Uanews.life

Позначка: дрони

  • Палаюча бензоколонка Кремля: невідомі безпілотники перетворили на факел Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області

    Палаюча бензоколонка Кремля: невідомі безпілотники перетворили на факел Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області

    Глибокий тил Російської Федерації вкотре зазнав потужного та руйнівного повітряного удару, який наочно продемонстрував безпорадність ворожої протиповітряної оборони перед далекобійною безпілотною авіацією. У ніч на двадцять друге вересня об’єктом масованої атаки став стратегічно важливий Куйбишевський нафтопереробний завод, розташований у місті Самара на території однойменної області. За свідченнями численних місцевих жителів, опівнічну тишу розірвало характерне гудіння авіаційних двигунів невстановлених ударних дронів, після чого над промисловим комплексом пролунала серія глухих вибухів і спалахнула заграва. Удар виявився настільки результативним, що на території підприємства миттєво розгорілася масштабна пожежа, а над виробничими майданчиками піднявся велетенський стовп густого чорного диму, видимий за десятки кілометрів навколо. Відеозаписи палаючих технологічних установок та відчайдушних спроб заводських служб приборкати стихію швидко заполонили мережу, попри намагання місцевої влади приховати реальні масштаби катастрофи від громадськості.

    Куйбишевський нафтопереробний завод є одним із ключових виробничих активів російського державного гіганта «Роснєфть» та відіграє критичну роль у паливному забезпеченні окупаційних військ. Проєктна потужність підприємства становить близько семи мільйонів тонн нафти на рік, а його виробничі лінії спеціалізуються на випуску високооктанового автомобільного бензину, дизельного пального, мазуту, бітуму та, що особливо важливо в умовах війни, авіаційного гасу для бойових літаків. Будь-яке серйозне пошкодження ректифікаційних колон або технологічних вузлів первинної переробки нафти на подібних гігантських комплексах практично не підлягає швидкому відновленню через жорсткі західні санкції, які заблокували постачання імпортного високотехнологічного обладнання та запчастин. Офіційні представники місцевої влади та екстрені служби агресора традиційно зберігають мовчання, відмовляючись коментувати ступінь руйнувань, проте масштаб займання свідчить про виведення з ладу критичних потужностей.

    Систематичне нищення російської нафтової інфраструктури вже вийшло на найвищий глобальний політичний рівень, ставши важливою картою у міжнародній дипломатичній грі. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп публічно констатував очевидний факт: через постійні та високоточні українські удари Росія фактично втратила стабільний контроль над власною нафтопереробною промисловістю, зазнаючи колосальних фінансових збитків та відчуваючи гострий внутрішній дефіцит моторного пального. Американський лідер вкотре використав ці вражаючі аргументи, аби наголосити на безальтернативності якнайшвидшого завершення кровопролитного конфлікту та необхідності згортання ескалації.

    Зі свого боку українське керівництво чітко розставляє акценти та висуває справедливі умови взаємності. Президент Володимир Зеленський прямо дав зрозуміти західним партнерам та Москві, що Україна готова продемонструвати гнучкість і призупинити нищівні атаки на ворожі нафтопереробні гіганти, проте виключно в обмін на аналогічні кроки з боку Кремля. Київ вимагає повного та беззастережного припинення російських ракетних ударів по українській генерації, електропідстанціях, об’єктах життєзабезпечення міст та морській портовій інфраструктурі, яка критично необхідна для безперебійного експорту продовольства. Доки агресор не піде на реальну енергетичну деескалацію, полум’я на нафтових об’єктах у глибині Росії залишатиметься дієвим та єдиним зрозумілим для ворога аргументом.

  • Небо під прицілом: як Молдова екстрено вибудовує протиповітряний щит після безпрецедентної навали російських дронів

    Небо під прицілом: як Молдова екстрено вибудовує протиповітряний щит після безпрецедентної навали російських дронів

    Республіка Молдова опинилася перед обличчям серйозної безпекової кризи, яка змушує керівництво країни кардинально переглядати підходи до захисту власного суверенітету та недоторканності кордонів. Повітряний простір сусідньої держави дедалі частіше перетворюється на транзитну зону для російських ударних безпілотників, що несуть пряму загрозу життю мирних громадян. Масштаби проблеми набули безпрецедентного характеру: лише від початку поточного дві тисячі двадцять шостого року зафіксовано вже тридцять дев’ять випадків зухвалого порушення молдовських повітряних рубежів ворожими дронами. Ця тривожна статистика демонструє стрімку та небезпечну ескалацію, адже протягом усього минулого року подібних інцидентів було налічено лише сімнадцять. Усвідомлюючи критичність ситуації, офіційний Кишинів ухвалює безальтернативне рішення про суттєве збільшення фінансування оборонного сектору та максимальне поглиблення військово-стратегічної взаємодії з державами-сусідами задля спільної протидії новому рівню терору.

    Президентка країни Мая Санду після проведення екстреного засідання Національної ради безпеки відверто окреслила масштаби інституційного виклику, з яким зіткнулася держава. Тривала ілюзія геополітичної безпеки та хронічне недофінансування армії призвели до того, що країна виявилася фактично вразливою перед обличчям сучасних технологічних загроз. «Ігнорування системи протиповітряної оборони протягом тридцяти років не окупиться за п’ять років. Ми працюємо з партнерами над прискоренням цього процесу», – наголосила очільниця держави, підкресливши, що уряд змушений в авральному режимі виправляти фатальні помилки попередніх десятиліть. Керівництво республіки визнає гостру необхідність форсованого розвитку власних оборонних спроможностей та активного залучення цільового фінансування від міжнародних донорів, оскільки самотужки покрити колосальні витрати на сучасну зброю національна економіка не в змозі.

    На сьогодні реальний бойовий потенціал молдовської армії у сфері захисту неба залишається вкрай обмеженим. У безпосередньому розпорядженні військових є лише базовий арсенал: переносні зенітні ракетні комплекси, великокаліберні зенітні кулемети та станції радіоелектронної боротьби. Усі ці засоби здатні забезпечувати виключно точковий захист, прикриваючи від імовірних ударів лише окремі стратегічні об’єкти критичної інфраструктури та залишаючи величезні площі країни відкритими для безперешкодного прольоту безпілотників. Саме тому пріоритетом стає суттєве збільшення радіуса дії протиповітряного щита. Вагомим кроком у цьому напрямку стала фінансова підтримка від Європейського Союзу, який виділив сто двадцять мільйонів євро на придбання сучасних систем протиповітряної оборони середньої дальності. Водночас урядовці спільно з іноземними фахівцями перебувають у пошуку більш інноваційних та економічно вигідних засобів нейтралізації ворожих дронів, аби не виснажувати дорогі ракетні запаси.

    Ефективна протиповітряна оборона неможлива без завчасного виявлення цілей, тому Молдова робить безпрецедентну ставку на регіональне партнерство. Тісний обмін радіолокаційними даними з країнами регіону дозволяє значно оперативніше отримувати достовірну інформацію про рух потенційних загроз та вчасно приводити вогневі засоби у повну бойову готовність. Паралельно з військовим компонентом влада форсує створення надійної системи цивільного захисту та інформування населення. Наразі триває складна технічна робота над впровадженням загальнонаціональної системи оперативного сповіщення MD-Alert, вартість розгортання якої оцінюється у п’ять мільйонів євро. Оскільки повноцінний запуск цієї високотехнологічної платформи потребує значного додаткового часу на тестування, керівництво держави обіцяє максимально використовувати всі наявні альтернативні механізми оповіщення, аби кожен громадянин міг вчасно дізнатися про небезпеку та знайти безпечне укриття.

  • Чергові міфи ворожої пропаганди: окупанти вигадують масове знищення українських гексакоптерів та фейкові оточення на Харківщині

    Чергові міфи ворожої пропаганди: окупанти вигадують масове знищення українських гексакоптерів та фейкові оточення на Харківщині

    Російське військове командування та підконтрольні кремлівському режиму інформаційні рупори продовжують продукувати абсурдні звитяжні реляції про перебіг бойових дій на Слобожанщині, намагаючись будь-що видати бажане за дійсне. Цього разу представники окупаційного контингенту виступили із черговими фантастичними заявами щодо боїв у Харківській області, оголосивши про нібито масштабний розгром українського флоту безпілотної авіації. Зокрема, у підрозділах безпілотних систем 11-го армійського корпусу ворожого угруповання військ «Північ» поспішили відзвітувати, що з початку вересня їм буцімто вдалося виявити та ліквідувати понад двісті важких українських гексакоптерів типу «Баба-яга». Подібні колосальні цифри, які окупанти малюють у своїх щоденних зведеннях, мають виразні ознаки примітивної дезінформації, покликаної заспокоїти власну деморалізовану піхоту, для якої нічні вильоти українських ударних дронів залишаються постійним смертоносним жахом.

    За голослівними твердженнями ворожих офіцерів, українські захисники нині змушені масово використовувати важкі коптери не лише для бойових ударів, але й для екстреного постачання боєприпасів, медикаментів та харчових продуктів своїм передовим підрозділам. Окупаційні речники цинічно запевняють, що завдяки постійному повітряному чергуванню та ураженню цих безпілотних систем їм нібито вдалося повністю зірвати логістику та залишити без забезпечення підрозділи Збройних сил України, яким загарбники вже встигли вигадати міфічні оточення. Ворожі підрозділи вихваляються застосуванням тактики повітряного тарану власними FPV-дронами, а також дистанційного підриву осколково-фугасних і кумулятивних зарядів поруч із цілями. За їхніми словами, викликана детонація бойової частини миттєво трощить конструктивні вузли та агрегати апаратів, що буцімто паралізує логістичні ланцюги сил оборони.

    Водночас риторика російських пропагандистів видає їхнє глибоке занепокоєння стрімким зростанням технологічної переваги та інноваційності української армії на лінії бойового зіткнення. Коментуючи дедалі ширше застосування Силами оборони новітніх наземних роботизованих платформ, окупаційні псевдоексперти поспішили охрестити цей процес вимушеним кроком і наслідком дефіциту важкої бронетехніки. Проте в реальності активне насичення передової наземними безпілотниками для дистанційного мінування, доставки вантажів та безпечної евакуації поранених бійців є свідченням системної модернізації українського війська. На відміну від армії загарбників, яка продовжує практикувати криваві м’ясні штурми та безжально кидати особовий склад на забій, українське командування робить усвідомлену ставку на роботизацію, аби зберегти найцінніше – життя своїх військовослужбовців.

    Систематичні спроби противника вигадати захмарні цифри знищених дронів та знецінити передові технології ЗСУ є типовим проявом безпорадності перед сучасними викликами війни. Важкі гексакоптери типу «Баба-яга», здатні нести потужне корисне навантаження та діяти під покровом ночі, залишаються високоефективною зброєю, яка завдає ворожій бронетехніці, фортифікаціям та складам нищівного ураження. Нездатність нейтралізувати цю загрозу на практиці змушує вороже командування вигадувати міфічні сотні збитих апаратів у спробах замаскувати власні тактичні провали та створити ілюзію контролю над повітряним простором.

     

  • Цинічний прагматизм Пекіна: як китайські заводи стали спільним конвеєром для українських та російських дронів

    Цинічний прагматизм Пекіна: як китайські заводи стали спільним конвеєром для українських та російських дронів

    Китайська Народна Республіка остаточно перетворилася на безальтернативного глобального постачальника критичних компонентів для мільйонів безпілотних літальних апаратів, які щодня визначають перебіг бойових дій на українському фронті. Попри гучні дипломатичні заяви Пекіна про суворий нейтралітет, категоричну відмову від надання летальної зброї будь-якій зі сторін конфлікту та тотальний контроль над експортом товарів подвійного призначення, реальний стан справ демонструє разючий контраст із публічними деклараціями. Ретельний аналіз міжнародних митних документів, криміналістичне дослідження уламків збитих апаратів та викриті конфіденційні свідчення розкривають картину масштабної подвійної гри: підприємства Піднебесної одночасно насичують високотехнологічними деталями як українських виробників, так і російські підсанкційні холдинги, підживлюючи тотальну війну дронів на виснаження.

    Безпілотні системи докорінно змінили архітектуру сучасної війни, перетворившись на головний ударний елемент на лінії бойового зіткнення. На початку дві тисячі двадцять шостого року найвище керівництво України публічно констатувало, що близько вісімдесяти відсотків усіх втрат живої сили та важкої бронетехніки окупаційної армії завдають саме дрони, абсолютна більшість із яких має вітчизняне маркування. Проте зворотний бік цього колосального технологічного стрибка приховує глибоку структурну вразливість. Національне походження вітчизняних ударних засобів здебільшого зводиться до розробки оригінального програмного забезпечення, остаточного складання та виробництва композитних рам. Водночас усе апаратне серце передових комплексів – швидкісні електродвигуни, контролери, материнські плати, оптичні камери та захищені системи зв’язку – постачаються безпосередньо з Китаю, через що представники воюючих країн фактично перетинаються на одних і тих самих азійських складальних лініях.

    Паралельно з цим китайський промисловий кластер безперешкодно живить російську мілітарну машину. Спеціалізовані компанії зі Сходу регулярно збувають підсанкційним підприємствам агресора мікросхеми, чипи та тягові вузли для баражуючих боєприпасів типу «Шахед» і «Герань», якими ворог щоночі тероризує цивільні об’єкти та критичну інфраструктуру міст, здійснюючи акти, які профільні міжнародні структури вже розглядають як злочини проти людяності. Пряма причетність державних китайських корпорацій до посилення воєнного потенціалу Москви стала очевидною після фактів прямого постачання вуглецевої сировини від компанії Jilin Chemical Fiber Group для корпусів далекобійних БПЛА. І хоча Україна запроваджує жорсткі санкції проти викритих постачальників, критична необхідність у компонентах залишається настільки гострою, що влітку уряд погодив залучення частини коштів європейської оборонної позики на закупівлю комплектуючих у КНР. Утримуючи монополію на базові деталі, Пекін вибудував цинічну модель заробітку на війні, декларуючи миротворчість і водночас залишаючись тіньовим бенефіціаром глобального протистояння.

  • Конвеєр реактивного терору: у Татарстані розширюють завод «Алабуга-Волокно» для збільшення випуску дронів на 78%

    Конвеєр реактивного терору: у Татарстані розширюють завод «Алабуга-Волокно» для збільшення випуску дронів на 78%

    Російське військово-політичне керівництво форсованими темпами масштабує виробництво далекобійних засобів повітряного терору, готуючись до ще більш масованих ударів по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Державне підприємство «Алабуга-Волокно», розташоване у спеціальній економічній зоні в Татарстані, розпочало масштабне розширення своїх промислових площ та потужностей. Цей крок дозволить державі-агресору наростити обсяги виробництва новітніх ударних реактивних безпілотників на колосальні сімдесят вісім відсотків. Згідно з внутрішніми документами та стратегічними бізнес-планами російської державної корпорації «Росатом», які вдалося отримати аналітикам Українського центру безпеки та співпраці, до 2029 року завод планує щороку додатково виготовляти до п’ятисот тонн високотехнологічного аерокосмічного вуглецевого волокна суто військового призначення.

    Аналіз проєктної документації свідчить, що нова промислова лінія орієнтована на масовий випуск спеціалізованого вуглеволокна марки UMT42S-3K, яке є критично необхідним компонентом для аерокосмічної галузі та ракетобудування. Підприємство «Алабуга-Волокно» виступає ключовою та фактично незамінною ланкою у військово-промисловому ланцюгу агресора, залишаючись єдиним у Російській Федерації виробником легких композитних матеріалів надвисокої міцності. Ця сировина використовується для швидкого формування корпусів та фюзеляжів далекобійних ударних безпілотників, забезпечуючи їм мінімальну вагу, збільшену дальність польоту та стійкість до перевантажень на високих швидкостях. Наразі військовий сектор Росії вже здатний продукувати понад тридцять шість тисяч дронів-камікадзе типу «Шахед» та «Герань» на рік. За оцінками міжнародних фахівців, введення в експлуатацію додаткових корпусів підприємства дозволить Кремлю щороку випускати ще двадцять вісім тисяч реактивних дронів нового покоління, здатних значно швидше долати рубежі протиповітряної оборони.

    Реалізація цього небезпечного оборонного проєкту вже перейшла в практичну площину та підтверджується об’єктивними даними супутникової розвідки. Фотознімки високої роздільної здатності, зроблені в період з травня по липень, чітко фіксують масштабну розчистку територій та підготовку будівельних майданчиків безпосередньо поруч із діючими виробничими цехами. Профільні міжнародні інституції, зокрема Спеціальний комітет Палати представників Сполучених Штатів Америки у справах Китаю, а також уряд України детально вивчили витік внутрішніх корпоративних матеріалів та повністю підтвердили їхню автентичність. Попри те, що саме підприємство «Алабуга-Волокно» та його материнська структура – підрозділ перспективних матеріалів корпорації «Росатом» холдинг «Юматекс» – вже тривалий час перебувають під прямими блокуючими санкціями Сполучених Штатів, Великої Британії та інших західних держав, Москва продовжує акумулювати внутрішні ресурси для нарощування мілітарних потужностей. Розбудова заводу вкотре доводить довгостроковий курс російського режиму на тотальну мілітаризацію економіки та створення безперервного конвеєра технологічної смертоносної зброї.

  • «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    «Це буде маленька катастрофа»: Флеш пояснив, чим Україні загрожує російський аналог Starlink

    Україні варто вже зараз готувати окрему систему радіоелектронної боротьби проти російського супутникового угруповання «Рассвет», не чекаючи, доки Москва доведе систему до повноцінної роботи. Про це 20 вересня попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.

    Бескрестнов заявив, що нинішні технічні проблеми Росії із супутниками не повинні створювати в Україні ілюзію, нібито проєкт провалився остаточно. На його думку, російські розробники продовжать доопрацьовувати апарати й системи їх виведення на робочі орбіти, а в разі успіху Москва потенційно отримає новий канал керування ударними дронами та ракетами.

    «Це буде величезна проблема для нас. Ні, це навіть не проблема, це буде маленька катастрофа», — так Бескрестнов охарактеризував можливий сценарій. Його слова цитують українські медіа та Interfax-Україна.

    Бескрестнов офіційно є позаштатним радником президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Володимир Зеленський призначив його на цю посаду указом №621/2026 від 17 липня.

    Суть загрози полягає в тому, що «Рассвет» — це не просто окремі експериментальні апарати. Йдеться про російський проєкт низькоорбітального супутникового зв’язку компанії «Бюро 1440», який має створити власну мережу широкосмугового доступу до інтернету за принципом, схожим на Starlink.

    Сама компанія «Бюро 1440» повідомляє, що ще у 2023 році вивела на орбіту перші три експериментальні апарати місії Rassvet-1, у 2024-му — ще три супутники Rassvet-2. У березні 2026 року компанія перейшла до серійного етапу і запустила перші 16 апаратів нового покоління, а в липні повідомила про другий запуск серійної партії.

    Тобто попри проблеми окремих супутників Росія вже перейшла від кількох тестових апаратів до спроби створити повноцінне орбітальне угруповання.

    Не всі російські супутники дісталися потрібних орбіт

    Водночас саме тут у проєкту виникли серйозні труднощі.

    Незалежний Ukrainian Institute for Security and Cooperation, який аналізував орбітальні дані на початку вересня, встановив, що після двох виробничих запусків прогрес був нерівномірним. Станом на 6 вересня лише 13 із 32 запущених у 2026 році серійних супутників перебували в кластері приблизно на висоті 509–514 км. Жоден із 16 апаратів другої партії на той момент не піднявся вище приблизно 426 км.

    Ще детальніше ситуацію показують дані незалежного трекера azmth, який використовує інформацію CelesTrak. Станом на 14 вересня 13 супутників першої серійної партії перебували приблизно на висоті 508–513 км, два інші — значно нижче, на 350–370 км. Один апарат, RASSVET-3 №4, ще 6 червня зійшов з орбіти та згорів у атмосфері.

    Факт втрати одного із супутників підтверджувала й сама компанія «Бюро 1440». У червні вона повідомляла російському «Коммерсанту», що один із 16 серійних апаратів було втрачено, а решта продовжують перебувати на низькій навколоземній орбіті.

    Другий запуск також пройшов неідеально. За даними Russian Space Web, частина апаратів почала підіймати орбіту, але багато з них залишалися на висотах близько 300–330 км, де атмосферне гальмування значно сильніше. До кінця серпня окремі супутники вже припинили помітний набір висоти, а два апарати опускалися нижче 300 км.

    Саме ці невдачі й могли створити враження, що російський аналог Starlink опинився у глухому куті. Бескрестнов із цим не погоджується.

    Він наголошує, що Росія має власну космічну промисловість, ракети-носії та можливість продовжувати запускати нові партії апаратів. На його думку, Москва може доопрацювати двигуни супутників або змінити спосіб їх виведення на орбіту.

    Радник президента навіть припустив, що в майбутньому один запуск важкої ракети «Ангара» теоретично може доставити значну частину угруповання одразу. Це його оцінка, а не оголошений Росією план конкретного запуску.

    Чому супутники можуть бути небезпечними саме для війни

    У цивільному варіанті «Рассвет» позиціонується як система широкосмугового супутникового інтернету. Однак технологія низькоорбітального зв’язку має очевидне військове застосування.

    Ключова перевага полягає у можливості підтримувати зв’язок із рухомими платформами далеко за межами традиційної радіолінії.

    Якщо ударний дрон керується лише наземним каналом, цей зв’язок обмежений дальністю, рельєфом, потужністю передавачів і протидією РЕБ. Супутниковий канал потенційно дозволяє підтримувати двосторонню передачу даних на значно більшій відстані.

    Саме цього побоюється Флеш. За його оцінкою, після створення достатньо щільного угруповання Росія може використовувати його для передачі телеметрії та команд на далекобійні безпілотники або окремі види ракет.

    Це не означає, що така можливість уже існує. Нинішня кількість і стан супутників не забезпечують суцільного безперервного покриття території України.

    За оцінкою Бескрестнова, яку він озвучував ще навесні, для стабільного цілодобового зв’язку потрібні щонайменше 200–250 супутників. На той момент Росія планувала розгорнути близько 300 апаратів протягом найближчих років, а пізніше — збільшити систему приблизно до тисячі.

    Незалежні оцінки також показують, що нинішнє угруповання ще далеке від повноцінного аналога Starlink. Аналіз орбітального розгортання свідчить, що Росія зараз перебуває лише на ранній стадії створення системи.

    Але Москва вже витрачає на проєкт великі гроші

    Проєкт має суттєве державне фінансування.

    За даними, які наводила Meduza з посиланням на російський «Коммерсант», російська програма передбачає близько 102 млрд рублів державних коштів і ще приблизно 329 млрд рублів інвестицій самої компанії. До кінця 2030 року планувалося мати 292 супутники, а загальна кількість запланованих запусків могла сягнути 383 апаратів.

    Це означає, що нинішні технічні проблеми не обов’язково зупинять програму.

    Навпаки, компанія офіційно продовжує називати запуски 2026 року переходом від експериментальної стадії до побудови повноцінного сервісу.

    Крім того, сама супутникова мережа має міжнародну частотну реєстрацію. База Міжнародного союзу електрозв’язку містить заявки Росії на негеостаціонарні мережі RASSVET, RASSVET-2 та RASSVET-3.

    Україна вже намагається діяти через міжнародні механізми

    Наприкінці серпня українська сторона повідомляла про звернення до Міжнародного союзу електрозв’язку щодо російської супутникової системи.

    За даними українських медіа, Київ вимагає не допустити використання російської мережі над територією України, зокрема через виключення української території із зони її обслуговування.

    Однак дипломатичне або регуляторне обмеження — лише одна частина проблеми.

    Флеш вважає, що Україні необхідно паралельно створювати технічний засіб протидії.

    Його головний заклик зараз полягає в тому, щоб не чекати моменту, коли «Рассвет» стане реальною бойовою системою.

    За словами Бескрестнова, Україна вже мала схожу проблему з mesh-мережами — децентралізованими мережами зв’язку, які російські сили використовують для передачі даних між пристроями. Він стверджує, що ще рік тому питання створення ефективної РЕБ-протидії таким системам недооцінювали, а тепер доводиться наздоганяти.

    Саме такого сценарію він боїться і щодо «Рассвета».

    Потрібно буде захищати не фронт, а критичну інфраструктуру

    Бескрестнов звернув увагу ще на одну важливу деталь: система протидії може знадобитися не лише безпосередньо на фронті.

    На його думку, якщо російські ударні безпілотники отримають супутниковий зв’язок, Україна повинна буде створити РЕБ-захист навколо основних об’єктів критичної інфраструктури.

    Це означає енергетичні об’єкти, великі промислові підприємства, військові вузли, логістичні центри та інші потенційні цілі далекобійних атак.

    Флеш одразу попереджає, що така система не буде ані дешевою, ані швидкою в розробці.

    І саме тому він закликає починати роботу зараз, поки російське угруповання ще не досягло необхідної чисельності.

    Раніше Nenka.info вже писала про спроби Росії розвивати альтернативні канали управління далекобійними безпілотниками та про дедалі складніші системи зв’язку, які застосовуються у Shahed. Для України це означає, що класичної боротьби лише з навігацією або окремими частотами дедалі частіше буде недостатньо.

    Головна проблема «Рассвета» для України полягає не в тому, що система вже готова до бойового використання. Навпаки — на сьогодні її орбітальна частина має очевидні технічні проблеми, а кількість супутників недостатня для постійного покриття.

    Але саме це, за логікою Бескрестнова, і створює вікно можливостей.

    Якщо Україна почне будувати протидію тоді, коли сотні російських супутників уже працюватимуть на орбіті, може бути пізно.

    «Я не мовчу. Я буквально кричу про загрозу», — резюмував радник президента.

  • Дрони дісталися Москви: після удару спалахнув НПЗ, який забезпечує 40% паливного ринку столиці РФ

    Дрони дісталися Москви: після удару спалахнув НПЗ, який забезпечує 40% паливного ринку столиці РФ

    У ніч проти 20 вересня Москва та Московська область опинилися під однією з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. Одним із головних наслідків нальоту став удар по Московському нафтопереробному заводу в районі Капотня, де після вибухів виникла пожежа. Факт ураження підприємства підтвердили російські посадовці, а Reuters повідомило, що кілька дронів змогли дістатися території НПЗ. Масштаби пошкоджень станом на ранок ще уточнювалися.

    Московський НПЗ має особливе значення для паливної системи російської столиці. Підприємство є одним із головних постачальників бензину, дизельного пального та авіагасу для Москви й області. За даними, які раніше наводила сама галузь, завод забезпечує близько 40% паливного ринку столичного регіону. Обсяг його переробки становить приблизно 11 млн тонн нафти на рік, а встановлена потужність перевищує 12 млн тонн.

    Саме тому атака на Капотню має значно більше значення, ніж локальна пожежа на промисловому об’єкті. Будь-яке тривале скорочення виробництва на цьому підприємстві може створити додаткове навантаження на систему постачання пального в Москві, змусити перерозподіляти продукцію з інших регіонів і ще сильніше ускладнити ситуацію на російському паливному ринку.

    Мер Москви Сергій Собянін протягом ночі багаторазово повідомляв про безпілотники, які рухалися в напрямку столиці. Спочатку російська влада заявляла про десятки збитих дронів, а згодом кількість нібито перехоплених апаратів на підльотах до Москви зросла до 151 лише за кілька годин. Російська сторона традиційно не розкриває повної картини проривів ППО, однак пожежа на НПЗ показала, що принаймні частина безпілотників змогла досягти цілей.

    Reuters повідомило, що атака на московський регіон була значно масштабнішою: за російськими даними, від суботи ППО нібито перехопила понад 1600 безпілотників, приблизно 450 із яких прямували у напрямку столиці. Внаслідок ударів у Московській області загинули щонайменше двоє людей, а в одному з районів довелося евакуювати сотні мешканців після влучання у житлову забудову. Українська сторона на момент появи повідомлень про НПЗ офіційно не коментувала свою причетність до конкретного удару по Капотні.

    Водночас це вже далеко не перший удар по Московському НПЗ. Nenka.info раніше писала, що в червні підприємство вже зазнавало серії атак. Тоді супутникові знімки показували пошкодження резервуарів і технологічних установок, зокрема комплексу первинної переробки нафти. Детальніше про попередні наслідки ударів можна прочитати в матеріалі «Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ».

    Ще один матеріал Nenka.info описував, як після попередніх ударів Московський НПЗ опинився серед проблемних об’єктів російської нафтопереробки. Тоді повідомлялося, що завод, який належить структурі «Газпром нефти», є ключовим постачальником бензину та дизеля для Москви й області. Росія почала шукати бензин за кордоном після серії атак по НПЗ.

    Нова атака відбувається на особливо чутливому для Росії тлі. У вересні Reuters повідомляло, що половина найбільших російських виробників дизельного пального вже скоротила випуск або зупинила окремі установки після серії ударів безпілотників. Серед проблемних підприємств називали Киришський, Волгоградський, Нижньогородський та інші великі НПЗ. Через перебої Москва була змушена обмежувати експорт бензину, дизеля та авіаційного пального, намагаючись утримати достатні обсяги для внутрішнього ринку.

    Лише за кілька днів до атаки на Капотню під удар потрапив Ярославський НПЗ. За даними Reuters, після пошкодження ключової установки підприємство припинило переробку сирої нафти. Потужність цього заводу становить близько 15 млн тонн на рік, а пошкоджена установка забезпечувала приблизно 40% його первинної переробки.

    Таким чином, удар по Московському НПЗ відбувається не ізольовано, а в межах ширшої серії проблем для російської нафтопереробної промисловості. За даними Reuters, регулярні атаки вже призвели до суттєвого скорочення доступних потужностей, зростання дефіциту пального та обмеження експорту. Додаткове пошкодження об’єкта, який забезпечує значну частину Москви, може ще більше ускладнити ситуацію.

    Nenka.info раніше також писала, що наслідки атак вже відчуваються на внутрішньому ринку РФ: удари по НПЗ залишили Росію без частини необхідного бензину, а російська влада була змушена запроваджувати додаткові обмеження на вивезення нафтопродуктів.

    Станом на ранок 20 вересня достовірних даних про те, які саме технологічні установки Московського НПЗ були пошкоджені цього разу, немає. Так само поки що не оголошено, чи довелося підприємству повністю або частково зупиняти переробку нафти. Reuters зазначає, що масштаби пошкоджень залишаються незрозумілими.

    Сам факт підтвердженого ураження одного з найбільших паливних об’єктів безпосередньо в межах Москви, однак, уже робить цю атаку однією з найпомітніших подій ночі. Особливо з огляду на роль Капотні у забезпеченні пальним найбільшого міста Росії та на загальний стан російської нафтопереробки після серії ударів протягом останніх місяців.

  • Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина «Шахедів» була реактивною

    Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина «Шахедів» була реактивною

    Російські війська в ніч проти 20 вересня здійснили нову масштабну повітряну атаку на Україну, запустивши 138 безпілотників різних типів. Особливістю цього удару стала велика кількість реактивних ударних дронів: за даними Повітряних сил ЗСУ, приблизно половину використаних противником «Шахедів» становили саме реактивні модифікації, боротьба з якими є складнішою через їхню значно більшу швидкість.

    Повітряний напад розпочався ще близько 18:00 19 вересня і тривав протягом ночі та ранку. Росія застосувала ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», а також дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з районів Орла та Міллерового на території РФ, а також із тимчасово окупованих Донецька та Криму, зокрема району Гвардійського.

    Для відбиття атаки були залучені різні компоненти української протиповітряної оборони. За попередньою інформацією Повітряних сил, станом на 08:00 20 вересня було збито або подавлено 101 ворожий безпілотник типу Shahed, «Гербера» та інших типів. Таким чином, українська ППО змогла нейтралізувати більшу частину засобів повітряного нападу.

    Водночас уникнути влучань повністю не вдалося. Повітряні сили повідомили про ураження цілей противника на 17 локаціях, ще на п’яти місцях зафіксували падіння уламків збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була завершена — у повітряному просторі залишалися російські безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

    Особливо важкі наслідки російської атаки зафіксували на Київщині. У Фастівському районі ввечері 19 вересня внаслідок удару безпілотника загинули 39-річна жінка та двоє трирічних дітей — хлопчик і дівчинка. За даними Київської обласної прокуратури, жінка вкладала дітей спати, коли поруч пролунав вибух. Тип безпілотника, яким було завдано удару, правоохоронці встановлюють.

    Також у Фастівському районі російський дрон уразив п’ятиповерховий житловий будинок — виникла пожежа на покрівлі. Крім того, пошкоджень зазнало одне з підприємств, де також спалахнула пожежа. За попередніми повідомленнями щодо останнього об’єкта, інформації про постраждалих не надходило.

    Атаки на Київську область фактично тривали протягом значної частини попередньої доби. Ще до нічної хвилі в області повідомляли про пошкодження дев’яти цивільних об’єктів у чотирьох районах — Обухівському, Вишгородському, Бориспільському та Бучанському.

    Саме поява великої кількості реактивних «Шахедів» стає одним із головних викликів для української системи ППО. Такі безпілотники летять значно швидше за звичайні поршневі Shahed, через що час на їх виявлення та перехоплення скорочується.

    Україна останніми тижнями активно випробовує нові засоби боротьби з цими дронами. Напередодні масованого удару, 19 вересня, президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив кадри роботи нового українського дрона-перехоплювача проти реактивного російського БпЛА. Розробку створила військова контррозвідка СБУ, і її вже застосували у бойових умовах. Того самого дня повідомлялося щонайменше про два успішні перехоплення реактивних дронів новою системою.

    Робота над такими засобами почалася раніше. Ще 3 вересня Зеленський повідомляв після засідання Ставки, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних перехоплювачів і що головним завданням є доведення їх до необхідної ефективності та масштабування виробництва.

    Nenka.info раніше детально писала про ці розробки та завдання українським виробникам прискорити створення засобів протидії реактивним безпілотникам. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Крім того, реактивні російські дрони вже демонстрували нестандартні маршрути під час атак на Київ. Наприкінці серпня фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов звертав увагу, що частина таких безпілотників рухалася вздовж українсько-білоруського кордону, хоча такий маршрут не був найкоротшим до столиці.

    Масований наліт 20 вересня відбувся лише через кілька днів після іншої масштабної комбінованої атаки. У ніч проти 17 вересня Росія застосувала проти України ракети різних типів та 157 безпілотників, а в Києві кількість постраждалих зросла до 20 осіб. Пошкодження тоді зафіксували в кількох районах столиці, зокрема у житлових будинках та на об’єктах інфраструктури.

    Про наслідки того удару Nenka.info також повідомляла окремо: Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ.

    Нічний удар 20 вересня ще раз показав зміну характеру російських повітряних атак. Москва продовжує комбінувати ударні безпілотники з імітаторами, намагаючись перевантажити українську протиповітряну оборону, а паралельно збільшує використання швидкісних реактивних апаратів. Для України відповіддю стає не лише застосування традиційної ППО та РЕБ, а й розвиток окремого класу дешевших і швидких дронів-перехоплювачів.

    Станом на ранок 20 вересня Повітряні сили наголошували, що дані щодо наслідків атаки залишаються попередніми. Інформація про конкретні об’єкти, які були уражені на всіх 17 локаціях, а також остаточні дані щодо постраждалих і руйнувань уточнюються.

  • Полювання на сталеві магістралі: РФ реактивними дронами нищить до 40 локомотивів щомісяця, намагаючись відрізати Україну від світу

    Полювання на сталеві магістралі: РФ реактивними дронами нищить до 40 локомотивів щомісяця, намагаючись відрізати Україну від світу

    Російські окупаційні війська розгорнули масштабне та цілеспрямоване полювання на українські пасажирські поїзди, застосовуючи швидкісні реактивні безпілотники для методичного руйнування залізничної системи України. Ця транспортна мережа має критичне значення для виживання національної економіки, функціонування оборонної логістики та безпечної евакуації мільйонів цивільних громадян. Від початку повномасштабного вторгнення ворог пошкодив або безповоротно знищив понад п’ятсот локомотивів, причому понад шістдесят відсотків усіх влучань припало на останні вісім місяців. Наразі темпи втрат сягнули загрозливих масштабів, адже залізничники щомісяця втрачають від тридцяти семи до сорока тягових одиниць техніки. Міністерство оборони Росії публічно визнає нанесення ударів по потягах, цинічно виправдовуючи свої дії спробами зірвати транспортування іноземного озброєння, проте українське керівництво наголошує на значно підступніших намірах ворога. Як заявив голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» Олександр Перцовський, справжня мета агресора полягає в ізоляції прифронтових громад, поширенні паніки серед виснаженого населення та тотальному паралічі економічного життя держави.

    Технологічний стрибок у тактиці повітряного терору відбувся восени дві тисячі двадцять п’ятого року, коли окупаційні війська отримали антени для побудови mesh-мереж. Ця інноваційна технологія дає змогу апаратам ретранслювати керуючий сигнал один через одного або підключатися до наземних комплексів у Білорусі чи на тимчасово окупованих територіях України. Завдяки цьому оператори дронів здатні спрямовувати удари на рухомі об’єкти в режимі реального часу, ефективно обходячи системи радіоелектронної боротьби. Після трагічного удару по пасажирському потягу поблизу міста Лозова на Харківщині, де загинуло шестеро людей, залізнична компанія терміново впровадила жорсткі протоколи евакуації, що рятує більшість пасажирів, проте втрати самих локомотивів продовжують зростати.

    Останнім часом Москва суттєво розширила географію повітряних атак, вийшовши далеко за межі традиційної двохсоткілометрової прифронтової смуги. Використовуючи мережу ретрансляторів із білоруської території, противник почав системно бити по західних областях України. Нещодавно поблизу польського кордону російський дрон поцілив у потяг невдовзі після того, як із цієї ж станції вирушив інший рейс із європейськими радниками з безпеки та колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. В «Укрзалізниці» підкреслили, що наміченою ціллю ворога, найімовірніше, був саме дипломатичний рейс, який вирушив раніше запланованого графіка. Цей терор спрямований на залякування іноземних партнерів, дипломатів і журналістів, аби змусити їх відмовитися від поїздок до Києва.

    Постійне відновлення рухомого складу впирається у колосальний дефіцит фінансів та суворі технічні обмеження. Ціна одного нового тягача становить близько п’яти мільйонів євро, і попри допомогу Європейського банку реконструкції та розвитку і Світового банку, наявних коштів критично бракує через високу швидкість руйнувань. Ситуацію суттєво ускладнює ширина залізничної колії у 1520 міліметрів, відмінна від європейського стандарту в 1435 міліметрів, через що партнери не можуть швидко надати вагони зі своїх парків. Подібну техніку мають лише Фінляндія та держави Балтії, зокрема Литва, яка вже пообіцяла передати локомотиви у межах нового пакету підтримки. Проте навіть за таких критичних умов українська залізниця не розглядає зупинку руху, продовжуючи адаптувати протоколи безпеки та тримати сталеву оборону на всіх напрямках.

  • Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Команда колишнього міністра оборони Михайла Федорова виступила з категоричним спростуванням гучних заяв про те, що масштабні закупівлі безпілотників нібито залишили українських військовослужбовців без заробітних плат наприкінці року. Представники експосадовця назвали звинувачення у створенні штучної фінансової прірви цілеспрямованою кампанією з дискредитації та детально пояснили механізм перерозподілу державних коштів, який насправді врятував передову від тотального дефіциту техніки на початку дві тисячі двадцять шостого року.

    Політичний скандал розгорівся після заяви народного депутата Михайла Цимбалюка, який шістнадцятого вересня публічно звинуватив попереднє керівництво оборонного відомства у нецільовому використанні фінансів. За версією політика, міністерство достроково вичерпало бюджетні резерви, закладені на четвертий квартал, через що до кінця поточного року в державі виникла гостра нестача грошей на виплати захисникам. Варто зазначити, що Цимбалюк є першим заступником голови парламентського комітету з питань соціальної політики та не входить до профільного оборонного комітету. Втім, схожі закиди наприкінці серпня озвучував і член профільного комітету Сергій Рахманін, стверджуючи, що перекидання грошей на закупівлі суттєво ускладнило фінансову ситуацію у відомстві.

    «Поширене твердження, що рішення Михайла Федорова викликало «дірку в бюджеті» на виплати військовослужбовцям, – фейк. У липні, коли надійшов перший транш європейського кредиту, кошти, використані на закупівлю дронів, були компенсовані», – наголосили у пресслужбі.

    Представники команди підкреслили, що розцінюють подібні виступи народних обранців виключно як частину системної інформаційної кампанії. Пояснюючи справжню хронологію подій, соратники ексміністра нагадали, що у січні дві тисячі двадцять шостого року нова команда отримала міністерство у стані, коли фінансування на укладання нових контрактів практично було відсутнє. Відомство мало у своєму розпорядженні лише мінімальну кількість перехідних договорів та критичний дефіцит безпілотних систем для передової. Керівництво тоді розраховувало на пільговий кредит від Європейського Союзу, кошти з якого мали надійти навесні. Проте ці фінансові надходження були заблоковані на невизначений термін через відвертий політичний шантаж тодішнього проросійського прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

    «Якби Міністерство оборони не діяло і чекало цих коштів, уже навесні фронт повністю залишився б без дронів», – пояснили у команді колишнього міністра.

    Єдиним адекватним кроком для своєчасного забезпечення армії стало тимчасове перенесення фінансування з кінця року на його початок. Цей безпрецедентний маневр заздалегідь узгодили з вищим військовим командуванням держави, обговорили з оборонним комітетом Верховної Ради та отримали повне схвалення від ключових європейських партнерів.

    Усі витрачені авансом гроші були успішно компенсовані державі ще в середині літа за рахунок надходження першого траншу європейського кредиту. Натомість завдяки вчасно проведеній закупівлі Сили оборони змогли успішно реалізувати стратегію логістичного локдауну – масштабної операції з масованого знищення транспортних вузлів, шляхів постачання та складів російських окупантів. Для потреб фронту в той кризовий період придбали ударні безпілотники середньої дальності, інноваційні дрони на оптоволокні, спеціальні перехоплювачі «шахедів», а також наземні роботизовані комплекси, орієнтуючись виключно на термінові запити бойових підрозділів.