 серпня вкотре показала зміну характеру російських повітряних ударів: противник одночасно використовує ударні та реактивні безпілотники, дешевші дрони-імітатори й ракети, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих територій.

    Повітряні сили закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки ситуація в повітряному просторі може швидко змінюватися.

  • Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Країни Балтійського моря планують створити спільну оперативну групу з протидії безпілотникам, яка дозволить державам значно швидше обмінюватися інформацією та реагувати на потенційні гібридні атаки.

    Про ініціативу заявив міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт напередодні зустрічі з колегами з країн Балтійського регіону у німецькому Фленсбурзі.

    І хоча формально Росію у зв’язку з конкретними останніми інцидентами Берлін не звинувачує, контекст очевидний: після початку повномасштабної війни РФ проти України Балтійське море стало одним із найбільш напружених регіонів Європи.

    Тут фіксували пошкодження підводних кабелів, інциденти навколо газопроводів, підозри у диверсіях, а тепер дедалі більше уваги привертають невідомі безпілотники.

    Добріндт попередив: гібридні атаки можуть уже найближчими місяцями вийти на новий рівень.

    Вісім країн НАТО і Росія

    Географія Балтійського моря робить ситуацію особливо цікавою. Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО майже все узбережжя Балтики, за винятком російської території, належить країнам Альянсу.

    До Балтійського моря мають вихід вісім членів НАТО: Німеччина, Данія, Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Польща. Дев’ята прибережна держава — Росія. Саме тому після 2022 року Балтійський регіон набув особливого військово-стратегічного значення.

    Через море проходять критично важливі енергетичні та телекомунікаційні маршрути, а на його берегах розташовані великі порти, військові об’єкти й логістичні вузли НАТО.

    Що саме створюють країни

    Наразі мова не йде про нову армію чи окрему систему протиповітряної оборони.

    Ключове завдання майбутньої оперативної групи — максимально швидкий обмін інформацією. Якщо невідомий безпілотник або інша потенційна загроза з’являється в одній країні, дані про неї мають оперативно отримувати сусіди.

    Це дозволить швидше визначати маршрути польоту, потенційні цілі, характер загрози та координувати відповідь. Саме швидкість обміну інформацією Добріндт назвав однією з основних цілей майбутньої групи.

    Європа боїться не лише дронів

    Безпілотники — лише частина значно ширшої проблеми.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Балтійському морі відбулася ціла серія підозрілих інцидентів із критичною інфраструктурою. Особливе занепокоєння викликають підводні телекомунікаційні кабелі та газопроводи.

    Reuters зазначає, що протягом останніх років у регіоні сталося багато інцидентів, які розглядалися як можливі акти саботажу. Саме через це країни НАТО дедалі частіше говорять не про класичний військовий напад, а про гібридні операції.

    Їхня особливість полягає у тому, що межа між випадковою аварією, кримінальним злочином, диверсією та діями іншої держави може бути навмисно розмитою. І це ускладнює відповідь.

    Дрон із вибухівкою біля важливого німецького аеропорту

    Додатковим поштовхом для Німеччини став нещодавній інцидент у районі аеропорту Лейпциг/Галле. На початку серпня там виявили безпілотник із вибухівкою.

    Цей аеропорт має особливе значення, оскільки є великим логістичним вузлом і використовується, зокрема, для військової логістики. Німецька влада офіційно не звинуватила жодну іноземну державу в причетності до інциденту.

    Окремі політики вказували на можливий російський слід, але це не встановлений факт, а Москва відкинула такі звинувачення. Саме тому в інформаційному плані Берлін діє обережно. Але паралельно Німеччина нарощує практичні можливості протидії безпілотникам.

    «Загроза всюдисуща»

    Добріндт попередив, що Європа вже зараз стикається з постійним тиском.

    За його словами, іноземні держави щодня намагаються підірвати демократію, безпеку та економічну силу Європейського Союзу. Особливо показове інше його попередження: такі атаки можуть «набути нового виміру в найближчі місяці», а гібридна загроза є «всюдисущою».

    Саме це пояснює, чому країни Балтійського моря хочуть створити механізм постійної координації зараз, а не чекати великого інциденту.

    Україна вже показала Європі, наскільки змінилася війна

    І тут український досвід має для Європи особливе значення.

    Повномасштабна війна продемонструвала, що безпілотники перестали бути допоміжним інструментом і перетворилися на один із ключових елементів сучасних бойових дій.

    Дешеві апарати можуть вести розвідку, коригувати удари, атакувати техніку та інфраструктуру. Значно складніші системи здатні долати сотні кілометрів. Але для європейських держав проблема ще ширша. Безпілотник необов’язково має здійснити атаку, щоб створити кризу.

    Його поява біля військової бази, аеропорту, електростанції, порту чи іншого критичного об’єкта вже змушує владу реагувати, зупиняти роботу, піднімати сили безпеки та встановлювати походження апарата.

    І якщо оператор або держава, яка стоїть за польотом, залишаються невідомими, виникає саме та «сіра зона», яка є характерною для гібридних операцій.

    Балтика перетворюється на одну з найзахищеніших зон Європи

    Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО стратегічна ситуація в регіоні кардинально змінилася.

    Тепер Альянс має значно більше можливостей для координації оборони практично по всьому периметру Балтійського моря. А створення спільної антидронової оперативної групи може стати ще одним елементом цієї нової архітектури.

    Йдеться не про «європейський купол», який автоматично збиватиме все над Балтійським морем. На нинішньому етапі завдання значно практичніше: побачити загрозу раніше, швидше зрозуміти, що відбувається, негайно передати інформацію сусідам і скоординувати реакцію.

    І саме це може стати моделлю для інших регіонів Європи.

    Бо після чотирьох років великої війни в Україні європейські столиці дедалі більше готуються не тільки до класичного військового протистояння.

    Вони готуються до ситуації, коли атака може початися без оголошення війни, без військової форми і навіть без можливості одразу встановити, хто саме її здійснив.

    Саме для такого сценарію країни Балтійського моря тепер і створюють спільний механізм реагування.

  • Удар на тисячу кілометрів: дрони рознесли російський нафтозавод у Ярославлі та ракетоносій Ту-95МС в Енгельсі

    Удар на тисячу кілометрів: дрони рознесли російський нафтозавод у Ярославлі та ракетоносій Ту-95МС в Енгельсі

    У ніч на 28 серпня українські Сили оборони здійснили масштабну атаку ударними безпілотниками по стратегічних військових та промислових об’єктах на території Російської Федерації. Головними цілями операції стали великий нафтопереробний завод у Ярославлі та військовий аеродром окупантів в Енгельсі Саратовської області. Успішне ураження російської критичної інфраструктури об 11:05 офіційно підтвердили в Генеральному штабі Збройних Сил України, а згодом, об 11:52, відповідну заяву зробив і президент Володимир Зеленський, наголосивши на дальності удару у 1000 кілометрів від лінії фронту.

    У Ярославлі під нищівний удар потрапило підприємство «Славнєфть-ЯНОС». Завдяки точній роботі безпілотників на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа, а над містом піднявся густий чорний дим. Цей завод є одним із найбільших нафтопереробних комплексів на території Росії, загальна робоча потужність якого становить близько 15 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство здійснює повний цикл переробки та забезпечує російську армію автомобільним бензином, дизельним пальним, спеціальним авіаційним паливом, а також мазутом, бітумом та різноманітними мастильними матеріалами.

    Російська місцева влада намагалася приховати реальні масштаби руйнувань, уникаючи прямих заяв про ураження стратегічного заводу. Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв оголосив про загрозу безпілотників та наказав повністю перекрити рух транспорту на виїзді з міста в напрямку Москви, починаючи від перехрестя Московського проспекту з Південно-Західною окружною дорогою. У п’ятницю чиновник також повідомив про екстрене закриття дитячих садків №98 та №28, пояснивши це необхідністю ліквідації наслідків дронової атаки.

    Паралельно з подіями в Ярославлі потужні вибухи пролунали на стратегічній авіабазі «Енгельс-2» у Саратовській області. Близько третьої години ночі місцевий губернатор Роман Бусаргін публічно попередив населення про небезпеку з повітря. У соціальних мережах жителі масово скаржилися на звуки дронів у небі, а очевидці фіксували на відео прольоти апаратів, гучні детонації та задимлення поблизу військового об’єкта.

    Основний удар на авіабазі прийшовся безпосередньо по вертолітному майданчику та місцях стоянки бойової авіації. У результаті філігранної роботи бійців Служби безпеки України на території аеродрому було успішно уражено російський стратегічний бомбардувальник-ракетоносій Ту-95МС. Саме такі типи літаків окупаційні війська систематично використовують для запуску крилатих ракет по цивільній інфраструктурі України.