Uanews.life

Позначка: диверсія

  • Екстрадиційний шторм на Адріатиці: Хорватія видає Німеччині українця у справі про підрив «Північних потоків» попри голодування та заяви про політичний тиск

    Екстрадиційний шторм на Адріатиці: Хорватія видає Німеччині українця у справі про підрив «Північних потоків» попри голодування та заяви про політичний тиск

    Судова система Хорватії ухвалила безпрецедентне та вкрай суперечливе рішення, яке здатне спровокувати новий виток напруженості у європейській правовій та дипломатичній площині. Судова колегія міста Пула офіційно санкціонувала екстрадицію до Федеративної Республіки Німеччина громадянина України Володимира Журавльова, якого німецьке слідство називає другим ключовим підозрюваним у справі про масштабну диверсію на магістральних газопроводах «Північний потік» та «Північний потік – 2» восени дві тисячі двадцять другого року. Вердикт хорватських суддів під головуванням судді Едвіни Суєвич викликав хвилю гострого несприйняття з боку захисту українця, який категорично відкидає законність вердикту та наполягає на відверто політичному підґрунті справи. Адвокати фігуранта вже розпочали екстрену підготовку апеляційної скарги, тоді як сам затриманий оголосив про початок безстрокового голодування на знак протесту проти наміру видати його німецькому правосуддю.

    Юридична драма навколо затримання українця набула особливої гостроти після того, як Берлін вирішив кардинально посилити тиск і переглянути статус справи. На початку вересня німецька прокуратура внесла суттєві корективи у зміст європейського ордера на арешт, несподівано додавши до переліку звинувачень нову, надзвичайно важку кваліфікацію – вчинення воєнного злочину. Такий різкий крок обурив незалежних правників, які вказують на абсурдність застосування подібних статей до знищення інфраструктурного об’єкта в нейтральних балтійських водах. Захисники українського громадянина наголошують, що в умовах глибокої поляризації європейської політики судове переслідування набуває ознак спланованого процесу, покликаного знайти зручних винних у краху енергетичної співпраці Берліна з Москвою. Ба більше, українське вище керівництво неодноразово публічно та однозначно заявляло про цілковиту непричетність офіційного Києва та державних структур до планування чи реалізації операцій із руйнування балтійських трубопроводів.

    Руйнування системи «Північних потоків» стало одним із найбільш загадкових та доленосних епізодів початку повномасштабного протистояння в Європі, який фактично обрубив кремлівські енергетичні зашморги на континенті. Міжнародні аналітики в галузі глобальної безпеки давно констатували, що ці російські газогони ніколи не були суто комерційними проєктами, а слугували геополітичною зброєю Кремля. Їхня головна стратегічна мета полягала в повній ізоляції східного флангу Північноатлантичного альянсу, позбавленні України транзитного статусу та закріпленні критичної залежності німецької промисловості від російського газу. Проте судове розслідування, замість пошуку першопричин російського шантажу, наразі зосереджується на переслідуванні окремих осіб, чиї права та життя опинилися під загрозою через міжнародні компроміси. Подальший розгляд апеляції в Хорватії стане вирішальним тестом на здатність європейського правосуддя протистояти політичній кон’юнктурі та захищати базові права людини від маніпулятивних звинувачень.

     

  • Українця у справі «Північних потоків» вирішили видати Німеччині

    Українця у справі «Північних потоків» вирішили видати Німеччині

    Окружний суд хорватського міста Пула дозволив екстрадувати до Німеччини громадянина України Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронці підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. Рішення судді ухвалили ще 18 вересня, а письмово повідомили про нього через п’ять днів.

    Після набрання рішенням законної сили хорватська влада має передати Журавльова компетентним органам Німеччини. Водночас захист уже заявив, що планує оскаржувати екстрадицію.

    Особливого резонансу цій історії додають обставини затримання українця. У серпні його затримали в Хорватії під час роботи над голлівудським фільмом Snake Island, сюжет якого якраз пов’язаний із підривом «Північних потоків». За даними медіа, Журавльов працював консультантом стрічки. У фільмі, який знімає режисер Даг Лайман, заявлені Едрієн Броуді та Шон Пенн.

    «Ненька інфо» вже писала про цей майже кінематографічний збіг — коли підозрюваного у справі про диверсію затримали прямо під час створення фільму про цю ж операцію.

    «Північний потік» іде до Голлівуду: у Загребі знімають фільм з Броуді та Пенном, а консультанта стрічки заарештувала поліція

    Німецькі слідчі вважають Журавльова професійним водолазом, який міг брати участь у встановленні вибухівки на трубопроводах. Сам він свою причетність заперечує. Раніше він уже уникав арешту та передачі Німеччині, а польський суд свого часу відмовив у його екстрадиції.

    На початку вересня німецька сторона також оновила європейський ордер на його арешт, додавши нову кваліфікацію — «воєнний злочин». Саме через це одне із засідань у Хорватії переносили.

    У Німеччині вже перебуває під вартою інший фігурант справи — українець Сергій Кузнєцов, якого раніше затримали в Італії та передали німецьким правоохоронцям. Німецька прокуратура стверджує, що група використовувала орендовану яхту, водолазне спорядження та вибухівку для атаки на газопроводи у вересні 2022 року.

    Українська влада офіційно заперечує причетність держави до підриву «Північних потоків». У липні Офіс генпрокурора заявляв, що українське розслідування не встановило фактів, які підтверджували б наказ або координацію диверсії з боку державних органів України.

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву «Північних потоків»: Генпрокуратура поставила крапку

    Тепер ключове питання — чи набуде рішення хорватського суду чинності після апеляції захисту. До остаточного завершення процедури Журавльов залишається під вартою в Хорватії, а німецьке слідство продовжує формувати справу про одну з найрезонансніших диверсій останніх років.

  • У Польщі горіла станція Starlink, що забезпечує зв’язок Україні: влада підозрює диверсію

    У Польщі горіла станція Starlink, що забезпечує зв’язок Україні: влада підозрює диверсію

    У польському селі Воля Кробовська в Мазовецькому воєводстві ввечері 23 вересня сталася пожежа на наземній базовій станції Starlink, яка забезпечує супутниковий інтернет для частини Центральної та Східної Європи, зокрема України. Польські слідчі розглядають версію навмисного підпалу.

    За даними RMF FM, власник ділянки повідомив екстрені служби про займання антен. Пожежники загасили вогонь, однак попередньо встановили, що могло йтися про підпал електричного розподільчого обладнання. Також пошкоджено генератор. На місце викликали поліцію, Агентство внутрішньої безпеки Польщі та Центральне бюро розслідувань поліції.

    Станція у Волі Кробовській працює разом із подібним об’єктом поблизу Каунаса в Литві та бере участь у забезпеченні супутникового зв’язку великої частини регіону. Станом на ранок 24 вересня зв’язок працював, однак правоохоронці продовжували огляд території та збір доказів.

    Міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що є багато ознак навмисної спроби вивести об’єкт із ладу. За його словами, оператором станції є державна телекомунікаційна компанія Exatel, а інфраструктура має значення не лише для Польщі, а й для України, включно з українськими військовими.

    Водночас польська влада поки не встановила, хто саме стоїть за пожежею. Гавковський заявив, що характер інциденту може відповідати методам гібридної війни, які пов’язують із Росією, але прямого доказу причетності РФ на цей момент немає. Саме тому говорити про «російський підпал» як про встановлений факт поки передчасно.

    Starlink має особливе значення для України. Польща сама фінансує частину доступу України до цієї системи, а польський уряд раніше прямо називав супутниковий зв’язок критично важливим для українського фронту.

    Система використовується для стійкого зв’язку в умовах пошкодженої наземної інфраструктури та перебоїв із мобільними мережами. Саме тому фізична атака на наземну інфраструктуру Starlink у Польщі потенційно має значно ширший ефект, ніж звичайна пожежа на телекомунікаційному об’єкті.

    «Ненька інфо» раніше писала і про російські спроби глушити Starlink на фронті. У червні повідомлялося про повернення російських комплексів РЕБ, здатних придушувати супутниковий зв’язок на площі до 20 квадратних кілометрів.

    Також видання писало про випадки, коли російська сторона намагалася отримати доступ до самої системи. Зокрема, на Київщині затримали чоловіка, якого підозрюють у допомозі РФ з активацією Starlink-терміналу.

    Останнім часом тема Starlink знову опинилася у центрі уваги після повідомлень про те, що Україна обговорює зі США та SpaceX можливість ширшого використання системи для бойових завдань. «Ненька інфо» писала, що Київ піднімав питання про розширення можливостей Starlink під час операцій проти російських військових цілей.

    На цьому тлі пожежа на польській станції виглядає особливо чутливою. Польські спецслужби поки не роблять остаточних висновків, однак сам факт пошкодження інфраструктури, пов’язаної з українським зв’язком, уже розглядається як потенційно серйозний безпековий інцидент.

    Розслідування триває.

  • 10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі

    10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі

    Контррозвідка Служби безпеки України заявила про запобігання теракту в Одеській області, який, за версією слідства, готували російські спецслужби. У Білгород-Дністровському районі затримали чоловіка, якого підозрюють у підготовці вибуху біля адміністративної будівлі однієї з державних установ в Ізмаїлі. Потужність саморобного вибухового пристрою, за даними СБУ, мала становити близько 10 кілограмів у тротиловому еквіваленті.

    У спецслужбі стверджують, що вибуховий пристрій планували додатково начинити металевими шурупами та болтами. Такі елементи мали збільшити уражальну дію вибуху. За версією української спецслужби, бомбу мали залишити поблизу державної установи, після чого російські куратори планували дистанційно привести її в дію.

    Особливо небезпечною обставиною у справі є час, на який, за твердженням СБУ, планувався вибух. У відомстві заявили, що російські спецслужбісти хотіли підірвати пристрій у годину пік, коли біля будівлі могла перебувати значна кількість людей. Метою, за версією слідства, було спричинити якомога більше жертв серед цивільного населення.

    Таким чином, ідеться не про підпал або пошкодження майна, а про підготовку вибуху значної потужності в громадському місці.

    Затримали під час підготовки пристрою

    Правоохоронці, як повідомляє СБУ, виявили підозрюваного до того, як вибухівку встигли встановити біля запланованої цілі. Чоловіка затримали у момент, коли він завершував споряджувати саморобний вибуховий пристрій у власній квартирі.

    10 кг вибухівки та дистанційний підрив у годину пік: СБУ заявила про зірваний теракт в Ізмаїлі
    ФОТО: Служби безпеки України

    За матеріалами розслідування, підозрюваним виявився місцевий житель. СБУ називає його наркозалежним та стверджує, що російські спецслужби завербували чоловіка після того, як він почав шукати можливості заробітку в Telegram-каналах.

    За даними спецслужби, у поле зору російських кураторів він потрапив у липні 2026 року. Після контакту з представником РФ чоловікові нібито запропонували гроші за виконання завдань.

    Слідство стверджує, що куратор передав підозрюваному покрокові інструкції щодо виготовлення саморобного вибухового пристрою. Після цього чоловік придбав необхідні компоненти та почав збирати бомбу.

    Для дистанційного приведення пристрою в дію до нього, за інформацією СБУ, встановили мобільний телефон із можливістю віддаленого доступу. Таким чином, якщо версія слідства підтвердиться, виконавець мав лише доставити вибухівку до визначеного місця, а безпосередньо момент вибуху могли контролювати інші особи дистанційно.

    СБУ заявляє, що таким способом російські спецслужби прагнули не лише завдати людських втрат, а й дестабілізувати ситуацію на півдні України.

    Фігурант перебуває під вартою

    Після затримання чоловікові повідомили про підозру за частиною 1 статті 14 та частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України — готування до терористичного акту. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    Суспільне з посиланням на правоохоронців повідомляє, що у разі доведення вини підозрюваному може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас на цьому етапі чоловік має процесуальний статус підозрюваного, а його винуватість може встановити лише суд.

    Операцію проводили співробітники Управління СБУ в Одеській області за координації Департаменту контррозвідки Служби безпеки та за процесуального керівництва прокуратури.

    Це вже не перший подібний епізод на Одещині

    Нинішнє затримання відбувається на тлі низки справ, у яких українські правоохоронці заявляли про вербування людей через Telegram та підготовку вибухів або підпалів на території Одеської області.

    Так, 17 серпня 2026 року СБУ повідомляла про затримання в Ізмаїлі 27-річної жительки Житомирської області. За версією слідства, її також завербували через Telegram-канали з пропозиціями «легкого заробітку». Правоохоронці стверджували, що жінка готувала серію підривів автомобілів Сил оборони поблизу адміністративних будівель військових та правоохоронних структур.

    Наприкінці липня СБУ та Національна поліція повідомляли про затримання трьох осіб після двох терактів в Одесі. За даними спецслужби, вибухові пристрої встановлювали під автомобілями військовослужбовця та цивільного. В одному з епізодів поблизу автомобіля також встановили приховану камеру, через яку російські куратори нібито могли дистанційно спостерігати за ціллю та обрати момент для підриву.

    Ще один епізод в Ізмаїлі правоохоронці розслідували у жовтні 2025 року. Тоді СБУ заявила про затримання 27-річного автомеханіка, якого підозрювали у підготовці двох вибухів — біля районного ТЦК та іншого об’єкта Сил оборони. За даними слідства, пристрої також планували активувати у годину пік, а для дистанційного контролю фігурантові нібито доручили орендувати квартиру з видом на заплановані місця вибухів.

    Ці справи мають схожі елементи у версіях українських правоохоронців: пошук виконавців через Telegram, обіцянка швидкого заробітку, дистанційне спілкування з кураторами та використання саморобних вибухових пристроїв.

    Чим відрізняється нинішня справа

    У випадку, про який СБУ повідомила 16 вересня, привертає увагу заявлена потужність вибухівки — близько 10 кілограмів у тротиловому еквіваленті. Крім того, правоохоронці заявляють про використання металевих елементів для посилення ураження та намір здійснити дистанційний вибух саме тоді, коли поблизу державної установи перебуватиме найбільше людей.

    Назву державної установи, біля якої нібито планували встановити вибухівку, правоохоронці у відкритих повідомленнях не розкривають.

    Так само у доступних офіційних повідомленнях не називаються ім’я підозрюваного та конкретна сума винагороди, яку йому могли пообіцяти російські куратори. Тому ці деталі залишаються невідомими.

    Слідство у справі триває.

  • Диверсія за сотню кілометрів від Берліна: біля стратегічної електростанції в Німеччині виявили вибухівку

    Диверсія за сотню кілометрів від Берліна: біля стратегічної електростанції в Німеччині виявили вибухівку

    Німецькі правоохоронні органи проводять розслідування через виявлення вибухових пристроїв на території електричної підстанції в комуні Турнов-Прейлак, що в землі Бранденбург приблизно за 100 кілометрів від Берліна. Об’єкт розташований у безпосередній близькості до великої вугільної електростанції «Йеншвальде».

    Небезпечна знахідка та робота вибухотехніків

    Фахівці та криміналісти оперативно прибули на місце інциденту для нейтралізації загрози.

    «Речові докази збирають. На місці працюють спеціалісти зі знешкодження вибухових пристроїв», — повідомив офіційний представник поліції.

    За даними місцевих видань, уранці у вівторок на ділянці зафіксували пошкодження лінії електропередач. Згодом на місці події виявили та знешкодили саморобні вибухові й запалювальні пристрої невідомої конструкції, однак правоохоронці запевнили, що безпосередньої небезпеки для цивільного населення вдалося уникнути.

    Загроза блекауту та системні диверсії

    Слідчі схиляються до версії, що головною метою зловмисників була масштабна дестабілізація енергосистеми та повне знеструмлення регіону. Утім, оператор магістральної мережі 50Hertz повідомив, що інцидент спричинив лише короткочасні перебої в роботі без катастрофічних наслідків.

    Варто зазначити, що підстанція «Прейлак» відіграє ключову роль у розподілі електроенергії, виробленої на ТЕС «Йеншвальде», як для прилеглих територій, так і за їхні межі. Цей енергетичний вузол уже неодноразово ставав мішенню для диверсійних дій, спрямованих на виведення з ладу окремих енергоблоків станції.

     

  • «Український слід» тріщить по швах: у справі «Північних потоків» знову заговорили про Росію

    «Український слід» тріщить по швах: у справі «Північних потоків» знову заговорили про Росію

    Версія про те, що газопроводи «Північний потік» і «Північний потік-2» у Балтійському морі у вересні 2022 року підірвала група українців на орендованій яхті Andromeda, знову опинилася під серйозними питаннями. Німецька Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung звернула увагу на низку обставин, які можуть підтримувати альтернативну версію: диверсія могла бути операцією під «чужим прапором», а справжні виконавці могли бути пов’язані з Росією.

    Йдеться не про доведену причетність Москви. Німецькі правоохоронці наразі офіційно рухаються саме за версією про українську групу, а один із підозрюваних уже отримав обвинувачення у Німеччині. Однак паралельно існують факти, які досі не отримали вичерпного пояснення. Один із найважливіших — присутність російського спеціального корабля SS-750 неподалік від місця майбутніх вибухів лише за чотири дні до диверсії.

    26 вересня 2022 року на газопроводах Nord Stream 1 та Nord Stream 2 сталися потужні підводні вибухи. У Балтійське море почав витікати газ, а слідчі Данії, Швеції та Німеччини згодом дійшли висновку, що йдеться про навмисний саботаж. Данія та Швеція пізніше закрили власні кримінальні розслідування, не назвавши винних, тоді як Німеччина продовжила справу.

    Саме німецьке слідство в останні роки сформувало найбільш конкретну версію подій. Центральне місце в ній займає орендована яхта Andromeda, яка вийшла з німецького порту перед вибухами. Слідчі виявили на судні сліди вибухових речовин, а маршрут яхти проходив через район Балтійського моря, де були пошкоджені трубопроводи. Німецькі правоохоронці вважають, що група водолазів могла транспортувати вибухівку на яхті, встановити заряди на трубах і підірвати їх.

    У липні 2026 року Федеральна прокуратура Німеччини зробила ще один серйозний крок — висунула обвинувачення колишньому українському військовому Сергію К. За версією прокурорів, він був одним із координаторів операції та діяв від імені неназваних українських державних структур. Німецька сторона стверджує, що команда перевезла вибухівку військового типу на яхті, а потім встановила її на трубопроводах у міжнародних водах. Сам обвинувачений причетність заперечує.

    Президент України Володимир Зеленський публічно відкинув причетність української держави до диверсії. 24 серпня він знову заявив, що Україна не проводила операцій проти «Північних потоків» і співпрацює з німецьким слідством. Аналогічну позицію раніше висловлював український генеральний прокурор, наголошуючи, що Київ не має даних, які підтверджували б причетність української влади або державних органів.

    Але тепер увага знову переключилася на деталі, відомі ще з перших місяців розслідування, — насамперед на активність російського флоту поблизу майбутнього місця диверсії.

    Данські військові підтвердили, що 22 вересня 2022 року, тобто за чотири дні до вибухів, патрульне судно ВМС Данії сфотографувало російський спеціальний корабель SS-750 у районі на схід від острова Борнгольм. Саме неподалік від Борнгольма згодом були підірвані газопроводи. Данська сторона зробила щонайменше 26 фотографій судна.

    Ця деталь принципова через можливості SS-750. Судно призначене для складних підводних операцій і несе глибоководний апарат типу AS-26 Priz. Такий мініпідводний човен здатний працювати на значній глибині, а сам корабель оснащений обладнанням для проведення операцій на морському дні.

    Ще у 2023 році колишній співробітник данської військової розвідки Якоб Каарсбо звертав увагу, що перебування саме такого російського корабля поблизу трубопроводів є важливою обставиною. За його словами, судно технічно було спроможне брати участь в операції подібного типу. Водночас сама присутність корабля не є доказом того, що саме його екіпаж встановив вибухівку.

    Це розмежування принципове. У відкритих джерелах є підтвердження перебування SS-750 поблизу району вибухів за кілька днів до саботажу, але немає публічного доказу того, що мінісубмарина спускалася до газопроводів або встановлювала вибухові пристрої.

    Саме тому новий матеріал FAZ варто трактувати не як «доказ, що Росія підірвала Nord Stream», а як повернення до альтернативної гіпотези, яка досі не була спростована остаточно.

    Ще один блок запитань стосується самої Andromeda.

    Німецькі слідчі справді знайшли на яхті сліди вибухівки, що є одним із найсерйозніших аргументів офіційної версії. За даними німецьких медіа, судно також пов’язали з маршрутом підозрюваної групи і людьми, яких нині розшукує або переслідує німецька прокуратура.

    Але критики цієї версії звертають увагу на її незвичну «видимість». Якщо йшлося про високорівневу секретну операцію, залишені на судні відбитки, вибухові сліди та інші ознаки могли виглядати надто очевидними. Саме звідси походить гіпотеза про «false flag» — операцію, навмисно організовану так, щоб слідство вийшло на іншу країну.

    FAZ, за переказом українських медіа, також звертає увагу на можливі проросійські зв’язки жінки, компанія якої могла бути причетна до оренди Andromeda. Однак ця частина історії наразі значно слабше підтверджена незалежними джерелами, ніж сам факт присутності SS-750, тому подавати її як встановлений факт було б неправильно.

    Існує й інша проблема: технічна складність самої операції.

    Газопроводи лежать на дні Балтійського моря на значній глибині. Для встановлення достатньо потужної кількості вибухівки потрібні досвідчені водолази, точна навігація, спорядження, декомпресійні процедури та можливість працювати непомітно. Німецьке слідство вважає, що українська група могла здійснити таку операцію саме з Andromeda, однак із самого початку експерти сперечалися, наскільки практично це було зробити з відносно невеликої цивільної яхти.

    Водночас це теж не спростовує німецьку версію. Слідчі вважають, що встановили яхту, частину екіпажу та логістику операції достатньо точно, щоб видавати європейські ордери на арешт і висувати кримінальні обвинувачення.

    Саме тут справа перетворюється на складний клубок двох паралельних наборів фактів.

    З одного боку — Andromeda, сліди вибухівки, встановлені особи підозрюваних, ордери на арешт і позиція німецької прокуратури.

    З іншого — російські військові кораблі біля майбутнього місця вибухів, зокрема спеціалізоване судно з мінісубмариною, здатною працювати на морському дні.

    До того ж за останні роки європейські спецслужби неодноразово звинувачували Росію в проведенні диверсійних і гібридних операцій у країнах ЄС. Німецькі суди вже розглядали окремі справи, де виконавцями російських операцій ставали громадяни України або інших держав — тобто сама національність виконавця не обов’язково вказує на замовника. У серпні 2026 року, наприклад, суд у Штутгарті встановив, що один українець був залучений до диверсійної схеми, яку, за висновком суду, організувала російська державна структура.

    Це не означає, що той випадок має прямий зв’язок із Nord Stream. Але він демонструє, чому у контррозвідувальних операціях недостатньо автоматично прирівнювати громадянство виконавця до держави-організатора.

    Паралельно країни Балтійського регіону дедалі серйозніше ставляться до загрози диверсій проти критичної підводної інфраструктури. 28 серпня Німеччина повідомила про намір створити разом із державами Балтійського моря спільну групу з протидії безпілотним і гібридним загрозам. Причиною стали численні інциденти з трубопроводами, кабелями та іншими об’єктами після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Тому історія Nord Stream залишається не просто кримінальною загадкою чотирирічної давності. Вона напряму впливає на сучасну європейську дискусію про безпеку Балтійського моря, російські гібридні операції та можливість атак під чужим прапором.

    Станом на 30 серпня 2026 року юридична картина все ж залишається однозначнішою за політичні версії: ні німецький суд, ні міжнародний трибунал не встановили, що Росія організувала вибухи на Nord Stream. Німецька прокуратура наразі переслідує українських підозрюваних і вже висунула одному з них обвинувачення.

    Але так само некоректно говорити, що всі питання щодо російського сліду закриті. Присутність SS-750 біля майбутнього місця диверсії підтверджена данською стороною, а судно мало технічні можливості для підводних робіт. Що саме воно робило поблизу Борнгольма за чотири дні до вибухів — досі залишається одним із найбільш інтригуючих невирішених питань цієї справи.

    Тож новий виток дискусії навколо «Північних потоків» не скасовує німецьку версію — але суттєво ускладнює її. І поки слідство не дасть переконливої відповіді на питання про російські військові кораблі, можливості мінісубмарини та всі обставини маршруту Andromeda, остаточно поставити крапку в одній із найзагадковіших диверсій у Європі XXI століття буде складно.

  • ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині

    ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині

    Розслідування небезпечного інциденту в німецькому аеропорту Лейпциг/Галле, де начинений вибухівкою безпілотник атакував український транспортний літак Ан-124 «Руслан», отримало нову важливу зачіпку. Слідчі виявили на апараті біологічні сліди, профіль ДНК яких уже зустрічався правоохоронцям у Литві. Ще важливіше те, що нові дані можуть пов’язати нинішню атаку з попередньою справою про диверсії проти європейської логістичної інфраструктури, за якою слідчі вже вийшли на мережу ймовірних виконавців, що діяли в інтересах російської військової розвідки.

    За інформацією німецького Die Zeit, яку 11 серпня наводять європейські та українські медіа, експерти знайшли ДНК на дроні, який атакував літак української Antonov Airlines. Після перевірки за відповідними базами з’ясувалося, що такий самий генетичний профіль раніше вже був зафіксований у Литві. При цьому особу людини, якій належить біологічний матеріал, станом на зараз не встановили. Тому стверджувати, що слідчі вже знають безпосереднього виконавця атаки, поки не можна.

    Однак литовський слід привертає особливу увагу через інше масштабне розслідування, яке вже ведуть правоохоронці кількох країн Європи.

    Йдеться про серію диверсій із посилками, обладнаними саморобними вибухово-запалювальними пристроями, які відправляли з Литви у 2024 році.

    Дрон не просто опинився біля Ан-124 — він влучив у літак

    Перші повідомлення про інцидент створювали враження, що підозрілий безпілотник із вибухівкою лише виявили неподалік українського вантажного літака. Однак аналіз камер спостереження аеропорту суттєво змінив картину.

    За даними Die Zeit, відеозаписи показали, що апарат цілеспрямовано рухався в напрямку Ан-124 та врізався у крило українського літака. Вибухівка при цьому не здетонувала.

    Ця деталь принципово важлива: інцидент дедалі менше схожий на випадкову появу невідомого дрона поблизу стратегічного повітряного судна.

    Безпілотник був квадрокоптером приблизно розміром із мікрохвильову піч. За інформацією німецьких медіа, це був не звичайний серійний апарат. Його конструкція та модифікації ускладнювали виявлення стандартними системами контролю дронів. На борту містилася пластична вибухівка Semtex.

    Після удару вибуховий заряд, імовірно, від’єднався від апарата, тому його знайшли окремо.

    Саме неспрацювання вибухового механізму, схоже, запобігло значно серйознішим наслідкам.

    Німецькі ЗМІ повідомляли, що кількості та типу вибухівки могло вистачити для серйозного пошкодження літака. Особливе занепокоєння викликає те, що удар припав на район крила, де розташовуються паливні баки.

    Що тут робить Литва

    Саме знайдена ДНК відкриває найцікавіший напрямок розслідування.

    У липні 2024 року з Вільнюса були відправлені чотири посилки із саморобними вибухово-запалювальними пристроями. Дві прямували через DHL до Великої Британії, ще дві — автомобільним транспортом DPD до Польщі.

    Одна з них 20 липня 2024 року загорілася у вантажному центрі того самого аеропорту Лейпциг/Галле — буквально перед тим, як її мали завантажити на вантажний літак DHL, що виконував маршрут Вільнюс–Лейпциг–Велика Британія.

    Інша посилка загорілася наступного дня у вантажівці DPD у Польщі. Ще один пристрій спрацював на складі DHL у Бірмінгемі у Великій Британії. Четверта посилка не загорілася через несправність механізму і потрапила до рук правоохоронців, що дало слідчим можливість детально дослідити її конструкцію.

    Розслідування набуло міжнародного масштабу. Була створена спільна слідча група за участю Німеччини, Литви, Польщі, Нідерландів і Великої Британії під координацією Eurojust.

    І тут з’являється ключова деталь.

    Європейські слідчі встановили 22 підозрюваних у Литві та Польщі, які, за версією розслідування, могли діяти в інтересах російської військової розвідки. Частину справ у 2026 році вже передали до судів.

    Литовські правоохоронці окремо повідомляли, що у великому міжнародному розслідуванні встановлено щонайменше 16 громадян різних держав, яких підозрюють в організації, плануванні або сприянні терористичним злочинам у різних країнах.

    Тому збіг ДНК із матеріалом, який уже був зафіксований у Литві, потенційно може стати значно важливішою зачіпкою, ніж видається на перший погляд.

    Водночас наразі немає підтвердження, що знайдений генетичний профіль безпосередньо належить одному з обвинувачених у справі про вибухові посилки. Саме цю межу важливо не переходити до появи офіційних результатів слідства.

    Американська розвідка підозрює Росію

    Паралельно з німецьким розслідуванням з’явилася інформація про оцінки американських спецслужб.

    The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців повідомляв, що розвідувальна спільнота США вважає: за дроном із вибухівкою в Лейпцигу, ймовірно, стоїть Росія. Подібні оцінки американських джерел пізніше наводили й інші міжнародні медіа.

    Проте німецька влада поки публічно не оголосила Росію організатором конкретної атаки.

    Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав інцидент проявом «професійного сценарію гібридної загрози» та заявив про необхідність посилити можливості країни для боротьби з безпілотниками.

    Тобто на цей момент варто розділяти дві речі: американські розвіддані вказують на ймовірну причетність Москви, але остаточного публічного висновку німецького слідства про замовника атаки ще немає.

    Російська сторона причетність заперечує.

    Чому саме Лейпциг

    Вибір аеропорту також може бути невипадковим.

    Лейпциг/Галле є одним із найважливіших вантажних авіаційних вузлів Німеччини. Після початку повномасштабного російського вторгнення він набув особливого значення і для української авіації.

    Antonov Airlines фактично закріпила тут свою присутність після того, як через війну стало неможливо нормально використовувати українську базу. У 2026 році компанія почала розбудовувати в Лейпцигу постійну інфраструктуру та власний ангар для технічного обслуговування Ан-124. Компанія експлуатує звідси парк із шести таких літаків.

    Аеропорт також використовується для військової логістики Німеччини та союзників по НАТО.

    Цікаво й те, що атака сталася практично на тому самому логістичному вузлі, де два роки тому спрацювала одна з посилок, які європейське слідство пов’язує з операцією в інтересах російської військової розвідки.

    У ту саму ніч стався ще один загадковий інцидент

    Історія не обмежилася одним дроном.

    Тієї ж ночі неподалік аеропорту вантажний літак DHL зіткнувся в повітрі з невідомим об’єктом. Літак зазнав незначних пошкоджень, але зміг безпечно приземлитися в Ганновері.

    Наразі остаточно не встановлено, чи був цей об’єкт другим безпілотником і чи пов’язаний він безпосередньо з атакою на Ан-124.

    Через кілька днів після подій у Лейпцигу ще два невідомі дрони помітили над військовою базою Бундесверу в Мехерніху. Військова поліція була приведена в готовність, а правоохоронці розпочали окреме розслідування.

    У сукупності ці події посилили дискусію в Німеччині про захист критичної інфраструктури від безпілотників.

    Від вибухових посилок до ударного дрона

    Саме цей аспект може виявитися найважливішим.

    У 2024 році європейські правоохоронці зіткнулися з диверсіями, де вибухові та запалювальні пристрої маскували під звичайні міжнародні посилки. У 2026 році в тому самому аеропорту з’явився вже озброєний безпілотник, який, за даними Die Zeit, фізично влучив в український транспортний літак.

    Європейські слідчі раніше встановили, що учасників мережі вибухових посилок могли вербувати через онлайн-месенджери, завдання розподіляли між різними людьми, а оплату часто здійснювали криптовалютою. За даними Eurojust, слідство підозрює, що операції виконувалися в інтересах військової розвідки Російської Федерації.

    Тепер знайдений на дроні генетичний матеріал створює потенційний міст між двома історіями.

    Проте остаточну відповідь мають дати німецькі та литовські слідчі. Поки достовірно відомо кілька речей: дрон був оснащений вибухівкою Semtex, він дістався українського Ан-124 і влучив у нього, заряд не здетонував, на апараті знайшли ДНК, яка вже фігурувала в Литві, а американська розвідка підозрює у причетності до операції Росію.

    Якщо ж слідству вдасться довести зв’язок знайденої ДНК із мережею виконавців попередніх диверсій, справа в Лейпцигу може перетворитися з окремого інциденту з безпілотником на один із найсерйозніших епізодів розслідування російських диверсій на території Європи за останні роки.

  • Росія заперечила причетність до дрона з вибухівкою біля українського літака

    Росія заперечила причетність до дрона з вибухівкою біля українського літака

    Посольство Росії в Берліні заперечує будь-яку причетність Москви до інциденту з дроном, оснащеним вибухівкою, який виявили в аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака.

    У російському дипломатичному представництві заявили, що версія про причетність Росії нібито є «поспішно сфабрикованою провокацією», яка, за твердженням Москви, відповідає інтересам України та «мілітаристського крила європейського політичного істеблішменту».

    Російське посольство також звинуватило німецьку сторону в нібито розгортанні «нової хвилі антиросійської істерії». У дипломатичному представництві заявили, що шкодують через «безпідставні звинувачення» на адресу Росії.

    Водночас німецькі правоохоронці продовжують розслідувати інцидент. Генеральна прокуратура Німеччини займається справою щодо безпілотника, який був оснащений вибуховим пристроєм і детонатором та який виявили на території вантажного термінала аеропорту.

    Інцидент стався в ніч проти 5 серпня. Під час перевірки території поблизу українського літака співробітники служб безпеки виявили безпілотник із вибухівкою. За повідомленнями німецьких ЗМІ, дрон знаходився неподалік літака «Антонов», який, імовірно, належить українській стороні.

    Виявлення вибухового пристрою спричинило тимчасове призупинення роботи аеропорту та посилені заходи безпеки. До місця події прибули правоохоронці та сапери, які знешкодили небезпечний предмет.

    Особливу увагу до інциденту привернула інформація про можливу причетність Росії. За даними американської розвідки, яку цитують західні ЗМІ, зібрані розвідувальні дані пов’язують цей дрон із Росією.

    Таким чином, наразі існують дві протилежні позиції. Американська розвідка пов’язує інцидент із російською стороною, тоді як Москва категорично заперечує свою причетність і називає звинувачення провокацією.

    Окремі німецькі політики також публічно припускають, що за інцидентом може стояти Росія. Водночас німецькі правоохоронні органи поки не оголосили остаточних висновків щодо того, хто саме доставив безпілотник на територію аеропорту та якою була мета операції.

    Для Німеччини інцидент має особливе значення через місце, де було виявлено дрон. Аеропорт «Лейпциг/Галле» є важливим вантажним авіаційним вузлом, а українські літаки «Антонов» регулярно використовують його для вантажних перевезень.

    Наявність вибухового пристрою неподалік від великого транспортного літака могла створити серйозну загрозу для повітряного судна, персоналу та інфраструктури аеропорту. Саме тому німецькі слідчі намагаються встановити походження безпілотника, вибухівки та детонатора, а також з’ясувати, хто міг організувати його доставку.

    Інцидент також розглядається на тлі зростання занепокоєння європейських держав щодо можливих диверсій та інших гібридних операцій, пов’язаних із Росією. Німецькі посадовці раніше наголошували на необхідності посилення захисту критичної інфраструктури та транспортних об’єктів.

    Водночас остаточно пов’язувати інцидент із Росією без завершення німецького розслідування наразі передчасно. Американська розвідувальна оцінка є важливим елементом справи, але остаточну юридичну оцінку мають дати німецькі правоохоронні органи.

    Російська сторона вже сформулювала свою позицію: Москва відкидає будь-яку причетність до інциденту та стверджує, що звинувачення на її адресу є частиною антиросійської кампанії. Тим часом Генеральна прокуратура Німеччини продовжує встановлювати всі обставини появи дрона з вибухівкою в аеропорту «Лейпциг/Галле».

  • Дрон із вибухівкою біля українського літака в Німеччині: розвідка США пов’язала інцидент із Росією

    Дрон із вибухівкою біля українського літака в Німеччині: розвідка США пов’язала інцидент із Росією

    Американська розвідка пов’язала з Росією інцидент в аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині, де біля українського вантажного літака Ан-124 виявили безпілотник із вибуховим пристроєм. За даними американських чиновників, ознайомлених із розвідувальними матеріалами, до інциденту може бути причетна російська влада.

    Про це повідомляє The Wall Street Journal.

    Співрозмовники видання, які мають доступ до американських розвідувальних звітів щодо події, стверджують, що зібрані дані вказують саме на Росію. Водночас остаточне розслідування інциденту ще триває, тому американська оцінка наразі не означає офіційно встановленої вини російської сторони.

    На можливу російську причетність також звертали увагу німецькі засоби масової інформації. Водночас міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добріндт поки утримується від прямого звинувачення Росії. За його словами, слідство має встановити, чи могли до інциденту бути причетні іноземні держави. Саму подію німецький посадовець назвав новим сценарієм загрози.

    Інцидент стався в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле. Роботу летовища тимчасово призупинили після того, як у захищеній зоні поблизу українського вантажного літака виявили підозрілий безпілотник. Аеропорт є важливим логістичним вузлом, який використовується, зокрема, для вантажних перевезень українською компанією «Антонов», а також пов’язаний із перевезеннями для німецьких військових та партнерів НАТО.

    Безпілотник знаходився лише за кілька метрів від українського Ан-124. На ньому виявили вибуховий пристрій. За даними німецьких правоохоронців, вибухівка могла бути виготовлена із Semtex. Пристрій не вибухнув через несправність детонатора, після чого його вилучили фахівці саперного підрозділу.

    Таким чином, потенційна атака могла мати серйозні наслідки для авіації. Український Ан-124 є великим транспортним літаком, а розміщення вибухового пристрою поруч із ним у контрольованій зоні аеропорту створювало ризик пошкодження повітряного судна та іншої інфраструктури.

    На момент виявлення безпілотника німецькі служби не мали остаточної інформації про те, хто саме його доставив і з якою метою. Саме тому правоохоронці розглядають можливість причетності іноземної держави, а також перевіряють інші версії.

    Ситуація стала ще серйознішою через інший інцидент, який стався тієї ж ночі. Другий невідомий об’єкт зіткнувся з вантажним літаком DHL, після чого повітряне судно отримало незначні пошкодження та змогло здійснити посадку в Ганновері. Німецькі служби перевіряють, чи пов’язані ці випадки між собою.

    Спочатку з’являлися повідомлення про те, що український Ан-124 міг перевозити боєприпаси та саме тому стати потенційною ціллю. Однак цю версію згодом спростували німецькі офіційні джерела. За повідомленнями німецьких ЗМІ, літак раніше міг перевозити боєприпаси, але на момент інциденту він перебував без такого вантажу.

    Особливу увагу до події привертає географія та характер інциденту. Лейпцигський аеропорт розташований далеко від лінії фронту й використовується як важливий вузол для міжнародних вантажних перевезень. Тому використання безпілотника з вибухівкою на території такого об’єкта може свідчити про спробу атакувати не лише конкретний літак, а й створити загрозу для критично важливої транспортної інфраструктури.

    Американська розвідка вважає, що за інцидентом може стояти Росія. Якщо ця оцінка буде підтверджена німецьким розслідуванням, подія матиме значний міжнародний резонанс, оскільки йдеться про потенційну диверсію на території держави НАТО.

    Водночас наразі важливо не ототожнювати розвідувальну оцінку США з остаточним висновком слідства. Німецькі правоохоронці продовжують встановлювати обставини появи безпілотника, його маршрут, походження вибухового пристрою та можливих організаторів.

    Росія, зі свого боку, заперечує причетність до інциденту. Російське посольство в Берліні назвало звинувачення на адресу Москви провокацією.

    Інцидент у Лейпцигу відбувається на тлі зростання уваги європейських країн до диверсій, шпигунства та використання безпілотників поблизу стратегічних об’єктів. Саме тому німецька влада розглядає подію як потенційно новий рівень загрози для безпеки країни.

    Якщо російське походження операції буде підтверджено, це стане черговим випадком, коли інфраструктура європейської країни могла бути використана для проведення операції, пов’язаної з війною Росії проти України. Наразі ж остаточна відповідь на питання про організаторів має бути встановлена в межах німецького розслідування.

  • Німеччина перевіряє “російський слід” після інциденту з дроном біля українського Ан-124

    Німеччина перевіряє “російський слід” після інциденту з дроном біля українського Ан-124

    Німецькі правоохоронці розслідують інцидент із безпілотником, який виявили поблизу українського вантажного літака Ан-124 “Руслан” в аеропорту Лейпцига. Однією з основних версій слідства є можлива причетність Росії до події, хоча офіційних доказів цього наразі не оприлюднено. Через серйозність ситуації до розслідування залучили антитерористичні підрозділи, а перебіг справи перебуває під увагою НАТО.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на німецькі джерела. За інформацією видання Die Zeit, інцидент стався в ніч на 5 серпня. Поблизу українського транспортного літака “Антонов” було виявлено модифікований безпілотник із вибуховим пристроєм. Через потенційну загрозу роботу аеропорту Лейпцига тимчасово призупинили, а низку рейсів перенаправили до інших аеропортів.

    Розслідуванням займаються антитерористичний підрозділ прокуратури Дрездена та поліція федеральної землі Саксонія. Слідчі вивчають кілька можливих версій, серед яких імовірна спроба диверсії або атаки на український літак, що перебував на території Німеччини.

    Під час цього ж інциденту стався ще один незвичайний випадок. Після відновлення роботи аеропорту вантажний літак DHL після зльоту зіткнувся з невідомим літаючим об’єктом. Екіпаж благополучно приземлився в Ганновері, де під час огляду фахівці виявили незначні пошкодження повітряного судна. За даними слідства, другий невстановлений об’єкт міг перебувати в повітрі одночасно з безпілотником, знайденим біля українського літака.

    У НАТО підтвердили, що поінформовані про ситуацію та уважно стежать за ходом розслідування. В Альянсі поки не роблять висновків щодо можливої відповідальності будь-якої сторони до завершення роботи німецьких правоохоронців.

    Посол України в Німеччині Олексій Макеєв висловив припущення, що за інцидентом може стояти Росія. Водночас він не навів доказів на підтвердження цієї версії, а Кремль наразі не коментував подію.

    Подібної думки дотримуються і окремі німецькі політики. Голова парламентського комітету з нагляду за розвідкою Марк Генріхманн припустив, що потенційною ціллю могла бути компанія, діяльність якої має стратегічне значення для України. Він наголосив, що якщо причетність Росії буде доведена, це може свідчити про новий рівень ескалації.

    Речник партії “Зелені” з питань парламентського контролю за спецслужбами Константін фон Нотц заявив, що у разі підтвердження російського сліду йтиметься не лише про терористичний акт, а й про прояв державного тероризму проти Німеччини та її громадян.

    Наразі слідчі продовжують збирати докази та аналізувати всі обставини події. Остаточних висновків щодо походження безпілотника, його завдання та можливих організаторів інциденту правоохоронні органи Німеччини поки не оприлюднили. Це означає, що версія про причетність Росії залишається однією з робочих, але на цьому етапі офіційно не підтверджена.