Uanews.life

Позначка: ДСНС

  • Росія вдарила по Київській області: з-під завалів будинку врятували людей, серед постраждалих – дитина

    Росія вдарила по Київській області: з-під завалів будинку врятували людей, серед постраждалих – дитина

    У ніч проти 30 липня російські війська здійснили масовану атаку на Київську область. У Броварському районі внаслідок обстрілу постраждали п’ятеро людей, серед яких є неповнолітній. Частково зруйновано двоповерховий приватний житловий будинок, а трьох людей рятувальники деблокували з-під завалів.

    Про це повідомляє Київська обласна військова адміністрація.

    За даними КОВА, трьох постраждалих співробітники ДСНС витягли з-під уламків зруйнованого будинку. Усіх їх госпіталізували до місцевої лікарні. Ще двом людям медики надали необхідну допомогу на місці події.

    Внаслідок російського удару частково зруйновано двоповерховий приватний житловий будинок. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Фахівці ліквідовують наслідки атаки та документують завдані руйнування.

    У Київській обласній військовій адміністрації наголосили, що російські війська вкотре завдали удару по цивільній інфраструктурі та мирних жителях. Мешканців області закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та своєчасно прямувати до укриттів, адже це може врятувати життя.

    Цієї ж ночі під ударом опинилася й столиця. За словами мера Києва Віталія Кличка, внаслідок атаки одна людина загинула. У Святошинському та Оболонському районах столиці виникли пожежі.

    Крім того, російська балістична ракета влучила у житловий будинок у селі поблизу Кривого Рогу. Загинули шестеро людей, серед яких дві дівчинки віком 5 та 12 років. Ще восьмеро осіб зазнали поранень, зокрема двоє дітей.

    Також російські війська атакували Львів. У місті тривають аварійно-рятувальні роботи та розбір завалів у багатоквартирних будинках. Кількість постраждалих зростає.

  • Удар по Львову: кількість постраждалих зросла до 30, рятувальники продовжують розбирати завали

    Удар по Львову: кількість постраждалих зросла до 30, рятувальники продовжують розбирати завали

    Унаслідок масованої російської атаки на Львів кількість постраждалих зросла до 30 осіб. Рятувальна операція триває, адже під завалами пошкоджених будинків можуть перебувати люди.

    Про це повідомили міський голова Львова Андрій Садовий та начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

    За словами Садового, найбільших руйнувань зазнали два житлові будинки на вулицях Патона та Виговського. Мешканці міста разом із рятувальниками допомагають розбирати завали, оскільки існує ймовірність, що під ними залишаються люди.

    Крім житлових будинків, пошкоджено близько 20 будівель. Серед них — заклади освіти, зокрема школи та дитячі садки.

    Начальник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що спочатку було відомо про 26 постраждалих, із яких 15 госпіталізували. Серед поранених є діти, одна дитина перебуває в лікарні.

    Станом на 08:45 кількість постраждалих зросла до 30 осіб. На місці удару тривають аварійно-рятувальні роботи, інформація щодо можливих людей під завалами уточнюється.

    Нагадаємо, у ніч на сьогодні Росія здійснила масовану комбіновану атаку по території України. Вибухи пролунали в Києві, Львові, Вінниці, Рівному та інших містах. Також у передмісті Кривого Рогу внаслідок російського ракетного удару загинула сім’я з трьома дітьми.

  • Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Росія масовано атакувала Миколаївщину: пошкоджені порт, підприємство і житлові будинки

    Російські війська вдень 28 липня здійснили масовану комбіновану атаку на Миколаїв та область, застосувавши керовані авіаційні бомби, крилаті ракети й безпілотники різних типів. Унаслідок ударів пошкоджено промислове підприємство, об’єкт портової інфраструктури, приватні та багатоквартирні житлові будинки. За останніми даними правоохоронців, поранень зазнали четверо цивільних людей.

    Про наслідки атаки повідомили виконувач обов’язків начальника Миколаївської обласної військової адміністрації Георгій Решетілов, міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич і Миколаївська обласна прокуратура. Місцеві служби продовжують обстеження пошкоджених об’єктів та ліквідацію наслідків влучань. Мер Миколаєва підтвердив, що до робіт залучені комунальні та аварійні служби міста.

    За словами Решетілова, російські війська атакували регіон ударними безпілотниками типу Shahed, реактивними дронами, які називають «Бандеролями», а також керованими авіаційними бомбами. Сили оборони змогли знищити більшість повітряних цілей, однак в області зафіксували окремі влучання та падіння уламків збитих засобів ураження.

    У Миколаєві пошкоджень зазнали промислове підприємство, портова інфраструктура та житловий фонд. На окремих об’єктах виникли пожежі, до гасіння яких залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій. Інформація про масштаби руйнувань продовжує уточнюватися.

    У Галицинівській громаді Миколаївського району уламки збитого безпілотника впали на приватний житловий будинок. Унаслідок цього постраждав 86-річний чоловік. Його госпіталізували у тяжкому стані. Медики надають потерпілому необхідну допомогу.

    Міський голова Олександр Сєнкевич повідомив про руйнування у приватному секторі та пошкодження багатоквартирних будинків. За його словами, фахівці обходять території, фіксують наслідки ударів і визначають обсяг першочергових ремонтних робіт.

    «Вдень російські агресори масовано атакували наше місто. До ліквідації наслідків залучені всі необхідні служби та працівники комунальних підприємств міста», – повідомив мер.

    Сєнкевич наголосив, що російські війська вкотре спрямували озброєння по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах. Він також закликав жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги й дотримуватися правил безпеки до завершення обстеження місць ударів.

    Миколаївська обласна прокуратура повідомила, що внаслідок атаки постраждали загалом четверо цивільних. Крім 86-річного жителя Миколаївського району, травми отримали троє мешканців обласного центру — двоє чоловіків і жінка. Інформації про їхній стан на момент публікації не наводилося.

    За попередніми даними слідства, під час комбінованого удару російська армія застосувала дві керовані авіаційні бомби, п’ять крилатих ракет і два реактивні безпілотні літальні апарати. Остаточний тип озброєння та кількість застосованих засобів ураження встановлюватимуть після огляду місць подій і дослідження уламків.

    За фактом чергового обстрілу цивільної інфраструктури правоохоронці розпочали досудове розслідування. На місцях влучань працюють прокурори, слідчі, вибухотехніки та інші профільні служби. Вони документують пошкодження, збирають уламки боєприпасів та фіксують наслідки російської атаки для подальшого використання у кримінальному провадженні.

    Атака 28 липня відбулася на тлі посилення російських ударів по портовій інфраструктурі Миколаївської області. Лише напередодні російські безпілотники атакували портові об’єкти регіону. Тоді загинув 48-річний чоловік, були пошкоджені цивільні судна, а ще один постраждалий перебував у тяжкому стані.

    Також упродовж липня окупанти неодноразово били по цивільних суднах, складах і підприємствах Миколаївщини. Зокрема, під час попередніх атак пошкоджували портові об’єкти та іноземні судна, пришвартовані у регіоні.

    Місцева влада закликає громадян не публікувати фото та відео роботи протиповітряної оборони, місць влучань і переміщення військових. Жителів пошкоджених будинків просять звертатися до представників місцевої влади та аварійних служб для фіксації збитків і отримання допомоги.

  • Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські війська вранці у неділю, 26 липня, атакували Кривий Ріг у Дніпропетровській області безпілотниками. Один із дронів влучив у великий торговельний центр, після чого будівлю охопила масштабна пожежа. Над місцем удару здійнявся густий стовп чорного диму, який було видно з різних районів міста.

    Про атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, внаслідок російського удару у торговельному центрі виникла пожежа. Спочатку інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася, адже на місці тривали аварійно-рятувальні роботи.

    Повітряну тривогу у Кривому Розі оголосили близько 05:01. Повітряні сили Збройних сил України попереджали мешканців про рух реактивних безпілотників у напрямку міста. Приблизно о 05:54 жителі кількох районів почули потужний вибух, після якого у районі влучання з’явився великий стовп диму.

    Реактивні дрони відрізняються від звичайних ударних безпілотників вищою швидкістю польоту. Через це час між оголошенням загрози та можливим ударом може бути значно коротшим, а в сил протиповітряної оборони та цивільного населення залишається менше часу для реагування. Водночас офіційні органи станом на момент публікації не уточнювали конкретну модель безпілотника, який влучив у торговельний центр.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул згодом повідомив, що рятувальникам вдалося локалізувати пожежу. Після цього тривало остаточне гасіння осередків вогню та розбір пошкоджених конструкцій. Для забезпечення безперебійної роботи пожежників міський водоканал та інші комунальні підприємства організували підвезення води.

    За попередньою інформацією міської влади, внаслідок удару люди не постраждали. Вілкул наголосив, що станом на час його повідомлення даних про загиблих або поранених не було. Водночас остаточні висновки щодо наслідків атаки можуть бути зроблені лише після завершення обстеження всієї території та розбору конструкцій.

    Офіційно обласна та міська влада назвали пошкоджений об’єкт торговельним центром, не зазначаючи його комерційної назви. Водночас місцеві медіа і Telegram-канали повідомили, що під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр». Цю інформацію також поширила низка українських видань, однак вона спочатку базувалася саме на повідомленнях місцевих ресурсів.

    За даними «Новинарні», криворізький «Епіцентр» працював у місті з грудня 2007 року та забезпечував роботою близько 400 людей. Видання також зазначило, що це був єдиний будівельний гіпермаркет цієї мережі у Кривому Розі.

    На оприлюднених у місцевих пабліках кадрах видно, що вогонь охопив значну частину будівлі. Над торговельним центром підіймалися густі клуби чорного диму, а полум’я виривалося з покрівлі та внутрішніх приміщень. Масштаб пожежі ускладнював роботу рятувальників, оскільки у великих торговельних комплексах може зберігатися значна кількість легкозаймистих матеріалів, зокрема деревини, пластмас, лакофарбової продукції, текстилю та товарів для ремонту.

    Точну площу займання, ступінь руйнування будівлі та суму збитків офіційні служби на момент перших повідомлень не називали. Також не було підтверджено, чи перебували працівники або відвідувачі всередині торговельного центру безпосередньо під час удару.

    Ймовірно, ранній час атаки допоміг уникнути великої кількості жертв, оскільки торговельний центр ще не працював у звичайному денному режимі. Проте це є висновком із часу удару, а не офіційно встановленою причиною відсутності постраждалих.

    Атака на Кривий Ріг стала частиною масштабного російського повітряного нападу на Україну в ніч проти 26 липня. Тієї ночі російські війська застосували балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та 136 ударних і імітаційних безпілотників. Вибухи та пошкодження фіксували у різних регіонах країни, зокрема у Києві та Харкові.

    У самому Кривому Розі це не перший удар по цивільних і комерційних об’єктах протягом липня. Раніше російський безпілотник влучив у приміщення логістичної компанії, де також спалахнула масштабна пожежа. Тоді вогонь пошкодив будівлю та транспорт підприємства, однак поширення пожежі на сусідні об’єкти вдалося зупинити.

    Крім того, російські війська неодноразово атакували промислові підприємства, житлову забудову та об’єкти критичної інфраструктури Кривого Рогу. Через регулярні удари місто змушене постійно залучати значні сили рятувальників, медиків, поліції та комунальних служб до ліквідації наслідків обстрілів.

    Неспокійною минула доба і в інших районах Дніпропетровської області. За даними обласної влади, російська армія майже 20 разів атакувала три райони регіону артилерією та безпілотниками. У Павлограді постраждав 66-річний чоловік, який лікуватиметься амбулаторно. У Нікопольському районі під ударами перебували Нікополь, Марганецька та Покровська громади, де серед пошкоджених об’єктів був універмаг.

    Правоохоронці та профільні служби мають задокументувати наслідки удару по торговельному центру як чергової російської атаки на цивільну інфраструктуру. Після завершення гасіння рятувальники повинні перевірити приміщення, обстежити пошкоджені конструкції та встановити, чи немає під завалами людей.

    Мешканців Кривого Рогу закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо після повідомлень про рух реактивних безпілотників. Через високу швидкість таких цілей між попередженням та вибухом може пройти зовсім небагато часу. Під час тривоги необхідно негайно прямувати до найближчого укриття та залишатися там до офіційного повідомлення про відбій.

    Станом на останнє офіційне оновлення пожежу у торговельному центрі локалізували, її гасіння продовжувалося. Попередньо, обійшлося без постраждалих. Остаточні масштаби руйнувань та матеріальних збитків встановлюють відповідні служби.

  • Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Росія вдарила “Бандероллю” по житловому будинку в Харкові: загинув чоловік, серед поранених – діти

    Російські війська вранці 26 липня завдали чергового удару по Харкову, застосувавши ракету нового типу S8000 “Бандероль”. Боєприпас влучив безпосередньо у приватний житловий будинок у Слобідському районі міста. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще щонайменше шестеро отримали поранення, серед них двоє дітей. Також пошкоджено понад десять житлових будинків.

    Першим про атаку повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов. Близько дев’ятої ранку він поінформував, що російські війська завдали удару ракетою “Бандероль” по Слобідському району міста. Спочатку інформація про наслідки уточнювалася, однак уже невдовзі стало відомо, що ракета влучила у приватний житловий будинок, який зазнав значних руйнувань. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики, поліція та комунальні служби.

    Згодом Терехов повідомив про перших постраждалих. За його словами, станом на 09:21 було відомо про одного загиблого та трьох поранених, серед яких перебувала дитина. Уже приблизно через десять хвилин інформація була оновлена: кількість постраждалих зросла до шести осіб, серед них двоє дітей. Влада не виключає, що ці дані можуть змінюватися, оскільки рятувальники продовжують працювати на місці удару та обстежують пошкоджені будівлі.

    Окрім повністю або частково зруйнованого будинку, вибухова хвиля пошкодила понад десять приватних житлових будинків, господарські споруди, вікна та покрівлі. Комунальні служби приступили до ліквідації наслідків обстрілу, а фахівці документують масштаби руйнувань. Остаточний обсяг збитків стане відомий після завершення роботи екстрених служб.

    За попередніми даними, для удару російські війська використали керовану ракету S8000 “Бандероль”. Саме цей тип озброєння останнім часом дедалі частіше застосовується під час атак на Харків та область. Раніше, 19 липня, прокуратура повідомляла, що три такі ракети були використані під час удару по поштовому терміналу поблизу Харкова. Тоді загинули четверо людей, ще два десятки отримали поранення.

    Військові експерти зазначають, що “Бандероль” є високошвидкісною керованою ракетою, яка поєднує відносно невеликі розміри із високою точністю наведення. Саме через це вона становить особливу небезпеку для міст, розташованих поблизу російського кордону. Час підльоту до Харкова вимірюється ліченими хвилинами, що значно ускладнює реагування системи протиповітряної оборони та залишає мінімум часу для того, щоб люди встигли перейти до укриттів.

    Слобідський район Харкова вже неодноразово опинявся під російськими ударами. Лише протягом останніх місяців місто регулярно зазнає атак із застосуванням безпілотників, керованих авіабомб, ракет та інших засобів ураження. Ворог дедалі частіше завдає ударів по цивільній забудові, житлових кварталах, транспортній інфраструктурі та підприємствах, що не мають жодного військового призначення.

    У липні Харків пережив уже кілька особливо руйнівних атак. Зокрема, 19 липня російські війська тричі вдарили “Бандеролями” по інноваційному сортувальному терміналу “Нової пошти” у передмісті Харкова. Тоді загинули працівники підприємства та водій компанії-партнера, ще кілька людей отримали поранення. За інформацією Харківської обласної прокуратури, саме ракети S8000 “Бандероль” стали причиною масштабних руйнувань на території логістичного комплексу.

    Російська армія продовжує комбінувати різні типи озброєння під час атак на українські міста. Якщо вночі 26 липня основний удар по Україні здійснювався за допомогою балістичних ракет та великої кількості ударних безпілотників, то вже зранку окремого удару зазнав Харків. Така тактика дозволяє противнику підтримувати постійний психологічний тиск на цивільне населення та ускладнює роботу екстрених служб, які після нічних атак змушені реагувати на нові обстріли.

    На місці трагедії продовжують працювати рятувальники ДСНС, медики, поліцейські та слідчі. Правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії та збирають докази для майбутнього розслідування. Місцева влада закликає мешканців Харкова не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже місто залишається однією з головних цілей російських ударів через близькість до державного кордону.

    Станом на момент публікації офіційно підтверджено загибель однієї людини та шістьох постраждалих, серед яких двоє дітей. Інформація про наслідки атаки уточнюється, а кількість потерпілих може змінитися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

  • Росіяни вдарили по рятувальниках під час гасіння будинку на Дніпропетровщині: троє постраждалих

    Росіяни вдарили по рятувальниках під час гасіння будинку на Дніпропетровщині: троє постраждалих

    У Нікопольському районі Дніпропетровської області троє працівників місцевої пожежної охорони постраждали внаслідок російського обстрілу. Ворожий удар стався в той момент, коли рятувальники ліквідовували пожежу в житловому будинку.

    Про інцидент 21 липня повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За даними відомства, після російської атаки в одному з населених пунктів району загорівся житловий будинок. На місце прибули працівники місцевої пожежної охорони, які розпочали гасіння полум’я.

    Під час проведення робіт російські війська знову обстріляли територію. Унаслідок удару травмувалися троє рятувальників.

    Після атаки до місця події оперативно прибули підрозділи ДСНС. Надзвичайники надали постраждалим домедичну допомогу, після чого транспортували їх до лікувального закладу. Подробиці щодо характеру травм і стану госпіталізованих на момент публікації офіційно не розкривалися.

    Оприлюднені ДСНС фотографії демонструють наслідки обстрілу та роботу екстрених служб на місці події. Рятувальники продовжили ліквідацію наслідків атаки, попри небезпеку нових ударів.


    фото: ДСНС Дніпропетровщини
    фото: ДСНС Дніпропетровщини

    фото: ДСНС Дніпропетровщини

    Росіяни не вперше атакують рятувальників на Нікопольщині

    Нікопольський район постійно перебуває під вогнем російської армії через близькість до тимчасово окупованої частини Запорізької області. Ворог застосовує проти громад району артилерію, безпілотники та інші засоби ураження.

    Рятувальники нерідко змушені працювати в умовах загрози повторних атак. Російські війська можуть завдавати нового удару після прибуття на місце першого обстрілу пожежників, медиків і правоохоронців.

    Подібний випадок стався в Нікопольському районі 10 липня. Після російської атаки в селі Капулівка загорілася будівля професійно-технічного училища. Коли рятувальники прибули на місце та почали гасити пожежу, російські війська повторно обстріляли територію.

    Тоді було пошкоджено пожежно-рятувальний автомобіль, однак працівники ДСНС не постраждали.

    Ще один повторний обстріл стався у червні в Нікополі. Після атаки на житловий сектор рятувальники гасили пожежу в приватному будинку, коли знову опинилися під ворожим вогнем.

    Такі атаки створюють подвійну небезпеку. Перший удар призводить до руйнувань і пожеж, а наступний може бути спрямований по людях, які прибули рятувати постраждалих та ліквідовувати наслідки.

    Нікопольський район залишається під постійними обстрілами

    Громади Нікопольщини регулярно зазнають атак із протилежного берега Каховського водосховища. Під ударами опиняються житлові будинки, підприємства, навчальні заклади, транспорт, газогони та лінії електропередач.

    Через щоденну небезпеку екстрені служби змушені враховувати можливість повторного обстрілу під час кожного виїзду. Проте рятувальники продовжують працювати, гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та надавати допомогу місцевим жителям.

    У ДСНС неодноразово наголошували, що російські удари по місцях роботи екстрених служб ставлять під загрозу не лише життя рятувальників, а й можливість своєчасно допомагати цивільному населенню.

    Коли пожежники змушені тимчасово припиняти гасіння через новий обстріл, вогонь може поширитися на сусідні будівлі. У таких умовах значно зростає ризик загибелі людей, руйнування житла та пошкодження критичної інфраструктури.

    Атаки РФ на Україну 21 липня

    Інцидент на Дніпропетровщині стався на тлі чергової хвилі російських ударів по українських регіонах.

    Уранці 21 липня російський безпілотник влучив в адміністративну будівлю в центральній частині Чернігова. На місці виникла пожежа, конструктивні елементи споруди були частково зруйновані. За попередньою інформацією, одна людина постраждала.

    Того ж дня російські війська атакували FPV-дроном автомобіль у Центральному районі Херсона. Внаслідок удару загинула 45-річна працівниця Херсонської обласної військової адміністрації.

    У ніч проти 21 липня Росія запустила по Україні 58 безпілотників різних типів. За повідомленням українських військових, сили протиповітряної оборони знищили або подавили 46 повітряних цілей.

    Російські обстріли продовжують створювати загрозу не лише для цивільних громадян, а й для тих, хто першим прибуває на місця ударів. Поранення трьох рятувальників на Дніпропетровщині стало черговим свідченням того, наскільки небезпечною залишається робота екстрених служб у прифронтових регіонах.

  • Понад 200 рятувальників, авіація і роботи: ДСНС ліквідувала гігантську пожежу на Київщині після обстрілу

    Понад 200 рятувальників, авіація і роботи: ДСНС ліквідувала гігантську пожежу на Київщині після обстрілу

    Рятувальники завершили ліквідацію масштабної пожежі у Бучанському районі Київської області, яка виникла після масованої російської атаки в ніч на 19 липня. Вогонь охопив дві великі складські будівлі загальною площею близько 100 тисяч квадратних метрів, а роботи з його гасіння та ліквідації наслідків тривали понад добу. Для боротьби зі стихією були залучені понад 200 рятувальників, десятки одиниць спеціальної техніки, авіація та роботизовані комплекси. Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією ДСНС, пожежа виникла внаслідок одного з наймасованіших комбінованих ударів Росії по Києву та Київській області. Полум’я швидко поширилося територією двох складських комплексів, через що ліквідація займання стала однією з наймасштабніших рятувальних операцій останнього часу в регіоні.

    Для гасіння вогню рятувальники застосували безпрецедентні сили. До операції було залучено понад 200 вогнеборців та близько 70 одиниць спеціальної техніки, серед яких пожежні автомобілі, інженерна техніка, роботизовані комплекси та авіація. Напередодні ДСНС повідомляла, що на місці працювали також три гелікоптери, які здійснювали скидання води на найбільш небезпечні осередки займання.

    За словами рятувальників, через масштаби пожежі та складність обстановки ліквідація тривала більше 24 годин. Полум’я охопило величезну площу, а всередині складських приміщень існувала загроза повторних загорянь через велику кількість горючих матеріалів і пошкоджених конструкцій. Подекуди співробітникам ДСНС доводилося працювати у спеціальних костюмах хімічного захисту через небезпечні продукти горіння.

    У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що після повної ліквідації відкритого вогню рятувальники продовжують розбирати завали та проливати конструкції для недопущення повторного займання. Такі роботи можуть тривати ще певний час, поки фахівці остаточно не переконаються у відсутності прихованих осередків горіння.

    Наразі офіційні органи влади не назвали підприємство, яке стало ціллю російської атаки. Водночас низка українських ЗМІ та відкритих джерел повідомляє, що удар припав по логістичних складських комплексах у Бучанському районі Київщини. Ця інформація поки що не отримала окремого офіційного підтвердження від державних органів.

    Масштабна пожежа стала одним із найсерйозніших наслідків нічної атаки Росії 19 липня. Унаслідок комбінованого удару ракетами та безпілотниками постраждали Київ і Київська область. У столиці загинула одна людина, ще понад 17 отримали поранення. На Київщині було травмовано двох цивільних, а також зафіксовано численні руйнування житлової та цивільної інфраструктури.

    Крім складських приміщень у Бучанському районі, внаслідок удару були пошкоджені логістичні об’єкти, житлові будинки та інші підприємства. Українські компанії також повідомили про значні збитки. Зокрема, виробник військового спорядження Ukrtac заявив про повне знищення свого виробництва та складських приміщень після влучання ракети. Видавництво «Книголав» повідомило про втрату близько 250 тисяч книг через пожежу на складі, попередивши читачів про можливі затримки з виконанням замовлень.

    Фахівці зазначають, що ліквідація таких масштабних пожеж є надзвичайно складною через особливості сучасних логістичних центрів. Великі площі складських приміщень, значні обсяги товарів, легкозаймисті матеріали та ризик руйнування металевих конструкцій суттєво ускладнюють роботу рятувальників. Саме тому ДСНС дедалі частіше використовує роботизовані комплекси та авіацію, щоб мінімізувати ризики для особового складу під час гасіння пожеж, спричинених російськими ударами.

    Після завершення основної фази ліквідації надзвичайної ситуації на місці продовжують працювати рятувальники та інші спеціалізовані служби. Вони розбирають пошкоджені конструкції, контролюють температуру згарища та проводять остаточне обстеження території. У ДСНС наголошують, що оперативна та злагоджена робота всіх підрозділів дозволила не допустити подальшого поширення полум’я на сусідні об’єкти та повністю локалізувати одну з найбільших пожеж, спричинених російськими атаками на Київщині за останній час.

  • Масштабна пожежа після удару РФ на Київщині: вогонь охопив величезний логістичний центр

    Масштабна пожежа після удару РФ на Київщині: вогонь охопив величезний логістичний центр

    У ніч на 19 липня російські війська завдали удару по логістичному хабу в Київській області, внаслідок чого виникла масштабна пожежа. За попередніми даними, внаслідок атаки постраждали двоє людей. Про це повідомили у Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, удар спричинив займання двох складських будівель. Вогонь швидко поширився та охопив площу близько 100 тисяч квадратних метрів, що зробило пожежу однією з найбільших за останній час у регіоні.

    За попередньою інформацією, атакованим об’єктом міг бути логістичний центр “Антел”, розташований у Бучанському районі Київської області. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Близько 10:30 рятувальникам вдалося локалізувати масштабну пожежу. До ліквідації наслідків атаки було залучено понад 200 співробітників ДСНС, 73 одиниці спеціальної техніки, а також три гелікоптери, які допомагали гасити полум’я з повітря.

    Рятувальні роботи на місці тривають. Фахівці продовжують ліквідовувати окремі осередки займання, розбирати завали та оцінювати масштаби руйнувань. Остаточна інформація щодо пошкоджень і стану постраждалих уточнюється.

    Удар по логістичному хабу став частиною чергової масованої російської атаки на Україну в ніч проти 19 липня. Під час цього обстрілу російські війська також атакували Київ, де було зафіксовано десятки вибухів, пошкоджено житлові будинки, торговельні центри та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Внаслідок атаки у столиці загинула одна людина, ще щонайменше 15 отримали поранення.

    Крім того, цієї ж ночі російські окупанти завдали удару по виробничих потужностях українського виробника балістичного захисту UKRTAC у Києві, а також атакували керованими авіабомбами цивільну та промислову інфраструктуру міста Суми. Українські рятувальники та екстрені служби продовжують ліквідовувати наслідки російських ударів у різних регіонах країни.

  • Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Нічний удар балістикою по Києву: кількість постраждалих після нічної атаки на Київ зросла

    Кількість постраждалих унаслідок нічної російської балістичної атаки на Київ зросла до 15 осіб. Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Рятувальники продовжують ліквідацію наслідків масованого удару, а аварійно-рятувальні роботи тривають одразу на кількох локаціях столиці.

    У ДСНС зазначили, що після уточнення інформації кількість травмованих збільшилася до 15 людей. Водночас раніше було підтверджено загибель однієї людини. Інформація про наслідки російського обстрілу продовжує уточнюватися.

    Найскладніша ситуація залишається у Шевченківському районі Києва, де рятувальники локалізували пожежі в нежитлових будівлях та на відкритій території. Тут тривають аварійно-рятувальні роботи та обстеження пошкоджених об’єктів.

    У Солом’янському районі підрозділи ДСНС працюють на місці пошкодження п’ятиповерхового житлового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки. Водночас у Деснянському районі та на одній із локацій у Солом’янському районі пожежі вже вдалося повністю ліквідувати.

    Нагадаємо, у ніч проти 19 липня російські війська завдали по Києву удару балістичними ракетами. Влучання та падіння уламків були зафіксовані у п’яти районах столиці — Шевченківському, Солом’янському, Дніпровському, Деснянському та Святошинському.

    Найбільших руйнувань зазнали житлові будинки у Шевченківському та Солом’янському районах. Також внаслідок атаки виникли пожежі в офісних і нежитлових будівлях, супермаркеті, гуртожитку та приватному будинку. Крім того, в різних районах столиці загорілися автомобілі. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби, які ліквідовують наслідки чергового російського удару по цивільній інфраструктурі Києва.

  • Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    Укриття більше не зможуть перетворювати на склади та магазини: у Раді зареєстрували резонансний законопроєкт

    В Україні пропонують суттєво посилити вимоги до захисних споруд цивільного захисту, заборонити використання укриттів не за призначенням під час воєнного стану, встановити в них камери відеоспостереження та зобов’язати місцеву владу регулярно перевіряти їхній стан. Відповідні норми містить законопроєкт №15397, зареєстрований у Верховній Раді 10 липня 2026 року.

    Повна назва документа — проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вжиття заходів із забезпечення безпеки громадян в умовах особливого періоду». Станом на 17 липня він лише перебуває на розгляді парламенту, тому запропоновані положення ще не діють. Для набуття чинності документ повинен пройти розгляд у профільних комітетах, голосування у Верховній Раді та бути підписаний президентом.

    Одним із найпомітніших нововведень може стати фактичне звільнення захисних споруд від орендарів. Автори ініціативи пропонують заборонити під час особливого періоду та воєнного стану використовувати укриття для господарських, культурних, побутових або інших потреб, не пов’язаних із захистом населення.

    Це означає, що приміщення, які формально обліковуються як сховища, але фактично використовуються як склади, майстерні, магазини, офіси, архіви чи заклади дозвілля, мають повернути до їхнього прямого призначення. Договори оренди таких об’єктів пропонується розривати з ініціативи власника. У профільних оглядах законопроєкту також зазначається, що орендарям можуть встановити дуже короткий строк для звільнення приміщення після відповідного повідомлення.

    Окремо документ передбачає заборону приватизації захисних споруд цивільного захисту, які перебувають у державній або комунальній власності. Їх також не можна буде виводити з публічної власності в інший спосіб. Така норма має унеможливити ситуації, коли сховище переходить приватній структурі, після чого його переобладнують, закривають для населення або взагалі виключають із фонду захисних споруд.

    Значно жорсткішими пропонують зробити й технічні вимоги. Відповідно до опису законопроєкту, сховища повинні бути готовими до фактичного приймання людей, а не лише існувати в реєстрах. Їх мають забезпечувати електропостачанням, водою, вентиляцією, опаленням, каналізацією та засобами зв’язку.

    У приміщеннях повинні бути запаси питної води, ліки, необхідні інструменти, теплі речі та інше майно, потрібне людям під час тривалого перебування. Також ідеться про резервні джерела живлення, зокрема електрогенератори. Сховища пропонують робити герметичними, хоча для протирадіаційних укриттів можуть передбачатися інші технічні параметри.

    Ще одна резонансна пропозиція — встановлення систем відеоспостереження у захисних спорудах. Передбачається, що фінансування обладнання камер здійснюватиметься коштом державного бюджету.

    Відеонагляд, за задумом ініціаторів, має допомогти контролювати доступність приміщень, фіксувати порушення, випадки вандалізму або неналежної поведінки та з’ясовувати обставини інцидентів. Водночас у разі ухвалення законопроєкту додаткового врегулювання потребуватимуть питання зберігання записів, доступу до них та захисту персональних даних людей, які перебувають в укриттях.

    Місцеві й військові адміністрації хочуть зобов’язати проводити перевірки захисних споруд не рідше одного разу на місяць. Під час таких обстежень мають оцінювати технічний стан приміщення, справність входів, вентиляції, освітлення й комунікацій, наявність необхідних запасів, а також можливість безперешкодного потрапляння людей усередину.

    Результати перевірок повинні документуватися. Такий підхід має усунути поширену проблему, коли укриття вказане на карті та офіційно вважається готовим, але під час повітряної тривоги виявляється зачиненим, захаращеним, затопленим або непридатним для перебування людей.

    За перешкоджання доступу громадян до сховища під час повітряної тривоги пропонується встановити окрему відповідальність. Однак конкретний вид і розмір покарання залежатимуть від остаточної редакції документа та можливих супровідних змін до адміністративного або кримінального законодавства. На цьому етапі коректно говорити лише про законодавчу пропозицію, а не про вже запроваджені штрафи чи кримінальну відповідальність.

    Для громадян також планують зробити інформацію про укриття доступнішою. Органи влади мають створювати та постійно оновлювати інтерактивні цифрові карти, на яких буде позначено розташування захисних споруд. Разом з адресами повинні публікуватися відомості про режим роботи, умови доступу та відповідальних осіб.

    Інформацію пропонують розміщувати на офіційних сайтах державних органів і місцевої влади, а також поширювати через засоби масової інформації. Це має допомогти людям заздалегідь визначати найближче безпечне місце, а не шукати його вже після оголошення тривоги.

    Окремий блок законопроєкту стосується швидкоспоруджуваних і мобільних укриттів. Місцеві та військові адміністрації хочуть зобов’язати нарощувати фонд захисних споруд за допомогою блок-модульних конструкцій. Їх можуть встановлювати в місцях великого скупчення людей, зокрема біля зупинок громадського транспорту.

    Головний орієнтир — людина повинна мати можливість дістатися до найближчого укриття не довше ніж за 10 хвилин. Для фінансування таких конструкцій пропонується передбачити окрему бюджетну програму.

    Потреба в мобільних спорудах пояснюється дефіцитом традиційних сховищ, особливо у прифронтових громадах, невеликих населених пунктах і районах зі щільною забудовою. За даними, наведеними у публікаціях про законодавчу ініціативу, в Україні налічується щонайменше 62 тисячі укриттів, але наявного фонду недостатньо для одночасного розміщення всього населення. Найгостріша ситуація спостерігається саме в регіонах, які регулярно зазнають російських обстрілів.

    Законопроєкт також зачіпає містобудування. Розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту пропонують зробити обов’язковою частиною проєктної документації нового будівництва. Це означає, що питання захисту людей мають враховувати ще на етапі проєктування житлових, громадських, виробничих та інших об’єктів.

    Водночас вимога передбачати укриття в нових проєктах не є цілком новою. У березні 2026 року президент підписав закон №4778-IX, спрямований на вдосконалення системи цивільного захисту та врахування захисних споруд у новому будівництві. Законопроєкт №15397 пропонує розширити й деталізувати підхід, посиливши контроль за готовністю вже наявних укриттів, їхньою доступністю та використанням за призначенням.

    Автори документа пояснюють його необхідність численними випадками, коли під час ракетних і дронових атак люди не могли потрапити до офіційно визначених сховищ. Проблеми виникають через зачинені двері, відсутність відповідальних осіб, використання приміщень орендарями, неналежний технічний стан або неправильні дані на електронних картах.

    Водночас реалізація всіх запропонованих норм потребуватиме значних бюджетних витрат. Йдеться про закупівлю камер і генераторів, ремонт інженерних мереж, поповнення запасів, встановлення мобільних споруд, створення цифрових карт і проведення щомісячних перевірок. Законопроєкт має пройти фінансово-економічну оцінку, а під час розгляду депутати можуть змінити окремі положення.

    Отже, камери в укриттях, припинення їхньої оренди, щомісячні перевірки та правило 10-хвилинної доступності наразі залишаються пропозиціями. Законопроєкт №15397 ще не ухвалений, тому власники споруд, орендарі й органи місцевої влади поки працюють за чинними нормами. Остаточний перелік вимог стане відомий лише після проходження документа через парламент і підписання президентом.